CC BY
12
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологЫна академЫ»
УДК 616-089.001-057.875 Тутченко М.1., Сусак Я.М.
МОТИВАЦ1Я ТА 1Н1Ц1АТИВА СТУДЕНТ1В ДО ВИВЧЕННЯ ЗАГАЛЬНО1 Х1РУРГ11
Нацiональний медичний унiверситет iм. О.О.Богомольця, м.Кш'в.
Один ¡з шлях1в мотивацТ та ¡н/'ц/'ацИ' студент ¡в до вивчення предмет/в, як прямо не пов'язан1 з подальшою професшною д1яльнютю, е застосування педагог/'чних прийом/'в сприйнятливих зг/'дно анал1зу психолог1чних потреб особистост1 (студента). Пдвищення р/'вня теоретичних знань та практичних навичок з х/'рурги сту-дент1в стоматолог/'чних факультет/'в можливо через упровадження у навчання сучасних центр/'в практичних навичок, збтьшення роботи з хворим та участь у робот/ студентських гурткв.
Ключов1 слова: загальна х1рург1я, психолог1чн1 потреби, навчання
Вступ
Людина мае стати тим, ким вона може стати. Цю необхщнють називають самоактуал1зац1ею (самореал1зац1ею) I вона полягае в бажанн все бтьше I бтьше ставати тим ким вона е.
Досл1ждення американського психолога Абрахама Маслоу (А. М^^, 1908 - 1970), як е основою вивчення поведшки людини на робот1, використовуються в управл1нн1 мотивац1ею, управл1нн1 конфлктами та 1ншими областями сучасного менеджмента.
Мета роботи
Анал1з психолог1чних потреб студент1в в аспект! п1двищення мотивацп до вивчення загальноТ х1рург1Т
Робота студента над оволодшням медичною спец1альнютю починаеться з першого дня вступу до ун1верситету або продовжуеться, якщо студент мав попереднш медичний фах. Вщ того як студент зум1е вибудувати своТ потреби до навчання I залежить устх в отриманн квал1ф1кац1Т.
Зпдно А. Маслоу «потреби людини розм1щуються у вигляд1 1ерархи». 1ншими словами, поява одн1еТ потреби зазвичай передуе виконанню (задоволенню) шшоТ, б1льш суттевоТ.
А. Маслоу визначае с1м набор1в ц1лей, як1 в1н називае базовими потребами. До них вщносять:
1. ф1з1олог1чн1 потреби;
2. потреба у безпец1;
3. потреба у належност1 I любов1;
4. потреба в задоволенн в1дчутт1в власноТ г1дност1;
5. потреба в тзнаны;
6. потреба у естетиц1;
7. потреба в самоактуал1заци.
1ерарх1чна природа цих потреб означае, що «домЫантна мета монопол1зуе св1дом1сть I певним чином стимулюе, оргаызуе р1зн1 зд1бност1 орган1зма, як1 необх1дн1 для ТТ досягнення. Менш суттев1 потреби м1н1м1зуються, або нав1ть забуваються, чи спростовуються».
Чим викликана в1дсутн1сть у б1льшост1 студент1в стоматолог1в мотивацп до вивчення такого предмета як загальна х1рурпя - непрофтьноТ для них, але важливоТ в ус1 часи дисципл1ни.
Якщо керуватися А. Маслоу то перша потреба стосовно ф1зюлопчноТ потреби, а вш мае на уваз1: «Для людини з сильним вщчуттям голоду не юнуе 1ншого 1нтересу, окр1м Тж1. Вона мр1е про неТ, вона згадуе про неТ I прагне до ТТ отримання. Свобода, любов, вщчуття сптьноти, в1дношення з повагою, - ус1 вони в1дм1чаються як вторинн1, оск1льки ними не можна заповнити шлунок. Во1стину така людина живе лише хл1бом единим».
Що стосуеться студента стоматолога, то нав1ть серед бюджетних, студента, що непритомые вщ
голоду, знайти не можливо. Як пише А. Маслоу, в Сполучених Штатах та шших розвинутих краТнах хрон1чний гострий голод е рщким явищем. УкраТна, яка не вщноситься до розвинутих краТн, незрозум1ло як, але п1дтримуе харчовий рацюн студентства не лише за рахунок сала. Дшсно деяк1 студенти пщробляють, керуючись при цьому не ттьки харчовою дом1нантою. Таким чином, пояснити немотивованють (небажання) студента-стоматолога вивчати х1рурпю недостатн1м харчуванням (голодним юнуванням) не мае п1дстав.
Наступна позиц1я - це потреба в безпецк На щастя I дякувати Богу, на сьогодншшй день в часи розповсюдженого тероризму, кримшального неблагополуччя, економ1чноТ нестаб1льност1, украТнське студентсво взагал1 та студенти-стоматологи НМУ, зокрема, напевно почувають себе в безпец1, особливо стосовно можливост1 набуття профес1йних знань та навичок. Питання чи усвщомлюють вони це, чи користуються вони ц1ею можливютю жити I працювати в безпец1 набуваючи в1дпов1дн1 знання та навички фахового характеру. Бтьшютю своею не усвщомлюють, сприймаючи надан1 Тм умови як належн1 I, знову таки, не використовують цю непом1тну у ТТ в1дсутност1 - позиц1ю небезпеки з повною безпечн1стю.
Потреба у любов1. Як ТТ штерпретувати стосовно теор1Т I практики зпдно положень А. Маслоу? Любов категор1я ф1лософська. Стосовно студента-стоматолога, то в1н оточений нею, купаеться в нш I нехтуе нею. Перебуваючи в тшейджерському в1ц1 або щойно вистрибнувши з цих коротеньких штанц1в, студента з батьк1вською любов'ю откують батьки, з педагог1чною, як годувальника, - професорсько-викладацький колектив та кер1вництво ун1верситету. Немае заборон та обмежень у студент1в стоматолог1в I на ф1зичну любов. 1х глибою поц1лунки в аудитор1ях та прим1щеннях ун1верситету на кл1н1чних, в тому числ1 х1рург1чних базах, вже не надто шокують викладач1в, але не дають студентам наснаги у вивченш предмету.
На вщмшну в1д необх1дност1 в безпец1 та ф1зичних потребах, потребу в прив'язаност1 та приналежност1 до певноТ групи людей задовольнити в сучасному сусп1льств1 набагато важче. Ми часто спостер1гаемо, коли в грут студент1в, де б1льш1сть навчаеться добре, студенти з посередшми зд1бностями та можливостями тягнуться до набуття вщповщних високих знань. Б1да в тому, що такоТ «критичноТ маси» хороших студент1в критично мало I бтьшють студент1в не прагне задовольнити власну пднють, набуваючи г1дн1 знання.
П'ятий р1вень за А. Маслоу передбачае наявнють та розвиток п1знавальних потреб особи таких як -знати, вм1ти, досл1джувати. В цьому ракурс! студент повинен в повному обсяз1 використовувати «золотий» час студенства для тзнання св1ту через вивчення
Актуальт проблеми сучасно'1 медицини
природних наук. Однак ми тут стикаемось i3 труднощами в усвiдомлюваннi життевоТ необхщност знань i приходимо до подту студентiв на певнi групи. Перша група - це студенти, яга вчать «все» - по Bcix предматах у них практично вщмшш оцiнки. Друга група студентiв - це студенти, яга професшно -спрямован i здобувають знання за спе^альнютю «нехтуючи» iншими предметами. I третя група студенев, якi навчаються на «три», тобто, щоб заганчити ВУЗ. Такий подiл вiдносний i умовний. Але виходячи з нього ми можемо зрозумiти, що вивчати хiрургiчнi хвороби буде «невеличка» до 3% групка студентiв, якщо ми будемо надiятись на Тхню потребу. Таким чином аналiз людських потреб привiв нас до висновку, що вивчення хiрургiчних хвороб студенту стоматолопчного факультуту вiдноситься до другого рiвня за А. Маслоу - «потреба у безпецЬ (аби не вигнали iз ВУЗУ). Таким чином юнуе два шляхи заохочення студентiв до вивчення курсу хiрургiчних хвороб: заставити або зацкавити (мотивувати i шщювати). Подальший аналiз неможливий без врахування «душЬ хiрурга, специфiки його роботи, нервовоТ напруги протягом усього перюду дiяльностi i т.д. По своТй сутi та, враховуючи вищесказане, хiрург не може бути жорстким i таким чином педантично заставляти студента вивчати хiрургiю, тим бiльше, як сказав М.П. Черенько, хiрургiя це не наука - це фiософiя, тому перший шлях «заставити» ми ставимо пщ сумыв i «вщдаемо» цей метод викладачам iнших кафедр. Залишаеться единий шлях залучення студента стоматолопчного факультету до вивчення хiрургiчних хвороб це - зацкавити (мотивувати та шщювати). Вирiшення цiеТ проблеми може бути рiзним i ми запропонуемо деяга можливостi мотивацiТ та У^аци студентiв у вивченнi хiрургiТ, а саме:
1. Перше та основне в хiрургiТ - це робота з хворим (палата, перев'язувальна, операцшна) у ягай головною дючою особою е - хiрург(викладач) та його вiдношення i спткування з хворим.
2. Показ студентам вiдеофiльмiв, в тому числi, при лапароскотчних операцiях з обов'язковим коментарем хiрурга.
3. Науковий студентський гурток у який може бути
Реферат
МОТИВАЦИЯ И ИНИЦИАЦИЯ СТУДЕНТОВ К ИЗУЧЕНИЮ ОБЩЕЙ ХИРУРГИИ Тутченко М.И., Сусак Я.М.
Ключевые слова: общая хирургия, психологические потребности, обучение.
Одним из путей мотивации и инициации студентов к изучению предметов, прямо не связанным с дальнейшей профессиональной деятельностью, является применение педагогических приемов через анализ психологических потребностей личности (студента). Повышение уровня теоретических знаний и практических навыков по хирургии студентов стоматологических факультетов возможно через внедрение в обучение современных центров практических навыков, увеличение работы с больным и участие в работе студенческих кружков
Summary
STUDENTS' MOTIVATION AND INITIATION TO STUDY GENERAL SURGERY Tutuchenko M.I., Susuak Ya.M.
Keywords: general surgery, psychological needs, teaching
One of the promising ways to motivate and initiate students to study disciplines which are not directly associated with further professional activities is the use of teaching techniques through the analysis of the psychological needs of the individuals (students). It is possible to increase the level of theoretical knowledge and practical skills for General Surgery in dental students by introducing up-to-date training center, by extending the volume of bed-side practice and participating in students' research societies.
залучено студенев шших (медичних) факульте^в i можливо буде дiяти правило «навчився сам навчи шшого».
4. Вщпрацювання практичних навичок на муляжах - надзвичайно важлива дтянка роботи студена та й взагалi лкаря, яка виршена i узаконена у розвинутих краТнах та на жаль не в УкраТнк
Будь-яка дiя викликае протидю. Сила - це фiзична векторна величина, що е мiрою дiе на деяке тто шших тт (або полiв), яка може викликати прискорення i деформацю тта (другий закон Ньютона). Таким чином немотивованих студенев у вивченн хiрурriT можна ттьки деформувати, вщштовхнути вщ ^еТ, доречi необхщноТ Тм у своТй подальшш роботк А при правильному пiдходi викликати прискорення цього «тта» з другого до п'ятого рiвня А. Маслоу.
I нарешт потреба в самоактуалiзацiT. Ця потреба формуеться на пщст^ попередшх ^зюлопчних, безпеки, любов^ задоволенн вщчутпв власноТ пдност1) i якщо вони не мають вiдповiдного запиту, не можуть бути реалiзованими то затзнюеться, а потiм втрачаеться i самореалiзацiя.
Бiльше питань нiж вiдповiдей. Ми - заручники системи освiти, коли виживання професорсько викладацького складу зумовлено бтьше кiлькiсними нiж якiсними показниками. Навчаеться величезна кiлькiсть студентiв, яга майже переконан у тому, що не дивлячись на те, чи будуть вони знати предмет чи н Тм в рештi решт поставлять позитивну оцiнку i вони отримають диплом про вищу медичну осв^у, стануть лiкарями, але лкарями без знань, без вмiння лкувати. Ще бiльше це усвiдомлюють викпадач^ розумiючи, що втрачаеться особистiсть лкаря. З часом це змiниться, але дуже хоттось щоб цi змши вiдбулися якомога швидше.
Лiтература
Маслоу А. Мотивация и личность / Маслоу А. - СПб. 2003. - 352 с.
Питер,
Думанский Ю.В. Мотивация в обучении иностранных студентов в медицинском вузе / Ю.В. Думанский, А.В.Борота, А.А.Христуленко [и др.]] // Укр.журнал хфургм. - 2011. - №6. -С.177-179.
Том 13, Випуск 1(41) 325
