Динаміка плодючості кролематок в залежності від окролу і походження Текст научной статьи по специальности «Животноводство и молочное дело»

УДК 636.92

Пер1г Д.П., кандидат сшьськогосподарських наук, доцент Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт

¡мет С.З.Гжицького, Украта.

Лучин 1.С., кандидат сшьськогосподарських наук, старший науковий

сшвроб^ник

Коломийська дослгдна станц1я 1еано-Франтеського тституту АПВ,Украта.

Фокшей М.М., кандидат сшьськогосподарських наук, доцент тститут упраелтня природнимиресурсами, Украта.

ДИНАМ1КА ПЛОДЮЧОСТ1 КРОЛЕМАТОК В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д ОКРОЛУ I ПОХОДЖЕННЯ

Виечали показники плодючостг кролематок при чистопородному спароеуеанШ пор1д:м1сцееа шиншила(МШ), быий еелетень(БВ), фланд(Ф) та трьох породних пом1сей(НТШ) цих поргд. Кращу багатопл1дтсть I збережетсть гтзд еияеили кролематки генотипу НТШ I МШ на 7 - 12% е пор1енянШ з кролематками поргд быий еелетень I фландр. Вищ1 показники плодючостг бшьшгсть кролематок проявило при II окролг I менш1 при III.

Ключовi слова: плодючкть, генотип, чистопородне спаровування, окрт, репродуктивШ показники, збережетсть гтзда, продуктивтсть.

Св^овий досвщ i досвщ прогресивних пщприемств Укра!ни показуе, що найефектившша е галузь, яка в короткий час може повернути витрачеш на не! кошти. Одшею з таких галузей е кролiвництво. За рж вщ одше! кролематки, при штенсивних умовах розведення, можна отримати 35-40 голiв молодняку загальною живою масою 100-120кг.

Вiд одше! кролематки протягом року, при на тв штенсивному веденi галузi, в примщеннях без пiдiгрiву можна одержати чотири - п'ять окролiв i виростити 20-25 кроленят. А ранш окроли дають можливiсть одержати додатковий окрш вiд власного ремонту по чотири-п'ять кроленят вщ кожно! разово! самочки. Тобто вщ кожно! основно! самки протягом року можна мати 50-60 кроленят, що при реалiзацi! молодняку в тримюячному вщ живою масою 2,2-2,5кг становить 120-130кг м'яса. Вироблена жива маса вщповщае масi одше! вiдгодiвельно! свинi. Чистий прибуток вщ однiе! самки 470-570 грн. [1].

Плодючкть - одна з щнних властивостей кролiв, яка залежить не стшьки вiд породи, скiльки вщ iндивiдуальних особливостей, вiку тварин, умов годiвлi та утримання[3].

За даними В.Г. Плотшкова, М.В. Хорунжия основними селекцшними ознаками, вiд яких залежить економiчний ефект в кролiвництвi е кшькють i жива маса кроленят при народженш, збереженiсть гнiзд, швидюсть росту та оплата корму приростами[5,6].

Клiматичнi умови на Прикарпаттi е складними для вирощування кролiв,

314

особливо високопродуктивних i скороспших порщ. Рiзкий перепад метеоролопчних показниюв сприяе захворюванню кролiв та зниженню продуктивностi.

Однак, проведенi дослщження на Iвано-Франкiвщинi по вивченню вщтворювально! здатностi кролематок рiзних порiд та !х комбiнацiйних поеднань свiдчать, що в цих умовах найвищi показники плщност були у кролематок мюцево! шиншили та у !х помкей з фландром i бiлим велетнем(ощнювались кролематки по одному окролу)[2].

Метою наших дослщжень е вивчити репродуктивш особливостi кролематок чотирьох генотипiв на протязi трьох окролiв та порiвняти !х в умовах пiв штенсивного ведення галузi на Прикарпаттi.

Методика дослвджень.

Робота розпочата з початку поточного року на базi Коломийсько! дослщно! станци з метою виявлення бшьш максимально! плодючостi в кролематок рiзного походження. Для дослiду використовували спорiдненi, але географiчно вiддаленi породи м'ясо шкуркового напрямку продуктивностi: мкцева шиншила, фландр, бiлий велетень i отриманi вiд цих порiд помiсi.

В процесi роботи оцiнювали кролематок за: плодючютю, кiлькiстю мертвонароджених кроленят, кшькктю кроленят при вiдлученнi в 45 дшв, збереженiстю гнiзда. Сформовано чотири групи кролематок по 25голiв в кожнш i 2-3 самщ закрiплених за кожною групою. В момент першого спаровування ремонтний молодняк мав вш 5,5 - 6 мкящв i вiдповiдав розвитку I класу i класу елiта згщно належностi до породи. Спаровування чистопородне, яке починалось з ачня мкяця i тривало до липня поточного року. 1нтервал парування мiж групами був 20 дшв, а в середиш групи до 15дшв.

Таблиця 1

Схема дослщжень

№ гР

Генотип

I окрiл

II окрш

III окрiл

I

НТШ

II

М Ш

III

БВ

IV

Ф

ч

о и

Л

н <у

'5 2

ч о

ч я

в

«

И ч

г а

I

са ® я И н а ш

г

ч

И о В 1® с Щ № Ег" Я

^ £

^ с

и а ы

ч

о и

л

н <у

'5 2

ч о

ч с

в

«

И ч

г а

I

са ® я И н а

ч

и о в 1в ^

Щ № Ет" Я

^ 5

.13 § и а а

ч

о и

Л

н <у

'5 2

ч о

ч

Б

* а

^ ё

са ®

я И

н а

г

ч

И о

в

в ^

Щ № Ет" Я

^ 5

^ с

й а а

Де, НТШ - новий тип шиншили; МТТТ- мiсцевa шиншила; БВ - бiлий велетень; Ф - фландр.

Годiвля i напування вволю. Нормування ращошв згiдно стандартних рецептiв. Утримання в двохярусних кликах у примщеннях.

Бiометричнa обробка проводилася за методикою Меркур'ево! £.К. [4].

315

Результати дослщжень.

Згщно заплановано! схеми вивчено плодючють кролематок при чистопородному спаровуванш. Попереднi дослщження показують перевагу груп кролематок генотипу мюцева шиншила i трьох породних помкей над кролематками вiд чистопородного спаровування бшого велетня i фландр(таблиця 2).

Однак, ми в цих дослщженнях не враховували рiзнопорiдне спаровування, яке у певних комбшащях i варiантах пiдбору впливае на плодючкть кролематок.

На основi проведених дослiджень встановлено, що плодючють кролематок мiж групами i мiж окролами рiзниться. Кролематки генотитв мкцево! шиншили (МШ) i НТШ за репродуктивними показниками переважали чистопородних ровесниць двох iнших груп.. Так в порiвняннi до III i IV групи кролематки мкцево! шиншили достовiрно переважали за багатоплщшстю на 1,24 - 1,44голови за I окрш, за II окрш на 1,28 - 1,84 голови, за III на 1,55 - 1,8. Дещо нижча плщшсть в кролематок II групи по вщношенню до III i IV, але переважае за I окрiл на 0,88 - 1,08гол., за II на 0,96 - 1,52 гол., за III на 1,35 -1,6голови.

Результати дослщжень показують, що на показники плодючосп кролематок суттево впливае кшьккть окролiв. В перших трьох групах показники багатоплщноси, кшькосп мертвонароджених кроленят (найменше), збереженостi гшзд були кращi за II окрш^аграма). IV група кролематок, за походженням породи фландр, вщзначалась найнищою плщшстю, низькою збереженiстю гнiзд(63,4 - 74,5% по 3 окролам) i вщносно кращi показники були за I окрш. Це прояв генетично! спадковост - на фонi високо! живо! маси, особливого екстер'еру, грубо! конституци низью материнськi якостi.

Вiдносно кращi материнськi якостi проявляють трьох породш помiснi кролематки НТШ, хоча багатоплщшсть дещо нижча в порiвняннi з кролематками шиншили(на 0,2 - 0,36гол.), але низька мертвонароджуванiсть i вища збереженiсть гнiзд(до 12%).

Досить вагомим критерiем оцiнки генотипiв за материнськими показниками е споЫбшсть максимально бути плщними. Так, за III окролом ощнювали 95%(вiдiбраних для дослiду) кролематок МШ i НТШ, кролематки порщ бiлий велетень i фландр благополучно окролилися i вiд них вщлучено кроленят 70 - 80% iз тих що були поставленi на дослщ. Виходячи з цього для штенсивного використання бiльш придатнi кролематки генотитв МШ i НТШ.

Висновки

Плодючiсть в кролiвництвi частково залежить вщ походження. Показники плодючостi кролематок походження шиншили i трьох породних помкей при чистопородному спаровуваннi переважала чистопороднi кролематки порiд бiлий велетень i фландр на 7-12% (багатоплщшсть, кшьккть мертвонароджених кроленят, кiлькiсть вщлучених кроленят, збереженiсть гнiзда).

316

Самки генотипу НТШ в поеднанш з самцями цього ж походження стшко тдтримують ефект гетерозису по материнським ознакам. Цей генотип i кролематки МШ можуть використовуватись для створення материнських форм для пбридизаци у кролiвництвi на Прикарпатп..

Використання кролематок породи шиншила i помкей ще! породи е доцшьним як в шдивщуальних i фермерських господарствах (шедове утримання) так i при iнтенсивному (батарейне утримання в примщеннях) виробництв^

Таблиця 2

Репродуктивш особливосп кролематок на протязi 3-ох окрол1в_

I окрДинам|ка плодючост; крюлемато!К»кр1.,

"нам I а ка ■ пюдюич остин р «л I е лат

к

НТШ ■ГТ I щди

3,58±

0,221

3,17±

0,218

Ок р2ц Окр1и

3 Дiаграма

Динам1ка плодючост кролематок

2

Окрш

НТШ МШ БВ Ф

2

1

1

3

317

Л1тература

1. Вакуленко I. С. Чи варто вирощувати кролiв.// Тваринництво Украши. -2001. - №1 С.3

2. Лучин I. С. Вакуленко I. С. Метод оцшки вщтворювально! здатносп кролематок рiзних генотитв //Наук.-техн. бюл. / УААН. 1н-т тваринництва. -Харюв, 2004.- Вип.- 87.- С.38-41.

3. Мирось В. В. Кролiвництво. - К.: Урожай, 1981.

4. Меркурьева Е. К. Биометрия в селекции и генетике сельскохозяйственных животных . - М.: «Колос», 1970. С. 171-177.

5. Плотников В. Г. Ошибки начинающих кролиководов. // Кролиководство и звiроводство. - 2002.- №2.- С. 19-20.

6. Хорунжий М. В. Поради кролiвнику. - К.: Урожай,1998. -143 с.

Perih D.P., Luchin I.S., Fokshey M.M.

A dynamics of fecundity of females of crawls is in dependence vid birth of crawls and origin

Studied the indexes of fecundity of females of crawls at of pure breed coupling of breeds: local chinchilla(MSH), white giant(BV), fland(Ф) and three cross-breeds(NTSH) of pedigrees of these breeds. The females of crawls of genotype of NTSH and MSH found out the best amount of born crawls and stored of nests on 7 -12% as compared to the females of crawls of breeds white giant and flandr. Higher indexes of fecundity showed most females of crawls at II birth of crawls and more small at III.

318