Научная статья на тему 'Напрями забезпечення ефективності водогосподарських рішень на регіональному рівні'

Напрями забезпечення ефективності водогосподарських рішень на регіональному рівні Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
37
14
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Т. П. Галушкіна, А. М. Максімов

Наведено аналіз проблеми водопостачання в Україні та розглянуто напрями забезпечення ефективності водогосподарських рішень в регіональному розрізі

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Directions of maintenance of efficiency of water economic decisions at regional level

In article presented the analysis of water use problems in Ukraine and directions of effective decisions of problems of water use are considered.

Текст научной работы на тему «Напрями забезпечення ефективності водогосподарських рішень на регіональному рівні»

Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши

5. ЕКОЛОГ1Я, ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ ГАЛУЗ1

УДК 656.61(447) Проф. Т.П. Галушкта, д-р екон. наук; здобувач

А.М. Макетов - 1нститут проблем ринку та економжо-eKOROZÎ4Hnx до^джень НАН Украти, м. Одеса

НАПРЯМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВОДОГОСПОДАРСЬКИХ Р1ШЕНЬ НА РЕГ1ОНАЛЬНОМУ Р1ВН1

Наведено аналiз проблеми водопостачання в Укршш та розглянуто напрями за-безпечення ефективностi водогосподарських ршень в регiональному розрiзi.

Prof. T.P. Galushkina; competitor A.M. Maksimov - Institute of problems of market and economical-ecological researches of NAN of Ukraine, Odesa

Directions of maintenance of efficiency of water economic decisions

at regional level

In article presented the analysis of water use problems in Ukraine and directions of effective decisions of problems of water use are considered.

Актуальшсть проблеми, в тому, що за даними ВООЗ щороку майже кожний десятий мешканець планети потерпае вщ вживання недоброякiсноï питноï води. Тому проблема якост питноï води була та лишаеться вкрай актуальною i надзвичайно гострою, оскшьки за ступенем водопостачання Укра-ша посщае одне з останшх мюць серед краш Свропи, а за водоемшстю валового внутршнього продукту перевищуе Ïx у кшька разiв. Саме тому аналiз проблеми водокористування у контекст забезпечення ефективност водогосподарських рiшень як на рiвнi держави, так i в розрiзi ïï регiонiв, обумовлюе мету ^eï статтi.

Висвiтленню цieï проблеми присвячено багато наукових праць [2, 3, 7], однак дуже багато аспеклв ще залишаються нерозкритими та не до кшця виз-наченими. Це, безумовно, потребуе консолiдацiï багатьох мiждисциплiнарниx дослiджень, в тому чи^ еколого-економiчниx. У цiй площинi юнуе вже дос-татня законодавча база, яка регламентуе режим ращонального водокористування [1, 4, 5]. Так, Загальнодержавну програму "Питна вода Украши" на 2006-2020 рр. спрямовано на реалiзацiю державноï полiтики щодо забезпечення населення яюсною питною водою вщповщно до Закону Yкраïни "Про питну воду та питне водопостачання". Метою Програми е покращення забезпечення населення Украши питною водою нормативноï якост в межах науко-во обгрунтованих нормативiв (норм) питного водопостачання; реформування та розвиток водопровiдно-каналiзацiйноï мереж^ пiдвищення ефективностi та надшност ïï функцiонування; полiпшення на цш основi стану здоров'я населення та оздоровлення соцiально-екологiчноï ситуацiï в Украшц вiдновлення, охорона та ращональне використання джерел питного водопостачання.

Укра!на мае досить високий рiвень забезпечення населення централь зованим водопостачанням i водовщведенням. Середньо добове споживання води на 1 мюького жителя в Укршт становить 320 л, що у 2-3 рази переви-щуе аналопчш показники кра!н вС. Централiзованими системами водопоста-чання забезпеченi всi мюта Укра!ни, 783 селища мiського типу, або 88 %, 6490 сшьських населених пунклв, або 23 % загально! !х кiлькостi. Централь зованими системами каналiзащl забезпечено 438 мют, або 96 %, 497 селищ мюького типу, або 56 %, та 813 сшьських населених пунклв, або 3 % загаль-но! !х кiлькостi (табл. 1).

Табл. 1. Рiвень забезпеченостi населення Украгни централiзованими

системами питного водопостачання та каналiзацii [6]

Тип населеного пункту Всього в Украш Забезпечено

Водопостачанням Канал1защею

кшьшсть % кшьшсть %

М1ста 457 457 100 438 96

Селища мшького типу 885 783 88 497 56

Сшьськ населет пункти 28562 6490 23 813 3

Послугами централiзованого господарського - питного водопостачання користуеться чверть сш Укра!ни. Решта сшьського населення бере воду iз криниць та шдив^альних свердловин, якi, здебшьшого, перебувають у неза-довiльному санларно гiгiенiчному станi.

Основними джерелами централiзованого водопостачання в Укршт е поверхневi воднi об'екти (до 80 %), вщ якостi води яких залежить якiсть пит-но! води. Так, у водоймах 1-! категори не вiдповiдають гiгiенiчним нормам за саттарно хiмiчними показниками бiльш нiж 17 %, проб за мжробюлопчни-ми - 14 %, а для водойм 2-1 категори цi показники ще вищi.

Держсанепiдслужбою кра!ни проводиться постшний лабораторний контроль за яюстю питно! води в мiсцях водозаборiв, на водопроводах, спо-рудах i в мережах централiзованого господарсько-питного водопостачання та вживають певнi заходи в разi виявлення порушень. В УкраАт за 2006 р. здiйснено 45945 обстежень водопровщних споруд, з них при 5540 (12 %) ви-явлено грубi порушення протиепiдемiчного режиму. Найбшьша кiлькiсть обстежень, при яких встановлено ютотш порушення протиепiдемiчного режиму, - у Полтавськш, Луганськiй, Харкiвськiй, Ктвськш, Одеськiй, Терно-пiльськiй областях. Найвищi рiвнi невщповщност питно! води зареестровано в Луганськш, Микола!вськш, Тернопiльськiй областях, найнижчi - у Дншро-петровськiй областi та в м. Севастополь

Питне водопостачання Укра!ни здшснюють завдяки поверхневих (70 %) i пiдземних джерел (30 %). Укра!на мае значнi ресурси шдземних вод, якi мо-жуть використовуватися як джерела питного водопостачання. Проте вони розташоваш нерiвномiрно, залежно вiд структурно-геологiчних i фiзико-геог-рафiчних умов рiзних регiонiв Укра!ни. Основна !х частина (понад 60 %) зо-середжена у пiвнiчних i захiдних областях Укра!ни (Ктвська, Львiвська, Полтавська, Рiвненська, Сумська, Чернiгiвська). Найменш забезпеченi ресурсами пiдземних вод Житомирська, 1вано-Франювська, Кiровоградська, Мико-ла!вська, Одеська та Чернiвецька областi.

Haцiонaльний лкотехшчний унiверситет yKpa'1'ни

Чaстo питна вoдa з пiдземних джеpел y системах центpaлiзoвaнoгo вo-дoпoстaчaння не вщшвщае вимoгaм чиннoгo стaндapтy за такими шказника-

3 • 3

ми, як зaлiзo (1-20 мг/дм , частше 1-5 мг/дм ), мapгaнець - сyпyтнiй кoмпo-нент зaлiзa (0,2-1,5 мг/дм ), жopсткiсть - хapaктеpнa для швденних i цен-тpaльних pегioнiв У^аши (вiд 8-12 дo 20-22 мг/дм3), хлopиди, сyльфaти, за-гальна мiнеpaлiзaцiя - сyпyтнi кoмпoненти жopсткoстi, фтop - хapaктеpний для пiдземних вoд Львiвськoï, Пoлтaвськoï, чaсткoвo Чеpнiгiвськoï i Чеpкaсь-

33

кoï oблaстей (2-6 мг/дм , iнoдi

10-12 мг/дм ) [6].

Пoвеpхневi вoди, якi викopистoвyють для питних пoтpеб, за T^poxi-мiчними пoкaзникaми, в oснoвнoмy, належать дo II-III клaсy, значна ix части-на взaгaлi належить дo IV клaсy якoстi та e пpoблемнoю для викopистaння.

Згiднo з pеглaментoм Вoднoгo Koдексy Укpaïни [1] для oцiнки екoлoгiч-нoгo блaгoпoлyччя вoдниx oб,eктiв i визначення кoмплексy вoдooxopoнниx за-xoдiв встaнoвлюють екoлoгiчний нopмaтив якoстi вoди, який мютить нayкoвo oбгpyнтoвaнi значення кoнцентpaцiй зaбpyднюючиx pечoвин i пoкaзники якoстi вoди (зaгaльнoфiзичнi, бioлoгiчнi, xiмiчнi, paдiaцiйнi). ^и цьoмy стyпiнь заб-pyдненoстi вoдниx oб,eктiв визначаеться вiдпoвiдними кaтегopiями якoстi вoди.

Екoлoгiчний нopмaтив та кaтегopiï якoстi вoди вoдниx oб,eктiв poзpoб-ляють i зaтвеpджyють спецiaльнo yпoвнoвaженим центpaльним opгaнoм ви-кoнaвчoï влади з питань екoлoгiï та пpиpoдниx pесypсiв i спецiaльнo у^вш-важеним ценфальним opгaнoм викoнaвчoï влади з питань oxopoни здopoв,я.

Kpiм того, oстaннiм чaсoм на якiсть питнoï вoди впливають кiлькa ш-вих негативних чинниюв. Чеpез пoстiйне ютотне зменшення вoдoспoживaння piзкo зменшyeться швидюсть pyxy вoди y вoдoгoнax i poзпoдiльчиx меpежax, щo пpизвoдить дo ïï зaстoю i, вiдпoвiднo, дo пoгipшення якoстi вoди.

В АР ^им, Дoнецькiй, Лyгaнськiй, Одеськiй, Хеpсoнськiй, Хмель-ницькiй та iншиx oблaстяx iснye дефiцит aльтеpнaтивниx джеpел вoдoпoстa-чання i екoнoмiчнo пpийнятниx теxнoлoгiй для oчищення вoди oкpемиx вoдo-зaбopiв. Чеpез вiдсyтнiсть мiсцевиx джеpел значна кiлькiсть населених пун-клв, y тoмy числi пoнaд 1200 сшьських, в АР Kpим та твденних oблaстяx Укpaïни чaсткoвo чи швшстю спoживae пpивiзнy питну.

З метою poзв,язaння пpoблем нopмaльнoгo фyнкцioнyвaння систем життезабезпечення населених пyнктiв Мiнiстеpствoм бyдiвництвa, apxiтектy-pи та житлoвo-кoмyнaльнoгo гoспoдapствa спiльнo з Мiнiстеpствoм oxopoни здopoв,я та Деpжспoживстaндapтoм бyлo ствopенo Мiжвiдoмчy кoмiсiю з poз-гляду питань щoдo надання тимчaсoвиx дoзвoлiв на pеaлiзaцiю питнoï вoди з вдаиленням вiд вимoг чиннoгo стaндapтy.

Однieю з гoлoвниx пpoблеми пад^иемого вoдoпoстaчaння е незaдoвiль-ний техшчний стан та значна знoшенiсть oснoвниx фoндiв. Четвеpтa частина вo-дoпpoвiдниx oчисниx спopyд пoтpебyють вiднoвлення aбo вдoскoнaлення i шж-на п'ята нaсoснa стaнцiя вiдпpaцювaли нopмaтивний теpмiн aмopтизaцiï (табл. 2).

Загальна пpoтяжнiсть кoмyнaльниx вoдoпpoвiдниx меpеж стaнoвить 130,9 тис. км, з яких 49,5 тис. км. aбo 37,8 % ^pora 35,4 % у 2005 p.), знaxo-дяться в aвapiйнoмy сташ та пoтpебyють зaмiни.

Табл. 2. Стан комунальних водопровiдних i каналiзацiйних мереж у _регюнальному розрт на 1.01.2006 [6]_

Регюн Водопровод Канал1защя

протяж-тсть мереж, км аваршт та ветх1 мереж1 неврахо-ват вит-рати у % до подано! про-тяж-тсть мереж, км аваршт та ветх1 мереж1

км % км %

АР Крим 10366,5 4929,7 47,6 29,1 2273,9 931,4 44,9

Вшницька 2481,4 660,1 26,6 26,1 954,0 148,9 15,6

Волинська 1795,6 295,5 16,5 20,5 754,8 159,5 21,1

Дтпропетровсь-ка 11989,1 6157,0 51,4 26,9 4113,5 1087,0 26,4

Донецька 19750,5 8543,2 43,3 22,7 6483,2 2702,1 41,7

Житомирська 2818,1 693,9 24,6 33,5 1069,5 342,0 32,0

Закарпатська 931,1 230,3 24,7 39,6 701,6 76,0 10,8

Запор1зька 7346,0 2829,8 38,5 29,7 1945,8 746,8 38,40

1вано-Франшвська 1461,7 509,5 34,9 37,2 8344,3 215,0 25,8

Ки!вська 6238,7 1075,0 17,2 11,5 1845,5 384,8 20,9

К1ровоградська 3602,7 1458,0 40,5 25,8 1606,4 362,8 22,6

Луганська 10794,6 5686,2 52,7 32,0 2762,2 964,9 34,9

Льв1вська 4057,2 1962,8 48,4 34,7- 1908,5 466,4 24,9

Микола!вська 6948,8 2489,7 35,8 36,9 1203,5 243,8 20,3

Одеська 5037,5 2004,6 39,8 20,6 869,0 236,0 27,2

Полтавська 3452,0 591,2 17,1 26,5 1144,0 187,2 16,4

Р1вненська 1717,6 369,6 21,5 17,9 609,1 116,5 19,1

Сумська 1922,1 425,1 22,1 26,3 770,2 177,0 23,0

Тернопшьська 1755,8 366,0 20,8 35,3 641,0 180,1 28,1

Харшвська 3765,3 1145,8 30,4 28,2 2572,8 1158,6 45,0

Херсонська 9097,8 3427,7 37,7 9,4 1091,1 412,0 37,8

Хмельницька 2345,2 688,9 29,4 23,8 786,9 246,6 31,3

Черкаська 2498,5 561,2 22,5 21,9 901,7 166,2 18,4

Чертвецька 729,6 231,7 31,8 37,8 437,0 130,9 30,4

Чернтвська 2084,6 455,1 21,8 23,8 657,4 244,8 37,2

м. Ки!в 4066,3 835,5 20,5 15,3 2543,8 884,8 34,8

м. Севастополь 1074,2 640,3 59,6 45,3 543,2 229,8 42,3

Всього по Укра!т 126062,5 47262,2 37,5 32 38622 12287,2 31,8

Така ситуащя призводить до зростання аварш (10-400 випадюв впро-довж року на 100 км трубопроводiв), що у 5-40 разiв перевишуе цей показ-ник у кра!нах Захщно! Свропи [6].

Досить напружена ситуащя зi станом водопровщно-канаизацшних мереж склалася в Автономнш Республiцi Крим - вiдповiдно 48 % i 45 % зна-ходяться в аварiйному станi, Дншропетровськш областi - 51 % i 26 %, До-нецькiй - 43 % i 42 %, Запорiзькiй 39 % i 38 %, Луганськш - 53 % i 35 %, Одеськiй - 40 % i 27 %, Харкiвськiй - 30 % i 45 %, Херсонськiй i 37 %, м. Се-вастополi - 60 % i 42 %.

Фiнансова стабiлiзацiя галузi е передумовою i для залучення приватного кашталу, ре^заци iнвестицiйних проектiв iз залученням кредитiв Свь

Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни

тового Банку i Свропейського банку реконструкци i розвитку, розширення спiвпрацi органiв мюцевого самоврядування з Евросоюзом, без чого немож-ливо здiйснити 11 техшчне переоснащення. За оцiнкою спецiалiстiв 1нституту мiсцевого розвитку (1МР), iнвестицiйнi потреби на стабшзащю галузi водоп-ровщно-канашзацшного господарства Укра1ни на перiод до 2010 р. станов-лять вщ 3,8 до 9,9 млрд доларiв США, або ж у розрахунку на одного спожи-вача послуг - вщ 25 до 60 доларiв США/особу на рiк [6].

З метою регулювання рацiонального водокористування в Укра1ш прийнято достатньо багато регулюючих актiв та загальнодержавних i регь ональних програм, однак головною причиною незадовшьного виконання 1х е фiнансова мексплуатацiям водних ресурсiв, порушення вимог законодавства i залишковий принцип фшансування. Про це свiдчить також i певний дисбаланс мiж приходною та видатковою частинами бюджету.

Так, обсяг надходжень коштв до державного бюджету вщ зборiв за спещальне використання водних ресурсiв зпдно з ЗУ "Про Державний бюджет на 2006 р." планувався на рiвнi 80 млн грн, фактично профшансовано 68 млн грн (85 % запланованих обсяпв) [6]. Нецшьове використання коштв, отриманих вщ зборiв за спецiальне використання водних ресуршв, дискреди-туе головну мету справляння цих зборiв i зводить нанiвець ди основних важе-лiв економiчного механiзму природокористування, спрямованого, зокрема, на охорону та вщтворення водних ресурЫв.

Аналiз фактичного стану виконання програм з питань розвитку водного господарства, мелюраци земель, забезпечення ращонального використання водних ресурЫв, лжвщаци наслiдкiв пiдтоплення територш, проведений Рахунковою платою Укра1ни, а також результати перевiрок використання коштв державного бюджету на реалiзацiю заходiв, передбачених окремими програмами, дають змогу зробити такий висновок:

Вщсутшсть цшсного загальнодержавного пiдходу до розв'язання ю-нуючих проблем, значна кiлькiсть програм, обмежешсть у фiнансуваннi, вь домча розмежовашсть виконавцiв, а в багатьох випадках - вщсутшсть единого органу, який би координував i контролював 1х виконання, створюють сприятливi умови для неефективного та нецшьового використання бюджет-них коштiв. Комплексний вплив наведених чинниюв призводить до немож-ливостi концентраци фiнансових, людських i матерiальних ресурсiв на прь оритетних напрямках. Бюджетнi кошти розпорошують, вiдволiкають у довго-буди, уповшьнюють темпи робiт. У результатi, стан реалiзацil бiльшостi програм вкрай незадовшьний. Невиконання своечасно та у повному обсязi запланованих заходiв потребуватиме, надал^ значних додаткових витрат бю-джетних коштв i матерiальних ресурсiв

З метою забезпечити ращональне водокористування в Укра1ш та 11 регь онах необхщно й надалi продовжувати пошук еколого-економiчних рiшень що-до збереження ресуршв питно! води. Перш за все доцшьно переглянути полгги-ку стимулювання 11 рацiонального використання на вшх рiвнях управлiння.

Iнновацiйною шшею ще й досi залишаеться впровадження таких шструменлв, як екологiчний аудит i страхування у практику функщонування

водопровщно-канашзацшних тдприемств. Врахування екологiчного чиннику в ощнщ водогосподарсько1 дiяльностi дасть змогу бшьш виважено приймати екологоорiентованi управлiнськi ршення та чiтко програмувати можливi еко-лого-економiчнi ризики.

Висновки. 1з анашзу водоохоронних програм видно, що юнуе реальна загроза нацiональних iнтересiв у сферi використання i охорони водних ресуршв та екосистем, безпеки водних ресуршв держави та забезпечення населення яюс-ною питною водою. Потрiбно змiнити систему державного управлiння водни-ми ресурсами на основi застосування басейнових принципiв екологiчно збалан-сованого, економiчно справедливого та ресурсозберiгаючого водокористування. В умовах фшансово1 кризи доцшьно сфокусувати водну державну полггику на iдеологiю застосування iнновацiйних важелiв збереження водних ресурсiв та мехашзмах впровадження моделей екологобезпечного водокористування.

Лгтература

1. Водний Кодекс № 214/95-вр ввд 06.06.95. - ВВР, 1995. - № 24. - С. 190-192.

2. Водш ресурси на рубеж1 XXI ст.: проблеми ращонального використання, охорони та вщтворення / за ред. акад. УЕАН, д-р екон. наук, проф. М.А. Хвесика. - К. : РВПС Украши НАН Украши, 2005. - 564 с.

3. Дорогунцов С.1., Хвесик М.А., Головинський 1.Л. Водш ресурси Украши (проблеми теорп та методологи) : монограф1я. - К. : Вид.-пол1граф. центр "Кшвський ушверситет", 2002. - 227 с.

4. Закон УкраТни Про Загальнодержавну програму розвитку водного господарства, 2002, N 25, ст.172) з1 змшами N 2505-1У.

5. Закон УкраТни Про питну воду та питне водопостачання № 2196-1У вщ 18.11.2004.

6. Нацюнальна доповщь про стан техногенно'1 та природно'1 безпеки в Укра1ш у 2006 рощ. - К. : ДП "Агентства "Чорнобилынтершформ", 2007. - 236 с.

7. Економжа 1 еколог1я водних ресурав Дншра : поабник / В.Я. Шевчук, М.В. Гусев, О.О. Мазуркевич, В.М. Навроцький, Ю.М. Саталкш та ш / за ред. В.Я. Шевчука. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1996. - 207 с. _

УДК332.142:520.33 Доц. А.М. Biueeuu, канд. екон. наук;

асист. О.В. Максимець, канд. екон. наук - НЛТУ Украти, м. Rbeie

СТАН I ТЕНДЕНЦП ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА РИНКАХ ДЕРЕВИННО1 Л1СОПРОДУКЦН КРА1Н СВРОПЕЙСЬКО! ЕКОНОМ1ЧНО1 КОМ1СН ООН

Розглянуто чинники, якi е визначальними у формуванш попиту на ринках дере-винно! лiсопродукцii кра'1'н, ^Tpi е членами Свропейсько! Економiчноi Комiсii ООН (СЕК ООН). Розглянуто вплив розвитку Китаю як ринку, що споживае велику кшь-юсть деревинно! лiсопродукцii. Вивчено полiтику державних закутвель та корпоративно! соцiальноi вщповщальносп. Оцiнено роль деревини як енергетичного ресурсу, а також визначено передумови конкурентоспроможносп люового сектора.

Assoc. prof. A.M. Vichevych; assist. O.V. Maksymets-NUFWTof Ukraine, L'viv

State and tendencies in demand formation on the wood forest products

markets in UN ECE countries

The article reveals information about the demand forming factors that influence greatly the development of the wood forest products markets in UN ECE countries. The factor of China has been studied as the country consumes the great amount of the wood products.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.