CC BY
0PEDAGOGY
МУЛЬТИКУЛЬТУРНА ОСВ1ТА: КОНЦЕПТУАЛЬШ ЗАСАДИ
кандидат педагог1чних наук, доцент Пришляк Оксана Юривна
Украта, м. Тернотль, Тернотльський нацгональний педагоггчний ушверситет
1мен1 Володимира Гнатюка
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30092019/6700
ARTICLE INFO
Received: 30 July 2019 Accepted: 19 September 2019 Published: 30 September 2019
KEYWORDS
multicultural education, multicultural environment, factors and principles of multicultural education, model of multicultural education.
ABSTRACT
The article describes the essence of multicultural education, which in the modern world acquires the leading concept of the unity of world cultures, the search for unifying components and ways of their realization. The article deals with the interpretation of multicultural education, new approaches to the organization of multicultural professional education, factors and principles of multicultural education, model of multicultural education are disclosed.
Citation: Пришляк О. Ю. (2019) Multykultuma Osvita: Kontseptualni Zasady. World Science. 9(49), Vol.1. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30092019/6700
Copyright: © 2019 npiiiii.mi,: O. M. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. У сучасних умовах глобалiзацiйнi процеси торкаються Bcix сфер життя та актуалiзують проблему модершзацп осв^и у загальнопланетарному масштаба Це добре усвщомлюють у розвинутих крашах свпу, наслщком чого постало розроблення загальнонацюнальних осв^шх програм i проекпв, таких як «Освга Америки ХХ1 столбя», «Нацюнальний навчальний план» (Велика Бриташя), «Освга майбутнього» (Франщя), «Модель освГти ХХ1 столбя» (Япошя).
У доповщ мiжнародноi комси ЮНЕСКО, присвяченiй проблемам розвитку освети, визначено орieнтири переосмислення ii стратепчного призначення в сучасних умовах. Сьогодш зазнае переосмислення цiльове призначення освгги у контекстi виклиюв загальнопланетарного масштабу; констатовано, що мета i призначення освети полягае в гуманiзацii i стабiлiзацii суспшьних вщносин. Цю щею вiдображено в основних мiжнародних документах, зокрема у Всесвiтньому звт ЮНЕСКО «1нвестицп в культурне рiзноманiгтя та мГжкультурний дiалог» (2009 р.) шдкреслено, що культурна грамотнiсть стала життевим орiентиром для сучасного свету [17]. У 2011 рощ, Рада Свропи опубл^вала доповщь «Жити разом: поеднання рiзноманiтностi та свободи в Сврош XXI столеття» (Living together. Combining diversity and freedom in 21st-century Europe, 2011) [14]. У ачш 2016 року €С прийняв резолющю «МГжкультурний дiалог, культурне рiзноманiгтя та освгга» («Intercultural dialogue, cultural diversity and education»), в якш вказано на важливiсть викладання мГжкультурного дiалогу, навчання мiжкульгурноi компегентностi, що е одними з найбшьш дiевих шструменпв управлiння конфлiктами, та формування бшьш глибокого почуття власно1' iдентичностi. Учителе батьки, громадсью та правозахиснi оргашзацп визнанi ключовими учасниками процесу мультильтурного навчання. Без сумшву, цей полетичний документ прийнятий з метою надання бшьшо1' полетично1' ваги мультикультурнш освт як iнновацiйному концептуальному шдходу i засвiдчуе прихильшсть GC до ще1' iнгеграцii рiзноманiтностi, сприяння багатомовностi та реалiзацii мГжкультурного дiалогу [17].
Власне тому у ХХ1 ст. все бшьшого значення набувае переосмислення концептуальних засац освiти у контекстi мультикультурностi сучасного буття. Проблеми мультикультурно! освiти перебувають в полi зору як зарубiжних (Дж. Бенкс, Е. Кругли-Смольска В. ЮмлГчка К. Слiтер [22], К. Грант [15], М. Пбсон [16] так i укранських (I. Бахов, I. Бшецька, Я. Гулецька [4], О. Гуренко [5], Р. Кравець [7], С. Лук'янчук, О. Слоньовська, Л. Хомич, Л. Султанова, Т. Шахрай [8] дослщниюв.
Результати дослщження. Американський дослiдник Дж. Бенкс вважаеться засновником мультикультуралiзму в освiтi; саме вш вперше розробив концепцiю мультикультурно! освгти (multicultural education). На думку Дж. Бенкса метою мультикультурно! освгти е сприяння у побудовi вщкритого суспшьства в якому будуть створеш рГвш можливосп для вах етноав щодо реалiзацi!' !х соцiальних i культурних потреб [11, 39-43].
У мiжнароднiй енциклопедп освГти поняття «мультикультурна освГта» трактуеться як «педагопчний процес, в якому репрезентуються двГ або бшьше культур, що вщрГзняються за мовною, етнiчною, нацiональною або расовою ознаками» [19, 273].
У працях багатьох заруб1жних дослщниюв зустрiчаемо рiзноманiтнi трактування суп мультикультурно! освгти та чинниюв, що зпричинили !! виникнення. Так, К. Грант вважае, що розвитку мультикультуралiзму як сусшльно-культурного явища сприяли так провщт чинники сощально-еттчного характеру як м1жкультурний рух, мгжгруповий рух, рух за рГвний доступ до освгти для вах еттчних груп та рух за громадянсью права [15, 2-3]. Активний прихильник мультикультурно! освгти Г. Бейкер стверджуе, що в США мультикультурна освГта з'явилася як необхiднiсть цивiлiзованого врегулювання мiжнацiональних i расових конфлГкпв у цш кра!нi [10, 76].
Дж. Бенкс на основГ аналiзу юторичного контексту становлення i розвитку мультикультурно! освГти у США виокремив таю провщш етапи цього процесу:
- перший: виникнення i становлення еттчного навчання, суть якого полягала у дГяльносп педагогiв Гз залучення до освгтшх програм комплексу знань про етшчш меншини та розробка теорп етшчного навчання;
- другий: етап боротьби за створення багатоетшчно! освгти, реалГзащя якого передбачала створення для учшв i студенпв етшчно! меншосп умов отримання рГвноцшно! освгти;
- третш етап вчений пов'язуе Гз активГзащею студенпв - представниюв етшчних меншин у боротьбГ за включення знань юторичного i культуролопчного характеру про сво! етшчш групи у навчальш плани;
- четвертий е етапом оформлення мультикультуралГзму в чпку теорГю [11, 120].
Для Укра!ни, як i для бшьшосн кра!н свпу, як працюють над упровадженням концепци мультикультурно! освпи, певний науковий штерес становлять принципи мультикультурно! освпи, розроблеш Дж. Бенксом [12]. На думку дослщника провщними принципами мультикультурно! освпи слугують таю провщш положення:
- мультикультурну освггу слГд розглядати як процес;
- перш шж розпочинати реатзащю мультикультурно! освпи, необхщно домогтись усвщомлення учасниками цього процесу свое! етшчно! щентичносн;
- полГкультурний тдхщ до оргашзацп навчання мае охоплювати всю його оргашзащю;
- у кожному сустльсти мае функцюнувати свш варГант мультикультурно! освпи, що вщображатиме його специфшу;
- реатзацп мети i завдань мультикультурно! освпи мае передувати спещальна шдготовка як вчителГв, так i батьюв;
- упровадження мультикультурно! освгти не мае обмежуватися певними часовими рамками;
- щея мультикультурно! освпи мае знаходити всебГчне вщображення у змюн навчальних програм [12, 9-10].
Для усГх кра!н, яю прагнуть упроваджувати концепщю мультикультурно! освпи у процес професшно! шдготовки майбутшх фахГвщв, значний штерес представляють шдходи до оргашзацп мультикультурно! професшно! освпи у США, яю окреслила i схарактеризувала американська дослщниця М. Пбсон [16, 2]. Дослщницею окреслено таю п'ять основних тдходГв до оргашзацп цього процесу:
1. Виховання культурного рГзномашття. Мета мультикультурно! освпи полягае у вирГвнюванш освпшх можливостей для студенпв з рГзних культурних осередюв.
2. Виховання толерантного ставлення до шших культур, суть якого полягае у формуванш в студенпв шанобливого ставлення до шших культур, толерантного ставлення до права студенпв бути рГзними у сво!х етнокультурних особливостях.
3. BuxoBaHHa KynbrypHoro nnropani3My, MeTa aKoro nonarae y 36epe^eHHi i po3BHTKy b cycninbcTBi noniKynbTypHoro nnropani3My.
4. MrnKynbTypHe BuxoBaHHa. Ha gyMKy gocnigHH^ MynbTHKynbTypHa ocBiTa noKnHKaHa cnpuaTH ^opMyBaHHro TonepammocTi Ta MrnKynbTypHoi KOMneTeHTHOCTi [16, 2].
Mh noginaeMo HayKoBy no3H^ro gocnigHH^ ctocobho Toro, ^o BnacHe TaKi nigxogu go3BonaroTb ocBiTi 6inb tobho^hho BHKoHyBaTH ^yH^iro nepegani, a, oT^e, 36epe^eHHa i 3ÖaraneHHa KynbTypHoi iH^opMa^i.
y BenHKiM EpHTami npo6neMa o6rpymyBaHHa KoH^myanbHHx 3acag MmKynbrypHoi ocBiru i TexHonoriM ii peani3a^i e npegMeTOM gocnig^eHHa gocnigHHKiB (E. Caig [23], M. EipaM [13], E. fl^oHc [18], napeK [21], fl. KiniK) Ta mmux. y npaцax gocnigHHKiB CTBepg^yerbca, ^o y BenHKiM EpHTaHii 3pocTae nonynapHicTb Ko^en^i MynbTHKynbTypHoi' ocBiTH aK y cycninbcrBi b ^noMy TaK i cepeg ocBiTaH.
3HanHHH HayKoBuM imepec gna нayкoвцiв i npaKTHKiB MynbTHKynbrypHoi ocBiru e Mogenb opram3aiiii HaBHaHHa, po3po6neHa gocnigHHKoM E. CaigoM [23]. 3rigHo 3 ^ero Mogennro npoцec HaBHaHHa ynmB hh npo^eciÖHoi mgroroBKH Mafi6yTmx ^axiB^B Mae nepeg6aHarH TaKi nocnigoBHi eTanu:
— o3HaMoMneHHa 3 Mi^KynbTypHHMH ^yH^iaMH pi3HHx mob aK 3aco6oM MrnHa^oHanbHoro cninKyBaHHa;
— ycBigoMneHHa npuHHH Ta cnoco6iB KynbTypHo-icTopuHHoi B3aeMogii npegcraBHHKiB pi3HHx eTHociB;
— aKTyani3a^a MrnKynbTypHux $opM cninKyBaHHa b KynbTypHo-MoBHHx cninbHoTax;
— ^opMyBaHHa KoHKpeTHHx yaBneHb npo pi3Hi mobh i ix ponb y ^Hrri цнx eTHociB;
— po3BHToK 3gaTHocTeM go KoMneHcaTopHoi 6araToMoBHocTi y BunagKy KoHTaKTiB i3 He3HaMoMHM mobhhm cepegoBH^eM [23, 84].
HiMe^KHM gocnigHHK r. ToMac BBa^ae, ^o MynbTHKynbTypHa ocBiTa Mo^e 6yru e^eKTHBHoro nume Togi, Konu gna iHguBiga xapaKTepHHM crae TonepaHTHe cTaBneHHa go nrogeM-npegcraBHHKiB rnmux KynbTyp, nparHeHHa 3po3yMiTH ixHro cucreMy gyxoBHo-KynbTypHHx ^HHocTeM, iHTerpyBaTH pe3ynbTaTH o3HaMoMneHHa 3 hhmh y BnacHy cucreMy ^HHocTeM [24].
BBa^aeMo 3a goцinbнe 3ayBa^HTH, ^o BigHocHo cnoco6iB peani3a^i Mi^KynbTypHoi ocBiTH y MrnHapogmM npaктнцi 3HaHHoro nomupeHHa Ha6yna HayKoBa noзнцia ^rncbKoro BHeHoro fl^. HeToHeHa, aKHM craepg^ye, ^o gna ycnimHoi co^anbHoi i npo^eciMHol' B3aeMogii 3 npegcTaBHHKaMH iHmoro eraocy 6a^aHo 3HaTH ix MoBy, icropiro ix KpaiHH, MaTH neBHHM 3anac 3HaHb npo ix cycninbcTBo i KynbTypy [20].
flna yKpaiHH, aKa nparHe BnuTuca b eBponeMcbKHM ocBiTHiM i eKoHoMiHHHM npocTip, Ba^nuBo TBopno 3ano3HHaTH nporpecuBHi igei 3apy6i^Horo gocBigy ^ogo nepe6ygoBH M Mogepm3a^i' cucreMH ocBiTH y KoHTeKcTi cynacHHx BHKnHKiB. Bce 6inbme Hucno He nume нayкoвцiв, ane M ocBiTaH, gep^aBHux gianiB noHHHaroTb po3yMiTH Ba^nuBicTb ynpoBag^eHHa igeM MynbTHKynbTypHoi ocBiTH, npiopuTeTHHMH 3aBgaHHaMH aKux e ^opMyBaHHa nrogHHH y gyci 3aranbHo цнвiniзaцiMннx ^HHocreM, roToBHocTi i 3gaTHocTi ^hth i 3giMcHroBaTH npo^eciMHy gianbHicTb y noniKynbTypHoMy cepegoBH^i. Ha 3aKoHogaBHoMy piBHi ^ Bigo6pa^eHo b ochobhhx gep^aBHux goKyMemax, 3oKpeMa CrpaTerii cTanoro po3BHTKy «yKpaiHa 2020» (2015 p.), HaцioнanbнiM cTparerii po3BHTKy ocBiru b yKpaiHi Ha nepiog go 2021 poKy (2013 p.), 3aKoHax yKpaiHH «npo ocBiry» (2017 p.), «npo BH^y ocBiry» (2014 p.), aKi opieHTyrorb gianbHicTb ocBiirnix iHcTHTyTiB cycninbcTBa Ha nigroToBKy oco6ucTocTi go ^HTTa i gianbHocri y MynbTHKynbTypHoMy cepegoBH^i.
Mh noginaeMo HayKoBy noзнцiro yKpaiHcbKux gocnigHHKiB (O. rypeHKo, P. Kpaвeцb, A. KonogiM, O. CnoHboBcbKa Ta iH.) ctocobho Toro, ^o: MynbTHKynbTypHicTb b cynacHux yMoBax goцinbнo TpaKTyBaTH aK пpннцнп opгaнiзaцil cycninbcTBa, aKHM BHMarae BpaxyBaHHa HaaBHocTi y HboMy pi3HoMaHiTHux ^HHicHHx i gyxoBHux ynogo6aHb Ta npiopuTeTiB, ^o Bigo6pa^aroTb cBiTocnpuMHaTTa pi3Hux eTHoKynbTypHux npomapKiB cycninbcTBa. TaK, A. KonogiM 3a3Hanae, ^o MynbTHKynbTypani3M Bigo6pa^ae hobhm nigxig go KynbTypHo-ocBiTHboi noniTHKH, aKHM nigTpuMye i cTHMynroe npaBo nrogeM pi3Hux нaцioнanbнocтeM 36epiraTH cboi eraoKynbTypm oco6nuBocTi, a gep^aBy 3o6oB'a3ye ix 3axu^aTH [6].
yBary npuBepTae i HayKoBa no3H^a O. CnoHboBcbKoi ctocobho Toro, ^o b mupoKoMy TpaKTyBaHHi cyTb MynbTHKynbTypHoi' ocBiTH goцinbнo po3yMiTH aK «HoBy MeTogonoriro, aKa nparHe ocarHyTH ncuxonoriHHi, aHTpononoriHHi, coцianbнi, eKoHoMinm, icTopuHHi, noniTHHHi M KynbTypHi noKa3HHKH gna BuoKpeMneHHa Ta aктyaniзaцil B3aeMo3B'a3KiB 3 ryMaHiTapHHMH gнcцнnniнaмн b npo^ci BHKnagaHHa Ko^Horo HaBHanbHoro npegMeTy» [9, 9-10].
I. Eecapa6oBa BBa^ae, ^o MynbTHKynbrypHy ocBiTy cnig TpaKTyBaTH aK oco6nHBHM cnoci6 cBiTocnpuMHarra, кoнцenцiro cBo6ogu oco6ucTocTi Big нaцioнanbнol o6Me^eHocri, nparHeHHa go
рiвностi рiзних етноав; освiтню реформу, яка покликана внести суттевГ змiни в навчально-виховний процес, з тим, щоб вш вiдповiдав вимогам сучасного полiкультурного суспшьства [2, 97-99].
Укра!нсью дослiдники Л. Султанова, Л. Хомич, Т. Шахрай [8] стверджують, що «основоположш ще! теори мультикультурно! освiти складають фшософсью, культурологiчнi, соцiологiчнi та педагогiчнi положення, сформульоваш в межах теорi! полшультурносн, категорiальний апарат яко! характеризуеться недостатньою розробленiстю ... вiдповiдних понять: «полшультурна», «мультикультурна», «багатокультурна», «транскультурна», «крос-культурна» освгта тощо» [8, 105].
В. Болгарша та I. Лощенова трактують поняття мультикультурно! освiти як тако!, для яко! ключовим поняттям е культура як загальнолюдське явище; це зааб допомоги особистостi в подоланш шляху вiд засвоення етнiчно!, нацюнально! культури до усвiдомлення спiльних штереав народiв у !хньому прагненнi до миру, злагоди, прогресу через культурний розвиток» [3, 2].
I. Бахов визначае «мультикультурну освiту як процес цшеспрямованого, планомiрного формування й розвитку свГтогляду, переконань i почуттiв особистосп, що грунтуеться на визнаннi багатомаштносп культур, збагачуе !! почуття, формуе особливе ставлення до навколишнього свГту i людей у ньому та супроводжуеться сприйманням й осмисленням життево важливих парадигм буття, перетворенням зовнiшнiх культурних смиств у внутрiшнiй морально-етичний свiт» [2, 43].
Анатз дослiджень вчених (I. Бахов, I. Бшецька, В. Бойченко, Я. Гулецька, О. Гуренко, Р. Кравець, О. Шевнюк та ш.) дозволяе сформулювати такi провiднi принципи функцюнування мультикультурно! освiти:
— принцип гумашзму (сприяе вихованню високоморально! особистосп з гуманiстичною установкою);
— принцип дiалогу культур як засiб !хнього зближення;
— принцип культурологiчного шдходу (дозволяе сформувати полжультурний свiтогляд);
— принцип прюритетносн в навчаннi етичних i моральних цiнностей знань.
Висновки. У вщповщь на виклики, що постали перед сучасною Свропою з необхщносп
забезпечити належне управлiння культурним розма!ттям, европейськими кра!нами, мiжнародними оргашзащями, об'еднаннями, союзами, постiйно проводяться численш заходи щодо пошуку нових пiдходiв до питань налагодження мiжкультурного дiалогу, який важливий для управлiння культурним розма!ттям в багатокультурному середовищi. Налагодження цього дiалогу неможливе без впровадження мультикультурно! освiти, котра в сучасному свiтi набувае обрисiв провiдно! концепци еднання свiтових культур, пошуку об'еднавчих складових та способiв !х реашзаци.
В Украíнi, яка переживае складний перiод трансформацi! суспiльства i системи суспшьних вiдносин, науковцями i практиками прищляеться увага теоретичному осмисленню i розробцi технологiй упровадження концепцi! мультикультурно! освгти. На думку дослiдникiв мультикультурна освгта в сучасних умовах покликана: оргашчно поеднувати виховання нацiонально! самосвщомосп, патрiотизму Гз почуттям пошани до шших культур; сприяти вирiшенню завдань формування глибо освГчено! особистосп, яка оволодша культурним багатством наци, спроможно! до адаптаци в шших полГкультурних середовищах; створити для нацюнальних меншин максимально сприятливГ умови для яюсно! освгти; забезпечити формування позитивних цшнюних орГентацш у свита ознайомлення Гз досягненнями свиово! культури; сприяти формуванню культурно! щентичносп, любовГ до нацюнальних культурних цшностей; забезпечити в процес викладання гуманГтарних дисциплш поеднання нацюнальних Г рГзнокультурних компоненпв; сприяти формуванню свгтогляду, оргашчними елементами якого е культурш щнносп та культурш особливосп рГзних нацш.
Базуючись на вищезазначеному можна стверджувати, що мультикультурна освиа в сучасному свт набувае обриСв провщно! концепци еднання свиових культур, пошуку об'еднавчих складових та способГв !х реашзаци.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бахов I. С. Тенденци розвитку пол1культурно!' освГти у професшнш шдготовщ фах1вщв Канади Г США: монограф1я / Ьан Степанович Бахов. - К.: Центр учбово! лГтератури, 2018. - 420 с.
2. Бессарабова И. С. Современное состояние и тенденции развития поликультурного образования в США: дисс. ... д-ра пед. наук: 13.00.01 / Бессарабова Инна Станиславовна. - Волгоград, 2009. - 492 с.
3. Болгарина В. Культура Г полшультурна освиа / В.Болгарша, ГЛощенова // Шлях освгти. - 2002. - №1. - С.2-6.
4. Гулецька Я. Г. Пол1культурна освгта студентсько! молод1 в ушверситетах США : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 / Гулецька Яна Гаврил1вна. - К. : Ки!вський нацюнальний ушверситет 1меш Тараса Шевченка, 2008. - 262 с.
5. Гуренко О. I. Полiкультурна освгга в Укрш'ш: до сутност1 поняття / О.1.Гуренко // Збiрник наукових праць Бердянського державного педагогiчного унiверситегу: Педагопчш науки. - 2009. - №1. - С.95-103
6. Колодiй А. Американська доктрина мультикультуралiзму i етнонацюнальний розвиток Укра!ни / А.Колодiй // Агора. Випуск 6: Укра!на i США: взаемодая в галузi еконо]шки, культури i науки. — 2008, С.5-14. - [Електронний ресурс] : Режим доступу : http: // political-studies. com/?p=578.
7. Кравець Р. А. Теоретичш i методичнi основи пол^льтурно! освiти майбутнiх фахiвцiв аграрно! галузi дис. .. .д-ра. пед наук 13.00.04 / Р.А.Кравець. - Хмельницький, 2018. - 577 с.
8. Пол^льтурна освгга в контекстi загальнокультурного розвитку особистостi педагога: монографiя / Л.О.Хомич, Л.Ю.Султанова, Т.О.Шахрай. - Юровоград: 1мекс-ЛТД, 2014. - 212 с.
9. Слоньовська О. Б. Пол^льтурна освiта майбутнiх учителiв гуманiтарних дисциплш у виших навчальних закладах Канади: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Слоньовська Оксана Богдашвна. -Житомир, 2011. - 256 с.
10. Baker G. Multicultural Imperatives for Curriculum Development of Teacher Education / G. Baker // Jornal of Research And development in Education/ - 1977. - №11(1). - Р.70-83.
11. Banks J. A. Multicultural Education: Foundations, Curriculum and Teaching / James A. Banks/ - University of Washington. - 384 p.
12. Banks J. A. Teaching ethnic studies: Concepts and strategies / J.F.Banks/ Washington, DC: National Council for the Social Studies, 1973. - 232 p.
13. Byram M. Bicultural and trilingual education : the Foyer model in Brussels / M. Byram, J.Leman. -Clevedon. England: Multilingual Matters Ltd, 1990. - 158 p.
14. Council of Europe. The Report of the Group of Eminent Persons of the Council of Europe. Living together. Combining diversity and freedom in 21st-century Europe, 2011. - Режим доступу: https://rm.coe.int/16806b97c5 (дата звернення 1.09.2019). - Назва з екрана.
15. Grant C. A. The Evolution of multicultural Education in the United States: A Journey for human Rights & social Justice [Electronic resource] / C.A. Grant/ - URL: http: //www.iaie.org/download/turin_paper_grant.pdf. - назва з титулу екрану)
16. Gibson M. Approaches to multicultural education i the United States: some concepts and assumptions //Anthropology and Education Quarterly - Vol. 15. - No. 1, Special Anniversary Issue: Highlights from the past, 1984. - P.94 - 120.
17. European Parliament. Committee on Culture and Education. Motion for a European Parliament Resolution on the role of intercultural dialogue, cultural diversity and education in promoting eU fundamental values. - Режим доступу: http://www.europarl.europa.eu/doceo/document/A-8-2015-0373_EN.html?redirect (дата звернення 1.09.2019). - Назва з екрана.
18. Jones E. Internationalisation of the curriculum / Jones E., Killick D. // In: Jones E., Brown S. (eds) Internationalising Higher Education. - London: Routledge, 2007. - P.110.
19. International Dictionary of Education. Vol.7. - Oxford, 1994. - 3963 p.
20. Lehtonen Jaako. Globalization, National Cultures, and the Paradox of Intercultural Competence. -Available from: http: // viesti, Jyu. fi / Iaitos / Lehtonen / globalization. Html. - Retrieved: 02.12.2003.
21. Parekh B. The Future of Multi-Ethnic Britain: The Parekh Report. - TheRunnymede Trust, 2002. - 417 p.
22. Sleeter C. Multicultural Education Critical Pedagogy and the Politics of Difference / Sleeter C., Mclaren P. - Albany: SUNY Press, 1995. - 465 p.
23. Said E.W. Culture Imperialism / E.W.Said. - London: Vintage Books, 1993. - 260 p.
24. Thomas H. Interkulturelles Lernen im Shculeraustausch. - Saarbrucken u. Fort Lauderdale, 1988. - P.66.
