CC BY
24
BicHUK ,fl,mnponeTpoBCBKoro ymBepcmeiy. Bionoria, eKonoria. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2016. 24(1), 157-163.
doi:10.15421/011619
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online
www.ecology.dp.ua
УДК 504(292.451)
Можливi еколопчно обгрунтоваш шляхи збереження та розвитку Украшських Карпат
В.1. Нiколайчук1, М.М. Вакерич1, М.В. Бшкей1, О.Ф. Чечуй2, I. Волощук3
'ДВНЗ «Ужгородський нацюнальнийутверситет», Ужгород, Украта 2Харювський нацюнальний аграрний утверситет iMeHi В.В. Докучаева, Харюв, Украта 3Утверситет Матея Бела, Банська Бистриця, Словацька Республка
В Украшських Карпатах зосереджена третина люових запасш Украши, тсиспсть ще! територи - одна з найвищих у краМ (53,5%). Тут росте близько половини генофонду рослин Украши, багато цшних видв дерев i лжарських рослин. Протягом остан-нiх десятилпь Карпати зазнають дедалi бiльших втрат, спричинених людською дяльтстю. Карпатськi лiси опинилися перед за-грозою зникнення не тшьки через тсорозробки та надмiрне випасання худоби на бшьшосп полонин, а й вщ хiмiчного забруднен-ня, кислотних дощш (якi йдуть i зi сходу, й iз заходу), вщ даяльносп великих промислових центрш. 1з метою збереження бiологiчного, фiтоценотичного ргзноманитя та унжальних природних ландшафтгв рекреацшного призначення в Карпатах оргаш-зовано широку мережу заповiдних територш рiзного призначення. Створено 19 нацюнальних природних парюв, 5 бiосферних резерватiв i понад 400 менших за площею лiсових резерватгв i пам'яток природи. Охоронним режимом охоплено 10-14% теригорй Карпат. Збереження бiорiзноманiття Карпат - нагальна проблема. Структуры змши економки регiону мають передбачити поси-лення рекреацгйного значення Украшських Карпат для населення не тiльки Украши, а й Центрально! та Сходно! Свропи, зменшен-ня техногенного навантаження. Надзвичайно важливе при цьому мгжнародне ствробггаицтво всiх крагн Карпатського регiону.
Ключовi слова: екологш; Укра!нськi Карпати; заповщна територ1я; антропогенне навантаження
Possible ecologically based ways of preserving and developing the Ukrainian Carpathians
V.I. Nikolaichuk1, M.M. Vakerich1, M.V. Bilkey1, O.P. Chechuy2, I. Voloshchuk3
'UzhgorodNational University, Uzhgorod, Ukraine 2Kharkiv National Agrarian University named after V.V. Dokuchaev, Kharkiv, Ukraine 3 University of Matej Bel, Banska Bystrica, Slovak Republic
Ukraine has transformed into one of the most environmentally dangerous countries in the world due to the high concentration of industrial production and agriculture and predatory use of natural resources. The current ecological situation in Ukraine is characterized by a deep ecological crisis, which is caused by the laws of operation of the command economy of the former USSR. The majority of the environmental and social indicators of Ukraine are among the worst in Europe. The Carpathian Mountains are among the most significant and interesting landscapes in Europe from the geological and geomorphological, scenic and biological perspectives. The giant arc of the Carpathians begins in southern Romania and passes through Ukraine, Slovakia, Poland, the Czech Republic and Hungary to Austria, crosses
Ужгородський нацюнальнш утверситет, вул. Волошина, 32, Ужгород, 88000, Украта Uzhgorod National University, Voloshyn Str., 32, Uzhgorod, 88000, Ukraine Tel.: +38-050-955-44-87. E-mail: [email protected]
Харювський нацональний аграрний утверситет iM. В.В. Докучаева, вул. Бучми, 24/100, Харпв, 61144, Украгна Kharkiv National Agrarian University named after V. V. Dokuchaev, Buchmu Str., 24/100, Kharkiv, Ukraine Tel.: +38-067-884-84-36. E-mail: [email protected]
Утверситет Матея Бела, вул. На Амфтеатр, 1, Банська Бистриця, 974000, Словацька Республжа
University ofMatej Bel, Institute of Sciences and Research, Cesta na Amfiteater Str., 1, Banska Bystrica, 974000, Slovak Republik
Tel.: +421-48-446-62-12. E-mail: [email protected]
all Eastern and Central Europe. A third of the forest reserves of Ukraine are located in the Ukrainian Carpathians, at 53.5% the percentage of forest cover of the area is among the highest in the country. About 50% of the gene pool of Ukraine's plants, many species of trees and medicinal plants grows there. The geographical location and large area of the rich natural heritage of the Carpathians have multifaceted importance for the conservation of biological, phytocoenotic and landscape diversity and maintaining the ecological balance in the central part of our continent. As with the Alps mountain range, this is an important ecological corridor between Western, Central and Eastern Europe, which promotes the migration of species and their spread into lowland landscapes. In order to preserve biodiversity an inventory of virgin forest ecosystems should be made and strict measures for their protection should be enforced. It is necessary to continue the practice of establishing bilateral areas in cross-border protected areas in order to combine efforts to solve pressing environmental challenges. Conservation of the Carpathians Biodiversity is an urgent problem. Structural changes in the economy of the region are expected to strengthen the recreational value of the Ukrainian Carpathians for the public not only in our country but also in Central and Eastern Europe, reducing the technogenic loading. International cooperation of all countries of the Carpathian region is imperative. The development of tourism in the Carpathians is highly promising, but this should be civilized tourism, taking into account the environmental sustainability of the recreational areas and protected areas.
Keywords: ecology; Ukrainian Carpathians; protected areas; human pressure
Bcryn
Icropia BHHTb, mo Mygpicib 6ygb-aKoro Hapogy npoaB-naeibca b TOMy, aK 36epiraKTbca npupogm yMOBH Horo icHyBaHHH Ta BUKopHcroByKibca pecypcu, go6po6yr cynac-hhx i MaK6yTHix noKoniHb. HaHBa®nHBima cKnagoBa nacra-Ha po3BHTKy cycninbcTBa - cnpHarnHBHH eKonoriHHHH craH HaBKonumHboro cepegoBuma. EKonorinHa cHiyama b yKpai-Hi crae Bce 3arpo3nuBimoK (Kulbachko et al., 2011). noKo-Mhhh, mo 3apa3 Bcrynae b ®Hira, ogep®HTb y cnaimHHv Ha ®anb, HenpocTi eKonorinm npo6neMH, ycBigoMneHHa aKux Heo6xigHe gna cBiiocnpuHMaHHa cynacHiH nKguHi. yKpaiHa nepe3 bhcokhh piBeHb кoнцeнтpaцii npoMucnoBoro Bupo6-HHUTBa Ta cinbcbKoro rocnogapciBa a TaKo® BHacnigoK xu-®aubKoro BHKopHcraHHa npupogHux pecypciB npoiaroM gecarupin nepeiBopunaca Ha ogHy 3 HafiHe6e3neHHimHx b eKonoriHHoMy BigHomeHHi KpaiH (Pakhomov et al., 2011). HuHimHa eKonorrnra cHiyama b Hamiti gep®aBi xapaKie-pu3yeTbca aK rnH6oKa eKonoro-eKoHoMMHa Kpu3a, 3yMoBne-Ha 3aKoHoMipHocTaMH ^yHKmoHyBaHHa agMiHicrparHBHo-KoMaHgHoi' eKoHoMiKH KonumHboro CPCP. nepeBa®Ha 6inb-micTb eKonoriHHHx i comanbHux noKa3HHKiB yKpaiHH - ogHi 3 HaHripmux cepeg KpaiH GBponu. 3oKpeMa, ii' Tepuropia -Han6inbme po3opaHa (55% pinni), mo y 2,5 pa3a nepeBumye gaHHH noKa3HHK KpaiH GBponu, цe caMe crocyeTbca 3ano-BigHoi' TepuTopii, aKa re® y 2,5 pa3a MeHma 3a cepegHbo-eBponencbKy (Bobyliov et al., 2014). 3a npupogHoK pocnuH-HicrK Ha ogHy nKguHy yKpaiHa nocigae ocraHHe Mi^e (0,35 i3 hhx nume 0,20 nicy), nnoma epogoBaHoi pinni 3a ocraHHi 25 poKiB 36inbmunaca Ha 33%, BMicr ryMycy 3MeHmuBca 3 3,5 go 3,2%, gBooKucy вyгJIeцк Ha ogHy nKguHy b yKpaiim BHKugaeTbca yipum 6inbme, Hi® y cBni, a cepegHa 3a6pyg-Hemcrb ii arnoc^epu y 6,5 pa3a Buma 3a gaHHH noKa3HHK y CfflA. CepegHa rpuBanicTb ®Hira yKpaiHmB Ha 10-12 poKiB MeHma, Hi® y ®HieniB nepeBa®Hoi 6inbmocri KpaiH GBponu.
ripcbKHH penbe$ nnaHeiu 3eMna 3aHMae n'ary HaciHHy cyxogony. ^ yMoBH, ge HaHnoBHime 36epernoca npupogHe cepegoBume, mo HanMeHmoK MipoK ocBoeHe nKguHoK. ropu - мicцe 36epe®eHHa npupogHoro 6iopi3HoMaHiTTa, 3a6e3neneHHa nKgcTBa hhctok npicHoK BogoK. Bohh gaKTb ®HrreBo Ba®nHBi npogyKTH MaH®e gecaiin Hacrarn nKgcTBa. Ba®Ko пepeoцiннтн Ba®nHBicib 36epe®eHHa npupogHoi cTa6inbHocri ripcbKux cucTeM. OgHonacHo cnig HaronocuTH Ha ToMy, mo ripcbKi piwoBi 6aceHHoBi eKocu-creMH Hag3BHHanHo Bpa3nHBi go BipynaHHa nKguHH b ix npupogHy cTa6inbHicrb, mo c^opMyBanacb ynpogoB® rpu-Banoro nacoBoro npoMi®Ky. Oco6nHBo b ocraHHboMy
cropiw nKgcTBo HaHaKTHBHime BHKopHcroBye ripcbKi TepuTopii gna orpuMaHHa gepeBHHH, HegepeBHux pecypciB, Ha$TH, ra3y, pi3Hux 6ygiBenbHux MarepianiB, a TaKo® gna peKpeaqii, rypH3My, 6anbHeonorii, nonKBaHHa Ha guKux TBapuH i nraxiB, noBni pu6u Ta mmux цineн. TaKe BcecTopoHHe Ta 6araTorpaHHe TexHoreHHe HaBaHTa®eHHa Ha npupogm KoMnneKcu rip cnpuHHHKe nopymeHHa npu-pogHux B3aeMo3B'a3KiB, 3apog®eHHa Ta nomupeHHa He6e3-nenHux KaTacrpo^inHux HacnigKiB: epo3ii ipyHTiB i pycen pinoK, noBeHeH, ceniB, 3cyBiB, o6BaniB, ocuniB, chuobhx naBHH, BirpoBaniB, iHBa3iH mKigHHKiB i xBopo6 nicy to^o.
B yKpaiHcbKHx KapnaTax 3ocepeg®eHa TpeTHHa nicoBux 3anaciB yKpaiHH, nicucricTb цiei TepuTopii ogHa 3 HaHBumux y KpaiHi i craHoBHTb 53,5%. TyT pocTe 6nu3bKo 50% reHo^oHgy pocnuH yKpaiHH, 6araro цiнннx BugiB gepeB i niKapcbKux pocnuH. y toh ®e nac npoTaroM ocraHHix gecaruniTb KapnaTH 3a3HaKTb gegani 6inbmux BrpaT yHacnigoK gianbHocri nKguHH. KapnaTcbKi nicu onuHunuca nepeg 3arpo3oK 3HHKHeHHa He rinbKH nepe3 nicopo3po6KH Ta HagMipHHH Bunac xygo6u Ha 6inbmocri nonoHHH, a h Big xiMinHoro 3a6pygHeHHa, khciothhx gomiB, aKi HgyTb i 3i cxogy, h i3 3axogy, Big gianbHocri BenuKux npoMucnoBux цeнIpiв y Micrax Kanym, CTe6HHK, HagBipHa, Hobhh Po3gon, flporo6uH, BypmTHH, o6'eKTiB ^exii, CnoBanHHHH, nonbmi, PyMyHii.
KapnaTH, nopyn 3 AnbnaMH, Hane®arb go HaHnory®-Himux i нaнцiкaвimнx y reonoro-reoMop^onorinHoMy, naHgma^THoMy Ta 6ioreorpa$inHoMy BigHomeHHi ripcbKHx cucieM Ha HamoMy KoHTHHeHii. riraHTcbKa gyra KapnaT nonuHaeibca Ha niBgHi PyMyHii i, npoxogrnu nepe3 Tepu-TopiK yKpaiHH (puc.), CnoBannuHH, nonbmi, ^exii Ta yropmuHH go ABcrpii, nepeTHHae bck CxigHy Ta CepegHK GBpony. 3aranbHa nnoma ripcbKoi cucieMH 204 700 km2, goB®HHa 1 500 km, a mupuHa KonuBaeibca b Me®ax 100350 km. HaHBuma BepmuHa - r. repnax (2 665 m h. p. m.), po3TamoBaHa b CnoBa^bKux Taipax (Stojko, 2008; Pop, 2002). 3ane®Ho Big reorpa^inHoro nono®eHHa Ta 6ioreo-rpa^inHux oco6nHBocieH y Me®ax ripcbKoi cucreMH Bugi-neHi 3axigHi, CxigHi Ta niBgeHHi KapnaTH. 3axigHi KapnaTH po3TamoBaHi Ha TepHiopii CnoBannuHH, nonbmi, ^ecbKoi Pecny6niKH, nacTKoBo yropmHHH (npaMarpaHcb-khh $iioreorpa$iHHHH oKpyr) Ta ABcrpii. CxigHi Kapnaru TarHyTbca Big gonHHH OcnaBH Ta Пa6opцa (CnoBan^HHa) nepe3 TepuTopiK 3axigHoi yKpaiHH go ripcbKoro MacuBy Byneg® i nepeBany npegan (1 033 m h. p. m.) y niBHinHin nacTHHi PyMyHii. niBgeHHi Kapnaru noBHiciK po3Tamo-BaHi Ha TepHiopii PyMyHii. ^o hhx BigHocaib TaKo® $iioreorpa$iHHi panoHH Anymem Ta TpaHcunbBaHcbKe
високопр'я. Румунська частина Карпат займае 55% !х 1% (Ре1ЬаЬа-К1шЬупа, 2009; Ре1ЬаЬа-К1шЬупа and площ1, словацька - 17%, украшська - 11%, польська - ^Лко^сИик, 2010; М1ко1а_|сИик, 2007; 2аБ1ауеска and 10%, угорська - 4%, чеська - 3%, авсгрiйська - менше 2а81ауеску1, 1996).
Рис. Карта-схема Украшських Карпат
Геоrрафiчне розташування, значна площа, багата при-родна спадщина Карпат мають багатогранне значення для збереження бiолоriчного, фiтоценотичного та ландшафтного рiзноманiття та тдтримання еколойчного балансу в центральнш частинi нашого континенту. Разом з Альпами ця прська система - важливий еколопчний коридор м1ж Захвдною, Середньою та СХдною £вропою, який сприяе мirрацil бiологiчних видв та !х поширенню в рiвниннi ландшафти. Природнi лiсовi ландшафти Карпат служать рефуйумом для багатьох вцдiв великих ссавцiв, популяци яких у Захвднш Gвропi зникли або стали нечисленними (во1иЬес', 2003).
Сощально-еколопчш аспекти прськоТ системи
Карпати належать до поршняно молодих прських систем. Вони виникли в альпшськш геосинклiнальнiй зонi у перiод румв мезозойсько! ери. Головна роль у геолопчнш будовi Карпат належить кайнозойським вiдкладам. Палеогеновi верстви ща ери складають влас-не Карпати, а неогеновi - Прикарпаття та Закарпаття. Археологiчнi данi свiдчать, що в тешпших мiсцевостях долин i передпр'я Карпат людськi поселення були вже 5 тис. роюв тому. У римських рукописах згадуються народносп, яш жили тут 2 000 рошв тому. Сувора природа пр мала неабиякий вплив на споаб життя горян, якi важкою працею були змушенi розширювати потрiбнi
для землеробства та скотарства земельнi упддя. У даний перiод на територй Карпат проживае 16-18 млн чоловш, котрi еколопчно та економiчно залежать вiд вiдновних i невiдновних природних ресурсiв. Це багатоетнiчний регион, в якому живуть румуни, словаки, украшщ, поляки, угорцi, чехи, тмщ, роми та iншi етноси. Мальовнич природш ландшафти Карпат впливають на еттчш особливостi горян, якi ввдзначаються своерiдним способом життя, орипнальними традищями, звичаями, рiзною духовною та матерiальною культурою.
Починаючи з юнця минулого столiтгя полiтичнi та економчт змiни у кра!нах Схвдно! Свропи зумовили певнi змiни у жит прського населення Карпат. Врахо-вуючи полiтичнi та економiчнi змiни, яю настали в Кар-патському регют, сучасну менгальнiсть i демократичне мислення прського населення, слiд обгрунтувати нову сощально-економчну стратегш розвитку рiзних галузей народного господарства. У цьому плат заслуговуе на увагу обмiн життевим досвiдом горян, якi живуть в аналопчних прських умовах у Швейцарських, Австрш-ських i Французьких Альпах, щодо ведення прського землеробства та тваринництва (№ко1а_|сЬик, 2007).
Збереження бiорiзноманiття УкраТнських Карпат
Збереження рiзноманiття рослинного та тваринного свiту включае, в основному, найважлив^ складовi еко-
системи - фоновi та радист види. Значну роль у пiдтpиманнi та збагачент pi3HOMaHiTTa ввдграють papитетнi види. Оцтка стану будь-яко! екосистеми здшснюеться за нaявнicтю та чиcельнicтю рщшсних видiв, якi слугують тдикаторами !х стану (Adam et al., 2009; Belal and Springuel, 1996; Cumming, 2007; Mokany et al., 2012). Остантм часом особливо вразливими до антропогенного впливу (в piзних його проявах i ступенях впливу) стали papитетнi види флори та фауни. Завдяки piзномaнiтнiй геолого-геоморфолопчнш будовi, сприятливим грунтово-кл1матичним умовам Карпати ввдзначаються великим бiологiчним piзномaнiттям. Флора регюну нараховуе понад 3 980 видав i пiдвидiв судинних рослин, що становить 31,2% флористичного багатства £вропи, де ведомо близько 12,5 тис. таксонв. У флоpi Карпат виявлено 502 види та щдвиди ендемiкiв (12,6% видового складу), яи потребують охорони, для збереження бюлопчного piзномaнiття континенту (Nikolajchuk, 2007).
Завдяки наявносп на значнш площi природних ландшафтов Карпати помiтнi багатим видовим складом хребетних i безхребетних тварин. Тут збеpiгcя найбшь-ший у £врот pефугiум популяцш таких великих ссавцв як бурий ведмщь (Ursus arctos), вовк (Canis lupus), рись (Lynx lynx), сарна (Rupicarpa rupicarpa), бабак (Marmota marmota) та шш^ яю у Захвднш £врот стали нечислен-ними. В оcтaннi роки в Польських (Беадський нацю-нальний парк) та Украгнських Карпатах (Льв1вська та 1вано-Франк1вська обласп) усшшно рештродукована популяция зубр1в, яка нараховуе понад 200 особин.
1з метою збереження бюлопчного, фгтоценотичного piзномaнiття та уткальних природних ландшафта рек-pеaцiйного призначення в Карпатах оpгaнiзовaно широ-ку мережу заповщних теpитоpiй piзного призначення. Створено 19 нацюнальних природних парюв, 5 бю-сферних резервапв i понад 400 теpитоpiaльно менших л1сових резервапв i пам'яток природи. Охоронним режимом охоплено 10-14% територи Карпат.
У вщдалених мicцях Карпат збереглися на площi близько 60 тис. га буковi (Fagetum sylvaticae), ялицево-буковi (Abieto-Fagetum), буково-ялицево-cмеpековi (Fage-to-Abieto-Piceetum) та cмеpековi (Piceetum abietis) прал> cовi екосистеми, як1 мають виняткове науково-природ-ниче значення (Komendar and Stoyjko, 1987; Komendar, 1990). Це «золотий фонд» дико! природи та одночасно природна модель для реконструкци вторинних бiологiчно неcтaбiльних флоценозш i ведення л1сового господарства на природних засадах (Walentowski, 2013).
1з метою збереження бiологiчного piзномaнiття необхвдно провести iнвентapизaцiю прал1сових екоси-стем i забезпечити !х охорону. Потpiбно продовжувати практику створення у транскордонних областях бшате-ральних заповщних об'екпв, щоб сшльними зусиллями виконувати актуальн пpиpодоохоpоннi завдання. Вив-чення динамши та структури пралю1в дуже важливе з позицiй «близького до природи» лю1вництва та сталого л1сокористування, так само як i для захисту природи. Особливо aктуaльнi цi проблеми для гipcьких лю1в, еколопчна роль яких надзвичайно важлива не тшьки для мicцевих ландшафтв, a i для нaвколишнiх теpитоpiй. Тому обширний за теpитоpiею, безперервний масив букового пралсу, розташований на територи Карпатського
бюсферного заповщника - уткальне явище для вciеi Свропи (Korpel, 1995; Commarmot et al., 2005; Farrell et al., 2000).
1з метою вщновлення чисельносп природних попу-ляцiй на кaфедpi генетики, фiзiологii' рослин i мжро-бiологii Ужгородського нaцiонaльного унiвеpcитету у 1989 рот з шщативи професора В.1. Школайчука створено наукову лaбоpaтоpiю бютехнологи еукapiотiв, де почали вивчення методiв мiкpоклонaльного розмноження рщисних i зникаючих видiв лiкapcьких рослин, а також цiнних кормових культур, зокрема, особливу увагу прид1лено таким маловивченим культурам як лядвенець рогатий (Lotus corniculatus L.), артка гipcькa (Arnica montana L.), тирлич жовтий (Gentiana lutea L.), росичка круглолиста (Drosera rotundifolia L.), шафран Гейфеля (Crocus heuffelianus Herb.) та шш!
Проблеми лкокористування в УкраТнських Карпатах
На европейському континентi втрачено 56% люового покриву та охороняеться лише 2% пралю1в, а в Карпатах збереглися нaйбiльшi в £врот дiлянки прського лicу, нaйбiльшi на континентi природн буковi, буково-ялицевi лicовi екосистеми та нaйбiльшi европейськ1 пpaлicи (Voloscuk, 1992; Commarmot et al., 2001; Commarmot and Hamor, 2005). Протягом останнх cтолiть у дасах Карпат ввдбулися небaжaнi кiлькicнi та яшст змiни, як1 icтотно вплинули на еколопчну cтaбiльнicть природного середовища. Рiзко зменшилися площi дубо-вих, букових та ялицевих лiciв, натомють зросли площi смерекових насаджень (здебшьшого монокультур), водоpегулювaльнi влacтивоcтi яких у 7-17 раз1в меншi, тж у букових пратав. Продовжують винищуватися aлювiaльнi лicи, як1 здaтнi затримувати та акумулювати понад 50% води на р1внинах. Протягом тривалого пеpiоду у Карпатах ютотно знижена верхня межа люв (на 200-300 м по вертикал), водозахисна функця яких значно вища, тж фiтоценозiв, розташованих нижче. Значне занепокоення нaуковцiв викликають еродоват грунти, поява яких у юнцевому pезультaтi спричинюе cелевi потоки. На нашу думку, першочергове завдання -вщновлення трав'яного покриву на еродованих землях i мicцях зcувiв шляхом закладання на них тривалих i пеpемiнних лук. Саме лядвенець рогатий (Lotus corniculatus L.) мае перспективу як протиерозшний та водоутримувальний зааб на гipcьких схилах завдяки розвиненш коpеневiй cиcтемi.
Паводконебезпечшсть Карпатського регюну
У другш половинi ХХ та на початку ХХ1 cтолiття у горах Центрально! £вропи помiтно aктивiзувaлиcя небезпечнi гiдpологiчнi процеси, як1 в окремих кра!нах i регионах спричинили мacштaбнi затоплення прилеглих р1внин, загибель людей i руйнування транспортних мап-стралей, будавель, господарсько! шфраструктури (Douben, 2006; Grothmann and Reusswig, 2006). Локально! шкоди також перюдично завдають потужнi cелевi потоки, зсуви прсько! породи, проодання акумулятивних форм
рельефу. Першопричиною виникнення цих процес1в без-перечно е рясш дощ1, особливо тривал та штенсивш (Gottesfeld, 1996; Gottesfeld and Gottesfeld, 1990; Benestad and Haugen, 2007; Bruijnzeel, 2004; Nyssen et al., 2009). Спричиняють або посилюють паводки також потужт сшговД маси, що швидко тануть у горах гад час вщлиг (Bates et al., 2008).
Територ1я Карпат (басейни Тиси, Дтстра та Пруту) належить до найб1льш паводконебезпечних регютв Свропи (Sosyedko, 2000; Mishhenko, 2009). Формування паводков ввдбуваеться тут за впливу ф1зико-географ1чних фактор1в, основш з яких - пдрометеоролопчш та орограф1чт. Не виключаються також антропогенш втручання, направлешсть яких не завжди вадповадае ви-могам щодо запобпання паводконебезпечних процес1в та стримування !х розвитку (Schad et al., 2012). Значт нахили в прськш частит визначають швидкий розвиток паводков, щдйоми р1вшв досягають 1,5-2,5 м за 3-4 го-дини. Оск1льки р1чки на р1вниш мають мал1 нахили, паводков1 води розливаються тут, затоплюючи велик! площ1. Паводки завдають значних втрат господарству (Nikolajchuk, 1998, 2004, 2007; Nikolajchuk et al., 1999, 2001, 2015; Nikolajchuk and Grabovskyi, 2000; Kovalchuk et al., 2001; Nikolajchuk and Potish, 2001).
Виникнення повеней i паводков у Карпатах мае пол1факторний характер. За висновками науково! комiсii з вивчення причин паводка 4-8 березня 2001 року у Закарпатськш областi та перспективних заход1в з уник-нення таких катастрофiчних явищ у майбутньому, паводки 1998 та 2001 рр. спричинили як мшмум 5 при-родних i 13 антропогенних чинниюв. Паводки -результат несприятливого збпу та складно! взаемодй' низки фактор1в природного та антропогенного характеру, до яких у першу чергу входять ктамат, геолопчна будова, рельеф i орографiя, стан рослинного покриву, особливостi поселення, розселення, заселеностi та господарсько! дiяльностi людини у рiчковому басейнi.
Особливо! гостроти ця проблема набрала пд час руй-твного за своею силою березневого паводка 2001 року, яким знищено десятки кшометр1в прируслових насад-жень, утворено сотнi осередк1в наносiв намулу та гравш, залишк1в деревини та вщходав побутового смiття, змшено русла рiчок i поток1в, знищено сотнi гектар1в присадиб-них д1лянок i сшьгоспупдь.
Слад не тшьки констатувати те, що регюнальш пдроресурси Закарпаття належать до ввдповщно! части-ни европейського водного басейну, а вадповадним шститущям GC, спiльно з украшськими, слад долучатися до фiнансування як вивчення !х стану, так i врегулюван-ня проблеми забруднення. Це - той приклад, коли жоден кордон не зупинить негативного впливу регюнального явища у континентальному аспектi (Semal, 2014, 2015; Shpontak, 2014).
Туризм в Украшських Карпатах
Туризм у багатьох кра!нах - важливий сектор еконо-мiки, потужний чинник зростання добробуту населення та регионального розвитку (Gamper, 1981; Collins, 1999; Price and Kim, 1999; Karadeniz and Somuncu, 2003; Cheng et al., 2004; Cheng et al., 2005; Nepal and Chipeniuk, 2005;
Raschke, 2005; Geneletti and Dawa, 2009). Водночас, ма-совий туризм може бути причиною виникнення серйоз-них загроз для природного середовища - забруднення довкшля, виснаження окремих ресурсiв, руйнац1я ландшафта, що склались у регiонi юторично (Somsak et al., 1979; Pickering and Hill, 2007). Джерела загрози - не стiльки збiльшення кшькосп в1дв1дувач1в, ск1льки вiдсутнiсть чiтких норм, котрi б дозволили регулювати режими рекреацiйного навантаження рiзних форм на найатракцшшш для туриста природнi об'екти.
Туризм у Карпатах - одночасно дуже важлива перспектива розвитку региону та значна еколопчна проблема, особливо для тих територш, як1 вщносять до так зва-них «гарячих точок» (Nesteruk, 2003). Вплив рекреацй' вщчутний у всiх представлених у Карпатських горах висотних поясах. Однак, з огляду на свою унiкальнiсть i вразливiсть, найбiльше зац1кавлення та занепокоення викликае комплекс екосистем високопр'я.
Найпотттиренлтп форми рекреацй' у високойр'! -одноденш виходи-екскурсй' в гори та йрський туризм -багатоденнi мандавки з наметами. Головними антропо-генними факторами, що негативно впливають на довюлля та бiорiзноманiття зокрема - витоптування, розкладання вогнищ, влаштування наметових табор1в, вирубування дерев i криволсся йрсько! сосни та вiльхи, засмчення, а також збирання л1карських i декоративних рослин.
Безперечно, сталий туризм мае потенщал для поеднання збереження природи iз сiльським розвитком. Запрошення туриста до пртзду та вщпочинку у Карпатах веде за собою потребу належного еколопчного контролю, обладнання мюць вiдпочинку, приватв.
Висновки
В Укра!нських Карпатах збереглись найбiльшi за площею в Gвроm л1си помiрного поясу, як1 ще не зазнали згубного впливу цивтзацц, чому сприяла широка та добре оргатзована система державних заповщниюв i заказ-ник1в у поеднант з гармонiею сп1вжиття з природою мсцевого населення, з його глибокими культурними традициями. Цей природний заповедник мае надзвичайну вагу для збереження природи регюну, проте освоення прилеглих територ1й поряд зi зростаючою зневагою мiсцевого населення до них може зумовати те, що площа природних осередкiв буде дедал1 зменшуватись. Це набу-вае особливо! ваги зараз, коли в УкраМ суспiльство зне-важае багап культурнi традицц, дивиться «крДзь пальцi» на знищення ушкальних природних територ1й. Цд куточки природи, колись передбачливо захищенi, можуть ним безповоротно зникнути внаслвдок пошматування !х гос-подарськими упддями. Для зменшення небезпеки та збереження ще на довгий час цшсносп ще! еколойчно! сис-теми потрД6но застосувати комплексну програму охорони навколишнього середовища, яка б припинила фрагмен-тацiю територи заповедника та стримувала господарське освоення прилеглих земель. Зараз Укра!на може та повинна реально стати гарантом пол1пшення стану всдх ре-гюшв кра!ни, виходу з важко! еколого-економiчно! кризи. Все це можливо за умов нормування нового еколопчно орiентованого господарського мехатзму, встановлення прiоритету закону та територiального управл1ння у пи-
таннях природокористування та охорони довюлля. Збе-реження бiорiзноманiття Карпат - нагальна проблема. Структурнi змiни економжи регюну мають передбачити посилення рекреац1йного значения Украшських Карпат для населення не тшьки нашо! крани, а й Центрально! та Схвдно! £вропи, зменшення техногенного навантажен-ня. Надзвичайно важливе при цьому мтжнародне спiвробiтництво вах кра!н Карпатського регiону. Вель-ми перспективний розвиток туризму в Карпатах, але туризму цивiлiзованого, з урахуванням еколопчно! стшкосп рекреац1йних зон i заповвдних територiй.
Бiблiографiчнi посилання
Adam, C.A., Heather, M.K., Eric, R.Y., Jeremy, T.K., 2009. Predicting the future of species diversity: Macroecological theory, climate change, and direct tests of alternative forecasting methods. Ecography 32(1), 22-33. Bates, B.C., Kundzewicz, Z.W., Wu, S., Palutikof, J.P., 2008. Climate change and water. Technical paper of the Intergovernmental panel on climate change. IPPCC Secretariat, Geneva. Belal, A., Springuel, I., 1996. Economic value of plant diversity
in arid environments. Nature and Resources 31(1), 33-39. Benestad, R.E., Haugen, J.E., 2007. On complex extremes: Flood hazards and combined high spring-time precipitation and temperature in Norway. Clim. Change 85, 381-406. Bobyliov, Y.P., Brygadyrenko, V.V., Bulakhov, V.L., Gaichenko, V.A., Gasso, V.Y., Didukh, Y.P., Ivashov, A.V., Kucheriavyi, V.P., Maliovanyi, M.S., Mytsyk, L.P., Pakhomov, O.Y., Tsaryk, I.V., Shabanov, D.A., 2014. Ekologija [Ecology]. Folio, Kharkiv (in Ukrainian). Bruijnzeel, L.A., 2004. Hydrological functions of tropical forests: Not seeing the soil for the trees? Agric. Ecosyst. Environ. 104, 185-228. Cheng, L., Li, S.M., Gan, L., Liu, H.Y., 2004. Research on tourism security management system. Progress in Safety Science and Technology 10, 2565-2570. Cheng, Z.H., Zhang, J.-T., Wu, B.H., Niu, L.Q., 2005. Relationship between tourism development and vegetated landscapes in Luya Mountain Nature Reserve, Shanxi, China. Environmental Management 36(3), 374-381. Collins, A., 1999. Tourism development and natural capital.
Ann. Tourism Res. 26, 98-109. Commarmot, B., Bachofen, H., Bundziak, Y., Bürgi, A., Ramp, B., Shparyk, Y., Sukhariuk, D., Viter, R., Zingg, A., 2005. Structures of virgin and managed beech forests in Uholka (Ukraine) and Sihlwald (Switzerland): A comparative study. For. Snow Landsc. Res. 79, 45-56. Cumming, G.S., 2007. Globla biodiversity scenarios and landscape ecology. Landsc. Ecol. 22, 671-685. Douben, K.J., 2006. Characteristics of river floods and flooding:
A global overview, 1985-2003. Irrig. Drain. 55(1), 9-21. Farrell, E.P., Führer, E., Ryan, D., Andersson, F., Hüttl, P.P., 2000. European forest ecosystems: Building the future on the legacy of the past. Forest Ecol. Manag. 132, 5-20. Felbaba-Klushyna, L.M., 2009. Oxorona pryrody ekosystemy verxivya basejnu r. Tysy (Zakarpattya) [Nature protection of ecosystems upper basin Tisa (Transcarpathia)]. Visn. Uzhgorod Univ. Ser. Biol. 26, 248-261 (in Ukrainian). Gamper, J.A., 1981. Tourism in Austria - A case study of the influence of tourism on ethnic relations. Ann. Tourism Res. 8(3), 432-446.
Geneletti, D., Dawa, D., 2009. Environmental impact assessment of mountain tourism in developing regions: A study in Ladakh, Indian Himalaya. Environ. Impact Asses. 29(4), 229-242.
Golubec', M.A., 2003. Biotichna riznomanitnistj i naukovi pidkhodi do ii zberezhennya [Biotic diversity and scientific approaches to its preservation]. Liga Pres, Lviv (in Ukrainian).
Gottesfeld, A.S., 1996. British Columbia flood scars: Maximum flood-stage indicators. Geomorphology 14, 319-325.
Gottesfeld, A.S., Gottesfeld, L.D., 1990. Floodplain dynamics of a wandering river, dendrochronology of the Morice River, British Columbia, Canada. Geomorphology 3, 159-179.
Grothmann, T., Reusswig, F., 2006. People at risk of flooding: Why some residents take precautionary action while others do not. Nat. Hazards 38, 101-120.
Karadeniz, N., Somuncu, M., 2003. Approaches for preservation of mountainous areas in Turkey case study: Kalkar Mountains (Turkey). Montagnes Mediterranennes 17, 89-90.
Komendar, V.l., 1990. Problemi rezhimu zapovidnikh teritoriyj [Problems regime of protected areas]. Ukrainian Botanical Journal 47(6), 70-71 (in Ukrainian).
Korpel, S., 1995. Die Urwälder der Westkarpaten. Gustav Fisher, Stuttgart, Jena, New York.
Kovalchuk, A.A., Nikolajchuk, V.I., Krochko, Y.I., Bojko, M.M., 2001. Prychyny katastrofichnyx pavodkiv u Zakar-patti ta perspektyvy yixnogo unyknennya u majbutnomu [The causes of the disastrous floods in Transcarpathia and their prospects of avoiding in future]. Visn. Uzhgorod. Univ. Ser. Biol. 9, 5-20 (in Ukrainian).
Kulbachko, Y., Loza, I., Pakhomov, O., Didur, O., 2011. The zoological remediation of technogen faulted soil in the industrial region of the Ukraine Steppe zone. In: Behnassi, M. et al. (eds.), Sustainable agricultural development. Springer Science + Business Media, Dordrecht, Heidelberg, London, New York, 115-123.
Mokany, K., Harwood, T.D., Williams, K.J., Ferrier, S., 2012. Dynamic macroecology and the future for biodiversity. Glob. Change Biol. 18, 3149-3159.
Nepal, S.K., Chipeniuk, R., 2005. Mountain tourism: Toward a conceptual framework. Tourism Geographies 7(3), 313-333.
Nesteruk, Y.Y., 2003. Rekreaciyjne vikoristannya Ukrainsjkikh Karpat u konteksti okhoroni bioriznomanittya [Recreational use of Ukrainian Carpathians in the context of biodiversity conservation]. Ekologichni Problemi Ukrainsjkikh Karpat 12, 273-280 (in Ukrainian).
Nikolajchuk, V.I., 1998. Oxorona dovkillya - najvazhlyvishe zavdannya sogodennya [Environmental protection is the most important task today]. Visn. Uzhgorod. Univ. Ser. Biol. 5, 104-105 (in Ukrainian).
Nikolajchuk, V.I., 2004. Ekologichnyj stan Zakarpattya. Problemy i perspektyvy [Ecological state of Transcarpathia. Problems and prospects]. Medium, Uzhgorod (in Ukrainian).
Nikolajchuk, V.I., 2007. Ekologichni problemy Karpat ta shlyakhy imovirnogo jikh podolannya [Environmental issues of Carpathians and ways to overcome them]. Visn. Uzhgorod. Univ. Ser. Biol. 21, 6-13 (in Ukrainian).
Nikolajchuk, V.I., Vakerich, M.M., Shpontak, J.M., Karpyuk, M.K., 2015. Suchasniyj stan vodnikh resursiv Zakarpattya [The current state of water resources of Transcarpathia]. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 23(2), 91-99 (in Ukrainian).
Nyssen, J., Poesen, J., Deckers, J., 2009. Land degradation and soil and water conservation in tropical highlands. Soil Till. Res. 103(2), 197-202.
Pakhomov, O.Y., Gasso, V.Y., Goloborodko, K.K., Poljakov, M.V., Grycan, Y.I., Bulakhov, V.L., Brygadyrenko, V.V., Kljuchko, Z.F., Mezhzherin, S.V., Novicky, R.O., Pysanec, Y.M., Pljushh, I.G., Ponomarenko, O.L., Puchkov, O.V., Radchenko, V.G., 2011. Chervona knyga Dnipropetrovskoi oblasti. Tvarynnyj svit [The red book of Dnipropetrovsk region. Animals]. New Print, Dnipropetrovsk (in Ukrainian).
Pickering, C.M., Hill, W., 2007. Impacts of recreation and tourism on plant biodiversity and vegetation in protected areas
in Australia. Journal of Environmental Management 85, 791-800.
Pop, S.S., 2002. Pryrodni resursy Zakarpattya [Natural resources of Transcarpathia]. Spektral, Uzhgorod (in Ukrainian).
Price, M.F., Kim, E.G., 1999. Priorities for sustainable mountain development in Europe. Int. J. Sust. Dev. World 6(3), 203-219.
Raschke, N., 2005. Environmental impact assessment as a step to sustainable tourism development. WIT Transaction on Ecology and the Environment 84, 303-313.
Schad, I., Schmitter, P., Saint-Macary, C., Neef, A., Lamers, M., Nguyen, L., Hilger, T., Hoffmann, V., 2012. Why do people not learn from flood disasters? Evidence from Vietnam's northwestern mountains. Nat. Hazards 62(2), 221-241.
Semal, V.J. (ed.), 2014. Dopovid pro stan navkolyshnogo pry-rodnogo seredovyshha Zakarpatskoyi oblasti za 2013 rik [Report on Environmental Transcarpathian region by 2013]. Departament ekologiyi ta pryrodnyh resursiv Zakarpatskoyi oblderzhadministraciyi, Uzhgorod (in Ukrainian).
Semal, V.J. (ed.), 2015. Ekologichnyj pasport Zakarpatskoyi oblasti [Environmental passport Transcarpathian region]. Departament ekologiyi ta pryrodnyh resursiv Zakarpatskoyi oblderzhadministraciyi, Uzhgorod (in Ukrainian).
Shpontak, J.M., 2014. Monitoryng dovkillya v Zakarpatskij oblasti. Informacijno-analitychnyj zvit za 2013 rik [Environmental Monitoring in Zakarpattia region. Information Analytical Report for 2013]. Departament ekologiyi ta pry-rodnyh resursiv Zakarpatskoyi oblderzhadministraciyi, Uzhgorod (in Ukrainian).
Somsak, L., Kubicek, F., Haberova, I., Majzlanova, E., 1979. The influence of tourism upon the vegetation of the High Tatras. Biologia (Bratislava) 34, 571-582.
Stojko, S.M., 2000. Prychyny katastrofichnyx pavodkiv u Za-karpatti ta systema ekologichnyx profilaktychnyx zaxodiv yix poperedzhennya [The causes of the disastrous floods in Transcarpathia and ecological system of preventive measures to prevent them]. Ukrainian Botanical Journal 57(1), 11-21 (in Ukrainian).
Stojko, S.M., 2008. Zberezhennya biologichnogo riznomanittya ta ekologichnogo balansu i pidtrymannya stalogo rozvytku v Karpatakh [Preservation of biological diversity and maintenance of ecological balance and sustainable development in the Carpathians]. Visn. Uzhgorod. Univ. Ser. Biol. 24, 5-10 (in Ukrainian).
Voloscuk, I., 1992. Biological diversity in the Carpathians. Oecol. Mont. 2, 43-47.
Walentowski, H., Schulze, E., Teodosiu, M., Bouriaud, O., von Heßberg, A., Bußler, H., Baldauf, L., Schulze, I., Wäldchen, J., Böcker, R., Herzog, S., Schulze, W., 2013. Sustainable forest management of Natura 2000 sites: A case study from a private forest in the Romanian Southern Carpathians. Ann. For. Res. 56(1), 217-245.
Zastavecka, O.V., Zastaveckyi, B.I., 1996. Geografiya Zakarpat-skoyi oblasti [Geography of Transcarpathian region]. Pidruchnyky and Posibnyky, Ternopil (in Ukrainian).
Hadiümna do редкоnегlí 27.02.2016
