CC BY
107ордена тамплиеров) // Символ науки. № 7-2 (7). 2015, с. 4151.
14. Шалдунова Т.Н. Острожская Ординация, как предмет дипломатического взаимодействия мальтийских рыцарей с Польским государством и Российской империей // Рыцари Мальтийского креста. Материалы научной конфе-
ренции. 15-16 мая 2006 г. Сб. статей. - Спб.: ООО «Селеста», 2006, с. 21-32.
15. Riley-Smith L., Riley-Smith J. The Crusades: Idea and Reality. 1095-1274. - London, 1981.
16. Riley-Smith J. The Knights of St. John in Jerusalem and Cyprus. 1050-1310. - London, 1967.
РОЗВИТОК МЕХАШЗАЦП СШЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА УКРАШИ У30-Х РР. ХХ СТ.
Щебетюк Н.Б.
Нацюнальна наукова сшьськогосподарська б1бл1отека НацюнальноЧ академИ' аграрних наук Украти, кандидат
iсторичних наук
DEVELOPMENT MECHANIZATION OF AGRICULTURAL PRODUCTION OF UKRAINE IN THE 30 S. TWENTIETH CENTURY.
Shchebetyuk N.B. PhD National scientific agricultural library of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine АНОТАЦ1Я
Висвилено науково-оргашзацшш заходи у галузi мехашзацп сшьського господарства на rai iндустрiалiзацiï та колек-raBÎ3amï народногосподарського комплексу. Реконструкщя сшьськогосподарського виробництва сприяла закладенню основ технiчноï бази гaлузi та ïï наукового забезпечення. ABSTRACT
Disclosed scientific and organizational activities in the field of agricultural mechanization hospodars-ment again& the backdrop of induSrialization and collectivization national economy. Recon^ruction agricultural production contributed to laying the foundations of technical resources indu^ry and its scientific support.
Ключовi слова: сшьське господарство, мехашзащя, техшка, машини, дослщження, застосування. Keywords: agriculture, mechanization, technology, machinery, research applications.
Аграрна наука Украши у своему розвитку пройшла склад-ний шлях. Серед юторико-документальних публжацш вже е чимало напрацювань iсторикiв науки щодо становления вгг-чизняно! сiльськогосподарськоi справи у 30-i рр. ХХ ст. [1, 2]. Повернуто юторичну пам'ять про багатьох репресованих учених-аграрникiв, вiдтворено дiяльнiсть науково-дослщ-них установ та ш. Проте актуальнiсть дослiдницькоi тематики залишаеться сталою.
Наприинщ 20-х - на початку 30-х рр. ХХ ст. розвиток мехашзацп сшьського господарства був спричинений потребою шдвищенням рiвия квалiфiкацii' й оргашзацп сшь-ськогосподарського виробництва, набуттям працiвниками вiдповiдноi квалiфiкацii, а також застосуванням науково! оргаиiзацii працi. Науковий супровiд галузi здiйснювали Всесоюзний шститут механiзацii i електрифiкацii сшьсько-го господарства (В1МЕСГ), Украшський науково-дослiдний шституту сiльськогосподарського машинознавства та маши-нобудiвництва при ВРНГ УСРР, Украшський науково-до-слiдний iнститут механiзацii i електрифтацп сiльського господарства (УНД1МЕ) та вшповщш вiддiли iнших установ Всеукрашсько1' академii сiльськогосподарських наук [3].
З 1928 р. у сшьському господарсга розпочалося широ-ке впровадження машинно-тракторних станцiй, якi стали певним провшником органiзацiйно-господарського зв'язку мiж iндустрiалiзацiею та колективiзацiею народного господарства. Особливо активне створення МТС вiдбулося у 1930 р. з утворенням Всесоюзного центру машино-тракторних станцш - Трактороцентру, створеного за проектом НК РС1 СРСР зпдно з дорученням РНК СРСР та затвердженого Радою пращ та оборони (РПО) СРСР. Також РПО СРСР затвердила склад оргашзацшного бюро Всесоюзного центру МТС (С.П. Маркевич, Г.Н. Камшський та М.Н. Бшенький) тд головуванням I.E. Клименка. В УСРР дiяв Комиет спри-яння будiвництву радгоспiв та МТС, склад якого затвердже-
но РНК УСРР та ВУЦВК [4]. Укра'нська економiчна нарада (УЕН) визначила конкретш райони органiзацii МТС у 19291930 господарському роцi за погодження з РПО.
Отже, розпочалося планово-оргашзацшне масове розмь щення МТС. Якщо наприкiнцi 1929 р. в УСРР дiяло 37 МТС, то у 1930 р. вже нараховувалося понад 150 [5]. Частина з них належали Трактороцентру, частина Союзцукру, а решта були кооперативними. Зпдно з постановами XVI партз''з-ду, ЦК ВКП(б) ввд 16 листопада 1930 р. та ЦК ВКП (б) ввд 29 грудня 1930 р. щодо розвитку альського господарства, основна увага придмлася механiзацii Степу, зокрема його посушливш частинi. У меншш мiрi механiзувалися Право-бережжя та Полюся. МТС кiлькiсно зростали швидко, наби-раючи ваги у процес реконструкцii' сiльського господарства i вiдповiдноi ролi в пiдвищеннi продуктивних сил кра'ни. Крiм того, перед МТС ставилися певнi господарськi вимоги, зокрема щодо авозмш, дотримання агротехшки та iн. Так, МТС мали забезпечити своечасний посiв, ранню оранку парiв упродовж 20 робочих дшв, лущiння протягом 7-8 днiв тсля жнив, зяблеву оранку пiд ус ярi i просапнi тощо.
У цьому зв'язку пiднiмалося питання щодо покращення й будiвництва нових шляхiв у районах вирощування буряку з метою мехашзацп тяглових сил. Зокрема розглядався до-свiд Нiмеччини спорудження польових пересувних залiзни-ць, де (проф. Студенський «Организация крупних с.-г. предприятий в Германии») понад 80 вщсотшв уах господарств, розмiр загально' площi яких перевищував 200 га, користу-валися пересувними залiзницями [4, с. 16]. Варто зазна-чити, що на даному етат, розрахунок можливостей щодо матерiально-фiнансового забезпечення МТС не викликав особливого занепокоення. Натомiсть гостро стояло питання наявносп квалiфiкованих кадрiв, до того ж не вистачало не лише механЫв, тракториста, але i агрономiв, iнженерiв, керiвникiв середньо' ланки та ш.
Навесн 1931 р. мережа МТС УСРР збшьшилася майже вдвое, охопивши близько 8 млн. 200 га територп. Це стано-вила 4 млн. 750 тис. га ярих посiвiв, або 27 вщсотшв усього ярого клину. Далi МТС розширилися в райони технiчних культур, зокрема цукрового буряку та бавовни. З 300 МТС в районах бурякоаяння навесш 1931 р. працювало 131 стан-цiя з охопленням понад 300 тис. га площi, або 36 ввдсотшв загально! площi посiвiв буряку i 48 вiдсоткiв загально! пло-щi посiвiв буряку в колгоспах. У спецiалiзованих на виро-щуваннi бавовни колгоспах працювало 10 МТС i частково залучалися ще 39. Загальна к1льк1сть тракторного парку МТС у цей перюд складала 136 тис. тракторних сил або 70 ввдсотшв усього парку [5, с. 35]. План посiвiв ярих культур у 1930 р. було перевиконано на 30 вщсотшв. Поавна площа в колгоспах, що обслуговувалися МТС зросла на 15 ввдсотшв у 1930 р. ввд попередньо!. Загалом, у 1937 р. налiчувалось 5518 МТС, що обслуговували 91,5 ввдсотки колгоспiв [6, с. 206]. Отже, так1 дат свщчать про посилення енергетично! бази в районах дшльносп МТС i вiдповiдно рiвня продук-тивних сил.
Вiдомо, що iз започаткуванням перших п'ятирiчок у практику увшшли державнi плани, яш поширювалися на усi галузi й оргашзацшш ланки народного господарства. Так, у 1932 р. вперше опрацьовано план тракторних робiт МТС. Крiм того, у роки першо! п'ятирiчки намагалися розвива-ти сiльськогосподарське машинобудування. Поширення у дослвджуваний перiод набули оцшка i випробування за-везених iз-за кордону рiзноманiтних машин й знарядь для можливого власного виробництва. За результатами вивчен-ня зарубiжноl техшки органiзовувалося конструювання i виробництво впчизняних машин. Про ефективнiсть такого методу сввдчить зокрема факт, що енергозабезпечення сшь-ського господарства в СРСР у 1928 р. в частит мехашчних двигунiв складало лише 4 вщсотки, а у 1935 р. цей показник сягнув 50,3 вщсотки.
У 1930 р. МТС обслуговували 10,4 млн. га посшно1 пло-щi 158 МТС, у 1932 р. 45,1 млн. га - 2466, у 1936 р. 84 млн. га площi обслуговувало до 5 тис. МТС. Крiм того, у 1931 р. у впчизняне виробництво було включено 76 нових кон-струкцш машин [7]. Вщповвдно, поновлення сшьськогоспо-дарських машин та знарядь вимагало i активного розвитку сiльськогосподарського машинобудування i зокрема удоско-налення структури технiчного дослiдницького апарату.
У 1932 р. розпочалося виробництво 75 нових машин й рiзних установок i пристро!в до окремих машин. Таким чином було розширено можливосп використання сшьського-сподарських машин у напрямi комплексностi й унiверсалiз-му. У 1937 р. було виготовлено близько 230 нових зразшв експериментальних сшьськогосподарських машин i знарядь.
Кiлькiсть тракторiв за рахунок iмпорту зростала за такою динашкою: у 1928 р. !х налiчуеться 31858, 1932 - 125 тис., 1934 - 210 тис., 1936 - 360 тис., 1937 р. - 350 тис. трага^в [7, с. 8]. З початку 1930-х рр. розпочали роботу Сталшград-ський i Харшвський тракторш заводи з потужшстю 50 тис. у рш. Будiвництво i запуск таких потужних пiдприемств сприяли активiзацil наукових дослвджень в напрямi розроб-ки нових конструкцiй, рекомендацiй з техшчного догляду i ремонту та ш. Випробування комбайна «Холт» проводились на Якимiвськiй машиновипробувальнiй станцп. Нала-годження виробництва вiтчизняних комбайнiв ввдбувалось пришвидшеними темпами i вже у 1933 р. складало - 10400,
1934 - 14700, 1935 - 29500, 1936 - 66000, 1937 р. - 96300 [7, с. 9]. У 1930-х рр. науковш Всесоюзного шституту мехашза-ци i електрифжацп сiльського господарства розробили кон-струкцiю орипнально1 машини для очистки зерна, трактор для оранки «Ушверсал-2», якi були впроваджено у масове виробництво. Грунтообробш знаряддя випробувалися на Хортицькш науково-дослiднiй станцп В1МЕСГ в Запорiжжi, а також в господарствах рiзних зон.
Наприкiнцi 1930-х рр. рiвень мехашзацп альськогоспо-дарського виробництва значною мiрою зрiс. Зокрема, у 1938 р. вщсоток мехашзовано1 молотьби сягнув до 94, оранки -71, культивацп в середньому до 43 та весняно1 сiвби до 95 ввдсотшв. Майже зовсiм не було мехашзоване вирощування картоплi (2 ввдсотки) [7, с. 13].
Колектив науковцiв В1МЕСГ проводив дослiдження у шлькох напрямах. Зокрема, вивчали питання пiдвищення технiчного рiвня i ефективносп експлуатацп сшьського-сподарсько1 технiки, створення нових i удосконалення iс-нуючих методiв ремонту тракторiв i сшьськогосподарських машин та економп нафто палива у сшьському господарствi. Працювали над удосконаленням iснуючих i створення нових грунтообробних i посiвних знарядь i машин для траво-пшьно1 системи землеробства В.Р. Вiльямса, що висунула новi вимоги до конструкцш. Крiм того, iснувала потреба в сшьськогосподарськш технiцi лiсового господарства у зв'язку насадженням полезахисних лiсових смуг у степових i засушливих районах. Науковi досл1дження спрямовували-ся на опрацювання нових методiв технологiчного процесу, стандартизаци машин та деталей.
Украшський науково-дослiдний iнституту сiльського-сподарського машинознавства та машино будiвництва при ВРНГ УСРР виконував науково-технiчне обслуговування сшьськогосподарського машинобудiвництва УСРР у напрямi рацiоналiзацil виробництва та пiдвищення якостi продукцп [8]. До його функцiй також належало опрацювання теорп сiльськогосподарських машин i знарядь, !х конструкцiй та проектування, вивчення матерiалiв для 1хнього виготовлен-ня, а також питання економiки тракторовикористання, елек-трично1 енергп в механiзацil сiльського господарства.
Головна профшьна установа, Укра1нський науково-до-слщний iнститут механiзацil i електрифiкацil сшьського господарства розташовувався у Харковi i входив до мереж1 науково-дослiдних установ ВУАСГН. Структурно iнститут складався з дев'яти вщдшв. Йому пiдпорядковувалися двi станцil НКЗС. У Запорiжжi працювала Якимiвська станц1я з штатом 84 пращвнишв i рiчним бюджетом 220 тис. крб. В установi займалися вивченням ремонту тракторiв та питан-нями механiзацil зернового господарства. Хортицька стан-цiя зi штатом 16 пращвнишв та рiчним бюджетом 110 тис. крб. займалася питаннями електрифтацп сiльського господарства, зокрема городництва [9]. УНД1МЕ п1дпорядковува-лися 4 спецiалiзованих пункти - Мироцький (Укрстрттрест, механiзацiя вирощування картоплi), Пятихатський (Насш-нетрест, механiзацiя кукурудзи, сорго i со1), Снiтинський (Украхнська фiлiя ТМЕКУ механiзацiя лiкарських рослин), Глухiвський (Главленком, мехашзац1я коноплi).
Наприкiнцi 1931 р. в матерiалах Всеукра1нсько1 конфе-ренцп з питань механiзацil та електрифшаци сiльського господарства вiдзначалося недостатне, а почасти i в1дсут-не з боку В1МЕСГ планове та методолопчне керiвництво науково-дослiдною роботою в УСРР, а також забезпечення установ необхщною технiкою та пристроями. У свою чер-
гу, за короткий час свого юнування УНД1МЕ також не встиг об'еднати тд сво'м методологiчним керiвництвом усю на-уково-дослiдну роботу в УСРР. На конференцп було прий-нято рiшення про необхiднiсть виконання робiт В1МЕСГ на територii УСРР лише через УНД1МЕ, зберiгши за собою планово-методолопчне керiвництво. УНД1МЕ здшснював методологiчне керiвництво, технiчний iнструктаж та уза-гальнював плани галузевих шститулв у своему напрямi для Всеукрашсько' академii сiльськогосподарських наук.
Крiм того, до функцш УНДМЕ належало впорядкуван-ня накопиченого досввду, конструкторське оформления вдей i пропозицiй галузевих шститупв i окремих винахвднишв. Для випробування таких конструкцiй в УНД1МЕ передба-чали створення належних експериментальних майстерень i лабораторiй. Також проводилася поглиблена робота в го-сподарських умовах радгоств, МТС i колгоспiв, а також в лабораторiях. Ця робота здшснювалася як самостiйно так i разом з галузевими iнститутами системи НКЗС УСРР, ВРНГ, НКРС1 та ш. Варто зазначити, що фшаисування робiт з механiзацii i електрифтацп сiльського господарства не вiдповiдало обсягу робiт i поставленим перед галуззю на-родногосподарським завданиям. Негативною була ситуащя i з забезпеченiстю науковими кадрами, яку намагалися вирь шити шляхом переквалiфiкацii агрономiв в iнженери-ме-ханiзатори сiльського господарства та тдготовкою нових як науково-дослiдних так i технiчних кадрiв для безпосереднiх потреб масового виробництва техшки. Придiляли увагу се-редньому технiчному персоналi, брак якого був одним з най-бшьш вразливих мiсць у виробництвг
Певна роль вiдводилася УНД1МЕ як центру оргашза-ци техшчно' пропаганди з питань оргаиiзацii i мехашзацп сiльського господарства, що загалом було характерним для дослiджуваиого перiоду. Йшлося про забезпечения пла-номiрного техшчного керiвництва опануваниям технiкою широкого кола пращвнишв радгоспiв, колгоспiв, ударникiв, винахвднишв. Технiчна пропаганда висвiтлювалася в газет «Радянське село», проводилися консультацп, листування та iн. [10, арк. 152].
У 1931 р. оргашзацшна структура УНД1МЕ iнституту мала ще певш невизначеностi, вiдсутнiсть плану робiт i квалiфiкованих працiвникiв, статуту та впорядкованих взае-моввдносин з В1МЕСГ й шшими галузевими iнститутами [11]. З огляду на те, що робота конструкторського бюро та винахвдництва мала техшчний характер (виготовлення крес-лень та техшчш висновки по проектах), зв'язку з винахвдни-ками шститут не мав, новi проблеми та тематика винаходiв не висувалися. Тобто взагал^ роботу УНД1МЕ не можна було вважати зоргаиiзованою. На зазначенш вище конференцп прийняли ршения поiнформувати державнi i партш-т органи з метою виправлення становища i виконання усiх потрiбних заходiв щодо покращення роботи УНД1МЕ. Зо-крема, доручалося дирекцii звернутися до ЦК, НКЗС та ВУАСГН щодо забезпечення й укомплектуваиня УНД1МЕ висококвалiфiкованими науковими кадрами, забезпечивши умови 'хньо' роботи. З урахуванням наявностi у Харковi низки заводiв сiльськогосподарських машин, що потребува-ли мiсць випробування 'хньо' продукцii, а також виходячи з актуальностi питания щодо мехашзацп примюько' смуги, розглядалася можливiсть утворення бiля Харкова науко-во-виробничо' бази з ввдповщними лабораторiями.
Як характерно для дослвджуваного перiоду, дiяльнiсть установ контролювалася. Результати роботи УНД1МЕ та
Хортицько' станцii електрифiкацii заслуховувалися на за-сiданнi президii ВУАСГН у березш 1932 р. [12]. Зпдно з протоколом, робота УНД1МЕ за 1931 р. визнавалась незадовт-ною. Можливо з об'ективних причин, дирекци не вдалося на початковому етапi функцiонувания iнституту утворити належну матерiальну i наукову базу, пщбрати вiдповiднi кадри i розгорнути активну дiяльнiсть. Внаслвдок зазначеного утворився стан, коли УНДМЕ за весь 1931 р. за винятком Хортицько' станцii не мав вагомих здобутшв.
Низка проблем i завдань, поставлених перед дослвдниць-кими колективами у 30-х рр. охоплювала широкий тематич-ний спектр. Зокрема, механiзацiя вирощування картоплi на початку 30-х рр. представляла актуальне завдання, яке поля-гало у ввдпрацюванш процесiв посадки, мiжрядкового об-робiтку i збирання урожаю. Загалом, робота спрямовувалася у двох напрямах. Перший - це вивчення i оцiнка iснуючих машин i окремих 1х робочих оргашв, експериментування з виготовленими самими дослвдниками робочими органами i 'х комбшащями, порiвняння даних опорного пункту з да-ними iнших науково-досл1дних установ, а також теоретична розробка питань агротехшки i хiмiзацii, що зумовлювали технiчнi особливостi машин. Цей напрям переслiдував двi мети. З одного боку, на основi встановлених конструктив-но-технiчних недолiкiв надати вказiвки заводам щодо усу-нення цих недолЫв в iснуючих картоплесаджалках. З другого боку, накопичення матерiалу для конструювания ново' картоплесаджалки, яка б задовольияла вимоги безгребнево' посадки i комбiнованого висiву тук1в одночасно з висаджен-иям насiния. Другий напрям полягав у просуванш технiки в колгоспно-радгоспне виробництво на основi накопиченого тд час експлуатацii машини досвщу з урахуванням можли-востей лшвщаци недолiкiв мiсцевими засобами та з висвгг-ленням економiчного й оргашзацшного ефекту механiзова-но' посадки картоплг
У 1933 р. на Якимiвськiй дослiднiй стаицii УНД1МЕ до-слщжували можливостi використання зернового комбайну для низького обрiзання культур. Потреба вивчення цього питання пов'язувалася з широким використанням соломи у тваринницга, промисловостi та будiвництвi [13]. Крiм того, спiвробiтниками Якимiвського фiлiалу УНД1МЕ вивчалися питания проектувания пристро'в для пресування соломи до зернового комбайну «Комунар» з метою ввддшения на-сiния бур'янiв та ш. Випробовувалися тракторнi причiпнi знаряддя на високiй робочiй швидкостi. Проектували експе-риментальнi зразки грунтообробних машин на шдвищенш швидкостi з 1932 р., розроблялася теоретична частина. Сшвробиниками УНД1МЕ проводився аиалiз спрацьова-носп кулькових пiдшипникiв № 1000 i 1010 колiичастого вала трактора ХТЗ-СТЗ [14]. Випробовувалося застосуваи-ия натрокальщевого бабiту для нафтових двигунiв, що за-стосовувалися у сiльському господарств^ а також гальмiвна установка для обкатки i випробування автотраиспортних двигушв пiсля ремонту.
У другiй половит 30-х рр. завершено дослщження впли-ву оранки, культивацii та поаву при пiдвищених швидко-стях на врожай сшьськогосподарських культур [15]. Програ-ма роботи включала основнi види сiльськогосподарських робiт, проведених на швидкостях 10 i 4,5 км/год: оранка раи-нього чистого пару; оранка зябу гад ярi культури; систематична культиватя чистого пару протягом парового перiоду; посiв озимо' пшенищ по чистому пару; посiв ярих культур по зябльовш оранцi. Результати трирiчних спостережень за
фiзичним станом грунту, обробленим на швидкосп до 10 км/ год в умовах швденного степу дозволили зробити висновки, що проблема оранки на пвдвищенш робочiй швидкостi може бути розв'язана шляхом змши форм робочих органiв плуга. Яшсть оранки експериментальним швидкiсним плугом УНД1МЕ, при швидкостi до 10 км/год майже не поступала-ся якосп оранки плугом Т-ЗО-П при швидкосп 4,5 км/год [15, с. 26]. Структура грунту i И мщшсть при швидкiснiй оранцi була подiбною до структури при звичайнiй оранщ i при повтореннi швидк1сних обробитав грунту в чистому пару не вщбувалося руйнування структури грунту в бшьшш мiрi, нгж при звичайному обробiтку. Тому було прийнято за доцшьне рекомендувати пвдвищення робочо1 швидкосл ю-нуючих плугiв i культиваторiв до 7 км/год.
Таким чином, можемо тдсумувати, що у 30^ рр. ХХ ст. ввдбувалося становлення мехашзацп альськогосподарсь-кого виробництва як одше1 з важливих галузей народного господарства краши. Реконструкц1я сiльського господар-ства у даний перiод передбачала переведення уах галузей на iндустрiальну основу, а в подальшому i електрифiкацiю та комплексну механiзацiю виробничих процесiв. Розвива-лося сiльськогосподарське машинобудування, проводили-ся випробування та вiдбiр сiльськогосподарських машин i знарядь шоземного виробництва. Вiдбувався поступовий перех1д ввд ручно1 до машинно1 працi. Робота науково-до-слiдних установ спрямовувалася на вивчення i розробку технiчних засобiв механiзованого виконання виробничих процесiв у сшьському господарствi.
Лiтература
1. Вергунов В. А. Сiльськогосподарська дослвдна справа в Укра1ш ввд зародження до академiчного iснування: органiзацiйний аспект / В. А. Вергунов ; НААН, ННСГБ. -К. : Аграр. наука, 2012. - 416 с.
2. Щебетюк Н. Б. Оргашзащя сшьськогосподарсько1 дослщно1 справи в УСРР в умовах соцiально-економiчних трансформацiй шнця 20-х - початку 30-х рр. ХХ ст. / НААН, ННСГБ. - Вшниця : ФОП Корзун Д.Ю., 2015. - 80 с.
3. Центральний державний архiв вищих оргашв влади та управлшня (ЦДАВО) Украши, ф. 1055, оп.1, спр. 128, арк. 149-154 [Резолюц1я I Всеукр. конф. з мехашзацп й елек-трифшацп сiл. госп-ва].
4. Сябро М. Машинно-тракторш станцп Укра1ни 1929-30 р. / М. Сябро // Укранський агроном. - 1929. - № 9. - С. 15-18.
5. Леонидов Л. До питання будiвництва МТС на УкраМ / Л. Леонидов // Шляхи соц. реконструкцп сiл. госп-ва. - 1931. - № 2. - С. 34-43.
6. Юхименко П. I. EKOHOMi4Ha iсторiя : навч. noci6. / П. Ф. Юхименко. - К. : Вжар, 2004. - 341 с.
7. Достижения науки и практики в области механизации социалистического сельского хозяйства // Механизация и электрификация социалистического сельского хозяйства. - 1938. - № 10-11. - С. 5-13.
8. З дiяльностi центральних установ та оргашзацш // Украшський агроном. - 1928. - № 10. - С. 86.
9. ЦДАВО Укра!ни, ф. 1055, оп.1, , спр. 188, арк. 3. [Загальш ввдомосп про УНД1 мехашзацп та електрифтацп сш. госп-ва станом на 1931 р.].
10. ЦДАВО Укра!ни, ф. 1055, оп.1, спр. 128, арк. 149154 [Резолющя I Всеукр. конф. з мехашзацп й електрифша-цп сш. госп-ва].
11. ЦДАВО Украши, ф. 1055, оп. 1, спр. 241, арк. 46-47. [Резолюшя на доповвдь дирекцп УНД1 мехашзацп та елек-трифтацп альського господарства (Додаток до протоколу Бюро вщ 26.11.1931 р.)].
12. ЦДАВО Украши, ф. 1055, оп. 1, спр. 262, арк. 6264. [Протокол №24/62 заадання президп ВУАСГН 25 берез-ня 1932 р.].
13. Докучаев А.А. Изучение вопроса о возможности применения зернового комбайна для низкого срезывания зерновых культур / А.А. Докучаев ; Моравский И.И. Изучение вопроса о соломоподборщиках и пресах / И.И. Моравский ; Моравский И.И. Сосотавление заданий для проектирования приспособлений к зернокомбайну «Коммунар» для улавливания семян сорняков / И.И. Моравский ; Бондаренко И.П. Тракторные прицепные орудия на высшую рабочу-юскорость / И.П. Бондаренко ; Бондаренко И.П. Разработка вопроса и составление заданий для проектирования экспериментальных образцов почвообрабатывающих машин на повышенных скоростях / И.П. Бондаренко. - Х. : Укрсель-хозгиз, 1934. - 100 с. - (Науч. работы УНДИМ / НКЗС УСРР, ВУАСХН, УНДИМ ; вып. 3).
14. Урш А.М. Аналiз спрацьованосп кулькових пвд-шипнишв / А.М. Урш ; Гаврильцев Н.Н. Застосування на-трокальшевого бабпу для нафтових двигушв / Н.Н. Гаврильцев ; Тутер Н.П. Гальмiвна установка для обкатки i випробування автотранспортних двигушв шсля ремонту / Н.П. Тутер. - К., Полтава : держ вид-во колгоспно! i радго-спно! лггератури УСРР, 1938. - 78 с. - (Наук. пращ УНД1М / НКЗС УСРР, УНД1М ; вип. V-VII).
15. Вплив оранки, культивацп та посiву при пiдвище-них швидкостях на врожай с.-г. культур ; за ред. С.Й. Во-робйова. - К., Х. : Держколгоспвидав, 1938. - 66 с. - (Наук. праш УНД1МЕСГ / НКЗС УРСР, Сектор науки, УНДИМЕСГ ; вип. Х).
