CC BY
90
BicHUK ,fl,mnponeTpoBCBKoro ymBepcrneTy. Bionoria, eKonorifl. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2015. 23(2), 116-123.
doi:10.15421/011517
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online
www.ecology.dp.ua
УДК 574.5(477.87)
Сучасний стан водних pecypciB Закарпаття
B.I. Нiколайчук1, М.М. Вакерич1, Ю.М. Шпонтак2, М.К. Карпюк2
'Ужгородсъкий нацюналъний ynieepcumem, Ужгород, Украта 2Департамент екологи та природнихpecypcie Закарпатсъког обласног державноi адмтютраци, Ужгород, Украта
Закарпатська область розташована в центр1 Свропи, межуе з чотирма Центральноевропейськими крашами (Польщею, Словач-чиною, Угорщиною та Румутею) та двома областями Украши (Льв1вською та 1вано-Франювською). Закарпаття - один i3 найкра-ще забезпечених водними ресурсами регюшв Украши. Територiя облает! перерiзана густою мережею рiчок. Усього на територй областi протжае 9 429 р!чок, сумарна довжина яких становить 19 866 км. 1з них ржи Тиса, Боржава, Латориця та Уж мають дов-жину понад 100 км кожна. Централiзованими водозаборами питних пiдземних вод забезпеченi практично 25 мст i селищ мтського типу области. У сшьських населених пунктах централiзоване водопостачання практично вiдсутне, воно здшснюеться переважно за рахунок побутових колодяз1в чи свердловин. Прогнозы ресурси питних тдземних вод в области становлять 1,109 млн м3/добу. Використання свгжо! води за 2014 рж на одного мешканця склало 23,769 м3, що на 15% менше аналогiчного показника 2009 року. Основш забруднювачi поверхневих вод - об'екти житлово-комунальних пiдприемств области. За бшьштстю показникiв загально-санiтарного аналiзу та специфiчних показникiв яюсть води вщповщае санiтарним правилам i нормам. 1з загально! юлькосп водопроводов 19,0% не вщповщаютъ санiтарним вимогам: через вщсуттсть зон санпарно! охорони - 14,2%, через вщсуттсть необхвд-ного комплексу очисних споруд - 1,9%, через вщсуттсть знезаражувальних установок - 7,6%. Можливим шляхом запобтання виснаженню водних об'ектiв е профiлактичнi водоохоронт заходи, спрямованi на запобшання або обмеження забруднення, засмъ чення та виснаження вод, а також еколопчна просвпнищ>ка робота серед населення.
Ключовi слова: р!чки Закарпаття; забруднення; виснаження; спчш води
The current state of water resources of Transcarpathia
V.I. Nikolaichuk1, M.M. Vakerich1, J.M. Shpontak2, М.К. Karpu'k2
1Uzhgorod National University, Uzhgorod, Ukraine 2Department of Ecology and Natural Resources of Transcarpathian Government, Uzhgorod, Ukraine
Throughout their existence, humans use the water of rivers, lakes and underground sources not only for water supply but also for dumping of polluted waters and wastes into it. Significant development of urbanization, concentration of urban industrial enterprises, transport, increase in mining, expansion of drainage and irrigation reclamation, plowing of the river channels, creating a large number of landfills resulted in significant, and in some regions critical, depletion and contamination of the surface and ground waters. Because of this disastrous situation, the society is getting more and more concerned about the state of the environment. The public became increasingly interested in the state of the soil cover, air, water resources, and biotic diversity. Transcarpathian region (Zakarpattya) is situated in the heart of Europe, bordered by four Central European countries (Poland, Slovakia, Hungary and Romania) and two regions of Ukraine (Lviv and Ivano-Frankivsk regions). Transcarpathian region (Zakarpattya) is one of the richest regions of Ukraine in terms of water resources. The territory is permeated by the dense network of rivers. There are in total 9,429 rivers of 19,866 km length flowing in the region. Among them, the rivers Tysa, Borzhava, Latoryca, Uzh have the length of over 100 km each. 25 cities and urban settlements of the area are substantially provided with the centralized water intake of underground drinking water. The rural areas have virtually no centralized water supply; mainly, it is carried out due to domestic wells or water boreholes. Predicted resources of underground drinking waters in the region are equal to 1,109,300 m3/day. The use of fresh water in 2014 per capita amounted to 23,769 m3, 15% less than in 2009. The main pollutants of surface
Ужгородський шцюжтьний ynieepcumem, вул. Волошина, 32, Ужгород, 88000, Украта Uzhgorod National University, Voloshyn Str., 32, Uzhgorod, 88000, Ukraine
Департамент екологи та природних pecypcie Закарпатськоi обласноi державноi адмтстрацп, вул. Швабська, 14, Ужгород, 88018 Department of Ecology and Natural Resources of Transcarpathian Government, Shvabska Str., 14, Uzhgorod, 88018, Ukraine Tel.: +38-050-955-44-87. E-mail: [email protected], [email protected]
water bodies are the facilities of utility companies in the region. Analysis of studies of surface water quality in Transcarpathian region in 2014 shows that water quality meets the sanitary rules and regulations by the most of indicators of general health and specific indices. 19.0% of total water supply systems fail to meet the sanitary norms and regulations, in particular: 14.2% for the lack of sanitary protection zones; 1.9% because of unavailability of the necessary integrated treatment facilities, and 7.6% by the reason of absence of disinfecting plants. Possible ways of avoiding the depletion of water bodies are preventive water protection measures aimed at preventing or limiting pollution, water contamination and depletion; besides, it is necessary to educate people explaning them the current state and possible consequences of thoughtless water consumption.
Keywords: Transcarpathian livers; pollution; depletion; waste water Вступ
Упродовж свого юнування людство використовуе воду р!чок, озер i щдземних джерел не тшьки для водо-постачання, а i для скидання в них забруднених вод i вiдходiв виробництва. До початку ХХ ст. це не виклика-ло особливо! стурбовашсп. Сонячна ращащя, кисень, фiзико-хiмiчнi процеси, живi органзми забезпечували самоочищения водних об'екпв. Ще 50-70 роюв тому забруднеш води мюьких поселень нередко скидалися без очищення в рiчки. Через 15-20 км вони самоочищалися до такого ршня, що !х знову забирали на водопостачання iнших мiст. Значний розвиток урбанзащ!, концеитрацiя у мктах промислових щдприемств, транспорту, збiльшення обсяпв видобутку корисних копалин, роз-ширення масштаб1в осушувальних i зрошувальних територш, розорювання земель до рiчкових русел, ство-рення велико! кшькосп смптезвалищ зумовили значне, а в окремих регiонах критичне виснаження та забруднен-ня поверхневих i щдземних вод (Klimas, 1995; Yakovlev et al., 2002; Klepov, 2007; Prikhod'ko, 2007; Chaithanya et al., 2013; Di Nardo et al., 2013; Walcher and Bormann, 2015). Забрудненими виявилися не лише малi рiчки та озера, а й велик! рiчковi системи, щдземш водоноснi горизонта. В освоених регюнах свпу не залишилося великих р!чкових i озерних систем !з близьким до натурального пдролопчним режимом i х1тчним складом вод (Bobyliov et al., 2014). Через знесення рiчками, аварi! на водному транспорта та бурових платформах, похо-вання в1дход1в у воднш товщ! та дн нин значно забруднеш води окремих мор!в i всього Светового океану (Nikolajchuk, 1998, 2004, 2007; Nikolajchuk et al., 1999, 2001; Nikolajchuk and Grabovskyi, 2000; Kovalchuk et al., 2001; Nikolajchuk and Potish, 2001).
Насл!дком необдумаиого впливу стало попршення стану природних екосистем, що щддаються навантажен-ню, а вдаак, людина як частина цих екосистем теж зазнае негативного впливу в!д власно! даяльносп (Napier and Tucker, 2001; Korfali and Jurdi, 2009; Litskas et al., 2010).
Прикладом забруднення, що мав мкце протягом ос-таннього часу на територи Закарпаття, е прорив дамб ввдстшника прничодобувного щдприемства у Бая-Борша (Румуня), внаслвдок чого води, забруднен важ-кими металами, потрапили з р!чки Вшеу у Тису. За да-ними держуправлiния екобезпеки Закарпатсько! обласи, тсля другого прориву забруднешсть перевищила допустим! норми по Cu у 200 разш, по Zn - 10, Pb - 14, Mg - 60, Fe - 620 раав. Важю метали не лише забрудни-ли воду, а й осши у грунтах, на яких мюцеве населення вирошуе сшьськогосподарську продукцш. Використан-ня таких забруднених важкими металами грунт1в для вирощування сшьськогосподарсько! продукци непри-пустиме.
У зв'язку з таким катастроф!чним станом осгаинiми роками сустльство все бшьше турбуеться про стан довюлля. Сощум нарешп зрозумш, що довюлля е не аб-страктним поняттям, це - мсце iсиуваиня людини, сере-довище, в якому вона виховуе сво!х дтгей. Громадськ1сть почала активно щкавитися станом грунтового покриву, атмосферного повпря, водних ресурав, бюлопчного рiзномаиiгтя.
Фiзико-географiчна характеристика ЗакарпатськоТ областi
Закарпатська область розташована в центр! Свропи, межуе з чотирма Центральноевропейськими кра!нами (Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румутею) та двома областями Укра!ни (Льв!вською та 1вано-Фран-к1вською), займае площу 12,8 тис. км2 (рис. 1). Геоде-зичний знак географ!чного центру Свропи розташова-ний поблизу с. Дшове Рахшського району. Близько 2/3 територи Закарпаття - прська мкцевють. Область розташована на пшденно-захщних схилах Укра!нських Карпат i на прилеглш до них Закарпатськш низовиш, яка е частиною Середньо-Дунайсько! низовини. Прська час-тина обласп включае три групи асиметричних хребт1в !з розлогими ^вденно-зах^ними схилами, прор!заними численними долинами прських р!чок. У центр! - лащюг Полонинських пр !з плоскими вершинами - полонина-ми, вкритими прськими луками, яю використовуються як пасовища (це полонини: Р!вна, Красна, Боржава, Свидовець тощо). Найвища гора Укра!нських Карпат -Говерла (2 061 м над ршнем моря) (Stojko, 2000, 2008).
Територ!я обласп е водозбором р.Тиса, яка е прито-кою р. Дунай. Ус! р!чки та полчки, яш формуються по долинах i ущелинах пр, а !х на Закарпат понад 9 тисяч, належать до басейну р. Тиса, е !! притоками. Найбшьш1 з них - це р!чки Тересва, Теребля, Рша, Боржава, Латори-ця та Уж. Дв! останн! впадають у р. Бодрог на територи Словаччини, яка в подальшому впадае у р. Тиса. Водний режим р!чок дуже мшливий. Вш залежить в!д погодно-ктматичних умов i тюно пов'язаний з! станом лгав Укра!нських Карпат (Zastavecka and Zastaveckyi, 1996; Felbaba-Klushyna, 2009; Felbaba-Klushyna and Nikolajchuk, 2010).
Закарпаття багате на р!зномаштш корисн копалини, що мають промислове значення: кольоров!, радисн та дорогоцшт метали (золото, ср!бло, ртуть, германш, цинк тощо), неметали (барит, цеолит, бентонп', доломи, алунп'), сшь, вугшля, газ, будавельн матер!али (мармур, базальт, андезит, керамзит, пертт тощо), мшеральш та термальн води. Формування бшьшосп родовищ корисних копалин пов'язане з остаинiм етапом розвитку Карпат. Однак формування кристалчних сланщв, мармур!в, кварципв тощо, як1 розмщет на великих глибинах i
тшьки в Mapмopocькoмy кpиcтaлiчнoмy мacивi виxoдять пoчaткy yтвopeння rip (230-240 млн porás тoмy) нa пoвepxню (Pa^^Rm paйoн), вiдбyлocя нa caмoмy (Gerenchuk, 1981).
Риc. 1. Карта-cxeMa Зaкaрпaтcькoï oблacтi
Kлiмaт Зaкapпaгтя пoмipнo кoнтинeнтaльний i3 ao-cтaтнiм i нaдлишкoвим звoлoжeнням, нecтiйкoю вecнoю, не дуже cпeкoтним лiтoм, тeплoю ociнню тa м'якoю зи-мoю. Cepeдньopiчнa швидюсть вiгpy y piзниx мicцяx стяговить 1,2-2,4 м/с, тoдi як мaкcимaльнa швидкicть, зapeecгpoвaнa в paйoнi мкт хуст i Miжrip'я, cтaнoвить 40 м/с. Cepeдньoмicячнa бaгaтopiчнa тeмпepaтypa ачня у гopax cтaнoвить -7,8 °С, тoдi як у низинi (м. Ужгopoд) тiльки -3,1 °С, a вттку - +11...+14 °С у виcoкoгip'ï та +20...+21 °С m низит. Зi зpocтaнням виcoти мicцeпoлoжeння тepитopiï збiльшyeгьcя тaкoж кiлькicть oпaдiв. Cepeдньopiчнi oпaди в низиннiй зoнi cтaнoвлять 600-800 мм, a в ropax - 1 000-1 500 мм (Vasylevskyi, 1973; Pop, 2002).
Вoднo-реcурcний пoтенцiaл 3aKapnaxcbKoï oблacтi
Зaкapпaтcькa oблacть - oдин iз нaйкpaщe зaбeзпeчeниx вoдними pecypcaми peгioнiв у^яши. boah pecypcи тут фopмyютьcя зя paxyнoк пoвepxнeвoгo cтoкy piчoк бaceйнy piки Tиca: мicцeвoгo piчкoвoгo стоку, щo yтвopюeгъcя в мeжax oблacтi, гpaнзитнoгo piчкoвoгo cтoкy, щo yтвopюeтьcя Ha тepитopiï Pyмyнcькoï, Угopcькoï та Cлoвaцькoï Республш, a тaкoж eкcплyaтaцiйниx зaпaciв пiдзeмниx вoд (Mishhenko, 2009). Piчки Зaкapпaгтя в гeoгpaфiчнoмy шит poзмiщeнi та нaлeжaть ao бясейну oAHieï з нaйбiльшиx пpитoк Дуняю - Tиcи, якя e ocœœ-нoю вoднoю apтepieю oблacтi. Bci piчки бepyть свш rnMa-ток у виcoкoгipнiй чacтинi Kapпaт (Semal, 2014).
Tepитopiя oблacтi пepepiзaнa густою мepeжeю piк. Cepeдня густит piчкoвoï ciтки - 1,7 км/км2. Уcьoгo Ha тepитopiï oблacтi пpoтiкae 9 429 piчoк, cyмapнa дoвжинa
якж cтaнoвить 19 866 км. Зaгaльнa дoвжинa 155 piчoк, кoжнa з якж дoвшa 10 км, сташвить 3,43 тис. км. Iз Hnx piки Tиca, Бopжaвa, Лaтopиця та Уж мэють дoвжинy пoнaд 100 км шжня. К1льк1сть мaлиx piчoк (дoвжинoю ao 10 км) cтaнoвить 9 277, щo вiдпoвiдae 79% ycix вoдoтoкiв. ïx зaгaльнa дoвжинa 16 248 км.
Зaгaльнa ^тяж^сть piки Tиca - 967 км, iз Hnx у мeжax Укpaïни - 262 км. Ha тepитopiï oблacтi вoнa пpиймae npabi ^mora: piчки Kocoвcькa (41 км), Tepec-вя (56 км), Tepeбля (91 км), Pira (92 км), Бopжaвa (106 км). Дoвжинa p. Лaтopиця 191 км (у мeжax oблacтi -144 км), piчки Уж - 133 км (у мeжax oблacтi - 107 км).
B oблacтi нapaxoвyeгьcя 9 вoдocxoвищ i 59 ставив. Зегельний oб'eм ycix штучно вoдocxoвищ 60,5 млн м3, плoщa вoднoгo дзepкaлa cтaнoвить 1,56 тис. га. Haйбiль-шим e Синев^^ке oзepo плoщeю близькo 7 га, cepeднь-oю глибинoю 15-16 м. Boho poзтaшoвaнe Ha вишл 989 м няд piвнeм мopя.
Пpoгнoзнi pecypcи питниx пiдзeмниx вoд в oблacтi, зя дяними Зaкapпaтcькoï гeoлoгopoзвiдyвaльнoï експеди-ци, cтaнoвлять 1,109 млн м3/дoбy. У цiлoмy цдо pecypciв дocтaтньo для зaдoвoлeння пoтpeб няселення у питнiй вoдi, эле вoни пoшиpeнi дуже нepiвнoмipнo. Iнфopмaцiя пpo пpoгнoзнi pecypcи пiдзeмниx вoд, зя дяними Зaкap-пaтcькoгo гeoлoгo-гiдpoгeoлoгiчнoгo цeнгpy Львiвcькoï гeoлoгopoзвiдyвaльнoï eкcпeдицiï ДП «Зaxi1дyкpгeoлoгiя» HAK «HaApa Укpaïни», нaвeдeнa у тaблицi 1.
У piвниннiй чacтинi oблacтi pecypcи пiдзeмниx вoд знaчнo пepeвищyють oбcяги ïx мoжливoгo викopиcтaн-ня. У гipcькiй чacтинi Зaкapпaгтя, ocoбливo Ha тepитopiяx iз вoдoнeпpoникними флiшoвими пopoдaми, pecypcи питат пiдзeмниx вoд нeзнaчнi, ao 50100 м3/дoбy. У зв'язку з цим пepcпeктивними для
централiзованого забезпечення населения як1сною водою е гiрськi потiчки на залюених д1лянках за межами населених пункпв.
Таблиця 1
Прогнозш ресурси шдземних вод Закарпатсько'1 обласп
Адмшютративно-теритсральний та басейновий розр!з Прогнозы ресурси, млн м3/добу Кльюсть свердловин, шт.
Берепвський район 0,478 47
Великоберезнянський район 0,003 16
Виноградвський район 0,271 26
Воловецький район - -
1ршавський район 0,012 32
Мжпрський район - 5
МукачiБський район 0,085 190
Перечинський район 0,006 18
Рах1вський район 0,011 20
Свалявський район - 13
Тяч1вський район 0,059 26
Ужгородський район 0,154 139
Хустський район 0,027 48
у тому числi: для м. Ужгород - 44
для м. Берегове - 24
для м. Мукачеве - 130
для м. Хуст - 34
для м. Чоп - 16
Разом 1,109 580
Прим1тка: «-» - аналiз не проводився.
Цеитралiзоваиими водозаборами питних пдземних вод забезпечен 25 мiст i селищ мюького типу областт У сшьських населених пунктах централзоване водопостачання практично вщсутне. 1х водозабезпечення здтйсню-еться переважно за рахунок побутових колодязш. При локальному водозабезпечениi окремих адмшстративних, сощальних, промислових, сшьськогосподарських та шших об'екпв використовуються поодиною свердловини. Усього в обласп в р!зн роки, за офiцiйною iиформацiею, пробурено близько 1 300 експлуатацшних (на питну воду) свердло-вин. Середнiй багаторiчний спк, який формуеться в межах обласп, становить близько 7 040 млн м3/рш. Разом iз транзитним, що надходить iз сумiжиих територш, по-верхневий спк рiчок областi становить 13 440 млн м3/рш (Бета!, 2015).
Основш показники водокористування та водоввдведення у Закарпатськш област1
У 2014 рощ основш водокористувачi обласп (451 суб'ект) забрали iз природних водних об'екпв 38,24 млн м3 води (що на 15% менше, нж у 2009 р.) та скинули 32,67 млн м3 зворотних вод (на 30% менше, нж у 2009 р.). За останн роки спостерцаеться також тенденцiя до зменшення обсяпв використаиня св!жо! води. У 2014 р. показник використаиня св!жо! води по всiх галузях стано-вив 29,94 млн м3, що на 15% менше, нж у 2009 рощ (35,05 млн м3) та у 4,7 раза менше 1990 року (143,5 млн м3) (рис. 2). Найбшьше використаш води на побутово-питт потреби - 13,94 млн м3. На сшьськогосподарсью потреби використаш 1,55 млн м3 (що майже угричi менше, нiж у 2009 р.), на виробничi потреби - 4,04 млн м3 (що на 23% менше показника 2009 р.).
Використання св!жо! води за 2014 рш на одного ме-шкаиця склало 23,77 м3, що на 15% менше аиалогiчного показника 2009 року (28,16 м3). Значними i неприпусти-мими, за умови сучасного водного дефiциту, е втрати води щд час траиспортуваиия, що у 2014 роцi становили 8,22 млн м3, а це складае понад 27% загально! кшькосп використано! св!жо! води. Великий обсяг втрат води зумовлений застарiлими мережами водопостачання, як1 потребують нев!дкладного ремонту та переоснащення.
Показники водовадведення порiвняно з попередщми роками також зменшилися. Загальна сума скинутих зво-ротних вод у 2014 рощ становила 32,67 млн м3, що майже на 30% менше показника 2009 року (46,24 млн м3) i на понад 45% менше, нж у 2000 рощ (58,82 млн м3). 1з загально! кiлькостi скидв 2014 року 95% (31,04 млн м3) скинуто у поБерхневi БOднi об'екти, з яких 89% (27,65 млн
м3)
були очищенi на спорудах бюлопчного чи механiчного очищення. У звггаш доповiдi Департаменту екологi! та при-родних ресурсiБ Закарпатсько! ОДА «Про стан навколиш-нього природного середовища Закарпатсько! обласп» (2013) наведено шформащю про те, що найпотужнтм споживачi води - це щдприемства житлово-комунального господар-ства обласп (65% загального використання води по обласп) та сшьського господарства (30% використання води). У галуз! сшьського господарства обласп водн ресурси використовуються у двох основних напрямках: сшьсько-господарське водопостачання та рибне господарство.
4— Використання св!жо! води
Скидання забруднених стiчиих вод
1990 2000 2005 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Рж
Рис. 2. Динамика водокористування та водов1дведення у Закарпатськш областi
Найбiльшi забруднювачi поверхневих вод - об'екги житлово-комунальних щдприемств обласп (рис. 3), яш у 2013 роцi скинули 2,36 млн м3 забруднених спчних вод (98,7% скиду забруднених стоив обласп). У 2014 роцi даний показник збiльшився на майже 9% i становив 2,69 млн м3 (Беша1, 2015).
Беручи до уваги динамшу показниюв скинутих за-бруднювальних речовин зi зворотними водами, зпдно з даними статистично! звiтностi у 2014 рощ даний показник становив 17,656 тис. тонн, що майже на 2% та 4% менше вщповщних показниюв 2013 та 2012 рр.
На виконання обласно! програми «Питна вода Закар-паття на 2012-2020 роки» (затверджена 08.06.2012 р. № 473) анатз стану поверхневих вод обласп виконано на основi гiдрохiмiчних та гiдрофiзичних показниюв, нада-них Державною еколопчною шспекщею у Закарпатсьюй обласп та Басейновим управлшням водних ресурсiв р. Тиса, а також за санiтарно-хiмiчними показниками яко-сп вщкритих водойм I та II категорй (у мсцях проживан-
ня та вщпочинку населення), наданих обласною сантгар-но-епiдемiолоriчною станщею. Спостереження за пдрофь зичними та гiдрохiмiчними показниками якосгi поверхневих вод регюну велися Держекоiнспекцieю у Закар-пагськiй обласгi на 11 створах мониторингу (табл. 2).
Оцшка якостi вод за гiдрохiмiчними показниками
Аналiз дослiджень якосгi поверхневих вод Закар-патсько! обласгi за 2014 рш показав, що за бшьшютю показникiв загальносанiтарного аналiзу та специфiчних показникiв як1сть води вiдповiдаe санггарним правилам i нормам Сан-ПiН 4630-88: запах, кольоровють, розчине-ний кисень, водневий показник (рН), азот амоншний, нiтрити, н1трати, фосфати, загальний фосфор, хiмiчне споживання кисню, сухий залишок, сульфати, хлориди, нафтопродукги, феноли, АПАР, хром, мiдь, цинк, нiкель, кадмш, свинець.
Розташування сгвору Сухий залишок, мг/дм3 век - 1 орстк ы 1 о ' 1 ир й Су С О ,ура Тем 1 | чре 1 Водневий показник, од.рН Кисень розчинений, мг/дм3 юнс 83 1 ^ В й еС | е о Б ■ ё ? вню кис юнс в 3 § о § $ 1 ^ 1 § < 1 1 3 0 1 1 1 с £ 3 1 1 1 1 рга 1
р. Тиса, с. Длове, вище впадння р. Вшеу 146,7 2,30 9,02 15,38 11,80 10,00 7,73 10,60 2,12 2,70 7,68 0,10 0,02 1,61 0,03 0,18 0,002 0,018 0,013
р. Тиса, с. Луг, нижче впадння р. Вшеу 152,3 2,25 10,48 16,71 11,89 11,17 7,57 10,51 2,24 3,03 8,17 0,12 0,02 1,74 0,04 0,20 0,002 0,026 0,015
р. Тиса, м. Тячiв, кордон Украша - Румунiя 181,9 2,45 16,21 23,41 13,15 14,17 7,82 10,50 2,58 3,57 9,78 0,16 0,03 2,23 0,06 0,20 0,003 0,021 0,021
р. Тиса, смг. Сологвине 178,3 2,25 17,45 21,34 12,38 12,08 7,79 10,45 2,34 3,22 8,09 0,11 0,02 1,96 0,04 0,20 0,002 0,018 0,015
р. Тиса, смг. Вшок, 1 км нижче селища, на кордон з Угорщиною 156,2 2,20 12,28 16,34 12,66 12,58 7,85 10,52 2,15 3,07 7,45 0,09 0,02 2,26 0,04 0,15 0,012 0,017 0,013
р. Тиса, м. Чоп, 2 км нижче мсга на кордот з Угорщиною 233,2 2,30 19,61 24,65 14,61 16,50 7,92 10,67 2,56 4,56 10,51 0,15 0,03 2,58 0,05 0,21 0,016 0,035 0,023
р. Боржава, с. Бене 177,5 2,30 16,30 21,63 13,08 17,75 7,81 9,79 2,66 4,05 9,08 0,17 0,04 2,55 0,07 0,27 0,011 0,025 0,016
р. Уж, с. Сгорожниця,
1 км нижче села, кордон Укра!на - Сло-ваччина 189,8 - 12,21 17,61 13,43 13,83 7,97 10,25 2,37 3,87 10,65 0,20 0,04 2,77 0,05 0,19 0,010 0,020 0,018
р. Утчка, смг. В. Бе-
резний, кордон Украша - Словаччи-на, гирло рiчки 166,3 - 10,15 13,13 14,03 9,75 8,12 11,03 2,28 3,45 9,70 0,14 0,02 1,73 0,04 0,15 0,005 0,013 0,011
р. Убля, смг. М. Бе-
резний, кордон Украша - Словаччи-на, гирло рiчки 236,7 - 14,67 15,27 12,73 12,67 7,98 11,00 2,45 4,60 10,23 0,25 0,03 2,52 0,04 0,22 0,002 0,014 0,008
р. Латориця, с. Страж, на кордот Украша -Словаччина 189,1 - 12,38 17,30 13,60 16,25 7,75 9,86 2,53 4,41 10,34 0,21 0,05 2,84 0,08 0,21 0,011 0,028 0,018
Таблиця2
Середньорiчнi концентраци речовин у мпжнародних контрольних створах водних об'ектш регiону за 2014 рж (за даними ДержавноТ еколопчноТ iнспекцiГ у Закарпатськ1й обласп)
Puc. 3. Оcнoвнi зaбруднювaчi lio.iinix oб'eктiв у Зaкaрпaтcькiй oблacтi
У деякж пyнктax cпocтepeжeння у 2014 p. rop^^Ho з пoпepeднiми poкaми cпocтepiгaлocь незнячне шлш-шення якocтi годи зя бioxiмiчним cпoживaнням кисню (BCKn). Гpaничнo дoпycтимa кoнцeнтpaцiя (ГДЕ) для БЖи cклaдae 3,0 мг О2/дм3. Cпeцифiчнi пoкaзники не пepeвищyвaли фoнoвиx знячень. Bмicт вaжкиx мeтaлiв не пepeвищyвaв ГДД. AßapiMm cитyaцiï не зaфiкcoвaнi. Teндeнцiй щoдo пoгipшeння яшсп вoди не сшсте-piгaeгьcя. Для кaнaлiв мeлiopaтивниx систем oблacтi xapaктepний виcoкий вмicт зaлiзa тя мapгaнцю.
Гaммa-cпeкгpoмeгpичнi вимipювaння пoвepxнeвиx вoд Ha вмют paдioцeзiю-137 в Зaкapпaтcькiй oблacтi здiйcнюe Бaceйнoвe yпpaвлiння вoдниx pecypciв piчки Tиca Ha п'яти craopax cпocтepeжeння. Зя peзyльтaтaми paдioмeтpичниx вимipювaнь пpoб вoди, питoмa aктивнicть paдioцeзiю-137 у cтвopax cпocтepeжeнь piчoк oблacтi знaчнo нижчя зя дoпycтимi piвнi (Semal, 2015).
Якicть питнoï вoди та ïi вплив на здoрoв'я нacелення
Haгляд зя дoгpимaнням caHnapHoro зaкoнoдaвcтвa Ha oб'eктax, щo здшснюють зябезпечення няселення, г-po-мaдcькиx i пpoмиcлoвиx oб'eктiв питнoю вoдoю, здшс-нюe Дepжcaнeпiдcлyжбa Зaкapпaтcькoï oблacтi. Cepeднiй piвeнь зябезпечення няселення oблacтi вoдoпpoвiднoю вoдoю cтaнoвить 32,2%. Без мст Ужropoд (98,4%) тя My-кячеве (86,4%) цей пoкaзник cтaнoвить 20,7%. У тому числ зябезпечення няселення paйцeнIpiв тя мicт oблacнo-го пiдпopядкyвaння cтaнoвить 58,3%, a сшьсьшго тасе-лення - 14,5%.
Пд нaглядoм Дepжcaнeпiдcлyжби Зaкapпaтcькoï oблacтi пepeбyвaють 105 джepeл цeнIpaлiзoвaнoгo roAo-пocтaчaння (22 кoмyнaльнi, 39 вiдoмчиx, 44 сшьсью вoдo-пpoвoди) тя 4 971 джepeлo дeцeнIpaлiзoвaнoгo вoдoпo-
CTaMaHra (3 710 кoлoдязiв, 634 ram^i, 627 apтeзiaнcькиx cвepдлoвин). Iз зaгaльнoï кiлькocтi вoдoпpoвoдiв 19,0% не вiдпoвiдaють caнiтapним нopмaм i пpaвилaм чepeз вiдcyтнicть зoн caнiтapнoï oxopoни (14,2%), нeoбxiднoгo кoмплeкcy oчиcниx cпopyд (1,9%) aбo знeзapaжyвaльниx ycтaнoвoк (7,6%). Яюсть питнoï вoдoпpoвiднoï вoди знaчнoю мipoю зyмoвлeнa xapaкгepнoю в цiлoмy для oблacтi cитyaцieю. Оcнoвнi пpoблeми, щo сгосуються вoдoпocтaчaння няселення Зaкapпaтcькoï oблacтi:
- знoшeнicть icнyючиx мepeж i oблaднaння системи вoдoпpoвoдiв (м. Ужropoд, м. Чoп Ужropoдcькoгo pa-дону, м. Пepeчин Пepeчинcькoгo paMoHy, м. Бepeгoвe Бepeгiвcькoгo paMoHy);
- ^AoCTarae фiнaнcyвaння пoгpeб вoдoпpoвiднo-кaнaлiзaцiйнoгo гocпoдapcтвa;
- пepioдичнi ввдключення eлeкгpoeнepгiï ввд вoдoзaбopiв, щo cпpичиняe дoдaткoвi пpopиви aвapiйниx тpyбoпpoвoдiв yнacлiдoк пepeпaдiв тиску в мepeжi;
- нeдocтaтня дотужшсть чястини icнyючиx цeнгpaлiзoвaниx вoдoпpoвoдiв;
- у сшьськш мicцeвocтi не ведеться бу^вни^^ ho-виx вoдoпpoвoдiв, пpaктичнo не пpoвoдитьcя poбoтa з oчищeння гpoмaдcькиx кoлoдязiв, вигpiбниx ям i шгли-нaльниx кoлoдязiв. Beликy cтypбoвaнicть викликae npo-ведення пoдaльшoï зaбyдoви нaceлeниx пункпв без виpiшeння пжгання вoдoпocтaчaння тя кaнaлiзyвaння житлoвиx будинюв (Semal, 2015).
3axoiu, неoбxiднi для тлшшення стану вoдoпocтaчaння нacелення
Для peaлiзaцiï пpoгpaми «Питая вoдa Зaкapпaття» Ha 2012-2020 pora тя вишнян^ нeвiдклaдниx eкoлoгiчниx зaxoдiв нeoбxiднi:
- належне державне фшансування в повному обсяз1 та розширене швестування;
- впровадження прюритетносп питного водопостачан-ня перед шшими видами спец1ального водокористування;
- впровадження принцип1в полшшення еколопчного стану водних об'екпв на основ1 басейнового принципу, на засадах якого повинт бути розроблеш та впроваджеш водоохоронш програми для окремих насе-лених пункпв;
- посилення державного нагляду та контролю за дот-риманням водоохоронного режиму у зонах водозабору та режиму господарювання у прибережних захисних смугах i водоохоронних зонах та винесення !х у натуру;
- лжидащя диспропорций мiж потужностями водозабiрних споруд i каналiзацiйних очисних споруд;
- буд1вництво нових i реконструкция iснуючих каналiзацiйно-очисних споруд та мереж водопровщно-каналiзацiйного господарства.
Вирiшення проблеми очищення сгiчних вод i припи-нення забруднення водних об'екпв можливе за умови достатньо! фшансово! шдтримки iснуючих природоохо-ронних програм на нацюнальному, регiональному та мiсцевому рiвнях. Необхщно забезпечити збiльшення фiнансування природоохоронних заходiв iз Державного бюджету.
Висновки
Закарпатська область - одна з найкраще забезпечених водними ресурсами областей Украши. Анал1зуючи рiвень водокористування протягом тривалого часу вщмчаемо, що вш знижусться, як i рiвень водовщведення. У той же час проблемою залишасться еколопчний стан у водоохоронних зонах i прибережних смугах на потоках i рiчках обласп. Ввдсуттсть конкретних землекористувач1Б, роз-формування та розпаювання колективних сшьгоспщдпри-eмсгБ, вщнесення та включення цих земель до адмтстративних територш сiльських i селищних рад без механiзму дieвого контролю - одт з основних причин такого стану водних об'екпв. Можливим шляхом полшшення ситуацц, що склалася, стануть профiлакгичнi водоохороннi заходи, спрямоват на запобiгання або об-меження забруднення, засмiчення та виснаження вод, а також просвiтницька робота серед населення з роз'ясненням сучасного стану та можливих наслвдюв бездумно! споживадько! дальности
Бiблiографiчнi посилання
Bobyliov, Y.P., Brygadyrenko, V.V., Bulakhov, V.L., Gaichenko, V.A., Gasso, V.Y., Didukh, Y.P., Ivashov, A.V., Kucheriavyi, V.P., Maliovanyi, M.S., Mytsyk, L.P., Pakhomov, O.Y., Tsaryk, I.V., Shabanov, D.A., 2014. Ekologija [Ecology]. Folio, Kharkiv (in Ukrainian). Chaithanya Sudha, M., Ravichandran, S., Sakthivadivel, R., 2013. Water bodies protection index for assessing the sus-tainability status of lakes under the influence of urbanization: A case study of south Chennai, India. Environ. Dev. Sustain. 15, 1157-1171. Di Nardo, A., Di Natale, M., Guida, M., 2013. Water network protection from international contamination by sectorization. Water Resour. Manag. 27, 1837-1850.
Felbaba-Klushyna, L.M., 2009. Oxorona pryrody ekosystemy verxivya basejnu r. Tysy (Zakarpattya) [Nature protection of ecosystems upper basin Tisa (Transcarpathia)] Visn. Uzhgorod. Univ. Ser. Biol. 26, 248-261 (in Ukrainian).
Felbaba-Klushyna, L.M., Nikolajchuk, V.I., 2010. Basejnovyj pidxid do oxorony pryrody Zakarpattya [The basin approach to the nature protection of Transcarpathia]. Material mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoyi konferenciyi «Stalyj rozvytok Karpat ta inshykh girskykh regioniv Europy», Uzhgorod. 112-114 (in Ukrainian).
Gerenchuk, K.I., 1981. Pryroda Zakarpatskoyi oblasti [Nature of Transcarpathian region]. Vyshha Shkola, Lviv (in Ukrainian).
Klepov, V.I., 2007. Regulation of environmental-protection water releases in the upper Volga basin as a method of increasing the reliability of water supply in the Moscow Region. Water Resources 34(5), 593-597.
Klimas, A.A., 1995. Impacts of urbanization and protection of water resources in the Vilnius District, Lithuania. Hydro-geol. J. 3(1), 24-35.
Korfali, S.I., Jurdi, M., 2009. Provision of safe domestic water for the promotion and protection of public helth: A case study of the sity of Beirut, Lebanon. Environ. Geochem. Hlth. 31, 283-295.
Kovalchuk, A.A., Nikolajchuk, V.I., Krochko, Y.I., Bojko, M.M., 2001. Prychyny katastrofichnyx pavodkiv u Zakarpatti ta perspektyvy yixnogo unyknennya u majbutnomu [The causes of the disastrous floods in Transcarpathia and their prospects of avoiding in future]. Visn. Uzhgorod. Univ. Ser. Biol. 9, 5-20 (in Ukrainian).
Litskas, V.D., Aschonitis, V.G., Antonopoulos, V.Z., 2010. Water quality in irrigation and drainage networks of Thessaloniki plain in Greece related to land use, water management, and agroecosystem protection. Environ. Monit. Assess. 163, 347-359.
Mishchenko, L.V., 2009. Geoekologichnyi stan komponentiv dovkillya v basejni r. Tysy (Zakarpattya) [Geoecological condition of environmental components in the Tisa basin (Tran-scarpathia)]. Ekologichna Bezpeka 6, 58-63 (in Ukrainian).
Napier, T.L., Tucker, M., 2001. Use of soil and water protection practices among farmers in the Midwest Watersheds. J. Environ. Manage. 27(2), 269-279.
Nikolajchuk, V.I., 1998. Oxorona dovkillya - najvazhlyvishe zavdannya sogodennya [Environmental protection is the most important task today]. Visn. Uzhgorod. Univ. Ser. Biol. 5, 104-105 (in Ukrainian).
Nikolajchuk, V.I., 2004. Ekologichnyj stan Zakarpattya. Prob-lemy i perspektyvy [Ecological state of Transcarpathia. Problems and prospects]. Medium, Uzhgorod (in Ukrainian).
Nikolajchuk, V.I., 2007. Ekologichni problemy Karpat ta shlyakhy imovirnogo jikh podolannya [Environmental issues of Carpathians and ways to overcome them]. Visn. Uzhgorod. Univ. Ser. Biol. 21, 6-13 (in Ukrainian).
Nikolajchuk, V.I., Grabovskyi, O.V., 2000. Ekologichni problemy Zakarpattya u zvyazku z zabrudnennyam biogeoce-noziv vazhkymy metalamy [Environmental problems Tran-scarpathia due to heavy metals pollution biogeocenosis]. Tezy mizhnarodnoyi konf. «Problemy suchasnoyi eko-logiyi». Zaporizhzhya. 30 (in Ukrainian).
Nikolajchuk, V.I., Koval'chuk, A.A., Krochko, Y.I., 2001. Zak-lyuchennya naukovoyi komisiyi po vyvchennyu prychyn pavodkiv 4-8 bereznya 2001 roku v Zakarpatskij oblasti ta perspektyvnyx zaxodiv po unyknennyu takyx katastrofich-nyx yavyshh u maybutnomu [Conclusion Scientific Commission to study the causes of March 4-8, 2001 in the Tran-scarpathian region and future measures to avoid such catastrophic events in the future]. Lira, Uzhgorod (in Ukrainian).
Nikolajchuk, V.I., Krochko, Y.I., Krochko, V.Y., 1999. Ekologichni aspekty katastrofichnyx styxijnyx yavyshh v Kar-patakh ta shlyakhy yikh poperedzhennya i usunennya [Envi-
ronmental aspects of catastrophic spontaneous phenomena in the Carpathians and ways of their prevention and treatment]. Materials of mizhnar. konf. «Ekologichni ta socialno-ekonomichni aspekty katastrofichnyx styxijnyx yavyshh u Karpatskomu regioni (poveni, seli, zsuvy)». Raxiv. 249-252 (in Ukrainian).
Nikolajchuk, V.I., Potish, L.A., 2001. Ekologichni osnovy bez-perervnogo rozvytku Zakarpattya [Ecological bases of continuous development Transcarpathia]. Materialy re-gional'noyi nauk.-prakt. konf. «Strategiya stalogo rozvytku Zakarpattya: Ekologo-ekonomichni ta socialni modeli», Uzhgorod. 64-68 (in Ukrainian).
Pop, S.S., 2002. Pryrodni resursy Zakarpattya [Natural resources of Transcarpathia]. Spektral, Uzhgorod (in Ukrainian).
Prikhod'ko, V.E., 2007. Protection of soil and water resources in the United States and Russia. Eurasian Soil Sci. 40(9), 1021-1023.
Semal, V.J., 2014. Dopovid pro stan navkolyshnogo pryrodnogo seredovyshha Zakarpatskoyi oblasti za 2013 rik [Report on Environmental Transcarpathian region by 2013]. Departament ekologiyi ta pryrodnyh resursiv Zakarpatskoyi oblderzhad-ministraciyi, Uzhgorod. Retrieved from URL www.ecozakar-pat.gov.ua/wp-content/uploads/2012/02/3aKapnaTCLKa-pergo-noBigt- 2014.pdf (in Ukrainian).
Semal, V.J., 2015. Ekologichnyj pasport Zakarpatskoyi oblasti [Environmental passport Transcarpathian region]. Departa-ment ekologiyi ta pryrodnyx resursiv Zakarpatskoyi oblderzhadministraciyi, Uzhgorod. Retrieved from URL http://ecozakarpat.gov.ua/?page_id=308# (in Ukrainian).
Shpontak, J.M., 2014. Monitoryng dovkillya v Zakarpatskij oblasti. Informacijno-analitychnyj zvit za 2013 rik [Envi-
ronmental Monitoring in Zakarpattia region. Information-Analytical Report for 2013]. Departament ekologiyi ta pry-rodnyx resursiv Zakarpatskoyi oblderzhadministraciyi, Uzhgorod. Retrieved from URL www.ecozakar-pat.gov.ua/?page_id=1687 (in Ukrainian).
Stojko, S.M., 2000. Prychyny katastrofichnyx pavodkiv u Zakar-patti ta systema ekologichnyx profilaktychnyx zaxodiv yix poperedzhennya [The causes of the disastrous floods in Tran-scarpathia and ecological system of preventive measures to prevent them] Ukr. Botan. Zhurn. 57(1), 11-21 (in Ukrainian).
Stojko, S.M., 2008. Zberezhennya biologichnogo riznomanittya ta ekologichnogo balansu i pidtrymannya stalogo rozvytku v Karpatakh [Preservation of biological diversity and maintenance of ecological balance and sustainable development in the Carpathians]. Visn. Uzhgorod. Univ. Ser. Biol. 24, 5-10 (in Ukrainian).
Vasylevskyi, G.A., 1973. Vodni bagatstva Karpat [The water wealth of the Carpathians]. Karpaty, Uzhgorod (in Ukrainian).
Walcher, M., Bormann, H., 2015. On the transferability of the concept of drinking water protection zones from EU to Latin American countries. Water Resour. Manag. 29, 1803-1822.
Yakovlev, S.V., Nechaev, A.P., Myasnikova, E.V., Maksimov, A.V., 2002. Integrated water protection strategy based on evaluating the sources of pollution of water bodies. Theoretical Foundations of Chemical Engineering 36(1), 86-92.
Zastavecka, O.V., Zastaveckyi, B.I., 1996. Geografiya Zakarpatskoyi oblasti [Geography of Transcarpathian region]. Pidruchnyky and Posibnyky, Ternopil (in Ukrainian).
Hadiumna do редкonегii 17.07.2015
