CC BY
17
УДК 616.2-036.1.87:616.127-074:612.217-053.2
К. Д. Дука, ЕНЕРГОМЕТАБОЛ1ЧН1 ПОРУШЕННЯ
СГ■ 1ванУсь М1ОКАРДА ПРИ РЕЦИДИВНИХ ТА
ХРОН1ЧНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ОРГАН1В ДИХАННЯ У Д1ТЕЙ
Днтропетровська державна медична академiя
кафедра пропедевтики дитячих хвороб з курсом сестринсько'1 справи (зав. - д. мед. н., проф. К. Д. Дука)
Днтропетровський мiський дитячий кардiопульмонологiчний центр (зав. - С.Г.1ванусь)
Ключовi слова: хротчт бронхолегеневi захворювання, енергодинамгчт порушення мюкарда, мiтохондрiальна недостаттсть, цитохiмiчний метод
Key words: chronic pulmonary diseases, energodynamic violations of myocardium, mitochondrial insufficiency, cytochemical method
Резюме. У cmammi висвтлюються сучаст погляди на роль захворювань органiв дихання в формуванн порушень з боку серцево-судинно'1' сис-теми, розкрита мультифактортсть порушень останньо'1' у дтей i3 хронiчною та рецидивною бронхолегеневою патологieю. Висвiтленi осо-бливостi оцтки функцюнального стану мiокарда та легенево'1 гемо-динамiки в умовах хронiчноi гiпоксii. Визначена роль стану miтинного енергообмiну в розвитку порушень лененево-серцевих вiдносин. Показан сучасний пiдхiд до дiагностики енергетично'1' дисфункцП шляхом визна-чення активностi мiтохондрiальних ферментiв у лiмфоцитах пери-ферiйноi кровi за допомогою цитохiмiчного аналiзу. У статтi розгля-даються дан результатiв наукових до^джень, диску/сшн питання i перспективи щодо ранньо'1' дiагностики, клтчних проявiв i корекцП енергометаболiчних порушень мюкарда, зокрема мiтохондрiальноi не-достатностi, при рiзноманiтних захворюваннях та необхiднiсть визна-чення ступеню енергетичного дефщиту при рецидивних i хротчних захворюваннях органiв дихання у дтей.
Summary. In the article the modern views on the role of respiratory diseases in formation of cardiovascular system violations are elucidated, multifactoral type of violations in children with chronic and recurrent bronchopulmonary pathology is described. Peculiarities of estimation of myocardium functional state and pulmonary hemodynamics in conditions of chronic hypoxia are elucidated. The role of cellular energy exchange state in the development of pulmonary-cardiac disorders is defined. There were shown modern approaches to diagnostics of energy dysfunction by means of defining of mitochondrial ferments activity in peripheral blood lymphocytes with the help of cytochemical analysis. In the article there are considered the data of scientific investigations, disputable questions and perspectives of early diagnostics, clinical manifestations and correction of energy metabolic disorders of myocardium, namely mitochondrial insufficiency, in various diseases and necessity of defining energy deficit state in chronic and recurrent diseases of respiratory organs in children.
Останшми роками вщзначаеться стабшьне зростання кшькосп дггей з рецидивними та хрошчними бронхолегеневими захворюваннями (ХБЛЗ). Формуючись у дитинствi при рiзних захворюваннях оргашв дихання, ця патолопя в подальшому визначае рiвень дитячо! захворю-ваност та швалщност [2, 17, 38]. Як правило, у дггей хрошчш змши в бронхах та бронхюлах -вторинш, порiвняно з шфекщями та деякими неонатальними причинами [36, 54]. При цьому спостертаеться значне ураження слизово! обо-лонки бронхiв середнього i дрiбного катбру, нерщко з !х облггеращею. Рецидиви бронхолеге-
невого процесу супроводжуються порушеннями метаболiчного i тканинного гомеостазу, що приз-водить до повшьного розвитку пневмосклерозу. Основу формування ХБЛЗ часто складають вади розвитку бронхолегенево! системи, зокрема у 810% д^ей, хворих на ХБЛЗ, виявляють вади роз-витку легень [36, 55].
Завдяки тюному морфофункщональному взае-мозв'язку, обструктивш або рестриктивш змши при ХБЛЗ призводять до раншх порушень ле-генево-серцевих вщносин [3, 33], результатом яких е гшоксична легенева вазоконстрикщя, ме-хашчне звуження судин i обструкщя судинного
легеневого ложа, що веде до легенево! ппертензи (ЛГ) та формування хрошчно! серцево! недос-татностi [7, 24]. Це мае виршальне значення для прогнозу захворювання як у дтей, так i у до-рослих [2, 3].
Впровадження сучасних шформативних мето-дiв дiагностики (ультразвукових дослщжень, iм-пульсно! доплероехокардюграфи, комп'ютерно! томографи, катетеризаци порожнини серця) доз-воляе достатньо точно визначати початковi оз-наки ЛГ. За результатами дослщжень С.Н. Страхова (1988), регюнарна ЛГ була дiагностована у 59,7% дтей, хворих на ХБЛЗ, iз коливаннями тиску в межах 15-35 мм рт.ст., а центральна ЛГ виявлялася у 17,9% хворих ще! групи [43]. За даними 1.К. Волкова i спiвавт. (1998), у 8,6% хворих дггей визначався синдром хрошчного легеневого серця (ХЛС) [21].
За допомогою рентгенографи у бiльшостi хворих на ХБЛЗ у патолопчно змiнених вiддiлах легень виявляеться гiпоплазiя гiлок легенево! артери, а в iнших випадках - рiзноманiтнi стади ангiостенозу. За даними Т.В. Сшчак i спiвавт. (1999), у половини дггей з облггеруючим брон-хiтом формуються ЛГ та ХЛС, причинами яких е структуры змiни легеневих судин та тяжюсть обструктивних вентиляцiйних порушень [41]. До порушення функци легеневих артерiй на почат-кових стадiях ХБЛЗ може також призводити зниження синтезу окису азоту легеневим ен-дотелiем. Все це вимагае вщносити хворих на ХБЛЗ до групи ризику виникнення патологи серцево-судинно! системи [24]. Водночас, у доступнш науковiй лiтературi бракуе вщомостей щодо варiантiв i частоти серцево-судинних порушень у дiтей iз ХБЛЗ у перiодi ремiсп, хоча саме шсля стихання запального процесу в легенях можна оцiнити стутнь таких порушень.
У дiтей iз ХБЛЗ досить рано виникають порушення кровопостачання мiокарда на рiвнi мшроциркуляцш, що призводить до виражених дистрофiчних змiн, насамперед правих вiддiлiв серця. Це пояснюеться тим, що юнуюча при ХБЛЗ легенева гiпертензiя може негативно впли-вати на коронарний кровооб^ i забезпечення мiокарда киснем. Зниження толерантност i не-рацюнальна адаптацiя до фiзично! дiяльностi у дп"ей, хворих на ХБЛЗ, зумовлеш як недос-коналiстю вегетативно! регуляци органiв крово-обiгу, так i порушеннями метаболiзму [5, 33, 39].
Проте до тепершнього часу, на жаль, не юнуе едино! точки зору на численш питання з етю-логп, патогенезу, клiнiки та лжування уражень серця, зокрема дистрофiчних змiн, при ХБЛЗ. Поняття „дистрофiя мюкарда" (ДМ) в 1936 р.
увiв Г.Ф. Ланг, об'еднуючи цим термшом всi захворювання серцевого м'язу незапального i некоронарного генезу. По сут^ ДМ е обов'язковим компонентом будь-якого патолопчного процесу в серщ i, набуваючи ушверсального характеру, втрачае нозологiчну самостiйнiсть хвороб мю-карда [6]. На практищ чiткого вирiшення потре-бують питання, пов'язаш з дiагностичними кри-терiями ДМ, видiленням клiнiко-патогенетичних варiантiв кардюмюпатш, пiдходiв до диферен-цiйовано! тактики лшування, а також визначення прогностичних критерi!в перебiгу захворювання у дтей [27].
На думку багатьох вчених минулого та сьо-годення, поява метаболiчних порушень у мю-кардi можлива на тлi впливу рiзних патогенних факторiв i широкого спектру хрошчно! патологи внутршшх оргашв, якi призводять до зниження його пластичних можливостей та порушення обмшних процесiв, утилiзацi! енергi! в мюкард^ що, в свою чергу, сприяе розвитку дистрофiчних змiн кардiомiоцитiв i провiдно! системи серця [6, 26, 27]. Встановлено взаемозв'язок мiж трива-лiстю i глибиною гiпоксi! (гшоксеми) та знижен-ням кiлькостi енергетичних ресурсiв кардiомiо-цитiв. Цi змши призводять до нездатностi клiтин мюкарда пiдтримувати необхiдний обмiн енер-пею i речовинами для !х життедiяльностi. При тривалiй гiпоксi! мiтохондрiальна дисфункщя може бути патогенетичною основою розвитку кардiомiопатiй [1, 27, 18]. У зв'язку з цим ос-новними патогенетичними ланками вторинних мюкардюдистрофш слщ вважати розвиток мета-болiчного стресу на тлi хронiчно! гшокси з ви-никненням так звано! хвороби кттинно! енерге-тики i подальшою появою ознак мiтохондрiаль-но! недостатностi (МН) [18, 26, 27].
Доведено, що МН е наслщком екзогенного впливу, зокрема оксидативного стресу, i нерiдко виступае тригерним фактором, що шщюе вто-ринну мiтохондрiальну недостатнiсть [8, 59, 51]. При цьому дефектш мiтохондрi! знаходяться в сташ хронiчно! iнтоксикацi! вiльними радикалами кисню, яю пролiферують швидше нормаль-них, тим самим компенсуючи дефщит енергi! i частку мутантних м^охоц^альних ДНК [50, 56, 60]. Мггохондри присутнi у всiх кттинах, за виключенням еритроцитiв, i тому хвороби окис-ного фосфорилювання можуть проявлятися симптомами у будь-якому оргаш або тканиш. Все це визначае необхщнють своечасного виявлення та лшування МН на етапi !! початкових проявiв [44].
Енергетичне забезпечення е одним iз найваж-ливших факторiв, що визначають дiяльнiсть
07/ Том XII/1
75
серця. Клгшни мiокарда мають максимальну енергоемшсть, що забезпечуе !х постiйне i безупинне функцiонування упродовж усього життя людини [29]. Основним субстратом енер-гетичного метаболiзму мюкарда е аденозин-трифосфорна кислота (АТФ), синтез яко! реаль зуеться в м^охон^ях через цикли катаболiзму вуглеводiв та лiпiдiв (процес глiколiзу та р-окис-нювання жирних кислот) [26, 27]. Хрошчна гiпоксiя призводить до дефщиту молекулярного кисню в тканиш мiокарда, а це, в свою чергу, до зрушення глiколiзу в анаеробний бш зi змен-шенням надходження ацетилкоензиму А до циклу Кребса, накопичення лактату i, отже, до зниження продукцi! макроергiв, нестачi хiмiчно! енергi! [27, 52].
Розглядаючи патофiзiологiчнi змiни при мiокардiодистрофi!, слщ пiдкреслити, що дисо-цiацiя мiж клiнiчними змiнами серцево! дiяль-ност та мiнiмальними структурно-функцю-нальними змшами пов'язана з початком дистро-фiчного процесу на субклiтинному рiвнi [27]. Встановлено також, що структурш змши пере-дують або виникають одночасно з функцюналь-ними, а riпертрофiя та кардiосклероз е наслщ-ками дистрофiчного стану мiокарда. Враховуючи сучасний рiвень знань, можна погодитися iз думкою академiка РАМН В.П. Бюярино! (1989) про те, що оцшка мiокардiодистрофi! як функцю-нальних змш серцевого м'язу не виправдана [26, 27].
Протягом декшькох останнiх десятилт ш-тенсивно розвиваеться так званий „метаболiч-ний" напрямок, метою якого е теоретичний та прикладний аналiз обмiнних процесiв рiзних рiвнiв. Вщомо, що порушення клiтинного енер-гообмiну, в основi яких лежить МН, мають широкий спектр клшчних проявiв, що залежить вiд ступеня ураження патолопчним процесом рiзних тканин та оргашв - вiд незначного шд-вищення втомлюваностi до тяжких енцефало-патiй i полiневропатiй, вiд помiрного порушення ритму серця до дилатацшних кардiомiопатiй [22, 23, 32, 44]. Все це визначае необхщшсть роз-робки методiв лабораторно! дiагностики вказа-них порушень для патогенетичного обгрунтуван-ня терапi! мiтохондрiальних захворювань, а також ефективно! корекцi! традицшного лiкування багатьох хвороб при iндивiдуальному зниженнi "енергетичного фону" [44].
Першим етапом дiагностики порушень бюе-нергетики е клшчний аналiз. При цьому особлива увага мае придшятися синдромам, яю включають комплекс функцюнальних, невроло-гiчних, кардiологiчних, мiологiчних та шших
порушень [44]. 1снуе значна варiабельнiсть син-дромiв мiтохондрiальних захворювань, наявнiсть стертих i прихованих форм разом i3 нозологiчно окресленими i промiжними варiантами. Симпто-ми патологи залежать вiд переважно ураженого органу або системи оргашзму, вщ зовнiшнiх i внутрiшнiх чинникiв [30, 42, 44].
Сучасна дiагностика м^охон^ально! патоло-rii потребуе використання найскладшших тех-нологiй - хроматографil, електронно-оптичного i гiстохiмiчного дослiдження бiопсiйного мате-рiалу, сцинтиграфil мiокарда та ш. [44]. У дiагностицi метаболiчних порушень мюкарда досить поширеними залишаються лабораторш методи дослiдження, метою яких е непряма оцшка дефекпв у певних ланках метаболiзму i, отже, виявлення основного патогенетичного ме-ханiзму [27, 44].
Найбшьш iнформативним морфологiчним дослщженням мiтохондрiальних розладiв е ана-лiз бiоптату скелетного м'язу, що може подавати сигнали „мiтохондрiального дiстресу" за допо-могою виражено! пролiферацil м^охондрш та утворення "рваних червоних волокон" (ragged red fibres - RRF) [31, 42, 44]. Останш е структур-нозбереженими м'язовими волокнами, але мають аномальш скупчення мiтохондрiй, завдяки чому специфiчно виглядають при деяких пстолопч-них забарвленнях. RRF вважаеться морфологiч-ним проявом недостатностi мiтохондрiальних функцiй, маркером мiтохондрiальноl патологil та одним iз важливих критерilв ll дiагностики. Поява RRF вiдображае певний компенсаторний ефект, тобто значне збшьшення кшькосп органел у результатi недостатносп енергообмiну [20, 44].
При морфолопчному аналiзi бiоптату скелетного м'яза у хворих з пiдозрою на м^охондр> альне захворювання, крiм виявлення RRF, використовуються й iншi методи дослщження, зокрема оцiнка активностi мггохон^альних ферментiв, електронна мiкроскопiя з аналiзом ультраструктури мiтохондрiй, виявлення таких субстра^в, як лiпiди, глiкоген, солi кальщю [31, 20]. При електроннiй мшроскопп знаходять змi-ни, якi характерш для глибоких пошкоджень мiтохондрiй: значне накопичення органел тд сарколемою; полiморфiзм iз наявнiстю великих, подовжених форм i/або переважання дрiбних овальних органел; дезоргашзащя архiтектонiки та структури крист, !х набрякання, фрагментацiя, втрата; наявнiсть депозитiв кальцiю, криста-лiчних включень; лiзис органел за участi лiзосом, утворення мембранних тiлець [14, 42, 44]. У дослщженнях Р.П. Нарцисова i B.C. Сухорукова
(2000) отримаш даш про достовiрну корелящю функцюнально1 активностi мiтохондрiй лiмфо-ципв, що вiдображаe полiсистемну МН, з показниками енергетично1 дисфункци в скелетному м'язi [42].
Доступними та шформативними для динамiч-но! оцшки iнтенсивностi аеробних окисних про-цешв в органiзмi е цитохiмiчнi тести визначення активност дегiдрогеназ та пдролаз лiмфоцитiв перифершно1 кровi: сукцинатдегiдрогенази, лак-татдегiдрогенази, альфаглiцерофосфат депдроге-нази - кшьюсний цитохiмiчний метод, модифшо-ваний Р.П. Нарцисовим (1969) [31, 42, 61]. Даш ензими займають ключовi позицп аеробного i анаеробного енергозабезпечення кл^ини, а зни-ження !х активностi е маркером мiтохондрiальноl дисфункци. За допомогою цього методу вперше була визначена i науково обгрунтована пато-генетична роль мiтохондрiальних порушень при рiзноманiтних захворюваннях, зокрема енце-фаломюпатп, кардюмюпатп, рядi спадкових син-дромiв, цукровому дiабетi, хронiчних неспеци-фiчних бронхолегеневих захворюваннях тощо [22, 46, 53].
Сьогодш достатньо вивчено стан енерге-тичного обмiну лiмфоцитiв у дiтей, якi часто хвордать, при запальних захворюваннях кишок, при хрошчному гломерулонефритi, туберозному склерозi, але вщсутш данi про дослiдження ферментного статусу лiмфоцитiв при вторинних кар-дiомiопатiях та хронiчних захворюваннях брон-холегенево1 системи [8, 44].
Лшування метаболiчних розладiв - одна iз складних проблем сучасно1 медицини. Виршен-ня И часто супроводжуеться скепсисом з боку бiльшостi лiкарiв, який пов'язаний, зокрема, iз вщомим ставленням до метаболiчноl терапи як до чогось «неспецифiчного», що часто не мае ч^ких патогенетичних обгрунтувань. При цьому доброзичливо сприймаеться в першу чергу за-мiсна терапiя, яка компенсуе вивчений недолш обмiнних процесiв [12, 44].
Складнiсть проблеми визначаеться, зокрема, двома моментами. По-перше, юнуюче вимогливе очiкування замiсного ефекту при терапи мгго-хондрiальних хвороб; по-друге, недовiра бага-тьох клiнiчних бюимшв i фармакологiв до можливостi легкого введення тих чи шших великих оргашчних молекул всередину м^охон-дрп. Так, виключно з подiбних теоретичних мiр-кувань ставляться пiд сумшв обгрунтованiсть застосування янтарно1 кислоти, одного з клю-чових метаболiтiв м^охондрш, i достовiрнiсть позитивних ефектiв цього препарату [44].
Важливою характеристикою енерготропно1
терапи е И комплекснiсть, тобто призначення препаратiв, якi впливають на рiзнi рiвнi енер-гетичного метаболiзму, що забезпечуе синерпч-ну дда. Комплексна терапiя, як правило, демон-струе бшьший позитивний ефект у порiвняннi з монотерапiею окремими медикаментозними за-собами [47]. Основними препаратами при МН мають бути препарати, що впливають на рух електрошв в дихальному ланцюзi: вiтамiни К1 i К3, коензим Q10 (убихiнон 10), бурштинова кислота, цитохром С (цито-мак); кофактори енергообмiну (вiтамiни РР, В1, В2, лiпоева кислота, бiотин, карнiтин, L-карнiтин, елькар) та препарати, що зменшують ступiнь лактатацидозу (дiмефосфон); антиоксиданти (вгамши С, Е) [32, 44, 58]. Високу ефектившсть застосування тера-певтичного комплексу вказаних препаратiв при лшуванш генетично детермiнованих форм м™-хондрiальноl патологи у дiтей показано у роботах [22, 28, 32, 62].
У низщ робгг повщомляеться про успiшне використання енерготропiв, зокрема елькару, в перинатологн у недоношених дiтей [48, 16, 40] i дiтей, що народилися з малою масою тша [10, 11], у немовлят з гiпоксично-iшемiчними ура-женнями нервово1 системи [9, 14, 16]. У дослщ-женнях [9, 16, 35] визначена ефектившсть мета-болiчноl терапи новонароджених дiтей з рiзнома-нiтними патологiчними станами: респiраторним дистрес-синдромом, бронхолегеневою диспла-зiею, затримкою внутрiшньоутробного розвитку, гiпоксично-iшемiчними ураженнями ЦНС. Показано, що при транзиторнш шеми мiокарда у новонароджених корекщя метаболiчних порушень досить ефективна i сприяе вiдновленню процесiв енергозабезпечення в мюкард^ позитивно впливаючи на дiастолiчно-систолiчну фун-кцiю лiвого шлуночка i нейрогуморальнi меха-шзми регуляци серцевого ритму [11, 35, 49].
Позитивний ефект енерготропних препара^в вiдмiчено в терапи уро- i нефрологiчних захворювань, зокрема полтстозу, хвороби Де Тош-Дебре-Фанконi, гематурично1 форми гломеруло-нефриту [30], мiхурово-сечовидного рефлюкса [15], обструктивно1 нефропати, пдронефрозу [37], гiперактивного сечового мiхура [4], тубу-лоiнтерстицiального нефриту [25].
У дослщженнях [13] проведений аналiз залеж-ностi функцiй iммунокомпетентних клiтин вщ стану !х енергообмiну у д^ей з атошчним дерматитом i показанi позитивнi змiни ктшко-ла-бораторних показниюв (процесу л^анд-залеж-ного перерозподшу iмуноглобулiнових рецеп-торiв В-лiмфоцитiв) при використанш енерго-коригувальних препаратiв.
07/ Том XII/1
77
Досвщ використання фармаколопчно! корек-ци метаболiчних порушень при щюпатичних i мiтохондрiальних кардiомiопатiях у дней уза-гальнено в роботах 1.В. Леонтьево! зi спiвавт. [12] та зарубiжних вчених, зокрема М.Е. Pierpont (1989), J. Draasma (1994), E. Helton (2000), L. Winter (2000) [62].
На сьогодшшнш день виршення проблеми нормалiзацi! метаболiзму гiпоксичного мюкарда спрямоване на оптимiзацiю використання кисню кардiомiоцитами за допомогою препаратiв, що дiють на внутрiшньоклiтинний метаболiзм i мають цитопротекторнi властивостi [1, 19]. Зменшення ступеня оксидативного стресу при-зводить до менш тяжких ушкоджень мпохон-дрiй, клiтинних мембран, шших органел, до бiльшого сполучення глiколiзу з фосфорилюван-ням, до збшьшення синтезу АМФ i зменшення рiвня апоптозу клiтини. Застосування основних метаболiчних кардiопротекторiв при хронiчних формах iшемiчноl хвороби серця показано в роботах [1, 57]. За даними Л.М. Боярсько! зi ств-авт. [45], доведено ефектившсть застосування тiотриазолiну у дггей з рiзною серцево-судинною патолопею.
Вiдомо, що прихованi порушення кттинно! енергетики мiокарда можуть швидко деком-пенсуватися на тлi рiзних захворювань та усклад-нювати nepe6ir останшх [44]. Ранне виявлення МН необхщне для своечасного призначення комплексно! терапи, яка полiпшуе стан клiтинно! енергетики. Це дозволяе покращити функщо-нальний стан мiокарда, сприяе пiдвищенню то-лерантностi до фiзичного навантаження, запо-бiгае розвитку серцево! недостатностi [27, 34, 44].
ЩДСУМОК
Таким чином, незважаючи на численнi дослщ-ження, проблема енергометаболiчних порушень мiокарда при рецидивних та хронiчних захво-рюваннях органiв дихання у дiтей остаточно не виршена. У вiтчизнянiй дитячш кардiологiчнiй практицi мiтохондрiальна недостатнiсть дiагнос-туеться досить рiдко; вiдсутнi критери диферен-цiйованого пiдходу до обстеження хворих iз кардiомiопатiями для виявлення МН, не розроб-ленi шляхи !! метаболiчно! корекци у дней з хронiчною бронхолегеневою патологiею. Ц пи-тання вимагають свого виршення у подальших наукових дослiдженнях.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Амосова Е.Н. Метаболическая терапия повреждений миокарда, обусловленных ишемией. Новый подход к лечению ишемической болезни сердца и сердечной недостаточности // Укр. кардиол. журн. -2000. - №4. - С.86-92.
2. Антипкин Ю.Г., Власенко Н.В., Арабська Л.П. До питания дiагностики перехвдних форм реци-дивуючого бронхпу у дiтей // Перинатолопя та педiатрiя. - 2003. - №3.- С.26-28.
3. Бабко С.О., 1голшна О.Д., Смирнова О.А. Осо-бливостi дiастоличного наповнення шлуночкiв серця у дней з хронiчними захворюваннями бронхолеге-нево! системи // Перинатолопя та педiатрiя. - 2004. -№3. - С.55-57.
4. Белоусова И.С., Сухоруков В.С. Применение метаболических препаратов в лечении детей с гиперактивным мочевым пузырем // Вопр. соврем. педиатрии. - 2005. - Т.4, №6. - С.22-27.
5. Волосовець О.П. Синдром дезадаитаци серцево-судинно! системи у дней, яш зазнають негативного впливу екотоксичних факторiв довкшля // Педiатрiя, акушерство та пнеколопя. - 1998. - №1. -С.17-19.
6. Вторичные эндокринные кардиомиопатии в детском возрасте / Волосовец А.П., Кривопустов С.П., Криворук И.М., Черний Е.Ф. // Новости медицины и фармации. - 2006. - №14 (196). - С.17-18.
7. Гаврисюк В. Клиническая классификация дыхательных и гемодинамических нарушений при
заболеваниях легких // Л1ки Украни. -2004. - №11 (88). - С.29-38.
8. Гавриш А.С., Вербицкий В.В., Данилишина М.В. Цитохимия окислительно-восстановительных ферментов вентрикулярных кардиомиоцитов в норме и при острой коронарной недостаточности // Вюн. морфологи. - 2002. - №2. - С.305-308.
9. Гончарова О.В. Применение препарата элькар у детей с перинатальными гипоксическими поражениями центральной нервной системы // Рос. вестн. перинатологии и педиатрии.- 2005.- №3.- С.36-41.
10. Горячкина Л.А., Суранова Т.А., Султанова Г.Ф. Элькар в выхаживании недоношенных детей // XI Рос. национальный конгресс «Человек и лекарство». - М., 2004.- С.650.
11. Демин В.Ф., Ключников CO., Ключникова М.А. Значение соединительнотканных дисплазий в патологии детского возраста // Вопр. соврем. педиатрии.- 2005.- №4 (1).- С.50-56.
12. Диагностика и лечение митохондриальной дисфункции при кардиомиопатиях у детей: Пособие для врачей / Леонтьева И.В., Белозеров Ю.М., Сухоруков B.C. и др. - М.: 2002. - 36с.
13. Динамика показателей функционального состояния иммунокомпетентных клеток при энерго-тропной терапии у детей с атопическими заболеваниями / Виноградова Т.В., Зиборова Н.В., Пампу-ра А.Н., Клейменова Н.В. // I Всерос. конгресс «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии».- М., 2002.- С.461.
14. Измайлова Т.Д., Петричук СВ. Морфометрия лимфоцитов как критерий оценки адаптационных резервов у новорожденных детей // III Рос. конгресс «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии».- М., 2004.- С.176.
15. Изменение клеточной энергетики у детей с пузырно-мочеточниковым рефлюксом и рефлюкс-нефропатией / Вербицкий В.И., Чугунова О.Л., Яковлева СВ. и др. // I Всерос. конгресс «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии». - М., 2002.- С.460-461.
16. Использование препарата Элькар (L-карни-тин) в педиатрии / Кешишян Е.С, Казанцева Л.З., Николаева Е.А., Тозлиян Е.В. // Terra Medica. -2001.-№4.- С.42-43.
17. Каганов С.Ю. Современные проблемы пульмонологии детского возраста // Рос. вестн. перинато-логии и педиатрии. - 2003. - №3. - С.9-16.
18. Казак С.С. Вторичные кардиомиопатии у детей и подростков: взгляд на проблему // Новости медицины и фармации. - 2005. - №6 (166). - С.9-10.
19. Кардюпротектори метаболiчноl дп: доцшь-шсть експериментального i клшчного вивчення / Чек-ман И.С, Горчакова Н.А., Загородний МЛ. та ш. // Запоргж. мед. журн. - 2003. - №2. - С.251-252.
20. Клембовский А.И. Сухоруков В.С. Митохон-дриальная недостаточность у детей // Арх. патологии. - 1997. - №5 (59). - С.3-7.
21. Клинико-эндоскопическое обследование детей с хроническими неспецифическими заболеваниями легких, получавших оперативное лечение/ Волков И.К., Катосова Л.К., Лукина О.Ф. и др.// Педиа-трия.-1998.- №6.- С.75-79.
22. Ключников C.O., Барышев Ю.А., Ключникова М.А. Функциональные и метаболические особенности детей с недифференцированной соединительно-тканной дисплазией // III Рос. конгресс «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии».- М., 2004.- С.608-609.
23. Комплексная гистологическая диагностика полисистемной митохондриальной недостаточности / Меркурьева А.В., Сухоруков B.C., Смирнов А.В. и др. // Вестн. РУДН. Серия: Медицина. - 2003. - № 5 (24). -С.50-53.
24. Кондратьев В.А. Нарушение адаптации сердечно-сосудистой системы у детей с хроническим бронхитом // Педиатрия. - 2000. - №4.- С.31-33.
25. Кудин М.В., Федоров Ю.Н. Применение кар-нитина в лечении нефропатии у детей из экологически неблагополучного региона // III Рос. конгресс «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии».- М., 2004.- С.278-279.
26. Кушаковский М.С. Метаболические болезни сердца.- СПб.: Фолиант, 2000. - 128с.
27. Леонтьева И.В. Миокардиодистрофии у детей (этиология, патогенез, клиника, диагностика, лечение).- М.: 2004.- 75с.
28. Медикаментозная коррекция нарушений биоэнергетики у больных с моногенными заболеваниями соединительной ткани (синдромы Марфана и Элерса-Данлоса) / Семячкина А.Н., Николаева Е.А., Семяч-
кина С.В. и др. // Педиатрическая фармакология.-2003.- №1 (1).- С.41-44.
29. Метабол1чш кардюпротектори: фармаколопч-ш властивосп 1 застосування в клш1чнш практищ: Методичш рекомендаци / В1з1р В.А., Волошина 1.М., Волошин М.А. та ш. - Запор1жжя, 2006. - 34с.
30. Митохондриальные дисфункции при наследственных и приобретенных заболеваниях почек у детей / Нижегородцева Т.В., Ершова С.А., Игнатова М.С., Новиков П.В. // I Всерос. конгресс «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии».-М., 2002.- С.471-472.
31. Нарциссов Р.П. Анализ изображения клетки -следующий этап развития клинической цитохимии в педиатрии // Педиатрия.- 1998.- №4.- С.101-105.
32. Николаева Е.А., Семячкина С.В., Васильев С.У. Основные способы медикаментозного лечения детей с митохондриальными заболеваниями // Руководство по фармакотерапии в педиатрии и детской хирургии. Т.2 «Клиническая генетика» / Под ред. А.Д.Царегородцева, В.А.Тоболина.- М.: Медпрактика, 2002.- С.32-44.
33. Пшчук О.О. Змши гемоциркуляторних та рестраторних показнишв при бронх1альнш астм1 у дггей // Пед1атр1я, акушерство та пнеколопя. - 2005. -№1.- С.10-14.
34. Шнчук О.О. Оцшка порушень серцево-судин-но! системи у дггей з бронх1альною астмою та !х патогенетична терап1я: Автореф. дис. ... канд. мед. наук. - К., 2005. - 20с.
35. Постгипоксическая кардиопатия у новорожденных: клиническая характеристика и этапная терапия / Ледяев М.Я., Заячникова Т.Е., Леденев Б.Б., Ананьева Я.А. // Вестн. педиатрической фармакологии и нутрициологии.- 2004.- №1 (2).- С.15-22.
36. Рачинский С.В., Таточенко В.К., Волков И.К. Место хронической пневмонии и хронического бронхита в бронхолегочной патологии у детей // Педиатрия. - 2004. - №1. - С.61-65.
37. Ростовская В.В., Шабельникова Е.И. Показатели полисистемных митохондриальных нарушений у детей с гидронефрозом // II Рос. конгресс «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии».-М., 2003.- С.466-467.
38. Смирнова М.О., Розинова Н.Н. Хронический бронхит у детей: Определение, клинические варианты // Рос. вестн. перинатологии и педиатрии. - 2004. - №3 - С.14-16.
39. Соболев В.А., Головской Б.В. Особенности структурного и электрического ремоделирования миокарда при заболеваниях легких с обструктивным и рестриктивным типами нарушения вентиляции // Кли-нич. медицина. - 2003. - №5. - С.23-25.
40. Состояние клеточной энергетики у детей с экстремально низкой массой тела / Чугунова О.Л., Думова С.В., Гераськина В.П. и др. // III Рос. конгресс «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии». - М., 2004. - С.210.
41. Спичак Т.В., Иванов А.Л., Лукина О.Ф. Состояние сердечнососудистой системы при облитери-рующем бронхиолите у детей// 9-й Национальный
07/ Том XII/1
79
конгресс по болезням органов дыхания: Сб. резюме.-М., 1999.-XoLVIL2.-C.366.
42. Сравнительная диагностическая ценность анализа скелетной мышцы и лимфоцитов при митохон-дриальных болезнях / Сухоруков В.С. Нарциссов Р.П., Петричук С.В. и др. // Арх. патологии. - 2000. - №2. -С.19-21.
43. Страхов С.Н. Легочная гемодинамика при острых и хронических воспалительных заболеваниях легких у детей // Мед. радиология.- 1988.-№6.- С.8-13.
44. Сухоруков В.С. Нарушение клеточного энергообмена у детей. - М.: 2004. - 80с.
45. Тиотриазолин в комплексном лечении функциональных заболеваний сердечно-сосудистой системы у детей и подростков / Боярская Л.Н., Мазур
B.И., Солодова И.В. и др. // Провизор. - 2003. - №6. -
C.22-23.
46. Ферментный статус лимфоцитов при воспалительных заболеваниях кишечника у детей / Цым-балова Е.Г., Потапов А.С., Петричук С.В., Шищен-ко В.М. // Материалы IV Всерос. конгресса «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии». - М., 2005. - С.617.
47. Царегородцев А.Д., Николаева Е.А., Сухоруков В.С. Коррекция метаболических состояний при различных патологических состояний у детей. - М.: 2006. - 87с.
48. Цитохимические показатели клеточной энергетики у недоношенных детей при различных патологических состояниях / Думова С.В., Чугунова О.Л., Гераськина В.П. и др. // III Рос. конгресс «Современные технологии в педиатрии и детской хирургии».- М., 2004.- С.170-171.
49. Эффективность применения лекарственного препарата Элькар в терапии новорожденных с гипок-сической ишемией миокарда / Гнусаев С.Ф., Шибаев А.Н., Федерякина О.Б., 1ванов Д.А. // Вестн. педиатрической фармакологии и нутрициологии.- 2005.-Т.2, №4.- С. 11-14.
50. Age-dependent modulation of DNA repair enzymes by covalent modification and subcellular distribution / Szczesny В., Bhakat K.K., Mitra S., Boldogh I. //
Mech. Ageing. Dev. - 2004.- Vol.l25, N10-11. - P.755-765.
51. Antioxidant enzymes in blood of patients with Friedreich's ataxia / Tozzi G., Nuccetelli M., Lo Bello M., Bemardini S. et al. // Arch. Dis. Child.-2002.- Vol.86, N5. - P.376-379.
52. Feldman A.M., Mc Namara D. Myocarditis // New. Engl.J.Med. - 2000. -Vol.342. - P1388-1397.
53. Fry C.H., Wu C. The cellular basis of bladder instability // Br. J.Urol. - 1998.- Vol.81. - P.1-8.
54. Hogg J.C. Chronic bronchitis: the role of viruses // Semin. Respir. Infect. - 2000. - Vol.15, N1. - P.32-40.
55. Hoizmann D., On P.M., Felix H. Diagnostic approach to primary ciliary dyskinesia: a review // Eur. J. Pediatr. - 2000. - Vol.156, N1-2. - P.95-98.
56. Marked aging-related decline in efficiency of oxi-dative phosphorylation in human skin fibrobiasts / Greco M., Villani G., Mazzucchelli F., Bresolin N. et. al. // FASEB J. - 2003. - Vol.l7, N12. - P.1706-1708.
57. Metabolic modulation of acute myocardial infarction: the ECLA Glucose Insulin Potassium Pilot Trial / Diaz R., Paolasso E., Piegas L. et al. // Circulation. -1998. - Vol. 98. - P.2227-2234.
58. Owen R., Flott T.R. Approaches and limitation to gene therapy for mitochondrial diseases // Antioxid. Redox. Signal. - 2001.- Vol.3, N3. - P.451-460.
59. Oxidative stress mediates tumor necrosis factor-alpha-induced mitochondrial DNA damage and dysfunction in cardiac myocytes / Suematsu N., Tsutsui H., Wen J., Kang D. et al. // Circulation. -2003. - Vol.l07, N10.-P.1418-1423.
60. Patel M., Li Q.Y. Age dependence of seizure-induced oxidative stress // Neuroscience. - 2003.-Vol.118, N2. - P.431-437.
61. Peripheral lymphocytes as a mitochondrial insufficiency test / Suchorukov V.S., Natsissov R.P., Petri-chuk S.V. et al. // Eur. J. Med. Res. - 2000.- Vol.5, N1.-P.48-49.
62. Winter S.C., Buist N.R. Cardiomyopathy in childhood, mitochondrial dysfunction, and the role of L-carnitine // Am. Heart. J. - 2000. - Vol.02, N139, Pt 3.-S.63-69.
♦
