CC BY
12UJ
шши
Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #10, 2016
4. Челышева, Ирина Алексеевна. Когнитивные и эмоциональные расстройства при дисциркуляторной энцефалопатии: автореферат дис. ... д-ра мед. наук : 14.00.13 / И. А. Челышева ; науч. конс. Н. Н. Яхно. - Иваново, 2004. - 32 с.
5. Ritchie К., Artero S., Touchon J. Classification criteria for mild cognitive impairment: a population-based validation study. Neurology, 2001, 56, 37-42.
МОРФОЛОГ1Я СУХОЖИЛКОВИХ СТРУН ПЕРЕДСЕРДНО-ШЛУНОЧКОВИХ КЛАПАН1В СЕРЦЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ
Пентелейчук Наталiя nempiena
кандидат бюлогЫних наук, Вищий державний навчальний заклад Украгни «Буковинський державний медичний
ушверситет» Семенюк Тетяна Олексивна
кандидат медичних наук, асистент кафедри гктологгг, цитологи та ембрюлоггг, Вищий державний навчальний заклад
Украгни «Буковинський державний медичний ушверситет»
Метою до^дження було вивчити морфологЫну будову сухожилкових струн передсердно-шлуночкових клапатв серця новонароджених з використанням комплексних методiв до^дження.
У результатi проведеного макроскотчного до^дження сердець новонароджених нами було встановлено, що стулки мтрального та тристулкового клапатв серця зв'язат з вiдповiдним соскоподiбним м'язом за допомогою сухожилкових струн, як мали вигляд тонких сполучнотканинних тяжiв. Свтлова мжроскотя та iмуногiстохiмiчнi методи до^дження показали, що основу сухожилковог струни складае щшьна оформлена волокниста сполучна тканина. Однак у товщi 28 % сухожилкових струн новонароджених, о^м пучтв колагенових волокон, зустрЫалися пучки серцевих м'язових клтин.
Ключовi слова: сухожилковi струни, передсердно-шлуночковi клапани серця, новонароджет
MORPHOLOGY OF THE CHORDAE TENDINEAE OF THE ATRIOVENTRICULAR
HEART VALVES IN NEWBORNS
Pentelejchuk N.P.
Candidate of Biological Sciences, assistant of the department of histology, cytology and embryology, Higher State Educational
Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University» Semeniuk T.O.
Candidate of Medical Sciences, assistant of the department of histology, cytology and embryology, Higher State Educational
Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University»
The objective of the research was to study morphological structure of chordae tendineae of the atrioventricular heart valves in newborns by means of complex methods of examination.
By means of macroscopic examination of newborn hearts we have found that the cusps of the mitral and tricuspid valves of the heart are connected by the appropriate papillary muscle with the help of chordae tendineae looking like thin fibrous threads. The method of light microscopy and immunohistochemical examination detected that the basis of the chordae tendineae consists of the dense regular connective tissue. However, in the thickness of 28% chordae tendineae of newborns in addition to collagen bundles the bundles of cardiac muscular fibers were found.
Key words: chordae tendineae, atrioventricular valves, newborns.
Вступ. Клапанний апарат серця е складним морфоло-пчним комплексом, що виконуе регуляторну функцш тд час серцевого циклу. Порушення одте1 iз складових даного комплексу призводить до порушення дiяльностi серця, як органа, що виконуе функцш мехатчного насоса, внаслщок чого виникають морфо-функцюнальт змши в цшому ор-ганiзмi [1, 3, 5].
Сухожилковi струни е важливою складовою частиною клапанного апарату серця, що забезпечують послщовне розкриття стулок, попереджають вивертання !х в порожни-ну камер передсердь у перюд систоли шлуночюв [3, 4, 6].
Знання особливостей будови та топографп сухожилкових струн дггей, як одного iз структурних компонента клапанного апарату серця, значно покращать результати хiрур-пчного лжування вад серця.
Мета дослщження: вивчення морфолопчно!' будови сухожилкових струн передсердно-шлуночкових клапатв серця новонароджених у нормь
Матерiал i методи дослщження. Дослщження сухожилкових струн морального та тристулкового клапатв були проведет на 52 передсердно-шлуночкових клапанах серця, взятих i3 сердець 26 новонароджених (вщ народження до 28-1 доби життя), яю померли вщ причин, не пов'язаних i3 патолопею серцево-судинно1 системи.
Одержаний матерiал фжсували у 10% розчит нейтрального формалшу. Шсля фжсацп матерiал зневоднювали та заливали у парафш i виготовляли сершт зрiзи товщиною 10 мкм. Для вивчення сполучнотканинних i м'язових еле-ментав сухожилкових струн, проводили 1х фарбування гема-токсилiном i еозином методом Слшченко та Вейгерт-Ван-П-зон за стандартними методиками. Iмуногiстохiмiчнi реакцп проводили на парафiнових зрiзах iз використанням мар-керiв CD34, a SMA i системи вiзуaлiзaцii LSAB (Labelled Streptavidin-Biotin) (Lab Vision).
Основна частина.
Результати макроскотчного дослщження сердець новонароджених показали, що стулки морального та тристул-
52
© Пентелейчук Н. П., Семенюк Т. О., 2016
Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #10, 2016
ии
кового клапашв серця зв'язаш з соскоподiбними м'язами за Сухожилковi струни зазвичай вщходять вiд верхiвок допомогою сухожилкових струн, якi мають вигляд тонких соскоподiбних м'язiв та фжсувались до стулок передсерд-сполучнотканинних тяжiв. но-шлуночкових клапанiв серця (рис. 1), i залежно вiд фж-
сацп вони подiляються на стулковi сухожилковi струни та сухожилковi струни ком^уральних зон стулок.
Рис. 1. МОральний клапан серця новонародженого, 7 день.
Макропрепарат. Зб. 7х: 1 - стулка клапана; 2 - сухожилковi струни; 3 - соскоподiбний м'яз.
На основi макроскотчного дослiдження сердець ново-народжених встановлено, що при з'еднанш зi стулкою клапана, сухожилковi струни на своему шляху галузилися на струни першого, другого та третього порядюв розсипним або дихотомiчним способом. Тому до стулки клапана крши-лася значно бшьша кiлькiсть сухожилкових струн, нiж ввд-ходила вiд соскоподiбних м'язiв.
Кшьюсть сухожилкових струн другого порядку в ново-народжених у порiвнянi iз сухожилковими струнами першого порядку морального клапана передньо! стулки е бшь-шою в 3,5 раза, задньо! в 3,7 раза. Кшьюсть сухожилкових струн другого порядку в порiвнянi iз сухожилковими струнами першого порядку тристулкового клапана передньо! стулки е бшьшою в 7,1 раза, задньо! в 2,2 раза, перегород-ково! в 2,7 раза.
Кшьюсть сухожилкових струн третього порядку в порiвнянi iз сухожилковими струнами другого порядку морального клапана передньо! стулки е бiльшою в 1,3 раза, задньо! в 1,6 раза. Кшьюсть сухожилкових струн третього порядку в порiвнянi iз сухожилковими струнами другого порядку тристулкового клапана передньо! стулки е бшьшою в 1,4 раза, задньо! в 1,9 раза, перегородково! в 1,8 раза.
У новонароджених найбшьша кшьюсть сухожилкових струн першого, другого та третього порядку в моральному клапаш задньо! стулки, а найменша кiлькiсть сухожилкових струн в тристулковому клапаш задньо! стулки.
У новонароджених оаб чоловiчоl стaтi кiлькiсть сухожилкових струн в 1,1 раза перевищуе кшьюсть сухожилкових струн новонароджених оаб жшочо! стать
СвОлооптичш дослiдження сухожилкових струн морального i тристулкового клапашв серця новонароджених свщчать, що поверхня струни рiвнa та вкрита ендокар-дом, який складаеться iз поверхневого шару ендотелiоцитiв, що в один ряд лежать на товстш базальнш мембрaнi.
При проведеннi iмуногiстохiмiчних дослiджень сухожилкових струн iз використанням aнтитiл до СБ34 (клон QBEnd 10, фiрми БАКО) мала м^це яскраво виражена позитивна реакщя (+++) ендотелiaльних клiтин.
Пщ шаром ендотелiю, що вкривав сухожилкову струну, розташовувався пiдендотелiaльний шар, у якому щен-тифiкувaлись тоню колагежш та елaстичнi волокна, що формували сОку.
При свiтлооптичному методi дослiдження сухожилкових струн морального i тристулкового клaпaнiв серця но-вонароджених встановлено, що основу сухожилкових струн складае щшьна оформлена волокниста сполучна тканина, до складу яко! входять колaгеновi волокна, клiтини фiброб-ластичного ряду та аморфний компонент мiжклiтинноl ре-човини (рис. 2).
За допомогою iмуногiстохiмiчного метода дослiдження з моноклональними антитшами до актину гладких мюцитав (клон 1А4, фiрми БАКО) у товщi сухожилкових струн, а також у пiдендотелiaльному шaрi виявлялись клОини поль гонально! форми, яю рiвномiрно розташовувались у тов-щi сухожилково! струни. Дaнi клiтини мали схож^ть, як з гладкими мюцитами, так i з мiофiброблaстaми, тому вони вдентифжоваш як мiофiброблaсти, що здатш до скорочення.
МАиК1 MEDYCZNE I ^иК1 О ZDRОWIU
53
ив
Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #10, 2016
Рис. 2. Поздовжнш 3pi3 сухожилково! струни мiтрального клапана новонародженого, 23 день. Забарвлення гематоксиль ном i еозином. Мiкрофотографiя. Зб.: 150х:
1 - колагеновi пучки; 2 - клггини фiбробластичного ряду.
У товшд сухожилкових струн новонароджених, що скла-ло 28 % вiд загально!" кiлькостi дослiджуваного матерiалу, окрiм пучюв колагенових волокон, зустрiчались пучки сер-цевих м'язових клiтин - кардюмюцилв, об'еднаних в тяжi округло! форми. Кшьюсть м'язових клiтин зменшувалась у напрямку до стулок.
Висновки. Результати дослщження сухожилкових струн передсердно-шлуночкових клапашв серця новонароджених показали, що сухожилковi струни залежно вiд фжсацй подiляються на стулковi сухожилковi струни та сухожилковi
струни комiсуральних зон стулок. Дослщження виконаш за допомогою свОлово!" мiкроскопií та iмуногiстохiмiчного методу дослщження показали, що основу сухожилкових струн новонароджених складае щшьна оформлена волокниста сполучна тканина, у товщд 28 % сухожилкових струн вияв-ленi кардiомiоцити.
Таким чином можна стверджувати, що сухожилковi струни морального та тристулкового клапанiв серця новонароджених належать до сухожилкових струн фiброзного та фiброзно-м'язового тишв.
Список лiтератури:
1. Вродженi вади серця у новонароджених: частота, структура чинники !х виникнення / В. Галаган, О. Тимченко, Ю. Щербак [та ш.] // Современная педиатрия. - 2007. - №2. - С. 177-178.
2. Герасим'юк I. Г. Клапанний апарат серця. Морфолопя стулки клапана / 1.Г. Герасим'юк, Т.О. Семенюк // Хист. - 2012. - вип. 14. - С. 149-150.
3. Лобко П.И. Микроскопическая анатомия мясистых трабекул, сосочковых мышц и сухожильных хорд желудочков сердца человека / П.И. Лобко, А.Р. Ромбальская // Клшчна анатомiя та оперативна хiрургiя. - 2010. - Т. 9, №1. - С. 60-63.
4. Ромбальская А.Р. Строение внутрижелудочковых образований сердца человека / А.Р. Ромбальская // Здравоохранение: научно-практический ежемесячный журнал Министерство здравоохранения Республики Беларусь. -2009. - №11. - С. 14-19.
5. Anderson R. H. Anatomy of the human atrioventricular junctions revisited / R.H. Anderson, S.Y. Ho, A.E. Becker // Anatomical Record. - 2000. - Vol. 260. - Р. 81-91.
6. Development of the atrioventricular valves: clinico-morphological correlations / M. Kanani, A.F. Moorman, A.C.Cook [et al.] // Ann. Thorac. Surg. - 2005. - Vol. 79, №5. - P. 1797-1804.
54
NAUKI MEDYCZNE I NAUKI О ZDROWIU
