CC BY
47
0.1. АНДРУСЬ,
к.п.н., доцент, Нацональний техмчний унверситет Украни «Кшвський пол'пехнЫний iнститут»
Мотиващя як фактор управлшня д1яльшстю персоналу
Важливим фактором п'щвищення ефективност госпо-дарсько! дяльност niдприемства в конкурентних умовах ринку е мотива^я управлiння персоналом. У статт уза-гальнено та проаналiзовано систему мотива^йних чин-ниюв персоналу як сукупност потреб, мотив'в та стиму-лiв працвник'в до ¿хньо! продуктивно¿ профеайно¿ д/яль-носл. Узагальнено зовн'шш, внутршн та соцiальнi чин-ники мотивацИ працвник'в п'!дприемства та обгрунтова-но доц1льи1сть !х орган 'иного поеднання.
Ключов! слова: мотиваця, мотивацйнi чинники, потреби, мотиви та стимули пра^вниюв, зовн'шш, внутрш-нi та соцiальнi чинники мотивацИ працвник'в.
Важнейшим фактором повышения эффективности хозяйственной деятельности предприятия в конкурентных условиях рынка является мотивация управления персоналом. В статье обобщена и проанализирована система мотивационных факторов персонала как совокупности потребностей, мотивов и стимулов работников к их продуктивной профессиональной деятельности. Обобщены внешние, внутренние и социальные факторы мотивации работников предприятия и обоснована целесообразность их органического сочетания.
Ключевые слова: мотивация, мотивационные факторы, потребности, мотивы и стимулы работников, внешние, внутренние и социальные факторы мотивации работников.
An important factor in improving the efficiency of business enterprises in a competitive market environment is motivation of management of staff. This article summarizes and analyzes the system of motivational factors personnel, as a combination of needs, motivations and incentives to their employees productive profession. Generalized external, internal and social factors motivating the employees and the expediency of the organic combination.
Keywords: motivation, motivational factors, needs, motivation sandinc entives of employees, external, in ternal and social factors motivating employees.
Постановка проблеми. Господарська д1яльн1сть суча-сного пщприемства значною м1рою залежить вщ мотивацИ' його персоналу, осктьки основу ефективного розв'язання завдань господарсько' практики в конкурентних умовах ринку визначають знання, професмна компетентнють, творчють i новаторськ зд1бност1 пра^вниюв. Тому кер1вники пщприемств в умовах сучасного ринку все бтьше усвщом-люють значимють ефективного персоналу як капггалу, що визначае результати господарсько' практики. Енерпя, твор-чi здiбностi пра^вника мають бути спрямован на досягнен-
ня цтей та результа^в господарсько' дiяльностi пщприемства. Зростання значущост ефективно' дiяльностi пра^в-ниюв як капггалу визначае результати господарсько' практики пщприемства, обумовлюе устшний розвиток певних суб'ек^в нацюнальноУ економки та водночас актуалiзуe потребу дослщження умов створення гнучко' й ефективно' си-стеми пщвищення 'хньо' мотиваци.
Анал!з дослщжень та публЫащй з проблеми свiд-чить, що проблема формування i ефективного використан-ня продуктивних якостей людей, 'х мюця та ролi в економiч-ый системi суспiльства завжди викликали значний Ытерес дослiдникiв. Mетодологiчнi основи наукового аналiзу проблем пiдвищення продуктивност працi започаткованi кла-сиками полггекономп - В. Петтi, А. Смгтом, К. Марксом. Ана-лiз творчо' спадщини класикiв економiчноí науки та вщне-сення трудових ресурсiв до «основного» капралу суспть-ства дозволяють зробити висновок, що ефективнють прац визначають природнi здiбностi працiвника, рiвень його про-фесiйноí освiти та компетентности а також прагнення до навчання та самореалiзацií впродовж життя. Вщтак в конкурентних умовах ринку доцтьне впровадження та вдоскона-лення механiзму активного стимулювання мотиваци пра^в-никiв, який сприятиме пщвищенню ефективностi господар-сько' дiяльностi пщприемства в цтому.
Дослiдники визначають мотива^ю головним системо-творчим чинником дiяльностi людини, який сприяе усвщо-мленню, розкриттю и iндивiдуальних якостей, вияву та спря-муванню продуктивностi та творчост (О.М. Леонтьев [8, с. 157], Б.Ф. Ломов [9 с. 63]). Мотива^я, на думку В.Д. Шад-рикова, вiдображаe змiст, умови дiяльностi та можливостi задоволення потреб людини [14, с. 38]. Водночас В.М. Гончаров i С.1. Радомський зауважують, що мотивацiя пра^вни-кiв виступае визначальним внутрiшнiм прагненням, сукупнЬ стю спонукальних причин дiяльностi, фактором спрямування дiй людини в ходi реалiзацií конкретно' мети [4, с. 30].
Такий стан проблеми детермЫуе потребу дослдаення змiсту та шляжв пiдвищення мотивацИ' персоналу в госпо-дарськiй дiяльностi пiдприeмств нацюнально' економiки. Теоретичнi висновки мають бути зроблен з позицiй збере-ження надбань сучасно' економiчноí науки.
Мета статт! - виявити шляхи та обгрунтувати особливо-стi пiдвищення мотивацИ' пра^вниюв як фактора управлiння дiяльнiстю персоналу.
Виклад основного матер!алу. Мотива^я - складне, особистiсне утворення працiвника та водночас провiдна функцiя управлЫсько''' дiяльностi пiдприeмства, узагальнюе сукупнiсть причин i спонукальних факторiв, спрямовуе,
© 0.1. АНДРУСЬ, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра1н № 2 (153)/2014 1 1 9
структуруе потреби, цл ¡деали, настанови, свтогляд, для заохочення продуктивно! дтльност прац¡вник¡в. Mотивац¡я визначае усых профес¡йноí д¡яльност¡ прац¡вника та зумо-влюе його св¡дому, сумл¡нну, наполегливу та цтеспрямова-ну працю з метою розв'язання господарських завдань ¡ до-сягнення економ¡чно значущих результата п¡дприeмства. B¡дтак мотивац¡я прац¡ уособлюе прагнення прац¡вник¡в за-довольнити власы потреби через трудову дтльысть. Моти-вац¡я виступае сукупн¡стю спонукальних фактора (мотив¡в, потреб, стимул¡в), як¡ визначають активысть прац¡вника.
Водночас мотивац¡я прац одна з найважлив¡ших функц¡й менеджменту, яка полягае в заохоченн¡ працвника чи групи прац¡вник¡в досягати визначених господарських цтей пщ-приемства через систему спонукальних факторв (мотив¡в, потреб, стимулв, спонукальних чинник¡в), визначае актив-н¡сть прац¡вника п¡дприeмства будь-яко''' форми власностк
Однак мотивац¡я прац¡вника не лише спонукальы, а й ситу-ативн¡ фактори (вплив сп¡вроб¡тник¡в, специфка профеайно''' д¡яльност¡, ситуаци тощо), як е досить динам¡чними та мЫли-вими. Це зумовлюе значн¡ можливост впливу на активн¡сть прац¡вник¡в, осюльки ¡нтенсивн¡сть актуально'' мотиваци виз-начаеться силою 'хых мотив¡в та ситуативними детермЫанта-ми (вимогами, складн¡стю профеайних завдань, впливом спЬ вроб¡тник¡в тощо). Рвень мотиваци в кожн¡й конкретно ситуаци визначаеться значущ¡стю, надюю та суб'ективною ймов^-н¡стю досягнення усыху, тобто шансом на усых.
Mотивац¡я прац¡вник¡в визначаеться способами впливу на задты трудов¡ ресурси пщприемства з метою пщвищен-ня продуктивност 'х прац¡. Тому мотивац¡я обумовлюеться системою мотивацйних чинник'ю як сукупыстю потреб, мо-тивв та стимул'в працвникв до продуктивно' профес¡йноí дтльностк Завдання досл¡дження зумовлюе необх¡дн¡сть анал^у зм¡сту та взаемозв'язку понять «потреба», «мотив», «стимул», як впливають на мотива^ю персоналу та активЬ зують 1'х профес¡йну д¡яльн¡сть.
Терм¡н «потреба» зустрнаеться ще в працях Аристотеля. Впродовж бтьше н¡ж ста роюв економ¡сти, психологи праг-нуть класифкувати безмежн¡ людськ¡ потреби. Саме тому в економный л¡тератур¡ сп¡в¡снують рвномаыты п¡дходи до класиф¡кац¡í потреб.
Так, А. Маршалл подтяе потреби за певними парними ознаками:
- первины (потреби в |'жП та вторины (потреби в читанн¡);
- абсолюты (безумовы) (потреби в одяз¡) та вщносы (об-умовлен¡ абсолютними потребами, наприклад у машинах для виготовлення одягу);
- вищщ (потреби духовного розвитку) та нижч¡ (фвюлопчы);
- позитивн¡ (потреби в культурному розвитку) та негативы (наприклад, потреби в алкогольних напоях, наркотиках, тютюнових виробах);
- невщклады та вщтермЫоваы;
- загальн¡ ('жа, одяг тощо) й особлив¡ (зумовлен¡ впливом на-ц¡ональних звича'в ¡ традиц¡й (нацюнальна кухня, костюми тощо);
- звичайы та надзвичайн¡ (обумовлен¡, наприклад, при-родними катакл¡змами (потреба в човнах пщ час повен¡, економ¡чними факторами (ринковою кон'юнктурою, еконо-м¡чною нестабтьыстю) тощо);
- ¡ндив¡дуальн¡ (потреба в персональному комп'ютерП та колективн¡ (користування лфтом у багатоквартирному бу-динку, стадюном у м¡крорайон¡, тощо);
- приваты (збереження власност^ та державы (потреба в нацюнальый безпец¡ тощо) [10].
Широку популярн¡сть здобула й теорт ¡ерархп потреб А. Маслоу. Дослщник вид¡ляe п'ять груп потреб. Фвюлопчы потреби п¡дтримують системи життедтльност людини й охоплюють потреби в 'ж вод¡, пов¡тр¡, предметах першо' необх¡дност¡ для и ф¡зичного виживання. Потреби у безпец пов'язан¡ з прагненнями та бажаннями людини бути в ста-бтьному та безпечному стаы, захищеним в¡д страху, болю, хвороб, страждань тощо. Соц^льы потреби обумовлеш необх¡дн¡стю людських взаемин, любовь амЧ', друз¡в ¡ друж-нього спткування. Потреби в самоствержденн¡ вщобража-ють необх¡дн¡сть самоповаги людей, досягнення певного рвня майстерност¡, компетентност¡, усыху, кар'ерного зро-стання, визнання в оточены. Та, врешл, потреби в самоак-туалвацп як самовиявлення людини та реал^ацт власних зд¡бностей, розумЫня власного шляху та найб¡льш повного використання набутих знань Т вмЫь. Водночас А. Маслоу зауважуе, що будь-яка д¡яльн¡сть спонукаеться дек¡лькома або нав^ь ус¡ма базовими потребами одночасно, а не оды-ею. Залучення якомога бтьшо''' к¡лькост¡ потреб пщвищуе загальний р¡вень мотиваци д¡яльност¡ [1].
Отже, потреба - це необхщысть, недостатысть будь-чого для п¡дтримки життедтльност людини, соцвльно''' групи чи сусптьства в ц¡лому. Потреби людей числены та р^нома-н¡тн¡ - матер^льы, духовн¡, ¡ндив¡дуальн¡, колективн¡, сус-птьы. Але потреба певного блага може мати, наприклад, фвюлопчну межу. Так, потреба видалення зубв у людини обмежена 'хньою к¡льк¡стю, а потреба снщанку - апетитом споживача. Однак у цтому будь-як¡ потреби (в медичних послугах, продуктах харчування тощо) - безмежы.
Суттевий вплив на можливост задоволення потреб та культуру споживання виявляють рвень розвитку виробництва та стан економки. Рвномаыты потреби людей яюсно р¡зняться, а тому ктьюсно непор¡внянн¡. Загальним м^илом 'х порвнян-ня за допомогою грошей е куп¡вельний попит, який актуалвуе мотиви споживання, а вщтак продуктивн¡сть прац¡.
Формами вияву потреби виступають прагнення, домагання й очкування. Прагнення виявляються внутршым спрямовую-чим вектором формування мотиву дтльност. Домагання визначають рвень поведЫково''' активност¡ людини в дтльно-ст¡. Оч¡кування конкретизують результати прагнень та дома-гань у реальый ситуативн¡й д¡яльност¡. Рвний р¡вень домагань ¡стотно впливае на результати очкування певно' людини.
Потреби формують мотиви та ц^ дтльност прац¡вника. Останн¡ визначають активн¡сть дтльност людини та и резуль-
120 Формування ринкових вщносин в Укра'ш № 2 (153)/2014
тaти [6]. Пoтpебa як неoбxiднicть бyдь-чoгo для пiдтpимки життeдiяльнocтi людини, coцiaльнoí' гpyпи тa cycпiльcтвa в цЬ лoмy е внyтpiшньoю yмoвoю aктивнocтi cyб'eктa, якa cпpямo-вуе йoгo мoтиви [1З, c. 12]. Пoтpеби виявляютьcя як неу^Ь дoмленими пpaгненнями cyб'eктa, тaк i йoгo ycвiдoмленими пoведiнкoвими мoтивaми. У^^млен пoтpеби людини вия-вляють и iнтеpеcи. Mетoдaми pеaгyвaння людини нa пoтpеби е '''жне зaдoвoлення, пpигнiчення aбo ж вiдмoвa вiд зaдoвoлення.
Зaдoвoлення пoтpеб людини вiдбyвaeтьcя не нaзaвжди. Бiльшicть з ниx з^лягст^я знoвy, oднaк пpи цьoмy мoже змiнювaтиcя фopмa ïxньoгo вияву тa cтyпiнь впливу нa лю-дину. Toмy зaдoвoлення пoтpеб здiйcнюeтьcя y пpoцеci пpo-феciйнoï дiяльнocтi тa е виявoм aктивнocтi пpaцiвникa. Зa-дoвoлення пoтpеби здiйcнюeтьcя чеpез дocягнення мети дiяльнocтi у взaeмoзв'язкy пpoфеciйнoï кoмпетентнocтi, квaлiфiкaцií', yмoв дiяльнocтi, opгaнiзaцiï poбoчoгo мicця, мo-тивaцiï, oтpимaння зaдoвoлення тa пpoфеciйнo знaчyщиx pезyльтaтiв (pиc. 1].
Moтивaцiя пpaцiвникa як вияв влacниx незaдoвoлениx пo-тpеб зyмoвлюe пpaгнення зaдoвoльнити ocтaннi. B xoдi пpo-феciйнoí' дiяльнocтi пpaцiвникa в paзi пpoфеciйнoгo ycпixy мo-тивaцiя вiдoбpaжae пpoцеc пеpеxoдy пoтpеби в блaгo. Toбтo мoтивaцiя pеaлiзye oбpaз бaжaнoгo пpaцiвникoм блaгa, яке зaмiщye пoтpеби тa yмoви викoнaння певниx тpyдoвиx дiй.
Зaдoвoлення пoтpеб винaгopoдaми в теopií' мoтивaцií' мae бiльш шиpoкий cенc, aнiж влacне гpoшoвa винaгopoдa тa зa-дoвoлення, ocкiльки винaгopoдa - це пеpедyciм вcе те, щo знaчyще й цЫне для людини. Oднaк пoняття знaчyщocтi й цЫ-нocтi винaгopoди у кoжнoí' людини не oднaкoве. Ùo для oднieí' людини е цiнним i знaчyщим, те для Ы|±ю''' мoже виявитиcя мa-лoзнaчyщим. Для oднieí' людини винaгopoдa мoже бути знaч-ним мoтивaцiйним чиннигам, a для ^moi' - нк Boднoчac caмa винaгopoдa не буде знaчyщим мoтивaцiйним чинникoм, якщo Ыдивщ не буде впевнений, щo пpиклaденi зycилля ведуть дo ycпixy. A o^^^ люди piзнятьcя caмooцiнкoю, piвнем дoмa-гaнь, пpoфеciйнoю кoмпетентнicтю, квaлiфiкaцieю, тo й шaнcи pеaлiзaцií' ycrnxy в piзнiй дiяльнocтi piзнi.
Пoняття «мoтив» у теopiï мoтивaцií' зaймae пpoвiдне мicце. Aнaлiз нayкoвoï лiтеpaтypи cвiдчить, щo oднi дocлiдники пщ цим пoняттям poзyмiють ycвiдoмленy пoтpебy людини в бyдь-чoмy [5, c. 125]. 1н1±л зayвaжyють, щo «мoтив» - це не-
ycвiдoмлене cпoнyкaння iндивiдa дo зaдoвoлення пoтpеби [4, c. 4З], a тaкoж o6^™ тa пpедмети пoтpеб [15, c. 25].
^p^ra мoтив виcтyпae aктyaлiзoвaнoю гoтoвнicтю людини дo певнoí' пoведiнки. Oтже, пiд мoтивoм poзyмiють бaжaння, ycтaнoвки, пpaгнення, цiлi, iнтеpеcи тa вiднoшення дo пpaцi. Oднaк ocнoвним e poзгляд мoтивy як cпoнyкaння дo дiяльнo-cтi, зyмoвленoгo пoтpебaми людини, без зaдoвoлення якиx вoнa вiдчyвae диcкoмфopт, тoмy пpaгне йoгo пoдoлaти.
Б.Ф. Лoмoв зaзнaчae, i^o cтpyктypa пpoфеciйниx мoтивiв фopмyeтьcя в xoдi пpoфеciйнoï дiяльнocтi тa oзнaчae ocoби-cтicний змicт як пpoфеciйнoí' дiяльнocтi в цiлoмy, тaк i oкpе-миx íT acпектiв [9, c. ЗЗ].
Moтив, нa думку Д. Maклеллaндa, вiдoбpaжae pекypентне пpaгнення, тypбoтy, цiльoвий cтaн тa yмoви уяви, якi Уцга-ють, oбиpaють, cпpямoвyють тa opгaнiзoвyють пoведiнкy людини [2, с. 117]. Cпиpaючиcь нa виcнoвки дocлiджень Г. Mюppея, Д. Maклеллaнд видiляe тpи нaйвaжливiшi мoтиви пpaцiвникiв: пoтpеби в дocягненняx, пoтpеби в пpинaлежнo-cтi тa пoтpеби у влaдi. Пoтpеби в дocягненняx, зaзнaчae Д. Maклеллaнд, е пдевдомим пpaгненням людини дo бiльш дocкoнaлoí' ди тa дocягнення cтaндapтiв дocкoнaлocтi. Люди з виcoким piвнем дoмaгaнь (пoтpеб у дocягненняx] cтaвлять пеpед coбoю cклaднi зaвдaння, зaлишaючиcь пpи цьoмy pе-aлicтaми, пiддaють мбе пoмipним pизикaм тa вiддaють пе-pевaгy iндивiдyaльним дгям тa пpoфеciйнo зaбезпечyють чггю пoкaзники ефективнocтi. Пoтpеби у влaдi як пiдcвiдoмi пpaгнення впливaти нa iншиx людей дoзвoляють зaймaти виcoкi пoзицiï в coцiaльниx гpyпax тa пpoфеciйниx cпiвтoвa-pиcтвax. Ta, вpештi, пoтpеби в пpинaлежнocтi е пiдcвiдoмим пpaгненням дo тicниx взaeмин тa дpyжнix cтocyнкiв. Ocтaннi нaйчacтiше pеaлiзyютьcя зa yмoви пiдтpимки зв'язюв зaco-бaми cyчacниx кoмyнiкaцiй, в yмoвax пpoфеciйнoí' дiяльнocтi в гpyпax, де виявляютьcя чутливГ pеaкцiï cпiвpoбiтникiв, a тa-кoж у пpoцеci дoзвiлля. Д. Maклеллaнд нaгoлoшye, щo кoж-нa людинa мae вci тpи типи мoтивiв, яю iнтегpyютьcя в '^ню iндивiдyaльнy CTpy^ypy. A дoмiнaнтнa чacткa певнoгo мoти-ву - визнaчaльний фaктop ефективнocтi тa ycпiшнocтi пpo-феciйнoï дiяльнocтi пpaцiвникa [З].
C.C. Зaнюк видтяе декiлькa типГв мoтивiв, кoжен з якиx мae piзнy cпoнyкaльнy ^лу. Taк, мотив самоствердження як пpa-гнення yтвеpдити cебе в мфумГ пoв'язaний з пoчyттям влac-
Рисунок 1. Мехатзм формування aктивнocтi прафвника
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в Ó^arni № 2 (153)/2014 1 21
нoï гiднocтi, чеcтoлюбcтвoм, бaжaнням здoбyти чи пiдтpимa-ти вимкий coцiaльний cтaтyc. Moтив влaди pеaлiзyeтьcя як пpaгнення cyб'eктa впливaти нa людей, зaймaти кеpiвнy пo-зи^ю в кoлективi для pеглaментyвaння йoгo дiяльнocтi. Ïpo-цecyaльнo-змicтoвi мoтиви cпoнyкaють дo aктивнocтi змЬ cтoм i пpoцеcoм дiяльнocтi, a не зoвнiшнiми чинникaми зyмo-влюе фiзичнy тa iнтелектyaльнy aктивнicть пpaцiвникa. Mo-тив caмopoзвиткy виявляeтьcя пpaгненням дo caмoвдocкo-нaлення, дoзвoляe пpaцiвникoвi бaгaтo пpaцювaти тa poзви-вaтиcя. Moтив дocягнeння виcтyпae пpaгненням дocягaти виcoкиx pезyльтaтiв, мaйcтеpнocтi пpaцiвникa y вибopi cклaдниx зaвдaнь i нaмaгaннi ïx poзв'язaти [S].
Отже, мoтиви дiяльнocтi пpaцiвникa вiдoбpaжaють йoгo вoльoвy пoведiнкy, xapaктеpизyють ycвiдoмлений внyтpiшнiй нaмip дiяльнocтi, aктивaцiю iндивiдyaльниx внyтpiшнix пpa-гнень y pеaлiзaцiï ocoбиcтicниx тa кoлективниx цтей. Mo™-ви дiяльнocтi виявляютьcя визнaчaльними в pеaлiзaцiï тpy-дoвoï кoмпетенцiï пpaцiвникa.
Пpaктичнa цiннicть нayкoвиx виcнoвкiв дocлiдникiв aктyaлi-зуе пpoблемy пoшyкy аммулв cпoнyкaння пpaцiвникiв здм-m^ea™ пpoфеciйнy дiяльнicть бiльш iнтенcивнo, пpoдyктивнo й ефективнo, a тaкoж poзв'язyвaти пpoблеми взaeмoвiднocин iз нaймaними пpaцiвникaми виxoдячи з дoмiнaнтниx piзнoвидiв мoтивiв кoжнoгo пpaцiвникa в xoдi пpoфеciйнoï дiяльнocтi.
Стимули виcтyпaють зoвнiшнiми чиннигами впливу нa ефективнicть пpoфеciйнoï дiяльнocтi пpaцiвникa. Toмy мo-тивaцiя пpaцi як пpoцеc cтимyлювaння oкpемoгo пpaцiвникa aбo цiлoï гpyпи дo пpoдyктивниx дiй cпpямoвaнa нa дocя-гнення iндивiдyaльниx aбo cпiльниx цiлей. Boднoчac мoтивa-цiя пpaцi як пpoвiднa фyнкцiя yпpaвлiння дiяльнicтю пеpco-нaлy зyмoвлюe дocягнення цiлей пiдпpиeмcтвa чеpез зaдo-вoлення пoтpеб пpaцiвникiв. Пpaктикa гocпoдapcькoï дiяль-нocтi cyчacнoгo пiдпpиeмcтвa в кoнкypентнoмy cеpедoвищi pинкy дoзвoляe yзaгaльнити тaкi мoтивaцiйнi crимули:
- пpoгpaми вiдбopy тa зaлyчення нaймaниx пpaцiвникiв;
- пpoгpaми iнcтpyктyвaння тa нacтaвництвa;
- млек^я пpocyвaння пpaцiвникiв тa cиcтеми кap'epнoгo зpocтaння пpaцiвникiв, якi вiдpiзняютьcя вщ cxем пocлiдoв-нoгo зaйняття кap'epниx пocaд;
- cтимyлювaння дiяльнocтi нa ocнoвi oцiнниx пpoгpaм po-звитку пpaцiвникiв;
- пiдвищення квaлiфiкaцiï пpaцiвникiв;
- pеaлiзaцiя yмoв кoнтpaктниx упэд пpaцiвникiв;
- мaтеpiaльне зaoxoчення тa cтимyлювaння пpoдyктивнoï пpoфеciйнoï дiяльнocтi пpaцiвникiв (величинa зapoбiтнoï плa-ти, тapифнoï cтaвки, винaгopoди зa pезyльтaти, пpемiï, гам-пенcaцiйнoï виплaти, пiльгoве caнaтopне лiкyвaння тoщo];
- мopaльне зaoxoчення пpaцiвникiв, яке кopелюe внуфш-ыми мoтивaми пpaцiвникiв як вiддaнicть ^oin cпpaвi, пpa-гнення caмoвдocкoнaлення, твopчocтi тa caмoвиявy тoщo;
- немaтеpiaльне зaoxoчення пpaцiвникiв (нaдaння вiдгy-лiв, дoдaткoвиx вiдпycтoк тoщo];
- зaxoди пiдвищення iнтеpеcy дo pезyльтaтiв пpaцi, cти-мyлювaння caмocтiйнocтi тa вiдпoвiдaльнocтi пpaцiвникiв;
- зaoxoчення кpеaтивнoï кopпopaтивнoï кyльтypи, тoле-paнтнocтi cпiлкyвaння, пoдoлaння бap'epiв мiж пpaцiвникaми тa yпpaвлiнcьким пеpcoнaлoм;
- aдмiнicтpaтивнi метoди пpимycy пpaцiвникiв (дoгaнa, звiльнення з po6o™ тoщo].
Oзнaченi cтимyли як cпocoби змiни oбpaзy миcлення пpa-^вниюв дoзвoляють впливaти нa мoтиви ïxньoï пpoфеciйнoï дiяльнocтi. Oднaк aктyaльнoю пpoблемoю ïx pеaлiзaцiï е oбrpyнтyвaння ефективнocтi тa дocтyпнocтi oб'eктивниx oпеpaнтниx oцiнoк, якi демoнcтpyють думки, д^, емoцiï, пеpе-вaги, pеaкцiï пpaцiвникa в poзв'язaннi кoнкpетниx виpoбни-чиx, yпpaвлiнcькиx, гocпoдapcькиx зaвдaнь.
Дocлiдження cyтнocтi мoтивiв, пoтpеб i cтимyлiв, a тaкoж чинникiв пiдвищення ïxньoï ефективнocтi дoзвoляють yзa-
Рисунок 2. Moтивaцiйнi чинники прафвника
122 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № 2 (153)/2014
гальнити 3OBH0H¡, внутршн¡ та соцальн'1 чинники мотивацИ прац1вник1в (рис. 2). Так, значущими зовн0нми чинниками мотивацИпрацвника е професмна компетен^я, квал1ф1кац1я, стабтьнють робочого мюця, випдн контракты умови, перспектива кар'ерного зростання, р1вень та умови оплати прац1, гнучкий графк роботи, частка участ в управлЫы пщприем-ство (величина пакету акцй та величина доход1в за цЫними паперами, як пра^вник отримуе в обмЫ на працю для забез-печення Ьм'Т, реал1зацИ' власних потреб в íxi, одягу, житл1, доз-втл1, вiдпочинку тощо. Важливими стимулами в Тх задоволен-нi е умови заробiтнот плати, надбавок, премiювання, Ыших ек-вiвалентiв ефективнот працi. Отже, зовнiшнi чинники мотива-цГТ пов'язан з умовами працi, видами винагороди тощо.
Bнyтр¡шн¡ чинники пщвищення мотивацИ працвника об-умовлюються мотивами його життезабезпечення. Вщтак продуктивна праця як частина активного життя працвника залежить вщ його емоцiй та вщчутпв. Визначальними вну-трiшнiми чинниками мотиваци працвника е творчий характер прац та участь у розвитку виробництва, позитивна оцЫ-ка колег, високий рiвень вiдповiдальностi, можливiсть само-реалiзацiт, задоволення вiд виконанот роботи та íí результа-тiв; взаемоповага, взаeморозумiння та продуктивнi комунЬ кацп мiж колегами, персоналом всiх рiвнiв; визнання заслуг i переваг профеайнот дiяльностi працiвника з боку керiвниц-тва; самоповага, лiдерство, особистий авторитет.
Соцальн¡ чинники стимулювання мотивацИ передбачають рiзноманiтнi соцiальнi гаранти. Серед найважливших - наяв-нiсть со^ального пакету працiвника, пенсiйне забезпечення, надання оплачуваних вщпусток, вихщнот допомоги, премю-вання, оздоровлення, забезпечення гарантiй у разi втрати працiвником повнот або частковот працездатностi, виникнення обставин, як впливають на повноцiнну життeздатнiсть, умови роботи: хвороба або смерть близьких, сти^йы лиха тощо.
Висновки
Дослдаення мотивацiйного аспекту управлiння дiяльнi-стю персоналу обумовлено змЫою характеру та змюту пра-цi в конкурентних умовах ринку. Виявлено, що мотива^я як сукупнють потреб, мотивiв та стимулiв спонукае працiвникiв до свщомот, цiлеспрямованоТ дiяльностi, активiзуe iндивiду-альы прагнення працiвника до сумлiнностi та наполегливот працi для досягнення необхщних цiлей пiдприeмства. Система мотивацмних чинникiв - потреб, мотивiв та стимулiв визначае умови продуктивнот профеайнот дiяльностi пра-
цiвникiв. Проаналiзовано зовышы, внутрiшнi та соцiальнi чинники мотиваци пра^вниюв. Подальша лiнiя дослiдження буде присвячена вивченню ефективност мотивацiТ упра-влiнського персоналу сучасного пiдприeмства.
Список використаних джерел
1. Maslow A. Motivation and Personality // New York: Appleton-Century Crofts, 1954. - 480 р.
2. McClelland, D.C. Human Motivation, Harvard Business Reiew, 1985. - 286 р.
3. McClelland, D.C. Motives, Personality and Sosiety: Selected Papers, NewYork: Cambridge University Press, 1984. - 360 р.
4. Гончаров B.H. Механизмы реализации основных принципов гуманизации труда и трудовой мотивации: Монография / Гончаров В.Н., Радомский С.И., Радомская М.С., Додонов О.В. - Донецк: СПД Куприянов Б.С., 2006. - 200 с.
5. Дмитриченко Л.И. Корпорация в системе общественного производства: монография / Л.И. Дмитриченко, Т.С. Чунихина, Л.А. Дмитриченко, А.Н. Химченко. - Донецк: ООО «Схщний видавни-чий д1м», 2010. - 220 с.
6. Егоршин А.П. Управление персоналом / А.П. Егоршин. -Н. Новгород: [НИМБ], 1999. - 605 [1] с.
7. Занюк С.С. Психолопя мотиваци: навч. поаб. для студ. вищ. навч. закл. / С.С. Занюк. - К.: Либщь, 2002. - 302 [2] с.
8. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / А.Н. Леонтьев. - М.: Политиздат, 1977. - 304 с.
9. Ломов Б.Ф. К проблеме деятельности в психологии / Б.Ф. Ломов // Психологический журнал. - 1981. - Т. 2, №3. - С. 3-22.
10. Маршалл А. Принципы экономики / Пер.с англ. Ю.Н. Капту-ревского. - СПб.: Питер, 1998. - 580 с.
11. Петровский А.В. Личность. Деятельность. Колектив / А.В. Петровский. - М.: Политиздат, 1982. - 255 с. - (Над чем работают и о чем спорят философы).
12. Психолопя пра^ та профеайно'т пщготовки особистостй навч. поаб. / За ред. П.С. Перепели^ i В.В. Рибалка. - Хмельницький: Унг вер, 2001. - 330 с.
13. Семиюна М.В. Мотива^я конкурентоспроможнот працй теорiя i практика регулювання. - Юровоград: П1К, 2003. - 356 с.
14. Шадриков В.Д. Психологический анализ деятельности как системы / В.Д. Шадриков // Психологический журнал. - 1980. -Т. 1., №3. - С. 36-44.
15. Шинкаренко В.М. Мотива^я результата дiяльностi прафвни-юв // В.М. Шинкаренко , В.Г. Криворучко. Укратна: аспекти працк -2008. - №3. - С. 25-29.
Формування ринкових вщносин в Укра'|'ш № 2 (153)/2014 1 23
