CC BY
11
DOI 10.29254/2077-4214-2018-3-1-145-141-144 УДК 616.34-002.4-07-053.31:548.75 Македонський I. О., Яременко С. О.
МОЖЛИВОСТ1 В1СЦЕРАЛЬНО'' СПЕКТРОСКОПП У БЛИЗЬКО-1НФРАЧЕРВОНОМУ Д1АПАЗОН1 У Д1АГНОСТИЦ1 НЕКРОТИЗУЮЧОГО
ЕНТЕРОКОЛ1ТУ НОВОНАРОДЖЕНИХ КЗ «Днгпропетровський спецiалiзований клiнiчний медичний центр MaTepi та дитини iM. проф. М.Ф. Руднева» ДОР» (м. Днгпро)
lupinworld60@gmail.com
Зв'язок публiкaцГí з плановими науково-дослгд-ними роботами. Стаття е фрагментом НДР «Мрурпч-не лтування вад розвитку та запальних захворювань у дп"ей», № державноТ' реестраци 0113U007652.
Вступ. На сьогоднiшнiй день поява на св^ пе-редчасно народжених д^ей, дiтей з дуже низькою масою тiла з великим устхом виходжуються у нео-натальних центрах. Стратепя виходжування глибо-ко недоношених дiтей i дiтей з надзвичайно малою масою, що прийнята в нашш краТ'ш, робить актуальною асоцшовану з нею патолопю кишечника, ура-женого iшемiею. Некротизуючий ентероколп" (НЕК) е одним з найбтьш поширених набутих захворювань шлунково-кишкового тракту у новонароджених, що виникае у 1-5% д^ей вiддiлень неонатальноТ' штен-сивноТ' терапп i до 10% новонароджених з вагою тта до 1500 г, е головною причиною смерт серед шлун-ково-кишкових захворювань у недоношених дiтей. Залишаеться високою летальнiсть серед оперованих новонароджених вщ 20% до 60%, а при тотальних некрозах кишечника летальшсть досягае 100% [1]. До тепершнього часу дiагноз НЕК встановлюеться на основi клiнiчних та рентгенолопчних ознак, встанов-лених Bell (1978) та доповнених Walsh M., Kleigman R., 1986, а також використовують у дiагностицi УЗД з доплерометрiею та виявлення бiомаркерiв.
Найбiльш важливими дiагностичними проблемами НЕК е низька дiагностична значимiсть клЫч-них, шструментальних та рентгенологiчних ознак на раншх стадiях захворювання, що е основними у дiагностицi цього захворювання, вщсутшсть адекват-них бiомаркерiв, як допомагають визначити стадiю захворювання, поширення ураження кишечника або диференцiювати НЕК вщ iнших клiнiчно схожих сташв [2]. Вiдсутнiсть раннiх достовiрних критерив некрозу кишечника робить необхiдним пошук висо-ко-специфiчних та чутливих методiв дiагностики НЕК [1,2].
Тому рання дiагностика та прогнозування переби гу хiрургiчноí стадп НЕК, визначення розповсюджен-ня некрозу кишечника мае велике значення при на-данш допомоги хворим з НЕК. За даними багатьох авторiв кишкова iшемiя в патогенезi некротичного ентероколiту мае головну роль, що призводить до тканьовоТ' ппокси та розвитку ускладнень некротичного ентерокол^у [3,4]. Iснуючi iнструментальнi ме-тоди дослiдження перфузи кишечнику (радюлопчш, доплерометричнi) значно покращили можливост1 дiагностики НЕК, особливо при вiдсутностi специфiч-но'| картини захворювання чи малошформативнш рентгенологiчнiй картинi [1,2]. Неiнвазивнi методи дослщження змiн гемодинамiки кишечника, його перфузи в динамiцi в режимi реального часу можуть
допомогти у раннш дiагностицi та дiагностицi стадш НЕК [5,6,7,8].
Мета дослiдження: вивчення та оцшка можли-востей абдомшальноТ (вкцеральноТ) спектроскопп в близько-iнфрачервоному дiапазонi (Б1С) у дiагности-цi НЕК та для оцшки характеру переб^у цього захворювання.
Об'ект i методи дослiдження: дослiджена група з 62 дiтей вiком вiд 0 до 28 дшв (середнiй вт дiтей 18,2 днi), з масою тта вщ 530 г до 2700 г, гестацш-ним втом 28-38 тижнiв (середнiй гестацiйний вт 32 тижнi) з пiдозрою на НЕК та рiзними стадiями НЕК, як проходили лiкування у КЗ «ДСКМЦМД iм. проф. М.Ф. Руднева» ДОР» з 2013 по 2017 рш. Серед них (89%) дитини були недоношеш, 7 (11%) д^ей - до-ношенi. До контрольноТ групи увiйшли 30 дiтей до-ношених та недоношених новонароджених з масою тта вщ 830 г до 2570 г, гестацшним втом 31-39 тиж-нiв (середнiй гестацшний вiк 33 тижнiв) без пору-шень функцiй дихальноТ, серцево-судинноТ систем та функци шлунково-кишкового тракту. Критерiем вщ-бору пацiентiв до контрольноТ групи були: вщсутшсть жовтяницi, нормальш вiковi показники червоноТ кровi та бЫрубшу, вiдсутнiсть протипоказань до ви-годовування. Всiм дiтям дослщжуваноТ групи проводились загальноприйнят методи дiагностики згiдно протоколу лiкування НЕК. ^м цього, дослiдження доповнювались вимiрюванням абдомшальноТ регЧо-нарноТ насиченостi тканин киснем - гё02. Показник rSO2 вщображае баланс мiж доставкою кисню та його споживанням в тканинах ^ отже, може використову-ватися в якост iндикатора недостатньоТ перфузи тканин i оксигенаци.
Абдомiнальне rSO2 (А- rSO2) безперервно реестру-вали з використанням системи оптичноТ спектроскопп (INVOS, Covidien) In-Vivo двома соматичними датчиками, як розмiщували у правому пщребер'Т паралельно ребернiй дузi та по середнiй лшп роз-ташовуючи поперечно вище чи нижче пупка. Рее-страцiя змiн гё02 проводилась автоматично кожнi 15 секунд у виглядi процентного значення на моштор^ графiка залежностi тканьовоТ оксигенаци за одиницю часу на монiторi INVOS та записом на електронний носш шформаци для подальшоТ статистичноТ об-робки. Датчик, що знаходився у правому пщребер'Т вiдображав тканьову оксигенацш печiнки (rSO2-1). Датчик, що знаходився по середнш лши вище пупка (при вазi тiла бтьше 2500 г) та нижче пупка (при ваз1 тiла менше 2500 г) вщображав регiонарну тканьову оксигенацш кишечника (rSO2-2). Серед 62 дп"ей до-слщжуваноТ групи з шдтвердженим дiагнозом НЕК було 52 дитини, 10 дп"ей були з пщозрою на НЕК чи функцiональними розладами ШКТ. Отриманi резуль-тати дослщження представленi у виглядi середньо-
арифметичноТ величини i стандартного вiдхилення середньоарифметичноТ величини - М + т.
Результати дослщження та Тх обговорення. По-казники вкцеральноТ реГкнарноТ насиченостi тканин киснем отримаш у доношених та недоношених но-вонароджених контрольно! групи в якост норматив-них наведено у таблиц 1.
Таблиця 1.
Показники вкцеральноТ реГюнарноТ насиченост1 тканин киснем у доношених та недоношених новонароджених
Показники Доношен! новонароджен1 (n=10) Недоношен! новонароджен1 (n=20)
rSO2-1, % 73±13 74±13
rSO2-2, % 72±12 73±13
Отримаш результати дослщження свщчать про вщсутшсть iстотних вiдмiнностей показнишв ви сцеральноТ реГюнарноТ насиченостi тканин киснем у доношених та недоношених новонароджених. Нормальш показники А- гё02 коливаються в межах 74±13%.
Показники вкцеральноТ реГкнарноТ насиченост1 тканин киснем отримаш у доношених новонароджених з НЕК та новонароджених з тдозрою на НЕК наведено у таблиц 2.
Таблиця 2.
Показники вкцеральноТ реГюнарноТ насиченост тканин киснем у доношених новонароджених з НЕК та новонароджених з шдозрою на НЕК
Показники Доношен! новона-роджен1 з II стад1ею НЕК (n=4) Доношен! ново-народжен1 з тдоз-рою на НЕК (n=3)
rSO2-1, % 72±13 71±12
rSO^-2, % 53±7 68±8
Примггка. Р<0,05.
Отримаш результати дослщження свiдчать про вщсутшсть рiзницi в показниках регЧонарноТ насиче-ностi киснем у дiлянцi печшки та iстотнi вiдмiнностi показникiв вкцеральноТ регионарно! насиченостi тканин киснем в проекцп кишечнику у доношених новонароджених з НЕК та новонароджених з тдозрою на НЕК.
Показники вкцеральноТ регионарно! насиченост тканин киснем у недоношених новонароджених з НЕК та недоношених новонароджених з тдозрою на НЕК наведено у таблиц 3.
Таблиця 3.
Показники вкцеральноТ реГюнарноТ насиченост тканин киснем у недоношених новонароджених з НЕК та недоношених новонароджених з шдозрою на НЕК
Показники Недоношен! ново-народжен! з II ста-д!ею НЕК (n=38) Недоношен! ново-народжен! з тд-озрою на НЕК (n=8)
rSO2-1, % 72±13 73±12
rSO2-2, % 50±8 68±8
печшки не вiдрiзняються, а показники репонарног тканьовоТ оксигенаци кишечника (гё02-2) значно вщ-рiзняються вщ нормативних та мiж собою i вказують на розлади кровообiгу у кишечнику. Показники ви сцеральноТ реГюнарноТ насиченостi тканин кишечника киснем у доношених та недоношених новонароджених в залежносп вщ стадп НЕК у габлицi 4.
Таблиця 4.
Показники вкцеральноТ реГюнарноТ насиченост
тканин кишечника киснем у доношених та недоношених новонароджених в залежносп вщ стадп НЕК
Показники Стад!я НЕК
I II I I-А III-B
rSO2-2, % 60-85 46-59 30-45 0-30
Приметка. P<0,05.
Результати дослiдження свщчать, що у пацieнтiв з НЕК та недоношених новонароджених з тдозрою на НЕК показники регюнарноТ тканьовоТ оксигенаци
Показники вкцеральноТ реГкнарноТ насиченосп тканин кишечника киснем у новонароджених (гё02-2) мають прямий кореляцiйний зв'язок з стадкю НЕК.
Критичний рiвень А-гё02, що визначав порушення кровотоку, як i пошкодження стiнки кишечника, вщ-повiдав < 60%. Значення А-гё02, якi були меншi вiд нормативних на 10%, шформували про на високий ризик розвитку порушення кровооб^у у кишечнику. Показники А-гё02, ям були меншi вiд нормативних на 20%, свщчили про розвиток порушень кровооби гу у кишечнику. Показники А-гё02, якi були меншi вщ нормативних на 40%, на протязi тривалого часу (> 6 годин), з високою вiрогiднiстю iнформували про глибок та необоротнi змiни гемодинамти та некроз кишки. Встановлено, що, чим нижче рiвень показни-мв регюнарноТ тканьовоТ оксигенаци кишечника, тим глибше патологiчний процес у кишечнику.
Бшьш^ь часу безперервного монiторингу ви сцеральноТ регюнарноТ насиченостi тканин кишечника киснем методом NIRS у кл^чно стабiльних дiтей з функцюнальними порушеннями ШКТ показники абдомшальноТ rSO2-2 (А- rSO2-2) були вище 60% (63-86%), тодi як у пацкнив з НЕК цей показник був нижче 60% (0-58%) та залежав вщ стади захво-рювання. Зниження у пацieнтiв показникiв А- гё02-2 менше 60% (на протязi 4-6 годин) передувало розвитку у них клЫко-рентгенолопчноТ картини прогресу-вання НЕК та потребувало лтувати таких пацieнтiв згiдно стандартiв лтування НЕК. Тривале (на протяз1 4-6 годин) стшке зниження у паценив показникiв А-rSO2-2 менше 60% свщчило про розвиток у них НЕК, що тдтверджувалось клiнiчними, лабораторними, ультразвуковими та рентгенолопчними дослщжен-нями. Тривале (на протязi 4-6 годин) стшке зниження у паценив з НЕК показнимв А- rSO2-2 в межах 30-40% свщчило про значне гiпоксично-iшемiчне порушення тканин кишечника, що тдтверджувалось доплеро-метрieю верхньоТ брижовоТ артери та клшто-лабо-раторно-рентгенологiчною та ультразвуковою картиною прогресування захворювання.
Тривале (на протязi 4-6 годин) стшке зниження показнимв А- гё02-2 менше 30% на фонi клЫчного погiршення супроводжувалось зниженням швидко-ст кровотоку у верхнiй мезентерiальнiй артери, було використано в якостi показань до оперативного втру-чання. 9 пацкнтам з тривалим зниженням показни-кiв А- rSO2-2 в межах 0-30% та клшто-рентгенолопч-ними симптомами прогресування НЕК з картиною
пневмоперiтонеума було виконано лапароцентез з дренуванням черевноТ порожнини.
Серед 5 пащетчв з нестабшьним станом, дрено-ваною черевною порожниною (в якост передопера-цшноТ пiдготовки) з низьким рiвнем тромбоцилв, на фонi тривалого i значного зниження абдомшальноТ rSO2-2 (0-30%) з ключною картиною прогресування НЕК, тсля передоперацшноТ пiдготовки (1-3 доби) було прооперовано та дiагностовано тотальну чи субтотальну форми НЕК.
4 патентам з 3 Б стадiею НЕК та зниженням абдомшальноТ гё02 менше 30% виконано абдомiноцентез з дренуванням черевноТ порожнини в якосп передоперацшноТ пiдготовки. Через 12-24 години, пщ час передоперацшноТ шдготовки, стан дiтей покращив-ся, пщвищились показники абдомшальноТ насиче-ностi тканин киснем гё02-2 бiльше 45%, зупинилось видтення газу та рiдини по абдомшальному дренажу, в подальшому дiти не потребували оперативного лтування та одужали.
Висновки: використання абдомшальноТ спектроскопи у близько-iнфрачервоному дiапазонi при дiа-гностицi НЕК дозволяе нешвазивно в режимi реального часу мошторити раннi змiни мезентерiальноТ гемодинамiки, проводити диференцiйну дiагностику
НЕК з функцюнальними розладами ШКТ та своечас-но розпочати лiкування.
Б1С чутливий неiнвазивний метод дiагностики НЕК, легкий у використанш, мае велике практичне значення в раннш дiагностицi НЕК, оцiнцi ефектив-ностi консервативно'!' терапи, визначеннi хiрургiчноí стади захворювання та прогнозуванню його перебку.
Тривале зниження показнишв А- rS02-2 в межах 0-30% на протязi тривалого часу (4-6 годин) у пащен-пв з прогресуванням клЫчноТ картини НЕК свщчить про глибокi та необоротш порушення кровообiгу тканин кишечнику та високу вiрогiднiсть розвитку поши-реноТ форми НЕК.
Використання визначення абдомшальноТ близь-ко-шфрачервоноТ спектроскопи при дiагностицi НЕК дае змогу менше використовувати рентгенолопчш методи дослщження, що зменшуе променеве наван-таження на пащетчв.
Перспективи подальших дослщжень: потенцiал клiнiчного застосування абдомшальноТ близько-шф-рачервоноТ спектроскопи при дiагностицi НЕК дуже високий, дозволяе використовувати його з шшими методами дослщження та потребуе подальшого ви-вчення. Плануеться подальше вивчення змш показ-нишв абдомшальноТ спектроскопи при хiрургiчнiй патологи у д^ей.
flrrepaTypa
1. Shonan Sho, Matthew D. Neal, Jason Sperry, David J. Hackam. A novel scoring system to predict the development of necrotizing enterocolitis totalis in premature infants. J Ped Surg. 2014;49(7):1053-6.
2. Eaton S. Necrotizing enterocolitis symposium: Epidemiology and early diagnosis. J Pediatr Surg. 2017;52(2):223-5.
3. Watkins DJ, Besner GE. The role of the intestinal microcirculation in necrotizing enterocolitis. Semin Pediatr Surg. 2013;22:83-7.
4. Yong Chen, Kenneth Tou En Chang, Derrick Wen Quan Lian, Hao Lu, Sudipto Roy, Narasimhan Kannan Laksmi, et al. The role of ischemia in necrotizing enterocolitis. J Ped Surg. 2016;51(8):1255-61.
5. Cerbo RM, Cabano R, Di Comite A, Longo S, Maragliano R, Stronati M. Cerebral and somatic rSO2 in sick preterm infants. J Matern Fetal Neonatal Med. 2012;4:97-100.
6. DeWitt AG, Charpie JR, Donohue JE, Yu S, Owens GE. Splanchnic Near-Infrared Spectroscopy and Risk of Necrotizing Enterocolitis After Neonatal Heart Surgery. J Pediatr Cardiol. 2014;35(7):1286-94.
7. Schat TE, Schurink M, van der Laan ME, Hulscher JB, Hulzebos CV, Bos AF, et al. Near-Infrared Spectroscopy to Predict the Course of Necrotizing Enterocolitis. PLoS One. 2016;11(5):e0154710. DOI: 10.1371/journal.pone.0154710
8. Schat TE, van der Laan ME, Schurink M, Hulscher JB, Hulzebos CV, Bos AF, et al. Abdominal near infrared spectroscopy in preterm infants: a comparison of splanchnic oxygen saturation measurements at two abdominal locations. Early Hum Dev. 2014;90:371-5.
МОЖЛИВОСТ1 В1СЦЕРАЛЬНО1 СПЕКТРОСКОПИ' У БЛИЗЬКО-1НФРАЧЕРВОНОМУ Д1АПАЗОН1 У Д1АГНОСТИЦ1 НЕКРОТИЗУЮЧОГО ЕНТЕРОКОЛ1ТУ НОВОНАРОДЖЕНИХ
Македонський I. О., Яременко С. О.
Резюме. Некротизуючий ентерокол^ е одним з найбтьш поширених набутих захворювань шлунково-кишкового у новонароджених i е головною причиною смерт серед шлунково-кишкових захворювань у недо-ношених дп"ей. Нешвазивш методи дослщження змш гемодинамти кишечника, його перфузи в динамiцi в режимi реального часу можуть допомогти у раннш дiагностицi та дiагностицi стадш НЕК. Вивчалась та оцшю-валась можлив^ь абдомшальноТ близько-шфрачервоноТ спектроскопи (Б1С) у раннш дiагностицi НЕК та для оцшки характеру переб^у цього захворювання.
Вам дп"ям проводились загальноприйнят методи дiагностики зпдно протоколу лтування НЕК. ^м цього, дослщження доповнювались вимiрюванням абдомшальноТ реГюнарноТ насиченост тканин киснем, з вико-ристанням системи оптичноТ спектроскопи (INV0S, Covidien) двома соматичними датчиками - гё02.
Отримаш результати дослщження свщчать про iстотнi вщмшносл показнишв вкцеральноТ регЧонарноТ насиченосл тканин киснем у недоношених та доношених новонароджених з НЕК та функцюнальними порушен-нями функци ШКТ.
Використання абдомшальноТ близько-шфрачервоноТ спектроскопи при дiагностицi НЕК дозволяе нешвазивно в режимi реального часу мошторити ранш змши мезентерiальнот гемодинамти, проводити диферен-цiйну дiагностику НЕК з функцюнальними розладами ШКТ та своечасно розпочати та контролювати лтування.
Б1С - чутливий нешвазивний метод дiагностики НЕК, легкий у використанш, мае велике практичне значення в оцшщ ефективност консервативно! терапи, визначеннi хiрургiчноТ стади захворювання та прогнозуванню його перебку.
Ключовi слова: некротизуючий ентероколп", дiагностика, новонародженi, близько-шфрачервона спектро-скопiя.
ВОЗМОЖНОСТИ ВИСЦЕРАЛЬНОЙ СПЕКТРОСКОПИИ В БЛИЗКО-ИНФРАКРАСНОМ ДИАПАЗОНЕ В ДИАГНОСТИКЕ НЕКРОТИЗИРУЮЩЕГО ЭНТЕРОКОЛИТА НОВОРОЖДЕННЫХ
Македонский И. А., Яременко С. А.
Резюме. Некротизирующий энтероколит является одним из наиболее распространенных приобретенных заболеваний желудочно-кишечного у новорожденных и является главной причиной смерти среди желудочно-кишечных заболеваний у недоношенных детей. Неинвазивные методы исследования изменений гемодинамики кишечника, его перфузии в динамике в режиме реального времени могут помочь в ранней диагностике и диагностике стадий НЭК. Изучалась и оценивалась возможность абдоминальной близко-инфракрасной спектроскопии (БИС) в ранней диагностике НЭК и для оценки характера течения этого заболевания.
Всем детям проводились общепринятые методы диагностики согласно протоколу лечения НЭК. Кроме этого, исследования дополнялись измерением абдоминальной регионарной насыщенности тканей кислородом, с использованием системы оптической спектроскопии (INVOS, Covidien) In-Vivo двумя соматическими датчиками - rSO2.
Полученные результаты исследования свидетельствуют о существенных отличиях показателей висцеральной регионарной насыщенности тканей кислородом у недоношенных и доношенных новорожденных с НЭК по сравнению с пациентами с функциональными нарушениями функции ЖКТ.
Использование абдоминальной близко-инфракрасной спектроскопии при диагностике НЭК позволяет не-инвазивно в режиме реального времени мониторить ранние изменения мезентериальной гемодинамики, проводить дифференциальную диагностику НЭК с функциональными расстройствами ЖКТ и своевременно начать и контролировать лечение.
БИС - чувствительный метод диагностики НЭК, легкий в использовании, имеет большое практическое значение в оценке эффективности консервативной терапии, определении хирургической стадии НЭК и прогнозированию его течения.
Ключевые слова: некротизирующий энтероколит, диагностика, новорожденные, близко-инфракрасная спектроскопия.
POSSIBILITIES OF NEAR-INFRARED SPECTROSCOPY IN THE DIAGNOSIS OF NEONATAL NECROTIZING ENTEROCOLITIS
Makedonsky I. A., Yaremenko S. A.
Abstract. Necrotizing enterocolitis (NEC) is one of the most common acquired diseases of the newborn's gastrointestinal tract, occurs in 1-5% of children in neonatal intensive care units and in 10% of newborns weighing up to 1500, is the leading cause of death among gastrointestinal diseases in premature infants. There remains a high mortality rate among the operated newborns from 20% to 60%, and with total necrosis of the intestine reaches 100%. The most important diagnostic problems of NEC are the low diagnostic significance of clinical, instrumental and radiologic signs in the early stages of the disease, which are the main ones in the diagnosis of this disease, the lack of adequate biomarkers that help determine the stage of the disease, the spread of bowel disease, or differentiate NEC from other clinically similar conditions. Non-invasive methods for studying changes in the intestinal hemodynamics, its perfusion in dynamics in real time can help in the early diagnosis and diagnosis of NEC stages.
We studied and evaluated the possibilities of abdominal infrared spectroscopy (NIRS) in the diagnosis of NEC assessing the nature of the course of this disease.
The study group of 52 children aged 0 to 38 days, with a body weight from 630 to 2700, gestational age of 28-38 weeks with suspected NEC and various stages of NEC, who were treated in Regional center of Children's and Mother's Health, Dnipro, Ukraine from 2013 to 2017. All children underwent conventional diagnostic methods according to the NEC treatment protocol.
In addition, the studies were supplemented by measuring the abdominal regional saturation of tissues with oxygen, using an optical spectroscopy system (INVOS, Covidien) In-Vivo with two somatic A-rSO2 sensors. The obtained results of the study are presented in the form of arithmetic mean value and standard deviation of arithmetic mean value - M + m. The normal A-rSO2 values in the control group ranged 74 ± 13%. The critical level of A-rSO2, which determined the disturbance of blood flow, as well as damage to the intestinal wall was < 60%. The value of A-rSO2, which was less than the normative by 10%, was informed of the high risk of developing circulatory disorders in the intestine. The A - rSO2 indices, which were 20% less than the normative ones, indicated the development of circulatory disorders in the intestine. The A-rSO2 values, which were less than the normative by 40%, for a long time (> 6 hours), were highly informed about total or subtotal necrosis of the intestine. It was established that the lower the level of A - rSO2, the deeper the pathological process in the intestine. The results of the study indicate significant differences in the visceral regional oxygen saturation of tissues in term infants with NEC and functional abnormalities of the gastrointestinal function. The use of abdominal close-infrared spectroscopy in the diagnosis of NEC allows non-invasive monitoring of early changes in mesenteric hemodynamics in real time, differential diagnosis of NEC with functional gastrointestinal disorders, and timely initiation or intensification of treatment. NIRS is a sensitive non-invasive method for diagnosing NEC, easy to use, has great practical value in assessing the effectiveness of conservative therapy, determining the surgical stage of the disease and predicting its outcome.
Key words: necrotizing enterocolitis, newborn, diagnostics, splanchnic near-infrared spectroscopy.
Рецензент - проф. Похилько В. I.
Стаття надшшла 16.08.2018 року
