CC BY
81
13. Хоменко Л. О. Стоматолопчна профшактика у дтей: Навч. поЫбник / Л. О. Хоменко, В. I. Шматко, О. I. Остапко [та íh.] // - К.: 1СДО, - 1993. - 192 с.
14. Хоменко Л. А. Терапевтическая стоматология детского возраста: Учебник / Л. А. Хоменко // - К.: Книга плюс, -2007. - 816 с.
15. Dmitry Время - понятие относительное Режим доступа: http://log-in.ru/articles/vremya-ponyatie-otnositelnoe//.
16. Gemert-Schriksvan M.C.M., Ameron genvan J.P. Kindert and heelkundeen cariës. Cariës management / M.C.M. van Gemert-Schriks, J.P. van Amerongen // Nederlands Tijdschriftvo or Tandheelkunde. - 2010. - Vol. 117. - P. 167-171.
17. Keyes P. H. Factor sinfluen cing the initiation, transmission and inhibition of dental caries / P.H. Keyes, H.V. Jordan // Mechanism so fhardtissuedes truction / R.S. Harris // - NewYork: AcademicPress, - 1963. - Р. 261-283.
ПРО МЕТОДОЛОГ1Ю НАУКОВО1 ДШЛЬНОСП В СТОМАТОЛОГИ Зайцев А.В., Ваценко А.В., Школшин А.К., Виженко G.G.
У стата розглядаеться питання про правильшсть побудови в стоматологи дiаграм Ейлера-Венна щодо карiесогенних факторiв. Аналiзуеться сумюшсть i пiдпорядкованiсть елементiв дiаграм. Робиться висновок про необхiднiсть внесення коректив в побудову цих дiаграм.
Ключовi слова: ^ie^ карiесогеннi чинники, лопка, дiаграма Ейлера-Венна.
Стаття надшшла 30.08.2014 р.
ON THE METHODOLOGY OF SCIENTIFIC ACTIVITY IN DENTISTRY Zaitsev A., Vatsenko A., Nikolishi A., Vyzhenko E.
The article deals with the question of the correctness of the construction of diagrams Euler-Venn relatively cariogenic factors. The analyzed the compatibility and the subordination of chart elements. It is concluded that the need to make adjustments in the construction of these diagrams.
Key words: caries, cariogenic factors, logic, diagram of Euler-Venn.
УДК 615:378.1
ВИВЧЕННЯ СТРУКТУРИ МОТИВАЦШНО1 СФЕРИ СТУДЕНТ1В МЕДИЧНОГО
УН1ВЕРСИТЕТУ
Представлен результати аналiзу рiзних факторiв мотиваци серед студен™ 2-5 курЫв Вшницького национального медичного ушверситету iм. М. I. Пирогова. Дослщження показали, що забезпечення устшност майбутньо! професii; можливiсть стати висококвалiфiкованим фахiвцем, набути глибокi та мщш знання е найважливiшими мотивами для респондента. Отриманi результати свщчать про чiтке уявлення сутностi майбутньоi професii та усвiдомлення необхiдностi набуття широкого кола навичок, умшь та вщмшних знань зi спецiальностi.
Ключов! слова: мотиващя, студента, навчальна д1яльшсть.
В умовах сучасного розвитку медичноi науки все актуальшшим стае питання шдготовки висококватфшованих спещалюив 1з р1зносторонн1м особистюним розвитком, людей, що здатш безперервно удосконалюватись, поповнювати та розширювати своi знання та вмшня, тобто безперервно вчитись, що е одним ¡з завдань сучасноi вищоi освгги. Розвиток суспшьства спричинив переоцшку прюритепв у медичнш сфер1, при цьому на перше мюце вийшла техшчна складова медично1' д1яльност1 та, як наслщок, знизився престиж л1карсько1' д1яльност1, вщбулась дегумашзащя професи лшаря. Тому на сьогодшшнш день настшьки важливим е виховання лшаря, який мае високу мотиващю до роботи та розум1е найбшьш значим1 для нього мотиви.
Для отримання висококватфшованого спещалюта 1з защкавлешстю до свое1' професи формування мотиваци мае розпочинатись на етат шдготовки спещалюта, тобто е одшею з основних задач сучасно1' медично1' освгги. Осв1та у медичному вищому навчальному закладi (ВНЗ) заснована на оволодшш студентами широкого кола професшних знань та умiнь, практичних навичок. Також iз перших дшв навчання у ВНЗ мае розпочинатись формування учбово1' мотивацii, що впливае на ефектившсть навчання. Проте анатз лiтературних джерел виявив недостатню вивчешсть структури професiйноi мотивацii майбутнiх лiкарiв, умов 11 розвитку в рамках осв^нього процесу в медичних ВНЗ, науково-педагопчно! бази. У зв'язку з цим до моменту заюнчення навчання в медичному ВНЗ значна кшьюсть студенпв не готова до вибору лшарсько! спецiалiзацii.
В сучаснiй психологи мотиващя розумiеться як сукупнiсть внутршшх i зовнiшнiх рушiйних сил, що спонукають людину до здiйснення певно! дiяльностi, якi задають и межi та форми, що надають цш дiяльностi спрямованiсть, орiентовану на досягнення говно! мети. Такi сили знаходяться поза i всерединi людини та змушують И усвiдомлено або ж не усвщомлено здiйснювати деякi вчинки. При цьому зв'язок мiж окремими силами i дiями людини опосередкований дуже складною системою взаемодш, внаслщок чого рiзнi люди можуть зовшм по
рiзному реагувати на однаковi впливи з боку однакових сил [2]. Мотиващя - це потяг чи потреба, що спонукае людей дiяти з певною метою, це внутрiшнiй стан, який надае енергiю, спрямовуе та шдтримуе поведiнку людини [3]. Для того, щоб потреба запрацювала, по^бш мотиви. Мотив - це те, що викликае певш ди, викликаш власними потребами, емоцiями, позицiею людини. Мотив знаходиться «всередиш» людини, мае «персональний» характер, залежить вiд безлiчi зовнiшнiх i внутрiшнiх стосовно людини чинниюв, а також вiд ди iнших, виникаючих паралельно з ним мотивiв. Мотиви пiддаються усвiдомленню - людина може впливати на сво! мотиви, приглушаючи !х дiю або навт усуваючи !х зi свое! мотивацшно! сукупностi [1, 5]. Мотиви формуються в процесi iндивiдуального розвитку як вщносно стiйкi оцiночнi вщношення людини до оточуючого середовища.
Розглядаючи мотивацiю навчально! дiяльностi, необхiдно пiдкреслити, що дослiдження рiзних И аспектiв проводилось впродовж багатьох роюв. Навчальна мотивацiя характеризуеться спрямовашстю, стiйкiстю та динамiчнiстю. Поштовхом до навчання можуть в однаковому ступеш стати як бажання досягти устху, так i уникнення осуду за невдале навчання. За даними А. А. Реана та В. А. Якунша при дослщженш навчально-професшно! мотиваци доцiльно видiлити в структурi мотиваци студенев сiм основних мотивiв: мотиви престижу (виявитись у числi кращих студентiв тощо), комунiкативнi (завести знайомства та спшкуватися з цiкавими людьми тощо), мотиви уникнення (не вщставати вiд друзiв, уникнути осуду та покарання за погане навчання тощо), професшш (стати висококвалiфiкованим фахiвцем тощо), мотиви творчо! самореалiзацil (дiзнаватися нове, займатися творчою дiяльнiстю тощо), навчально-шзнавальш (набути глибокi та мiцнi знання тощо), сощальш (забезпечити успiшнiсть майбутньо! професшно! дiяльностi) [6]. Аналiз лтературних джерел iз ще! тематики показуе, що мотиващя навчально! дiяльностi - це сшввщношення цiлей, якi студент прагне досягти, i внутршньо! активносп його особистостi. Таким чином, вивчення структури мотивацшно! сфери, факторiв, як обумовлюють прагнення студентiв до досягнення високих результатiв, самореалiзацil в навчально-професшнш i майбутнiй лiкарськiй дiяльностi та дозволять оптимально оргашзувати професiйну мотиващю майбутнього лiкаря, е актуальним питаниям сучасно! медично! освiти.
Метою роботи був вивчення структури мотиваци до навчання та здобуття майбутньо! професп студенев 2 - 5 курсiв Вшницького нацiонального медичного унiверситету iм. М. I. Пирогова.
Матерiал та методи дослщження. Нами було опитано 206 студенев 2 - 5 куршв ВНМУ iм. М. I. Пирогова. Анкета для визначення мотивацiйно! спрямованост у студентiв «Вивчення мотивiв учбово! дiяльностi студентiв» (А. А. Реан, В. А. Якунш) включала наступи мотиви для вивчення: стати висококвалiфiкованим фахiвцем; забезпечити успiшнiсть майбутньо! професшно! дiяльностi; набути глибокi та мщш знання; отримати диплом в цшому; отримати iнтелектуальне задоволення; успiшно продовжити навчання на подальших курсах; отримати схвалення батькiв та оточуючих; усшшно навчатись, складати iспити на «добре» i «вiдмiнно»; постiйно отримувати стипецщю; бути постiйно готовим до чергових занять; досягти поваги викладачiв; не запускати вивчення предметiв навчального циклу; не вщставати вiд однокурсникiв; бути прикладом для однокурсниюв; виконувати педагопчш вимоги; уникнути осуду i покарання за погане навчання. Кожен мотив оцшювався за рейтингом важливост вщ 1 до 16 балiв: 16 балiв - найважливiший, 1 бал - неважливий. Анкетування проводилось аношмно для досягнення найбiльш достовiрних та об'ективних результатiв опитування за допомогою он-лайн форми iз використанням програмного забезпечення GoogleForms. Статистична обробка результат анкетування проводилось за допомогою безкоштовного програмного забезпечення ЫЬгеО£11се.
Результати дослщження та Тх обговорення. Респонденти розподшились наступним чином: 2 курс - 39 оаб (19 %), 3 курс - 31 студент (15 %), 4 курс - 59 оаб (29 %), 5 курс - 77 студент (37 %).
Загалом серед вшх опитаних ошб слщ вщм^ити високу важливють мотивiв самовизначення (забезпечити успiшнiсть майбутньо! професп та стати висококвалiфiкованим фаивцем) та самовдосконалення (набути глибокi та мщш знання) (рис. 1). Отримаш результати свщчать про чiтке уявлення про сутшсть майбутньо! професi! та усвщомлення необхiдностi набуття широкого кола навичок, умшь та вiдмiнних знань зi спецiальностi. Проте подальший розподiл вмотивованосп студентiв вiдрiзиявся залежно вiд курсу. Так, серед студенев 2 курсу важливе мюце iз високим рiвнем мотивацi! зайняли наступнi мотиви: отримати диплом про вищу освiту в цшому та усшшно продовжити навчання на подальших курсах.
Низький рiвень важливосп отримали наступнi мотиви: уникнути осуду i покарання за погане навчання, виконувати педагогiчнi вимоги, бути прикладом для однокурсниюв та не вщставати вiд однокурсникiв. Всi iншi пункти опитування склали середнiй рiвень вмотивованостi студентiв 2 курсу. Студенти третього курсу мають спад мотиваци до навчання порiвняно з шшими курсами (рис. 1). Хоча загалом серед респондентiв 3 курсу спостериалась аналогiчна загальнiй когортi мотивацiя, проте у вiдсотковому спiввiдношеннi вiдмiчався великий дисонанс iз студентами iнших куршв. Так, респонденти вiдмiтили досить важливим мотив отримати стипендiю (близько 19 % серед ушх опитаних), який виявився найвищим порiвияно з шшими курсами. Слщ вiдмiтити, що спостериаеться прагматична спрямо-
Рис. 1. Значущкть фактор1в мотиваци серед студеитiв 2 - 5 кур<лв.
ванiсть мотиваци.
Студенти в меншому ступенi хочуть отримати високу квалiфiкацiю, набути мщш знання та в бiльшому ступеш - не вiдставати вiд однокурсниюв, не запускати вивчення предметiв навчального циклу. Тобто навчання спрямоване бшьше не на досягнення успiху, а на уникнення невдач. На такому ж рiвнi визначались i достовiрно вiдрiзнялись вiд iнших курсiв таю мотиви як: отримати схвалення батьюв та оточуючих; бути постiйно готовим до чергових занять; досягти поваги викладачiв; усшшно навчатись, складати юпити на «добре» i «вiдмiнно». Проаналiзувавши отриману тенденцiю, можна пiдсумувати, що бшьшють третьокурсникiв навчаються не для власного зростання як квалiфiкованого фахiвця, набуття успiшно! майбутньо! професi!, а для отримання схвалення батьками та оточуючими.
В цшому анкетування студенев 4 курсу виявило пiдвищения мотиваци до навчання та здобуття майбутньо! професи (див. рис. 1). У структурi мотивацi! домiнуючими були мотиви самовизначення та самовдосконалення, що свщчить про усвiдомления необхiдностi набуття глибоких знань та умiнь. В той самий час прагматичш мотиви, як-то отримати диплом, усшшно навчатись, складати юпити на «добре» i «вщмшно» займають досить суттеву позицiю серед мотивiв навчально! дiяльностi.
Результати опитування виявили, що найбiльш активними серед респондент iз активною життевою позищею були студенти 5 курсу, серед яких найчаспшими у вiдсотковому сшввщношенш у порiвияннi з iншими курсами виявились мотиви самовдосконалення та самовизначення. До того ж, слщ вщм^ити, що опиташ студенти в найбшьшому ступенi прагнуть отримати диплом. На нашу думку, студенти асощюють отримання диплому (а саме диплому iз хорошими оцшками) iз успiшнiстю майбутньо! професшно! дiяльностi.
Окрiм того, в анкетах студенти вiдмiчали ряд факторiв, якi на сьогоднiшнiй день знижують !х мотивацiю до навчання в цшому та отримання гщно! квалiфiкацi!. Серед цих факторiв слiд вщм^ити низьку майбутню заробiтну плату лiкарiв, нестабiльнiсть ситуацi! у кра!нi, невпевненють у завтрашньому днi, неможливiсть працювати за вузькою спецiальнiстю пiсля заюнчення ВНЗ.
Пiдсумовуючи отриманi данi, слщ вщм^ити, що позитивна мотивацiя студенпв до навчання сприяе забезпеченню усшшного оволодiния знаннями та умiннями, навт може в деякiй мiрi компенсувати недостатньо висою здiбностi. Слабка мотиващя студентiв до навчання проявляеться у небажанш глибоко вивчати предмети навчально! програми, поверхневш та неякiснiй пщготовщ до практичних занять, неуважнiстю шд час лекцiй та практичних занять, внаслщок чого отриманi знання е нестшкими та не витримують перевiрку часом. Вiдсутнiсть
Фактори мотива
Уникнути осуду ¡.., Виконувати педагог1чн1.. Бути прикладом для... Не вщставати вщ... Не запускати вивчення... Досягти поваги виклада'мв Бута поспйно готовим до... Поспино отримувата...
Усп1шно навчатагя,. Отримати схвалення.. Усп1шно продовжити.. Отримати ¡нтелектуальне.. 0|рима1и диплом Набути глибош \ м1цн1... Забезпечита усп1шн1стъ..
( тати.
ку рс
I 4
ку рс
0% 20% 40% 60% 80% 100%.
навчального мотиву або його низька виражешть навт при високих здiбностях не може призвести до значних усmхiв у навчанш [4]. Тому завданням вищо! школи е пiдвищення мотивацй студентiв до навчання та отримання майбутньо! спецiальностi. Шляхами вирiшення ще! проблеми е заохочення студентiв викладачами, залучення студентiв до рiзноманiтних проектов iз розвитком практичних навичок.
Перспектиеи подальших дослгджень е: розробка Memodie та 3aco6ie тдвищення мотиваци cmydeHmie медичного ушверситету, що покращить засвоення знань, умшь та в майбутньому призведе до отримання висoкoквалiфiкoванoгo спещалкта iз рiзнoбiчним розвитком oсoбисmoсmi.
1. Виханский О. С. Менеджмент / О. С. Виханский, А. И. Наумов // - М.: Гардарика, - 2000. - 56 с.
2. Виханский О. С. Менеджмент: учебник / О. С. Виханский, А. И. Наумов // - М.: Экономиста, - 2003. 3-е изд. 528 с.
3. Глухов В. В. Основы менеджмента / В. В. Глухов // - СПб.: «Спец.литература», - 2008. - 128 с.
4. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е. П. Ильин // - СПб.: Издательство «Питер», - 2000. - 512 с.
5. Маслоу А. Мотивация и личность / А. Маслоу // - СПб.: Питер, - 2006. - 352 с.
6. Реан А. А. Социальная педагогическая психология / А. А. Реан, Я. Л. Коломинский // - СПб.: Питер, - 2000. -416 с.
ИЗУЧЕНИЯ СТРУКТУРЫ МОТИВАЦИОННОЙ СФЕРЫ СТУДЕНТОВ МЕДИЦИНСКОГО УНИВЕРСИТЕТА Коваленко И. Н., Осипенко И. П.
Представлены результаты анализа различных факторов мотивации среди студентов 2 - 5 курсов Винницкого национального медицинского университета им. Н. И. Пирогова. Исследования показали, что обеспечение успешности будущей профессии; возможность стать высококвалифицированным специалистом, приобрести глубокие и прочные знания являются важнейшими мотивами для респондентов. Полученные результаты свидетельствуют о четкое представление сущности будущей профессии и осознания необходимости приобретения широкого круга навыков, умений и отличных знаний по специальности.
Ключевые слова: мотивация, студенты, учебная деятельность
Стаття надшшла 15.10.2014 р.
STUDY THE STRUCTURE OF STUDENTS' MOTIVATION AT MEDICAL UNIVERSITY Kovalenko I. M., Osipenko I. P.
Presented are the analysis results of students' motivation, study years 2 - 5, at National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya. Studies show the most important motivation points are assurance of future career success, opportunity to become highly skilled specialist with deep and solid understanding of future profession. Results received demonstrate clear understanding of the essence of the future career and the need to obtain wide range of skills and excellent knowledge.
Key words: motivation, students, the training activities.
УДК 611+37.011.32+376.687
ЗНАЧЕННЯ КОМП'ЮТЕРНОГО ТЕСТУВАННЯ В ОЦ1НЮВАНН1 ЗНАНЬ СТУДЕНТ1В-1НОЗЕМЦ1В ПРИ ВИВЧЕНН1 АНАТОМП ЛЮДИНИ У ВИЩИХ МЕДИЧНИХ ВУЗАХ
Стаття присвячена актуальнш проблем1 тестового контролю знань студенив-шоземщв при вивченш анатомп людини у вищому навчальному медичному заклада Проанал1зовано переваги та недолжи тестового контролю знань студенев, та встановлено що використання тестового контролю знань дозволяе формувати ефективш модел1 оцшювання студенев ¡з урахуванням сучасних тдход1в 1 завдань вивчення анатомп людини. Тестовий контроль використовуеться для встановлення р1вня устшност академ!чних груп та окремих студен™, анал!зу р1зних форм 1 метод!в навчання, тдсумкового оцшювання.
Ключов! слова: тести, контроль знань.
Останшми роками медицина стала свщком величезного розширення бази даних про клггинт та молекулярт процеси, яю вщбуваються як в здоровому, так ! хворому оргашзмг Миттевий доступ, зберпання ! пошук шформацп на комп'ютерах також знизив важливють заучування мат^алу, в той час комп'ютерне навчання е корисним для виршення завдань семшар!в ! справд! посилюе iнтеграцiю фундаментальних та ктшчних наук [2, 4]. Нам ще належить переконатися в ефективносто "комп'ютерних атлашв" яю можна розглядати як iнновацiйнi методики навчання анатомii. Проте робота з трупним матерiалом залишаеться найпотужшшим засобом унаочнення та вивчення анатомп як динамiчна основа для виршення проблем.
Перевiрка й оцiнювання знань i умшь студентiв - активний процес, що е важливою складовою процесу навчання, адже результат контролю - це показник сшввщношення м1ж поставленими цшями навчання i досягнутими результатами; це основа оцшки навчальних
