Научная статья на тему 'Сущность вреда, причиненного преступлением жизни физического лица, который подлежит возмещению государством'

Сущность вреда, причиненного преступлением жизни физического лица, который подлежит возмещению государством Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
207
37
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Область наук
Ключевые слова
ДЕРЖАВА / ПОТЕРПіЛИЙ / КРИМіНАЛЬНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ / ШКОДА / ВіДШКОДУВАННЯ / STATE / VICTIM / CRIME / DAMAGE / COMPENSATION / ГОСУДАРСТВО / ПОТЕРПЕВШИЙ / УГОЛОВНОЕ ПРАВОНАРУШЕНИЕ / ВРЕД / ВОЗМЕЩЕНИЕ

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Хмелева Н.А.

Рассмотрены понятие, виды вреда, причиненного преступлением жизни физического лица, подлежащего возмещению государством. Проведен анализ действующего гражданского законодательства Украины, научных публикаций, исследованы правовые источники в части возмещения такого вреда. Определены разновидности имущественного вреда, причиненного преступлением жизни физического лица, а именно: расходы на погребение; дополнительные расходы, которые вызваны предсмертной болезнью или потерей здоровья умершего; реальные убытки и упущенная выгода, причиненные субъектам гражданско-правовых отношений смертью лица

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The essence of the harm caused by the crime of a natural person, shall be reimbursed by the state

By harm in the civil law is understood as unfavorable to the persons economic and moral consequences arising from damage to or destruction of property belonging to him, and as a result causing injury or death to an individual. The nature of the violated good, the damage is divided into proprietary and non-proprietary. Compensation of the property harm caused by a deprivation of life, is the payment of fees incapacitated dependents, compensation for additional costs compensation for the funeral expenses and the compensation for the actual loss and lost benefits to persons who suffered such losses. The payment of financial assistance should be excluded, if the person who has suffered damage previously concluded the contract of insurance and receives insurance payments, as well as when a person has suffered health damage or has lost its breadwinner, but receives a public assistance or pension. At the same time, you need to install minimum and maximum limits of financial compensation to the victims and the period during which the victim is entitled to financial assistance. Compensation of non-pecuniary damage is a compensation for moral damage to those individuals who were in close inevitably connection with the deceased during his lifetime, and resulting in his death suffered physical and mental suffering. In relation to the state compensation for damages caused by the deprivation of life, there is an indirect causal relationship. Damage is applied to the same subject (natural person, deceased) and the result of these actions in addition are property losses and moral harm to others. The content of the obligation of reparation of the harm caused by the deprivation of human life, is always proprietary in nature. Part of the property damage should be included: the costs of the disabled dependants of the deceased; the loss of the creditors of the deceased under the contracts; funeral expenses; additional costs that are caused by the suicide disease or impairment of health of the deceased; actual damages and lost profits caused to the subjects of civil relations of death persons

Текст научной работы на тему «Сущность вреда, причиненного преступлением жизни физического лица, который подлежит возмещению государством»

Хмельова Наталiя Анатолмвна,

здобувач кафедри цивльного права № 1, На^ональний юридичний унверситет iMeHi Ярослава Мудрого, Укра/'на, м. Харюв e-mail: natalia.khmeleva@mail.ru ORCID 0000-0003-1052-6228

doi: 10.21564/2414-990x.134.72861 УДК 347.513

СУТН1СТЬ ШКОДИ, ЗАВДАНО1 ЗЛОЧИНОМ ЖИТТЮ Ф1ЗИЧНО1 ОСОБИ, ЩО П1ДЛЯГА6 В1ДШКОДУВАННЮ

ДЕРЖАВОЮ

Розглянуто поняття, види шкоди, завданог злочином життю ф1зичног особи, що тдлягае в1дшкодуванню державою. Зроблено анал1з чинного цивгльного законодавства Украгни, наукових публжацш, дослгджено правов1 джерела в частит вгдшкодування шкоди, завданог потертлому кримтальним правопорушенням. Визначено ргзновиди таког майновог шкоди, а саме: витрати на утримання нед1ездатних утриманщв померлого; витрати кредиторю померлого за договорами; витрати на поховання; додатков1 витрати, як1 викликаш передсмертною хворобою або втратою здоров'я померлого; реальт збитки та упущена вигода, завдаж суб'ектам цивыьно-правових вгд-носин смертю особи.

Ключовi слова: держава; потерпший; кримшальне правопорушення; шкода; ввдшкодування.

Хмелева Н. А., соискатель кафедры гражданского права № 1, Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Украина, г. Харьков.

e-mail: natalia.khmeleva@mail.ru ; ORCID 0000-0003-1052-6228

Сущность вреда, причиненного преступлением жизни физического лица, который подлежит возмещению государством

Рассмотрены понятие, виды вреда, причиненного преступлением жизни физического лица, подлежащего возмещению государством. Проведен анализ действующего гражданского законодательства Украины, научных публикаций, исследованы правовые источники в части возмещения такого вреда. Определены разновидности имущественного вреда, причиненного преступлением жизни физического лица, а именно: расходы на погребение; дополнительные расходы, которые вызваны предсмертной болезнью или потерей здоровья умершего; реальные убытки и упущенная выгода, причиненные субъектам гражданско-правовых отношений смертью лица.

Ключевые слова: государство; потерпевший; уголовное правонарушение; вред; возмещение.

Вступ. Цившьний кодекс УкраТни в ч. 2 ст. 11 визначае завдання шкоди шшш особ1 шдставою для виникнення цившьних прав i обов'языв. Наявшсть

шкоди е першою i обов'язковою умовою виникнення зобов'язань вщшкодування шкоди. Цивiльний кодекс УкраТни не визначае такого поняття як «шкода» i не встановлюе його змкт, а тому навiть у разi вчинення кримiнального пра-вопорушення все одно мають братися до уваги цивiлiстично-правовi визна-чення шкоди, оскшьки вiдшкодування шкоди - це шститут цивiльного права, незалежно ввд виду правопорушення (адмiнiстративне, кримiнальне тощо). Тому iснуючi в цивiльному законодавствi тлумачення шкоди, ТТ змiсту та видiв повиннi однаково застосовуватися незалежно ввд того, яким делiктом вони спричинеш - цивiльним чи кримшальним. Це випливае з природи единого юридичного факту, який, з одного боку, е шдставою притягнення особи до кри-мiнальноТ вiдповiдальностi, а з шшого, - до цившьно-правово'Т вiдповiдальностi в разi заподiяння злочином майновоТ шкоди.

Аналiз лтературних даних i постановка задачi дослгдження. Окреслена проблематика була предметом дослвдження таких учених, як Г. А. Атанесян, С. П. Голубятшков, Б. Т. Безлепкш, М. I. Гошовський, О. I. Кучинська, В. Т. Нор та шш^ як дослщжували поняття шкоди, ТТ рiзновиди, суб'ективний та об'ектив-ний характер тощо. Проте оновлення нормативного матерiалу, зокрема змши до Цившьного кодексу УкраТни, прийняття нового Кримшального процесуального кодексу УкраТни, не може не викликати науковий та практичний штерес до неТ в умовах сьогодення.

Мета i завдання статтi - з'ясувати сутшсть шкоди, завданоТ злочином життю фiзичноТ особи, що шдлягае вiдшкодуванню державою.

Основна частина. Ввдповвдно до ст. 3 Конституцп УкраТни людина, ТТ життя i здоров'я, честь i гiднiсть, недоторканнiсть i безпека визнаються в УкраТнi найвищою соцiальною щншстю. Права i свободи людини та Тх гаранты визначають змкт i спрямованiсть дiяльностi держави. Держава ввдповвдае перед людиною за свою дiяльнiсть. Утвердження i забезпечення прав i свобод людини е головним обов'язком держави. Щ конституцiйнi положення вказу-ють на те, що саме держава повинна здшснювати ввдшкодування шкоди особi, яка потерпiла ввд кримiнального правопорушення, оскiльки вона взяла на себе турботу про шдтримання правопорядку та забезпечення безпеки всiх члешв суспiльства.

Таким чином, найважлившим завданням держави, що прагне стати правовою, е охорона життя та здоров'я особи, реальне забезпечення прав i свобод кожного, використовуючи ус можливi засоби державного впливу, оскшьки функщонування правовоТ держави обумовлюеться саме задоволенням iнтересiв i потреб ТТ громадян. Тому шкода, завдана потершлому внаслщок кримiнального правопорушення, повинна вщшкодовуватися державою. Саме так мае працювати дiевий механiзм вiдповiдальностi держави перед людиною у сферi гарантування ТТ прав i свобод. Таким чином буде забезпечено високий рiвень захисту прав i свобод людини.

Безперечно, фiзичне й психiчне здоров'я е одним з найважливших люд-ських благ. Всесвмя органiзацiя охорони здоров'я визначае здоров'я як стан

повного сощального та фiзiологiчного благополуччя, коли Bei функцп людини урiвноваженi навколишшм свiтом - природним та сощальним. Це дае пiдстави пiд фiзичним здоров'ям вважати такий стан оргашзму та органiв людини, при якому вона може кнувати й виконувати сощальш функцп без будь-яких обме-жень фiзiологiчного та соцiального характеру.

Чинне законодавство нашо1 держави не суперечить мiжнародному законо-давству й також захищае здоров'я будь-яко1 людини. Завдання шкоди здоров'ю заподiюе особi в багатьох випадках велику фiзичну, моральну й матерiальну шкоду (останне пов'язане з витратами на ввдновлення здоров'я, лжування й реабiлiтацiю).

Фiзична шкода - це спричиненi внаслщок злочину негативнi змiни фiзич-ного й психiчного здоров'я потерпiлоï особи, виражеш в рiзних формах (смерть людини, заподiяння тяжких, середнiх чи легких тшесних ушкоджень, порушення психiчного стану особи, змiни у нормальному розвитковi органiзму i т.п.). Тому повшстю подiляемо висловлену в лiтературi думку, що завдання шкоди здоров'ю людини е негативним чинником i для сусшльства в щлому, яке також потер-пае вiд втрати або зниження сощально1 активностi кожного з його члешв [1]. Отже, злочин спричиняе настанню шкiдливих змш в тiлеснiй (матерiальнiй) сферi потершлого пiд дiею визначених зовнiшнiх впливiв. Такi змiни в тiлеснiй сферi спричиняють або можуть спричинити негативш змiни в психiчнiй сферi та (або) в майновш сферi.

Наявшсть шкоди е обов'язковою умовою делжтного зобов'язання [2]. Саме заподiяння шкоди е юридичним фактом, що тягне виникнення правоввдносин. При вiдсутностi шкоди питання про делжтну вiдповiдальнiсть виникнути не може [3, с. 19]. Таким чином, шкода служить ознакою ввдповщних зобов'язань як таких.

Шд шкодою розумшться несприятливi для суб'екта цивiльного права майновi або немайновi наслiдки, що виникли в результат пошкодження чи знищення належного йому майна, а також в результат спричинення калщтва або смертi фiзичнiй особi [4, с. 58].

Шкода може бути завдана особi або майну. Таким чином, за шдставами порушеного блага шкода подшяеться: майнова (матерiальна); немайнова [5, с. 20]. Немайнова шкода включае в себе шкоду життю та здоров'ю, а також моральну шкоду (физичш та моральш страждання).

Життя - це те нематерiальне благо, яке при його втрап не може бути ввд-новлено. Разом з тим, завдання смерп особi також тягне зменшення майнових благ потершлого або осiб, яы знаходяться з ним в певних ввдносинах (напри-клад, його утриманщв, кредиторiв, страховика тощо). Таким чином, шкода при завданш смертi складаеться з:

- порушення або припинення нематерiального блага (життя);

- наявноси майново!" шкоди (втрата засобiв утримання, витрати на похо-вання тощо);

- завдання морально!шкоди.

Завдання смерт oco6i необхщно розглядати як майнову шкоду вщносно тих суб'екпв, яю знаходились на утриманш померлого, е недieздатними членами cïm'ï i втратили матерiальнi засоби, якi надавав 1м померлий та якi були для члешв сiм'ï основним джерелом юнування [6, с. 137]. Крiм того, майновою шкодою е витрати на поховання. До числа таких витрат можна вщнести оргаш-зацiйнi заходи на поховання та замовлення рiзноманiтних приладь для похорон: транспорту, звичайних ритуальних послуг, вшыв, огорожi тощо [7, с. 19 - 22].

У цившьно-правовш науцi справедливо називается ще одна група витрат. Зокрема, вказуеться, що шдлягають вiдшкодуванню i витрати, пов'язаш з утратою здоров'я, яке призвело до смерт [8]. Мова йде про витрати на стороннш догляд, лжування, додаткове харчування, придбання лЫв, санаторно-курортне лжування, протезування, набуття спецiальних транспортних засобiв, якщо вони фактично здiйснювались за перюд вiд нещасного випадку до смерт году-вальника. Також подшяемо думку М. С. Малеiна, що якщо через деякий час особа, якш було спричинено калщтво, помре i буде встановлено, що смерть годувальника е наслщком захворювання чи ускладнення, яке викликане травмою, то його утриманщ мають право на вщшкодування шкоди вiд держави. Таю витрати школи називають додатковими. Додатковi витрати - це незаплановаш додатковi витрати, якi понiс або може понести потерпший внаслщок завдання йому майново! шкоди.

До складу збитюв, завданих смертю фiзичноï особи, яы пiдлягають ввд-шкодуванню державою, необхщно включити транспортнi витрати на прш'зд близьких родичiв з шших населених пунктiв; витрати на оплату ïx проживання, харчування; надання особам, як беруть участь в похованш, медично! допомоги (чергування медсестри, вартють лiкiв при необxiдности тощо), оплата поштових вiдправлень (в тому числ мiжнародниx), телеграфних повiдомлень, телефонних перемовин тощо. Наприклад, оплата витрат вшськово! частини, що здшснюва-лися в зв'язку з вщрядженням солдата-строковика на похорони (про!'зд, добовi тощо).

Вiдшкодування державою немайново! шкоди являе собою компенсащю морально!" шкоди близьким, якi постраждали ввд втрати. Згiдно з чинним законодавством компенсащя морально!" шкоди являе собою один iз загальних способiв захисту цивiльниx прав. М. М. Малеша вiдмiчае, що сам факт компен-сацп морально!" шкоди, який свщчить про захист законом прав особи, справляе позитивний вплив на псиxiчний стан потершлого, вселяе вiру в справедливiсть; та навпаки, якщо право залишае без захисту моральш та фiзичнi страждання, то це додатково травмуе психжу потерпiлого, що призводить його до стану безвиход^ безправ'я, несвободи [9, с. 46].

В юридичнш лiтературi висловлюються пропозицп щодо закрiплення «пре-зумпцп морально! шкоди». За таку презумпщю висловлювався A. M. Ерделев-ський [10, с. 217]. В. В. Владимирова вважае необхщним ввести презумпщю завдання морально! шкоди суб'екту, що потершв вщ злочину [11, с. 8]. Анало-пчно! думки дотримуються К. I. Голубев, А. В. Клочков, С. В. Нарiжний [12].

Установлення презумпцп завдання морально!" шкоди потершлому дозволить передбачати моральну шкоду, тим самим позбавляючи цившьного позивача вщ необхщност доказування ÏT завдання. Презумпщя морально!" шкоди не перед-бачае компенсацй конкретно!" суми. Розмiр компенсацй морально!" шкоди, ïï спiвмiрнiсть моральним та фiзичним стражданням повиннi доказуватися всiма передбаченими законом способами.

Обговорення результатов дослгдження. Шдсумовуючи викладене, необ-хiдно вiдмiтити, що шд шкодою в цивiльному правi розумiються несприятливi для особи майновi та немайновi наслiдки, що виникли в результат пошко-дження чи знищення належного йому майна, а також в результат завдання калщтва або смертi фiзичнiй особi. За характером порушеного блага шкода дшиться на майнову та немайнову.

Вщшкодування майново! шкоди, завдано! позбавленням життя, полягае у виплат платежiв недiездатним утриманцям, компенсацй додаткових витрат, вщшкодуванш витрат на поховання, а також вщшкодування реальних збиткiв та упущено! вигоди особам, як понесли таю збитки. Виплата матерiальноï' допо-моги повинна виключатись, якщо особа, якш заподiяно збитки, ранiше уклала договiр страхування i отримуе страховi виплати, а також коли особа зазнала ушкодження здоров'я чи втратила годувальника, але одержуе за це державну допомогу або пенсш. У той же час необхщно встановити мтмальш та мак-симальнi межi матерiальноï компенсацй' потерпiлим та строк, протягом якого потершлий мае право на матерiальну допомогу.

Вiдшкодування немайново! шкоди являе собою виплату компенсацй' морально! шкоди тим фiзичним особам, як знаходились у ткному немайновому зв'язку з померлим за його життя i в результат його смерт зазнали фiзичних i мораль-них страждань.

Висновки. У вщносинах з вщшкодування державою шкоди, завдано! позбавленням життя, кнуе опосередкований причинно-наслiдковий зв'язок. Шкода завдаеться одному суб'екту (фiзичнiй особ^ померлому), та результатом таких дш, крiм того, е майновi втрати та немайнова шкода шших осiб. Змiст зобов'язання з вщшкодування шкоди, завдано! позбавленням життя особи, завжди носить майновий характер. У склад майново! шкоди повинш включатися: витрати на утримання недiездатних утриманщв померлого; втрати кредиторiв померлого за договорами; витрати на поховання; додатковi витрати, спричинеш предсмертною хворобою або ушкодженням здоров'я померлого; реальш збитки та упущена вигода, завдаш суб'ектам цившьно-правових вiд-носин смертю особи.

Список лiтератури:

1. Кримшальне право Укра1ни. Особлива частина : тдручник / Ю. В. Александров, О. О. Дудоров, В. А. Клименко [та ш.] ; за ред. М. I. Мельника, В. А. Клименка. - 3-е вид., пере-робл. та доп. - Ктв : Апка, 2008. - 744 с.

2. Тархов В. А. Ответственность по советскому гражданскому праву / В. А. Тархов. - Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1973. - 456 с.

3. Белякова А. М. Гражданско-правовая ответственность за причинение вреда: теория и практика / А. М. Белякова. - Москва : Изд-во Московского ун-та, 1986.

4. Смирнов В. Т. Общее учение о деликтных обязательствах в советском гражданском праве / В. Т. Смирнов, А. А. Собчак. - Ленинград : Изд-во Ленингр. ун-та, 1983.

5. Хохлов В. А. Гражданско-правовая ответственность за нарушение договора : автореф. дис.....д-ра юрид. наук / В. А. Хохлов. - Саратов, 1998.

6. Платов Н. В. Возмещение убытков в гражданском праве: дис. ... канд. юрид. наук / Н. В. Платов. - Санкт-Петербург, 2001.

7. Поляков И. Н. Ответственность по обязательствам вследствие причинения вреда / И. Н. Поляков. - Москва : Городец, 1998.

8. Маслов В. Обязательства из причинения вреда / В. Маслов. - Харьков, 1961.

9. Малеина М. Н. Личные неимущественные права граждан: понятие, осуществление и защита / М. Н. Малеина. - Москва : МЗ Пресс, 2001.

10. Эрделевский А. М. Компенсация морального вреда: анализ и комментарий законодательства и судебной практики / А. М. Эрделевский. - Москва : Волтерс Клувер, 2004.

11. Владимирова В. В. Компенсация морального вреда - мера реабилитации потерпевшего в российском уголовном процессе : автореф. дис. . канд. юрид. наук / В. В. Владимирова. -Саранск, 2004.

12. Голубев К. И. Компенсация морального вреда как способ защиты неимущественных благ личности / К. И. Голубев, С. В. Нарижний. - Санкт-Петербург : Юрид. центр Пресс, 2001; Клочков А. В. Компенсация морального вреда как мера гражданско-правовой ответственности : дис. . канд. юрид. наук. - Волгоград, 2004.

References:

1. Aleksandrov, Yu.V., Dudorov, O.O., Klymenko, V.A. et al. (2008). Kryminal'ne pravo Ukrainy. Osoblyva chastyna. M.I., Mel'nyk, V.A., Klymenba (Eds.). Kyiv: Atika [in Ukrainian].

2. Tarkhov, V.A. (1973). Otvetstvennost' po sovetskomu azhdanskomu pravu. Saratov: Izd-vo Saratov. un-ta. [in Russian].

3. Beljakova, A.M. (1986). Grazhdansko-pravovaja otvetstvennost' za prichinenie vreda: Teorija i praktika. Moscow: Izd-vo Moscov. un-ta [in Russian].

4. Smirnov, V.T., Sobchak, A.A. (1983). Obshhee uchenie o deliktnyh objazatel'stvah v sovetskom grazhdanskom prave. Leningrad: Izd-vo Leningr. un-ta [in Russian].

5. Hohlov, V.A. (1998). Grazhdansko-pravovaja otvetstvennost' za narushenie dogovora. Extended abstract of candidate's thesis. Saratov [in Russian].

6. Platov, N.V. (2001).Vozmeshhenie ubytkov v grazhdanskom prave. Doctor's thesis. Sankt-Peterburg [in Russian].

7. Poljakov, I.N. (1998). Otvetstvennost' po objazatel'stvam vsledstvie prichinenija vreda. Moscow : Gorodec [in Russian].

8. Maslov, V. (1961). Objazatel'stva iz prichinenija vreda. Kharkov [in Russian].

9. Maleina, M.N. (2001). Lichnye neimushhestvennye prava grazhdan: ponjatie, osushhestvlenie i zashhita. Moscow: MZ Press [in Russian].

10. Jerdelevskij, A.M. (2004). Kompensacija moral'nogo vreda: analiz i kommentarij zakonodatel'stva i sudebnoj praktiki. Moscow: Volters Kluver [in Russian].

11. Vladimirova, V.V. (2004). Kompensacija moral'nogo vreda - mera reabilitacii poterpevshego v rossijskom ugolovnom processe. Extended abstract of candidate's thesis. Saransk [in Russian].

12. Golubev, K.I., Narizhnij, S.V. (2001). Kompensacija moral'nogo vreda kak sposob zashhity neimushhestvennyh blag lichnosti. Sankt-Peterburg: Jurid. centr Press; Klochkov, A.V. (2004). Kompensacija moral'nogo vreda kak mera grazhdansko-pravovoj otvetstvennosti. Candidate's thesis. Volgograd [in Russian].

Khmelyova N. A., the applicant of the Department of Civil Law №1 Yaroslav Mudryi National Law University, Ukraine, Kharkiv.

e-mail: natalia.khmeleva@mail.ru ; ORCID 0000-0003-1052-6228

The essence of the harm caused by the crime of a natural person, shall be reimbursed by the

state

By harm in the civil law is understood as unfavorable to the persons economic and moral consequences arising from damage to or destruction of property belonging to him, and as a result causing injury or death to an individual. The nature of the violated good, the damage is divided into proprietary and non-proprietary.

Compensation of the property harm caused by a deprivation of life, is the payment of fees incapacitated dependents, compensation for additional costs compensation for the funeral expenses and the compensation for the actual loss and lost benefits to persons who suffered such losses. The payment of financial assistance should be excluded, if the person who has suffered damage previously concluded the contract of insurance and receives insurance payments, as well as when a person has suffered health damage or has lost its breadwinner, but receives a public assistance or pension. At the same time, you need to install minimum and maximum limits of financial compensation to the victims and the period during which the victim is entitled to financial assistance.

Compensation of non-pecuniary damage is a compensation for moral damage to those individuals who were in close inevitably connection with the deceased during his lifetime, and resulting in his death suffered physical and mental suffering.

In relation to the state compensation for damages caused by the deprivation of life, there is an indirect causal relationship. Damage is applied to the same subject (natural person, deceased) and the result of these actions in addition are property losses and moral harm to others. The content of the obligation of reparation of the harm caused by the deprivation of human life, is always proprietary in nature. Part of the property damage should be included: the costs of the disabled dependants of the deceased; the loss of the creditors of the deceased under the contracts; funeral expenses; additional costs that are caused by the suicide disease or impairment of health of the deceased; actual damages and lost profits caused to the subjects of civil relations of death persons.

Keywords: the state; the victim; the crime; the damage; compensation.

Hadiuwm do pedKomzïi 30.06.2016

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.