CC BY
8HISTORICAL SCIENCES
ВНЕСОК НАУКОВО1 ШКОЛИ I.I. 1БАТУЛЛ1НА У РОЗВИТОК ПТАХ1ВНИЦТВА В УКРА1Н1
Мельник В.В.
Нацюнальний утверситет бюресурав i природокористування Украши,
м. Кшв, Украна
THE CONTRIBUTION OF THE I.I. IBATULLIN'S SCIENTIFIC SCHOOL IN THE DEVELOPMENT
OF POULTRY FARMING IN UKRAINE
Melnyk V.
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
Kyiv, Ukraine
АНОТАЦ1Я
У статп проаналiзовано та узагальнено дiяльнiсть науково! школи академ!ка НААН Украши 1льдуса 1батулловича Iбатуллiна i визначено !! внесок у розвиток птахiвництва в Украíнi. Показано, що упродовж 1997-2017 рр. I.I. Iбатуллiн тдготував плеяду вчених - 7 докторiв наук i 34 кандидати сшьськогосподарсь-ких наук. Майже 70% проведених дослiджень присвяченi вирiшенню проблем годiвлi птицi та технологй' кормiв. Серед представнишв науково! школи, як1 зробили внесок у розвиток оптимiзацií годiвлi птицi та використання рiзних складових кормiв, е: М.Ю. Сичов, В.В. Отченашко, М.Я. Кривенок, К.Ю. Ястребов,
A.1. Чигрин, Н.М. Слободянюк, Л.М. Зламанюк, I.I. 1льчук, В.М. Кондратюк, Д.П. Уманець, О.В. Яценко,
B.М. Недашшвський, 1.М. Баланчук, Р.В. Мартинюк, М.1. Голубев, С.В. Боярчук, Р.М. Дейнеко, С.В. Мов-чан, С.В. Павлiченко, Н.М. Нечай, Т.А. Голубева, А.М. Омельян.
ABSTRACT
The article analyzes and generalizes the activities of the scientific school of Academician NAAS of the Ukraine Ildus Ibatullovych Ibatullin and determines its contribution to the development of poultry farming in Ukraine. It is shown that during 1997-2017 I.I. Ibatullin trained a galaxy of scientists - 7 doctors and 34 candidates of agricultural sciences. Almost 70% of their research is devoted to solving the problems of poultry feeding and feed technology. Among the representatives of the scientific school who have contributed to the development of optimization of poultry feeding and the use of various feed ingredients are: M.Yu. Sychov, V.V. Otchenasko, M.Ya. Kryvenok, K.Yu. Yastrebov, A.I. Chygryn, N.M. Slobodianiuk, L.M. Zlamaniuk, I.I. Ilchuk, V.M. Kon-dratiuk, D.P. Umanets, O.V. Yatsenko, V.M. Nedashkyvskyi, I.M. Balanchuk, R.V. Martyniuk, M.I. Golubiev, S.V. Boiarchuk, R.M. Deineko, S.V. Movchan, S.V. Pavlichenko, N.M. Nechai, T.A. Golubieva, A.M. Omelian.
Ключовi слова: академж 1льдус 1батуллович Iбатуллiн, наукова школа, дослщження, годiвля птицi, продуктивнють
Keywords: Academician Ildus Ibatullovych Ibatullin, scientific school, research, poultry feeding, productivity.
Важливе значения у розвитку птахiвництва мае поеднання науки та практики. Впровадження у виробництво результатiв фундаментально-при-кладних дослiджень забезпечуе прогрес у галузi. Однiею iз провiдних ланок у технологiчному про-цесi виробництва продукцп птахiвництва е годiвля птицi. Наразi у кра!ш, в Нацiональному ушверси-тетi бюресурав i природокористування Укра!ни, створено осередок вчених, наукова д!яльшсть яких шд керiвництвом академiка Нацiональноí академй' аграрних наук (НААН) Укра!ни 1льдуса 1батулло-вича Iбатуллiна спрямована на розробку способiв управлiння продуктивнiстю, фiзiологiчним станом та живленням тварин (i птищ зокрема), шляхом оп-тимiзацii нормовано! годiвлi i використання р!зно-манггних кормових ресурсiв.
У лiтературi висвилено життевий i науково-педагогiчний шлях академжа I.I. Iбутуллiна i в тому числ! показано напрями науково! дгяльносп як керiвника i консультанта вчених рiзних поколiнь, як! провадять дослiдження з вирiшення проблем годiвлi тварин i економiчностi використання корм!в
[1, 2, 5]. Кр!м цього, 1льдуса 1батулловича, пе-редусiм, називають продовжувачем науково! школи свого вчителя професора Павла Дмитровича Пшеничного [6]. Проте, завдяки самовiдданiй нау-ково-педагогiчнiй д!яльносп I.I. Iбатуллiна, яка ба-зуеться на принципах творчо! сшвдружносп вчених, спадкоемносл поколшь, кращих наукових тра-дицш, ним (упродовж 1997-2017 рр.) тдготовлено плеяду вчених - 7 доктор!в наук i 34 кандидати сшьськогосподарських наук, як! устшно працюють в осв!т!, науц! та на виробницга i в по-дальшому розвивають концептуальн! п!дходи до год!вл! тварин у сучасних умовах. Отже, нараз! е наукова школа - колектив пор!вняно молодих вчених, який протягом тривалого часу на високому науко-вому р!вш виконуе фундаментальн! i прикладн! до-сл!дження у напрям! год!вл! тварин i технолог!! корм!в, безпосередн!м кер!вником якого е видатний учений, академж НААН 1льдус 1батуллович 1батул-лш.
У зв'язку з цим, метою нашоТ роботи було проанал!зувати та узагальнити д!яльшсть науково!
школи академжа НААН I.I. Юатуллша i визначити И внесок у розвиток птахiвництва в Украшу
Згуртувати молодих вчених навколо виршення нагальних проблем у тiй чи шшш галузi науки е можливим лише для талановитого, досвщ-ченого професюнала з глибокими теоретичними знаниями i практичним досвiдом. Як зазначае Д. Зербшо, «наукова школа - це професшна доб-ровiльна сшвдружшсть людей, що сформувалася шд епдою особистостi вченого-лвдера [4, с. 10]. Академж 1льдус 1батуллович Iбатуллiн мае вели-чезний досввд у науковш, викладацьк1й керiвнiй дiяльностi, вiн продовжив традицп науково! школи П.Д. Пшеничного, розвинувши дослвдження питань нормованого живлення тварин, способiв тдго-товки кормiв до згодовування та балансування ращошв тварин за рiзних типiв годiвлi тощо.
Так сталось, що керiвництво Казанського державного ветеринарного шституту, в якому на по-сащ асистента кафедри годiвлi тварин i технологи кормiв працював (пiсля одержання диплома вче-ного зоотехиiка) 1льдус 1батуллович, швидко оцiнило цього молодого i перспективного юнака i його направили в цшьову аспiрантуру до Киева. У 1971 рощ вш був зарахований до аспiраитури Украшсько! сшьськогосподарсько! академи на кафедру годiвлi сiльськогосподарських тварин, яку очолював ввдомий учений, доктор сшьськогоспо-дарських наук, професор, перший ректор цього закладу, вще -президент Укра1нсько1 академи сшьсь-когосподарських наук П.Д. Пшеничний. Вiн i став науковим керiвником аспiранта I.I. Iбатуллiна [12, с. 12-13].
Життевий шлях I.I. Юатуллша багатогранний i основнi вiхи його життя вже висвiтлено [5; 12, с. 148-151,]. Наразi вш е першим проректором Нацю-нального унiверситету бiоресурсiв i природокори-стування Укра1ни, головою спецiалiзоваиоl вчено1 ради Д 26.004.05, членом Президи Нащонально! академи аграрних наук Украши, членом науково1 ради Мiнiстерства освiти i науки Укра1ни та iн. Ака-демiк I.I. Iбатуллiн е заслуженим дiячем науки i тех-шки Укра1ни (указом Президента Укра1ни ввд 24.09.1998 р.), нагороджений орденами III (2003) i II ступени «За заслуги» (2008), орденом «Михайла Ломоносова» (2008), нагороджений «Знаком По-шани» Мiнiстерства аграрно1 пол1тики Укра1ни (2001) i Ки1вського мiського голови (2005), Почес-ними грамотами Кабiнету Мшс^в Украши i Вер-ховно1 Ради Украши, Почесною ввдзнакою Украш-сько1 академи аграрних наук (2006) [12, с. 149-150]. Академж I.I. Юатуллш мае понад 50 авторських сввдоцтв i патентiв Украши на винаходи й корисш модел1. Вiн е автором i спiвавтором багатьох тд-ручник1в, посiбникiв, монографiй, наукових рекомендаций, методичних розробок для навчального процесу, нормативних документiв, у перел^ праць - понад 300 найменувань [12, с. 152-187].
Пiд керiвництвом I.I. Iбатуллiна здiйснюються фундаментальнi i пошуково-прикладнi науковi до-сладження з ошгашзацп живлення та нормуваиия годiвлi птицi. При цьому представниками науково1 школи значна увага придiляеться дослвдженням
енергетичного, протешового, амшокислотного, мiнерального i вгтамшного живлення пищ рiзних видiв. Визначенню впливу onraMi3a^i гoдiвлi на яечну i м'ясну прoдуктивнiсть птицi та еко-HOMi4HicTb використання KopMiB.
Наукова школа академжа НААН 1льдуса 1ба-тулловича 1батуллша стpiмкo розвивалась. Щд його кеpiвництвoм мoлoдi вченi виpiшувaли aктуaльнi проблеми з гoдiвлi тварин (i птищ зокрема) та ефек-тивного використання piзних кормових pесуpсiв. Першою ученицею 1.1. 1батуллша, яка надала нау-ково-експериментальне обгрунтування комплекс-нiй переробщ i використанню колаген- та кератин-вмiсних шк1ряних вiдхoдiв у гoдiвлi сшьськогоспо-дарських тварин, i у 1997 рощ захистила докторську дисертащю, стала Л.М. Борисенко. Щд науковим кеpiвництвoм I.I. Iбaтуллiнa науковий стутнь доктора сiльськoгoспoдapських наук здо-були також Т.Л. Сивик, Р.А. Чудак, В.С. Бомко, М.Ю. Сичов, В.В. Отченашко i М.Я. Кривенок. При цьому роботи М.Ю. Сичова, В.В. Отченашка i М.Я. Кривенка присвячеш проблемам гoдiвлi птицi.
Зокрема М.Ю. Сичовим теоретично обгрунто-вано та експериментально встановлено oснoвнi за-кoнoмipнoстi лiпiднoгo живлення м'ясних каченят та пеpепелiв яечного i м'ясного нaпpямiв продук-тивнoстi, удосконалено принципи нормування лiпiдiв у кoмбiкopмaх для птищ. Доведено, що бioлoгiчнa дiя лшщв на opгaнiзмi птицi пов'язана з 1х походженням, хiмiчним складом i кiлькiстю у кoмбiкopмaх. Встановлено стимулюючий вплив лшолево! кислоти на обмшш процеси у тканин м'ясних каченят та пеpепелiв, що зумовлюе збшь-шення живо! маси та покращуе як1сть м'яса Щдви-щення piвня жиру та лшолево! кислоти в комбжор-мах качок сприяе збшьшенню вмiсту лiнoлевol кислоти в грудних м'язах та печiнцi, тдвищуе пеpетpaвнiсть opгaнiчнo! речовини, протешу та кликовини, збiльшуе утримання азоту в оргашзмг Виявлено, що соева oлiя у кoмбiкopмaх позитивно впливае на накопичення ю-3- та ю-6- жирних кислот у м'язах i забшш якoстi птицi м'ясного напряму продуктивность Уперше доведено, що за piзних джерел лiпiдiв (за умов oптимiзaцi! !х piвня у кoмбiкopмaх) негативного впливу на акумулю-вання лшщв у печшщ й плaзмi кpoвi каченят не спoстеpiгaеться [19-25].
Внесок у розвиток теоретичних пpинципiв нормовано! гoдiвлi сiльськoгoспoдapськo! птицi зробив В.В. Отченашко, який вперше теоретично обгрунтував й експериментально встановив опти-мальш параметри протешового, енергетичного, мiнеpaльнoгo та вгтамшного живлення пеpепелiв м'ясного напряму продуктивносп у piзнi пеpioди !х росту i розвитку та виробничого використання у взаемозв'язку з ефективнiстю використання пожив-них речовин кopмiв, пpoдуктивнiстю тощо [13;]. Ним виявлено, що вплив piзних piвнiв протешового живлення на споживання корму перепелами м'яс-но! породи описуеться пoлiнoмiaльнoю кривою й характеризуеться зворотною зaлежнiстю. Макси-мальне споживання корму перепелами вiдбувaеться за вмюту протешу в paцioнi 16 i 20%. Пеpетpaвнiсть
в opraHi3Mi перепелiв протешу, жиру та безазоти-стих екстрактивних речовин знаходиться у прямш залежносп i3 вмiстом протешу в кормг Цю залеж-нiсть можна використати для розробки еко-номiчних програм годiвлi дорослих перепелiв, вра-ховуючи ефект певного пiдвищення споживання корму птицею за умов зниження вмюту сирого протешу та нелшшного характеру даного явища [15, с. 11-14]. В.В. Отченашко також показав, що вплив енергетичного живлення на м'ясш якостi перепелiв опосередкований його дieю на рiст, а отже й на аб-солютнi значення показникiв забою. Залежно вiд рiвня енергiï в рацiонi перепелiв змшюеться штен-сивнiсть росту 1х м'язово! тканини на окремих дiлянках тша[16, с. 5-9]
М.Я. Кривенок вперше встановив ефективне спiввiдношення амiнокислот (арпшну до лiзину, треонiну до метюшну, треонiну до триптофану), за якого проявляеться 1'х синергiзм та покращуеться
перетравнiсть поживних речовин корму i баланс азоту, за трифазовоï годiвлi курей яечного напряму продуктивностi. Виявлено, що потреби несучок у амшокислотах i сирому протеïнi з вшом зменшу-ються непропорцiйно. Доведено, що перетравшсть поживних речовин корму, доступшсть та ефек-тивнiсть використання незамшних амiнокислот у органiзмi курей залежать не тшьки вiд 1'х рiвнiв у комбiкормах, а й ввд спiввiдношення за фазами годiвлi птищ та вiд рiзноï ïï продуктивносп [7-11].
Вагомим е внесок 1льдуса 1батулловачп i його учнiв у розвиток годiвлi птицi рiзних видiв i напрямiв продуктивностi. Частка напрямiв до-слiджень по видах птищ, проведених у науковiй школi шд керiвництвом академiка I.I. Iбатуллiна i узагальнених у результат аналiзу тематики за-хищених докторських i кандидатських дисерта-цiй на здобуття наукового ступеня кандидата i доктора за сшьськогосподарськими науками [12,
на рисунку 1.
с. 199-201], представлена
11,8
Рис. 1. Частка напрямiв до^дженъ (проведениху науковш школi) по видах птищ, %: 16,1 - качки; 30,9 перепели; 11,8 - бройлери; 11,8- кури-несучки; 29,4 - iншi види с.-г. тварин
Аналiз наведених даних сввдчить, що майже 70% проведених у науковш школi дослвджень при-свячеш виршенню проблем годiвлi птищ та технологи кормiв. При цьому, ефектившсть використання зерна со! i рiпаку рiзних технологш шдго-товки в рацiонах курчат-бройлерiв вивчав К.Ю. Ястребов; перетравнiсть корму, обмш речовин та продуктивнiсть бройлерiв за рiзних рiвнiв енергетичного i протешового живлення дослiджував В.М. Недашшвський, обмiнноï енергiï в кормi - С.В. Бо-ярчук, а триптофану та треошну - Р.В. Мартинюк. Продуктивнiсть та обмiн речовин у курей-несучок за рiзних рiвнiв у рацiонi вiтамiну Е i селену вив-чали А.1. Чигрин i В.В. Отченашко, а за використання кормово1' добавки мшерол - М.Ю. Сичов. Низку дослщжень з оптимiзацiï годiвлi перепелiв провели В.В. Отченашко, Н.М. Слободянюк, Л.М. Зламанюк, I.I. 1льчук, В.М. Кондратюк, Д.П. Ума-нець. Вченi з'ясували перетравшсть корму, обмш речовин та продуктивш якосп перепелiв за рiзних рiвнiв у рацiонi кальцiю, фосфору, натрш, калiю,
вiтамiну А, лiзину i метiонiну та кобальту i цинку [12, с. 199-201]. Н.М. Нечай довела ефектившсть за-стосування пiдкислювачiв у годiвлi молодняку пе-репелiв м'ясного напряму продуктивностi [14, с. 32-35], Т.А. Голубева показала дощльшсть використання сухо1' пивно1' дробини у структурi комбiкормiв для годiвлi молодняку перепелiв [3], м'ясну продуктивнiсть перепелiв за рiзних рiвнiв та спiввiдношень аргiнiну i лiзину у комбiкормах вив-чала А.М. Омельян [17, с. 46]. Дослвдження щодо ошгашзацп годiвлi м'ясних каченят провели М.Ю. Сичов, 1.М. Баланчук, М.1. Голубев, Р.М. Дейнеко, С.В. Мовчан, С.В. Павлiченко [12, с. 199-201].
I.I. Iбатуллiн, перебуваючи на рiзних сходин-ках управлiння наукою, нараз^ працюючи першим проректором у Нацюнальному унiверситетi бюре-сурсiв i природокористування Украïни та як зазна-чив академiк НААН В.О. Бусол, «...заклав основи проактивносп управлiння аграрною наукою у вищому навчальному заклад^ а сам автор цього
процесу став загальновизнаним проактивним менеджером науки. Завдяки цьому в Унiверситетi створена сильна i самодостатньо працююча система науки, 3i злагодженою роботою всiх складових на-уково-дослiдних робiт, передбачення подш, у т.ч. щодо державного фшансування науки, iнiцiювання змiн органiзацiï дослщжень в iнтересах науки i потреб виробництва, а також збереження i фор-мування нових наукових шшл.» [12, с. 63]. 1.1. 1ба-туллш е видатним вченим i завжди надае науковi консультацiï та цшш поради спiвробiтникам, докторантам, астрантам i не лише Нацiонального ушверситету бiоресурсiв i природокористування Украши, а й шших вищих аграрних закладiв освiти.
Висновки. Науковi дослiдження тд керiв-ництвом I.I. Iбатуллiна охопили низку проблемних напрямiв у годiвлi птицi: лiпiдне живлення качок i перепелiв; обгрунтування норм годiвлi перепелiв м'ясного напряму продуктивностi та амшокислот-ного живлення яечних курей; ефектившсть викори-стання зерна со1 i ршаку рiзних технологiй подготовки в рацюнах курчат-бройлерiв; оптимiзацiя вмюту вiтамiну Е i селену у комбжормах для курей-несучок; перетравнють корму, продуктивнiсть та обмiн речовин у японських перепелiв за рiзних рiвнiв у комбiкормах кальцш, фосфору, натрш, катаю, кобальту, цинку, впашну А, лiзину, метiонiну; продуктивнiсть, перетравнють корму та обмiн речовин у курчат-бройлерiв i м'ясних каче-нят залежно ввд енергетичного i протешового живлення; м'ясна продуктивнiсть каченят за рiзних рiвнiв кальцiю, фосфору, цинку, марганцю, лiзину, треонiну, триптофану, метюшну i сiрки та шше.
Серед представникiв науковоï школи, яш зробили внесок у розвиток оптимiзацiï годiвлi птицi та використання рiзних складових кормiв, е М.Ю. Сичов, В.В. Отченашко, М.Я. Кривенок, К.Ю. Ястребов, А.1. Чигрин, Н.М. Слободянюк, Л.М. Зла-манюк, 1.1. 1льчук, В.М. Кондратюк, Д.П. Уманець, О.В. Яценко, В.М. Недашк1вський, 1.М. Баланчук, Р.В. Мартинюк, М.1. Голубев, С.В. Боярчук, Р.М. Дейнеко, С.В. Мовчан, С.В. Павлiченко, Н.М. Нечай, Т.А. Голубева, А.М. Омельян.
Лггература
1. Академiки Академiï наук Вищо1' школи Украши: Доввдник. К, 2005. 385 с.
2. Вггаемо з Ювшеем 1льдуса 1батулловича 1ба-туллша, першого проректора Нацiонального унiверситету бюресурав i природокористування Украши! // Сучасне птах1вництво. 2016. N°3. С. 6-7.
3. Голубева Т.А. Використання сухо1' пивно1' дробини у годiвлi молодняку перепелiв [Електрон-ний ресурс] // Науковi доповiдi Нацiонального унiверситету бюресурав i природокористування Украши. 2014. Вип. 7 (49). Режим доступу до журналу: http://nd.nubip.edu.ua/2014_7/20.pdf (дата звернення: 13.06.2019).
4. Зербино Д.Д. Научная школа как феномен. К.: Наук. думка, 1994. 134 с.
5. 1батуллш 1льдус 1батуллович. Бiблiографiчна серiя «Академ^ Украшсько1' ака-демiï аграрних наук /уклад. В.А. Вергунов, М.Я.
Кривенок, Т.Ф. Дерлеменко, О.П. Аншна. К.: Аг-рарна наука, 2006. 72 с.
6. 1батуллш I.I., Сичов М.Ю. Жигтевий шлях професора П.Д. Пшеничного. Сучасне птах1в-ництво. 2013. №12(133). С.4-6.
7. 1батулл1н I.I., Кривенок М.Я., 1льчук I.I. Ефективнi рiвнi та спiввiдношення метiонiну i треоншу у рацiонах яечних курей батьшвського стада // Науковий вiсник НУБШ Украши. 2013. Вип. 190. С. 90-95.
8. 1батуллш I.I., Сичов М.Ю. Життевий шлях професора П.Д. Пшеничного // Сучасне птах1в-ництво. 2013. № 12(133). С. 4-6.
9. Кривенок М.Я. Скнар С.В., Кузша Н.В. Триптофан i треонш: рiвень i сшвввдношення у комбшормах для курей-несучок промислового стада // Сучасне ш^вництво. 2011. № 9. С. 24-27.
10. Кривенок М.Я. Арпнш i лiзин у комбшор-мах для курей-несучок промислового стада // Сучасне ш^вництво. 2012. № 8. С. 8-11.
11. Кривенок М.Я. Триптофан i треонш: рiвнi та сшввщношення у комбжормах для курей-несучок батьшвського стада // Науковий вюник НУБгП Украши. 2012 Вип. 179. С. 160-165.
12. Людина високого iнтелекту та нестримно! енергiï: до 70-рiччя ввд дня народження академiка НААН 1батуллша 1льдуса 1батулловича /за заг. ред. С.М. Школаенка. К.: Аграр. наука, 2016. 208 с.
13. Наукова школа «Годiвля тварин i техно-лопя кормiв» [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://nubip.edu.ua/node/12655 (дата звернення: 12.06.2019).
14. Нечай Н.М. Застосування шдкислювача на основi молочноï кислоти при вирощуваннi молодняку перепелiв м'ясного напряму продуктивностi // Сучасне птах1вництво. 2015. № 11-12 (156-157). С. 32-35.
15. Отченашко В.В. Споживання корму та перетравшсть поживних речовин у перепелiв за використання комбiкормiв iз рiзним вмiстом протеïну // Сучасне ш^вництво. 2012. № 1. С. 11-14.
16. Отченашко В. В. Вихвд продукпв забою та харчова цшшсть м'яса перепел1в за використання комбiкормiв з рiзними рiвнями енергп // Сучасне птахiвництво. 2012. № 5. С. 5-9.
17. Повщомлення про захист дисертацш на здобуття наукового ступеня кандидата наук. Спе-цвипуск газети «Освiта Украши» № 8 серпень 2017. [Електронний ресурс]. 2017. Режим доступу: https://lib.pedpresa.ua/13857-spetsvypusk-gazety-osvita-ukrayiny-8-serpen-2017.html (дата звернення: 10.06.2019).
18. Сичов М.Ю. Вплив рiзних рiвнiв лшщного живлення на перетравнiсть поживних речовин у каченят // Сучасне ш^вництво. 2010. № 1-2 (86-87). С. 15-16.
19. Сичов М.Ю. Яшсть м'яса та печшки каче-нят-бройлерiв за рiзних рiвнiв жирового живлення // Тваринництво Украши. 2010. № 7. С. 21-26.
20. Сичов М.Ю. Морфо-бiохiмiчнi показники кровi каченят за рiзних рiвнiв жирового живлення // Сучасне ш^вництво. 2010. № 6 (91). С. 26-28.
21. Сичов М.Ю. Яечна продуктившсть пере-пелiв за pi3Hm piBHiB сирого жиру в комбжормах // Сучасне птахiвництво. 2010. № 3-4 (88-89). - С. 35-37.
22. Сичов М.Ю. Забшш якосп каченят-бройле-piB за piзних piвнiв сирого жиру в комбiкоpмах // Вюник Житомирського нацiонально агроеколопч-ного ушверситету. 2010. № 1 (26). С. 264-268.
23. Сичов М.Ю. Ефективнють використання комбiкоpмiв з piзними джерелами жиру у годiвлi каченят-бpойлеpiв [Електронний ресурс] // Науковi доповщ Нацiонального унiвеpситету бiоpесуpсiв i
природокористування Украши. К., 2010. Вип. 4 (20). Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/nd/2010_4/10smydbd.pdf (дата звернення: 12.06.2019).
24. Сичов М.Ю. Вплив piзних piвнiв жиру в комбшормах на пpодуктивнiсть пеpепелiв м'ясного напряму пpодуктивностi // Вюник Сумського наць онального унiвеpситету. Сеpiя «Тваринництво». Суми, 2010. Вип. 7 (17). С. 127-131.
25. Сичов М.Ю. Якють м'яса та печшки каче-нят-бpойлеpiв за piзних piвнiв жирового живлення // Тваринництво Украни. 2010. № 7. С. 21-26.
ОТРАЖЕНИЕ КРЕСТОНОСНОГО ДВИЖЕНИЯ В ЗАПАДНОЕВРОПЕЙСКОЙ КУЛЬТУРЕ
Шалдунова Т.Н.
кандидат исторических наук, доцент кафедры философии и истории, Российский государственный аграрный заочный университет,
г. Балашиха
A REFLECTION OF THE CRUSADING MOVEMENT IN THE WESTERN CULTURE
Shaldunova T.
candidate of historical Sciences associate Professor of philosophy and history, Russian state agrarian extramural University,
Balashikha
АННОТАЦИЯ
В данной статье рассматривается влияние крестовых походов на различные стороны жизни Западной Европы в Средние века. Отношение к крестоносному движению в современной отечественной и зарубежной историографии неоднозначно, но, безусловно, что столь масштабный и противоречивый в различных свих проявлениях проект римской курии не мог не отразится как на внутреннем переосмыслении жизнедеятельности средневекового жителя Европы, так и на геополитическом пространстве средневекового Запада и Востока. Термин «крестовые походы» активно и с большой охотой используется и сегодня. Язык средневековой священной войны нашёл своё место в современных конфликтах на Ближнем и Среднем Востоке. Современные Запад и Восток продолжают переосмысливать наследие Средневековья.
ABSTRACT
This article discusses the impact of the Crusades on various aspects of life in Western Europe in the Middle ages. The attitude to the crusading movement in modern Russian and foreign historiography is ambiguous, but such a large-scale and contradictory project of the Pope in its various manifestations could not but affect both the internal rethinking of the life of the medieval resident of Europe and the geopolitical space of the medieval West and East. The term "Crusades" is actively and worldwide used today. The language of medieval Holy war has found its place in contemporary conflicts in the middle East. Modern West and East continue to rethink the legacy of the middle Ages.
Ключевые слова: Средние века, крестовые походы, крестоносное движение, Западная Европа, Восток, Святая Земля.
Keywords: the Middle ages, the Crusades, the crusade movement, Western Europe, East, the Holy Land.
В ноябре 1095 г. в Клермоне в Южной Франции под председательством папы Урбана II состоялся церковный собор. 27 ноября 1095 года на поле перед огромной толпой клириков и мирян разных сословий папа произнес пламенную проповедь, в которой призвал франкских рыцарей дать обет освободить христиан от мусульманского ига и отвоевать у неверных Гроб Господень в Иерусалиме.
Театрализованность и ритуальность, сопутствовавшие началу крестовых походов, впоследствии прочно закрепились за этим движением.
Папа Урбан II предпринял годовое путешествие по южной и центральной Франции с проповедованием идеи крестовых походов против неверных. Хотя само понятие «крестовый поход» его современникам было неизвестно. Как правило, война за Гроб Господень именовалась либо «странствование», либо «поход», либо «путь в Святую Землю», либо «поход по стезе Господней» и т.п. [5, с. 36-48.] С начала эпохи крестовых походов отмечаются изменения в жизни европейцев. Важно не забывать, что крестовые походы не были такими романтичными, какими их представляют нам авторы приключенческих романов. Крестовые походы -
