Юлiя Анатолпвна Чуприна,
здобувачка
Нацюнальний юридичний унверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харюв
УДК 340.15(477)
ОСНОВЫ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ВОДНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРА1НИ У XX СТОЛ1ТТ1
У статт1 розкрито основт напрямки, етапи становлення та розвитку водного законодавства, проанал1зовано базов1 комплекст акти, розглянуто формування I розвиток системи державних оргатв управлтня водними ресурсами, простежено формування корпусу акт1в про вгдповгдальтсть за охорону та ращональне використання водних ресурс1в.
Ключовi слова: водне законодавство Украши, ращональне використання водних ресурив, охорона водних багатств.
Актуальшсть дано1 статт зумовлена необхщшстю системно1 1сторико-пра-вово1 розробки водного законодавства ХХ ст. з видшенням основних напрям-юв його розвитку. Дослщженнями в галуз1 водного законодавства, а отже
174
© Чуприна Ю. А., 2015
й окремими питаннями його кторп, займались так вченi, як: Г. А. Аксене-нок, В. I. Андрейцев, А. П. Гетьман, Г. К. Пнс, Л. I. Дембо, О. С. Колбасов, В. I. Корецький, Д. О. Сиваков, А. К. Соколова, Д. С. Флексор, М. В. Шульга та ш. Виявлення динамжи розвитку водного законодавства дозволяе проана-лiзувати його нишшнш стан в системi сучасного права i намiтити перспек-тиви його подальшо! еволюцп.
Ретроспективно у водному законодавствi можна видiлити два основних напрямки: акти щодо рацiоналiзацi! використання водних ресурсiв i норми, що гарантують прiоритетну охорону особливо щнних водних багатств.
Так, «Декрет про землю» 1917 р., з якого по сут починаеться радянське законодавство, яке i мало перевагу в Укра!ш у ХХ ст., хоч i встановлював новi форми власност на природнi багатства, але в рамках попередньо! парадигми розвивав основи для обох аспекив.
Декрет ВЦВК «Про соцiалiзацiю землЬ> вед 19.02.1918 р. закрiпив тен-денщю рацiоналiзацi! водокористування, яка отримала подальший розвиток у Декретi РНК «Про нацiоналiзацiю всiх колишнiх казенних, монастир-ських, помiщицьких земель» вiд 03.04.1920 р. та постановi ВУЦВК «Про лжведащю приватно! власностi на землю, воду та iншi природнi багатства» вед 29.12.1922 р.
Початок прюритетно! охорони й заповiдного режиму вод закршив Декрет РНК «Про перехед маеткiв, сiльськогосподарських пiдприемств i дшянок землi, що мають у культурно-просвмицькому та промисловому вiдношеннi загальнодержавне значення, у ведання Народного Комiсарiату Землероб-ства» вiд 01.10.1918 р. Цей охоронний прюритет розвиваеться в Декрет РНК УСРР «Про оголошення частин колишнього маетку Фальц-Фейна «Аскашя-Нова» i «Елiзаветфельд» народним заповiдником» 1919 р. [1] та Декрет РНК УРСР «Про Аскашя-Нова» вiд 08.12.1921 р. Статус водних ресурсiв у заповедних зонах врегулювала постанова Укра!нсько! економiчно! наради «Про державний рибний заповедник «Антонiна» вiд 11.02.1922 р. Наступ-ним кроком у цьому напрямку стала постанова РНК УРСР «Про змшу п. 4 Постанови «Про утворення Приморського заповедника на берегах Чорного та Азовського морiв» вед 10.01.1931 р. Промiжний педсумок розвитку заповедно! справи педвела постанова РНК «Про державш природнi заповедники УРСР» вед 19.09.1935 р. Постанова Ради Мiнiстрiв УРСР «Про заходи щодо упо-рядкування державних заповедниыв i пам'яток природи на територГ! УРСР» 1946 р. була покликана врахувати особливост охорони водних багатств в повоенний час [2]. Надалi щла низка законодавчих актiв закршила систему i режим охорони вод, який певною мiрою дiе i понинi.
Встановлюеться порядок частково! або повно! заборони використання особливо цiнних водних об'екпв. Щоб уникнути негативного впливу на заповедш води видiляються особливi охоронш зони, розширюеться сама мережа заповедник i заказникiв.
Значнy poль y poзвиткy запoвiднoï oxopoни вoдниx багатcтв y 70-тi pp. ХХ ст. пoчали вiдiгpавати мiжнаpoднi кoнвeнцiï, yчаcникoм якиx бyла й У^а-1на, та нацioнальнi акти, пpийнятi на викoнання пpийнятиx зoбoв'язань.
Близьга дo oxopoннoгo пpiopитeтy пpимикали акти npo ocoбливy poль вoд-ниx pecypciв y poзвиткy cадiвництва, фyнкцioнyваннi лiкyвальниx мicцeвocтeй (peкpeацiйниx зoн) i в пiдтpимцi зeлeниx наcаджeнь y наceлeниx пyнктаx. Вста-нoвлювалиcя ппешчш вимoги дo зoн peкpeацiï вoдниx oб'eктiв.
Cиcтeмoyтвopюючим фактopoм poзвиткy вoднoгo закoнoдавcтва, ocнoвoю вибyдoвyвання iepаpxiï cкладoвиx йoгo нopм i кpитepieм виявлeння eтапiв eвoлюцiï цieï галyзi e ocoблива катeгopiя базoвиx кoмплeкcниx акив. Oco-бливo peльeфнo цi акти видiляютьcя y дpyгiй пoлoвинi ХХ ст. Дo ниx мoжна вед^сти пocтанoвy Ради Мiнicтpiв УРСР «npo oxopoнy пpиpoди на тepитopiï УРСР» вiд 03.06.1949 p., пocтанoвy ЦК i Ради Мiнicтpiв СРСР «npo заxoди щoдo yпopядкyвання викopиcтання та пocилeння oxopoни вoдниx pecypciв СРСР» ввд 22.04.1960 p. № 425 i пocтанoвy ЦК i Ради Мiнicтpiв УРСР «npo заxoди rn^o yпopядкyвання викopиcтання та пocилeння oxopoни вoдниx pecypciв Укpаïнcькoï РСР» ввд 21.06.1960 p.
Ocoбливe мicцe в raCTeMi вoднoгo закoнoдавcтва налeжить Закoнy УРСР «npo oxopoнy пpиpoди» [3], та, y poзвиткy йoгo, Закoнy УРСР «npo внeceння змiн i дoпoвнeнь в Закoн npo oxopoнy пpиpoди УРСР» 1964 p., пocтанoвi Ради Мiнicтpiв УРСР «npo пoлiпшeння oxopoни пpиpoди, pацioнальнoгo викopи-стання та вiднoвлeння пpиpoдниx багатcтв УРСР» вщ 08.05.1964 p. та Указу Пpeзидiï ВР Укpаïни «npo в^^ння змiн i дoпoвнeнь в Заган npo oxopoнy пpиpoди УРСР» ввд 25.08.1970 p. На цiй нopмативнiй ocнoвi вибyдoвyeтьcя i iнcтитyцioнальна cтpyктypа на чoлi з Дepжавним ^m^tom Ради Мiнicтpiв УРСР з oxopoни пpиpoди, Мiжвiдoмчoю наyкoвo-тexнiчнoю Pадoю з ^Mn^e^ cниx пpoблeм oxopoни пpиpoди i Кoмicieю Вepxoвнoï Ради з oxopoни пpиpoди.
Наcтyпним eтапoм y poзвиткy вoднoгo закoнoдавcтва cтав Заган СРСР «npo затвepджeння Ocнoв вoднoгo закoнoдавcтва СРСР» вiд 10.12.1970 p. i Заган УРСР з Пocтанoви Вepxoвнoï Ради УРСР «npo затвepджeння Вoднoгo кoдeкcy УРСР» вiд 09.06.1972 p. Вeликe значeння y peалiзацiï нopм Вoднoгo кoдeкcy малo cтвopeнe в 1971 p Мiнicтepcтвo мeлiopацiï i вoднoгo гocпoдаpcтва Укpаïнcькoï РСР i Указ Пpeзидiï Вepxoвнoï Ради УРСР «npo пopядoк ввe-дeння в дiю Вoднoгo кoдeкcy Укpаïнcькoï РСР» вiд 20.10.1972 p.
Пocтанoва ЦК КПУ i Ради Мiнicтpiв УРСР «npo пocилeння oxopoни пpиpoди i пoлiпшeння викopиcтання пpиpoдниx pecypciв pecпyблiки» вiд 08.05.1973 p. нopмативнo закpiпила дepжавнy пoлiтикy y cфepi oxopoни вoдниx та iншиx пpиpoдниx pecypciв. Iнcтитyалiзyeтьcя гpoмадcька пiдтpимка eкoлo-гiчнoï пoлiтики Укpаïни, ввoдитьcя вoдний кадаcтp, дepжавна oxopoна вoдниx pecypciв чаcтo кopигyeтьcя пocтiйним кoнтpoлeм за вигананням Закoнy npo oxopoнy пpиpoди i вoднoгo закoнoдавcтва, значну poль в якoмy пoчинаe вщ-гpавати Дepжавний кoмiтeт Укpаïни no вoднoмy гocпoдаpcтвy. Удocкoналю-
ються правила охорони вод та дiяльнiсть Державного комггету по водному господарству [4]. У 1995 р приймаеться Водний кодекс Украши [5] i намiча-ються перспективи подальшого вдосконалення державного управлiння в галузi використання, охорони вод та ведтворення водних ресурсiв.
1нтенсивно ведбуваеться процес формування та розвитку системи дер-жавних органiв управлiння водними ресурсами та об'ектами, ткно пов'яза-ними з охороною вод. Починаючи з 1933 р в умовах розбудови промисловост й сiльського господарства в законодавствi особлива увага придшяеться облiку водних i пов'язаних з ними ресур^в, пiдготовцi кадастру, вдосконалюеться структура органiв та ïx повноваження. Ведбуваеться диференцiацiя органiв управлiння окремими секторами водного господарства. Регулюванням використання вод займаються як спещальш органи - Держкомiтет Ради Мiнiстрiв УРСР по водному господарству, так i ведомства таких сумiжниx галузей, як рибна промисловкть або геолопя та охорона надр, пов'язанi з Грунтовими водами. Особлива увага придшяеться регламентацй вiдводу природних ресурсiв для спещальних потреб.
Виходом на новий рiвень управлiння стала постанова Ради Мiнiстрiв УРСР «Про затвердження Положення про Державний Комггет Ради Мiнiстрiв УРСР по оxоронi природи» вед 25.03.1968 р. i створення мiжвiдомчиx центрiв у цiй сферi. Розширюеться дiапазон спецiалiзованиx мiнiстерств i ведомств. Розроб-ляються схеми комплексного використання та охорони вод. Встановлюеться порядок заборони використання водних об'екив, що мають особливе державне значення або особливу наукову чи культурну цшшсть, а також видачi дозволiв на спецiальне водокористування або надання водних об'екпв у ведособлене користування. Удосконалюеться система державного контролю за використан-ням та охороною вод. До охорони вод та шших природних багатств активно залучаеться громадськкть (постанова Ради Мiнiстрiв УРСР вед 18.09.1962 р. «Про затвердження Статуту Украшського товариства охорони природи та сприяння розвитку природних багатств»). Удосконалюеться державний облж вод i ix використання. Змщнюеться кадровий склад водоохоронних оргашв. Особлива увага придшяеться порядку використання земель водного фонду та регламентацй' робгг у його рамках. Державний мошторинг вод неминуче передбачае формування державного водного кадастру [6], паспортизащю рiчок i водних шляxiв, вдосконалення звiтностi щодо виконання приписiв, а також контроль за ризиками у водному господарства
1з здобуттям незалежностi у водному законодавствi Украши значну роль почали вщгравати мiжнароднi угоди, акти на ïx виконання i нащональш норми, що ведповедають свiтовим тенденцiям в охорош водних ресурсiв.
Цiкаво простежити, як у законодавствi формуеться корпус акпв про вiдпо-вiдальнiсть за охорону та ращональне використання водних ресурсiв. Ця сфера стала предметом уваги Кримшального кодексу УРСР 1922 i 1927 рр. (ст. 99 та ш.). Норми кримшального, адмшктративного та шших коде^в коректува-
лися вщповщно з бурхливими соцiально-економiчними процесами наступних десятилггь. У деяких випадках адмшктрування в цш сферi обмежувалося на користь судового розгляду справ. З'являються спещальш норми вщповщаль-ност з регламентащею вiдшкодування заподiяноï шкоди.
Що стосуеться систематизацп в цiй галуз^ то кодифiкацiя норм водного законодавства певною мiрою вiдбувалася в рамках Земельного кодексу УСРР 1922 р., Закону «Про лки» 1923 р. та шших галузевих коде^в, але спещ-альний Водний кодекс, за прикладом Прничого кодексу 1928 р., прийнятий у той час не був.
Особливий напрямок складають акти щодо регулювання iндустрiаль-ного, аграрного та побутового використання водних ресур^в. Щ аспекти враховуються при плануванш розвитку народного господарства. Вста-новлюеться системний нагляд за водоймами зi створенням оргашв спе-цiальноï компетенцп [7]. Закрiплюються норми охорони чистоти вод, яы вживаються для питного, господарського та техшчного водозабезпечення, а також для впорядкування користування водними ресурсами [8]. Регла-ментуеться плата за спуск сичних вод i вводяться штрафи за порушення встановленого порядку. Визначаються заходи вщновлення особливо забруд-нених водних об'ектiв. Впорядковуеться загальний порядок використання водних ресур^в промисловктю, комунальним i сiльським господарством, а також мiжгалузева взаемодiя. З метою недопущення заподiяння шкоди водним ресурсам регламентуеться порядок прийому в експлуатащю об'ек-тiв, пов'язаних з водокористуванням. Особлива увага придшяеться охорош вод у системi iригацiï з встановленням плати за використання води для зро-шення. Затверджуються стандарти гранично допустимих скидiв, вводяться платежi за спецiальне використання водних ресур^в.
Дiапазон правового регулювання доповнюеться i вимогами розвитку атомно1 енергетики. Нащональне законодавство Украши збагачуеться нормами мiжнародного права [9]. Надзвичайнi ситуацп змушують брати пiд контроль техногенш ризики у водному господарствi та нормативно забезпе-чувати попередження аварш.
У межах iндивiдуального, аграрного та побутового використання вод вид^ ляються акти щодо шженерного облаштування водойм i забезпечення його надшно1 та безпечно1 експлуатацй".
Значну увагу законодавець придшяе забезпеченню санiтарного контролю за станом вод. Створюються органи загально1 та спещально1 компетенцй' для його здшснення [10]. Встановлюеться режим, методи i засоби саштарно1 охорони вод рiзниx категорiй.
Серiя норм, що регламентують ращональне використання водних ресур^в, простежуеться i в рибоохоронному законодавства Насамперед законодавство закрiплюе нормальний бюлопчний режим водойм i аквато-рiй, i попереджае таким чином забруднення i попршення якостi водних ресур^в. З цiею ж метою формуеться система управлшня рибним господар-
ством. Низку норм спрямовано, з одного боку, на охорону вод вед промис-лового забруднення, а з шшого - на збыьшення рибних запаяв. Особлива увага придшяеться охорош щнних видiв риби, шдвищенню продуктивностi водойм i порядку дозволу на ïx використання. Встановлюеться особливий режим використання акваторп заказниыв.
Особливий пiдроздiл водного законодавства регулюе режим рiчок як резервуара прюно1 води, транспортних шляxiв i мюця iснування риб та шшо'1 водно'1 фауни. Особлива увага придшяеться малим рiчкам, система яких забезпечуе родючють rрунтiв, сприятливий клiмат, повноводшсть великих рiчковиx арте-рiй. Створюються спецiальнi водооxороннi зони, вдосконалюеться класифжа-цiя рiчок, засновуеться ïx паспортизащя.
Значна увага у водному законодавствi придiляеться оxоронi морiв, мор-ського узбережжя, захисту вщ забруднення морського середовища i рятування морських акваторш у цiлому. Вагому роль починають вiдiгравати мiжнароднi конвенцп, пiдписанi Украшою, та поxiднi нацiональнi акти в розвиток свгго-вих трендiв [11]. Видшяються також положення, спрямованi на охорону життя людей, яы ведпочивають на морському узбережжi.
До друго'1 половини ХХ ст. у результат потужного iндустрiального ривка попереднix десятил^ь, пiслявоенноï вiдбудови економiки i пов'язаного з цим штенсивного споживання водних ресур^в ставиться питання про доступ до додаткових водних обрив. Постановою Ради Мiнiстрiв УРСР «Про порядок використання для водопостачання бурових свердловин, яы лжведуються при виконаннi геологорозведувальних робт> вiд 01.03.1955 р. № 228 покладено початок низщ акив про охорону особливо'1 категорп Грунтових вод. З цiею метою поряд з нормативною базою створюються i спещальш ведомства в цiй сферi [12], здiйснюеться класифiкацiя i прогноз експлуатацшних запасiв пед-земних водних ресурсiв (постанова Ради Мiнiстрiв СРСР «Про затвердження класифжацп експлуатацiйниx запасiв i прогнозних ресурсiв пiдземниx вод» вщ 25.02.1983 р. № 177), регламентуеться порядок ïx охорони та використання. Особливий аспект водоохоронних ведносин видшяеться й у сферi регулювання боротьби з ерозiею Грун^в.
Таким чином, два магiстральнi напрями розвитку водного законодавства - прюритетна охорона щнних водних багатств i рацiоналiзацiя водоко-ристування - в часовому подт на етапи згедно з базовими актами виявилися в щлому дiапазонi сфер: 1) охорона вод в заповедниках i заказниках; 2) формування системи державного управлшня водним господарством; 3) контакт нащональних акив з мiжнародними угодами; 4) встановлення норм ведповЬ дальностi за порушення водного законодавства; 5) регламентащя шдустрЬ ального, аграрного та побутового використання водних ресурсiв; 6) акти про шженерне облаштування водойм; 7) забезпечення санiтарного контролю за станом вод; 8) ращональне використання водних ресурсiв в рибоохоронному законодавствц 9) водний режим рiчок i морiв; 10) охорона джерел Грунтових вод; 11) регулювання водного балансу у сферi боротьби з ерозiею Трунив.
Список л^ератури:
1. Про оголошення частин колишнього маетку Фальцфейна «Аскатя-Нова» 1 «6л1завет-фельд» народно-зановщним парком : Декрет РНК УСРР ввд 03.04.1919 р. // ЗУ УСРР. - 1919. -№ 16. - Ст. 176.
2. Об утверждении Положения о государственных заповедниках Украинской ССР : постановление СМ УССР от 05.10.1962 г. // СП УССР. - 1962. - № 10. - Ст. 141.
3. Про охорону природи Укра!нсько! РСР : Закон УРСР от 30.06.1960 р. // Вщом. Верхов. Ради УРСР. - 1960. - № 23. - Ст. 175.
4. Питання Державного комиету Укра!ни по водному господарству [Електронний ресурс] : постанова Кабшету М1шстр1в Укра!ни ввд 16.05.1992 р. № 251. - Режим доступу : Ы±р://8еагсЬ. ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP910316.html.
5. Водный кодекс Украины вщ 06.06.1995 р. № 213/95-ВР [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code=213/95-%C2%D0.
6. Про затвердження Порядку ведення державного водного кадастру [Електронний ресурс] : постанова Кабшету Мшкс^в Укра!ни ввд 08.04.1996 р. № 413. - Режим доступу : http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/413-96-%D0%BF.
7. О государственной санитарной инспекции : постановление ВУЦИК и СНК УССР от 28.04. 1934 г. // СУ УССР. - 1934. - №17. - Ст. 139.
8. Об охране чистоты вод : постановление СНК УССР от 25.11.1932 г. // СП УССР. -1932. - № 33. - Ст. 211.
9. бвропейська угода про найважливМ внутршт водш шляхи мiжнародного значення ввд 19.01.1996 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/994_342.
10. О санитарных органах республжи : постанова СНК УССР от 01.06.1923 г. // СУ УССР. -1923. - № 22-23. - Ст. 31.
11. Про участь Укра!ни в Мiжнароднiй конвенцп щодо втручання у ввдкритому морi у випад-ках аварш, як призводять до забруднення нафтою, 1969 р. : постанова Верхов. Ради Укра!ни. -1993. - № 52. - Ст. 496.
12. Об утверждении положения о Главном управлении геологии и охраны недр при СМ УССР : постановление СМ УССР от 11.09.1962 г. // СП УССР. - 1962. - № 9. - Ст. 123.
Чуприна Ю. А. Основные направления развития водного законодательства Украины в ХХ веке.
В статье изложены основные направления, этапы становления и развития водного законодательства, проанализированы базовые комплексные акты, рассмотрены формирование и развитие системы государственных органов управления водными ресурсами, прослежено формирование корпуса актов об ответственности за охрану и рациональное использование водных ресурсов.
Ключевые слова: водное законодательство Украины, рациональное использование водных ресурсов, охрана водных богатств.
Chupryna Y.A. The main direction of development the water legislation in Ukraine in ХХ century.
The article outlines the main directions, stages in the development of water legislation, analyzed the basic complex acts, considered the formation and development of the system of public water management authorities, traced the formation of the body acts on the responsibility for the protection and rational use of water resources.
Key words: water legislation of Ukraine, the rational use of water resources, protection of water resources.
Надшшла до редколегй 17.02.2015 р.