CC BY
1ART
НАПРЯМИ My3^HOÏ ПОЛ1ТИКИ НIМЕЦЬКОÏ МУ3ИЧНOÏ РАДИ
Астрант Олшник Алта,
Украгна, 1вано-Франювськ,
ДВНЗ «Прикарпатський нащональний ушверситет 1мен1 Василя Стефаника» ORCID. 0000-0002-5498-9366
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/31032020/6982
ARTICLE INFO
Received: 25 January 2020 Accepted: 12 March 2020 Published: 31 March 2020
KEYWORDS
Music policy of the Federal Republic of Germany, German Music Council, Leo Kestenberg's activity.
ABSTRACT
In the article it is defined the notion of musical policy as a consistent concept of state activities which influence the support and development of music, music education, music facilities, economics of music life etc. The constituent parts of the music policy of modern Germany are determined. It is analyzed the impact and the importance of Leo Kestenberg's reformation activity for the development of the music policy of Prussia in the 1920s, it is explained the role of the music policy in modern FRG and its overall state control of the country's music life in particular. It is outlined a strategic direction of the activity of German Music Council (GMC; Deutsche Musikrat -DMR) - organization of music life and formation of the music policy in a new social context. It is established that the music policy is also a social policy which strives for preservation of general national state interests. The tasks and directions of the implementation of the music policy of FRG are singled out.
Citation: Oliynyk Alina. (2020) Directions of the Music Policy of German Music Council. World Science. 3(55), Vol.4. doi: 10.31435/rsglobal_ws/31032020/6982
Copyright: © 2020 Oliynyk Alina. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Термш «музична полГтика» е вщносно новим термшом в порГвнянш з термшом «культурна полГтика». Вш вперше з'явився в 1907 рощ як назва книги музичного журналюта Карла Сторека. А фактично музична полГтика у НГмеччиш проводилася лише тсля 1918 року i пов'язана з Лео Кестенбергом (1882-1962). Саме вш використав термш «музична полггика» у статп «Прикладна музична полггика» в часописi «Berliner Tageblatt» (№ 425 вгд 21.09.1922).
Музична полГтика - це послщовшсть концепцшних державних заходГв, яю впливають на тдтримку та розвиток музики, музично! освГти, музичних закладГв, економГки музичного життя в щлому. Музичне виховання та державна освГта - це складовГ державно! музично! полГтики. Дослщження музично! полГтики сучасно! Кмеччини е актуальним для Укра!ни на шляху до штегращ! з Своропою.
Результати дослщження. Тенденцп державно! музично! полГтики, зокрема шкшьна музична реформа Прусп у 1922 рощ, а також дГяльшсть Лео Кестенберга у сферГ музично! полГтики детально розглянуп в книзГ Гайде Гаммеля «Шкшьна музика у Ваймарськш республщг ПолГтичш та суспшьш аспекти дискуси реформ в 1920-х роках» [2].
ДГяльшсть Лео Кестенберга в музичнш полгтищ Ваймарсько! республГки була ключовим моментом у часто складних вщносинах мГж державою, суспшьством та мистецтвом. Як шашст, який перейшов в полГтику, Кестенберг змп сформулювати музичну освГту як полГтико-сощальну мюю i реально закршити !! в конкретних проектах реформ. У той же час вш шдтримував рГвновагу мГж елГтою та культурно! спшьнотою, мГж професшними вимогами
до продуктивносп та якосп та педагопчним шдходом, спрямованим на доступнiсть освггшх пропозицш для Bcix соцiальних верств. Завдяки реформi Кестенберга у 1920-х роках були створеш структури у всш галузi шкшьно! музики та приватно! музично! освiти, якi досi мають тривалий ефект у Нiмеччинi. Кестенберг розробив комплексну концепщю музично! освпи, яка охоплювала всi сфери вщ дитячого садка до музично! середньо! школи, консерваторi! та унiверситету - адже саме Кестенберг вперше заснував сучасний тип музично! школи [4].
Кестенберг був танютом, викладачем фортешано в рiзних вищих музичних навчальних закладах, музичним органiзатором i редактором в Берлм та iнших мютах. У 1918 роцi вiн став музичним референтом (Musikreferent) в пруському Мiнiстерствi культури i цiлеспрямовано використовував цю важливу посаду для сво!х далекосяжних реформ. Пiсля звiльнення Кестенберга правим авторитарним урядом в 1932 рощ, його залучення до музичного життя Нiмеччини рiзко заюнчилося. Щдцаний нападу нацiонал-соцiалiстiв, вiн пере!хав до Праги в 1933 рощ, де присвятив себе мiжнароднiй дiяльностi в галузi музично! освiти. У 1938 рощ Кестенберг ем^ував до Палестини, працював генеральним менеджером Палестинського симфошчного оркестру та допомагав розбудовувати музичну сцену в Iзра!лi, помер у Тель-Авiвi.
Сьогоднi демократично обгрунтована ушверсальна концепцiя музично! освiти Кестенберга е актуальною. Мiжнародне товариство iменi Льва Кестенберга (IKG) здiйснюe дослiдження пращ цього вщомого шанюта, музичного педагога та педагога. Як пруський мшютерський чиновник, вiн встановлював стандарти прогресивно! культурно! полiтики. Його iнновацiйнi освггт iмпульси призвели до далекосяжних освггшх реформ (так звана Кестенберзька реформа). Пюля вимушено! емiграцi! 1932 року вш працював у Празi та Париж1, а з 1938 року продовжував свою мистецьку та музичну освггу в Тель-Авiвi. Мiжнародне товариство музично! освгги (ISME) обрало його в 1953 рощ сво!м першим почесним президентом.
Мiжнародне товариство Лео Кестенберга резюмуе нацiональну та мiжнародну дiяльнiсть щодо дослiдження життя та творчосп цього дiяча та робить результати дослщжень та практики доступними для широко! громадськосп. Воно звертаеться до юторично значущо! фази музично! освпи та займаеться культурно-просвпницькою дiяльнiстю Кестенберга в контекстi сучасних дискусiй. Мiжнародне Лео-Кестенбергське товариство розраховане на людей та шституцн, що займаються дослiдженнями дiяльностi Кестенберга та юторп музично! освiти, а також на вшх, хто зацiкавлений у шдтримщ цiлей суспiльства [4].
Усвщомлення того, що музика е свгговою мовою, яка не мае кордошв i сягае розуму, тiла i душi людини, настiльки ж давне, як людська iсторiя. Болючий досвщ держав з тоталiтарним режимом, яю пов'язували музику з полiтичною пропагандою, посприяв тому, що термiн «музична полпика» означав семантичну державну керовашсть i набув негативного вiдтiнку.
Сьогодш музична полiтика це насамперед всебiчний державний контроль музичного життя. Завдяки стратепчнш перебудовi в 2003 рощ Кмецька музична рада (НМР, шмецькою -Deutsche Musikrat (DMR) почала формувати музичну полпику в новому сощальному контекстi. Визнаючи, що музична полпика також е соцiальною полпикою, i може знайти широке громадське визнання тшьки, якщо вона не визначена як прагнення вщстеження окремих шдивщуальних iнтересiв, НМР взяла оргашзащю музичного життя пiд свою отку.
Програма «Музична полiтика е вщповщальностю», яка була прийнята Генеральною Асамблеею в 2009 роцi, присвячена основним параметрам роботи НМР в сферi музично! полпики. Пiсля масштабних консультацш було створено програмну основу для роботи НМР, яка е активною частиною громадянського суспiльства i найбшьшим рухом за громадянсью права в сферi культури, а також допомiжною формуючою силою в суспiльствi. На основi нового розумiння музично! полпики горизонт поточних i майбутнiх сфер дiяльностi в цiй галузi може бути розширений [6].
Отже, музична поллика е iнструментом боротьби, оскшьки за допомогою музики можна забезпечити полнику гуманного сусп1льства. Виходячи з цього розумшня музично! полiтики випливають так1 висновки: гуманна цiннiсноорiентована картина суспшьства е вiдправною точкою музично! полпики; музична полiтика е частиною ряду сощально-полпичних iнструментiв; музична полпика не е унiкальною особливiстю груп або навiть окремих осiб, але в першу чергу несе вщповщальтсть за органiзацiю музичного життя в Кмеччиш як представник громадянського суспшьства. Музична полника може бути устшною лише тодi, коли вона узгоджена, враховуе вимоги i керуеться сощально-полничною ефективнiстю.
Ефективнiсть музично! полiтики визначаеться також сощальною активнiстю окремих шститупв та !х iнiцiатив, здатнiстю реалiзацi! певних дiй за участю громадянського суспшьства
та НМР, яка несе вщповщальшсть перед ушма защкавленими сторонами щодо оргашзаци музичного життя.
Нiмеччина е визначною кра!ною музики у всьому свiтi. Музика - це також зашб комушкаци i економiчний фактор. Разом зi сво!ми асоцiацiями-членами, НМР з моменту !! створення вiдповiдно до волi громадянського суспiльства сприяе посиленню вщповщальносп та спiвпрацi i, таким чином, робить значний внесок в розвиток Шмеччину як музично! кра!ни.
Постшне iнформування усiх зацiкавлених сторiн було i е в центрi уваги музично-полiтично! роботи НМР, оскшьки тiльки свiдомiсть створюе ресурси. Широкий спектр учасниюв забезпечуе мережевi i агiтацiйнi можливостi, якi е ушкальними в культурному секторi. Проекти сприяють музикуванню молодi, мають функцiю iмпульсу для музично! сцени i е найкращим засобом в обмiнi музично-пол^ичних повiдомлень, тому, що музика дiе без слiв. Очевидним е зв'язок мiж музичною полiтикою та проектами, наприклад за рахунок реатзацп 2-го Берлiнського звернення до Свропейсько! ансамбле! Академi! або введення категорп «Популярна музика» на нацюнальному конкурсi «Молодь творить музику».
НМР налiчуе сьогоднi понад 100 асощацш-члешв, об'еднуе всю музичну полiтику та шщюе проекти, якi пов'язанi шюстративною стимуляцiею музично! дiяльностi. Ефективнiсть роботи НМР супроводжуеться соцiальним розвитком та динамiчними процесами музичного життя. У цьому сенш, попередне визначення «музика рухае, спонукае» було замiнене на «музична пол^ика е вiдповiдальнiстю».
Завдання музично! пол^ики ФРН реалiзуються в трьох напрямках.
1. Мониторинг та аналгз подШ в сустльствг. Музичне життя знаходиться тд впливом музичних i соцiально-полiтичних проблем. Наприклад, таю фактори, як культурш поди, мпращя, демографiчнi змiни i високий вщсоток вiдмов вiд урокiв музики в системi загально! освiти значним чином впливають сферу музичного життя. НМР з !! комiтетами експер^в мае вiдповiдний iнструмент для виявлення сощальних змiн та !х наслщюв для музично! iндустрi!.
2. Покращення структури Шмеччини як музичног крагни. На основi анатзу НМР на усх рiвнях активно сприяе покращенню умов для музично! iндустрi!. Виршальним фактором для соцiально-полiтично! дiяльностi е баланс реакци на поточнi поди та ди з точкою зору очшуваних подiй.
3. Врегулювання ¡нновацшних ¡дей для музичного життя. Музична освга, мiжкультурний дiалог, демографiчнi змши, громадська участь i культурне розма!ття - це деякi з тем, як МРН ставить в останш роки i просувае в громадському обговореннi [5, с. 7].
В музичному життi все бiльшого значення набувае iнтерес до соцiально! експлуатацп. Пiдвищення обiзнаностi про важливiсть музично! осв^и починае приносити сво! плоди в плат покращення умов. Однак, в той же час нова культура подiя в галузi осв^и, яка виробляе ефект плацебо, розвиваеться. Так важливими е численнi шщативи - вони не повиннi маскувати той факт, що осв^ня культурна шфраструктура фiнансуеться недостатньо. Дошкiльнi, шкшьш та позашкiльнi навчальнi заклади стали впливовою частиною музично! полiтики, але !х iснування знаходиться пiд загрозою. Центральне значення музично! освiти як частини культурно! осв^и -розвиток особистост i основно! мережi для уих областей музики i культурного життя. НМР стала першою оргашзащею в сферi культури, яка увшшла в суспiльну свiдомiсть.
Музична полгтика включае таю фактори: музична полгтика як суспiльна полгтика, музичне життя, музика та медiа, музична дiяльнiсть, музичнi професi!, демографiчнi змiни, зовтшня музична полiтика, аматорське музикування, креатившсть, культурне рiзноманiття тощо.
1ншими тематичними прiоритетами в музичному полiтичному спектрi е: культурне розма!ття (пiдтримка i розширення культурного розма!ття i, отже, музичного розма!ття з точки зору трьох основних компонентiв Конвенцi! ЮНЕСКО про охорону та заохочення культурного розма!ття: культурна спадщина, сучасне художне вираження (включно стиль через вiдомi молодiжнi культури i культури шших кра!н), значення творчостi (оцiнка творчих послуг та пов'язанi необхiднi рамки, зокрема, для авторiв, ера оцифрування ^ртуатзащя свiтiв) [5].
НМР як культурне об'еднання громадянського суспiльства, подшяе вiдповiдальнiсть за соцiальний розвиток. Зарубiжна музична полiтика - одне з !! оригiнальних завдань, яке полягае в наступному: культурна рiзноманiтнiсть е основою роботи музично! пол^ики. Це закршлено в основнiй програмi НМР вщповщно до Конвенцi! ЮНЕСКО про захист та просування культурного рiзноманiття. Вперше була укладена мiжнародна угода, яка зрiвняе три основи культурного рiзноманiття: захист та просування культурно! спадщини, сучаснi художнi форми
вираження (ус напрями), культури iнших краТн на територп ФРН. При такому широкому пiдходi до культурного рiзноманiття, який не може бути обмежений транскультурною сферою, гснуе також розширений погляд на зовнiшню музичну полiтику. Вш бiльше не сто!ть на самот - можливо, несе виключну в^повдальнють за Мiнiстерство закордонних справ та його посередницьких органiзацiй - але тiсно пов'язаний з культурним формами вираження краТни.
Рис. 1. [Схема подана за: 5, с. 8].
Багатогранш зв'язки усiх федеральних рiвнiв держави та громадянського суспiльства показують, насмльки переплетенi внутрiшнi та зовшшш напрями. З огляду на численш вiдповiдальнi мiнiстерства у справах на федеральному рiвнi (закордоннi справи, культура та засоби масово!' iнформацii, розвиток, оборона) необх1дно вдосконалювати спiвпрацю в розумшт скоординовано! зовшшньо!' культурно!' полгтики.
Культурне розматття Конвенцп ЮНЕСКО базуеться на транскультурнш комуткаци. Внутрiшня полгтика освiти та культури е частиною зовшшньо!' культурно!' полiтики i навпаки.
У ФРН постшно зростае частка шоземщв. Цей розвиток воображено в завданнях НМР, яка е найб№шим рухом за громадянськ1 права в культурному секторi та несе в1дпов1дальшсть за його активний розвиток. На фош зростаючого переходу компетенцп у сферi прийняття полiтичних рiшень на европейський чи м1жнародний рiвень громадянська активнiсть набувае все бшьшого значення, особливо у зв'язку iз структурами громадянського сустльства в краiнi та за кордоном [1].
Таким чином, гснуе чгтка основа для дш та чiткий порядок з точки зору стратепчно! орiентацii: зовнiшня музична полiтика НМР е частиною и загально! стратепчно! спрямованостi. Концептуальною основою зовшшньо! музично! полiтики е Конвенщя ЮНЕСКО про культурне розма'ття, 2-е Берлшське звернення, основна програма «Музична полгтика у в^повщальностЬ» та вщповщт рiшення президп.
Завданнями зовнiшньоi музично! полiтики Нiмецькоi музично!' ради е: формування стратегiчних партнерських стосунк1в з питань музично! полiтики, сприяння стшким зустрiчам, обмш iнформацiею. Щодо м1жнародного обмiну в контекстi зовнiшньоi музично! полiтики, слщ вданачити, що м1жнародш контакти НМР зростали протягом десятилть i стали важливим елементом культурного обмну м1ж Нiмеччиною, 11 европейськими суодами та рiзними неевропейськими кранами. НМР разом зi сво!ми членами, зокрема з регюнальними радами музики, поглиблюе i розширюе сво! контакти з европейськими державами, всередиш i поза £С. Iнiцiювання та тдтримка мiжнародних в^дносин передбачае тюну ствпрацю всерединi НМР зi сво!ми дорадчими радами та за Г! межами з вдаовщними в^дпов^дальними партнерами. Сюди входить: документацiя iснуючих заходiв НМР та Landesmusikrate, спiвпраця з Мiжнародною музичною радою, бвропейською музичною радою та 18МБ для вдосконалення творчо!' роботи та музичного
обмГну, ствпраця з 1нститутом Гете та 1нститутом зовнiшнiх культурних зв'язюв, можливiсть сшвпращ з компанiями, фондами та установами, що працюють у вiдповiдних кра!нах [1, с. 2].
Процес формування думки в НМР, який базуеться на досвщ !! членiв та зовшшньому досвiдi, е достатньо перспективним. У жвавому дискyрсi мiж федеральними спецiалiзованими комiтетами, дорадчими радами, робочими групами, стратепчним комiтетом та виконавчим комГтетом можлива дiалогово-орiентована музична полГтика на основi базово! програми.
Центральним вихiдним пунктом музично-полГтично! роботи НМР е збереження та сприяння культурному розма!ттю в Нiмеччинi. Свропа та НГмеччина, зокрема, можуть розраховувати на величезне багатство культурного рiзноманiття, особливо для музичного сектору. Основна мета - це захист та просування культурно! спадщини ФРН ти культури шших кра!н, попyляризацiя сучасно! музики тощо.
Конвенцiю ЮНЕСКО використовують для реалiзацi! !! цiлей як шструменту культурно! полiтики. Тiльки тодi, коли конкретш переваги цiе! конвенцп стають помiтними на мiсцi, тобто там, де культура живе i переживаеться заново кожен день, вона може стати ефективною. Це не простий, але неминучий шлях у цифрову епоху. Державна мета культури, це - забезпечення та змщнення професшного та аматорського музичного життя, квалiфiкована та довготривала музична освГта, захист штелектуально! власносп, належнi умови навчання музичних професiй та пiдтримyючi рамковi умови для музично! iндyстрi!.
В епоху економiзацi! майже всiх сфер життя мае залишатися розyмiння того, що освГта та культура - це не просто економiчний актив, але i, насамперед, культурний актив, який е суспшьною вiдповiдальнiстю, а отже, сyспiльним завданням, а також зобов'язанням забезпечити державне фiнансyвання Конвенцн ЮНЕСКО про культурне рiзноманiття [3].
Висновки. Вивчивши досвiд музично! полгтики в сyчаснiй ФРН, можна побачити основну перспективу - НМР пропонуе уможливити, забезпечити музичну освГту як процес упродовж життя. Кожен громадянин, незалежно вгд свого соцiального та еттчного походження, мае мати можливють отримати квалiфiкованy та безперервну музичну освГту. У той же час рання музична шдтримка вiдiграе особливу роль, оскшьки сьогодшшш дiти-мyзиканти - це доросл музиканти завтрашнього дня. Образ орiентованого на людину сустльства поеднуеться з переконанням, що досвщ роботи з музикою повинен стати можливим як елементарна складова в будь-якому вшг. Лише з прагненням дозволити кожиш людиш культурну участь i тим самим змщнити Гндивща в його самовираженш, може виникнути щось на зразок суспшьно! угоди про незамштсть культурного життя. Покращення структури для всГе! музично! освГти залишаеться завданням суспшьно! вГдповщальносп i е головним питанням роботи кожно! музично! полгтики, в тому чист музично! полгтики ФРН. Федеральний уряд е поштовхом, рушшною силою, а федеральт землГ та мунщипалгтети покликан Гнвестувати бГльше ресурсГв у музичну освГту та посилити стимули до громадянсько! та меценатсько! дГяльностГ. Покращення громадянсько! участГ - це не лише питання особистого Гнвестування, а й питання сприйняття громадськ1стю, визнання та Гмпульсу [5, с. 9].
Для Укра!ни забезпечення умов для музично! освГти сво!х громадян упродовж життя та створення впливових громадянських ГнституцГй у сферГ музично! освГти залишаються поки-що викликами, однак засвоення досвГду i здобуткГв сучасно! НГмеччини е вагомою пГдвалиною на подоланш перешкод для !х реалГзацП.
Л1ТЕРАТУРА
1. Eckpunkte der Auswärtigen Musikpolitik des Deutschen Musikrates. 2012. URL: https://www.musikrat.de/fileadmin/files/DMR_Musikpolitik/Auswaertige_Musikpolitik/DMR_Eckpunkte_ Auswaertige_Musikpolitik.pdf
2. Hammel Heide. Die Schulmusik in der Weimarer Republik. Politische und gesellschaftliche Aspekte der Reformdiskussion in den 20er Jahren. Stuttgart: Metzler, 1990. 280 s.
3. Höppner Christian. Musikpolitik in der Verantwortung. URL: https://www.nmz.de/artikel/musikpolitik-in-der-verantwortung
4. Internationale Leo-Kestenberg-Gesellschaft IKG. URL: https://www.leo-kestenberg.com/startseite-deutsch/leo-kestenberg/
5. Musikpolitik in der Verantwortung. Grundsatzprogramm des Deutschen Musikrates. 12 s. URL: http://www.miz.org/downloads/dokumente/564/dmr_grundsatzpapier-musikpolitik.pdf
6. Was ist Musikpolitik? Musikpolitik. Deutscher Musikrat. URL: https://www.musikrat.de/1/musikpolitik/
