CC BY
12Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 22 (61). № 2. 2009 г. С. 243-249.
УГОЛОВНОЕ ПРАВО И КРИМИНОЛОГИЯ
УДК 343.211
НАСЛ1ДКИ ЯК ЕЛЕМЕНТ СКЛАД1В ЗЛОЧИН1В У СФЕР1 ГОСПОДАРСЬКОТ Д1ЯЛЬНОСТ1: ОСНОВН1 АСПЕКТИ ЮРИДИЧНОТ ТЕХН1КИ
Берзн П. С.
Кшвський нацюнальний ун1верситет ¡м. Т. Г. Шевченка, Ки/в, Укра/на
Статтю присвячено дослвдженню елемент!в складiв злочинiв у сферi господарсько! д!яльносл, а саме насл!дк!в. У робота визначено низку специф!чних ознак понять «запод!яння шкоди», «спричинен-ня шкоди» та проаналiзоване !х ствв!дношення. Запропоновано авторське визначення i конкретизащя шкоди у злочинах у сферi господарсько! дiяльностi.
Ключовi слова: склад злочину, шкода, заподiяння шкоди, злочинш насл!дки.
Одним !з основних завдань Крим!нального кодексу (дал! - КК) е те, щоб ч!т-к!сть, зрозум!л!сть та едн!сть терм!нолог!чних конструкц!й выключала б неоднозна-чне застосування його положень. Адже недотримання правил законодавчо! техн!ки при п!дготовц! КК може ускладнити, або взагал! унеможливити застосування окре-мих норм без !х подальшо! зм!ни (доповнення). Внасл!док цього на р!вн! окремих розд!л!в Особливо! частини чинного КК Укра!ни зм!ст переважно! б!льшост! вико-ристаних терм!н!в (терм!нолог!чних зворот!в) та понять (понят!йних зворот!в), що позначають насл!дки як елемент в!дпов!дних склад!в злочишв, так ! залишаеться не розкритим. Зокрема, в!дтворення у новому КК Укра!ни б!льшост! визначень, як! м!-стилися в КК 1960 р., й дос! породжуе дискус!! серед науковц!в та викликае заува-ження в ход! застосування окремих крим!нально-правових норм. Б!льше того, супе-речки виникають нав!ть при визначенн! критерпв сп!вв!дношення таких категор!й як «поняття» та «терм!н», що в к!нц! к!нц!в впливае не лише на неоднозначне розум!н-ня зм!сту застосування окремих кримшально-правових норм, але й на правильн!сть крим!нально-правово! квал!ф!кац!! в ц!лому. Тому у межах дано! статт! автор праг-нув досягти наступну мету - досл!дити категор!ю насл!дк!в як елементу складу зло-чину.
В аспект! становлення сп!вв!дношення зазначених категор!й важливим е визначення поняття як одн!е! !з форм в!дображення об'ективно! д!йсност! в мисленн!, яка е суттевою, необх!дною ! достатньою для узагальнення сутност! класу явищ, проце-с!в певних !стотних ознак. Але якщо необх!дн! ознаки важлив! для визначення обся-гу поняття ! м!ри його абстрактност!, то достатн! ознаки е атрибутивними характеристиками зм!сту ! конкретност! того чи !ншого поняття [1, с. 103]. Терм!н - це слово або словосполучення, що означае ч!тко окреслене спец!альне поняття яко!-небудь галуз! науки, техн!ки, мистецтва, сустльного життя тощо [2, с. 1444]. Тому сшввщношення понять та в!дпов!дних !м терм!н!в можна виразити за допомогою сп!вв!д-
243
ношення фшософських категорiй «змют» i «форма», «сутнють» i «явище». З фшо-софсько! точки зору, «змют» та «форма» е взаемопов'язаними категорiями, причому змiст, будучи визначальним вектором цшого, становить еднiсть ушх складових еле-ментiв певного предмета, його властивостей, внутршшх процесiв, зв'язюв, супере-чностей i тенденцiй. Форма ж е способом юнування, оргашзацп та вираження змiсту [3, с. 281]. Оскшьки поняття е змютом, сутнiстю, а термiн - формою, явищем, то звiдси випливае, що вони не можуть iснувати один без одного. Термтв без понять взагалi не iснуе, а поняття без термтв просто невiдомi, неюнуюч^
Саме на цих засадах мае бути побудована вимога едносп термшологи, яка е са-мостiйною та одночасно виступае засобом досягнення чггкосп понятшного апарату Особливо! частини КК в цшому [4, с. 71]. У зв'язку з цим гостро постають проблеми правильного з'ясування i використання термшв, якi використовуються в Особливш частинi КК для позначення наслщюв як елемента складу злочину, а також мехашз-му !х настання. Беручи це до уваги, мету ще! статтi слiд визначити як розгляд осно-вних техшко-юридичних аспектiв визначення наслiдкiв у специфiчнiй конструкци складу злочину у нормах, об'еднаних у роздш VII Особливо! частини КК. Цей роз-дш мае назву «Злочини у сферi господарсько! дiяльностi», а з'ясування специфши позначення у його статтях (частинах статей) зазначених наслщюв вiдповiдними те-рмiнами i термiнологiчними зворотами здатне, на мш погляд, продемонструвати основш особливостi використаних законодавцем прийомiв i засобiв (а також правил, що регулюють використання прийомiв i засобiв [5, с. 55]) законодавчо! техшки. Останнi ж (прийоми i засоби) фактично включають вiдповiднi характеристики по-будови нормативних приписiв, в тому чи^ й такi, що пов'язаш з дефiнiцiями пра-вових понять, примггками до статей, використанням так званих «мовних компонен-тiв» для передачi змiсту i смислу нормативних припишв (тобто моделей мовного виразу нормативних припишв), методиками побудови (впорядкування «внутршньо! будови») вiдповiдних термiнологiчних звороив. Разом з цим нехтування техшко-юридичними аспектiв при визначення наслщюв як елемента складу злочину не дозволить водночас осмислити багато питань нормативно-правового i правозастосов-ного характеру, а саме: яким мае бути призначення вщповщних термiнiв i термiно-логiчних зворотiв з урахуванням використання конкретних прийомiв i засобiв законодавчо! технiки; наскiльки послщовно законодавець дотримуеться певних правил при викладенш вiдповiдних нормативних приписiв; наскшьки точно вiн передае змiст певних явищ (феноменiв) при !х позначенш вiдповiдними термiнами (термiно-логiчними зворотами)?
Спочатку зверну увагу на те, що у статтях (!х частинах, примггках до статей) роздшу VII Особливо! частини КК для позначення мехашзму настання наслщюв у певних складах злочишв у сферi господарсько! дiяльностi використовуються такi термiни:
1) «заподiяння» (ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 206, ст. 2231, ч. 1 ст. 2322) - у таких форму-люваннях (термшолопчних зворотах): «_ заподiяли велику матерiальну шкоду державi, банковi, кредитним установам, шшим юридичним особам або громадянам» (ч. 2 ст. 205), «... що заподiяла велику шкоду» (ч. 3 ст. 206), «... що заподiяло знач-
244
ну мате6рiальну шкоду ÎHBecTopoBÎ в цшш папери» (ст. 2231), «... якщо це заподiяло швестору в цшш папери ... матерiальну шкоду в значному po3Mipi» (ч. 1 ст. 2322); KpiM цього цей термш використовуеться у рiзних термiнологiчних зворотах, перед-бачених примiткою до ст. 205 («... яка заподiяна фiзичним особам», «... яка заподь яна державi або юридичним особам»), п. 1, 2 примпгси до ст. 2321 («... полягае у за-подiяннi матерiальних збиткiв» (п. 1) та «... полягають у заподiяннi матерiальних збиткiв» (п. 2), у примггщ до ст. 2322 («... вважаеться заподiяною») КК.
2) «завдання» (ч. 4 ст. 212, ч. 4 ст. 2121, ст.ст. 218-221, ч. 2 ст. 222, ч. 1, 2 та 3 ст. 229, ст. 232, ч. 1 ст. 2321) - у формулюваннях (термшолопчних зворотах): «... вщш-кодувала шкоду, завдану державЬ» (ч. 4 ст. 212), «... вщшкодувала шкоду, завдану Пенсшному фонду Украши» (ч. 4 ст. 2121), «... ди завдали велико1 матерiальноl шкоди кредиторам або державЬ» (ст. 218), «... якщо це завдало велико! матерiальноï шкоди державi чи кредитору» (ст. 219), «... якщо це завдало великоï матерiальноï шкоди кредиторовi» (ст. 220), «... завдали вели^' матерiальноï шкоди» (ст. 221; ч. 2 ст. 222; ч. 2 ст. 224), «... якщо вони завдали особливо великоï матерiальноï шкоди» (ч. 3 ст. 224), «... якщо це завдало матерiальноï шкоди» (ч. 1, 2 та 3 ст. 229 КК), «.завдало iстотноï шкоди суб'екту господарськоï дiяльностi» (ст. 232), «... якщо це завдало iстотноï шкоди» (ч. 1 ст. 2321); ^м цього даний термш використовуеться у тих термшолопчних зворотах, що передбачеш у примггщ до ст. 229 («... вважаеться завданою», «... завданою в особливо великому розмiрi»);
3) «спричинення» (ч. 3 ст. 206, ст. 231, ч. 2 ст. 2321) - у формулюваннях (термь нолопчних зворотах): «... спричинила iншi тяжкi наслiдки» (ч. 3 ст. 206 КК), «...спричинило ютотну шкоду суб'екту господарськоï дiяльностi» (ст. 231), «...спричинило тяжкi наслiдки» (ч. 2 ст. 2321); цей термш використовуеться також у термшолопчному звороп, передбаченому в примiтцi до ст. 225 («... що спричинив громадяниновi матерiальнy шкоду»);
4) «призвели до» (ч. 1, 2 та 3 ст. 212, ч. 1, 2 та 3 ст. 2121) або «призвело до» (ч. 3 ст. 204, ст. 2232, ч. 2 ст. 233), а саме у формулюваннях (термшолопчних зворотах): «... призвели до фактичного ненадходження до бюджета чи державних цшьових фондiв кошта» (ч. 1, 2 та 3 ст. 212), «... призвели до фактичного ненадходження до Пенсшного фонду Украши кошта» (ч. 1, 2 та 3 ст. 2121), «. призвело до отруення людей чи шших тяжких наслщюв» (ч. 3 ст. 204 КК), «... призвело до втрати системи реестру (ïï частини)» (ст. 2232), «... призвело до незаконноï приватизацп майна дер-жавноï чи комyнальноï власносп» (ч. 2 ст. 233).
Одночасне застосування у рiзних статтях роздшу VII Особливоï частини КК таких термiнiв-синонiмiв як «заподiяння», «завдання» та «спричинення» для позначення одного i того самого (однакового) мехашзму (спрямованосп) заподiяння (настання) наслщюв як елементiв складiв злочишв у сферi господарськоï дiяльностi заважае правильному з'ясуванню смислу кримiнально-правових норм та створюе iншi сyгтевi проблеми. Адже в одному i тому самому випадку шкода заподiяною може вважатись, а, наприклад, завданою чи спричиненою - ш? Iлюстрацiею слуш-ностi поставленого питання може служити непослщовнють, з якою законодавець шдшшов до викладення (врахування) у чиннш редакцiï ст. 2321 КК особливостей
245
сшввщношення змюту понять «заподiяння», «завдання» та «спричинення» при буквальному (текстуальному) позначенш механiзму заподiяння певно! шкоди. Так, у ч. 1 ст. 2321 КК законодавець використав формулювання «... завдало ютотно1 шкоди», фактично констатуючи можливiсть саме завдання ютотно1 шкода, а у ч. 2 ще! статтi КК вш вжив формулювання «... спричинило тяжю наслiдки», що, очевидно, мае означати можливють саме спричинення тяжких наслщюв. Проте у примiтцi до названо! статп КК застосовуеться вже шша термiнологiя: при визначенш матерiаль-них збиткiв як рiзновиду (прояву) iстотноï шкоди (п. 1) та тяжких наслщюв (п. 2) використовуеться термш «заподiяння» у формулюваннях «... вона («iстотна шкода» - П.Б.) полягае у заподiяннi матерiальних збиткiв» (п. 1 цiеï примгтки) та «... вони («тяжкi наслщки» - П.Б.) полягають у заподiяннi матерiальних збиткiв» (п. 2).
Отже, проаналiзуемо змiст тих термiнiв, сукупнють яких й утворюе синонiмiч-ний ряд «заподiяння» - «завдання» - «спричинення», що використовуеться у рiзних статтях роздiлу VII Особливоï частини КК.
Зокрема, вш зазначенi термши («заподiяння» - «завдання» - «спричинення») з позицп 1х визначення як ^в певноï частини мови е вщще^вними прикметниками. При цьому за вщсутносп у тлумачних словниках 1х визначень саме як вiддiеслiвних прикметниюв, слушним можна визнати й з'ясування ïхнього змiсту за аналогiею з так званим ««ще^вним» синонiмiчним рядом «заподiяння» - «завдання» - «спричинення». Так, автори тлумачних словниюв украïнськоï мови визначили, що: 1) «запо-дiювати» означае: «завдавати чогось, робити комусь щось неприемне, важке, болю-че. Запод1яти болю i страждань» [6, с. 718]; «завдавати чогось, робити кому-небудь щось неприемне, тяжке, болюче. // Викликати щось, спричинятися до чого-небудь (зазвичай неприемного) ... Заподiяти ot6î смерть - кiнчати життя самогубст-вом» [2, с. 415]; 2) «завдавати» означае: «робити, чинити кому-небудь щось неприемне» [6, с. 686]; при цьому в одному випадку синошмами термша «завдавати» нази-ваються «спричиняти, заподiювати; починити» [6, с. 686], а в шшому - лише «запо-дiювати» (в останньому джерелi вiдмiчаеться, що у сполученш з деякими iменника-ми термш «завдавати» означае дда, результат я^' виражено iменником, а також: «... Викликати, спричиняти що-небудь неприемне. Завдавати болю. Завдавати втрати») [2, с. 378]; 3) «спричиняти», разом iз шшими синошмами «спричинюва-ти», «спричинити», означае: «1. Служити, бути причиною чого-небудь, викликати, зумовлювати щось. // Сприяти чому-небудь. // Завдавати чого-небудь, заподдавати щось. 2. Бути наслщком чого-небудь» [2, с. 1377].
Таким чином, аналiз змюту цих термiнiв-синонiмiв дозволяе зробити висновок, що кожний iз них не мае самостшного смислового навантаження, iстотно вщмш-ного вщ того, що несе в ot6î iнший, спорiднений термш у синонiмiчному ряду «за-подiяння» - «завдання» - «спричинення», створюе плутанину у застосуваннi тих кримшально-правових норм, у яких використовуються анатзоваш синонiми. Проте встановлення вiдмiнностi мiж ними не впливае нi на квалiфiкацiю вчиненого, нi на призначення покарання. Тому для оптимального виршення даноï проблеми украш-ському законодавцевi варто було б вибрати один термш, змют (обсяг) якого найпов-нiше би вiдтворював поняття (понятшний зворот, формулювання), що ним познача-
246
еться. Аналiз синонiмiчного ряду «заподiяння» - «завдання» - «спричинення» до-зволяе зробити висновок, що з цих синонiмiв необхщно вибрати термiн (не лише в межах термшолопчного апарату роздшу VII Особливоï частини КК) «заподiяння», оскiльки усi решта термiнiв-синонiмiв вiдображають (вiдтворюють) ту чи шшу сторону, той чи шший рiвень змiсту (обсягу), смислового навантаження цього поняття.
Пiдбиваючи пiдсумки сказаному слад звернути увагу на те, що на неоднознач-нiсть розумшня вимог КК при визначеннi наслщюв як елемента складiв злочинiв у сферi господарськоï дiяльностi безпосередньо впливае:
1) використання поняття «шкода» у поеднанш з рiзними прикметниками або уточнюючими характеристиками. Йдеться, зокрема, про те, що у зазначеному роздь лi Особливоï частини КК поряд з поняттям «шкода» законодавець: вказуе на конк-ретнi характеристики ïï окремого (самостiйного) рiзновиду (наприклад, у ч. 2 ст. 205 КК таю характеристики великоï матерiальноï шкоди виражеш у формулюваннi «... державу банковi, кредитним установам, iншим юридичним особам або громадя-нам», а у примгтщ до цiеï статп КК - вiдповiдно у формулюваннях «... заподiяна фiзичним особам» та «... заподiяна державi або юридичним особам»); робить вказь вку на ïï узагальнене розумшня як «великоï шкоди» (ч. 3 ст. 206 КК) та вживае у примгтщ до ст. 206 КК формулювання «... матерiальна шкода вважаеться великою» для характеристики розмiру одного iз можливих рiзновидiв такоï «великоï шкоди»; використовуе формулювання «... матерiальна шкода вважаеться великою» у примь тщ до ст. 218 КК поряд з вживанням у ст.ст. 218-221, ч. 2 ст. 222 КК звороту «завда-ло великоï матерiальноï шкоди»; вказуючи у ст. 2231 КК на «значну матерiальну шкоду iнвесторовi в цiннi папери», використовуе у примгтщ до цiеï статп КК для ïï конкретизацiï формулювання «шкода, передбачена щею статтею, вважаеться знач-ною» (тобто на вщмшу вiд попереднього випадку, законодавець в диспозицп статтi визначае конкретний рiзновид шкоди («матерiальна шкода») як однопорядковий наведеному у примгтщ до цiеï статтi узагальненому розумiнню шкоди - «шкода, передбачена щею статтею»); використовуе формулювання «... матерiальна шкода вважаеться великою» та «... матерiальна шкода вважаеться ... особливо великою» у п. 2 примгтки до ст. 224 КК разом з вживанням у ч. 2 i ч. 3 цiеï статп КК зворопв «... завдали великоï матерiальноï шкоди» (ч. 2) та «... завдали особливо великоï ма-терiальноï шкоди» (ч. 3); використовуе у примгтщ до ст. 225 КК понятшний зворот «обман, що спричинив громадяниновГ матерГальну шкоду» для визначення (характеристики) змюту понятшного звороту «обман покупщв та замовниюв у значних розмГрах» (водночас, слад мати на увазГ й те, що у ч. 1 ст. 225 КК вживаеться зворот «... ди вчинеш у значних розмГрах»); вказуе на певш розмГри (зокрема, значний, великий та особливо великий) ïï окремого рГзновиду - «матерГальна шкода», як це мае мюце у ч. 1, 2 та 3 ст. 229 та примгтщ до цiеï статп КК; вказуючи у ч. 1 ст. 2321 КК на ïï розмГр (зокрема, ютотний), визначае у п. 1 примгтки до цiеï статтi КК один ¡з рГзновидГв такоï шкоди («iстотноï шкоди»), а саме матерiальнi збитки, використав-ши формулювання «... ютотною шкодою ..., якщо вона полягае у заподiяннi матерь альних збиттав, вважаеться така шкода» (крГм цього, зворот «. полягають у заподь яннГ матерiальних з6иткГв» використовуеться законодавцем i при визначенш (конк-
247
ретизацп) у п. 2 примпки до ст. 2321 КК поняття тяжких наслщюв); вказуе на розмiр ïï окремого (самостiйного) рiзновидy, використовуючи, наприклад, формулювання «... заподiяли велику матерiальнy шкоду державi, банков^ кредитним установам, iншим юридичним особам або громадянам» (ч. 2 ст. 205 КК), «... завдали великоï матерiальноï шкоди кредиторам або державЬ» (ст. 218 КК), «... завдало великоï ма-терiальноï шкоди державi чи кредитору» (ст. 219 КК), «... завдало великоï матерiа-льноï шкоди кредиторовi» (ст. 220 КК), «... завдали великоï матерiальноï шкоди» (ст. 221, ч. 2 ст. 222 КК), «... матерiальна шкода вважаеться заподiяною у значному розмiрi» (прими-ка до ст. 2322 КК);
2) використання у однш i тш самiй стагтi цього роздшу кiлькох понять, кожне з яких, маючи вщмшне вiд iншого смислове навантаження (змют), вщображае лише частину конкретного змюту (обов'язкових ознак) наслщюв як елемента складу вщ-повщного злочину. Зокрема, у ст. 206 КК законодавець одночасно використовуе поняття «велика шкода» (ч. 3) та «велика матерiальна шкода» (у примпщ до цiеï статп КК). Тому по суп, порушення законодавцем правил термшологп призвело до того, що вш у примiтцi до ст. 206 КК здшснив фактичне (штучне) звуження конкретного змiстy поняття «шкода» (змюту обов'язкових ознак шкоди), яке використовуеться у ч. 3 цiеï статп, до ïï (шкоди) окремого рiзновидy - матерiальноï шкоди. Крiм цього, у рiзних частинах ст. 212 та ст. 2121 КК законодавець для позначення характеру на-слщюв як елемента вщповщних складiв ухилення вiд сплати податюв, зборiв (iнших обов'язкових платежiв) та ухилення вщ сплати страхових внесюв на загальноо-бов'язкове державне пенсшне страхування одночасно використовуе такi формулювання як: «... призвели до фактичного ненадходження до бюджета чи державних цшьових фондiв кошта у значних розмiрах» (ч. 1 ст. 212); «... призвели до фактичного ненадходження до бюджета чи державних цшьових фондiв кошта у великих розмiрах» (ч. 2 ст. 212); «... призвели до фактичного ненадходження до бюджета чи державних цшьових фондiв кошта в особливо великих розмiрах» (ч. 3 ст. 212); «...вщшкодувала шкоду, завдану державi ï^ несвоечасною сплатою (фiнансовi санк-цп, пеня)» (ч. 4 ст. 212); «... призвели до фактичного ненадходження до Пенсшного фонду Украши кошта у значних розмiрах» (ч. 1 ст. 2121); «... призвели до фактичного ненадходження до Пенсшного фонду Украши кошта у великих розмiрах» (ч. 2 ст. 2121); «... призвели до фактичного ненадходження до Пенсшного фонду Украши кошта в особливо великих розмiрах» (ч. 3 ст. 2121); «... вщшкодувала шкоду, завдану Пенсшному фонду Украши ï^ несвоечасною сплатою (фiнансовi санкцп, пеня)» (ч. 4 ст. 2121 КК);
3) визначення розмiрy наслщюв у складах окремих злочишв у сферi господар-ськоï дiяльностi здшснюеться, в одних випадках, через грошовi (арифметичнi) характеристики мехашзму обчислення ï^ суми, яка при кшцевому пiдрахyнкy повинна перевищувати певну кiлькiсть неоподатковуваних мiнiмyмiв доходiв громадян (далi - нмдг), а в шших - завдяки конкретизацп змiстy оцiночних понять (ознак) «iншi тяжкi наслiдки» (ч. 3 ст. 204, ч. 3 ст. 206 КК), «втрата системи реестру (ïï частини)» (ст. 2232 КК), «ютотна шкода» (ст.ст. 231, 232 КК), а також окремих проявiв iстотноï шкоди та тяжких наслщюв, що не полягають в заподiяннi матерiальних збиткiв, е
248
ощночним поняттям i «включеш» у конкретний змют таких юридичних конструкцiй як «ютотна шкода» (ч. 1 ст. 2321 КК) та «тяжкi наслiдки» (ч. 2 ст. 2321 КК). При цьому в рiзних випадках один i той самий термiн (термшолопчний зворот) може мати зовсiм рiзний змiст (зокрема, завдяки рiзним грошовим характеристикам обчи-слення розмiру (розмiрiв) наслiдкiв у складах злочинiв у сферi господарсько! д!яль-ностi). Наприклад, зпдно з примiткою до ст. 218 КК у статтях 218-222 КК матерiа-льна шкода вважаеться великою, якщо вона у п'ятсот i бiльше разiв перевищуе нмдг, а ст. 224 КК - якщо вона у триста i бшьше разiв перевищуе нмдг.
Перелж лiтератури
1. Огородник А. Ощночш поняття в структур! норм кримшального права / А. Огородник // Право Укра!ни. - 2000. - № 1. - С. 103-108.
2. Великий тлумачний словник сучасно! укра!нсько! мови (з дод., допов. та CD) / [уклад. i голов. ред. В. Т. Бусел]. - К.; 1ртнь: ВТФ «Перун», 2007. - 1736 с.
3. Невлева И. М. Философия: [учебное пособие] / И. М. Невлева. - Х. : Консум, 2001. - 432 с.
4. Тростюк З. А. Понятшний апарат Особливо! частини Кримшального кодексу Укра!ни: [моно-графш] / З. А. Тростюк. - К. : Атжа, 2003. - 144 с.
5. Кругликов Л. Л., Спиридонова О. Е. Юридические конструкции и символы в уголовном праве / В. Л. Кругликов, О. Е. Спиридонова. - СПб. : Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2005. - 336 с.
6. Новий тлумачний словник укра!нсько! мови. У трьох томах. 42000 слш / [укладачг В. В. Яременко, О. М. Слшушко]. - К. : Видавництво «АКОН1Т», 2003. -
Том перший. - 926 с.
Берзин П. С. Последствия как элемент составов преступлений в сфере хозяйственной деятельности: основные аспекты юридической техники / П. С. Берзин // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2009. - Т. 22 (61), № 2. - С. 243-249.
Статья посвящена исследованию элементов составов преступлений в сфере хозяйственной деятельности, а именно последствий. В работе определен ряд специфических признаков понятий «нанесение ущерба», «причинение ущерба» и проанализировано их соотношение. Предложено авторское определение и конкретизация вреда в преступлениях в сфере хозяйственной деятельности.
Ключевые слова: состав преступления, ущерб, нанесение ущерба, преступные последствия.
Berzin P. Consequences as element of compositions of crimes in the field of economic activity: basic aspects of legal technique / Р. Berzin // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series: Juridical sciences. - 2009. - Vol. 22 (61), № 2. - Р. 243-249.
The article covers the research of aspects of elements of the crime's composition in the field of economic activity in particular the consequences of crime. This subject definitions of specific attributes of concepts «causing damage», «detrimenting» and their ratios are lead. Author's definition and a concrete definition of damage in the crimes in the field of economic activity is offered.
Keywords: crime's composition, damage, causing damage, consequences of crime.
НадШшла до редакцИ 21.09.2009 р.
249
