CC BY
169
КРИМШАЛЬНИИ ПРОЦЕС I КРИМ1НАЛ1СТИКА
В'ячеслав Вггалшович Вапнярчук,
канд. юрид. наук, доцент Нацюнальний юридичний унверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харкв
УДК 343.14
МОТИВ КРИМ1НАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ДОКАЗУВАННЯ
У статт1 запропоновано видшити таку ланку псих1чног регуляци поведтки суб'ект1в доказування як мотив, тд яким розум1еться усвгдомлене внутршне спонукання суб'екта кримшального процесуального доказування, що обумовлене певними потребами, ттересами та щлями, як1 викликають у особи р1шуч1сть д1яти. Розглянуто сутност1 потреб та 1нтерес1в, проанал1зовано р1зновиди потреб та гх прояв у кримгнальному процесуальному доказувант. При розглядг поняття «ттереси» звернено увагу на гх ствв1дношенн1 з потребами, характер та види в кримтальному проваджент.
Ключовi слова: мотив кримшального процесуального доказування, потреби, штереси, щль, законний штерес.
Розвиток науки в^чизняного кримшального процесу зумовлюе необхщ-шсть дослщження та перегляду традицшних наукових поглядiв щодо окре-мих особливостей кримшального процесуального доказування. Особливо1 актуальной дане питання набуло у зв'язку з набранням чинност нового КПК Украши, в якому запропоновано новi шдходи до розумшня сутност та порядку здшснення кримшального процесуального доказування. Анало-пчш шдходи повинш розроблятись i в наущ кримшального процесу. Так, на нашу думку, давно назрша необхщшсть повного й всебiчного дослщження суб'ективно1 сторони кримшального процесуального доказування, тобто тих психiчних проце^в, якi протiкають у свщомосп суб'екта доказування, одним з яких i е мотив його здшснення.
Метою статт е аналiз cyTHOCTi поняття мотив кримшального процесуаль-ного доказування.
Якщо розглядати оcобливоcтi здiйcнення кримiнального процесуального доказування з точки зору суб'ективно! сторони (тобто з погляду тих пcихiчних процеciв, що вiдбyваютьcя у свщомост суб'екта доказування), то одним iз най-бiльш значущих, типових процеciв, який домiнyе у свщомост суб'екта доказування та визначае (або правильшше сказати обумовлюе) його вщношення як до кримiнального процесуального доказування загалом, так i до конкретних його проявiв зокрема, е мотив.
Ввдповвдно до Академiчного тлумачного словника укра!нсько! мови «мотив (ввд лат. movere - приводити в рух, штовхати) - це шдстава, привiд для яко!-небудь дп, вчинку; причина» [1, с. 810]. Тобто мотив, по суп, е спо-нукальною причиною здшснення певним суб'ектом кримшального процесуального доказування. Таке спонукання обумовлено усвщомленим бажанням суб'екта на задоволення сво!х потреб, захист iнтереciв та досягнення щлей, i призводить до пошуку можливостей для цього. Таким чином, мотив можна визначити як усв1домлене внутршне спонукання суб'екта кримшального процесуального доказування, обумовлене певними потребами, ттересами та цшями, як1 викликають у особи р1шим1сть д1яти.
Як бачимо, мотиви кримшально! процесуально! доказово! дiяльноcтi можуть бути викликаш потребами, штересами та щлями. Розглянемо докладные першi два поняття (щодо цiлей, як можуть обумовлювати мотивацiю кримiнального процесуального доказування, буде окрема публшащя).
Що стосуеться потреб, то в сощологп шд ними розyмiють потреби людини в тому, що е необхщними умовами !! icнyвання. В науковш лiтератyрi вид^ ляеться чимало рiзновидiв потреб людини. Не вдаючись до правомiрноcтi !х видiлення та докладного аналiзy, вважаемо за можливе використати напрацю-вання вiдомого американського психолога росшського походження А. Маслоу (А. Маслова), який запропонував теорш людсько! мотивацп [2]. Суть !! поля-гае в тому, що людина за своею природою мае широкий спектр потреб, як вона прагне задовольнити, i таке прагнення е мотивом !! поведiнки. Важливим здобутком ще! теорп е розроблена й запропонована А. Маслоу iерархiя потреб у виглядi пiрамiди, що складаеться з декшькох сходинок (варто зауважити, що у сво!х раннiх роботах А. Маслоу видшяв п'ять рiвнiв (сходинок) у пiрамiдi потреб; в останшх же працях вiн збшьшуе !х кiлькicть до семи). Розглянемо !х стисло i звернемо увагу на т з них, яы, на наш погляд, найбiльш яскраво про-являються в кримiнальномy процесуальному доказуванш його cyб'ектiв.
1. Фiзiологiчнi потреби (в !ж^ диханнi, одяз^ житлi, вiдпочинкy тощо). Ми не виключаемо можливост спонукання до здшснення суб'екив доказування саме на пiдcтавi цих потреб. Зрозyмiло, що в кримшальному провадженнi вони можуть прямо не декларуватися, а виявлятись опосередковано. Про прагнення задоволення саме цих потреб школи свщчить здшснення доказово! дiяльноcтi за матерiальнy винагороду (наприклад, захисником за гонорар).
2. Екзистенщональш потреби (або потреби в безпецГ захищеностГ стабильности свободi вiд страху та тривоги, в порядку, закош, комфортi, впевненост у завтрашньому днi). Цей рiзновид потреб, на наш погляд, е визначальним для доказування в першу чергу таких суб'ектГв, як потерш-лий, пiдозрюваний, обвинувачений.
Вказанi два рiзновиди потреб визначаються А. Маслоу як первинш (або вродженi). Шсля того, як вони задоволенi, актуалiзуються потреби вториннi (або набутi), яю розмiщуються ним на вищих сходинках шрамщи. До них належать:
3. Сощальш потреби (у приналежностi до спГльноти, бути прийнятим, кохати i бути коханим).
4. Престижнi потреби (в повазГ шануваннi, визнаннi). Кожна людина постiйно потребуе визнання, стшкоТ, i, як правило, високоТ оцшки свое! осо-бистостi, кожному з нас потрiбнi i повага оточуючих, i можливiсть поважати самого себе. Потреби цього рiвня А. Маслоу подГляе на два види: перший -потреби ввдчуття власноТ могутностГ адекватностi, компетентностi, значи-мостi; другий - потреби в репутацп або престижГ здобуттi певного статусу, уваги, визнання, слави.
Цей рiзновид потреб досить часто е мотивацшним для суб'ектiв кримГ-нального процесуального доказування (наприклад, мотиващею участ адвоката у кримiнальному провадженнi щодо скоення резонансного злочину буде прагнення стати вщомим, зробити на цьому собi iм'я).
5. Шзнавальш потреби (знати, вмiти, розумiти, дослщжувати). На наш погляд, вони е мотивацшними й визначальними в доказовш дiяльностi кожного суб'екта доказування. Проте варто зауважити, що школи рiвень шзна-вальноТ мотивацп в них може бути рiзний. Рiзнi можуть бути й детермiнанти, що обумовлюють тягу до знань: як негативш (страх, тривога), так i позитивнi (потреба в розумiннi, професшнш самореалiзацiТ);
6. Естетичнi потреби (в гармони, порядку, красотГ).
7. Духовш потреби (в самоактуалiзацiТ, тобто вГдповщност своТй природi, бути тим, ким може бути).
Термiн «штерес»1 широко вщомий i часто використовуеться в кримшаль-нiй процесуальнiй науцi, однак належного дослвдження вiн поки що, на жаль, не отримав. Зупинимось на аналiзi найбГльш суттевих для розумшня цiеТ кате-горп питань.
Перше питання, яке, на нашу думку, потребуе аналiзу та виршення, це сшввщношення понять «потреби» та «штерес». У психологи Тх роздГляють наступним чином. Якщо потреби - це те, що е необхщним для кнування людини (незадоволена потреба викликае збш у функцiонуваннi людини, а то й загрожуе ТТ Гснуванню), то iнтерес (вГд лат. interest - мати значення) - це
1 Одним Гз значень цього поняття в тлумачному словнику украТнськоТ мови, яке найбГльше вГдпо-вГдае нашому розумГнню його мГсця в кримГнальному процесуальному доказуваннГ, е наступне: «Гнтерес - це те, що найбГльше цГкавить кого-небудь, що становить змГст чиТхось думок Г тур-бот; прагнення, потреби» [1, с. 37].
цiлecпpямовaнe ставлення людини до певно'1 потpeби, шлях i мехашзм до ïï задоволення. Бeзпоcepeднiй об'ект iнтepecy - не caмe благо як таке, а ri позицп iндивiдa або шщального пpошapкy, що зaбeзпeчyють можливicть отpимaння цього блага [3, c. 114]. Отже, поняття irnepecy e бшьш шиpшим. Складовими елементами cтpyктypи irnepecy e певна потpeбa (вона пepeдye йому, викликae та обyмовлюe його), а також cпоciб ÏT задоволення.
Iнтepec фоpмyeтьcя для задоволення потpeб, без них вiн не iraye (потpeби в кpимiнaльномy пpовaджeннi можуть кнувати й поза iнтepecом, якщо вони не ycвiдомлeнi й в о^би вiдcyтнi можливоcтi ïx задоволення). Однак це не ознaчae, що ^epec - це iншa назва потpeби. Оcтaння збiгaeтьcя (зливaeтьcя) з iнтepecом лише тодi, коли вона задоволена, a irnepera peaлiзовaнi в дiяль-ноcтi yчacникiв пpоцecy.
Таким чином, ^epec cyб'eктiв кpимiнaльного пpоцecyaльного доказування - це обумовлене отстемою потpeб ycвiдомлeнe cпонyкaння, cпpямовaнe на ïx задоволення шляхом здшстення дiяння, peглaмeнтовaного кpимiнaльним пpоцecyaльним законом.
Дpyгe питання, якому вapто пpидiлити увагу, cтоcyeтьcя xapaктepy iнтepecy в ^имшальному пpовaджeннi. На пepший погляд, ^epec e cyто cyб'eктивним явищем. Дшсто, вce, що cпонyкae cyб'eктa доказування до певно'1 дiяльноcтi, пpоxодить чepeз його cвiдомicть. Iнтepecи в ^имшальному пpовaджeннi не можуть бути бeзcyб'eктними i в cилy цього набувають cyб'eктивного xapaктepy. Водночac не можна зaпepeчyвaти й об'eктивного xapa^epy iнтepecy. Адже вiн обyмовлюeтьcя об^ктивними обcтaвинaми кpимiнaльного пpовaджeння, ноp-мами ^имшального та кpимiнaльного пpоцecyaльного законодавства. Тобто об'eктивнicть iнтepecy полягae не в тому, що вш iraye поза cyб'eктом, а в тому, що пpоцec фоpмyвaння iнтepeciв ноотть об'eктивний xapaктep.
Як вiдзнaчae з цього пpиводy Т. А. Дyйшeнбieв, iнтepecи в кpимiнaльномy cyдочинcтвi cyб'eктивнi лише тому, що пpоxодять чepeз cвiдомicть ноciïв пpоцe-cyaльниx iнтepeciв - обвинуваченого, потepпiлого та шших, вiддзepкaлюютьcя в ïx cвiдомоcтi, peaлiзyютьcя чepeз ïx дй", в отлу цього набувають cyб'eктивноï фоpми виpaжeння, яка опоcepeдковye ïx пpaвa та обов'язки. Irnepec у ^и-мшальному пpоцeci поза його cyб'eктaми не володie cпонyкaльною cилою, cyб'eктивною cyraic™. В той же 4ac Cepera об'eктивнi, оcкiльки змicт irnepe-cy в ^имшальному пpовaджeннi визнaчaeтьcя кpимiнaльно-пpоцecyaльним законом як можливоcтi, фaктичнi, peaльнi мотиви, потpeби yчacникiв ^им^ нального пpоцecy, з одного боку, а з шшого - зaдовольняютьcя в ^имшаль-но-пpоцecyaльниx вiдноcинax, якi чггко peглaмeнтовaнi законом [4, c. 25-26].
Tpeтe питання - piзновиди ^epecy. В нayцi кpимiнaльного пpоцecy кла-cифiкaцiя iнтepecy здiйcнюeтьcя за piзними кpитepiями, зокpeмa: 1) по ввдно-шенню окpeмиx iнтepeciв до ^epecy cycпiльcтвa: cycпiльнi, оcобиcтi, колeктивнi та пpивaтнi; 2) за змicтом мотиву: кpимiнaльно-пpaвовi (мaтepiaльнi), ^им^ нaльно-пpоцecyaльнi (пpоцecyaльнi); 3) за cпоcобом задоволення: законш та нeзaконнi; 4) по вщношенню до pозвиткy cycпiльcтвa в щлому (cпpияють чи тоpмозять cycпiльний pозвиток): пpогpecивнi та peaкцiйнi [4, c. 46].
Не вдаючись до анал1зу правом1рност1 такого подшу та вс1х вказаних р1зновид1в штересу (хоча важко не зауважити щодо сумшвност1 визначе-ного вище першого критерш та вид1в, як1 за ним видшяються), зупинимось лише на розумшш сутност законного штересу. Досл1дження саме цього виду штересу, на наш погляд, е важливим, оскшьки, по-перше, термш «законний штерес» е досить активно вживаним як у кримшальному процесуальному законодавств1 (див., зокрема: ст. 2, ч. 1 ст. 22, ч. 1 ст. 47, ч. 1 ст. 236 КПК), так 1 в практищ кримшального судочинства, хоча однозначного розумшня його поки що немае; по-друге, анал1з саме правово! природи законного штересу е важливим у контекст дослщження мотивацшно! д1яльност1 суб'ект1в доказування, оскшьки його законшсть (незаконшсть) може вплинути на результата !х доказово! д1яльност1.
Узагальнюючи публжацп, присвячеш дослщженню законного штересу, слщ звернути увагу на те, що це поняття розглядаеться науковцями в широкому 1 вузькому смисль У широкому сенс - як штереси, закршленш в суб'ектив-них правах, так 1 штереси, виражеш в особливому понятл «законн1 штереси». У вузькому ж сенс1 - тшьки останн1 [5, с. 379]. На наш погляд, з таким бачен-ням загалом можна погодитись.
По сут1 аналопчну думку висловлюе 1 Т. А. Дуйшенб1ев, який вважае, що визначенню «законний» може бути надано два значення: законний -тобто визнаний законом, тобто офщшний, 1 законний по сут1, тобто який не суперечить закону (широке розумшня термша - уточнення наше. - В. В.). При визначенш законност1 штерес1в варто виходити з другого вар1анту (вузьке розумшня - уточнення наше. - В. В.). Вс1 штереси особи, в тому числ1 й не виражеш в конкретних кримшально-процесуальних нормах, але як1 не суперечать !м 1 загально правовим принципам, потр1бно вщносити до законних [4, с. 75-76].
Розумшня «законного штересу» в другому видшеному значенш (у вузькому зм1ст1), на наш погляд, бшьшою м1рою в1дпов1дае й сутност1 терм1на «1нтерес» як мотивац1йно! складово! суб'ективно! сторони доказування, оск1льки правове регламентування законного штересу обумовлюе появу суб'ективного права. Законний же штерес, на ввдмшу в1д суб'ективного права, - це простий правовий дозвш, що мае характер прагнення, в якому ввдсутня вказ1вка д1яти у визначеному законом порядку 1 вимагати в1дпо-в1дно! повед1нки в1д шших ос1б 1 який не забезпечений конкретним юри-дичним обов'язком (докладний анал1з сп1вв1дношення суб'ективного права 1 законного штересу проведений О. В. Малько [5, с. 373-389]).
Який же критерш встановлення законност1 штересу? Щодо закршлених у закош штерес1в таким е !х правова регламентащя. В1дносно ж 1нтерес1в, як1 не мають прямого законодавчого регламентування, таким критер1ем, на наш погляд, е !х в1дпов1дшсть соц1альним нормам, як1 як знайшли, так 1 не знайшли свого втшення в принципах, засадах того чи шшого виду д1яльност1 (в нашому випадку - кримшального провадження). В останньому випадку (за в1дсутност1 правового регламентування) вважаемо, що в1дпов1дшсть ште-
peciB сощальним нормам повинна визначатися залежно ввд сутност потреб, якi е в основi такого iнтересу. Якщо потреба е розумною i такою, що дшсно вiдповiдаe iнтересам суспiльства загалом чи окремих його члешв зокрема, такою, що здатна задовольнити певш ïx правомiрнi прагнення, то такий ште-рес повинен визнаватися законним.
Наприклад, iнтерес хворого сввдка в кримiнальному провадженнi в тому, щоб бути допитаним у мкщ його перебування (наприклад, у лшарш чи вдома), е таким, що вщповвдае його розумним екзистенцiональним потребам i повинен бути визнаний законним. 1нтерес особи, сусшльства, що спонукае до належного здшснення доказування винуватост особи у вчиненш сепаратистських дш на територп Украши е таким, що вщповщае ïx розумним потребам (у першу чергу екзистенщональним (на безпеку, захищешсть, впевненiсть у майбутньому) та сощальним (любовi до Украши та Украшського народу)) i теж повинен визна-ватися законним мотивацшним штересом.
На завершення розгляду питання щодо мотивiв кримiнального процесуального доказування варто зупинитись на з'ясуванш сшвввдношення понять «мотив» i «стимул», осюльки досить часто в юридичнш лiтературi, присвяче-нiй мотивацiйнiй дiяльностi, цi поняття ототожнюються (стимули, як i мотиви, зводяться суто до суб'ективних факторiв). На наш погляд, правовий стимул, на ввдмшу вщ мотиву, який дшсно е внутршньою спонукальною причиною, завжди фактор зовшшнш, який впливае на суб'ект ззовш. Прикладами сти-мулювання доказово!" дiяльностi певного суб'екта кримiнального провадження може бути застосування того чи шшого заходу забезпечення, проведення певних слщчих (розшукових) та iншиx процесуальних дш, якi обумовлюють необхщ-нiсть вщповвдно1 реакцп, прийняття вiдповiдниx правових ршень (наприклад, повiдомлення про пiдозру стимулюе шдозрюваного (його захисника) до бшьш активно! доказово! дiяльностi з метою захисту вщ висунуто! пiдозри).
Список л^ератури:
1. Словник украшсько1 мови : у 11 т. - Т. 4: 1-М. - К. : Наук. думка, 1973. - 840 с.
2. Маслоу А. Теория человеческой мотивации (2002) [Электронный ресурс]. / А. Маслоу -Режим доступа : http://ilogiston.ru/library/maslow.
3. Здравомыслов А. Г. Социология конфликта: Россия на путях преодоления кризисна : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. - 2-е изд., доп. / А. Г. Здравомыслов. - М. : Аспект Пресс, 1995. - 317 с.
4. Дуйшенбиев Т. А. Интересы в уголовном судопроизводстве: по материалам Кыргызской Республики и Российской Федерации : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 ; Академия управления МВД России. / Т. А. Дуйшенбиев. - М., 1999. - 265 с.
5. Проблемы теории государства и права : учеб. пособие / А. Г. Здравомыслов; под ред. М. Н. Марченко. - М. : Юристъ, 2001. - 656 с.
Вапнярчук В. В. Мотив уголовного процессуального доказывания.
В статье предложено выделить такое звено психической регуляции поведения субъектов доказывания как мотив, под которым понимается осознанное внутреннее побуждение субъекта уголовного процессуального доказывания, что обусловлено определенными потребностями, интересами и целями, которые вызывают у лица решимость действовать. Рассмотрены два первых детерминанта, а именно сущности потребностей и интересов. Проанализированы выделенные
Булулуков О. Ю. Тактичнршення в крим 'шалктиц 'к проблеми психологи
в научной литературе разновидности потребностей и их проявление в уголовном процессуальном доказывании. При рассмотрении понятия «интересы» обращено внимание на соотношение с потребностями, на их характер и виды в уголовном производстве.
Ключевые слова: мотив уголовного процессуального доказывания, потребности, интересы, цели, законный интерес.
Vapnyarchuk V. Motive Criminal Procedure Evidence.
In the article the need for such a level of mental regulation of behavior of proving motivation. The latter refers to internal motivation conscious entity Criminal Procedure proof, due to specific needs, interests and goals that cause a person to act rishymist. Detailed attention is given to the first two determinants, namely the nature of needs and interests. In particular, analyzes highlighted in the literature variety of needs (physiological, ekzistentsionalni, social, prestige, cognitive, aesthetic and spiritual) and the manifestation of some of them in the criminal procedural proof.
Key words: Criminal procedure proving motive, needs, interests, target legitimate interest.
Надшшла до редколегй 16.02.2015 р.
