CC BY
10Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #11, 2016
LIB
шши
27. Луспеник Д. Д. Процесуальна аналопя в цившьному судочинствi: теорiя та судова практика / Д. Д. Луспеник, А. О. Ткачук // Цившьне законодавство: система, мiжгалузевi зв'язки, шляхи вдосконалення : Материалы международного цивилистичного форума, Киев, 25-26 апреля 2013 г. - К. : Бшоцерювдрук, 2014. - С. 308-315.
28. Алиэскеров М. Процессуальная аналогия в гражданском судопроизводстве / М. Алиэскеров // Российская юстиция. - 2002. - № 3. - С. 18-20.
НАДАННЯ АДМ1Н1СТРАТИВНИХ ПОСЛУГ У СФЕР1 ГОСПОДАРЮВАННЯ У КРА1НАХ еВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА УКРА1Ш: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ
Руденко Олександр Вжторович
астрант кафедри конституцшного, адмшктративного права та сощально-гумаштарних дисциплы BidKpumuü мiжнародний ушверситет розвитку людини «Украгна»
Стаття присвячена до^дженню засад надання адмшктративних послуг в сфеpi господарювання в крагнах бвропей-ського Союзу. Здшснено поpiвняльний аналiз надання таких послуг з украгнським законодавством. Пpоаналiзовано узагаль-нення позитивного досвiду захiдноeвpопейських держав у до^джуванш сфеpi. До^джено позитивн та негативн риси заpубiжного досвiду надання таких послуг. У висновку обгрунтовано потреби iмплементацгг заpубiжного досвiду в украгнсь-кому законодавствi та практищ.
Ключовi слова: адмшктративн послуги, господарювання, бвропейський союз, публЫн послуги, теоpiя публiчного менеджменту
PROVIDING ADMINISTRATIVE SERVICES IN THE FIELD OF MANAGEMENT IN THE EUROPEAN UNION AND UKRAINE: THEORETICAL ASPECT
Rudenko O. V.
Ph.D. student, Department of constitutional, administrative law and social and human sciences Open International University
of Human Development "Ukraine"
The paper deals with investigates the principles of administrative services in the field of management in the European Union. The author compares the provision of such services with Ukrainian legislative. The author analyzes the positive experience of Western European countries in the study area. Special attention is given to positive and negative aspects of foreign experience in providing such services. In conclusion author grounded needs of international experience in the implementation of Ukrainian legislation and practice.
Key words: administrative services, menage, the European Union, public services, public management theory
Постановка проблеми. На сьогодн Украша перебувае на етат формування нового формату вщносин мiж громадя-нами та державою. Можна з впевнешстю сказати, що тсля багатьох потрясшь, яю сколихнули нашу державу, почався новий етап розбудови Украшсько! держави, в якш кожен мае вщчувати себе громадянином, якого щнують та пова-жають, штереси якого враховуються. Саме тому подальшо-го наукового дослщження потребуе правове врегулювання вщносин мiж органами державно! влади, органами мкцево-го самоврядування та громадянами, а особливу увагу слщ придшити перегляду пiдходiв до надання адмшктративних послуг у сферi господарювання з урахуванням позитивного досвщу кра!н бвропейського Союзу (далi - 6С).
Незважаючи на те, що дослщженням адмшктративних послуг займалися чимало вичизняних науковщв, окрему увагу варто присвятити питанню штеграцп та гармотза-ци украшського законодавства вщповщно до европейських стандарпв. Таким чином, бшьш детального та комплексного дослщження потребуе питання надання адмшктративних послуг в европейськш адмшктративно-правовш доктрин^ що не знайшло свого вщбиття у працях вичизняних науковщв останшх роюв.
Аналiз останшх дослщжень i публжацш. В украшськш адмшктративно-правовш наущ дослщженням шституту адмшктративних послуг займалися В. Авер'янов, К. Афанасьев, Ю. Битяк, О. Бандурка, В. Бесчастний, I. Голоснь ченко, С. Дембщька, С. Ювалов, А. Комзюк, Т. Коломоець, I. Колiушко, О. Кузьменко, 6. Куршний, Г. Писаренко, В.
Тимощук, К. Химичук та шшь Серед зарубiжних науковщв, що здшснювали дослщження у сферi публiчних послуг, варто назвати таких, як П. Бiркiншоу, В. Браун, Д. Гайфорд, В. Вайс, В. Кемпен, М. Кларк, Ф. Котлер, О. Майер, А. Мате!', Л. Мате!', Р. Мшлер, Р. Мердик, К. Пейтман, Р. Ролшгс, М. Сеневiратн, Р. Орден, Дж. Стюарт, К. Фрщман, Р. Форрест, Е. Форстхофф, Л. Фуллер, Х. Хайнце, Х. Харрк, Х. Щммер-манн, Ф. Шнапп та ш.
Видшення не виршених рашше частин загально! проблеми. Незважаючи на те, що тсля здобуття незалежност в Укра!т почала розвиватися концепщя «публiчносервiсноi» держави та вщбулися значш змши в цьому напрямку, на су-часному етат формат вщносин «держава-громадянин» мае трансформуватися бшьш кардинально та ршуче, з метою досягнення вщповщност украшського законодавства евро-пейським стандартам публiчноi адмшктрацп.
Мета статтi. Основна мета статт полягае в дослщжен-нi теоретичних засад надання адмшктративних послуг у кра'нах 6С та об1"рунтувант необхщносл застосування позитивного досвiду зазначених кра!'н в украiнськiй пра-вотворчiй та правозастосовнш практицi.
Виклад основного матерiалу. В. Авер'янов зазначав: «ефективне i вiльне здiйснення прав людини, формування системи виконавчо!' влади, яка стане близькою до потреб i запипв людей, а головним прiоритетом !'!' дiяльностi стане служiння народовi та нацiональним iнтересам е одним з головних ознак демократичного суспшьства i правово!' держави» [1, 125]. Тому основним завданням формування
© Руденко О. В., 2016
137
ШДЖЭИ Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #11, 2016
публiчноi адмшстрацп в Укра'ш за европейським зразком е вироблення принципу служшня держави громадянам. Кожен громадянин, що звертаеться до органу публiчноi адмШстрацп, е клiентом, i будь-яке звернення особи не може розцшюватися як обтяжливе для органу публiчноi ад-мшстрацп чи його посадово! особи.
Разом iз трансформацiею вггчизняного адмШстратив-ного права почав формуватися яюсно новий iнститут ад-мшстративних послуг. Зважаючи на те, що принципи i тд-ходи до правового регулювання iнституту адмiнiстративних послуг почали запозичуватися iз зарубiжного досвщу, зо-крема захiдноевропейського, подальше його формування й удосконалення мае вщбуватися саме з урахуванням кращих прикладiв упровадження надання адмiнiстративних послуг населенню в захщноевропейських кра'нах i з урахуванням специфжи вггчизняно! практики правозастосування i захи-сту прав та штереав громадян.
Необхiдно зазначити, що в адмшстративно-правовш доктринi 6С не видшяють окремого правового iнституту адмШстративних послуг. Науковцi держав-членiв 6С для позначення вказаного явища оперують поняттями «public services» (публiчнi послуги), «services of general interest» (по-слуги, що становлять загальний iнтерес), «services of general economic interest» (послуги, що становлять загальний еко-номiчний штерес), «services for citizens» (послуги для громадян), до яких о^м шших публiчних включають послуги, що в Укра'ш вiдносять до адмшстративних послуг [2].
Реформування системи послуг органами державно: влади в кра'нах 6С вiдбувалося з урахуванням особливостей кожное' держави, проте внаслщок узагальнення можна видь лити юлька основних етапiв формування теорп публiчних послуг у европейськiй адмШстративно-правовш доктринi. Перший етап характеризуеться розумшням державного управлiння як зобов'язального владного впливу на громадян. Проте, уже починаючи з друго1 половини ХХ столiття, значного розвитку здобувае теорiя позитивного державного управлшня та розвиваеться концепцiя «соцiальноi держави», вщповвдно до яко! держава бере на себе бшьш^ть функцш щодо забезпечення належного рiвня життедiяль-ностi населення, у зв'язку з чим виникають новi форми дiяльностi органiв державноi влади та новi способи захисту порушених прав громадян, а саме розвиваеться сфера на-дання публiчних послуг.
Сучасний перюд характеризуеться, окрiм особливого впливу наднацюнального законодавства та глобалiзацii адмiнiстративного права у рамках 6С, також змiною ролi держави в забезпеченш належного рiвня надання публiч-них послуг. Фактично впроваджуеться теорiя гарантуван-ня державою належного рiвня якостi публiчних послуг, що в переважнш бiльшостi надаються суб'ектами приватного сектору.
Дослщжуючи теоретичнi засади надання адмШстратив-них послуг, варто звернути увагу на пiдходи до визначення поняття адмшктративних послуг, 1'х правовоi природи в ев-ропейськiй адмiнiстративно-правовiй доктриш. Як зазначае В. Тимощук, «в англшськш мовi для позначення категорп публiчних послуг вживаеться термiн public services. Але через особливоста категоршного апарату зазначений термiн було перекладено як «державш послуги» [3, 117].
бвропейський досвiд реалiзацii теорп публiчних послуг пiшов дещо шшим шляхом, нiж вiтчизняний. У зм^т поняття «public services» европейсью вченi вкладають ширше
значення, шж в украiнськiй доктринi вкладаеться в поняття «адмШстративш послуги», тобто публiчнi послуги в ев-ропейському законодавствi - це будь-якi послуги, надання яких становить публiчний (загальний) штерес.
Л. Шереметьева та I. Беца зазначають, що «якщо звер-нутися до досввду бвропейського Союзу у справi дефiнiцiй, то термш public service (аналогiчний украiнському термшу державна послуга) мае принаймнi два значення, яю мiж собою майже не перетинаються: 1) «державна послуга» й «дер-жавне обслуговування», та 2) «державна служба» [4].
В европейському законодавствi використовуеться поняття «services of general interest», тобто послуги, що становлять загальний штерес, зокрема бвропейською комiсiею затверджено Стандарти якоста послуг, що становлять загальний штерес в бврот («А Quality Framework for Services of General Interest in Europe») [5]. У зазначеному документа проведено розмежування сумiжних понять, яю використо-вуються в европейському законодавствi для позначення сфери публiчних послуг.
Так, використовуеться поняття «послуги, що становлять загальний штерес» (Services of general interest (SGI)), що визначаються як таю, що надаються органами публiчноi влади держав-члешв для задоволення загального штересу, що е предметом спещальних публiчносервiсних зобов'я-зань.
Цей термш охоплюе послуги, що стосуються економiч-них та неекономiчних штереав, проте останш не пщляга-ють пщ правове регулювання законодавства 6С. «Послуги, що становлять загальний економiчний штерес» е господар-ською дiяльнiстю, яка здшснюеться для досягнення резуль-татiв загального суспшьного блага, яка не буде здшснюва-тися (або буде здшснюватися за рiзних умов з точки зору якосл, безпеки, доступностi тощо) на ринку без державного втручання.
Також в европейському законодавствi використовуеться поняття «сощальш послуги, що становлять загальний штерес» (Social services of general interest (SSGI)), до яких належать системи сощального забезпечення, яю охоплюють основш ризики, що можуть мати м^це протягом життя, а також низка шших важливих послуг, що надаються безпо-середньо особi та вщграють превентивну роль.
Поняття послуг у публiчному секторi Л. Матеi визначае як «низку угод мiж споживачем i постачальником цих послуг, що охоплюе дуже рiзноманiтнi сфери, напрямки i продукта, та мае м^це у ввдносинах спецiального типу мiж 1'х учасниками» [6].
В европейськiй адмшстративно-правовш доктринi зазначаеться, що «розмежування мiж публiчними послу-гами i послугами, що надаються приватним сектором, стае менш значним. Це частково пов'язано iз приватизацiею функцш тдприемств i комунальних установ, що належали рашше до державного сектору. До того ж органи державно! влади на сьогодш передають за контрактами багато функцш приватному сектору. 1снуе думка, що завданням приват-них оргашзацш, яю надають послуги, е виконання основно! функцп, необхiдноi для сприяння економiчному та сощаль-ному благополуччю, включаючи приватний сектор iз силь-ним публiчним елементом» [7, 70].
Окрему увагу в цьому аспекта слвд звернути на проблему перерозподшу органiв публiчноi адмiнiстрацii з центрального рiвня на мiсцевий. Так, мае бути зменшена кiлькiсть адмiнiстративних послуг, що надаються центральними ор-
138
NAUKI PRAWNE
Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #11, 2016 Ш11Ж9И
ганами виконавчо! влади, бiльшiсть таких послуг зокрема в сферi господарювання мають надаватися на найбiльш на-ближеному до населення рiвнi, а саме органами м^цевого самоврядування.
Збшьшення самостiйностi органiв мiсцевого самоврядування, зокрема i щодо надання публiчних послуг насе-ленню, вiдстоюeться в европейському правовому просторi, зокрема в бвропейсьюй хартii мiсцевого самоврядування, що ратифiкована Законом Украiни № 452/97-ВР вiд 15 лип-ня 1997 року [8], Рамковш рекомендацii Ради бвропи про регiональну демократiю ввд 17 листопада 2009 [9], Рекомен-дацii Ради бвропи про фiнансовi ресурси органiв мiсцевоi влади та iхнi обов'язки: тест на субсидiарнiсть № 79 (2000) [10] та ш.
Зважаючи на те, що забезпечення ввдповвдного рiвня якостi надання адмшстративних послуг на всiй територп держави е важливим завданням оргашв державно!' влади, правовому регулюванню зазначеноi сфери в европейському правовому просторi придiляеться значна увага. Так, Р. Орден зазначае, що у французькш доктрин адмiнiстративного права «публiчнi послуги подiляють на так зваш адмшстра-тивнi публiчнi послуги, надання яких регулюеться нормами публiчного права, та економiчнi публiчнi послуги, що ре-гулюються нормами приватного права» [10].
Таким чином, розглядаючи питання надання адмшстра-тивних послуг у кра!'нах бС, насамперед слiд звернути увагу на правове регулювання надання таких послуг, зокрема тих, що аналопчш змкту поняття «адмiнiстративнi послуги» в укра!'нському законодавствi. Тобто це послуги оргашв пу-блiчноi адтшстраци, що е результатом здiйснення владних повноважень суб'екта надання тако! послуги та стосуються таких публiчних сфер, як лщензування, реестрацiя, надання дозволiв тощо.
М. Сеневiрат (ЗепеупаШе) зазначае, що основними рисами, якими характеризуються публiчнi послуги, е таю: «надання публiчних послуг часто е природною монополiею. Зазвичай у ввдносинах щодо надання цих послуг громадяни не можуть вибрати альтернативного суб'екта !'х надання. Це означае, що часто виникае ситуащя нерiвного статусу мiж сторонами у ввдносинах щодо надання публiчних послуг, що може потягнути за собою порушення прав одержувачiв послуг.
В европейськш адмiнiстративно-правовiй доктриш до-слiдженню проблеми оскарження адмшстративних актiв органiв публiчноi адмiнiстрацii, що е результатами надання адмШстративних послуг, придшяеться значна увага, осюль-ки вдосконалення мехашзму оскарження одночасно постае засобом захисту прав та штереав приватних осiб i засобом пвдвищення якостi надаваних послуг.
Окремою рисою адмшстративних послуг, яку видiляють в европейськш адмшстративно-правовш доктринi, е те, що «вони надаються ввдповвдно до законодавчо встановленого обов'язку чи повноважень, а не як результат укладено! ко-мерцшно! угоди. Незважаючи на те, що певш аспекти надання таких послуг е предметом чико встановлених правил, бшьшкть iз них належить до дискрецiйних повноважень оргашв публiчноi адмiнiстрацii [7, 71].
Ввдповвдно важливим аспектом дослвджень зарубiж-них науковцiв е дискрецiйний розсуд суб'ектав надання публiчних, зокрема адмшстративних, послуг. Причинами
зростання ролi дискрецшного розсуду прийнято вважа-ти пвдвищення складносп вiдносин у сучасному суспшь-ствi, зростання рiвня залежностi якост надаваних послуг вiд спецiальних знань у сферi науки та техшки. Крiм того елемент розсуду присутнш в будь-якiй сферi прийняття рь шень, зважаючи на рiзноманiтнiсть життевих обставин i не-можливiсть передбачити ва випадки в законодавчих актах.
Також причиною пвдвищення ролi дискрецшного розсуду у сферi публiчних послуг е те, що органи публiчноi адмiнiстрацii, приймаючи вiдповiднi ршення, зокрема на-даючи дозволи чи лщензп, розпоряджаються обмеженими ресурсами. Ввдповвдно, як зазначае Л. Фуллер, «таю ршення оргашв публiчноi адмiнiстрацii набувають характеристики полiцентричностi, тобто вирiшують низку взаемопов'яза-них питань» [11, 395]. Наприклад, якщо органом державно!' влади видаеться дозвш на використання надр одному субек-ту господарювання, то це обмежую право шших субектав господарювання на користування зазначеними благами. Питання «справедливость в цих ситуащях не може бути вь дображено лише в положеннях законодавчих акпв.
Висновки i пропозицп. Отже, основними рисами ад-мiнiстративних послуг, що видшяються вченими бiльшостi держав-членiв бС, е таю: надання публiчних послуг е мо-нополiею органiв державно!' чи м^цево!' влади; послуги на-даються у зв'язку з установленими обов'язками чи повно-важеннями, а не на пiдставi комерцшно! угоди; вирiшення питання щодо надання чи ввдмови в наданш iндивiдуальноi послуги належить до дискрецшних повноважень суб'екта надання; законодавчо забезпечена можлив^ть оскарження адмiнiстративного акту, що видаеться за результатами роз-гляду заяви про надання послуги.
В европейськш адмшстративно-правовш доктриш поняття адмшстративних послуг не зустрiчаеться i навiть дослiдженню змiсту самого поняття публiчних послуг чи послуг загального штересу придiляеться небагато уваги. Натомить основна увага европейських науковцiв зосеред-жуеться не на дослiдженнi поняття публiчноi послуги, а на реалiзацii завдань i функцiй органiв публiчноi адмiнiстрацii у сферi обслуговування громадян (позитивнш сферi державного управлшня).
Зважаючи на те, що теорiя надання публiчних послуг у захвдноевропейських кра!'нах мае тривалiшу iсторiю та е значно розвинешшою за вичизняну, вiдповiдно, формуючи напрямки розвитку вчення про адмшстративш послуги, варто врахувати основш европейськi тенденцii його розвитку з метою модершзацп укра'нсько! доктрини надання адмiнiстративних послуг та штеграцп вiтчизняного законо-давства до законодавства бС.
У зв'язку iз цим, додаткового додаткового дослвдження у сферi надання адмiнiстративних послуг потребують проблеми розвитку теорп адмшстративних актiв, приведення вiдповiдно до европейського досввду вимог щодо прийняття, внесення змш, скасування та можливоста оскарження iндивiдуальних адмiнiстративних актiв, що е результатами надання адмШстративних послуг, а також сшвввдношення повноважень оргашв м^цевого самоврядування у сферi адмшстративних послуг i централiзованого правового регулювання, обfрунтування збiльшення повноважень оргашв м^цевого самоврядування в зазначенш сферi.
NAUKI PRAWNE
139
ШДЖЭИ Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #11, 2016
Список лггератури:
1. Авер'янов В. Б. До питання про поняття так званих «управлшських послуг» / В. Б. Авер'янов // Право Украши. - 2002. - № 6. - С. 125-127.
2. Михайлюк А. Б. теоретичш засади надання адмшстративних послуг [Електронний ресурс] / Михайлюк А. Б. // Ад-мшстративне право i процес - Режим доступу до ресурсу: http://applaw.knu.ua/index.php/holovna/item/451-teoretychni-zasady-nadannya-administratyvnyh-poslug-u-krayinah-yevropeyskogo-soyuzu.
3. Адмiнiстративна процедура та адмшктративш послуги. Зарубiжний досвщ i пропозицп для Украши / автор-упоряд-ник В.П. Тимощук. - К.: Факт, 2003. - 496 с.
4. Шереметьева Л. А. Концептуальш пщходи, типи та види державних послуг в бвропейському Сокш та в Украiнi: порiвняльний аналiз / Л. А. Шереметьева, I. I. Беца [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу : http://www.academy. gov.ua/ej/ej12/txts/10slaupa.pdf
5. A Quality Framework for Services of General Interest in Europe [Електронний ресурс]. - Режим доступу до ресурсу : http://ec.europa.eu/services_general_interest/docs/comm_quality_framework_en.pdf5. Matei L. Behaviour and action: citizens vs.public Services / L. Matei, A. Matei // MPRA Paper No 26787. - 2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://mpra. ub.uni-muenchen.de/26787/2/MPRA_paper_26787.pdf
6. Seneviratne M. Ombudsmen: Public Services and Administrative Justice / M. Seneviratne // Cambridge University Press. -2002. - 350 p.
7. бвропейська хартая мкцевого самоврядування : Закон Украши №452/97-ВР вщ 15.07.1997 року // Офщ. вкник Украь ни. - 2013. - №39. - С.181.
8. Рамкова рекомендащя Ради бвропи про репональну демократш вщ 17 листопада 2009 року [Електронний ресурс]. -Режим доступу : https://wcd.coe.int/com.instranet.InstraServlet?command=com.instranet.CmdBlobGet&InstranetImage=223235 5&SecMode=1&DocId=1974014&Usage=2
9. Рекомендащя Ради бвропи про фiнансовi ресурси оргашв мiсцевоi влади та £хш обов'язки: тест на субсидiарнiсть № 79 (2000) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.coe.kiev.ua/ docs/kmpbe/r79(2000).html.
10. Seerden R. Administrative Law of the European Union, its Member States and the United States / R. Seerden, F. A. M. Stroink [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://books.google.com.ua/books?id=5i002bJJY3wC&pg=PA 5&dq=&hl=uk&sa=X &ei=XrkwVYnCJsKiyAPEpIHwCA&ved=0CCUQ6AEwAA#v=onepage&q.
11. Fuller L. L. The forms and limits of adjudication / Fuller L. // Harvard Law Review. - 1978. - Р. 353-409 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://people.rit.edu/wlrgsh/Fuller.pdf.
STRAFRECHTLICHER VERANTWORTUNG FUER DIE STRAFTATEN GEGEN VERFASSUNGSRECHTE (GRUNDRECHTE) UND DER FREIHEITEN DES MENSCHEN UND DES BÜRGERS GEMÄSS DEN RECHTSVORSCHRIFTEN DER RUSSISCHEN
FÖDERATION UND DER BRD
Dr. Serebrennikova Anna
Professorin an der Moskauer Staatsuniversität, Juristische Fakultät
Dieser Artikel befasst sich mit der strafrechtlichen Verantwortung fuer die Straftaten gegen Verfassungsrechte (Grundrechte) und der Freiheiten des Menschen und des Bürgers gemäß den Rechtsvorschriften der Russischen Föderation und der BRD.
Key word: Straftate gegen Verfassungsrechte, Straftaten gegen der Freiheiten, Russsisches Strafrecht, Deutsches Strafrecht.
1. Der Schutz der Grundrechte und der Freiheiten des Menschen und des Bürgers ist die vorrangigste Aufgabe jedes gegenwärtigen Staates und der Weltgemeinschaft im Ganzen.
Als Grundlage dafür dienen grundlegende völkerrechtliche Dokumente wie die allgemeingeltende Deklaration der Menschenrechte von 1948, die Europäische Konvention über die Menschenrechte und Grundfreiheiten von 1950, die Kinderrechtsdeklaration von 1959, die Europäische Sozialcharta von 1961, internationale Verträge "Über die bürgerlichen und politischen Rechte", "Über die Wirtschafts-, Sozial-und Kulturrechte" von 1966, die Charta der Europäischen Union über die Grundrechte aus dem Jahr 2000 und noch viele andere.
In der BRD und der Russischen Föderation (RF) sowie in allen gegenwärtigen Staaten besteht ein strafrechtlicher Schutz der Grundrechte (Verfassungsrechte) [1] und der Freiheiten des Menschen und des Bürgers. Für seine Durchführung erweisen sich entsprechend das Grundgesetz der BRD von 1949 und die Verfassung der RF von 1993 als Grundlage.
In der vorliegenden Arbeit wird diese Problematik untersucht.
Das Hauptziel der Untersuchung war es, die Besonderheit des strafrechtlichen Schutzes der Grundrechte und der Freiheiten des Menschen und des Bürgers anhand der Rechtsvorschriften der BRD und der RF zu zeigen.
Im Rahmen dieser Arbeit wurde der Versuch unternommen sowohl dem strafrechtlichen Schutz der Grundrechte und der Freiheiten des Menschen und des Bürgers gemäß den Rechtsvorschriften der BRD und der RF eine allgemeine Charakteristik zu geben als auch einzelne Gruppen von Straftaten, die die Verfassungsrechte und Freiheiten des Menschen und des Bürgers nach dem Strafgesetzbuch der RF verletzen, zu charakterisieren.
Aufgrund bestimmter Unterschiede in den Normen der Straftaten, die die Strafgesetzgebung der zwei untersuchten Länder vorsieht, wird in der Arbeit solch ein für das russische Strafgesetzbuch spezifischer Straftatbestand, wie der Verstoß gegen die Gleichheit der Rechte und Freiheiten des Menschen und des Bürgers (Art. 136 StGB der RF) erläutert und es werden
140
© Serebrennikova Anna, 2016
