CC BY
14
УДК 636.92
Лучин 1.С., кандидат с. г. наук, старший науковий сшвроб^ник ©
Коломийська дослгдна станщя 1еано-Франк1еського ¡нституту АПВ
НАГРОМАДЖЕННЯ РАДЮНУКЛ1Д1В У М'ЯЗАХ I К1СТКАХ Р1ЗНОГО ЗА В1КОМ I ПОХОДЖЕННЯМ МОЛОДНЯКУ КРОЛ1В
Шдчас еирощуеання молодняку крол1е р1зного походження еизначали егдгодгеельну продуктиетсть, яка була кращою у трьох породних помгсей(на 170г бшьший приркт одтег голоеи за перюд еирощуеання) , а також дослгджуеали е процес еирощуеання законом1ршсть нагромадження Sr-90 I Cs-137, е умоеах природного радюактиеного фону при надходжент з кормом у ещ1 2, 3 ¡4 м1сяц1. Нагромадження радгонуклгдге е тстках станоеило стронцт - 0,348 - 0,826 Бк/кг, цезт - 5,356 - 7,106 Бк/кг; у м 'язах егдпоегдно 0,086 - 0,018 Бк/кг, 0,63 - 0,811 Бк/кг. Однак, на низьку акумуляцт Sr-90 I Cs-137 еплинуе достатньо збалансоеаний рацюн, хоча I е пеешй м1р1 I походження мало значення у нагромадженш цих елемент1е.
Ключовi слова: рад1ацшна загроза, радюнуклгди, радюцезт, резорбщя, природнийрадюактиений фон, радюметр, генотип, законом1ршсть.
Вступ. Гострою залишаеться проблема виробництва еколопчно безпечних продукив тваринництва тсля забруднення радюнуклщами бшьшо! частини територи Украши. Загальною закономiрнiстю е те, що радiацiйна загроза вщ вироблено! на забруднених землях продукци збережеться ще близько 300 роюв(10 перiодiв натврозпаду цезш та стронцш)[5]. Шсля авари на ЧАЕС пройшло вже понад 20 роюв, при цьому вмкт Cs-137 в кормах господарств 1вано-Франювсько! област коливаеться в межах з 2-20,43 Бк/кг, у деяких зразках показник ще бшьший. Вмют радюнуклвдв в грунтах знаходиться в межах 29,4-242,3 Бк/кг., Sr-90 вщ 1,66-13,16 Бк/кг.
В зв'язку з великими масштабами техногенного забруднення навколишнього середовища радюнуклщи включеш в мiжнароднi i вiтчизнянi списки забруднюючих речовин, що пiдлягають контролю [7].
Шсля авари на ЧАЕС серед велико! кшькосп штучно - радюактивних нуклдав змiшаний Р - у- випромiнювач 137Cs е одним з найбшьш довго юнуючих. Мiсцем найбшьшо! локалiзацil його в органiзмi тварин е м'язова тканина[9].
Депонування радюнуклвдв при надходженнi в оргашзм тварин визначаеться розчиннiстю речовини у вмютимому рiзних вiддiлiв харчетравно! системи, хiмiчними властивостями нуклiду, видовими (генетичними), вжовими i фiзiологiчними особливостями оргашзму, балансом основних елементiв харчування в ращош i iншими факторами[6].
Великий вплив на рiвень засвоення i депонування радiонуклiдiв мае хiмiчний склад мшерально! частки корму, тобто присутшсть в ньому iзотопних
© Лучин 1.С., 2009
143
або неiзотопних носив. Для прикладу, корм багатий кальщем знижуе резорбцш Sr-90 i його подальше депонування в скелету а дефщитний за кальцiем корм, навпаки, тдвищуе кишкову резорбцiю Sr-90[1].
Оптимiзацiя вуглеводневого живлення вiдгодiвельним бичкам позитивно позначаеться на !х приростах, знижуе концентрацш цезiю-137 у м'ясi та печшщ дослiдних бичкiв вiдповiдно на 5,3 - 21,7% та 15,4 - 19,6%[8].
При постшному надходженш радiоцезiю в органiзм гусенят середня швидкiсть нагромадження за добу у м'язах становила в Бк/добу: у 2мкящ 16; у 3 мюящ 15,6; у 4 мiсяцi 5,3 [4].
Дослщження Л. Н. Бурикшо1 i Е. I. Ярцева на двох групах собак вказують, що глобальний Sr90, який поступае в оргашзм продуктивних тварин в ультра малш кiлькостi депонуеться швидше нiж при одноразовому згодовуванш шдикаторно1 дози. Виведення радюнуклвдв у дорослих тварин проходить значно швидше шж у молодих.
Рiвень активностi Cs137 в м'яс зв'язаний з ступенем забруднення природних угщь радiоактивними опадами. Так, щ речовини бiльше випадають в прибережних i гiрських районах, де i м'ясо продуктивних тварин бiльш забруднене цим радюнуклщом[1].
Роль природного радюактивного фону в процесах життедiяльностi тюно переплiтаеться з загальною проблемою ди малих доз юшзуючо1 радiацil на органiзм i до сих тр залишаеться одним з мало вивчених питань радюбюлоги... На основi використання екологiчних механiзмiв перетворення популяцiй теоретично можливе свщоме керування еволюцiйним процесом безпосередньо в природi, створення нових форм тварин, якi ефективнiше використовують ресурси середовища, пiдвищують ефективнiсть енергетично! i геохiмiчноl роботи бiогеоценозiв. Штучний добiр, оснований не тщьки на функцюнальнш, але й на енергетичнш оцiнцi пристосувальних реакцiй тварин, може привести до створення нових видiв тварин iз заданими властивостями [2].
Важливим i не вивченим залишаеться питання нагромадження радiонуклiдiв в тушках кролiв при створеннi нових генотитв в умовах Прикарпаття.
Метою досл1дження е визначення в м'язах i кктках вмiсту радiонуклiдiв Sr-90 i Cs-137 на трьох етапах контрольного вирощування (у 2, 3 i 4ох мiсячному вiцi) у рiзного за походженням молодняку кролiв.
Матер1ал 1 методи. Вивчення вiдгодiвельних i забшних показникiв молодняку кролiв проводилось у фермерському господарствi "Елiт" Коломийського району 1вано-Франювсько1 областi, а радiологiчнi дослщження в лаборатори тваринництва Коломийсько! дослщно! станцil. Матерiалом для роботи послужили кролi генотипу: мiсцева шиншила - МШ i трьох породнi помю - НТШ ( 3/8 МШ 7в Ф 4/8 БВ ).
Сформовано 2^ групи кролiв по 30 голiв у кожнiй, вж кроленят при постановцi на дослщ 45-50 днiв.
Молодняку кролiв (двом групам) згодовували змiшаний рацiон, який по поживноси складався на 70% концентрованих кормiв (комбiкорм для вiдгодiвлi
144
кролiв) i 30% зелено! маси вико-BÍBca. Закупляли гранульований комбжорм в Коломийському комбжормовому заводi ,,АВО mix'' .
В ходi експерименту у молодняку кролiв на протязi 45-120 днiв вивчали штенсившсть росту i затрати корму на одиницю продукци. При досягненнi 2, 3 i 4-ох мiсячного вжу проводили забiй 5-и голiв кожного генотипу i визначали вмiст радiонуклiдiв(Cs-137, Sr-90) в м'язах i юстках[3]. Bei зважування проводили на електронних вагах з точшстю до 1 грама. У вЫх групах згодовування гранульованого комбжорму i зелено! маси було вволю з врахуванням по!дання. Доступ до води цшодобовий. Утримання кл^кове у примiщеннях.
Визначення Sr-90 у рiзновiкового молодняку кролiв проводили за методиками центрального шституту агрохiмiчного обслуговування сiльського господарства (Ц1НАО), шляхом(оксалатний метод) повного видалення радiонуклiду в iзотопно-чистому видi з маси проб м'яса i исток взятих для аналiзу з кiнцевим вимiрюванням на приладi УМФ - 1500.
Цезш-137 визначали в кормах радiометром РИГ-01у. Аналiз м'яса i кiсток проводили на приладi УМФ-1500.
Результати дослщження. Змiни живо! маси молодняку кролiв по групах пiд час дослщу (М±т,г) показано в таблицi 1, iз яко! видно, що найбшьшу живу масу у вiцi 60, 90 i 120 дшв мали тварини генотипу НТШ по вщношенню до сво!х ровесникiв МШ, а рiзниця на одну голову вщповщно становила 143, 126, 44г. Помкш тварини переважали чистопорiдних приростом живо! маси за весь перюд вирощування (46-120днiв) на 170г.
Таблиця 1
Вщгод1вельна продуктивмсть молодняку кролiв_
BÍK, дн1в Походження
НТШ М Ш
45 870±1,58 721±2,5
60 1426±2,89 1294±3,04
90 2412±4,81 2137±3,22
120 3292±5,00 2973±4,02
перюд вирощування, приркт живот маси дшв серед. добовий приркт , грам
46-60 556/37,1 573/38,2
61-90 986/32,3 843/28,1
46-90 1542/34,3 1416/31,5
91-120 880/29,3 836/27,9
46-120 2422/32,3 2252/30,0
-||- -||- затрати корму на 1кг приросту живоТ маси, кг. кор. од.
46-60 3,24 3,42
61-90 4,52 5,05
91-120 6,81 6,68
46-120 5,06 5,24
145
Таблиця свщчить, що штенсившший середньодобовий приркт живо! маси у групах е з 46 по 90 денний вж. Слщ вщзначити, що при продуктивностi понад 30г за добу молодняк досягае живо! маси, що вщповщае забшному стандарту вже у 90 дшв.
Показник затрат корму на одиницю приросту одиницi маси в значнш мiрi визначае ефективнiсть виробництва кролятини. 1з приведених даних(таблиця 1) видно, що за весь перюд вiдгодiвлi (з 46 по 120 денний вж) найменшi затрати корму на 1 кг приросту були у тварин знову ж таки групи генотипу 3/8 МШ 7в Ф 4/8 i БВ (5,06кг кормових одиниць). Бiльшi затрати кормiв мали кролi МШ на 1кг приросту живо! маси -5,24кг кормових одиниць.
Провiвши аналiз кормiв визначили вмiст в ньому стронцш i цезiю (таблиця 2). Рiвень радiонуклiдiв був на рiвнi допустимо! концентраций який в комбiкормi становив за Sr-90 0,56 Бк/кг за Cs-137 5,13 Бк/кг , вiдповiдно в зеленiй мас вико-сумiшi Sr-90 4,4 Бк/кг i Cs-137 0,6 Бк/кг. Для об'ективно! iнформацi! про надходження радiонуклiдiв через корми в оргашзм кролiв визначили вмкт Sr-90 i Cs-137 в однш кормовiй одиницi виходячи iз структури рацiону, по!дання корму i затрат кормових одиниць на 1кг приросту по перюдах(таблиця 2). Виявилось дещо бiльше надходження в оргашзм радюнуклдав з кормами у помкного молодняку , що пов'язано з вищою продуктивнiстю i бiльшим по!данням корму. За весь перiод вирощування поступлення Sr-90 i Cs-137 з ращоном було не суттево бшьшим у тварин генотипу НТШ(Sr-90 - 473,86 Бк/кг; Cs-137 - 255,31 Бк/кг).
Таблиця 2
Вмпст рад1онукл1д1в в кормах i надходження з вжом _до рацiону крол1в_
Корми Радшнуклвди, Бк/кг
Sr-90 Cs-137
комбiкорм 0,56±0,051 5,13±0,293
зел. маса викосум 4,4±0,324 0,6±0,058
в 1кг кор. од. 38,68 20, 84
першд вирощування, дшв походження
НТШ МШ НТШ МШ
46 - 60 69,68 75,8 37,54 40,84
61 - 90 172,38 164,67 92,88 88,72
91 - 120 231,8 216,0 124,89 116,38
46 - 120 473,86 456,47 255,31 245,94
Данi таблицi 3 демонструють послiдовнiсть змiни концентрацi! Sr-90 i Cs-137 в м'язах i юстках молодняку кролiв на протязi дослщу. Вiдкладання цих радiонуклiдiв в м'язах е рiзним. Так Sr-90 зменшуе свою присутнiсть з 0,032 -0,086 Бк/кг в 2 мкячному вщ до 0,018 - 0,029 Бк/кг в 4 мкящ, що е характерним для стронцш, так як iзоморфним носкм для нього е стабшьний кальцiй. Чим менша концентрацiя носiя, тим бiльша сорбщя радiоактивно! речовини органiзмом. Незначно бшьша концентрацiя в м'язах Sr-90 у кролiв
146
походження - мкцева шиншила на 0,005 - 0,06%, що очевидно пов'язане з генотипом i пршою оплатою кормом приросту в порiвняннi з кролями НТШ.
Таблиця 3
6 Радшнуклвди Вiк при забоТ
2 м1сящ 3 м1сящ 4 м1сящ
м'язи кктки м'язи кктки м'язи кктки
НТШ Sr- 90 Бк/кг 0,032± 0,003 0,348± 0,022 0,024± 0,002 0,346± 0,017 0,018± 0,002 0,584± 0,009
Cs-137 Бк/кг 0,63± 0,038 7,13± 0,318 0,468± 0,023 5,356± 0,188 0,732± 0,026 5,936± 0,132
МШ Sr- 90 Бк/кг 0,086± 0,004 0,79± 0,061 0,044± 0,004 0,575± 0,033 0,029± 0,002 0.826± 0,012
Cs-137 Бк/кг 0,811± 0,056 8,21± 0,277 0,777± 0,045 6,57± 0,207 0,939± 0,03 7,106± 0,116
Зворотна тенденщя акумуляци стронцш в юстках. При забо! кролiв у 2 мiсяцi його концентращя становила 0,348 - 0,79 Бк/кг, що на 0,3 - 0,69% бшьше, як при забо! в 3 мкячному вiцi, очевидно, деяке поступлення в оргашзм кролiв Sr-90 вiдбулось в дородовому i лактацiйному перiодах. В 4 мюящ концентрацiя стронцiю в кiстках кролiв НТШ зросла до 0,584 Бк/кг, а в мкцево! шиншили 0,826 Бк/кг. 1нтенсившсть нагромадження цього радюнуклщу i в кiстках бiльша в кролiв генотипу МШ в порiвняннi з трьох породними ровесниками. На протязi всього дослiду у двох групах концентращя Sr-90 в м'язах динамiчно зменшувалась збiльшуючись у юстках.
Така сама тенденцiя концентраци Cs-137 в тушках ростучого молодняку кролiв стосовно походження та вмiсту в м'язах i кiстках у 2 мкячному вiцi по вiдношенню до в 3 i 4 мюячного вiку. Прослiдковуeться i певна закономiрнiсть акумуляци цього радiонуклiду для двох груп кролiв в процесi вирощування: нагромадження цезш в кiстках зростае повiльно вiд 5,356 - 5,936 Бк/кг; 6,57 - 7,106 Бк/кг, а у м'язах бшьш штенсивно вщ 0,468 -0,732 Бк/кг; вщ 0,777 - 0,939 Бк/кг. Для цезш iзоморфним носieм е калiй, який в бiльшостi знаходиться в м'язах i вiд його наявност залежить рiвень концентраци Cs-137.
Концентрацiя радiонуклiдiв Sr-90 i Cs-137 в тушках молодняку кролiв в умовах природного радюактивного фону Прикарпаття не значна i дещо залежить вщ генетичних особливостей тварин та в бшьшш мiрi вiд повнощнност годiвлi.
Висновки
Визначена вiдгодiвельна продуктившсть молодняку кролiв двох генотипiв i одночасно концентрацiя при надходженнi з кормом в умовах постшного радюлопчного фону Sr-90 i Cs-137 в тушках у рiзного за вжом молодняку кролiв. Нагромадження радiонуклiдiв в юстках становить стронцш - 0,348 - 0,826 Бк/кг, цезш - 5,356 - 7,106 Бк/кг; у м'язах вщповщно 0,086 -
147
0.018 Бк/кг, 0,63 - 0,811 Бк/кг. Нагромадження цих елеменив в тушках кролiв е не значним i щ показники не попршують якост м'яса. Однак, на низьку акумуляцiю Sr-90 i Cs-137 вплинув достатньо збалансований ращон, хоча i в певнiй Mipi i походження мало значення у нагромадженш цих елементiв.
Л1тература
1. Воккен Г.Г. Радиобиология. - М.: Высшая школа, 1967.
2.1вашура А.А.,Ткачова 1.В. Формування екологiчних аспектiв у твариннищш // Наук.-техн. бюл. / УААН. 1н-т тваринництва. - Харюв, 2004. - Вип. 87. - С. 79-83.
3.Инструктивно-методические указания по определению радиоактивности в объектах ветнадзора. - М.: «Колос», 1970.
4. Малиновський А.С., Романчук Л.Д. Метаболiзм радюцезш в органiзмi гусей в умовах рiзних рiвнiв забруднення // Вкник аграрно! науки. - 2001.- №6. - С.63 - 65.
5. Маменко О.М. Еколопчш проблема тваринництва // Агроеколопчний журнал. - 2007.-№4.- С. 11- 17.
6. Пристер Б.С., Лощилов Н.А., Немец О.Ф., Поярков В.А. Основы сельскохозяйственной радиологии. - К.: «Урожай», 1991.- С.290 - 316.5
7.Методические указания по определению содержания стронция - 90 и цезия - 137 в почвах и растениях. - М.: ЦИНАО, 1985 - 64 с.
8. Савченко Ю.1., Савчук 1.М. Трансформащя штраив, радюнуклдав, солей важких металiв у м'ясо бугайщв залежно вiд оптимiзацiï вуглеводневого живлення // Вкник аграрноï науки. - 1998. - №3. - С.53 - 55.
9. Трофiмова Г.В. Особливост метаболiзму 137Cs у рубщ овець у разi його постшного надходження з сiном // Вюник аграрноï науки. - 2000. - №5. - С.73.
Summary Luchin I.S.
PILING UP OF RADIONUKLIDIV IN MUSCLES AND BONES OF DIFFERENT ON AGE AND BY AN ORIGIN THE SAPLING OF CRAWLS.
During growing the sapling of crawls of different origin determined the productivity which was the best at three cross-breeds(on 170g a greater increase of one head is for period of growing) ofpedigrees, and also explored conformity to the law ofpiling up of Sr-90 and Cs-137 in the process of growing, in the conditions of natural radio-active background at a receipt with a forage in age 2, 3 and 4 months. Piling up of radio-active elements in bones made strontium - 0,348 - 0,826 Бк/кг, to the caesium - 5,356 - 7,106 Бк/кг; in muscles according to 0,086 - 0,018 Бк/кг, 0,63 - 0,811 Бк/кг. However, on the low accumulation of Sr-90 and Cs-137 influenced a ration is balanced enough, although and in a certain measure and origin little value in piling up of these elements.
Стаття надшшла до редакцИ' 10.04.2009
148
