CC BY
30
УДК 338.432:631.95
*Буцяк В.1., д. с.-г. н., професор © **Власенко 1.В., к.е.н., доцент *Лъв1всъкийНУВМтаБИм. С.З, Гжицъкого **В1нницъкии нацюналъний аграрнийутверситет
МОЖЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ПОТЕНЦ1АЛУ(ГМО) ТА ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА УКРА1НИ
Показано застосування бютехнолог1и у стъсъкому господарств1. Доведено, що съогодт альтернативою «ноет !жЪ> е оргашчна продукщя, яка останшм часом впевнено посуваетъся на ринки розвинутих крат, / попит на яку постшно зростае. Особливо великий потенщал для розвитку оргатчного виробництва мае Украта.
Ключое1 слова: бютехнолог1и у стъсъкому господарств1, оргашчна продукцгя, продукти харчування, продоволъча безпека.
Сьогодш традицшш методи ведения сшьського господарства далеко не завжди можуть забезпечити потребу у продовольств1 вщповщно до росту населения земно! кул1 Головними завданнями сшьськогосподарсько! науки завжди було пщвищення урожайное^ сшьськогосподарських культур та продуктивное^ тварин. Питания забезпечення продовольчо! безпеки кра!н св1ту набувае особливо! актуальное^ у зв'язку з наростаючою обмежешетю продовольства та природних ресурЫв, постшним пщвищенням цш на продукти харчування на св1тових ринках. Населения планети зростае стр1мкими темпами. Так, якщо у 1990 рощ чисельшсть населения св1ту становила 5,26 млрд. ос1б, то вже у 2009-му - 6,6 млрд. При цьому останшм часом 90 % приросту населения припадае на слаборозвинут1 кра!ни. Серед регюшв за народжувашетю лщируе Африка (45 новонароджених на 1 тис. населения), друге мкце поещае Латинська Америка -31, трете - Аз1я - 29 ос1б.
Оч1куеться, що до 2050 року чисельшсть населения земно! кул1 зросте до 9 мшьярд1в [1]. Отже, кшьккть людей, яких треба буде годувати на густо заселенш планет^ збшьшиться. Виробництво продукт1в харчування мае розширюватися. Застосування бютехнологш у сшьському господарств1 може пщвищити врожайшеть продовольчо! сировини. На молекулярному р1вш р1зш оргашзми е дуже под1бними. Саме ця под1бшсть дозволяе уешшно переносити потр1бш гени м1ж оргашзмами, що робить генну шженерш набагато потужшшою за традицшну селекщю I дозволяе пщвищити врожайшеть. Згщно з даними Мшютерства сшьського господарства США, у Сполучених Штатах у 2003 рощ бютехнолопчними (БТ) сортами було зайнято 80% площ, зашяних соею, 38% - кукурудзою, та 70% - бавовником. Сполучеш Штати - не едина держава, у якш мае мюце ця сшьськогосподарська еволющя. 1нтенсившсть впровадження бютехнологш в шших кра!нах, де !х було схвалено, зокрема в Аргентит, Канад1 та Кита!, е такою ж високою.
© Буцяк В.1., Власенко 1.В., 2012
37
Небезпека бютехнологш (ГМО) полягае в тому, що наслщки !х впливу на навколишне природне середовище, на людину, И життя I здоров'я доЫ не дослщжеш. Громадськкть багатьох кра!н виявляе серйозне занепокоення щодо ГМО-продукт1в як недостатньо вивчених I яю становлять ризик у забезпеченш продовольчо! безпеки держави.
Суттевий вклад у дослщження питания забезпечення продовольчо! безпеки як елементу економ1чно! безпеки кра!ни внесли таю вчеш, як: П.Т. Саблук, О.Г. Бшорус, В.1. Власов, Б.Й. Пасхавер та ¿и. В !хшх працях широко висвгглеш питания, пов'язаш з глобал1защею св1тово! економжи, I проблеми забезпечення населения Земл1 продуктами харчування [1-4].
Мета стагп полягае у дослщженш можливостей використання потенщалу бютехнологи украшського агропромислового комплексу у забезпеченш власного продовольчого ринку без застосування мшеральних добрив I агрох1м1кат1в та без загрози отримання ГМО - продукив.
Незважаючи на те, що застосування бютехнологш у сшьському господарств! може пщвищити врожайшсть продовольчо! сировини, але за останне десятил1ття св1тов1 ц1ни на продовольч1 продукти зросли майже удв1ч1. Зростання св1тових цш на продовольство спостер1галося й у 2010 рощ. Якщо в грудн1 2009 року загальний ¿ндекс ц1н на продовольч1 продукти [2] становив 172,4% (на цукор 334,0%, масла I жири - 169,3, зернов1 -171,1, молоко - 215,6, м'ясо - 120,1%), то у грудш 2010 року вш зр1с до 214,7%, при цьому ¿ндекс ц1н на цукор становив 398,4%, масла 1 жири - 263,0, зернов1 - 237,6, молоко - 208,4%, м'ясо - 142,2%. Повщомлення про низью врожа! пшениц! в Рос1!, УкраЫ, Казахстан! та Канад! у 2010 рощ призвели до стр!мкого зростання щн на цей вид продукцп, як! п!двищилися б!льше, н!ж на 70 % за два лпшх мюящ 2010 року. Об'ективними причинами свпшо! тенденц!! п!двищення ц!н на ринках агропродукцп е зменшення площ придатних для оброб!тку с!льськогосподарських культур. У сшьськогосподарському оброб!тку у свт перебувае 4810 млн га земель (у т. ч. р!лля - 1340 млн. га, луки ! пасовища - 365 млн. га). Найбшьшими розм!рами р!лл! волод!ють США (185 млн. га), 1нд!я (160 млн. га), РФ (134 млн. га), Китай (95 млн. га), Канада (46 млн. га), Казахстан (36 млн. га) та Украша (32 млн. га). При цьому Земля щороку втрачае вщ 5 до 10 млн. га сшьгоспугщь через попршення навколишнього природного середовища, ще 19,5 млн. га втрачаеться щороку через стр!мкий розвиток промисловост! й ринку нерухомост!. Таким чином виникае необх!дн!сть говорити про загострення св!тово! продовольчо! кризи та формування нових п!дходи до застосування бютехнологш для пщвищення врожайност! у сшьському господарств! без загрози отримання ГМО - продукив без застосування мшеральних добрив ! агрох!м!кат!в. Особливо великий потенщал для розвитку орган!чного виробництва мае Укра!на. Сьогодн! альтернативою «новш !ж!» е орган!чна продукц!я, яка останшм часом впевнено просуваеться на ринки розвинутих кра!н, ! попит на яку постшно зростае. Сучасне орган!чне виробництво продукт!в побудоване на поеднанш традиц!йних, «д!д!вських» метод!в ! сучасних технолог!й», що дозволяють вести масштабний виробничий процес. Масштаби оргашчного виробництва пост!йно зростають. Достатньо зазначити, що орган!чна продукц!я у свт вирощуеться на
38
31 млн. га сшьськогосподарських угщь 120 кра!н свпу [5]. А це означав, що Укра!на може виробляти оргашчну продукщю ¿з вщносно нижчою соб1варт1стю шж, скашмо, европейськ! кра!ни, в яких через низьку природну родючють грунлв перехщ на оргашчне землеробство супроводжуеться значним шдвищенням соб1вартост1 оргашчно! продукцп. Тому украшська оргашчна продукщя потенцшно мае вищу конкурентоспроможшсть, оскшьки И мш!мальна щна, де р1вень соб1вартост1, е нижчою за мммальну щну оргашчно! продукцп европейських кра!н [6].
Настав час нового господарського мислення в Укра!ш, яке базуеться на гармон1йному поеднанн1 еколопчних пр1оритет1в аграрного виробництва з економжою, передбачае повну узгоджен1сть ¿нтенсиф1кац11 галуз1 ¿з законами ирироди. На наш иогляд, орган1чне землеробство дае можливкть иодолати не лише еколог1чну кризу, але й економ1чну, за рахунок вирощування набагато дешевшо! продукц11, шж при ¿нтенсивному землеробств1. Цей факт уможливлюе поставити грунтозахисне орган1чне землеробство в основу вщродження агропромислового комплексу Украши в ц1лому, оск1льки застосування високих норм м1неральних добрив, пестицид1в не лише шк1дливе з еколопчного погляду, а й дорого економ1чно.
Одержана без застосування агрох1м1кат1в продукщя рослинництва \ тваринництва - не тшьки здоров'я наше та наших д1тей, а й здорове довкшля, Грунт1в. Це та продукц1я, з якою можемо вийти на зовшшш ринки.
Укра!на, з огляду на И грунтово-кл1матичш умови, географ1чне розташування в центр! Свропи та И давш аграрн1 традиц11, мае досить значний потенц1ал як для виробництва оргашчно! сшьськогосподарсько! продукц!! для експорту, так ! для споживання на внутршньому ринку.
Нин! близько 70 господарств у р!зних рег!онах Украши залучен! до виробництва оргашчно! продукцп. Частина з них мае досвщ !! експорту. Сертиф!кац!я проводиться шоземними структурами з сертиф!кац!!, як! для цього використовують р!зноб!чну оц!ночну систему.
Украша все голосн!ше й вагомше заявляе про себе на м!жнародному ринку орган!чних продукт!в, займаючи за площею с!льськогосподарських уг!дь п!д !х вирощування (239,5 тис. га) 16 мюце в св!т! серед бшьше, н!ж ста кра!н, об!йшовши при цьому таких л!дер!в орган!чного руху, як: Угорщина, Дан!я, Н!дерланди, Швещя, Швейцар!я. Однак при цьому частка сертиф!кованих площ серед загально! кшькост! с!льськогосподарських уг!дь кра!ни становить менше 0,6%, тод! як у сусщшх Чех!!, Естон!! та Угорщин! - вже 5,0; 3,0 ! 1,7 % вщповщно (табл. 1).
Оргашчш продукти на сьогодн!, безсумн!вно, прибутковий товар.
Споживання орган!чних продукт!в у свт (в доларах США) на душу населения на рж становить: Дан!я - 72; Швейцар!я - 68; Австр!я - 40; Имеччина - 17; Великобритан!я -16; Нщерланди - 15; Франц!я - 14.
1з загального валового споживання цих продукт!в л!дируе Н!меччина, яка на рж споживае р!зних орган!чних продукив на загальну суму 2,6 млрд. дол. США. При цьому в Шмеччиш у 2008 рощ ¿мпорт сировинних орган!чних продукт!в становив 38% вщ загального обсягу, що споживалися в кра!н!.
39
Таблиця 1.
Кшьккть сертифжованих оргашчних господарств у деяких свропейських __кра'шах_
Краша Р1к
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Естон1я 369 583 746 810 1013 1220 *
Н1меччина 14703 15628 16476 16603 17020 18703 *
Польща 1787 1977 2304 3760 7183 11887 *
Чех1я 654 654 810 836 829 1318 *
Укра!на 31 69 70 72 80 92 118
Середн1й розм1р орган1чного господарства в Украш, га 5304,8 3471,6 3428,6 3360,8 3000 2716 2288
*- немае даних; джерело: www.organic.com.ua
На думку в1тчизняних пол1тик1в, проблеми продовольчо! безпеки в Укра!ш не кнуе, оскшьки 93,4% харчових продукт1в, яю споживае населения Украши, припадае на частку в1тчизняних товаровиробнимв [7].
Кр1м того, згщно ¿з Законом Украши „Про державну пщтримку сшьського господарства Украши" вщ 24 червня 2004 року № 1877-1У, продовольча безпека - „це захищешсть життевих штереЫв людини, яка виражаеться у гарантуванш державою безиерешкодного економ1чного доступу людини до продукт1в харчування з метою пщтримання И звичайно! життево! д1яльност1" [8]. Тобто мова йде передуЫм про щнову доступшсть продовольчих товар1в. Д1юч1 виробнич1 об'еднання е представниками ¿нтерес1в суб'ект1в господарювання, основна мета яких - одержання прибутку, в тому числ1 шляхом пщвищення ц1н на свою продукщю. Саме тому нин1 у сфер1 забезпечення нац1онально1 продовольчо! безпеки кнують певн1 розб1жност1 в ¿нтересах м1ж державою та власниками.
Проведен! ж дослщження вчених показують, що р!вень споживання майже ус!х продукт!в в Украш значно нижчий, н!ж у розвинутих кра!нах св!ту. Так, р!вень споживання м'яса в Укра!н! на 70% нижчий, шж у США та Франци й на 65% - шж у Н!меччин!. Це також стосуеться молока, фрукт!в ! яг!д, риби, овоч!в, яець: у 2008 рощ на одну особу спожито риби ! рибопродукт!в 87% вщ рац!ональних норм споживання, овоч!в - 80, м'яса ! м'ясопродукив - 64, молока ! молочних продукт!в - 56, фрукт!в - 49% [9]. Надзвичайно небезпечним е той факт, що протягом бшьше десяти рок!в у кра!н! спостершаеться одноман!тне жирово-вуглеводне харчування б!льшо! частини населения. Фактично р!вень продовольчо! безпеки Украши знизився до критично небезпечно! меж1 (2500 ккал проти 2928 ккал на одного укра!нця за умов збереження нормативно! структури продовольства), а за споживанням проте!н!в тваринного походження вона нижче цього порогу { знаходиться у стан1 продовольчо! небезпеки. Висновки:
1.Встановлено, що для забезпечення продовольчо! безпеки Украши необхщно створити комплексну програму, яка б базувалася на низц1 необх1дних
40
нормативно-правових акпв i була першочергово профшансована i3 державного бюджету.
2.Показано, що головними завданнями, яю необхщно виконати, вщповщно до ще! програми, на нашу думку, е:
- створення умов для пщвищення рентабельное^ нацюнального агропромислового комплексу;
- оптим1защя використання наявних pecypciB i нарощування власного виробний продукта харчування;
- зменшення диспропорцш у забезпеченш харчовими продуктами груп населения р1зними р1внями доход1в;
- створення мереж! незалежних експертних центр1в щодо тестування якост! продукив харчування, забезпечення ix необхщним обладнанням;
3. Доведено, що продовольча безпека займае центральне мкце у систем! економ1чно1 безпеки держави i е важливою складовою И суверештету.
Л1тература
1. Саблук П.Т. Экономические основы продовольственной безопасности стран мира / П.Т. Саблук // Економка АПК. - 2008. - № 8. -С. 21-25;
2. Белорус О.Г. Экономическая система глобализма / О. Г. Белорус. - К., 2003. - 390 с;
3. Власов B.I. Тенденци та проблеми глобальних процеЫв у св1товш продовольчш сфер! / B.I. Власов // Економжа Укра!ни. - 2006. - № 3 (532). - С. 75-80;
4. Пасхавер Б. Сучасний стан продовольчо! безпеки / Б.Пасхавер // Економ1ка Укра!ни. - 2006. - №4. - С. 43-50;
5. Майбутне Украши за оргашчним виробництвом // Уряд. Кур'ер.-2006.-
№61.
6. Ляшенко О.М. Про стратегш забезпечення продовольчо! безпеки / О.М. Ляшенко : зб. наук, праць Луганського держ. аграрного унту. Економ!чш науки.
- Луганськ, 2006. -№ 9. - С. 69-73.
7. Проблеми з продовольчо! безпеки в Укра!ш не кнуе // Пропозищя. -2001. - № 3. - С. 8-9.)
8. Руснак П.П. Продовольча безпека Украши та !! сталий розвиток / П.П. Руснак // Науковий вюник Нац!онального ун!верситету 6iope-cypciB i природокористування Укра!ни. - Вил. 142. - Ч. 2 [Текст]: зб. наук, праць / Нацюнальний ун!верситет 6iopecypciB i природокористування Укра!ни; ред. Д. О. Мельничук. - К. : НУБПУ, 2009. -С. 178-182.
9.Статистичний щор!чник Укра!ни 2008 року видання.
Summary Butsyak V.I., Vlasenko I.V. USE POTENTIAL (GMOs) and food security UKRAINE The application of biotechnology in agriculture. It is proved that today an alternative "new food" is an organic product, which recently confidently moves on the markets of developed countries, demand for which is growing. Especially great potential for development — tion of organic production is Ukraine.
Keywords: biotechnology in agriculture, organic products, food, food safety.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Параняк Р.П.
41
