CC BY
101СТ0Р1Я НАУКИ
Василюк П.М. УДК [631.526.3+631.53]:061.64:633/635«1923/2013»(477)
Украинський iнститут експертизи ^
сор™ рослин Етапи формування
нащональшх^сортових^ рослип-нЩрресурав у систеМх державного законодавчого регулювання Ууаши (1923-2013 рр.)
Висвтлено анал1з науковихпублкацшу галуз'1 селекци, наснництва та сортовипробування, арх1вних документ1в та опублкованих урядових постанов.
Обфунтовано в'дсутнкть комплексного досл1дження ¿тори створення спещально!системи охорони прав на сорти рослин краши / необх'днкть в1дтворення етап1в формування державно! системи охорони прав на сорти рослин.
Ключовi слова:
селек^я, сортовипробування, сорти рослин.
На сьогодн одним ¡з голо-вних завдань аграрной' пол1тики УкраТни е проведення заход1в щодо збшьшення виробництва та покращення якост1 продук-цп рослинництва шляхом роз-ширення й оновлення сортових рослинних ресурав, як визна-чають продовольчу безпеку держави та використовуються у подальшому селекцмному процес1. З розвитком бюлопч-ноТ' науки та зростанням потреб альського господарства у забез-печенн1 високопродуктивними сортовими ресурсами рослин держава прийняла ряд заход1в з проведення реестрацп сорт1в, що поширен1 на територп УкраТни, охорони прав селекцюнер1в I впровадження сортовоТ' сер-тифкацп нас1ння в1дпов1дно до м1жнародних вимог. Орган1зац1я такоТ' д1яльност1, насамперед, за-лежить в1д результат1в державного сортовипробування виро-щуваних культур.
Як свщчать галузев1 фахов1 ви-дання, проблема випробування сорт1в була актуальною з юнця XIX ст., а окрем1 досл1дження проводилися ще у XVIII ст. Не-
зважаючи на такий тривалий перюд розвитку дано''' галуз1, в1д-сутньою залишалася узагальню-юча наукова праця з кторп за-початкування й оргаызацп державного сортовипробування на територп Укра'ни та до 1992 р. Лише поодиною в1домост1 мож-ливо знайти у публ1кац1ях з су-м1жних напрям1в - селекцп та наанництва або зв1тних мате-р1ал1в в1тчизняних досл1дних установ. Проте така нформац1я здеб1льшого слугувала як дже-рело, а не 1сторюграф1чна база. Саме тому, враховуючи вщзна-чення 90-р1ччя в1д започатку-вання системних досшджень 1з сортовипробування та створення спец1ально'' мереж1 установ для його проведення, Укра'н-ський 1нститут експертизи сорт1в рослин прийняв за необх1дн1сть в1дтворити 1стор1ю державно' системи з випробування сорт1в, зд1йснивши 1сторично необхщ-ний науковий анал1з науково' л1тератури, арх1вних матер1ал1в та опубл1кованих урядових директив.
На жаль, окремих 1сторюгра-ф1чних праць I кторп розвитку
сортовипробування альськогос-подарських культур не знайдено. Деяк подп в еволюцп державного випробування сорт1в роз-крито у колективн1й монографп за науковою редакц1ею В.В. Шелепова [1]. Зокрема, у розд1л1 9 «Сортовивчення I охорона прав на сорти» узагальнено ктор1ю сортовивчення, ознаки експертизи на ВОС-тест та м1жнародн1 зв'язки в охорон прав на сорти рослин. Проте названу проблему висв1тлено фрагментарно, зазначаючи лише певн урядов1 розпорядження.
Використан матер1али сто-совно розвитку даного напряму мктили лише поодиною 1сторю-граф1чн1 в1домост1 в комплексних досшдженнях з iсторiТ' розвитку альськогосподарсько''' науки та дослiдноТ' справи в Укра'ы, в^-чизняно'' селекцiТ' та наанництва. Про вщкриття у 1721 р. у м. Лубни першого аптекарсько-го городу, який мав за мету н-тродук^ю, аклiматизацiю та се-лекцiю лкарських рослин, пише В.А. Вергунов у першм части-нi «Нариав» iз iсторiТ' аграрно'' науки, освiти та технки [2]. Цю
дату можна вщнести до перших спроб проведення сортовипро-бування, адже застосовуючи до-бiр, необхiдно було дослщити наявний мiсцевий набiр сор^в.
Про необхiднiсть проведення порiвняння ще XVIII ст., з метою виявлення врожайы-шого й адаптованшого сорту до фунтово-^матичних умов, наведено у прац Л.Л. Балаше-ва, який вважае таку роботу за-вданнями сортовипробувань [3]. Аналiзуючи його статтю, з'ясовано, що подальший роз-виток випробування сортiв на-був у друпй половинi XIX ст. на полях альськогосподарських товариств, ботаычних садiв, до-слiдних установ i помiщицьких господарств. Автор також зазна-чае, що лише пiсля проведення в 1913 р. наради iз альськогос-подарськоТ дослiдноT справи почали придшяти увагу питанням методики порiвняльноT оцiнки сортiв.
Низку маетюв, у яких здмсню-вали досшдження з вивчення мiсцевих i закордонних сор^в, наведено у монографiT' Х.М. Пи пан [4]. 1Т праця також мктить iнформацiю про роботу мережi дослiдних установ Харкiвського товариства альського господар-ства, до програми завдань яких було включено порiвняння най-поширенiших сортiв дослщжу-ваних культур. Так як здебшьшо-го у той час сортовипробування проводили з метою визначення переваг запропонованих на ринку сор^в й отримання високого врожаю без ризику переплати, для доа^рност отриманих результат було розроблено спещальы правила дослщжен-ня зразкiв насiння i рослин. Таю вщомост наведено й у науковм публiкацiT' П.£. Маринича [5].
Пкля ПершоТ' свiтовоT' вiйни на в^чизняному та закордонному ринках пожвавилася конкурен-цiя насiння цукрового буряку та
зернових культур. Це зумовило оргаызащю постмних досли джень сор^в при селекцмно-дослiдних станцiях, зокрема ме-режi дослiдних установ Всеро-сiйського товариства цукроза-водчикiв. Такий перюд описано у працi Б.А. Паншина «Питання районового викохування сор^в цукрового буряка» [6].
Визначальними у розвитку ви тчизняного сортовипробування стали 20-т роки XX ст., коли було створено координуючий альськогосподарську науку i до-слiдну справу Сшьськогосподар-ський науковий комiтет УкраТ'ни (СГНКУ), згодом реорганiзований у Науково-консультацмну раду (НКР) та спецiалiзованi галузе-вi управлiння (Сорто-наанневе управлiння Цукротресту) й товариства (Всеукра'нське товари-ство насiнництва).
Iнформацiя про дiяльнiсть СГНКУ та дiючого при ньому бюро наанництва ботанiчноT' секцп мктиться в матерiалах фонду № 1061 Центрального державного архiву вищих орга-нiв влади та управлiння Укра'ни. Зокрема, у нашому дослщжен-н чи не вперше вiдзначено, що саме у науковм програмi бюро стояло завдання стосовно розроблення норм якост на-сiння з урахуванням фунтово-к^матичних умов кражи. Для проведення спещальних до-слiджень створено Ки'вську контрольно-наанневу станцiю. Також з проаналiзованих доку-ментiв встановлено факт ство-рення Укра'нського iнституту нааннезнавства, який, на жаль, проiснував тшьки декiлька ро-кiв.
З докумен^в фонду № 27 цього ж архiву стала вiдомою подаль-ша доля ботанiчноT' секци СГНКУ за його реоргаызацп в НКР. Установлено, що саме на базi секци в системi НКР у 1928 р. створено Укра'нський Ыститут прикладно''
(застосовано') ботанiки (У1ПБ) та в системi НКЗС - 1нститут генетики та селекцп. Серед завдань обох нститу^в значилося проведення сортовивчення та сортовипробування альськогосподарських культур. При У1ПБ органiзовано спецiальний вщдш сортовипробування.
Важливу роль в iсторiT' в^-чизняного сортовипробування в^грала дiяльнiсть Сорто-наанневого управлння Цукротресту (СНУ). У ЦДАВО Укра'ни матерiали з дiяльностi цього управлiння видiлено в окремий фонд № 2501. Як значиться у документах, для проведення й координацп у тдпорядковано''' мережi селекцп, наанництва i випробування сортiв дiяв само-стiйний селекцмно-наанневий вiддiл. Архiвнi розвщки з оргаы-зацп сортовипробування в СНУ частково провiв М.В. Присяж-нюк [7]. Зокрема, ним встановлено мережу управлння, його завдання, асортимент культур, з якими працювали установи ме-режi тощо. Окрема стаття автора присвячена заснованим СНУ, НКЗ i СГНКУ, короткочасним курсам для тдготовки спещалк-^в сортiвничоT' справи [8].
Джерельною базою в досш-дженнi дiяльностi СНУ Цукротресту, о^м архiвних докумен-тiв, слугував спецiальний видав-ничий орган управлння «Бюле-тень Сор^вничо-наанньового упрaвлiння Цукротресту». На сторiнкaх бюлетеня опублко-вано результати наукових до-слiджень з рiзних нaпрямiв аль-ськогосподарсько'' науки, ма-терiaли з"'^в та нарад, нaуковi звiти тощо.
Виршальну роль у зaснувaннi Укра'нсько''' сортомережi вщи грало Всеукра'нське товариство наанництва (ВУТН). Передумо-ви його оргаызацп та напрями дiяльностi частково висв^лено у публiкaцiT' Х.М. Птан [9]. Про-
те недостатньо розкритим за-лишилося питання учaстi ВУТН у створены в^чизняно''' мережi сортовипробувальних пунктiв. Про прийняття ршення стосов-но закртлення сортовипробу-вально' роботи з польовими культурами за спецiaльними установами згадуе у монографп «Полтавське досшдне поле: ста-новлення i розвиток сшьсько-господарсько'' дослiдноT' справи в Укра'ы (до 125-рiччя державного досшдництва в агрономп та тваринництвО» В.А. Вергу-нов [10]. Подальше формування мережi й нaуковi програми з вивчення сортiв висв^лено у колективнiй нaуковiй прaцi за редакщею В.Я. Юр'ева [11], а також у брошурi В.Г. Батиренка [12]. Варто зазначити, що саме з 1923 р. започатковано державне сортовипробування, регламен-товане загальною програмою з визначеними сортами культур. Найоргаызоваыше цю роботу проводили у досшдних устано-вах бурякоцукрово''' гaлузi СРСР. Коротка, проте досить цнна, ш-формaцiя про дослiднi пункти та 'хн нaуково-виробничi за-вдання мктиться на сторiнкaх збiрникiв СНУ «Сортоводные станции Сахаротреста» та «Сеть опытных полей в сельхозах Са-харотреста»[13, 14]. За 'хыми даними сортовипробування на той час проводили 1б дослщ-них установ. Поширеним було колективне сортовипробування. Методичн вкaзiвки стосовно методики опрацювання результат цiеT' роботи узагальнив у «Трудах» з прикладно''' ботанки i селекцп В.Г. Батиренко [15].
Така оргаызащя роботи в УСРР спонукала до заснуван-ня в 1924 р. Державно'' мережi сортовипробування на територп РРФСР. Тодi ж, як зaсвiдчено у прац М.К. ФiрсовоT' [16], актив-ну дiяльнiсть у нaпрямi всесто-ронньо''' оцiнки сортiв розпочав
В.В. Таланов. Саме вн, як значиться у прац П.£. Маринича [17], здмснював керiвництво пiвденною мережею сортови-пробуваних установ СРСР. ^в-ычну очолював В.£. Писарев. Автор пщкреслюе, що лише у 1931 р. вщбулося об'еднання двох мереж з утворенням у В^ едино'' державно'' сортомережк
Визначною подiею в розвитку сортовивчення, зокрема стосов-но узгодження методики його проведення, оцнки сортiв зер-нових культур i цукрового буря-ку, стала II Всесоюзна науково-aгрономiчнa нарада Цукротрес-ту, мaтерiaли яко'' було опублко-вано окремим виданням [18]. На основi резолюцiй, прийнятих на зiбрaннi вiддiлом сортовипробування Всесоюзного нститу-ту прикладно'' ботaнiки i нових культур, розроблено перспек-тивний план розвитку дослано' справи, у тому чист й сортовипробування на 1927-1931 рр. За тдтримки нституту його видано окремою книжкою [19]. Ва-гомi ршення також прийнято на Всесоюзному з"'^ з генетики, селекцп, нaсiнництвa i племн-ного тваринництва, що вщбувся 1929 р. у м. Леннградк У спе-цiaльно пiдготовлених трудах з'''зду [20] мiститься iнформaцiя щодо ухвалених правил райо-нування i стандартизацп сортiв, щодо створення Всесоюзного нaуково-технiчного комiтету iз сортонaсiнневоT' справи та його Бюро, а також щодо розроблен-ня першого проекту сортового районування зернових культур.
Варто вiдмiтити, що Всесоюз-ний нститут прикладно'' ботани ки та нових культур брав актив-ну участь i в мiжнaродному сор-товивченнi. Про це значиться у прац Б.А. Паншина [21].
З розширенням сортовипро-бувально'' мережi удосконалю-валися напрями дослiджень: визначали врожайысть, якiсть,
стiйкiсть сортiв тощо. Як зазна-чено у монографп за редак-цiею В.В. Таланова [22], зпдно з результатами цих випробувань сорти розподшяли на три групи: стандарты, рекомендован та допустим^
Початок тридцятих роюв, як показали результати aрхiвних розвiдок, завершених збiрником документiв i мaтерiaлiв за нау-ковою редaкцiею В.А. Вергунова [23], ознаменувався створенням Всеукра'нсько''' академп сшьсько-господарських наук. Анaлiзуючи зiбрaнi в книжц документи, став вiдомим факт об'еднання сорто-мережi Цукротресту з подiбною мережою Наркомзему з тдпо-рядкуванням останньому. З книги «Общая селекция и семеноводство полевых культур» [24] стало вщомо про об'еднання в 1932 р. Укра'нсько''' сортомере-жi НКЗ з вщдшом сортовипробування В1Ру та створення Всесоюзно'' державно'' сортовипро-бувально' мережi. У цiй прац також розкрито и оргaнiзaцiйну структуру та завдання.
Подальший розвиток в^чиз-няного сортовипробування вдалося з'ясувати з друкованих оргаыв НКЗ УСРР («Бюлетень Народного комiсaрiaту земель-них справ УРСР»), НКЗ СРСР («Сборник основных приказов и инструкций Народного Комиссариата Земледелия СССР») та Державно'' комiсiT' iз сортови-пробування зернових культур («Информационный бюллетень»). Вивчаючи низку постанов i нaкaзiв, розмiщених у зазначе-них збiрникaх, варто видiлити постанову Ради Народних Коми сaрiв СРСР вiд 1937 р., якою за-декларовано створення Державно'' комiсiT' iз сортовипробування зернових культур [25], наказ НКЗ СРСР про передачу ДержкомiсiT' iз сортовипробування зернових культур сортодшьниць Держ-сортомережi В1Р [26], постанови
iCTGРiЯ НАУКИ
стосовно оргаызацп сортови-пробувань окремих сшьськогос-подарських культур тощо. Опра-цювавши вищенаведенi джере-ла, вдалося вщтворити мережу сортовипробувальних пунктiв у перюд 1930-1990 рр. Порiвнян-ня отриманих результат дшь-ницями випробування сор^в радянського перiоду з результатами сучасних установ сприяло переосмисленню реформуван-ня сучасноТ системи державного сортовипробування.
Дослщити дiяльнiсть ДержавноТ служби з охорони прав на сорти рослин УкраТни вдалося завдяки вивченню постанов Кабiнету Мiнiстрiв УкраТни, зи браних у збiрнику <^брання по-
станов Уряду УкраТни». Зокрема, опрацьовано наказ Мастерства сшьського господарства та продовольства УкраТни про перейменування ДержавноТ комiсiТ по сортовипробуванню сiльськогосподарських культур у Державну комiсiю УкраТни по випробуванню та охорон сортiв рослин Мiнсiльгосппроду УкраТни, закон УкраТни «Про охорону прав на сорти рослин», постанови КМУ «Про Реестр сор^в рослин УкраТни», «Про утворення ДержавноТ служби з охорони прав на сорти рослин та УкраТн-ського шституту експертизи сор-^в рослин». Дослщження документ дало можливiсть також з'ясувати участь нашоТ краТни
в мiжнародному сортовипро-буванн сiльськогосподарських культур та розкрити сучасний стан державноТ системи охорони прав на сорти рослин.
Таким чином, аналiз науко-вих публкацм у галузi селекцп, насiнництва та сортовипробування, архiвних документiв та опублкованих урядових постанов визначив в^сутысть комплексного дослiдження кторп створення спе^альноТ системи охорони прав на сорти рослин. Це й тдтверджуе необхщысть вiдтворення еволюцп в^чизня-ного сортовипробування, вра-ховуючи 90^ччя заснування УкраТнськоТ мережi випробування сор^в.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Шелепов В.В. Селек^я, насiнництво та сортоз-навство пшеницi / В.В. Шелепов, М.М. Гаврилюк, М.П. Чебаков [та т.] // УААН, Миронiвський т-т пшеницi iм. В.М. Ремесла; за ред. В.В. Шелепова. -Мироывка, 2007. - 405 с.
2. Вергунов В.А. Нариси iсторiТ аграрно' науки, осви ти та техники / В. А. Вергунов // УААН, ДНСГБ. - К.: Аграрна наука, 2006. - С. 10, 114.
3. Балашев Л.Л. Государственное сортоиспытание зерновых культур в СССР (краткий обзор развития сортоиспытания) / Л.Л. Балашев // Информационный бюллетень / Государственная комиссия по сортоиспытанию зерновых культур при Министерстве сельского хозяйства СССР. -1947. - № 11 (128). - С. 12.
4. Птан Х.М. Селек^я озимо' пшениц в Укра'ы: к-тс^я та здобутки / Х.М. Птан // НААН, ННСГБ; за наук. ред. В.В. Шелепова. - К., 2013. - С. 52.
5. Маринич П.Е. Государственное сортоиспытание
в СССР / П.Е. Маринич // Селекция и семеноводство. - 1967. - № 6 (нояб. - декаб.). - С. 20-27.
6. Паншин Б. Питання районового викохування сор-лв цукрового буряка / Борис Паншин // Вкник с.-г. науки. - Х., 1927. - Т. IV. - № 2-3. - С. 52-55.
7. Присяжнюк М.В. Передумови становлення та науково-оргаызацмы засади функцюнування ви тчизняного сортовипробування у 20-х роках XX ст. / М.В. Присяжнюк // Селек^я i наанництво: мiж-вщомчий тематичний науковий збiрник. - Х., 2011. - № 99. - С. 192-199.
8. Присяжнюк М.В. Науково-освкня дiяльнiсть вищих короткочасних селекцмно-наанневих курав при Сорлвничо-Наанньовому Управлны Цукротресту
(1920-1922) / М.В. Присяжнюк // Селек^я i наанництво. - 2011. - Вип. 100. - С. 322-327.
9. Птан Х.М. ВсеукраТнське товариство наанництва: iсторiя заснування, структура та напрями дiяль-носп / Х.М. Птан // 1сгс^я освки, науки i технки в УкраТы: матерiали VIII Всеукр. конф. молодих уче-них та спецiалiстiв, 21 трав. 2013 р. / НААН, ННСГБ; редкол.: В.А. Вергунов (голова), O.G. Тарабрн, Ю.А. Горбань та ш. - К., 2013. - С.101-104. - (До 150^ччя з дня народження академка В.1. Вернад-ського).
10. Вергунов В.А. Полтавське дослщне поле: становлення i розвиток альськогосподарськоТ дослщноТ справи в УкраТы (до 125^ччя державного достд-ництва в агрономи та тваринництвi) / В.А. Вергунов. - К., 2009. - С. 67.
11. Общая селекция и семеноводство полевых культур / [В.Я. Юрьев, П.В. Кучумов, Г.Н. Линник и др.]; под ред. В.Я. Юрьева. - М. : Сельхозгиз, 1940. - С. 278-293.
12. Батыренко В.Г. Сортоизучение в сети Всеукраин-ского Общества Семеноводства: программа работ / В.Г. Батыренко; Всеукр. Т-во Наанництва. - Х., 1926. - Бюл. 20. - 17 с.
13. Нестеров А.Ф. Сеть опытных полей в сельхозах Сахаротреста / А.Ф. Нестеров // Бюллетень Сахаро-треста. - 1925. - № 10 (30) окрябрь. - С. 61-66.
14. Сортоводные станции Сахаротреста / Сортоводно-Семенное Управление Сахаротреста. - К.: Изд. Са-харотреста, 1923. - 359 с.
15. Батыренко В.Г. К вопросу о методах обработки данных коллективного сортоиспытания /
В.Г. Батыренко // Труды по прикладной ботанике и
селекции / Всесоюз. НИИ прикл. ботаники и новых культур, Гос. ин-т опытной агрономии. - Ленинград, 1926. - Т. 16, вып. 4. - С. 91-98.
16. Фирсова М.К. Итоги работы контрольно-семенной лаборатории / М.К. Фирсова // Информационный бюллетень / Государственная комиссия по сортоиспытанию зерновых культур при Министерстве сельского хозяйства СССР. - 1947. - № 12 (129). - С. 39-44.
17. Материалы II Всесоюзного Научно-Агрономического Совещания Сахаротреста. - К.: Изд. газеты «Экономический Вестник», 1927. - 581 с.
18. Перспективный план работ Всесоюзного института прикладной ботаники и новых культур на пятилетие 1927/28-1931/32 гг.: проект. - Л.: Печатня, 1928. - 215 с.
19. Труды Всесюзного съезда по генетике, селекции, семеноводству и племенному животноводству
в Ленинграде 10-16 января 1929 г. - Л: Изд. ред. коллегии съезда, 1930. - Т. 1. Состав, работа и постановление Съезда. - 177 с.
20. Сорта зерновых культур и районы их распространения / Всесоюз. ин-т растениеводства НКЗ СССР, отд. сортоиспытания; под ред. В.В. Таланова. -М.; Л: Сельколхозгиз, 1932. - Вып. 1. - 491 с.
21. Вергунов В.А. Всеукра'нська Академ1я Ольськогос-подарських Наук. Зб1рник документ1в I матер1ал1в
/ В.А. Вергунов, 1.В. Гриник, З.П. К1рпаль, Н.1. Семчук [та ¡нш!]; за наук. ред. В.А. Вергунова; за загальною ред. Ю.Ф. Мельника. - К.: Аграрна наука, 2006. -С. 6.
22. Государственное сортоиспытание // Общая селекция и семеноводство полевых культур /
В.Я. Юрьев, П.В. Кучумов, Г.Н. Линник [и др.]; под ред. В.Я. Юрьева. - М. : Сельхозгиз, 1940. - С. 278293. - (Сер. «Учебники и учебные пособия для сельскохозяйственных вузов»).
23. Постановление Совета Народных Комиссаров СССР 29 июня 1937 г. «О мерах по улучшению семян зерновых культур» // Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам: в 5-ти т. / [сост. К.У. Черненко, М.С. Смиртюков]. - М. : Изд. Полит. лит., 1940. - Т. 2. 1929-1940 годы. - С. 606614.
24. Приказ № 665 от 4 августа 1937 г. «О передаче Госкомиссии по сортоиспытанию зерновых культур сортоучастков Госсортосети ВИР» // Сборник основных приказов и инструкций Народного Комиссариата Земледелия СССР. - М., 1937. - № 22. С 31 июля по 10 августа 1937 г. - С. 12.
Шановн1%ита%1!
Редакция наукоВВо-практпЧного Журналу «СортоВмВЛемня та охорона прав на сорти рослин» щиро Вгтае 3 НоВим роком та сСятлпм РгЗдВом ХрпстоРмм!
У цг сВяткоВг днл прпймть найщирш побафання щастя, добра та благополуЧЧя. Не/хай ¿сбудешься Задумане, Забудешься погане. Наснаги та ноВмх ЗЗдобуткЖ на тВорИй нпВл! Будьте ЗдороВими! Гарного настрою та успгшног долг на доВгг роки!
