CC BY
13
УДК 636.92
Пер1г Д.П., кандидат сшьськогосподарських наук, доцент © Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та б1отехнологт
iмет С.З.Гжицького
Лучин 1.С., кандидат сшьськогосподарських наук, старший науковий
ствроб^ник
Коломийська дослiдна станщя 1еано-Франюеського тституту АПВ
РЕПРОДУКТИВН1 ПОКАЗНИКИ КРОЛЕМАТОК ВИЯВЛЕН1 В ПРОЦЕС1 ПРЯМОГО I ЗВОРОТНОГО СХРЕЩУВАННЯ
Виечали материнсьш показники кролематок на осноеi рiзних(nоeднань) еарiантiе трипородного схрещуеання порiд:мiсцееа шиншила, фландр, бтий еелетень як при прямому, так i i зеоротному спароеуеант. Кращi показники еияеили генотипи 4/8БВ3/8МШ1/8ф при рiзних способах поеднуеання статееих пар.
Ключоei слова: спадкоекть, комбшацшна мтлиекть, аддитивна дiя, репродуктиеш показники, гетерозис, оцшюючий тдекс.
Вступ. У даний час свiтовi тенденци в селекцшнш робот^ зокрема в кролiвництвi, змшеш. Сам процес породоутворення призупинений. В сьогоденш нагромаджений достатнш генетичний потенщал в шнуючих породах. Селекцшний рух спрямований на створення, на базi вихщних порщ, синтетичних генотитв, якi мають достатню стiйку спадковiсть, що е ефективним матерiалом для селекцiонера. Висока гетерозисшсть синтетичного матерiалу забезпечуе високу лабiльнiсть, ефект гетерозису i подальшу структуризацiю популяцп.
Використання сучасних селекцшних заходiв (робота в закритих популящях) дозволяе скоротити затрати виробництва при закупiвлi ремонтного поголiв'я для процеЫв пбридизаци, схрещування i мосвiження кровГ'. А також при великiй сконцентрованост сучасного тваринництва запобiгти епiзоотiям i новим захворюванням, що трансформуються, стають вiрулентнiшими (новi форми).
Використання в селекцшних технолопях схрещування переслiдуе декiлька цшей - збагатити спадковiсть одше! iз порiд ...; на базi двох i бiльше порiд створити нову породу (генотип),яка б узагальнила вс позитивнi сторони взятих для схрещування порщ, а по основних з них i значно 1х перевищувала
[5].
Прояв максимального ефекту гетерозису в трьох породних помюей можна оч^вати тому, що при цьому використовуються переваги як помiсних нащадюв, так i помiсних матерiв.
Трипородне статистичне схрещування може мати перевагу ще в тому, що можуть бути створеш спецiальнi батькiвськi лшп, вiдселекцiонованi за перевагою пiсля вщлучених показникiв таких, як швидкiсть росту i якiсть туш [2].
© Пер1г Д.П., Лучин 1.С., 2008
114
Перевiрити наявш генотипи та комбшацшну здатшсть (поеднувашсть) можна при прямому i зворотному (реципрокному) схрещуваннi; вiдiбрати за результатами схрещування кращих, високопродуктивних мiжпородних нащадкiв, яких доцiльно використати в подальшiй селекцшнш роботi (пбридизаци) як батькiвськi i материнськi форм [6].
При успадкуванш кiлькiсних ознак (господарсько корисних) у кролiвництвi i в бiльшостi шших тваринницьких галузей присутня двояка дiя генiв: аддитивна i неаддитивна.
Цшлю селекцшно! роботи е комбiнування рiзних порiд таким чином, щоб ефектившсть виробництва в цiлому була максимальною.
Для досягнення ще! цiлi потрiбно використовувати при схрещуваннi породи, яю переважають за ознаками з високою спадковiстю, що контролюються генами аддитивно! дп i ознаками, за якими проявляеться найкраща комбiнативна здатнiсть у виглядi ефекту гетерозису. Ефект гетерозису повинен бути вищим, особливо коли породи значно вiдрiзняються одна вщ одно! генетично, або спадково вщдалеш ... [2].
Для деяких шших ознак, наприклад конституци чи плодючоси, неаддитивна спадковiсть вiдiграе важливу роль, напевно, для вЫх видiв домашшх тварин. За цими ознаками у вах вiдповiдних дослiдах спостерiгаеться значна шбредна депресiя .
При селекци методом залежних рiвнiв i ознак враховуеться спещальний iндекс, де окремi ознаки отримують рiзну вагу i вiдбiр на основi селекцiйного iндексу дае максимальний економiчний ефект [1].
Метою наших дослщжень е вивчити репродуктивш властивостi кролематок при рiзних варiантах прямого i реципрокного схрещування.
Методика дослвджень.
Дослiдження проходили в трьох населених пунктах Коломийського району 1вано-Франювсько1 областi: с. П'ядики, !вашвш i Кийданч.
Таблиця 1.
Схема дослщу, п=2()_
Групи Поеднання Нащадки
2 в F
I 1/2МШ1/2Ф МШ 3/4МШ1/4Ф
II МШ 1/2МШ1/2Ф 3/4МШ1/4Ф
III 3/4МШ1/4Ф БВ 4/8БВ3/8МШ1/8Ф-НТШ-2
IV БВ 3/4МШ1/4Ф 4/8БВ3/8МШ1/8Ф-НТШ-1
V НТШ-1 НТШ-2 НТШ
VI НТШ-2 НТШ-1 НТШ
Де, МШ- м1сцева шиншила Ф - фландр БВ - бший велетень НТШ - новий тип шиншили. Селекцшна робота розпочата в 2001 рощ на базi Коломийсько! дослщно! станцп з метою забезпечення максимального тдвищення виробництва кролятини, в першу чергу за рахунок селекцiйних технологiй. При схрещуванш
115
використовували спорщнеш, але географiчно вщдалеш породи м'ясошкуркового напрямку продуктивностi: мiсцева шиншила (материнська форма), фландр (батьювська форма), бiлий велетень (ушверсальна).
В процесi роботи ощнювали кролематок за: плодючiстю, великоплiднiстю, молочшстю (маса гнiзда в 30-денному вщ) кiлькiстю i живою масою кроленят при вщлученш в 45 дшв, збереженiстю гнiзда, iндекс 1ВЯК [3].
Кожна група налiчуe 20 кролематок (II окрол) i 2-3 самщв, закршлених за
ними.
Зважування проводили на електронних вагах з точшстю до 1 грама.
Годiвля i напування вволю. Нормування рацiонiв згiдно 3i стандартними рецептами. Утримання в двоярусних кликах.
Бiометрична обробка проводилася за методикою Меркур'ево1 G.K. [7].
Результати дослщжень.
Згiдно з запланованою селекцшною схемою [попереднi роки 2003-2006рр.] проведенi схрещування i вивченi при цьому репродуктивнi якостi кролематок при чистопородному i мiжпородному спаровуваннi. Попередш дослiдження показують перевагу дослiдних груп з рiзною мкровнiстюм при трипородному схрещуваннi над кролематками вiд чистопородного спаровування [3,4].
Однак, ми в цих дослщженнях не враховували зворотно-вщзеркалену спадковiсть, як вона в певних генетичних комбiнацiях i варiантах пщбору впливае на материнськi якостi кролематок.
На основi проведених дослiджень встановлено, що репродуктивш показники кролематок мiж групами рiзняться як при прямому, так i реципрокному схрещуваннi.
Використання в реципрокному схрещуванш генотипiв мюцево1 шиншили (МШ) i напiвкровних (1/2МШ1/2Ф) мiсцевоï шиншили i фландра отримали рiзнi репродуктивнi показники. Так, порiвняно до I групи кролематки мiсцевоï шиншили достовiрно переважали напiвкровних кролематок II групи за багатоплщшстю на 1,4 голови (Р<0,01), за великоплщшстю (Р<0,001), кiлькiстю вiдлучених кроленят в 45-денному вiцi на 1,3 голови (Р<0,001), масою гнiзда в цьому вщ на 1,04 кг (Р<0,001). За iндексом вiдтворюючих якостей кролематок поеднання I групи переважало над зворотною II на 5,5.
Результати дослщжень показують, що на показники продуктивност кролематок суттево впливае метод розведення, що використовуеться при створенш специфiчних генотипiв. Встановлено позитивний ефект вщ використання самок генотипу 3/4МШ1/4Ф з самцями породи бший велетень (БВ). Так показники самок IV групи достовiрно переважали кролематок III групи за плодючютю на 1,5 голови ((Р<0, 1), за кшькютю вiдлучених кроленят в 45-денному вщ на 1,25 голи (Р<0,001), масою гнiзда в цей перюд на 1,09 кг (Р<0,001). Iндекс IВЯK на 10 балiв вищий у IV групi над показниками самок III групи.
Зростання часток спадковост бшого велетня i аборигенноï породи мiсцева шиншила в генотит кролематок V i VI груп при прямому i зворотному
116
схрещуванш з одно типовими самцями визначально! рiзницi в продуктивност не виявлено. Хоча щ генотипи порiвняно з шшими поеднаннями мають кращi показники: плодючiсть на рiвнi 7,8-8,0 голiв на окрол, великоплщшсть 65-67 грам, маса гшзда в 45-денному вiцi 5,34-5,39 кг i вiдповiдно оцiнюючий iндекс 1ВЯК 123,0-125,5.
Таблиця 2.
Репродуктивнi властивост кролематок_
Групи ч о и - н и '¡? 2 ч о Й ч о - "¡3 н р о г н СО Великопл1дн1стьг г к ь т '¡8 Г 0 л 1 Показники гн1зда в 45 денному в1ц1 1ВЯК
К-сть гол. Сер. ж/м. 1 голови, кг Маса гн1зда, кг % збер.
I 7,5±0,08 ** 0,60±0,070 60±0,81 *** 2,7±0,06 5,85±0,208 *** 0,830±0,007 4,86±0,05 *** 84,78 116,25
II 8,1±0,172 0,55±0,07 59±0,190 2,7±0,060 7,15±0,08 0,825±0,016 5,90±0,09 94,7 121,75
III 7,0±0,07 * 0,70±0,138 65±0,57 2,5±0,05 5,40±0,210 *** 0,870±0,005 4,70±0,07 *** 85,71 118,0
IV 6,5±0,234 0,70±0,136 65±0,630 2,2±0,049 4,25±0,123 0,850±0,009 3,61±0,093 73,24 108,25
V 8,0±0,259 0,65±0,143 65±0,492 2,7±0,029 6,2±0,136 0,870±0,002 5,39±0,109 84,35 123,0
VI 7,8±0,212 0,65±0,143 67±0,501 ** 2,5±0,022 6,10±0,123 0,875±0,022 5,34±0,105 85,3 125,5
Висновки
Для отримання пщвищено! продуктивностi зокрема в кролiвництвi необхiдно отримати гетерозис вiд самця i самки з контрастними ознаками, а також вщ особин, що походять з рiзних географiчних райошв. Для вивчення ступеню гетерозису (вщтворювальш якостi) використовували рiзнi варiанти реципрокного трьохпородного схрещування. Переважали достовiрно поеднання за походженням самок мюцево! шиншили (МШ) самцями походження 1/2МШ1/2Ф, а також $3/4МШ1/3Ф з ^БВ. Вiдтворюючi якостi кролематок при цих варiантах спаровування переважали зворотнi на 7-12% (плодючють, великоплiднiсть, показник гнiзда в 45-денному вщ, 1ВЯК).
Продуктивнiсть самок генотипу 4/8БВ3/8МШ1/8Ф з самцями цього ж походження у рiзних формах до суттево! рiзницi не привела. Тварини з цим походженням стшко тдтримують ефект гетерозису за материнськими ознаками i можуть використовуватись для створення материнських форм.
В наших дослщженнях ефект в II i IV групах порiвняно над !х зворотнiм контролем становив вiд 5 до 10 балiв за ощнюючим iндексом.
Розвиток кроленят у натальний перiод i життездатнiсть !х тсля народження обумовлене репродуктивними якостями !х матерiв.
117
Лггература
1. Иоганссон И., Рендель Я., Граверт О. Генетика и разведение домашних животных. - М.: Колос, 1970. - С. 313-319.
2. Лэсли Дж.Ф. Генетические основы селекции сельскохозяйственных животных. - М.: Колос, 1982. - С. 226-229.
3. Лучин 1.С., Вакуленко 1.С. Метод ощнки вщтворювано! здатност кролематок рiзних генотитв / // Наук.-техн. бюл. / 1н-т тваринництва УААН. -Харкiв, 2004. - С. 34-41.
4. Лучин 1.С., Щербатий З.С., Кирилiв Я.1. Репродуктивнi якостi чистопородних i помюних кролематок порiд шиншила i фландр. // Наук. вiсник / Львiвська нацiональна академiя ветеринарно! медицини iм. С.З. Гжицького. -Львiв. - 2003. - Т.5. - 4.4 - с. 53-56.
5. Мирось В.В. Кролiвництво. - К.: Урожай, 1981. - С. 41.
6. Сысоев В.С., Александров В.Н. Кролиководство. - М.: Агропромиздат, 1985. - С. 148.
7. Меркурьева Е.К. Биометрия в селекции и генетике сельскохозяйственных животных. - М.: "Колос", 1970.
Стаття надшшла до редакцИ 25.08.2008
118
