CC BY
25
зонансу" спроможний вивести окремi несировиннi i навiть високотехнологiчнi галузi на св1товий рiвень, вiдкрити !м дверi на мiжнароднi ринки, тобто стати основою для поступово! змiни нишшньо! експортно! спещал1заци Украши.
Необхiдною умовою шновацшного розвитку е стабiлiзацiя суспiльства та його збалансовашсть. Такий розвиток неможливий доти, поки в нас не ут-вориться клас нацiональноi буржуазй, яка матиме консолiдований iнтерес до використання всiх видiв економiчного i науково-технологiчного потенцiалу з метою шдвищення статусу Украши у свiтовiй системi господарства. Проте розiрвати порочне коло деградацй науково-технологiчного потенцiалу та па-дiння квал1ф1каци робочо! сили можна, тшьки розширивши iнвестування у вщтворення останньо! - тобто в освггу i науку, у пiдготовку роб1тничих кад-рiв, у культурну i побутову сфери, в медичне та соцiальне забезпечення. А це означае перехщ вiд принципу експлуатаци фактора надто дешево! робочо! сили ^ вiдповiдно, утримання вкрай низького рiвня заробiтноi плати до розвитку за рахунок впровадження бшьш ефективних технологiй, створення в Укра-!ш тако! економiчноi ситуаци, коли шдприемцям буде вигiднiше не наймати додатково людей для роботи за мiзерну платню на старому технолопчному обладнаннi, а купувати нове дороге, але бiльш продуктивне, що вимагатиме вищо! квал1ф1каци персоналу, проте збшьшить продуктивнiсть працi. Викладене дае змогу зробити таю висновки:
• шноващйний розвиток е об'ективною передумовою сталого економ1чного розвитку Украши;
• шновацшна модель розвитку економжи може вщбуватися передуем у галу-зях, як ввдповвдають поточнш експортнш спещал1заци Украши, а також в ш-фраструктур1, у виробнищш продукцп для потреб внутршнього ринку 1 мен-шою м1рою - ринку краш СНД;
• щоб забезпечити стабшьне зростання та впровадження 1нновац1йно! модел розвитку економжи Украши потр1бна социальна стабшзащя.
Лiтература
1. Утвердження iнновацiйноi модел1 розвитку економши Украши/ Мат. наук.-практ. конф. - К.: Вид-во КП1, 2003. - 434 с.
2. Малицький Б.А., Белкш 1.О. (та ш.). Рацiональне фiнансування науки як переду-мова розбудови знанневого суспшьства в Украiнi. - К.: Наука, 2004. - 134 с.
3. Соловьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике. - К.: Наука, 2004. - 236 с.
УДК 658.84:004.738+658.7 Доц. 1.П. Miwyu1, канд. екон. наук;
acnip. А.М. Гресь2; acnip. С.М. Ковальчук3 - Львiвська КА
НАПРЯМИ ЗАСТОСУВАННЯ 1НСТРУМЕНТАР1Ю ЛОГ1СТИКИ У ФОРМУВАНН1 СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННО1 ТОРГ1ВЛ1 В УКРА1Н1
Розглядаються суть та процедура формування систем електронно'' торпвл^ обгрунтовуеться необхщшсть розробки системи доставки товарiв як складово'1 частини системи електронно'1 торгiвлi, формулюються основш напрями використання з цiею метою концепцп та iнструментарiю логiстики.
1 1гор Пилипович М1ЩУК - доцент кафедри комерцшно! д1яльност1 та пвдприемництва Льв1всько! комерцшно! академп. Тел. сл.: 79-76-93
2 Арсен Миколайович ГРЕСЬ - астрант Льв1всько! комерцшно! академи. Тел. сл.: 79-76-98
3 Сергш Михайлович КОВАЛЬЧУК - астрант Льв1всько! комерцшно! академи. Тел. сл.: 79-76-93
Doc. I.P. Mischouk; doctorate A.M. Gres'; doctorate S.M. Kovalchouk - Commercial Academy of Lviv
Directions of application of logistic toolkit in formation of systems
of e-trade in Ukraine
The essence and procedure of formation of systems of e-trade are examined, necessity of system engineering of delivery of the goods as a component of system of e-trade, the basic directions of use with this purpose of the concept and logistic toolkit are formulated is proved.
Вступ. Створення системи електронно1' торгiвлi традицшно трак-туеться як комплекс робгт з розробки та реашзаци програмного комплексу системи електронно1' торгiвлi шляхом його розмщування в мережi 1нтернет. Водночас, розмщення всього програмного комплексу системи електронно1' торгiвлi в мережi 1нтернет ще не означае, що шдприемницький проект Ï3 ор-гатзаци електронно1 торгiвлi даного суб'екта шдприемницько1" дiяльностi ре-алiзовано, адже юнуе досить складний комплекс операцiй та процедур, як повиннi забезпечити реашзацш на практицi дано1 пiдприемницькоï щеь I саме тут виникають найбшьш складнi проблеми, адже, як показуе практика, спроба 1нтернет-компанш працювати винятково за вiртуальними технологiями, не зважаючи на компоненти "реального" бiзнесу (вщносини з постачальниками та споживачами, маркетинг, товарознавство, лопстика та iн.), не виправдали себе. Тому сьогоднi постае завдання, як, освоïвши новi шформацшт техноло-гiï, включити ïx у традицшш технологiчнi ланцюги просування товарiв [7].
Мета статть Метою ще1* статтi е визначення та обгрунтування прюри-тетних напрямiв пiдвищення рiвня органiзацiï систем електронно1' торгiвлi в Укра1'ш з використанням iнструментарiю лопстики в умовах формування ринкових вщносин.
Результати. Електронна торгiвля - цшсний комплекс дiяльностi ви-робникiв товарiв, торговельних, логiстичниx та iншиx посередниюв, якi на основi використання телекомушкацшних мереж та електронних фшансово-економiчниx iнструментiв забезпечують процеси товарно-грошового обмшу (купiвля-продаж товарiв, послуг, iнформацiï тощо) електронним способом. Органiзацiя бiзнес-процесiв у мережi 1нтернет опосередковуеться створенням 1нтернет-шдприемства через: вибiр органiзацiйно-правовоï форми 1нтернет-пiдприeмства; органiзацiю формування програмного комплексу системи електронно1' торгiвлi та матерiально-теxнiчного забезпечення 1нтернет-шд-приемства; забезпечення продажу товарiв та надання послуг.
Електронний магазин можна розглядати як створений суб'ектом шд-приемницько1' дiяльностi (юридичною чи фiзичною особою) електронний Web-каталог, що покликаний здiйснювати представлення та продаж товарiв та послуг в штерактивному режимi i який функщонуе, як один зi складових еле-ментiв загально1' системи електронно1' торпвл^ що дie на пiдприeмствi. Вибiр органiзацiйно-правовоï форми Iнтернет-пiдприeмства передбачае оргашзащю суб'екта пiдприeмницькоï дiяльностi, який покликаний здшснювати свою дь яльнiсть на ринку товарiв та послуг за допомогою мережi 1нтернет. Для створення нового 1нтернет-тдприемства сьогоднi використовуються рiзнi оргаш-зацiйно-правовi форми ведення шдприемницько!" дiяльностi, якi передбаченi
вiтчизняним чинним зaконодaвством. Нaйбiльш популярними e 1нтернет-шд-приeмствa у формi товaриств з обмеженою вiдповiдaльнiстю, привaтних шд-приемств тa привaтних пiдприeмцiв, що зумовлено низьким рiвнем ïx витрaт.
Нaступним етaпом створення Iнтернет-пiдприeмствa е формувaння прогрaмного комплексу системи електронно1' торгiвлi тa оргaнiзaцiя мaтерi-aльно-теxнiчного зaбезпечення дaного Iнтернет-пiдприeмствa. Повнофункщ-онaльний Iнтернет-мaгaзин бaзуeться нa електронних технолопях iз зaверше-ним циклом торговельного обслуговувaння, що зaбезпечуeться нaступними бло^ми робiт: вибiр прогрaмного зaбезпечення мaгaзину; оргaнiзaцiя збору тa обробки мaркетинговоï iнформaцiï про споживaчa; оргaнiзaцiя зaбезпечен-ня обслуговувaння споживaчa; оргaнiзaцiя оплaти зa товaри тa послуги; орга-нiзaцiя достaвки товaрiв тa нaдaння послуг, реaлiзaцiя яких зaбезпечуeться шляхом формувaння прогрaмного комплексу системи електронно1' торгiвлi.
Структурa елементiв прогрaмного комплексу системи електронно1' торгiвлi включae: систему зaбезпечення aктiв купiвлi-продaжу (електронний кaтaлог); спецiaлiзовaне прогрaмне зaбезпечення; систему керувaння бaзaми дaниx (СКБД); зaсоби зв'язку з мережею 1нтернет; систему взaeмодiï з елек-тронними плaтiжними системaми; систему фiнaнсового тa буxгaлтерського облшу; систему пiдтримки клieнтiв; реклaмно-мaркетинговa систему; систему достaвки товaрiв тa послуг.
Щодо cиcтeми дocтaвки ^lapii, то вонa здебiльшого у таукових прaцяx з питaнь електронно1' комерцп у склaдi прогрaмного комплексу систем електронно1' торгiвлi не видшяеться. Проте, нa нaш погляд, тaкa системa нa пiдприeмствi повиннa бути i ïï зaвдaнням мae CTara зaбезпечення оргaнiзa-цй' фiзичноï тa електронно1' достaвки товaрiв тa послуг, що нaдaються зa до-помогою Web-серверу компaнiï, i зaбезпечення iнтегрaцiï системи електрон-ноï торгiвлi пiдприeмствa з електронними системaми логiстичниx оперaторiв, що оргaнiзовують достaвку товaрiв тa послуг споживaчaм компaнiï.
У витадку формувaння прогрaмного комплексу системи електронноï торгiвлi тa видiлення в ньому окремого блоку "Системa достaвки товaрiв" не-обxiдно врaxовувaти тaкi елементи як: побудовa стрaтегiï упрaвлiння взaeмо-вiдносинaми з зaмовникaми - CRM (Customer Relationships Management), уп-рaвлiння лaнцюжком постaчaння - SCM (Supply Chain Management), внут-рiшнe плaнувaння ресурсiв - ERP (Enterprise Resource Planning) [б]. Ta^ зокре-мa, концепцiя Customer Relationships Management (CRM) передбaчae оргaнiзa-цiю спiвпрaцi компaнiï-постaчaльникa товaрiв тa послуг iз споживaчaми тa aнaлiз ситуaцiй, що виникaють при цiй спiвпрaцi. Ця концепщя досить aктивно використовуеться для оргaнiзaцiï обслуговувaння споживaчiв зa оргaнiзaцiйно-економiчною моделлю "В2В" (бiзнес-бiзнес), a тaкож для достaвки товaрiв вiр-туaльного xaрaктеру в системax електронноï торгiвлi зa моделлю "В2С" ^з-нес-споживaч). Проте системa CRM в умовax вiтчизняного економiчного сере-довишд не спрaцьовуe через нерозвинутiсть iнфрaструктури електронноï тор-гiвлi, зокремa - систем достaвки товaрiв мaтерiaльного xaрaктеру. У вггчизня-нiй прaктицi для оргaнiзaцiï достaвки товaрiв покупцям електронних мaгaзинiв зaстосовують нaступнi види доставки: мiжнaроднa кур'eрськa службa; влaснa
або нацюнальна кур'ерська служба; поштова служба Укрпошти; доставка ма-гiстральним транспортом; самовивезення; електронна доставка. Як показують дат нашого дослiдження, при оргатзаци доставки товарiв вiтчизнянi елек-троннi магазини найчастше використовують наступнi 11 види (табл. 1).
Табл. 1. Види доставки товарiв та послуг украшськими _електронними магазинами_
Вид доставки Кшькшть електронних магазитв, од Частка вибору покупцями, %.
М1жнародна кур'ерська служба 2 5
Власна кур'ерська служба 4 22
Нацюнальна кур'ерська служба 19 28
Укрпошта 20 18
Самовивезення 12 7
Мапстральний транспорт 8 9
Електронна доставка 17 11
У системах електронно! торгiвлi даний аспект дiяльностi мае власну специфжу, оскшьки сама доставка товарiв матерiального характеру iстотно вiдрiзняеться вiд доставки товарiв нематерiального характеру (т.зв. вiртуаль-нi товари). При продажу шформацшних продуктiв, наприклад, програмного забезпечення, його доставку здшснюе безпосередньо iнформацiйна система шдприемства електронно! комерцп (сам Web-сайт) шсля отримання замов-лення i оплати товару. Але значна частина реалiзовуваних у даний час в сис-темi електронно! торгiвлi товарiв е за своею природою матерiальними i тому потребують доставки чи фiзичного перемiщення вiд постачальникiв до спо-живачiв за допомогою тих чи шших транспортних засобiв.
Теорiя електронно! торгiвлi визначае сутнiсть самого поняття доставки товарiв (вантажiв) як процесу виконання, крiм безпосереднього перевезен-ня, низки робiт, операцш та послуг, комплекс котрих забезпечуе ефективний розподш товарiв [8, с.57].
Ефективнiсть систем електронно! торгiвлi значною мiрою залежить вiд здатностi конкретного електронного магазину забезпечувати якiсну доставку пропонованих товарiв до мюця проживання конкретних споживачiв (чи мюця дiяльностi окремих конкретних споживачiв). Торговельна угода може стати усшшною лише тод^ коли будуть задоволенi вс вимоги кiнцевого спо-живача щодо предмету торгiвлi (тобто виду товару з конкретним набором характеристик i споживчих властивостей, спроможних задовольняти потреби людини), його якост^ кшькост^ мiсця i часу передачi даного товару "в руки" споживача, а також роздрiбноl щни, за якою цей товар реалiзовуватиметься даному споживачев^ та комплексу послуг (передпродажних, шсляпродажних i пiд час самого процесу продажу). Така сукупшсть умов традицшно визна-чаеться як комплекс лопстики i забезпечуеться шляхом побудови т.зв. лопс-тичних систем, каналiв та ланцюпв. Зазначенi логiстичнi формування е важ-ливим доповненням до системи маркетингових каналiв розподiлу продукци. Рiзниця мiж ними полягае у тому, що канали маркетингу служать для полег -шення дiяльностi виробникiв чи торговельних шдприемств шляхом коорди-
наци виробництва продукци, цiн та заходiв, спрямованих на просування на ринку, в той час як лопстичш утворення забезпечують доступнiсть продук^в i послуг у часi та просторi i, по сутi, саме вони е основною системою надання споживчих послуг.
Тому важливою умовою устшно! дiяльностi електронних магазинiв е розробка проекту лопстики як складово! частини бiзнес-проекту. В системi електронно! торгiвлi доставка товарiв повинна розглядатися не лише як про-цес перевезення замовлених кшентами електронного магазину товарiв, а як складний комплекс дiяльностi пiдприемства електронно! торгiвлi та залуче-них ним iнших учасникiв лопстично! системи, який включае процес просто-рового перемiщування товарiв у лопстичному ланцюгу та низку додаткових робгг i операцiй, якi забезпечують можливють якiсного виконання замовлень покупцiв (кшенлв електронного магазину). При цьому лопстику доцiльно розглядати як складову частину процесу нарощування вартостi - вщ закуш-вель до остаточно! реалiзацi! товарiв кiнцевим споживачам.
Рис. 1. Ланцюг нарощування вартостi товару у процеЫ доставки
Головна щея дослщження процесу нарощування вартост товарiв по-в'язана з необхiднiстю аналiзу загального логiстичного каналу як нерозривно-го ланцюга подiй та дiй, утворюючих додаткову вартiсть. Загальну структуру побудови ланцюга нарощування вартост товарiв у системах електронно! тор-гiвлi наведено на рис. 1, хоча в конкретних випадках вона ютотно вiдрiз-няеться, наприклад, у ситуацiях, коли електронний магазин створюеться без-посередньо виробником певно! продукцi! або ж як незалежне торговельне пiдприемство. При цьому базовий постулат даного дослщження стверджуе, що реальна вартiсть будь-якого товару не е реалiзованою до того часу, доки сам товар фiзично не буде перемщений i укомплектований таким чином, що вш стане готовим до переходу права власност на нього кшцевому спожива-чевi. А саме це i е основним завданням створення систем доставки товарiв у вiтчизняних системах електронно! торпвль
В загальному процесi функцiонування логiстичного каналу в системах електронно! торгiвлi здiйснюються багато рiзноманiтних угод мiж суб'ектами господарювання - учасниками лопстичного процесу, але найбiльш важливою е угода з юнцевим споживачем (клiентом електронного магазину). Як бачимо з рис. 1, лопстичний ланцюг нарощування вартостi товару пов'язуе електрон-ний магазин з його постачальниками i споживачами. В центрi уваги при цьому перебувають внутршш структури пiдприемства, котрi сприяють над-ходженню товарних запасiв в електронний магазин, через його шдроздши та за його межь (хоча, за нашими даними, переважна бшьшють вгтчизняних електронних магазинiв не створили у свош структурi спецiалiзованих служб доставки, не мають вщокремлених складських примiщень або розосередже-но! мережi складiв для зберiгання товарних запаЫв i обслуговування клiентiв з сшьсько! мiсцевостi та невеликих мiських поселень).
Рух потоюв товарiв у таюй системi забезпечуеться шляхом виконання лопстичних операцiй, якi виступають як послщовшсть дiй фiрми (шд-приемства) з метою реалiзацil процесу нарощування додатково! вартостi.
Для пiдприемств електронно! торпвл^ якi функцiонують за схемами "В2В" (оптова торгiвля) та "В2С" (роздрiбна торгiвля) основними лопстични-ми операщями, як i в так званш "реальнiй" торгiвлi, е операцн з обробки, збе-рiгання i транспортування елеменлв товарних запасiв. При цьому електронш магазини можуть обробляти потоки товарiв, якi надходять вiд власних тд-роздiлiв виробничого пiдприемства (у випадку оргатзаци електронного магазину даним виробником) або ж вщ шших виробничих чи торговельно-посе-редницьких шдприемств (у випадку створення електронного магазину - незалежного торговельного шдприемства).
Завершальний етап лопстичного процесу охоплюе рух продукци електронного магазину до споживачiв. Для забезпечення належного рiвня доставки товарiв шдприемство електронно! торгiвлi мае сформувати власш канали розподiлу реалiзовуваних товарiв. Завданням створення систем доставки то-варiв (систем логiстики) в електроннш торгiвлi е формування тако! структури учасниюв i забезпечення здiйснення ними такого комплексу робщ операцiй i процесiв (тобто подiй та дш), щоб в кiнцевому пiдсумку ця загальна додана вартiсть була реалiзована завдяки тому, що клiент електронного магазину подав заявку на придбання певного товару i погодився на оплату його вартос^ та доставки (з врахуванням вимог щодо мюця, часу, готовнос^ товару до споживання та ш.). Виходячи з цього, структуру учасниюв лопстичних фор-мувань у межах систем доставки товарiв у електроннш торгiвлi слщ обирати на основi аналiзу повно! вартостi витрат в iнтегрованому лопстичному лан-цюгу, передбачаючи багатоварiантнiсть !х побудови.
Для забезпечення якiсноl доставки товарiв пiдприемство електронно! торгiвлi повинно оргашзувати виконання цiлоl низки робгт та операцiй:
• визначення джерел виконання замовлення (якщо система електронно! комер-цИ' мае дек1лька дистрибутивних центр1в) 1 передачу !м кожного конкретного замовлення;
• д1яльтсть з планування та оргатзаци доставки продукцй' (товар1в) ввд мшць ïï виробництва (чи продажу) до мшць споживання (наприклад, укладення до-говор1в на перевезення транспортними тдприемствами);
• виконання операцш п1дготовки товар1в до перевезення (комплектування, упаковування замовлень);
• оформления необхщних перев1зних документов;
• оформлення i проведення завантажувально-розвантажувальних робгг;
• виконання перевезення в поеднант з супроводом (чи охороною) товарш у дорозц
• забезпечення товарiв (за потребою), ïx упаковування i складування у термь налах, в дистрибутивних центрах у районах споживання до моменту вручен-ня товарiв к^енгов^
• управлiння запасами в постачальника та iншиx ланках логiстичноï системи;
• укрупнення дрiбниx i розукрупнення великих партш вантажiв;
• шформацшне забезпечення процесiв доставки вантажiв (шформування клiентури про етапи i процеси руху товару);
• страхування, фiнансовi i митнi (за потребою) послуги тощо.
При цьому доставка товар1в у систем1 електронно!" комерци може бути розподшена на низку послщовних, окремих етатв, не пов'язаних м1ж собою, зав-дяки чому вони можуть виконуватися р1зними шдроздшами чи тдприемствами (оптовими, транспортними, експедицшними) або ф1зичними особами.
В системах електронно1' торпвл1 оргашзащя лопстичних канал1в може покладатися на пращвниюв р1зних структурних шдроздшв, для яких д1яль-шсть у сфер1 лопстики може бути як прюритетною, так i доповнювальною основш функци. Для бшьшосп украшських 1нтернет-шдприемств з тради-цшним шдходом до оргатзаци ïx д1яльност1 характерним е нерозумшня не-обх1дност1 юнування окремого шдроздшу з лопстики в свош структур!, внас-л!док чого основна увага зосереджуеться переважно на питаннях транспорту-вання товар1в до пункпв призначення i контролю, пов'язаних з цим витрат. Водночас, як показуе анашз, сформоваш лопстичш ланцюги у цьому випадку не вщзначаються стабшьшстю, штегровашстю та економ1чшстю, що мае бути необхщною умовою оргатзаци ефективноï системи доставки товар1в.
Для забезпечення якiсноï доставки шдприемство електронноï торпвл1 повинне створити штегровану систему взаемоди з р1зномаштними посеред-никами (спещалютами в сфер1 транспорту, складування, торпвл1), яка б за-безпечувала прийняття та реал1защю оптимальних форм i способ1в руху това-р1в на основ1 критерда мш1муму лопстичних витрат. Це завдання може бути вир1шене за умов: формування оптимальноï структури ланок учасниюв лопс-тичного ланцюга i визначення ix функцш щодо оргатзаци доставки товар1в в штегрованому лопстичному ланцюгу; оптим1заци транспортно-експеди-цшного забезпечення процеЫв доставки товар1в.
Шдприемство електронноï торпвл1, як правило, повинне враховувати стратегш, цш та масштаби своеï торговельноï д1яльност1 i специфжу просто-рового розташування потенцшних кшенпв (споживач1в) на полнот обслуго-вування, оскшьки дат фактори виршальним чином впливають на оргашза-цда руху матер1альних потоюв. У раз1 обслуговування споживач1в, як компактно розташоваш в тому ж райош (регюш), що й шдприемство електронноï торпвль генератор товарних потоюв, для оргатзаци доставки цих товар1в до
складу лопстичного ланцюга достатньо залучити лише таких учасниюв, яю забезпечують транспортно-експедицiйнi операци. У випадку розосереджено-го розташування кшенив до обслуговування ïx замовлень доцшьно залучати додатково тих учасниюв, яю спроможнi забезпечити виконання складських операцiй та робiт з перетворення товарних потоюв (укрупнення, розукруп-нення партш товарiв, комiсiювання замовлень та im).
Водночас, пiд час здшснення комплексу операцiй з виконання замовлень i доставки товарiв основними заходами повинш бути: вибiр оптимального способу перевезення; вибiр перевiзника; вибiр оптимального виду транспорту i типу транспортного засобу; планування доставки, в т.ч. - маршрути-защя i календаризацiя перевезень; вибiр виду пакування з врахуванням фiзич-них властивостей товару (вантажу); нанесення на пакування маркування, штриx-кодiв та спещальних позначень; формування вантажних одиниць (в т.ч. -з використанням унiфiкованоï транспортноï тари), пакетування i контейнери-зацiя; виконання зважувальних робгг за умови забезпечення повноï вантажо-пiдйомностi транспортного засобу; дотримання вимог техшки безпеки та оп-тимальноï теxнологiï виконання завантажувально-розвантажуваних робiт за умови мiнiмiзацiï часу простою транспортного засобу; визначення сучасних технологш та способу оргатзаци складських операцш облту товарiв, запасiв на складах i термшалах; застосування сучасних iнформацiйниx технологш i комп'ютерно!" пiдтримки процесiв управлшня доставкою товарiв. Завдання ви-бору способу доставки товарiв пов'язане з визначенням доцшьносп застосування власного транспорту шдприемства електронно!" торгiвлi (тодi доцiльним е створення власно1' кур'ерсько1' служби) чи користування послугами т. зв. "трета осiбм - транспортних (транспортно-експедицшних) пiдприемств.
Особливiстю системи доставки товарiв у системi електронно1' комерци е переважання у них операцш технолопчного характеру, пов'язаних з просто-ровими i часовими перемiщеннями реалiзовуваниx товарiв вiд мiсця ïx про-понування (або ж мiсця збертання поточного запасу) до мiсцезнаxодження шдприемства-покупця (при органiзацiï електронно1' торгiвлi за схемою "В2В") чи окремого споживача ("В2С"). Для органiзацiï перемiщення товар-но1' маси електронний магазин може застосовувати рiзнi схеми органiзацiï то-варопросування (транзитну чи складську), рiзнi транспортно-теxнологiчнi схеми (з використанням одного або юлькох видiв транспорту, в рiзниx видах тари i пакування), передбачаючи виконання окремих елементiв транспортно-теxнологiчного процесу власними чи залученими силами i засобами, або ж оргашзовуючи продаж товарiв на таких умовах, за яких виконання комплексу операцш з доставки товарiв покладаеться на покупця (шляхом "самовивезення" при реалiзацiï товарiв за схемою "В2В"). Даний процес ускладнюеться ще й тим, що товарна маса, яка формуе матерiальний потiк у таюй системi в електроннiй комерци може i, досить часто, реально доводиться не до пунклв роздрiбного продажу товару, а безпосередньо - до споживачiв.
Переважна бшьшють дшчих в Украïнi систем доставки вантажiв за-безпечуе ïx транспортування лише до аналопчних крупних населених пунклв (наприклад, Нiчний експрес - лише з Киева до 12 мют Швденно!' i Сxiд-
но1' Украши i у зворотному напрямку, система Автолюкс охоплюе лише 18 мют Украши, EMS - доставляе до р1вня районних центр1в, ASD - в основному довозить до 28 мют Украши, i лише система Укрпошти забезпечуе доставку поштових вщправлень практично до будь-якого населеного пункту Украши. Щоправда, ASD забезпечуе доставку вантаж1в за меж1 обласних цен-тр1в, але при цьому можливост оргатзаци тако1' доставки обмежуються впливом чинниюв економ1чного характеру. Внаслщок цього вартють доставки придбаних в електронному магазиш товар1в до замовника, який проживае на вщсташ 40 км, зростае в 2,4-1,7 раз1в i стае сшвставимою з щною самого товару. Аналопчне становище складаеться по низщ шших перев1зниюв).
При робот електронного магазину в сегмент "В2С" формування систем доставки товар1в пов'язане з таким специф1чним фактором, як необхщ-шсть оргатзаци перевезень товар1в у вкрай малих кшькостях та габаритах (значно менших за норму транспортного вщвантаження) та з вщсутшстю будь-яко1' ритм1чност1 таких вщправлень. Пошук шлях1в оптим1заци процес1в доставки товар1в слщ вести за двома можливими напрямами:
• оптимiзацiя розм!р!в партш, як1 вiдвантажуються за видшеними географiчни-ми напрямками, шляхом прийнятного для клiента збiльшеиия термiиу доставки замовлених товарiв;
• оптимiзацiя розм!ру партш, як1 вiдвантажуються за видшеними географiчни-ми напрямками, що досягаеться шляхом об'еднання дек1лькох покупок для покупщв, як1 проживають в одному населеному пункт! (регiонi).
Ефективна оргашзащя доставки товар1в у системах електронно1' торпвл1, що створюються в УкраЛш, кр1м транспортного аспекту, ютотною м1рою пов'язана з р1внем оргатзаци робгт з нагромадження (формування) запашв това-р1в, пропонованих конкретними електронними магазинами, та подальшим ру-хом товарних запас1в завдяки процесам реал1заци товар1в. Значний виграш на загальних витратах при оргашзаци систем управлшня запасами в електроннш торпвл1 може бути досягнутий у випадку створення таких лопстичних форму-вань, у яких запаси формуються за принципом 1'х диференщаци та ешелонуван-ня. Особливо привабливим це може бути для оргатзаци таких систем на баз1 електронних магазишв шдприемств-виробниюв, адже в цьому випадку елек-тронний магазин може виконувати функци своерщного пункту збирання замов-лень, а виробниче шдприемство з його мережею центральних та регюнальних розподшьчих склад1в - безпосередньо джерела виконання замовлень.
В щлому формування системи доставки товар1в для електронного магазину потр1бно здшснювати за загальновщомими процедурами, як базують-ся на використанш принцишв системного шдходу.
Висмовки. Загальна ефектившсть систем електронно1' торпвл1 значною м1рою визначаеться ефектившстю способ1в оргатзаци руху товарно1' маси вщ мюць ix продажу до споживача, що обумовлюе необхщшсть використання шструментарда лопстики для шдвищення р1вня оргатзаци роботи з поста-чальниками, кшентами (покупцями) на умовах штеграци виробничо-транспор-тно-торговельних систем i оптим1заци торгово-технолопчних процешв, що здшснюються в сфер1 iнтерактивноï торпвл1 i товаропросування. З щею метою запропоновано основш напрямки використання лопстичного шдходу до опти-
мiзaцiï дiядьностi електронних мaгaзинiв в таких аспектах, як: оргашзащя доставки товaрiв, yпрaвлiння запасами, yпрaвлiння замовленнями, оргашзащя складських процешв (запропоновано для електронних магазишв, як реaлiзовy-ють товари мaтерiaльного хaрaктерy, створення служ6 доставки (лопстики) i оптимальне поeднaння власних товарних склaдiв з використанням послуг складського господарства пiдприeмств-виробникiв товaрiв з метою оргатзаци децентрaлiзовaного постачання товaрiв клieнтaм). Комплексне вирiшення цих завдань дасть змогу п^пр^мс^ам електронно!" торгiвлi в Укрaïнi зайняти конкyрентоспроможнi позицн на ринку електронно1' торгiвлi.
Лiтeрaтyрa
1. Влaдиcлaвлcв Д.Н. Современные бизнес-технологии в торговле. - M.: Ось-89,
2002. - 208 с.
2. raT/KirncR'nri A.M. Логистика: Учебник. - 3-е изд. - M.: ИВЦ "Maркетинг", 2000. - 375 с.
3. Джонни Дж., Вуд Д., Вордлоу Д., МсрФи-мл. П.Р. Современная логистика, 7-е изд.: Пер. с англ. - M.: Изд. дом "Вильямс", 2002. - 624 с.
4. Ездоков А. Как построить электронный магазин// Computer Weekly. 1998. № 14.С. - 36-37.
5. Maкaрoвa М.В. Електронна комерщя: Пос. для ст. ВНЗ. - К. Вид. центр " Акаде-м1я", 2002, (Альма-матер).
6. Meджибoвcькa Н.С. Електронна комерщя: Навч. пос. - К.: Центр навчально'1 л1те-ратури, 2004. - 384 с.
7. Элсктрон^я коммсрция Под ред. Пирогова С.В. - M.: Социальные отношения,
2003. - 428 с.
8. Трaнcпoртнaя логисти^: Учеб. пособие/ Под ред. Л.Б. Mиротинa. - M.: ЫГАДИ ТУ, 1996. - 211 с.
9. Keeney, R.L. The Value of Internet Commerce to the Customer// Management Science. -1999. April. Vol 45. No. 4.
10. Wigand R. Electronic Commerce and Reduced Transaction Costs// Electronic Markets. 11. - 1995. Nov. No. 16-17. pp. 2-5_
288
'^¡риик нayкoвo-тeхнiчних ^a^
