CC BY
107
УДК 347
ОБСЯГ В1ДШКОДУВАННЯ ШКОДИ ДЕРЖАВОЮ Ф1ЗИЧН1Й ОСОБ1, ЯКА ПОТЕРП1ЛА В1Д КРИМ1НАЛЬНОГО
ПРАВОПОРУШЕННЯ. ПРАВО РЕГРЕСУ ДЕРЖАВИ ДО ВИННО1 ОСОБИ
Дослгджено проблеми реал1зацИ прав потертлих осгб вгд злочину на вгдшкодування шкоди державою за законодавством Украгни, а також чинне цивтьне законодавство Украгни, що регламентуе в1дносини з в1дшкодування шкоди державою особ1, яка потертла в1д кримтального правопорушення. Розглянуто питання обсягу в1дшкодування шкоди державою, гх граничш меж1, залежтсть розм1ру в1дшкодування в1д матер1ального становища потертлого як гаранты дотримання принципу сощально'г справедливости встановлення порядку регресног вимоги держави до особи, яка вчинила кримгнальне правопорушення.
Ключов1 слова: держава; потерпший; злочин; шкода; вщшкодування; регрес.
Постановка проблеми. Одшею з найважливших функцш держави е охорона громадського порядку та забезпечення безпеки кожного члена суспшьства. Зокрема, дане положення втшено у нормах Основного Закону Укра!ни: ст. 3 встановлюе, що права 1 свободи людини та !х гарантп визначають змют 1 спрямованють д1яльност1 держави, !х утвердження 1 забезпечення е головним обов'язком держави.
У Конституцп Украши знайшли вщображення основш стандарти м1жнародного права, що регламентують основш права людини: право на життя свободу та особисту недоторканшсть, право на володшня, користування 1 розпорядження майном 1 неможливють довшьного позбавлення будь-кого його майна, право на честь 1 пдшсть та !х захист, право на ефективне поновлення в правах та ш Право кожно! особи володгги, користуватись 1 розпоряджатись
своею власшстю, результатами свое!' штелектуально!, творчо! дiяльностi е конституцшним правом i охороняеться ст. 41 Конституцп Укра!ни, згiдно з якою «право приватно! власностi набуваеться в порядку, визначеному законом ... Шхто не може бути протиправно позбавлений права власностЪ) [1].
У цих конституцшних нормах опосередковано виявляеться право на вщшкодування шкоди, заподiяно! злочином. Однак, на вщмшу вiд норм мiжнародного права, Конституцiя Укра!ни мютить бiльш широкий перелiк прав, як так чи iнакше вiдображають право на вщшкодування шкоди, конкретизуючи змют деяких прав людини, зафiксованих в актах мiжнародних органiзацiй, використовуючи для цього iншi суб'ективнi права.
Деяк права, закрiпленi в Конституцп Укра!ни, безпосередньо вказують на право вщшкодування шкоди. Так, це право знаходить вщображення в нормах, що передбачають право особи на соцiальне забезпечення у випадку iнвалiдностi та втрати годувальника (що може бути результатом злочину) (ст. 46), право на безкоштовну медичну допомогу в закладах охорони здоров'я (ст. 49).
Сгатл 55-56 Основного Закону безпосередньо стосуються прав потерпших вщ злочинiв. У них мютяться такi норми: ст. 55 - встановлюе охорону законом прав потерпших та обов'язок держави забезпечити доступ до правосуддя, ст. 56 - обов'язок держави забезпечити потерпшим компенсацш заподiяноl шкоди. Тож, наведен конституции норми слiд розум^и таким чином: при вчиненнi злочину потерпший мае право вимагати вщ держави вiдновлення сво!х порушених прав, у тому чи^ й майнових. Держава у зв'язку з цим використовуе спещальний вид державно! дiяльностi - судочинство й забезпечуе доступ потерпшому до правосуддя.
Право на вщшкодування шкоди, заподiяно! кримiнальним правопорушенням, знаходить безпосередне вираження у наступних мiжнародних актах: Свропейська конвенцiя з вщшкодування збиткiв жертвам насильницьких злочинiв, прийнята Радою Свропи 04.11.1950 р. [2]; Декларащя основних принципiв правосуддя для жертв злочишв та зловживань владою,
прийнята Резолющею 40/34 Генерально! Асамбле! ООН вщ 29.11.1985 р. [3], яку нерщко називають «Бшем про права жертв злочишв» [4]; Конвенщя проти тортур та шших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гiднiсть видiв поводження i покарання, прийнята Резолющею 39/46 Генерально! Асамбле! ООН вiд 10.12.1984 р. [5]; Свропейська Конференщя з вщшкодування збитюв жертвам насильницьких злочинiв (Страсбург, 24 листопада 1983 р.) [6]. ^ÏM того, важливi документи були пщготовлеш в межах Економiчноï та Сощально! Ради ООН, зокрема: Резолющя № 1999/26 вiд 28.07.1999 р. про розвиток та iмплементацiю основ медiацiï та вiдновлювального правосуддя у кримшальне правосуддя (Resolution № 1999/26 Development and implementation of mediation and restorative justice measures in criminal justice), Резолющя № 2002/12 вщ 24.06.2002 p. про основш принципи використання програм вщновлювального правосуддя в кримшальних справах (Resolution № 2002/12 Basic principles on the use of restorative justice programmes in criminal matters), Резолющя № 2005/20 вщ 22.07.2005 p. про керiвнi начала правосуддя у справах iз залученням дггей, як е жертвами та свщками злочишв (Resolution № 2005/20 Guidelines on Justice in Matters involving Child Victims and Withnesses of Crime) [7].
Проте конституцшш норми, як зрештою i норми мiжнародного права, -декларативш й тому вимагають роз'яснення та уточнення вщповщно до конкретних обставин. Вщтак, питання здiйснення права на вщшкодування шкоди, заподiяноï злочином, знаходять вiдображення у галузевому законодавств^ «тому що право на вщшкодування шкоди е мiжгалузевим правом» [8], хоча найбшьш конкретно право на вщшкодування шкоди закршлене в цившьному та кримiнальному процесуальному законодавствi.
Вщповщно до втизняного законодавства держава повнютю взяла на себе обов'язок розслщування злочинiв та пошуку осiб, винних у !х вчиненнi, виключаючи можливють особисто! помсти потерпiлого перед злочинцем (самосуду). Однак щ завдання держави можуть бути виконаш лише за умови
реал1зацп як мш1мум двох взаемодоповнюючих мехашзм1в: притягнення винних ос1б до кримшально! вщповщальност й вщшкодування шкоди ф1зичнш особ1, яка постраждала внаслщок кримшального правопорушення. Останнш мехашзм, у силу низки причин, е недосконалим та неефективним, а тому надзвичайно проблемним для сьогодшшньо! правозастосовно! практики.
Таким чином, саме держава повинна вщшкодовувати шкоду в раз1, якщо вона не змогла виконати свш обов'язок щодо розшуку винних ос1б та притягнення !х до кримшально! вщповщальност1.
Актуальн1сть теми. Для потерпшо! вщ кримшального правопорушення особи важливими е саме реальнють та обсяги вщшкодування тако! шкоди, при цьому обидва критерп прямо залежать в1д ефективност1 та своечасност1 спрямованих на забезпечення такого вщшкодування дш правоохоронних оргашв. Проте у зв'язку з великим вщсотком нерозкритих злочин1в потерп1л1 не отримують жодного в1дшкодування завдано! !м злочином шкоди, що не узгоджуеться з нормами Цив1льного кодексу Укра!ни, як1 регламентують в1дносини у сфер1 в1дшкодування шкоди, не лише вггчизняного законодавства, а й м1жнародно-правових аклв, ратиф1кованих Верховною Радою Укра!ни [9].
Такий стан речей пояснюеться не тшьки недол1ками законодавства, але 1 недолшами в робот1 правоохоронних оргашв, починаючи вщ того, що питання вщшкодування шкоди потерпшому в1дходять у них на другий план й закшчуеться елементарними помилками у визначенш особи, яка повинна нести вщповщальнють за запод1яну шкоду.
Вищевикладене зумовлюе необхщнють глибокого та повного теоретичного й практичного дослщження проблеми забезпечення вщшкодування потерпшому запод1яно! крим1нальним правопорушення шкоди, !! обсягу.
Анал1з останн1х досл1джень. Анашз останн1х наукових публ1кац1й дае пщстави стверджувати, що окреслена проблематика була предметом дослщження таких учених, як О. С. Александров, Л. М. Баранова,
B. Т. Безлепюн, С. В. Блшкова, П. Г. Гуреев, З. З. Зшатуллш, В. Т. Нор,
C. I. Остапенко, С. С. Сиротенко та ш Проте оновлення нормативного матерiалу, зокрема змши до Цившьного кодексу Украши, прийняття нового Кримшального процесуального кодексу Украши, не може не впливати на науковий та практичний штерес до не! в умовах сьогодення.
Мета статт - з'ясувати обсяг вщшкодування шкоди державою фiзичнiй особ^ яка потерпша вiд кримiнального правопорушення, а також право регресу держави до винно! особи.
Виклад основного матерiалу. Цивiльне законодавство виходить з принципу повного вщшкодування збитюв. Вiдповiдно до ч. 3 ст. 22 Цившьного кодексу Украши (дай - ЦК Украши) особа, право яко! порушено, може вимагати повного вщшкодування заподiяних ш збитюв, якщо законом або договором не передбачено вщшкодування збитюв у меншому розмiрi [10].
Статтею 1166 ЦК Украши передбачено повне вщшкодування збитюв, тд якими розумшться не тшьки витрати, пов'язаш з втратою чи пошкодженням майна, але i доходи, яю власник м^ би отримати вiд його використання. Таким чином, право на вщшкодування шкоди в цившьному законодавствi поширюеться на будь-яку шкоду - як дшсну, так i потенцшну (можливу).
Пленум Верховного Суду Украши в постановi вщ 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цившьних справ за позовами про вщшкодування шкоди» в ч. 2 п. 9 роз'яснюе, що як при вщшкодуванш в натур^ так i при вщшкодуванш заподiяних збитюв гршми потерпшому на його вимогу вiдшкодовуються неодержанi доходи у зв'язку iз заподiянням шкоди майну.
У статтях 1177 та 1207 ЦК Украши йдеться про загальний обов'язок держави вщшкодувати шкоду, заподiяну кримшальним правопорушенням, за наявностi вiдповiдних умов, однак про обсяг такого вщшкодування не вказуеться. Тому за загальним правилом можна стверджувати, що шкода мае бути вщшкодована у повному обсяз^ Зазначеш статтi ЦК Украши не випадково вказують, що умови та порядок вщшкодування шкоди, завдано! кримшальним
правопорушенням, визначаються законом, тобто передбачаеться, що в спешальному закош можуть мiститися певнi застереження та винятки i3 загального правила вщшкодування шкоди, передбаченого ЦК Украши.
Встановлення граничних розмiрiв вщшкодування державою шкоди, завдано! кримшальним правопорушенням, е цшком справедливим, адже держава не може вщшкодувати всiляку шкоду, навiть за дотримання певних умов. В шшому випадку фiзичнi особи взагалi не вдаватимуться до способiв зменшення втрат у рiзних життевих ситуацiях, наприклад, фiзичним особам не потрiбно страхувати майно вщ злочинних посягань, бо держава все вщшкодуе.
Вiдповiдно до ст. 6 проекту Закону Украши «Про компенсацш шкоди жертвам насильницьких злочишв» граничш розмiри компенсацшно! виплати коливатимуться вщ 40 % вщ встановленого на вiдповiдний рiк прожиткового мiнiмуму в розрахунку на одну особу до п'яти розмiрiв прожиткового мтмуму, що е занадто обмеженим.
Вщповщно до вказаного проекту Закону шкода вщшкодовуеться за рахунок кошпв державного бюджету в повному обсяз^ але не бiльше, нiж 100 мтмальних розмiрiв заробггно! плати, визначено! Законом на час прийняття судом ршення у справi про вщшкодування шкоди. Визначення вщповщно до цього Закону розмiру матерiально! шкоди, завдано! кримшальним правопорушенням, обмежуеться реальними втратами, яких зазнала особа. Упущена вигода вщшкодуванню за рахунок держави не шдлягае.
Вщповщно до ст. 20 проекту Закону держава компенсуе витрати на вщшкодовану громадянину згщно з цим Законом шкоду шляхом регресно! вимоги за рахунок особи (ошб), злочином яко! (яких) завдано матерiальну шкоду громадяниновг Пiдставою для зазначено! регресно! вимоги е постанова органу, який розслщуе кримшальну справу, про визнання дано! особи обвинуваченим у справа
Однак оскшьки ч. 1 ст. 1191 ЦК Укра!ни передбачае, що особа, яка вщшкодувала шкоду, завдану шшою особою, мае право зворотно! вимоги
(регресу) до винно! особи у po3Mipi виплаченого вщшкодування, якщо шший po3Mip не встановлений Законом, то мае бути встановлена вина конкретного заподшвача шкоди у вчиненш злочину.
Тобто право регресу держави до винно! особи мае бути реал1зоване тшьки при встановленш в ïï дiях складу злочину за вироком суду, що набрав законно!' сили, адже на стадп визнання особи обвинуваченим у справ1, ïï вина ще не доведена.
Висновки. Для нормального регулювання правовiдносин у цiй сферi слщ прийняти закон, який би передбачав: обсяг, граничш межi вiдшкодування та залежшсть його розмiру вiд матерiального становища потерпiлого як гарантп дотримання принципу соцiальноï справедливостi, встановлення порядку регресноï вимоги держави до особи, яка вчинила кримшальне правопорушення.
Список лггератури:
1. Демкгв Р. Я. Конституцшне право Украши : курс лекцш / Р. Я. Демюв. - Льв1в : Льв1вський державний ушверситет внутршшх справ, 2012. - 332 с.
2. Европейская Конвенция о защите прав человека и основнух свобод. Принята Советом Европу 04.11.1950 г. // Сборник важнейших документов по международному праву. - Москва : Юридическая литература, 1996. - С. 199-214.
3. Декларация основнух принципов правосудия для жертв преступлений и злоупотребления властью от 29 ноября 1985 г. // СССР и международное сотрудничество в области прав человека. Документу и материалу. - Москва : Международнуе отношения, 1989. - С. 537-541.
4. Fallah Е. Уюйшо^у : Past, Present and Future / Е. Fallah // Criminologie. - 2000. -N 1 (33). - Р. 32.
5. Конвенщя проти тортур та шших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гщшсть, видiв поводження i покарання, ратифшована Указом Президп ВР № 3484-XI (3484-11) вщ 26.01.1987 р. [Електронний ресурс] // Офшшний веб-портал Верховно'1 Ради Украши. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_085.
6. Свропейська конвенщя про компенсащю шкоди жертвам кримшальних злочишв вщ 24.11.1983 р. // Матерiали семшару «Компенсащя шкоди жертвам злочишв». - Кшв, 2005. - С. 8.
7. Сенаторов М. Права потерпшого вщ злочину: мiжнароднi стандарти та втизняний шлях / М. Сенаторов // Право Украши. - 2006. - № 5. - С. 130.
8. Карпиков А. С. Право на возмещение причиненного преступлением материального ущерба и его реализация в стадии предварительного расследования : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 / А. С. Карпиков. - Москва, 1999. - 152 с.
9. Абламський С. С. Окремi аспекти вщшкодування шкоди, завдано'1 злочином потерпшому у кримшальному судочинсга [Електронний ресурс] / С. С. Абламський. -Режим доступу : http://irbis-nbuv/gov.ua
10. Коментар до Цившьного кодексу Украши вщ 16.01.2003 р. [Електронний ресурс] // Офшшний веб-портал «Юрисконсульт народний правовий портал». - Режим доступу : http://legalexpert.in.ua/komkodeks/gk.
11. Постанова Пленуму Верховного Суду Укра!ни вщ 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цившьних справ за позовами про вщшкодування шкоди» [Електронний ресурс] // Офщшний веб-портал Верховно! Ради Укра!ни. - Режим доступу : zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0006700-92.
References:
1. Demkiv, R.Ya. (2012). Konstytutsiyne pravo Ukrayiny: kurs lektsiy. - L'viv: L'vivs'kyy derzhavnyy universytet vnutrishnikh sprav [in Ukrainian].
2. Evropeyskaya Konventsyya o zashchyte prav cheloveka y osnovnykh svobod. Prynyata Sovetom Evropy 04.11.1950. Sbornyk vazhneyshykh dokumentov po mezhdunarodnomu pravu. (1996). Moskva: Yurydycheskaya lyteratura, 199-214 [in Russian].
3. Deklaratsyya osnovnykh pryntsypov pravosudyya dlya zhertv prestuplenyy y zloupotreblenyya vlast'yu ot 29.11.1985. SSSR y mezhdunarodnoe sotrudnychestvo v oblasty prav cheloveka. Dokumenty y materyaly (1989). Moskva: Mezhdunarodnye otnoshenyya, 537-541 [in Russian].
4. Fallah, Е. (2000). Victimology: Past, Present and Future. Criminologie, 1 (33), 32.
5. Konventsiya proty tortur ta inshykh zhorstokykh, nelyuds'kykh abo takykh, shcho prynyzhuyut' hidnist', vydiv povodzhennya i pokarannya, ratyfikovana Ukazom Prezydiyi VR № 3484-XI (3484-11) vid 26.01.1987. Retrived from: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_085.
6. Yevropeys'ka konventsiya pro kompensatsiyu shkody zhertvam kryminal'nykh zlochyniv vid 24.11.1983. (2005). Materialy seminaru «Kompensatsiya shkody zhertvam zlochyniv». Kyiv [in Ukrainian].
7. Senatorov, M. (2006). Prava poterpiloho vid zlochynu: mizhnarodni standarty ta vitchyznyanyy shlyakh. Pravo Ukrayiny, 5, 130 [in Ukrainian].
8. Karpykov, A.S. (1999). Pravo na vozmeshchenye prychynennoho prestuplenyem materyal'noho ushcherba y eho realyzatsyya v stadyy predvarytel'noho rassledovanyya. Extended abstract of candidate's thesis. Moskva [in Russian].
9. Ablams'kyy, S.Ye. (2002). Okremi aspekty vidshkoduvannya shkody, zavdanoyi zlochynom poterpilomu u kryminal'nomu sudochynstvi. Retrived from: http://irbis-nbuv/gov.ua [in Ukrainian].
10. Komentar do Tsyvil'noho kodeksu Ukrayiny vid 16.01.2003. (2003). Retrived from: http://legalexpert.in.ua/komkodeks/gk [in Ukrainian].
11. Postanova Plenumu Verkhovnoho Sudu Ukrayiny vid 27.03.1992 № 6 «Pro praktyku roz-hlyadu sudamy tsyvil'nykh sprav za pozovamy pro vidshkoduvannya shkody». (1992). Retrived from: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0006700-92 [in Ukrainian].
Хмелева Н. А. Объем возмещения вреда государством физическому лицу, потерпевшему от уголовного правонарушения. Право регресса государства к виновному лицу.
Рассмотрену проблему реализации прав потерпевших лиц от преступления на возмещение вреда государством по законодательству Украину. Проведен анализ действующего гражданского законодательства Украину, которое регламентирует отношения по возмещению вреда государством лицу, потерпевшему от уголовного правонарушения, рассмотрену вопросу объема возмещения вреда государством, их предельнуе границу, зависимость размера возмещения от материального состояния потерпевшего, как гарантии соблюдения принципа социальной справедливости, установление порядка регрессного требования государства к лицу, совершившему уголовное правонарушение.
Ключевуе слова: государство; потерпевший; преступление; вред; возмещение; регресс.
Teopia i npaKmuKa npaeo3naecmea. — Bun. 1 (9) / 2016
ISSN 2225-6555
Khmelyova N. A. The amount of compensation by the state physical person, to the victim from the criminal offence. Right of recourse of the state to the person in fault.
The problems of realization of the rights of victims from crimes to reparation by the state under the laws of Ukraine. The analysis of the current civil legislation of Ukraine that regulates the relations on compensation of harm from the state to the victim of a criminal offence, the amount of compensation by the state, limit their boundaries, the dependence of the amount of compensation from the material condition of the victim, as a guarantee of observance of the principle of social justice, the establishment of the order of the recourse of the state against persons who have committed a criminal offence.
Key words: the state; the victim; the crime; the damage; compensation; the recourse.
Hadiurnm do pеdкonегiï 03.03.2016p.
© XMenboea H. A., 2016
9
