CC BY
192
(потенциальной валовой ренты) для оцениваемого объекта с внесением необходимых поправочных коэффициентов в сопоставимые объекты.
Этап III. Расчет стоимости оцениваемого объекта недвижимости путем перемножения расчетной величины потенциальной валовой ренты для оцениваемого объекта недвижимости и соответствующего значения валового рентного мультипликатора.
На завершающем этапе оценки формулируется оценочное заключение, в котором итоговая стоимость объекта недвижимости может быть представлена в виде однозначного результата или диапазона значений стоимости [1].
Вывод. Таким образом, по результатам проведенных исследований было установлено следующее: каждый из рассматриваемых подходов и, соответственно, методов характеризуется определенными преимуществами и недостатками, которые учитываются оценщиками в каждом конкретном случае оценки объекта недвижимости.
В последнее время получили распространение комбинированные методики, включающие статистические и экономические модели. Выбор методов зависит от оценочной задачи, состояния
рынка, на значения оценки и других факторов. Поэтому в конкретной ситуации возможно использование максимального числа методов, что позволяет оценить стоимость с различных позиций. Вместе с тем в ряде случаев по объективным причинам целесообразно применение всего лишь одного метода стоимостной оценки объекта недвижимости.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Экономика недвижимости: учебное пособие/ А.Н. Асаул, А.В. Карасев, М.: «Дело ЛТД», 2001 - 365с.
2. Гриценко Е. А. Рынок недвижимости: закономерности становления и функционирования (вопросы теории и методологии). - Х.: Бизнес Информ, 2002. - 284 с.
3. Есипов В. Е., Маховикова Г. А., Терехова В. В. Оценка бизнеса. 2-е изд. - СПб.; Питер, 2007. - 464 с.
4. Фридман Дж., Ордуэй Ник. Анализ и оценка приносящей доход недвижимости: Пер. с англ. - М.: «Дело ЛТД», 1995. - 480 с.
Аннотация. Активное развитие украинского рынка недвижимости в последние годы, подразумевающее, в том числе и постоянно растущее количество операций с объектами недвижимости, обусловливает необходимость применения оценочных технологий для корректного определения стоимости объектов.
Ключевые слова: рынок недвижимости, коэффициент капитализации, рыночная стоимость.
Summary. Active Ukrainian market of the real estate development the last years, implying, including constantly growing amount of operations with the objects of the real estate, the necessity of application of evaluation technologies stipulates for correct determination of cost of objects.
Keywords: market of the real estate, coefficient of capitalization, market value.
Эксперт редакционной коллегии к.э.н., доцент УкрГАЖТ Полякова Е.Н.
УДК 323.28:656.2.08
ОБГРУНТУВАННЯ ЗАХОД1В ЩОДО ПРОТИДП ТЕРОРИСТИЧНИМ ПРОЯВАМ В ТРАНСПОРТН1Й ГАЛУЗ1
Чередниченко О.Ю., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ)
У сmаmmi розглянуто питання транспортной безпеки, до^джено ситуацт щодо проявiв тероризму на транспортi, проведено анал1з досвiду протидИ тероризму зарубiжних крат, подано пропозици щодо протидИ передумовам i проявам терористичного характеру на залiзницях.
Ключовi слова: транспортна галузь, безпека, тероризм.
Постановка проблеми у загальному (сьогодш в свт налiчуегься б™ 500 нелегальних вигляди За останш роки транспортний комплекс терористичних оргашзацш, якими лише з 1968 по став привабливим об'ектом для терористичних 1980 рр. було скоено 6700 терористичних акпв, в акпв i кримшальних дiянь рiзного роду угруповань результат чого загинуло 3668 i поранено 7474
© Чередниченко О.Ю.
Вкчшк економжи транспорту i промисловосп № 29, 2010
чоловш) i за наслОдками вiд дiй людського фактору вийшов на перше мюце. На другому мiсцi йдуть еколопчш погрози. На третьому - крадiжка або ушкодження вантаж1в. На четвертому - розкриття державно! таeмницi про перевезений залiзницею стратегiчних i вшськових вантажах.
Тому система безпеки залiзничного транспорту е найважливiшою складовою нацюнально! безпеки, i саме в такому ракурс повинна розглядатися. Однак поки ця тема перебувае на периферп iнтересiв РНБО й iнших владних структур, поступаючись авiацiйнiй, морськ1й безпещ й безпецi трубопроводного транспорту.
У зв'язку з зазначиним актуальним е виршення проблем гарантування безпеки залiзничного транспорту та протидiя проявам тероризму.
Анал1з останнгх до^джень та публшацш. Питанням транспортно! безпеки присвячено працi Попова В., Заирова Н., Сынченко С. [3,4,5], в яких висвгглеш питання безпеки транспорту, зокрема оргашзащя роботи по боротьбi з тероризмом.
В той же час, необходно! уваги цьому процесу, вивчення проблемних питань та надання науково-практичних рекомендацiй з боку вичизняних вчених та фахiвцiв в области транспортного комплексу щодо протидп тероризму не придiляеться. Майже водсутш фундаментальнi роботи в цьому напрямку з урахуванням нацюнально! специфiки i як слiдство вiдсутнiй практичний досвщ та навички з боку залiзничникiв, дiева нормативно-правова база i необхщне сучасне обладнання.
Метою статтi е звернення уваги науковцiв та практиков з числа фахiвцiв залiзничного транспорту, керiвникiв
транспортного комплексу держави, водповщних мiнiстерств та вiдомств, силових структур та правоохоронних оргашв до необхвдносп розробки та негайного впровадження системних заходiв, алгоритму (моделi) комплексно! системи безпеки залiзничного транспорту та шляхiв протидi! передумовам i проявам терористичного характеру на залiзничному транспортi, з урахуванням його специфiки, захисту життя та здоров'я пасажирiв, збереження вантаж1в та матерiальних цiнностей. Вивчення та впровадження опиту зарубiжних кра!н.
Виклад основного матерiалу. Першою спробою здiйснення терористичного акту з уйма рисами тероризму, як представляеться, була подготовка народниками в жовтнi-листопадi 1879 г. под керiвництвом А. I. Желябова вибуху залiзницi под Олександрiвськом (нинi м. Запор1жжя). Подготовка велася з метою замаху на життя iмператора Олександра II. Однак при проходженнi царського потягу 18 листопада 1879 р., коли
Желябов з'еднав дроти гальвашчно! батаре!, пiдведенi до мiни, вибуху не водбулося. Першим же злочинним дiянням, що вiдповiдають всiм ознакам тероризму, е замах народников на життя iмператора Олександра II 19 листопада 1879 р. тд Москвою. Цього разу тдкладена пiд залiзничне полотно мiна була висаджена, але виявилося, що це був по!зд зi свитою, що йшов, всупереч звичаю, не першим, а другим. Сила вибуху перевернула багажний вагон, вiсiм вагошв зiйшли з рейок, з людей шхто не постраждав [6] .
Закон Укра!ни «Про боротьбу з тероризмом» визначае тероризм як суспшьно небезпечну дiяльнiсть, яка полягае у свщомому, цiлеспрямованому застосуваннi насильства шляхом захоплення заручник1в, пiдпалiв, убивств, тортур, залякування населення та органiв влади або вчинення iнших посягань на життя чи здоров'я нi в чому не винних людей або погрози вчинення злочинних дш з метою досягнення злочинних цшей. Терористичний акт - злочинне дiяння у формi застосування збро!, вчинення вибуху, подпалу чи шших дiй, водповщальшсть за як1 передбачена статтею 258 Кримшального кодексу Укра!ни. Технологiчний тероризм - злочини, що вчиняються з терористичною метою Оз застосуванням ядерно!, хОмОчно!, бактерюлопчно! (бюлопчно!) та шшо! збро! масового ураження або !! компонентов, шших шк1дливих для здоров'я людей речовин, засобОв електромагштно! ди, комп'ютерних систем та комушкацшних мереж, включаючи захоплення, виведення з ладу О руйнування потенцшно небезпечних об'екпв, як1 прямо чи опосередковано створили або загрожують виникненням загрози надзвичайно! ситуаци внаслодок цих дш та становлять небезпеку для персоналу, населення та довкшля; створюють умови для аварш О катастроф техногенного характеру [1] .
Основним суб'ектом забезпечення транспортно! безпеки е держава. Координацш дОяльносп суб'екпв, як1 залучаються до боротьби з тероризмом, здшснюе Антитерористичний центр при СлужбО безпеки Укра!ни. До учасп у здшсненш заходОв, пов'язаних з попередженням, виявленням О припиненням терористично! дОяльносп, залучаються у разО необходносп також: Служба зовшшньо! розводки Укра!ни; Мшютерство закордонних справ Укра!ни; Мшютерство охорони здоров'я Укра!ни; Мшютерство палива та енергетики Укра!ни;Мшютерство промислово! политики Укра!ни; Мшютерство транспорту Укра!ни; Мшютерство фшанйв Укра!ни; Мшютерство екологи та природних ресурйв
Укра!ни;Мшютерство аграрно! политики Укра!ни; Державна митна служба Укра!ни; Державна податкова адмшютращя Укра!ни. До учасп в антитерористичних операцОях за ршенням
В1сник економжи транспорту 1 промисловост1 № 29, 2010
керiвництва антитерористично1 операцп можуть бути зaлученi з дотриманням вимог цього Закону й iншi центрaльнi та мiсцевi органи виконавчо1 влади, органи мiсцевого самоврядування, пвдприемства, установи, оргaнiзaцiï незалежно вщ пiдпорядковaностi i форми влaсностi, ïx посaдовi особи, а також громадяни за ïx згодою [1] .
Суб'екти, яш залучаються до боротьби з тероризмом, у межах своeï компетенцп здiйснюють заходи щодо запоб^ання, виявлення i припинення терористичних акпв та злочинiв терористично1' спрямовaностi; розробляють i реaлiзують попереджувaльнi, режимнi,
оргашзацшш, виxовнi та iншi заходи; забезпечують умови проведення
антитерористичних оперaцiй на об'ектах, що належать до сфери ïx упрaвлiння; надають вiдповiдним пiдроздiлaм шд час проведения таких операцш мaтерiaльно-теxнiчнi та фiнaисовi засоби, засоби транспорту i зв'язку, медичне обладнання i медикаменти, iншi засоби, а також iнформaцiю, необхщну для виконання завдань щодо боротьби з тероризмом [1] .
За перюд 1991-2009р.р., на об'ектах зaлiзничного транспорту Украши терористичних акпв не сталося, за винятком факта так званого «телефонного тероризму» (поввдомлень про, нiбито, зaмiнувaния окремих об'екпв, вокзaлiв та рухомого складу), затримання правоохоронцями перевiзникiв зброï та вибуxiвки, як1 не можна квaлiфiкувaти з точки зору права як терористична дiяльнiсть з навмисними конкретними цшями. На початку нинiшнього столггтя на зaлiзницяx Украши активно почалося впровадження швидк1сного руху (по1зди типу «Столичний експрес», прискоренi по1зди та по1зди пiдвищеноï комфортностi тощо), передових принцишв оргaнiзaцiï перевезень пaсaжирiв та вантаж1в, нових теxнологiй. Здiйснюються заходи з реформування гaлузi, тобто зaлiзницi вступили до нового еволюцiйного етапу свого розвитку. Природно, кожний новий етап розвитку цього виду транспорту приводив до вщновлення систем безпеки. Правильно обрана Мiнiстерством транспорту стратепя оргaнiзaцiï профiлaктичниx робiт з попередження aвaрiйностi дозволила протягом останнього рошв зберегти тенденцiю скорочення порушень безпеки руху по1здв. В той же час, проблема безпеки зaлiзниць насущна як школи (остaннiм яскравим прикладом цього е здшснення теракту тд час слвдування швидк1сного потягу «Невский экспресс» в листопaдi 2009 року). Безумовно, одним з головних завдань сьогодшшнього дня в системi трaнспортноï безпеки е робота iз протидп тероризму.
В цiлому система трaнспортноï безпеки Украши не е досконалою та дiевою в сучасних умовах, в той час як, наприклад, росшський досвiд
активно переймаеться шшими крашами. В 2004 роцi майже половина всix iнвестицiй рос1ян, а саме 64 млрд. руб., прямо або побiчно була спрямована на фшансування зaxодiв, пов'язаних iз забезпеченням безпеки зaлiзниць, на ввдновлення рухомого складу, модершзацш всього зaлiзничного комплексу. Робота iз протидiï тероризму МШС РФ i зaлiзницями оргaнiзовaнa ввдповщно до рiшень Федерaльноï aнтитерористичноï комки, Федеральний закон вiд 25.07.98 № 130-Ф3 "Про боротьбу з тероризмом", Указом Президента РФ вщ 10.01.00 № 24 "Про Концепцш нaцiонaльноï безпеки Росйсь^ Федерaцiï", Постановою Уряду РФ вщ 15.09.99 № 1040 "Про заходи щодо протидп тероризму", спiльноï Вкaзiвки МВС Росiï, ФСБ Роси, МНС Росiï ввд 8.04.02 "Про запоб1жш заходи щодо акпв тероризму, недопущенню незаконного втручання стороннix осiб у роботу Федерального зaлiзничного транспорту" i iншими нормативними документами. 1снуе близько 20 нормативних акпв МШС iз питань попередження тероризму (вкaзiвки ввд 20 вересня 1999 р. № 345 пр-в; 3 травня 2001 р. № Е-809 в i шт.). Ще в 1997 р. у МШС була створена Антитерористична комiсiя (вкaзiвкa МШС в1д 26 червня 1997 р. № 158 у), а в 2000 р. -державна установа «Центр координаци роботи iз захисту об'екпв федерального зaлiзничного транспорту»; в управлшнях та вiддiленняx зaлiзниць - центри координаци, на кожному пiдприемствi призначений прaцiвник,
ввдповвдальний за попередження тероризму. На вах рiвняx керування федеральним зaлiзницями створенi й функцюнують aнтитерористичнi комiсiï й оперативш штаби, де розглядаються питання протидп, заслухуються керiвники рiзного рiвня керування й виробляються прaктичнi заходи. Розроблено Регламент взаемоди МШС Росiï з федеральними органами виконaвчоï влади й органами виконaвчоï влади суб'ектiв РФ при погрозi виникнення або здшснення терористичноï aкцiï. Очiкуеться впровадження новоï росiйськоï розробки - системи керування, що дiе через супутники зв'язку, що забезпечить високий рiвень безпеки руху. Система заснована на використанш не пльки супутниковоï нaвiгaцiï, але й нових зaсобiв контролю, цифрових систем передaчi iнформaцiï. Зокрема, супутникова нaвiгaцiя дозволяе в режимi реального часу одержувати iнформaцiю про розташування поïздiв на станц1ях i рiзниx дiлянкax дорiг, mвидкостi 1хнього руху, iмовiрному чaсi подходу до станцш. Через рaдiокaнaл система дае можливють вести iз центра прямо адресне керування конкретним локомотивом. Вона попереджае зiткнення, зaпобiгaе виникненню шших aвaрiй через помилки персоналу. [2]
В шших крашах безпеки зaлiзничного транспорту також придiляеться велика увага.
Вк'иик економ1ки транспорту i промисловост1 № 29, 2010
Посилення цього напрямку водбулося тсля ряду теракпв, i особливо шсля мадридського теракту в примюькому поïздiв 90-х роках минулого столiтгя, у результатi чого загинуло майже 200 чоловiк.
За даними журналу «Усе про вашу безпеку», керiвництво державно! компанiï «Шведсьш залiзницi» приймае самi активнi заходи щодо посилення безпеки в по'здах. Для запобiгання можливих терактiв, наприклад, пропонуеться ввести на вокзалах обов'язковий контроль багажу пасажирiв, подiбний тому, що проходить в аеропортах. Згодом плануеться також змiнити порядок розмiщення багажу у вагонах i3 сидячими мюцями. Весь великий багаж буде розташовуватися лише в спещально вОдведених мюцях.
В Iзраïлевi, вказують оглядачi журналу, в останш роки ютотно збОльшений бюджет служб безпеки на транспорта ГрошО направляються в основному на посилення охорони Озрш'льських залОзниць. На вокзалах i у вагонах по'здв установлюються вщеокамери нового поколшня. Як вщомо, Озра'льська авОакомпашя El Al е самою безпечною у свт. Тепер уряд 1зрашю мае намОр домогтися такого ж рОвня безпеки й на залОзничному транспорта МОри, що вживаються керОвництвом кра'ни, цшком лопчш й з'ясовш.
У США, де безпещ залОзничного транспорту придОлялося набагато менше уваги, чим безпеки авОаперельопв, усе змшилося шсля ряду терористичних атак i 'хньо' оцшки компетентними органами. Як повщомляе International Railway Journal, у залОзничнш галузО США була розгорнута ретельно продумана робота, спрямована на здшснення комплексно!' стратеги тдвищення безпеки, покликано'' забезпечити нормальне функцюнування залОзнично'' шфраструктури й рухомого состава, а також схороннють перевезених вантаж1в. Роботи Оз забезпечення безпеки очолюе Асощащя американських залОзниць (ААЗТ), що тюно сшвробггаичае в даному питанш з Мшютерством транспорту й Мшютерством внутршньо'' безпеки. Вся дОяльнють по реалОзацп ще'' стратеги зосереджена в оперативному 1нформацшно-аналггичному центрО наземного транспорту (1АЦНТ) ААЖД, що розташовуеться у Вашингтона Центр координуе розподш шформацп про терористичну погрозу серед зал1зничних компанш, федеральних оргашв, агентств безпеки (таких як ФБР, ЦРУ й департаменти полщи штапв). 1АЦНТ працюе в цшодобовому режима Його технолопчне ядро становлять: геошформацшна система
шфраструктурного комплексу залОзниць США (база даних, що мютить шформащю про вс об'екти залОзнично'' шфраструктури США, а також будинках, спорудженнях i автодорогах на прилягаючим до залОзниць територОях Оз прив'язкою до географОчних координат), база
даних матерОальних активОв залОзниць i шформацшна система для надзвичайних ситуацш на зал1зницях. За допомогою центра, створеного ААЖД разом з Мшютерством транспорту США, координуються аваршш попередження й ди в аваршних ситуащях для вйх видОв наземного транспорту. Вантажш залОзничш компани США пОдтримують постшний зв'язок з Мшютерством транспорту, ЦРУ, Нацюнальною радою безпеки, мюцевими правоохоронними органами. Завданням ААЖД здОйснюеться коректування плану забезпечення безпеки на залОзницях з урахуванням безперервно'' оцшки ступеня ризику терористично'' погрози.
1ноземний досвщ важливий для нас, тому що, Укра'на яка залучена до учасп у м1жнародному сшвробггаицтвО по боротьбО з тероризмом, пОддаеться не меншш терористично'' небезпеки. При цьому необходно побудувати роботу ще бОльш системно, тому що залОзничний транспорт у наших умовах грае не менш значиму роль, чим в АмерицО.
Висновки та пропозици.
До числа обставин, що сприяють здОйсненню терористичних актОв, вОдносяться:
- недол1ки в оргашзацп роботи з попередження тероризму з боку транспортних мОнОстерств О органОзацОй;
- порушення чи невиконання правил охорони об'екпв, рухомого складу тощо;
- ослаблення пропускного режиму на територп вокзальних комплекйв та в мюцях масового скупучення людей (пасажирОв);
- неуважне вщношення до огляду пасажирОв, 'хнього багажу й ручно'' поклаж!, до перевОрки транспортних засобОв О перевезених вантажОв, особливо небезпечних;
- вщсутнють належно'' взаемоди з територОальними органами СБУ, МВС, МНС О органами мОсцевого самоврядування з питань протидп тероризму на транспорту
- недол1ки в навчанш персоналу заходам безпеки;
- безкарнОсть порушникОв, у тому числО адмОнОстративнО правопорушення, що заподОяли.
Попереджувальна робота повинна бути орОентована в основному на усунення умов, що сприяють здшсненню розглянутих злочишв. До таких умов вОдноситься, зокрема, неприйняття належних мОр з метою недопущення використання транспорту для незаконного обороту збро'', боеприпасОв, вибухових речовин О Онших засобОв терору.
Розробщ й реалОзаци заходОв по протиди тероризму, в тому числО на залОзничному транспорту, в першу чергу сприяе:
- неухильне виконання закошв «Про боротьбу з тероризмом», «Про залОзничний
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост1 № 29, 2010
транспорт», положень Карного й Кримшально-процесуального кодекав Укра!ни, iнших нормативних актiв, що регламентують дiяльнiсть у цьому напрямку;
- пiдвищення протитерористично! захищеностi об'екпв транспортно! системи, працiвникiв i пасаж^в транспорту;
- виявлення уразливих для терористичних актiв мiсць i недоглядiв у забезпеченнi iнженерно-технiчними засобами охорони й спостереження;
- виявлення й усунення причин i умов, що сприяють проведенню терористично! дiяльностi на об'ектах транспорту;
- псна взаемодiя суб'ектiв оперативно-розшуково! дiяльностi зi службами безпеки транспорту для того, щоб останнi одержували шформацш, що попереджае, про можливi задуми терористичних груп, окремих терористiв.
Пропозици, щодо посилення транспортно! безпеки транспортного комплексу з протидп терористичним проявам, слад роздiлити на категори.
До першо! категори ввдносяться заходи з виконання м1жнародних правових документiв, до яких ввдноситься, бвропейська конвенцiя про боротьбу з тероризмом, 1977 р., Мiжнародна конвенцiя про боротьбу з бомбовим тероризмом, 1997 р., М1жнародна конвенцiя про боротьбу з фшансуванням тероризму, 1999 р., iншi мiжнароднi договори Укра!ни, згода на обов'язковють яких надана Верховною Радою Укра!ни. Участь пiдроздiлiв i фахiвцiв Мiнiстерства транспорту Укра!ни з реалiзацi!' м1жнародних заходiв (антитерористичнi операцп, гумаштарш операци, спiльнi навчання чи маневри, конференций симпозiуми, мiжнароднi наради тощо) щодо протиди терористичним проявам, розвитку транспортно! безпеки з використанням та впровадженням новiтнiх свiтових технологiй та стандарпв.
До друго! категори вщносяться заходи загального характеру, спрямованi на попередження тероризму в будь-як1й сферг полiтичнi, сощально-економiчнi, правоохороннi (наприклад, припинення незаконного обороту наркотиков i збро!, дiяльнiсть пунктiв пропуску через державний кордон Украши i багато чого iншого) на пiдставi виконання юнуючих положень Конституцц Укра!ни. Кримшального кодексу Укра!ни. Законiв Укра!ни «Про боротьбу з тероризмом», «Про транспорт» шших закошв Укра!ни, указiв i розпоряджень Президента Укра!ни, постанов та розпоряджень Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни, а також iншi нормативно -правових акпв, що приймаються на виконання закошв Украши. Слад зазначити, що велике значення для забезпечення безпеки мае створення спещальних нормативних акпв, наприклад Закону
про транспортну безпеку й Закон про забезпечення безпеки на залiзничному транспортi, яш додали б структурам «Укрзалiзницi» повноваження в цш сферi. Важливо ввдшти вiд наявно! в чинному законодавсга однобокого трактування транспортно! безпеки. Нишшш нормативнi акти по сутi присвячеш техногеннiй i природнiй складовим, а антитерористичнш безпецi належно! уваги не придметься. Загальнодержавнi заходи, що включають в себе розробку i реалiзацiю систем безпеки залiзничного транспорту як найважлившо! складово! нацiонально!' безпеки, систему загальнодержавних антитерористичних програм участь в яких приймають пiдроздiли i фахiвцi Мiнiстерства транспорту Укра!ни. Органiзацiя, координацiя та проведення навчань, а у разi здiйснення теракту заходiв з лiквiдацi!' наслiдкiв та вщновлення безперебiйно! роботи залiзниць, нарад на рiвнi мiнiстерств та вщомств, залучених до боротьби з тероризмом, техтчне переоснащення суб'ектiв транспортного комплексу шших заходiв з посилення транспортно! безпеки, за рахунок коштiв державного бюджету тощо.
До третьо! категори в1дносяться в основному заходи з реалiзацi! iснуючих програм м1жнародного, загальнодержавного, галузевого характеру, внесення пропозицiй вищим законодавчим та виконавчим органам влади щодо покращення системи транспортно! безпеки. Наприклад, вщпрацювання за аналогiею з авiацiйним транспортом, адмiнiстративно-розпорядчих заходiв (посилення внутршньо-об'ектового режиму, охорони об'екпв, рухомого складу, застосування технiчних заходiв з огляду та контролю вантаж1в, бага^, вивчення доцiльностi повернення до продажу квитшв за документами що пвдтверджують особистiсть, широка пропаганда встановлених правил перевезення вантаж1в, багажу, оснащення великих вокзалiв системами внутрiшнього телебачення, системами охоронно-пожежно! сигналiзацi!, спещальною записуючою апаратурою, засобами виявлення вибухових речовин, збро! й боеприпаав, локалiзаторiв вибухiв тощо). Як пропозицiя, до наявним вже структур забезпечення безпеки: ввдповвдних профшьних управлiнь i !х регiональних пiдроздiлiв МВС та СБУ на залiзничному гранспортi; пожежним шдроздшам на залiзничному транспортi, що перебувають фактично в подвiйному пiдпорядкуваннi «Укрзалiзницi» i МНС, пiдроздiлам залiзничних вшськ, вiдомчiй охоронi «Укрзалiзницi», пiдроздiлам забезпечення режиму таемносп «Укрзалiзницi»,
природоохоронним шдроздшам ще! монополi!', структурам керування рухом i контролю експлуатацi!' - необхвдно додати координуючi органи: пiдроздiли комплексно! безпеки й ради безпеки залiзниць i «Укрзалiзницi». Крiм того, повинш бути встановленi суб'екти, вiдповiдальнi за
Ысник економ1ки транспорту 1 промисловосп № 29, 2010
забезпечення транспортно! безпеки.
Четверта категорОя включае наступну пропозицш - органам державно! влади потрОбно надшита повноваженнями органи мюцевого самоврядування, тому що вони ввдповщальш за безпеку транспортних щдприемств на региональному рОвш. КрОм цього, на нашу думку, потрОбно передбачити можливють делегування окремих повноважень в обласп забезпечення транспортно! безпеки господарюючим суб'ектам. Зараз т в господарюючих суб'екпв, т в !хшх служб безпеки немае достатшх повноважень для того, щоб забезпечити належний рОвень безпеки на транспортних об'ектах. Багато господарюючих суб'екпв, так1 як «УкрзалОзниця», у сташ видшяти й видОляють значш кошти на забезпечення безпеки залОзничного транспорту, але не мають фактично певних повноважень. За змютом закону «Про боротьбу з тероризмом» «УкрзалОзниця» повинне лише сприяти органам, що здшснюють боротьбу з тероризмом.
Шляхи реалОзаци пропозицш щодо впровадження на практищ на нашу думку доцшьно здшснювати в ходО реалОзацп Державно! та регюнальних програм з тдготовки та проведения до Чемшонату европи з футболу „£вро-2012". Стльне швестування засобОв у забезпечення безпеки транспортного комплексу могло б дати результати, а делегування в цш области господарюючим суб'ектам частини повноважень буде сприяти посиленню вщповвдальносп господарюючих суб'екпв. Таким чином, робота з попередження тероризму на об'ектах транспорту вимагае комплексного тдходу,
внутршньовОдомчого й м1жв1домчого узгодження й координаци.
Питання запобОгання, виявлення, припинення й розслОдування злочинних дш О терористичних акцш, що загрожують безпеки транспорту, не е вузьконацюнальною проблемою одше! кра!ни, це життево важливо для всього свгтового економОчного ствтовариства, О потрОбна консолщацОя зусиль Оз боку як державних оргашв кра!н, так О дшових О сустльних к1л.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Закон Украши «Про боротьбу з тероризмом». №638-4 вОд 20.03.2003/Вщомосп Верховно! ради, 2003.
2. Федеральний закон РФ «Про боротьбу з тероризмом» вОд 25 липня 1998 р. (з изм. вОд 21 листопада 2002 р.^^^^исоспш.о^
3. Попов В.А.Состояние и проблемы безопасности на железнодорожном транспорте и на метрополитене / Терроризм ибезопасность на транспорте. Сборник материалов VI Международной научн.практ. конф. - М.: Юриспруденция. - 2008. -стр.68-72.
4.Заиров Н.Т. Особенности организации работы по борьбе с терроризмом и обеспечение безопасности на транспорте / Терроризм ибезопасность на транспорте. Сборник материалов VI Международной научн.практ. конф. - М.: Юриспруденция. - 2008. - стр.79-81.
5. Синченко С.Г. Вопросы противодействия терроризму на объектах транспортного комплекса Украины / Терроризм ибезопасность на транспорте. Сборник материалов VI Международной научн.практ. конф. - М.: Юриспруденция. - 2008. - стр.30-33.
6. Закон Укра!ни «Про залОзничний транспорт». www.gov.ua
7. Гиннесс. Большая книга знаний. Научно-популярное издание. ООО «Издательство АСТ», 2002-480с.
8. Кримшальний кодекс Укра!ни. Кримшально-процесуальний кодекс Укра!ни. Постанови Пленуму Верховного Суду Укра!ни Оз загальних питань судово! дОяльносп та в кримшальних справах / Вщп. ред. В. Т. Маляренко. —Киев: Юршком 1нтер, 1999. С. 607.
9. История терроризма в России в документах, биографиях, исследованиях/ Авт. -сост. О. В. Будницкий. —Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. С. 8, 32, 64—88; Утопический социализм в России: хрестоматия/ А. И. Володин, Б. М. Шахматов; Общ. ред. А. И. Володина. —М.:Политиздат, 1985. С. 497—509.
10. Бояр-Созонович Т. С. Международный терроризм: политико-правовые аспекты. —Киев, Одесса: Лыбидь, 1991. С. 23—24.
11. Держкомстат Укра!ни, 1998-2009 Дата модифжацп:2/03/2009.
12. «Питання безпеки на залОзничному транспорт! в перюд реформ», журнал "Право й безпека", Москва № 1-2 (6-7) Червень 2003г., (С) 2001 - 2009 .
Аннотация. В статьи рассмотрены вопросы транспортной безопасности, исследована ситуация относительно проявлений терроризма на транспорте, проведен анализ опыта противодействия терроризму зарубежных стран, представлено предложения относительно противодействия предпосылкам и проявлениям террористического характера на железных дорогах.
Ключевые слова: транспортная отрасль , безопасность, терроризм.
Summary. In article are considered questions to transport safety, explored situation for manifestations of the terrorism on transport, is organized analysis of the experience of the reluctance terrorism foreign countries, is presented offers for reluctances premises and manifestations of the terrorist nature on railways.
Keywords: transport branch , safety, terrorism.
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТЯкименко Н.В. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
Вкчшк економжи транспорту i промисловосп № 29, 2010
