CC BY
26
УДК [347.51] В. М. Кравчук
суддя Львiвського окружного адмтстративного суду, доктор юридичних наук, професор
П1ДСТАВИ В1ДШКОДУВАННЯ МОРАЛЬНОÏ ШКОДИ, ЗАВДАНОÏ СУБ'еКТОМ ВЛАДНИХ ПОВНОВАЖЕНЬ
© Кравчук В. М., 2016
У статт ироаналвовано склад цивiльного правопорушення, вчиненого суб'ектом владних повноважень, та його доведення в адмшктративному судочинствi з метою в1дшкодування морально!' шкоди.
Ключов1 слова: шкода, моральна шкода, в1дшкодування шкоди, адмiнiстративний
суд.
В. М. Кравчук
ОСНОВАНИЯ ВОЗМЕЩЕНИЯ УЩЕРБА, ПРИЧИНЕННОГО СУБЪЕКТОМ ВЛАСТНЫХ ПОЛНОМОЧИЙ
В статье анализируется состав гражданского правонарушения, совершенного субъектом властных полномочий, и его доказывание в административном судопроизводстве с целью возмещения морального вреда.
Ключевые слова: вред, моральный вред, возмещение вреда, административный
суд.
V. М. Kravchuk
GROUNDS NON-PECUNIARY DAMAGE, TASKS OF THE SUBJECT OF AUTHORITY
The article analyzes the composition tort committed by the subject of power, and its proof in administrative proceedings for the purpose of non-pecuniary damage.
Key words: sorry moral damages, compensation for damages, the administrative court.
Постановка проблеми. Кожен мае право на ввдшкодування за рахунок держави чи оргашв мюцевого самоврядування матерiальноï та морально!' шкоди, завдано!' незаконними ршеннями, дмми чи бездмльшстю оргашв державно!' влади, оргашв мюцевого самоврядування, ïx посадових i службових осiб при здшсненш ними сво1х повноважень (ст. 56 Конституци Украши).
Однак цю конституцшну норму використовують нечасто. Позивачi iнодi заявляють такi вимоги, але суди, переважно, ввдмовляють через недоведешсть. Головна перешкода на шляху реалiзацiï ст. 56 Конституцiï Украши - складшсть доказування шкоди та ïï розмiру. Через це навпъ професiйнi юристи не вiрять у реальшсть таких вимог i не беруться за вiдшкодування, шоб не ускладнювати процес. Потенцiал конституцiйноï норми, яка передбачае одну з основних юридичних гарантш прав людини, залишаеться паперовим.
Аналiз досл1дження проблеми. Питання ввдшкодування моральноï шкоди досить докладно вивченi в цивильному правi, зокрема i на рiвнi дисертацiйниx дослвджень. Цю проблематику дослiджували О. В. Грищук, I. М. Забара, О. В. Крикунов, Л. Л. Нескороджена, I. С. Шжинська, Н. В. Павловська, В. П. Палток, Я. С. Протопопова, Л. П. Решетник, М. М. Фролов, В. Д. Чернадчук та шш1 Проте специфша ввдшкодування моральноï шкоди саме в адмшктративному судочинстш залишилась поза увагою.
Мета дослщження. Чому ж Конституцм не працюе? Може, проблема в галузевому законодавстш? Спробуемо дослвдити, в чому проблема, i з'ясувати склад цивильного правопору-
шення, вчиненого суб'ектом владних повноважень, та його доведення в адмшктративному судочинстш з метою вiдшкодування морально!' шкоди.
Виклад основного матерiалу. У Цившьному кодексi Укра!ни [1] передбачено декшька спецiальних норм, що стосуються ввдшкодування шкоди, завдано! фiзичнiй або юридичнш особi незаконними рiшеннями, дiею чи безд1яльшстю органу державно!' влади, органу влади Автономно! Республши Крим або органу мюцевого самоврядування при здшсненш ними сво!х повноважень (ст. 1173), !хшми посадовими або службовими особами (ст. 1174) у сферi нормотворчо! дiяльностi (ст. 1175), незаконними ршеннями, дiями чи бездiяльнiстю органу, що здшснюе оперативно-розшукову дiяльнiсть, досудове розслвдування, прокуратури або суду (ст. 1176).
Зазначет норми передбачають два принципових положення:
1) шкоду ввдшкодовуе держава або орган мюцевого самоврядування;
2) шкоду ввдшкодовують незалежно ввд вини заподiювача шкоди.
Окрiм цивильного законодавства, питання вiдшкодування шкоди е в галузевих нормативних актах. Зокрема, у п. 21.3 ст. 23 Податкового кодексу Укра!ни [2] передбачено, що шкода, завдана неправомiрними дшми посадових ошб контролюючих органiв, пвдлягае вiдшкодуванню за рахунок коштiв державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.
Ввдповвдно до ч. 3 ст. 25 Закону Укра!ни "Про мшщда" [3]працiвник мiлiцi!, який виконуе сво! обов'язки вiдповiдно до наданих законодавством повноважень та у межах закону, не несе ввдповвдальносп за завдаш збитки. Таю збитки компенсуються за рахунок держави. При порушенш пращвником мiлiцi! прав i законних iнтересiв громадянина мiлiцiя зобов'язана вжити заходiв до поновлення цих прав, ввдшкодування завданих матерiальних збиткiв, на вимогу громадянина публiчно вибачитися.
У Митному кодексу Укра!ни [4] передбачено, що шкода, заподiяна особам та !хньому майну неправомiрними рiшеннями, дiями або бездiяльнiстю органiв доходiв i зборiв або !х посадових осiб чи шших працiвникiв при виконаннi ними сво!х службових (трудових) обов'язкiв, ввдшкодовуеться цими органами, органiзацiями у порядку, визначеному законом.
Ввдповвдно до ч. 2 ст. 25 Закону Укра!ни "Про звернення громадян" громадянину на його вимогу i в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути ввдшкодоваш моральнi збитки, завдаш неправомiрними дiями або ршеннями органу чи посадово! особи при розглядi скарги. Розмiр вiдшкодування моральних (немайнових) збитюв у грошовому виразi визначае суд [5].
Вiдповiдно до ч. 3 ст. 11 Закону Укра!ни "Про державну виконавчу службу" шкода, заподiяна державним виконавцем фiзичним чи юридичним особам пiд час виконання ршення, пiдлягае вiдшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави [6].
У багатьох нормативних актах використовуеться бланкетна норма: шкода, завдана фiзичним або юридичним особам посадовими особами внаслвдок !х неправомiрних дмнь, вiдшкодовуеться у встановленому законом порядку [7, ст. 10].
Отже, в Укра!ш е достатня правова база для ввдшкодування шкоди, завдано! органами державно! влади, мюцевого самоврядування та !х посадовими особами. Проблема не у ввдсутносл законодавства.
У теори цивильного права видшяють чотири елементи складу правопорушення, яке е пiдставою цившьно-правово! вiдповiдальностi у виглядi вiдшкодування шкоди: 1) настання шкоди; 2) протиправшсть поведшки заподiювача шкоди; 3) причинний зв'язок мiж поведiнкою i шкодою; 4) вина.
Розглянемо щ умови в контексл вiдповiдальностi за шкоду, завдану в публiчно-правових вiдносинах.
1. Шкода. У широкому значенш шкода - це втрати. Це майновi або iншi негативнi наслiдки для особи. Традицшно вид!ляють два види шкоди:
1) матергальна (майнова). Майнова шкода полягае у знищенш або пошкодженш майна потерпшого. Об'ектом правопорушення виступае рiч, тобто предмет матерiального свiту, або грош1
Майнова шкода под!ляеться на реальш збитки - фактичнi втрати, пов'язаш iз знищенням або пошкодженням майна, та (або) витрати, пов'язаш iз ввдновленням свого порушен ого права, а також упущену вигоду - доходи, яю особа могла б одержати, якщо б !! право не було порушено.
2) моральна (немайнова). Це втрати немайнового характеру внаслвдок моральних або фь зичних страждань або шших негативних явищ, запод1яних особi незаконними дмми або без-дiяльнiстю iнших осiб [8, п. 3]. Вона полягае у применшеннi немайнового блага. Об'ектом право-порушення е немайнове право: здоров'я, честь, гвдшсть, дшова репутацм тощо.
Термiн "моральна шкода" застосовують переважно до фiзичних осiб, тодi як до юридичних осiб використовуеться "немайнова шкода". Вищий господарський суд Укра!ни роз'яснив, що це шкода, запод1яна порушенням законних немайнових прав юридичних ошб [9, п. 2]. К наслiдками е приниження репутацй, формування негативно! оцiнки як учасника правовiдносин, - як результат зменшення контрагентiв, а отже, i майновi втрати.
В адмiнiстративному судочинствi йдеться в основному про моральну шкоду, тому зупинимось на нiй докладшше.
Вiдповiдно до ч. 1 ст. 23 ЦК Украши особа мае право на ввдшкодування морально! шкоди, завдано! внаслiдок порушення !! прав. У самш нормi не зазначено, про яю саме права йдеться. Отже, порушення будь-якого права (чи прав), майнових, особистих немайнових, може мати наслвдком завдання морально! шкоди ^ ввдповвдно, стати пвдставою для позовно! вимоги про !! вiдшкодування.
Об'ектом запод1яння морально! шкоди е будь-як права фiзично! чи юридично! особи. При цьому слвд мати на увазi, що перелш особистих немайнових прав е невичерпним (ст. 270 ЦК Укра!ни).
У публiчно-правових вiдносинах моральна шкода полягае, зокрема, у душевних стражданнях, яких фiзична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведшкою щодо не! само!, члетв !! сiм'! чи близьких родичiв (п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК Укра!ни); приниженш честi, гiдностi, а також дшово! репутацi! фiзично! або юридично! особи (п. 4 ч.2 ст. 23 ЦК Укра!ни).
Моральна шкода фiзично! особи визначаеться через страждання. Страждання - це негативна для людини емоц1я, змктом яко! е бшь, мука, тривога, переживання. Страждання е наслвдком певних дiй, якi викликають такi емоци. Якi саме ди викликають страждання - укра!нське зако-нодавство не зазначае, обмежуючись лише загальною вказiвкою на !хню протиправшсть. Однак у практицi Свропейського Суду з прав людини трапляються рiзнi обставини, як беруться до уваги як такi, що заподiюють моральну шкоду:
- невизначетсть ситуацi! з результатом кримшального провадження та його фшансових наслiдкiв [10, п. 23];
- незручносп, викликанi негативним впливом на здоров'я;
- стурбовашсть i тривога через те, що ситуацм тривае довго;
- негативний вплив на члетв сш'! [11, п. 65];
- психiчне напруження [12, п. 35];
- глибоке ввдчуття несправедливости, викликане тривалим невиконанням судового ршення [13, п. 60];
- розчарування [14, п. 50] тощо.
Щ обставини можуть та повиннi брати до уваги i в Укра!ш, адже !'хнiй негативний вплив на людину е шгернащональним.
Пiд немайновою шкодою, запод1яною юридичнiй особi, слвд розумгги втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням !! дшово!' репутацй, посяганням на фiрмове най-менування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерцшно! таемнищ, вчиненням дiй, спрямованих на зниження престижу чи пвдрив довiри до !! дiяльностi [8, п. 3].
Моральна шкода юридично! особи може бути наслвдком рiзних обставин, зокрема поши-рення, у тому чиои через засоби масово! iнформацi!! ведомостей, що не вiдповiдають дiйсностi або викладет неправдиво, якi порочать !х д!лову репутацiю або завдають шкоди !х iнтересам [9, п. 4].
Виходячи iз загальних засад доказування, позивач повинен довести, що йому запод1яно шкоду i визначити !! розмiр. Це означае, що вш повинен зазначити, якi саме виникли обставини, що спричинили страждання чи приниження чесп, гiдностi, д1лово! репутацй, яку саме шкоду вони спричинили i який !! розмiр. Ввдсутшсть цих обставин на практицi е пвдставою для залишення позовно! заяви без руху.
Водночас, в укра!нськш судовш практицi поступово починае формуватися пiдхiд, який презюмуе шкоду, якщо е порушення права. Суддьавтори Науково-практичного коментаря ЦК Ук-ра!ни висловили думку, що "оскшьки пiдставою виникнення обов'язку вiдшкодувати моральну шкоду е правопорушення, то завжди е i моральнi страждання з приводу порушення прав фiзично! особи" [15, с. 161]. Автори шшого коментаря зазначають, що "моральна шкода, як правило, супро-воджуе будь-яке порушення цившьного права чи охоронюваного законом штересу. Тому школи визнаеться, що факт заподмння морально! шкоди не вимагае окремого доказування" [16, с. 43].
Презумпцм шкоди - сшрне для цивiлiстики положення. Можна погодитися з тим, що шкода не минае безслвдно й особа не залишаеться байдужою до порушення сво!х прав. Однак не кожне переживання, хвилювання е стражданням. Страждання - це ввдчуття сильного фiзичного болю, глибоких душевних мук, а не будь-яка негативна емоцм. Саме через страждання фiзично! особи визначаеться поняття морально! шкоди. Тому страждання, його характер та глибину, потрiбно доводити, щоб довести моральну шкоду.
Однак, погоджуюсь iз тим, що настав час змшити сприйняття морально! шкоди через страждання. Не лише страждання, але й iншi негативш емоцй, якi е наслiдком психотравмуючо! ситуаци, впливають на людину, створюють !й перешкоди в реалiзацi!' прав та iнтересiв. I право не повинно "пробачати" цi негативи тшьки через те, що потерпший "недостраждав". На мою думку, сучасну судову практику, особливо у сферi ввдповвдальносп за шкоду, завдану органом держави (посадово! особи), слiд розвивати саме у цьому напрямку. Будь-яке порушення прав фiзично! особи неодмшно заподтое шкоду. Вважаю, що такий пвдхвд е правильним у принципi, оскшьки "нешквдливих" порушень не бувае.
2. Протиправшсть поведшки заподiювача шкоди. Адмшктративний суд доходить вис-новку про задоволення позову, якщо встановить протиправшсть ршення, дi! чи бездiяльностi суб'екта владних повноважень. Ощнка правомiрностi владного акту е обов'язковою у кожнш адмтстративнш справi. Отже, протиправнiсть поведшки, що завдае шкоду, встановлюеться пвд час вирiшення публiчно-правового спору i!! не потрiбно з'ясовувати окремо.
1ншими словами, якщо акт е протиправним, то й шкода заподмна протиправно. Натомють, якщо суд дшде висновку, що дi! були правомiрними, то й пiдстав для ввдшкодування шкоди немае.
При цьому слвд мати на увазi, що ввдповвдно до ст. 72 КАС Укра!ни [17] тягар доказування правомiрностi сво!х дiй несе вiдповiдач (суб'ект владних повноважень). Його ди в силу закону вва-жаються протиправними, якщо вш не доведе зворотного. Застосовуеться презумпцм проти-правностi адмiнiстративних акпв, якщо особа вважае, що вони порушують !! права та штереси.
3. Причинний зв'язок. Для ввдшкодування потрiбно встановити безпосереднiй причинний зв'язок мiж порушенням суб'ективного права чи штересу (наслвдок) i порушенням закону (причина).
На мою думку, такий зв'язок е очевидним, оскшьки презюмуеться, що порушення прав особи не може не спричиняти незручностей. Якщо особа звернулася до суду, то це вже означае, що вона не залишилась байдужою до порушення i е певний дискомфорт, переживання, як змусили !! вимагати захисту.
4. Вина. Вина суб'еклв владних повноважень не мае значення для ввдшкодування шкоди, оскшьки така ввдповвдальшсть настае без вини. Форма вини - умисел або необережшсть, - не впливае на ввдшкодування. Бажав службовець настання шкоди, чи байдуже ставився до наслвдюв, -держава ввдповвдае однаково. Проте вина може враховуватися пвд час виршення питання про притягнення до ввдповвдальносп цього службовця.
Висновки. Отже, задовольняючи адмтстративний позов особи до суб'екта владних повноважень про визнання протиправними ршень, дш або бездмльносп, адмшктративний суд паралельно встановлюе склад цившьного правопорушення, а саме констатуе протиправшсть дш та вину заподтовача шкоди (яка презюмуеться). Позивачевi залишаеться довести негативш наслвдки у виглядi шкоди (яю теж повинш презюмуватися),!! розмiр, а також причинний зв'язок.
Вважаю, що в адмтстративному судочинстш доцшьно розвивати такий спошб захисту порушених прав як ввдшкодування морально! шкоди. Тим бшьше, законодавчi пвдстави для цього iснують.
1. Цивтьний кодекс Украти в\д 16.01.2003 р. // "Голос Укрспни" в\д 12.03.2003 р. 2. По-датковий кодекс Украти в\д 02.12.2010 р. / "Голос Украти" в\д 04.12.2010 р. 3. Закон Украти
"Про мшщю" eid 20.12.1990 р. // ВВР Украти. - 1991. - № 4. - Ст. 20. 4. Митний кодекс Украти eid 13.03.2012 р. // "Голос Укртни" eid 21.04.2012 р. 5. Закон Украти "Про звернення громадян" eid 02.10.1996р. // "Урядовий кур'ер" eid 17.10.1996р. 6. Закон Украти "Про державну виконавчу службу" вiд 24.03.1998 р. // "Голос Украти" вiд 21.04.1998 р. 7. Закон Украти "Про дозвтьну систему у сферi господарськог дiяльностi" вiд 06.09.2005 р. // "Урядовий кур'ер" вiд 05.10.2005 р.
8. Постанова Пленуму Верховного Суду Украти вiд 31.03.1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про вiдшкодування моральноï (немайновог) шкоди" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95. 9. Роз'яснення Вищого арбтражного суду Украти вiд 29.02.1996 р. № 02-5/95 "Про деят питання практики виршення спорiв, пов'язаних з вiдшкодуванням моральноï шкоди" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v5_95800-96. 10. Ршення ССПЛ у справi "Мiлазi проти Республти 1талп" вiд 25.06.1987 р. // Практика Свропейського суду з прав людини. Ршення. Ко-ментар1 - 2005. - № 1. 11. Ршення ССПЛ у справi "Лопес Остра проти ¡спанй"' вiд 09.12.1994 р. // Практика Свропейського суду з прав людини. Ршення. Коментар1 - 2004. - № 3. 12. Ршення ССПЛ у справi "Цимерман i Штайнерн проти Швейцарсько'г Конфедерацй"' вiд 13.07.1983 р. // Практика Свропейського суду з прав людини. Ршення. Коментар1 - 2005. - № 1. 13. Ршення ССПЛ у справi "Жовнер проти Украти" вiд 29.06.2004 р. // Офщшний вюник Украти. - 2004. -№ 42. - Ст. 2820. 14. Ршення ССПЛ у справi "Полтораченко проти Украти" вiд 18.01.2005 р. // "Закон i Бiзнес" вiд 12.02.2005р. 15. Науково-практичний коментар Цивтьного кодексу Украти / за ред. А. Г. Яреми, В. Я. Карабаня, В. В. Кривенка, В. Г. Ротаня. - К.: АСК. - 2004. - 864 с. (Нормат. док. та комент.). 16. Цивтьний кодекс Украти: Науково-практичний коментар: у 2 ч. / за заг. ред Я. М. Шевченко. - К.: Концерн "Видавничний дiм "1Н Юре", 2004. - Ч. 1 - С. 692. 17. Кодекс адмтстративного судочинства Украти вiд 06.07.2005 р. // "Урядовий кур' ер" вiд 17.08.2005.
REFERENCES
1. Civil Code of Ukraine on January 16, 2003. 2. Tax Code of Ukraine on December 2, 2010. 3. About police Law of Ukraine on December 20, 1990. 4. Customs Code of Ukraine on March 13, 2012. 5. About public appeals Law of Ukraine on October 2, 1996. 6. About State Executive Service Law of Ukraine on March 24, 1998. 7. About Permit System in Economic Activity Law of Ukraine on September 6, 2005. 8. About judicial practice in cases of non-pecuniary (non-property) damage Decision of the Supreme Court of Ukraine on March 3, 1995. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95.
9. About some question the practice of resolving disputes relating to compensation for moral damage Explanations of the Supreme Arbitration Court of Ukraine on February 29, 1996. Available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v5_95800-96. 10. Rishennya YeSPL u spravi "Milazi proty Respubliky Italiyi" vid 25.06.1987 r. [ECHR decision in the case "Milasi against the Republic of Italy"].Praktyka Yevropeys 'koho sudu z prav lyudyny. Rishennya. Komentari - European Court of Human Rights. Decision. Comments, 2005, Vol. 1. 11. Rishennya YeSPL u spravi "Milaziproty Respubliky Italiyi" vid 25.06.1987 r. [ECHR decision in the case "Milasi against the Republic of Italy"].Praktyka Yevropeys 'koho sudu z prav lyudyny. Rishennya. Komentari - European Court of Human Rights. Decision. Comments, 2005, Vol. 1. 12. Rishennya YeSPL u spravi "Tsymerman i Shtaynern proty Shveytsars'koyi Konfederatsiyi" vid 13.07.1983 r. [ECHR decision in the case "Zimmerman and Steiner v Switzerland"]. Praktyka Yevropeys 'koho sudu z prav lyudyny. Rishennya. Komentari - European Court of Human Rights. Decision. Comments, 2005, Vol. 1. 13. Rishennya YeSPL u spravi "Zhovner proty Ukrayiny" vid 29.06.2004 r. [ECHR decision in the case "against Ukraine Zhovner"]. Ofitsiynyy visnyk Ukrayiny -Official Bulletin of Ukraine, 2004, Vol. 42. 14. Rishennya YeSPL u spravi "Poltorachenko proty Ukrayiny" vid 18.01.2005 r [ECHR decision in the case "against Ukraine Poltorachenko"].Zakon i Biznes - Law and Business, 2005. 15. Naukovo-praktychnyy komentar Tsyvil'noho kodeksu Ukrayiny // Za red. A. H. Ya-remy, V. Ya. Karabanya, V. V. Kryvenka, V. H. Rotanya [Scientific and practical commentary of the Civil Code of Ukraine]. Kiev, ASK Publ., 2004, 864 p. 16. Tsyvil'nyy kodeks Ukrayiny: Naukovo-praktychnyy komentar: U 2 ch. / Za zah. red Ya.M. Shevchenko [Civil Code of Ukraine: Scientific-practical commentary]. Kiev, Kontsern "Vydavnychnyy dim "IN Yure" Publ., 2004, p. 692. 17. Code of Administrative Procedure Ukraine on July 6, 2005.
