CC BY
27
УДК 638.598.539.1.04
Романчук Л. Д., к. с.-г. н., доцент, ® LRomanchuck@rambler.ru
Житомирський нацюнальний агроеколог1чний утеерситет
ОСОБЛИВОСТ1 НАКОПИЧЕННЯ РАД1ОЦЕЗ1Ю В ОРГАН1ЗМ1 ГУСЕЙ ПРИ ВИРОЩУВАНН1 IX НА РАД1ОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОР1ЯХ ЖИТОМИРЩИНИ
В статт1 показано динамгку накопичення та еиеыьнення радюцезт е оргашзм1 при еирощуеант гх е умоеахрадюактиеного забруднення Ключовi слова: цезш-137, м1грац1я, радюнуклгди, гуси
Вступ. Сшьське господарство е галуззю, найбшьш постраждалою вiд Чорнобильсько! катастрофи. В поняття "сшьське господарство" в даному випадку включаеться не тiльки виробництво сшьськогосподарсько! продукци, а й перш за все уклад життя значно! частини населення Укра!ни, взаемодiя популяци з природою.
Не витримуючи нерегульованого ринкового пресу, виробництво продукци гуЫвництва перемiщуеться до приватного сектора. Це е характерною особливктю для Укра!ни в цiлому, в тому чи^ i для регiонiв з високим рiвнем радiоактивного забруднення територiй.. Прогнозш оцiнки свiдчать про те , що вирощування гусей в Полкькому селi буде вiдiгравати важливу i все бiльш зростаючу роль в економщ господарств населення як джерело м'ясних ресурЫв, Крiм задоволення внутршньо сiмейних потреб у м'ясi, в зростаючих кiлькостях гусятина реалiзуються на ринку.
В останш роки забезпечення населення фуражним зерном стало проблемою i в л^нш час стада гусей випасаються на заплавах рiчок на самих критичних природних ландшафтах. Природно, що концентращя радiоактивного цезш в м'ясi гусей перевищуе концентрацш нуклiдiв в яловичинi. Враховуючи, що середньостатистична полкька сiм'я з'!дае за зиму декшька десяткiв гусей, м'ясо стало критичним продуктом для певно! частини населення.(3,4)
Гусiвництво в шдивщуальних полiських господарствах ведеться з мммальними затратами. Птиця використовуе природнi пасовища та водойми з ранньо! весни до тзньо! осенi, що сприяе розвитку ще! галузi
Оскiльки в умовах радюактивного забруднення цезiем -137, гуси утримуються на природних або полшшених пасовищах, то постае питання вивчення динамжи накопичення радiонуклiдiв та реалiзацil методiв , якi сприяли б зниженню вмiсту радiоцезiю в органiзмi гусей, а також в шр'1, яке е цiнною промисловою сировиною.(2,5).
Тому метою наших дослщжень було вивчення динамiки накопичення радюцезш в органiзмi гусей та моделювання процесу концентраци радiоцезiю в органах та тканинах гусей в часг
® Романчук Л. Д., 2010
262
Матер1ал 1 методи. Дослщження по вивченню накопичення радюнуклдав у органiзмi гусей та шляхи !х зниження при пасовищному вирощуванш в умовах рiзних рiвнiв забруднення проводились в двох пщсобних господарствах, яю вiдносяться до 3-о! зони радюактивного забруднення - це с. Вороневе Коростенського району iз щшьшстю забруднення грунтiв бiльше 5 Ю/км2 та с. Лука Житомирського району зi щiльнiстю забруднення до 1 Ю/км2.
Для виконання даних дослщжень було проведено два дослiди на 100 гусенятах велико! Ыро! породи 3-х денного вжу, сформованих в двi групи по 50 гусенят в кожнш. Дослiди проводились в 2-ох вище названих населених пунктах.
Спочатку гусенята утримувались з гускою-квочкою до десятиденного вжу в примiщеннях обладнаних годiвницями. Початкова жива маса пщдослщних гусенят була в межах 82 грами. До 10-денного вiку гусенят годували мiшанкою iз варених яець та пшеничних висiвок i паралельно привчали до по!дання пасовищно! трави та користування водяним вигулом. Шсля 10-денного вжу годiвлю гусенят здшснювали 6 разiв на добу зволоженим спещально приготовленим комбiкормом i пасовищною травою. З мiсячного вiку гусей перевели на годiвлю пасовищною травою вволю та зерном 3 рази на добу з вшьним доступом до водоймища.
В цей перюд дослвдв забо! гусей проводили в 30, 60, 90 120 та 150-денному вщ по 5 голiв з кожно! групи з метою вивчення накопичення радюнуклдав в м'язах, внутршшх органах та шр'! Дослiди проводились в двох господарствах паралельно. Вмкт цезiю - 137 визначали радiоспектрометричним методом на приладi АК-1.
Результати дослщжень. Дослiдження проводились на гусях в господарствах Житомирського району це село Лука з середньою щшьшстю забруднення грунив 1,6 кБк/м2 , питомою активнiстю пасовищно! трави -2,1 Бк/кг, рiчково!' води <1,0 Бк/л. та в с. Вороневе Коростенського району зi щшьшстю забруднення грунив 241 кБк/м2 , пасовищно! трави 310 Бк/кг, рiчково! води 3,5 Бк/л. Час дослщжень складав 150 дшв. Результати дослщжень зведеш в таблицi 1.
Максимальна питома актившсть цезiю-137 спостерiгалась на 60-й день майже у вЫх органах i тканинах i найвищою була у м'язах, а найменшою у пiр'!. Потiм питома актившсть оргашв та тканин почала зменшуватися до часу спостережень. Тобто, в даному випадку , можна розглянути два моменти: перше накопичення радюцезш до максимуму, тобто перюд 0-60 дшв, та перюд вившьнення бшьш тривалий в промiжку часу.
Накопичення радюцезш в органах та тканинах гусей.
Взявши до уваги, що початкова концентращя радюцезш в органах та тканинах гусей була незначною , тому можна вважати !! рiвною нулю. Як видно iз результат дослщжень за першi 30 дшв концентращя радюцезш в м'язових тканинах склала 50,4 Бк/кг, печшщ-64,0 Бк/кг, селезшщ -16 Бк/кг, нирках - 20,3 Бк/кг, легенях-24,5 Бк/кг, серщ-25,8 Бк/кг, шлунку -46,5 Бк/кг, шкiрi -30,1 Бк/кг, кiстках 15,9 Бк/кг, шр"!-15,5 Бк/кг. В наступш 30 днiв практично у вах органах спостерiгалося також накопичення радюцезш: так в м'язових тканинах - 102,8 Бк/кг, печшщ - 96,4 Бк/кг, селезшщ - 25,6 Бк/кг, нирках - 48,3 Бк/кг, легенях -
263
47 Бк/кг, серщ - 62 Бк/кг, шлунку - 92,8 Бк/кг, шкiрi - 67,3 Бк/кг, кiстках - 44,7 Бк/кг, шр'1 - 23 Бк/кг. Шсля двох мiсячного вiку гусей в м'язових тканинах, печшщ, легенях, шлунку та шкiрi почалося зменшення вмкту радiоцезiю (вивiльнення), а в селезшщ, нирках, серцi, та шр'1 продовжувалося його накопичення.
Таблиця 1
Питома актившсть 137Cs в м'язах, внутр1шш\ органах та шр'Т гусей 1-5
мкячного в1ку, Бк/кг (с. Воронове)
№ Назва органу, тканини В1к, дшв
30 60 90 120 150
1 м'язи 50,4±4,5 102,8±4,2 71,5±2,7 30,0±2,7 34,0±3,2
2 печшка 64,0±3,7 96,4±4 42,1±1,8 18,8±1,6 17,4±1,4
3 селезшка 16,0±1,6 25,6±1,7 34,9±1,8 15,0±1,4 14,0±1,6
4 нирки 20,3±1,2 48,3±1,9 66,9±3,6 8,8±0,6 7,4±1,3
5 легеш 24,5±2,1 47,0±2,0 39,4±1,3 30,1±1,9 27,0±2,3
6 серце 25,8±2,0 62,0±2,6 74,2±6 17,0±1,2 18,0±1,9
7 шлунок 46,5±2,4 92,8±2,7 51,4±1,6 38,6±2,7 34,5±1,8
8 шшра 30,1±1,3 67,3±3,0 20,6±1,9 22,7±1,9 20,4±1,8
9 шстки 15,9±1,8 44,7±2,3 48,5±1,5 18,9±2,4 17,4±1,8
10 кров 15,7±3,1 18,1±4,3 17,0±2,8 13,7±2,9 12,2±1,9
11 тр'я 15,5±1,1 23,0±2,8 25,5±1,6 25,5±1,6 7,6±1,9
Дослщження проведенi в с. Лука Житомирського району показують, що в перший мкяць забою питома активнiсть радюцезш в органах та тканинах становила < 3,0 Бк/кг, в другий - м'язи < 7,0 Бк/кг, в третьому забо! одержано слiдуючi результати: м'язи - 19,6 Бк/кг, печшка - 8,2 Бк/кг, селезшка - 8,9 Бк/кг, нирки - 5,3 Бк/кг, легеш - 12,4 Бк/кг, серце - 13,6 Бк/кг, шлунок - 8,2 Бк/кг, шюра — 3,5 Бк/кг, кктки - 9,3 Бк/кг i тр'я - 9,2 Бк/кг. Слщ вщмггити , що при гаммаспектрометри в даному випадку пiкiв радiоцезiю практично зареестровано не було.
Для вивчення динамжи концентраци цезiю-137 в м'язах, органах та шр'1 в перюд накопичення використовувалась модель
СО)=С0*(а0+Ь0*(1-ехр(-Л*0)
де Со—середня абсолютна концентращя цезш- 137 в органi, ао- доля початково! концентраци цезiю-137 в оргаш, Ьо- доля накопичено! концентраци цезш-137 в органi, Х-константа швидкостi накопичення цезш-137 в органi, оцiнка параметрiв моделi зроблена за допомогою методу Ньютона, критерiем розбiжностi С(э) та С(теор.), е мiнiмiзацiя суми квадраив розбiжностей( метод найменших квадратiв).
Альтернативою використано1 моделi, i для бшьш детального вивчення мпрацп радiонуклiдiв в бюлопчних ланцюгах гусей може бути застосовано компартметну модель. Процеси мпрацп радюнуклвдв в ланцюгу корм-птиця е надто складними i залежать вщ багатьох факторiв, зокрема таких як хiмiчнi властивостi радiонуклiду, видовi, вiковi , фiзiологiчнi особливостi птицi та шше.
Вивiльнення цезiю-137 iз оргашв та тканин гусей. Одною iз вiдмiнностей дослiдiв проведених в с. Вороневе е те ,що дослщжувалося накопичення цезш-
264
137 в органах та тканинах гусей довготривалий час, без переводу !х на « чист корми».
1з проведених дослщжень видно , що в природних умовах вившьнення радюцезш проходить шакше шж при переводi гусей на «чист корми». Примiнимо загальну модель вившьнення цезш -137 i3 оргашзму гусей, яка застосовуеться для вивчення юнетики концентращ! радiонуклiдiв, при виведенш !х iз органiзму тварин. Для ощнки перiодiв напiввивiльнення iз оргашв та тканин, модель може мати вигляд: C(I)=CA (a,f(exp(-hH) + bAfexpf-AAt), де Co -максимальна абсолютна концентращя цезш-137 в органi; а(>_доля початково! концентращ! цезiю-137 в оргаш, швидкiсть вивiльнення якого характеризуеться Xi; bo- аналогiчно, яка характеризуе X2; X-константа швидкостi вивiльнення цезiю-137; t-час спостережень, днiв. Зокрема, для м'язiв, було одержано рiвняння Ср=ГО2,8*(ехр(-0,0179*А, RI=0,85 /
Для печiнки було одержано наступне рiвняння: C(t)=96,4*(0,0548*(ехр (0,056*0 + 0,9422*(ехр(-0,026Н\Ш=0,99. Як видно, ¡з рiвняння печiнка мае два перiоди напiввиведення : перший 12,5 дш, а другий 27 днiв.
Висновки.
Проведенi дослiдження показують, що максимум активностi радiоцезiю в органах та тканинах гусей припадае на перюд 60-70 дiб при утриманш !х на пасовищах, а потiм спостерiгаеться зниження його питомо! активностi .
Це вившьнення досить тривале порiвняно з переводом гусей на « чистi корми», зокрема, для м'язiв близько 70 днiв проти 25-30дшв.
Очевидно, основною причиною цього е зниження питомо! активност радiоцезiю в кормах, де вагомою складовою е пасовищна трава.
Л1тература
1. Белов А.Д., Кирилин В.А. Ветеринарная радиобиология. - M.: Агропромиздат.- 1987.- С. 94-172.
2. Ведення сшьськогосподарського виробництва на територiях, забруднених внаслiдок Чорнобильсько! катастрофи, у вiддалений перiод/ Методичш рекомендацi!; За заг. Редакцiею академка УААН Прiстера Б.С.-К.: Атiка-Н, 2007.-196 с.
3. Ведення сшьського господарства в умовах радюактивного забруднення територи Укра!ни внаслiдок аварi! на Чорнобильськш AEC на перiод 1999-2002 p.p. (Методичш рекомендаци), Ки!в-1998.- 103.
4. Пристер Б.С. Последствия аварии на Чернобыльской АЭС для сельского
хозяйства Украины Ки!в, Укра!на - червень 1999, 103 с.
5. Проблемы сельскохозяйственной радиологии // Сб.науч.трудов.- С. 141-164.
Summary
The paper presents the dynamics of radiocaesium accumulation and release from the bodies of geese raised under the conditions of radioactive contamination
Стаття надшшла до редакцИ 19.03.2010
265
