Научная статья на тему 'Можливості комплексної мультидетекторної комп’ютерної томографії у діагностиці сіалоаденітів у дорослих'

Можливості комплексної мультидетекторної комп’ютерної томографії у діагностиці сіалоаденітів у дорослих Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
75
11
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СіАЛОАДЕНіТИ / МУЛЬТИДЕТЕКТОРНА КОМП'ЮТЕРНА ТОМОГРАФіЯ / КОЕФіЦієНТ НЕОДНОРіДНОСТі

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Козаренко Т.М., Логаніхіна К.Ю., Синюта С.Б., Гурандо В.Р.

Обстежено 35 пацієнтів із сіалоаденітами, які мали наступні скарги: ксеростомію (19 пацієнтів, 54, 3%), болісні відчуття у підщелепній, привушній ділянках (27 пацієнтів, 77,2 %) поряд зі збільшенням їх розмірів (32 пацієнти, 91,4 %), дисфагію через іррадіацію болю (8 пацієнтів, 22,9 %), локальну гіпертермію шкіри над ураженою слинною залозою (12 пацієнтів, 34,3 %), субфебрильну (5 пацієнтів, 14,3 %) чи фебрильну температуру тіла (1 пацієнт, 2,9 %), поєднання локальної гіпертермії шкіри та підвищення температури тіла (6 пацієнтів, 17,2 %). За допомогою МДКТ було визначено диференційно-діагностичні ознаки запального процесу у слинній залозі та підраховано коефіцієнт гетерогенності с. Таким чином, основними МДКТ ознаками гострого сіалоаденіту є збільшення розмірів залози (32 пацієнти, 91,4 %), дифузне накопичення контрастної речовини (2 пацієнти, 94,3 %), наявність рентгенконтрасних включень сіалолітів (22 пацієнти, 91,4 %). Ознаками наявності запального процесу та його ускладнень за значеннями коефіцієнту неоднорідності с (с=10-17 та с=18-27 відповідно).

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Козаренко Т.М., Логаніхіна К.Ю., Синюта С.Б., Гурандо В.Р.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Можливості комплексної мультидетекторної комп’ютерної томографії у діагностиці сіалоаденітів у дорослих»

УДК 616. 316-073. 756.8

МОЖЛИВОСТ1 КОМПЛЕКСНО! МУЛЬТИДЕТЕКТОРНО1 КОМП'ЮТЕРНО1 ТОМОГРАФП У Д1АГНОСТИЦ1 С1АЛОАДЕН1Т1В У ДОРОСЛИХ

Обстежено 35 пащенпв i3 сiалоаденiтами, якi мали наступш скарги: ксеростомiю (19 пацieнтiв, 54, 3%), болюш вiдчуття у тдщелепнш, привушнiй дiлянках (27 пацiентiв, 77,2 %) поряд 3i збiльшенням !х po3MipiB (32 пацiенти, 91,4 %), дисфагiю через iррадiацiю болю (8 пацiентiв, 22,9 %), локальну гшертерм1ю шкiри над ураженою слинною залозою (12 пацiентiв, 34,3 %), субфебрильну (5 пащенпв, 14,3 %) чи фебрильну температуру тша (1 пащент, 2,9 %), поеднання локально! гшертермп шкiри та пiдвищення температури тша (6 пащенпв, 17,2 %). За допомогою МДКТ було визначено диференцшно-д1агностичш ознаки запального процесу у слиниш залозi та пiдраховано коефiцiент гетерогенност с. Таким чином, основними МДКТ ознаками гострого Ыалоадешту е збшьшення розмiрiв залози (32 пацiенти, 91,4 %), дифузне накопичення контрастно! речовини (2 пащенти, 94,3 %), наявшсть рентгенконтрасних включень - сiалолiтiв (22 пащенти, 91,4 %). Ознаками наявност запального процесу та його ускладнень за значеннями коефiцiенту неоднорiдностi с (с=10-17 та с=18-27 вiдповiдно).

IGii040Bi слова: аалоадешти, мультидетекторна комп'ютерна томограф1я, коефщент неоднорщност!

Оалоадешти е запальним процесом, який найчаспше уражае тдщелепну та привушну слинш залози, як найб1льш1 серед шших [5]. 1снуе декшька причин виникнення цього захворювання, в переважнш бшьшосп це 6актер1альн1 збудники. Видшяють наступш 6актер1альн1 збудники с1алоадешту, в першу чергу Staphylococcus aureus чи Streptococcus viridans, школи це захворювання може бути зумовлене депдратащею, 1муносупрес1ею, вживанням деяких медичних препарапв (ятрогенш шалоадешти), променева терашя на дшянку ши! [3, 4]: В залежносп вщ наявносп камешв у вивщних протоках слинних залоз [4], шалоадешти д1лять на калькульозний та некалькульозний типи. При цьому калькульозш шалоадешти зустр1чаються набагато частше: так, за даними [6], шалолтаз виникае у 1,2 % доросло! популяцп, та у 80-85 % пащенпв камеш знаходяться у вивщнш протощ шдщелепно! слинно! залози (Стенноновш), i лише у 10-15% - у протощ Уортина [4, 9].

Серед юнуючих променевих методiв дослщження мультидетекторну комп'ютерну томографiю (МДКТ) для дiагностики сiалоаденiту використовують в переважнш 6iльшостi випадкiв через кращу роздшьну здатнiсть та iстотно вищi показники дiагностично! iнформативностi, а також за можливють застосування малоiнвазивних методик, таких, як сiалографiя [8]. Оскiльки симптоми ураження слинних залоз можуть бути проявом i iнших нозологiй [2], в тому чи^ i новоутворень, слщ пiдкреслити i важливiсть проведення диференцшно! дiагностики.

До цього часу в науковш лiтературi не в повнш мiрi висвiтленi вищеозначенi завдання, що в свою чергу, зумовило мету дано! публшацп.

Метою роботи було удосконалити МДКТ-семiотику гострих шалоадентв, розробити диференцiйно-дiагностичнi критерп дано! нозологп.

Матерiал та методи дослiдження. На базi ДУ «1ЯМПД НАМНУ» обстежено 35 пащенпв зi скаргами на ксеростомда (19 пацiентiв, 54, 3%), болюш вiдчуття у пiдщелепнiй, привушнш дiлянках (27 пацiентiв, 77,2 %) поряд зi збiльшенням !х розмiрiв (32 пацiенти, 91,4 %), дисфапю через iррадiацiю болю (8 пащенпв, 22,9 %), локальну гiпертермiю шюри над ураженою слинною залозою (12 пащенпв, 34,3 %), субфебрильну (5 пащенпв, 14,3 %) чи фебрильну температуру тша (1 пащент, 2,9 %), поеднання локально! гшертермп шюри та шдвищення температури тша (6 пащенпв, 17,2 %) - табл. 1.

Фебрильна температура тша спостерпалася у 1 хворого (2,9 %) iз калькульозним шалоадештом, ускладненим абсцедуванням слинно! залози. Зiбльшення слинних залоз у розмiрах (22 пащенти, 62,9 %), локальний бшь (16 пащенпв, 45,7 %) та наявшсть ксеростомп (15 пащенпв, 42,9 %) частше спостер^алися при калькульозних формах С; локальна гiпертермiя шкiри над ураженою слинною залозою (7 пащенпв, 20 %), !! поеднання iз тдвищенням температури тiла (4 пацiенти, 11,4 %), вщсутшсть ксеростомi! (9 пащенпв, 25,7%) -при некалькульозних.

З метою уточнення дiагнозу хворим було призначене МДКТ. Усi обстеження були проведет на апарап Toshiba Aquilion One, 640 slices, iз застосуванням внутршньовенного введення контрасно! речовини 0мнiпак-350, iз розрахунку 1мл\кг ваги пацiента. Дослщження включало нативну, контрасну фази, шд час останньо! проводилася МДКТ-ангiографiя.

Ретроспективна обробка результат виконувалася на робочш станцп компютерного томографу, iз постпроцесiнговою побудовою тривимiрних та мультипланарних реконструкцiй, ангюграм, та розрахунком коефiцieнту гетерогенностi (с).

Таблиця 1

"""" Ыалоадентв Скарги Юльюсть пащенпв (35) Всього

Калькульозш(22) Некалькульозш (13) абс., оЫб вщн., %

абс., оаб вщн., % абс., оаб вщн., %

Бшь локальний 16 45,7 11 31,4 27 77,2

1ррад1юючий 6 17,2 2 5,7 8 22,8

Слинш залози збшьшеш 22 62,9 10 28,6 32 91,4

незмшеш - - 3 8,6 3 8,6

Температ ура, оС загальна субфебрильна 3 8,6 2 5,7 5 14,3

фебрильна 1 2,9 --- — 1 2,9

локальна гшертерм1я 5 14,3 7 20,0 12 34,3

1 локальна, 1 загальна 2 4 11,4 6 17,2

нормальна 11 31,4 --- --- 11 31,4

Ксеросто м1я наявна 15 42,9 4 11,4 19 54,3

вщсутня 7 20,0 9 25,7 16 45,7

Як вiдомо [1], бшьш високi значення параметру с в обласп зони iнтересу при проведенш МДКТ дозволяють видiлити кшьюсний показник неоднорiдностi структури зони штересу вщносно контрольно! зони (у даному випадку, неушкоджених слинних залоз), за допомогою

формули: ^ П де хс - середне значення рентгешвсько! густини в вибранш области х1 -

середина 1-того интервалу розбиття шкали рентгешвсько! щшьноси, ш -юльюсть тксел1в, значення рентгешвсько! щшьност яких попадае в ьтий штервал, п-загальна юльюсть шксел1в у вибранш области Е1 - сума.

При цьому бшьш висок значення параметру свщчать, що тканина у вибранiй обласп мае бiльш високу гетерогеннють.

Результати дослщження та 1х обговорення. Хоча вщомий широкий спектр розподiлiв шалоадентв за етiологiчними, патогенетичними чинниками, гостротою запального процесу, був використаний найбшьш зручний, на наш погляд, розподш сiалоаденiтiв згiдно анатомiчно! локалiзацil патолопчного процесу, тобто наступним чином - у привушнш (7 пацiентiв, 20,0%) чи шдщелепнш слиннiй залозах (28 пащенпв, 80,0%), та за наявшстю рентгенконтрасних включень у Уортиновiй, Стенноновш вивiдних залозистих протоках (вiдповiдно, калькульозний - 22 пацiенти, 62,9 %, некалысульозний - у 13 пащенпв, 37,2% типи) - [6].

Рис. 1. Хвора К., 45 рсшв. Кл!шчний д1агноз: Иалоадешт. МДКТ, аюлальш скани (А,Б): 1-мукоцеле Уортиново! протоки; 2- дифузне збшьшення та ущшьнення правой шдщелепно! слинно! залози; 3-с1алолгт у термшальних вщдшах Уортиново! протоки; 4- мюзит жувального м'язу; 5-реактивно збшьшеш шдщелепш л1мфатичш вузли.

Рис. 2. Хворий Т., 33 роки. Кл1шчний д1агноз: 8ияр 1г право! шдщелепно! залози. МДКТ, аюлальш скани: 1-збшьшена та дифузно шдсилено контрастована шдщелепна залоза; 2-розширена Уортинова протока (початков! вщдши); 3-реактивно зб!льшен! п!дбор!дн! л1мфатичш вузли; 4-розширена Уортинова протока (дистальш в!дд!ли).

При уточненнi семiотики шалоадентв звертали увагу на такi основш ознаки: збiльшення розмiрiв залози (32 пащенти, 91,4 %), дифузне накопичення контрастно! речовини (2 пацiенти, 94,3 %), наявнють рентгенконтрасних включень (22 пащенти, 91,4 %), !х розмiр: < 5 мм (2 пащенти, 5,7 %), 5-10 мм (15 пащенпв, 42,8 %), > 10 мм (5 пащенпв, 14,3 %) - табл. 2. Визначеш диференцшно^агностичш ознаки запального процесу у слиннш залозi за пiдрахованим коефiцiентом гетерогенносп с. Бiльш високi значення с у порiвняннi iз iнтактною залозою вперше дозволили наглядно продемонструвати, що паренх1ма слинних залоз при шалоадештах мае бiльш високу гетерогеннiсть, навт при незначних вiдмiнностях щiльностi запально змшених та неушкоджених слинних залоз.

Таблиця 2

МДКТ-семштика гострих иалоадентв

сiалоаденiтiв Ознаки Юльюсть пацieнтiв Всього

Калькульозi (22) Некалькульозш (13)

абс., осiб вщн., % абс., оаб вщн., % абс., оаб вщн., %

Локалiзацiя тдщелеп. 17 48,6 11 31,4 28 80,0

навколов. 5 14,3 2 5,7 7 20,0

Слиннi залози збiльшенi 22 62,9 10 28,6 32 91,4

незмiненi - - 3 8,6 3 8,6

Накопичення КР + гомогенне 16 45,7 11 31,4 27 77,2

гетерогенне 6 17,2 --- --- 6 17,1

вщсутне --- --- 2 5,7 2 5,7

Наявнiсть, розмiр сiалолiтiв 'is я я < 5 мм 2 5,7 --- --- 2 5,7

5-10 мм 15 42,8 --- --- 15 42,8

>10 мм 5 14,3 --- --- 5 14,3

вщсутш --- --- 13 13 37,2

Ускладнення мукоцеле 3 8,6 --- --- 3 8,6

абсцес 1 2,9 --- --- 1 2,9

18 51,4 13 37,2 31 88,5

Рис. 3. Хворий Н., 27 рогав. Кшшчний дiагноз: Susp tr лiво! шдщелепно! залози. МДКТ, аксiальнi скани (А, Б), мультипланарна реконструкцiя (В), Volume rendering (Г): 1-збшьшена та дифузно шдсилено контрастована пiдщелепна залоза; 2-великий сiалолiт у термiнальних вiддiлах Уортиново! протоки; 3-розширення Уортиново! протоки на всьому !! протязi; 4-реактивно збшьшеш пiдборiднi лiмфатичнi вузли; 5-iнтактна права шдщелепна слинна залоза, контрастування помiрне, не змiнене (залоза iзоденсивна м'язам дна порожнини рота).

Так, значення параметру с вщ 10 до 17 та його збереження у тих самих межах до та шсля контрастування свщчило про наявнють запального процесу у слинних залозах у 31 хворого (88 пащенпв, 5%). Збереження значень параметру с у межах 18-27 до та шсля контрастування вказувало на ускладнений перебн сiалоаденiтiв (4 пащенти, 11,5 %): у 3 пащенпв (8,6 %) - iз мукоцеле вивщних протоюв слинних залоз; у 1 пащента (2,9 %) - iз наявнiстю абсцесу -див. табл. 2. Значення с для неушкоджених слинних залоз становить менше 10. Визначення с може бути основою для диференцшно! дiагностики запальних процесiв, доброякiсних та злоякiсних новоутворень слинних залоз. Побiчними ознаками шалоадешту були iнфiльтрацiя оточуючо! жирово! кттковини (15 пацiентiв, 42,8 %), ущшьнення та потовщення глибо-ко! шийно! фасцн та\ або оточуючих м'язiв (мiозит) -у 7 пащенпв, 20%, наявнють лiмфаденопатil шийних лiмфатичних вузлiв (11 пацiентiв, 31, 4%).

1. Удосконалено семютику гострих шалоадентв за даними мультидетекторно! комп'ютерно! томографп у 35 пацiентiв, з яких ускладнення основного захворювання розвинулись у 4 пащенпв (11,5 %). Основними ознаками гострих шалоадентв е: збшьшення розмiрiв (32 пацiенти, 91,4 %), дифузне накопичення контрастно! речовини (2 пащенти, 94,3 %), наявнють рентгенконтрасних включень - шалолтв (22 пащенти, 91,4 %), серед яких найчаспшим був дiаметр 5-10 мм (15 пащенпв, 42,8 %); побiчними: шфшьтращя оточуючо! жирово! клiтковини (15 пащенпв, 42,8 %), ущшьнення та потовщення глибоко! шийно! фасцн та\або оточуючих м'язiв (мiозит) - у 7 пащенпв, 20%, наявнють лiмфаденопатi! шийних лiмфатичних вузлiв (11 пащенпв, 31, 4%).

2. Вперше розроблено кшькюну ознаку наявносп запального процесу у слинних залозах та його ускладнень за значеннями коефiцiенту неоднорщносп с (с=10-17 та с=18-27 вщповщно), що дозволило дiагностувати гострий шалоадешт навiть при незначних вiдмiнностях щшьносп запально змiнених та неушкоджених слинних залоз.

3. Розрахунок коефщенту неоднорщносп структури слинних залоз с у подальших розробках може бути використаний для проведення диференцiйно! дiагностики запального процесу, доброякюних та злоякiсних новоутворень дано! локалiзацi!.

1. Пат. на корисну модель № 100640 Укра!на, МПК А 61 В 8/08. Cnoci6 дiагностики захворювань тдшлунково! залози / Дикан 1.М., Гордieнко К.П., Тарасюк Б.А., Синюта С.Б.; ДУ «1нститут ядерно! медицини та променево! дiагностики НАМН Укра!ни». - № заявки u201411004 ; заявл. 08.10.14; опубл. 10.08.15. - Бюл. № 15.

2. Amer N. A.-W., Abo-Taleb N. S. Assessment of the role of cone beam computed sialography in diagnosing salivary gland lesions / N. A. -W. Amer, N. S. Abo-Taleb // Imaging Science in Dentistry. - 2013. - № 43. - P. 17-23.

3. Bijai L. K. Chronic Bacterial Sialadenitis-a Case Report / L. K. Bijai, V. Jayaraman, R. D. Austin // Oral Surgery, Oral Medicine, Oral Radiology. - 2013. - Vol. 1. - №1. - P. 1-3.

4. Capps E. F. Emergency imaging assessment of acute, nontraumatic conditions of the head and neck / E. F. Capps, J. J. Kinsella, M. Gupta [et al.] // Radiographics. - 2010, № 30 (5). - P. 1335-1352.

5. Chandak R. Acute Submandibular Sialadenitis / R. Chandak, S. Degwekar, M. Chandak [et al.] //- a Case Report. Case Reports in Dentistry. - 2012, P. 375 - 615.

6. Kopec T. A proposal for the classification of chronic sialadenitis of the major salivary glands with current diagnostic and treatment schedule / T. Kopec , M. Wierzbicka, W. Szyfter // Otolaryngol Pol.- 2011. - № 65(3). - P. 188-193.

7. Kim D. H. Parotid sialolithiasis in a two-year-old boy / D. H. Kim, W. S. Song, Y. J. Kim, // Korean J Pediatr. - 2013. - № 56 (10). - P. 451-455.

8. Rastogi R. Pictorial essay: Salivary gland imaging / R. Rastogi, S. Bhargava, Gj. Mallarajapatna [et al.] // Indian J Radiol Imaging. - 2012. - № 22. - P. 325-333.

9. Singh R. Submandibular Gland Sialolithiasis Presenting as Fistula in the Neck- A Case Report / R.Singh, S. Bhagat, R. Bhagat [et al.] // Austin J Otolaryngol. - 2015. - № 2(4). - P. 1-3.

ВОЗМОЖНОСТИ КОМПЛЕКСНОЙ МДКТ В ДИАГНОСТИКЕ СИАЛОАДЕНИТОВ У ВЗРОСЛЫХ Козаренко Т.М., Логанихина К.Ю., Синюта С.Б., Гурандо В. Р.

Обследовано 35 пациентов с сиалоаденитами, которые имели следующие жалобы: ксеростомия (19 пациентов, 54, 3%), болезненные ощущения в подчелюстном, околоушном участках (27 пациентов, 77,2%) наряду с увеличением их размеров (32 пациента, 91,4 %), дисфагию через иррадиацию боли (8 пациентов, 22,9%), локальную гипертермию кожи над пораженным слюнной железой (12 пациентов, 34,3%), субфебрильную (5 пациентов, 14,3%) или фебрильную температуру тела (1 пациент, 2,9%), сочетание локальной гипертермии кожи и повышение температуры тела (6 пациентов, 17,2%). С помощью МДКТ были определены дифференциально-диагностические признаки воспалительного процесса в слюнной железе и подсчитан коэффициент гетерогенности с. Таким образом, основными МДКТ признаками острого сиалоаденита являются: увеличение размеров железы (32 пациента, 91,4%), диффузное накопление контрастного вещества (2 пациента, 94,3%), наличие рентгенконтрасних включений - сиалолитив (22 пациента, 91,4%). Признаками наличия воспалительного процесса и его осложнений по значениям коэффициента неоднородности с (с = 10-17 и с = 18-27 соответственно).

Ключевые слова: сиалоадениты, мультидетекторная компьютерная томография, коэффициент неоднородности.

Стаття надшшла 23.10.2015 р.

COMPLEX MDCT POSSIBILITIES IN DIAGNOSTICS OF SIALOADENITIS IN ADULTS ^zarenko ^ М., Loganikhina R Y., Sinyuta S. B., Gurando V. R.

The study involved 35 patients with sialoadenitis which had the following complaints: xerostomia (19 patients, 54, 3%), painful sensations in the submandibular, parotid areas (27 patients, 77.2%), along with an increase in their size (32 patients, 91.4 %), dysphagia due to irradiation pain (8 patients, 22.9%), local hyperthermia skin over the affected salivary glands (12 patients, 34.3%), low-grade (5 patients, 14.3%) or febrile body temperature (1 patient, 2.9%), a combination of local hyperthermia of the skin and fever (6 patients, 17.2%). Using MDCT was determined differential diagnostic signs of inflammation in the salivary gland and the estimated rate heterogeneity with. Thus, the main signs of acute sialoadenitis MDCT is increasing the size of cancer (32 patients, 91.4%), diffuse accumulation of contrast material (2 patients, 94.3%), the presence of inclusions renthenkontrasnyh - sialolitiv (22 patients, 91.4%) . Signs of inflammation and its complications for values heterogeneity coefficient c (c = c = 10-17 and 18-27, respectively).

Key words: sialoadenits, multidetector computed tomography, coefficient of heterogeneity.

Pe^roeHT TraneHKO n.I.

УДК 616.716.4-006.2

ЯшшИ

ПЕРВИЧНАЯ ОДОНТОГЕННАЯ КИСТА НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ

В статье представлены редкие случаи одонтогенной первичной кисты у пациента 48-ми лет больших размеров (от 4.8 до 3.8 зубов) и у пациентки 16-ти лет (от 4.2 да 3.2). Кисты расположены на нижней челюсти. Заболевание протекало бессимптомно, обнаружено в результате появления свища и припухлости. Проведено хирургическое вмешательство по поводу удаления кист - пластическая цистэктомия. Прогноз благоприятный. Ключевые слова: первичная киста, диагноз, метод лечения.

Согласно клинической классификации все доброкачественные опухоли и опухолеподобные образования в зависимости от происхождения разделяются на 3 группы: а) остеогенные; б) неостеогенные и неодонтогенные; в) одонтогенные. Одонтогенные опухоли и опухолеподобные заболевания, в том числе околокорневые и фолликулярные кисты составляют около 51% от всего числа доброкачественных новообразований.

Киста - это опухолеподобное образование, которое только симптомом припухлости, деформацией органа напоминают опухоль, а по своей сути, как правило, состоят из оболочки и

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.