CC BY
23
ли вщображеш в наступнiй редакци даного закону 1994 р. Впродовж 1995-2005 рр. фiскально-економiчна система (в галузi оподаткування юридич-них осiб) iстотних змш не зазнала. У 2002 та 2004 рр. запроваджено низку за-ходiв, спрямованих на удосконалення методики податкового облшу складни-кiв для розрахунку податку на прибуток шдприемств. Як показали дослщжен-ня, проведена в Укршт реформа фiнансових вщносин не змiнила пропорцiй розподiлу ВВП, притаманних плановiй економiцi. Бiльше того, податки з юри-дичних оЫб i надалi домiнують у структурi доходiв бюджету. Це означае, що використання податкiв як фiнансових важелiв iстотно обмежене. Високий рь вень оподаткування е об'ективним явищем i за чинно! системи оподаткування зменшити його досить важко. Звiдси випливае висновок, що фюкально-еконо-мiчна пол^ика не може обмежуватися лише введенням нових форм податюв, якi наповнеш старим змiстом; потрiбно змiнити основу фiскально-економiчноl системи, тобто основним платником податюв мае стати працююче населення за iстотного пiдвищення частки оплати пращ у вартюнш структурi ВВП, що й мае стати предметом для подальшого дослщження.
Л1тература
1. Сфименко Т.1. Концептуальш пщходи до реформування податково! системи Укра!ни / Т.1. Сфименко // Формування ринкових вщносин в УкраЫ. - 2004. - № 1. - С. 9-16.
2. Лютий 1.О. Податки на споживання в економщ Укра!ни / 1.О. Лютий, А.Б. Дрига, М О. Петренко. - К. : Вид-во "Знання", 2005. - 335 с.
3. Мщенко С.Г. Модел1 ощнки стимулюючого ефекту оподаткування / С.Г. Мщенко // Економша 1 прогнозування. - 2007. - № 3. - С. 99-109.
4. Ковалюк О.М. Важливий крок до зменшення податкового тягаря в Укра!ш / О.М. Ко-валюк // Фшанси Укра!ни. - 2004. - № 1. - С. 55-63.
5. Соколовська А.М. Податкова система держави: теор1я 1 практика становлення/ А.М. Со-коловська. - К. : Вид-во "Знання-Прес", 2004. - 454 с.
6. Податкова система УкраТни / Федосов В.М., Опарш В.М., П'ятаченко Г.О. та ш. - К. : Вид-во "Либвдь", 1994. - 464 с.
7. Корнаи Я. Путь к свободной экономике / Януш Корнаи. - М. : Изд-во "Экономика", 1990. - 384 с.
УДК 338.434 Здобувач В. С. Крупський - Львiвська ДФА
МОЖЛИВОСТ1 ДЕРЖАВНО1 Ф1НАНСОВО1 П1ДТРИМКИ
С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРА1Н1П1Д ЧАС ЕКОНОМ1ЧНО1 КРИЗИ
Основну увагу придшено питанню ефективносп державно! фшансуванню сшьського господарства в умовах фшансово! кризи. Охарактеризовано особливосп функцюнування в1тчизняного сшьського господарства у 2009 р. та подальш1 пер-спективи розвитку. Встановлено, що держава повинна надавати фшансову тдтрим-ку на здшснення заход1в, що мають надзвичайно важливе значення для розвитку сшьського господарства, але не можуть бути належним чином профшансоваш сшьськогосподарськими пщприемствами: покращення родючосп грунт1в, протиепь зоотичш заходи тощо. Мета державно! фшансово! тдтримки - стимулювати ефек-тившсть сшьськогосподарського виробництво, аграрне тдприемництво та сощальну тдтримку села.
Ключов1 слова: фшансова криза, стабшзацшний фонд, дотацп.
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.11
Competitor V.S. Krupskyy - L 'viv state university of internal affairs
Possibilities of state sponsorship of agriculture are in Ukraine during an
economic crisis
In the article basic attention is spared the question of efficiency state to financing of agriculture in the conditions of financial crisis. The features of functioning of domestic agriculture in 2009 and subsequent prospects of development are described. It is set that the state must render sponsorship on realization of measures, which have an extraordinarily important value for development of agriculture, but can not be properly financed agricultural enterprises: improvement of fertility of soils, antiepizootic measures, and others like that. Purpose of state sponsorship - to stimulate efficiency agricultural production, agrarian enterprise and social support of village.
Keywords: financial crisis, stabilizing fund, grants.
Вступ. Багаторiчний свгтовий досвщ ведення сшьського господарства показуе, що через специфшу ще1 rany3i вона потребуе активного втручання держави в процес ïï функцюнування. Насамперед держава повинна спрямува-ти зусилля на вщтворення та модершзащю виробничо-ресурсного потенщалу АПК, сприяти активiзацiï зовнiшньоекономiчноï дiяльностi АПК та тран-сформацп органiзацiйноï структури аграрного сектора, забезпечити платос-проможний попит на аграрну продукщю, докласти зусиль для подолання со-щального занепаду села. Серед перерахованих вище заходiв, спрямованих на тдвищення ефективносл функцюнування аграрного сектора, особливе мюце посщае фшансова тдтримка ще1* галузi економжи.
Свгтова економiчна криза зумовила кризовi явища i в Украïнi, зокрема в сшьському господарствi. Але вiтчизнянi урядовцi стверджують, що сiльське господарство може стати тим локомотивом, який допоможе здолати еконо-мiчну кризу в Укрш'ш. Це чи не едина галузь, яка в 2009 р. показуе позитивну динамжу зростання.
Постановка завдання. Метою цього дослщження е ощнка розвитку вiтчизняного сiльського господарства у 2009 р. та ефектившсть державно1' фь нансово1' пiдтримки впчизняного галузi в умовах фiнансовоï кризи.
Результати. За шдсумками дiяльностi агропромислового комплексу Украши у I половит 2009 р., можна вщзначити таке. Завдяки вжитим на державному рiвнi заходам щодо мiнiмiзацiï впливу наслщюв фiнансовоï кризи на агропромисловий комплекс держави збережено основш позитивш макроеко-номiчнi тенденцiï.
У I кварташ 2009 р. виробництво валово1' продукцiï сiльського господарства в ушх категорiях господарств збiльшилося порiвняно з вiдповiдним перi-одом 2008 р. на 1,7 %, зокрема у сшьськогосподарських пiдприемств - на 7 %. Обсяги виробництва валово1' продукцiï зросли у 19 регюнах, з них найбiльше у Дншропетровськш (на 11,1 %), Донецькiй (на 10,2 %), Запорiзькiй (на 8,6 %), Миколаïвськiй (на 8,3 %), Волинськiй (на 7,6 %) областях [3]. До Зве-деного бюджету станом на 01.04.09 р. вщ тдприемств агропромислового комплексу надiйшло 4,0 млрд грн податкових платежiв (що на 39 % бшьше, шж було сплачено у вiдповiдному перiодi 2008 р.), до державного бюджету -3,1 млрд грн податкових платежiв (що на 50 % бшьше) [2].
Зросли надходження платежiв вiд сiльськогосподарських товаровироб-ниюв до Пенсiйного фонду. Заборгованiсть iз виплати заробгтно! плати пра-щвникам аграрного сектора економiки станом на 01.04.09 на економiчно ак-тивних шдприемствах зменшилася порiвняно з початком поточного року на 19,5 % i становила 26,0 млн грн. Водночас, не призупинено негативнi тенден-ци щодо скорочення чисельностi поголiв,я велико! рогато! худоби, зменшення обсяпв реалiзацi! на забiй худоби та птищ в живiй масi, виробництва молока.
В уЫх категорiях господарств станом на 01.04.09 р. поголiв,я велико! рогато! худоби зменшилося порiвняно з вiдповiдним перiодом попереднього року на 5,8 % i становило 5609,7 тис. голiв. Зменшення вщбулося в усiх областях, за винятком Полтавсько!. Поголiв,я корiв у вЫх категорiях господарств зменшилося на 7 % i становило 2874,4 тис. голiв. Чисельнiсть пого-лiв,я корiв зменшилась в ушх регiонах. Найбiльше зменшили чисельнiсть ко-рiв у всiх категорiях господарств Ки!вська (на 16 %), Сумська, Житомирська, Запорiзька (на 9 %) областi [3].
Реалiзацiя на забш худоби та птицi в живш масi в усiх категорiях господарств зменшилася порiвняно з вщповщним перiодом 2008 р. на 5,7 % i становила 657,8 тис. т. Зменшення вщбулося у 18 регюнах. Виробництво молока вшма категорiями господарств зменшилось на 0,4 % i становило 2,1 млн т. Зменшення вщбулося в 13 областях, з яких найбiльше у Кшвськш, Львiвськiй (на 7 %), Одеськiй (на 6 %), Луганськш (на 5%). Протягом I кварталу тд-приемства агропромислового комплексу залучили кредш!в близько 1,2 млрд грн, що становить лише 32 % до потреби для здшснення весняно-польових робгг (5 млрд грн). Вiдсотковi ставки, тд якi сьогодш пiдприемства залучають кредити, досягають рiвня вiд 16,5 до 39 % рiчних [2].
У багатьох регюнах (АР Крим, Сумська, Терношльська, Чершвецька та деяких iнших областях) банки взагалi вiдмовляють у наданнi креди^в на-вiть тим сiльгосппiдприемствам, як мають протягом 7-10 рокiв позитивну кредитну юторда.
За I квартал поточного року iз передбачених Мшагрополггики асигну-вань за рахунок загального фонду державного бюджету обсягом 1105,1 млн грн Держказначейство Укра!ни видшило 880,9 млн грн, або 79,7 %. На тд-тримку розвитку шдприемств АПК передбачалося 407,1 млн грн, профшан-совано лише 189,8 млн грн або 46,6 %. Крiм того, за рахунок Спещального фонду державного бюджету iз передбачених асигнувань на Ычень-березень на тдтримку розвитку шдприемств АПК обсягом 1210,9 млн грн спрямовано отримувачам 1082,3 млн грн, або 89,4 % [2].
За прогнозними даними регюшв потреба в коштах для здшснення комплексу весняно-польових робгг у 2009 р. визначено в сумi 26,5 млрд грн, з яких понад 60 % становлять матерiальнi витрати (майже 16 млрд грн), iз них - витрати на паливно-мастильш матерiали - 4,7 млрд грн (17,8 %) та мь неральш добрива - 4,5 млрд грн (17,1 %).
Враховуючи зазначене, з метою шдвищення ефективносп сшьськогосподарського виробництва та пом'якшення впливу св^ово! фшансово! кри-зи на аграрний сектор держави, заплановано використати кошти Стабшза-цшного фонду, передбачивши його видатки, зокрема на:
Науковий вкиик НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.11
1) безповоротнш основi обсягом 1606438,0 тис. грн за такими напря-
мами:
• фшансова тдтримка тдприемств агропромислового комплексу через меха-тзм здешевлення кредиив - 800000,0 тис. грн (зокрема 120000,0 тис. грн -на здешевлення кредипв, залучених для реал1зацп 1нновацшних проекпв, як пройшли державну реестращю в установленому законодавством порядку). При цьому передбачити, що бюджетт кошти на здешевлення кредипв спря-мовуються тдприемствам агропромислового комплексу на здешевлення кредиив, залучених ними в поточному рощ, зокрема 1 для придбання складно!' шльськогосподарсько! техтки тшьки вггчизняного виробництва;
• на тдтримку окремих проекпв в агропромисловому комплекс^ зокрема бю-джетна тваринницька дотация та державна тдтримка виробництва продукци рослинництва - 642 620,0 тис. грн, з них: 202620,0 тис. грн - на тдтримку виробництва продукци тваринництва у 2008 р. та 190000,0 тис. грн - на вип-лату бюджетно!' тваринницько!' дотацп за вирощений та проданий на забш у 2009 р. молодняк велико1 рогато1 худоби;
• тдтримка виробництва продукци рослинництва (часткова компенсация с1льськогосподарським товаровиробникам витрат на пос1в ярих культур цук-рового буряку, льону-довгунця) - 250000,0 тис. грн;
• державна тдтримка сшьськогосподарських обслуговуючих кооператив1в -90000 тис. грн;
• здшснення державних виставкових заход1в у сфер1 агропромислового комплексу - 9000,0 тис. грн;
• оздоровления та ввдпочинок д1теи прац1вник1в агропромислового комплексу - 10000,0 тис. грн;
• державна тдтримка сшьськогосподарсько! дорадчо!' служби - 5000,0 тис. грн;
Погашення кредиторсько! заборгованостi 2008 р., зокрема за бюджет-ними програмами:
• часткова компенсация вартосп складно! сшьськогосподарсько! техтки в1т-чизняного виробництва - 2642,0 тис. грн;
• здешевлення вартост! страхових премш (внесшв), фактично сплачених суб'ектам аграрного ринку - 12176,0 тис. грн.
2) поворотнш основi обсягом 593562,0 тис. грн за напрямом тдтримка окремих проекпв в агропромисловому комплекс^ зокрема на:
• заходи щодо операцш фшансового л1зингу вггчизняно! сшьськогосподарсько! техтки - 393562,0 тис. грн;
• надання кредипв фермерським господарствам - 200000,0 тис. грн [2].
Держава взяла на себе серйозш зобов'язання щодо фшансово! тд-тримки сiльського господарства у 2009 р. Проблема фшансування впчизня-ного сшьського господарства полягае в тому, що кошти надходять не тод^ коли потрiбнi товаровиробникам. М1тстр аграрно! полiтики Укра!ни ЮрiИ Мельник сподiваеться, що iз стабiлiзацiИного фонду державного бюджету пе-редбаченi 2,2 млрд грн на тдтримку АПК будуть видшеш в повному обсязг На прес-конференцп вiн зазначив, що юнуе проблема видiлення iз стабшза-цшного фонду грошей. З 2,2 млрд грн. видшено станом на початок жовтня 2009 р. лише 260 млн грн.
Ц засоби спрямовують, зокрема, на здешевлення вщсотково! ставки за кредитами для аграрпв, компенсащю лiзингових платежiв за сшьгосптехт-ку, виплату дотацш.
Висновки. Генеральний директор Сiльськогосподарськоï i продоволь-чо1 органiзацiï ООН /ФАО/ Жак Дiуф на вiдкриттi дводенноï мiжнародноï на-ради експертiв на тему "Як прогодувати населення миру в 2050 р.", скликано-го римською штаб-квартирою ФАО, зазначив, що по^бно буде збшьшити виробництво продовольства на 70 % в майбутш чотири десяташття, щоб за-безпечити населення Земл^ що швидко росте, чисельнiсть якого досягне 9,1 млрд чоловш (прирют на 2,3 млрд) [1].
Одночасно цей сектор вдауе наслiдки скорочення робочоï сили на полях i плантащях, оскiльки 600 млн чоловж, як очiкуеться, перещуть з сшьсь-ко1' мiсцевостi в мюта. Темпи урбанiзацiï найближчим часом прискорювати-муться, i частка городян на Землi зросте з нинiшнiх 49 % до 60 %.
Зазначене вище вказуе на перспективу розвитку вггчизняного сшьського господарства, яке потребуватиме належно!' тдтримки держави. Таким чином, систему державноï фiнансовоï тдтримки сшьського господарства Ук-раши, оскшьки i фiнансування сiльського господарства на Заход^ повиннi ха-рактеризувати всеохоплюючий вплив на рiзнi аспекти процесу виробництва сiльськогосподарськоï продукцп i високий рiвень пiдтримки внутрiшнiх това-ровиробниюв. Украïнi недоцiльно вiдмовлятись вiд прямоï державноï тд-тримки сiльського господарства, але потрiбно впорядкувати механiзм ïï на-дання. Бюджетнi дотацп i компенсаци потрiбно виплачувати насамперед ефективно господарюючим товаровиробникам, незалежно вiд форм власнос-тi. Основну масу кош^в, якi видiляе держава на тдтримку сшьського господарства, по^бно спрямовувати на фшансування програм, здатних забезпе-чити сталий розвиток сiльського господарства: селекщя в рослинництвi та твариннищш, часткова компенсацiя вартостi високопродуктивних тварин та складноï сiльськогосподарськоï технiки, тдтримка цiн та доходiв сшьсько-господарських товаровиробниюв (iнтервенцiйнi закупки сшьськогосподарсь-коï продукцп, система заставних цiн, щновий монiторинг), маркетингова шд-тримка та програми розвитку сшьсь^ мiсцевостi.
К^м того, держава повинна надавати фшансову пiдтримку на здiйснення таких заходiв, що мають надзвичайно важливе значення для розвитку сшьського господарства, але не можуть бути належним чином профь нансоваш сiльськогосподарськими шдприемствами: покращення родючостi грунлв, протиепiзоотичнi заходи тощо. Мета державноï фiнансовоï тдтримки - стимулювати ефективнiсть сшьськогосподарського виробництво, аграр-не пiдприемництво та сощальну пiдтримку села.
Л1тература
1. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.agribusiness.kiev.ua
2. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.minagro.gov.ua
3. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua
4. Кошолкина Л.А. Развитие системы государственной поддержки в АПК / Л. А. Ко-шолкина, Г.В. Беспахотный // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. - 2002. - № 10. - С. 11-14._
