CC BY
16Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #10, 2016
LIB
шши
МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 СОСКОПОД1БНИХ М'ЯЗ1В ШЛУНОЧК1В СЕРЦЯ
ЛЮДИНИ В ОНТОГЕНЕЗ1 ЗА УМОВ НОРМИ
Пентелейчук Наталiя nempiena
кандидат бюлогЫних наук, асистент кафедри гктологи, цитологи та ембрюлоги, Вищий державний навчальний заклад
Украгни «Буковинський державний медичний ушверситет» Малик Юлiя Юривна
кандидат медичних наук, асистент кафедри гктологи, цитологи та ембрюлоги, Вищий державний навчальний заклад
Украгни «Буковинський державний медичний ушверситет» Семенюк Тетяна Олексивна
кандидат медичних наук, асистент кафедри гктологи, цитологи та ембрюлоги, Вищий державний навчальний заклад
Украгни «Буковинський державний медичний ушверситет»
В дашй статi проведений аналiз втчизняног та зарубiжног лтератури показав, що серед захворювань серцево-судинног системи людей важливе мкце займають захворювання клапанного апарату серця, гх поширешсть з кожним роком зростае, потреба у високоефективних методах лтування збшьшуеться.
Багато до^джень присвячено морфологЫшй будовi серця, проте залишаеться до кшця не вивченим тдклапанний апа-рат серця людини у нормi в онтогенези Тому впровадження до^джень з цкг проблеми залишаеться актуальним. Ключовi слова: серце, лiвий шлуночок, правий шлуночок, соскоподiбнi м'язи.
MORPHOLOGICAL FEATURES OF THE PAPILLARY MUSCLES OF THE VENTRICULES OF THE HUMAN HEART IN ONTOGENESIS IN NORMAL STATE
Pentelejchuk N.P.
Candidate of Biological Sciences, assistant of the department of histology, cytology and embryology, Higher State Educational
Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University» Malyk Yu.Yu.
Candidate of Medical Sciences, assistant of the department of histology, cytology and embryology, Higher State Educational
Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University» Semeniuk T.O.
Candidate of Medical Sciences, assistant of the department of histology, cytology and embryology, Higher State Educational
Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University»
In this article the analysis of national and foreign scientific publications was made and this shows that the diseases of the valvular apparatus of the heart take an important place among the diseases of the cardiovascular system. They are widespread from year to year and the necessity in high-performance methods of the medical treatment is increased too.
Many researches are devoted to the morphology of the heart, but the subvalvular apparatus of the human heart in ontogenesis in normal state did not come to an end study. That is why this scientific problem remains to be a problem of today. Key words: heart, left ventricle, right ventricle, papillary muscles.
Вступ. Захворювання серцево-судинно! системи, патогенез розвитку яких тасно пов'язаний iз клапанним апаратом серця, е одшею з найпоширешших причин смертносп людей як у свт, так i в Украшь Ушкодження будь-якого структурного компоненту клапанного апарату серця (соскоподiбних м'язiв, сухожилкових струн та стулок клапашв) призводить до порушення гемодинамжи, що, у свою чергу, призводить до анатомiчноi змши та патологи клапанного апарату серця. Порушення морфолопчно! будови, змши розмiрiв та фор-ми соскождобних м'язiв можуть призвести до серйозних ускладнень дiяльностi серцево-судинно! системи.
Питання вивчення соскоподiбних м'язiв серця людини залишаеться актуальним у зв'язку з недостатшм висвгг-ленням i наявшстю суперечливих даних про !х кшьюсть, розмiри, локалiзацiю та пстолопчну будову.
Основна частина. Незважаючи на тенденщю зростання кшькост науково-дослвдних робгг, присвячених дослвджен-ню соскоподiбних м'язiв камер серця, питання !х структурно! оргашзацп не стало менш щкавим для науковщв [1, 8, 22, 24]. У лiтературi найбшьш часто приводиться класичний варiант кшькост соскоподiбних м'язiв у шлуночках серця. Така кшьюсть соскоподiбних м'язiв ввдповвдае числу стулок
передсердно-шлуночкових клапашв. У зв'язку з цим у лiво-му шлуночку видшяють два соскоподiбних м'яза, а у правому - три [4, 9, 10].
Iншi дослвдники [2, 21] вказують, що кшьюсть соско-подiбних м'язiв варше, !х може бути ввд 1 до 8. Кшьюсть соскоподiбних м'язiв у правому шлуночку коливаеться ввд 2 до 8 у людей чоловiчоi та жшочо! стать Для правого шлуноч-ка найбшьш притаманно 4 соскоподiбних м'язи, для лiвого - ввд 2 до 6. Розташування соскоподiбних м'язiв на стшках лiвого та правого шлуночюв вiдрiзняеться: на переднш стшщ правого шлуночка спостер^аеться 1 соскоподiбний м'яз, на заднш - 2-3; у лiвому шлуночку на переднш стшщ розташовуеться 1 соскоподiбний м'яз, рвдко може бути 2-3, на заднш стшщ !х кшьюсть - ввд 1 до 3, але частше 1.
За дослвдженням Г. В. Довгаля [3] кшьюсть соскошдоб-них м'язiв у дией коливаеться ввд 2 до 11, у дорослих - ввд 2 до 9. У дггей кшьюсть передшх соскоподiбних м'язiв може бути ввд 1 до 3, у дорослих 1-2; задшх соскоподiбних м'язiв у дией до 4-х, у дорослих - 3; кшьюсть медiальних соскоподiб-них м'язiв становить: 1-5 у дией та 1-3 у дорослих. Задш i медiальнi соскоподiбнi м'язи можуть бути також ввдсутш.
ШДЖЭИ Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #10, 2016
Деяю автори [6] вказують на те, що кiлькiсть соскоподiб-них м'язiв в кожному шлуночку у дггей до 1 року бшьша, зокрема вiд 4 до 8, шж у дiтей 5-7 роюв, де !х кiлькiсть ста-новить ввд 3 до 5.
Згвдно iнших даних лiтератури [21] найменша кiлькiсть соскоподiбних м'язiв трапляеться у дггей до 10 рокiв, а саме - 5 штук. Найдовшi та найтовстШ м'язи розмiщуються на переднш i заднiй стiнках лiвого шлуночка, а найкоротшi i найтоншi - на перегородцi з боку правого шлуночка. Чим бшьша кшьюсть соскоподiбних м'язiв, тим меншi вони за розмiрами. Максимальних розмiрiв соскоподiбнi м'язи у людини досягають до 40 роюв, незважаючи на те, що до 20 роюв вони вже остаточно сформоваш. Спiввiдношення дов-жини соскоподiбного м'яза до довжини шлуночка з вжом практично не змшюеться.
Оскiльки кiлькiсть соскоподiбних м'язiв лiвого шлуночка може варшвати, е необхвдним вiдзначити передню (зов-нiшню) та задню (внутрiшню) групи соскоподiбних м'язiв у його складь Заднiй соскоподiбний м'яз розташовуеться поблизу задньо! частини мiжшлуночковоl перегородки, переднш - на вшьнш бiчнiй стiнцi лiвого шлуночка [8]. 1снуе думка [12, 17], що кожний переднш i заднiй соскоподiбнi м'язи можуть роздшятися на декiлька соскоподiбних м'язiв.
Стулки клапана пiдтримуються сухожилковими струнами, що фжсуються до соскоподiбних м'язiв. У правому шлуночку трьом стулкам передсердно-шлуночкового (три-стулкового) клапана ввдповвдають 3 групи соскоподiбних м'язiв (передня, задня, перегородкова). Особливим соско-подiбним м'язом е переднш, який е важливою анатомiчною структурною частиною правого шлуночка. Вiд переднього соскоподiбного м'яза сухожилковi струни прямують до пе-редньо! i задньо! стулок тристулкового клапана. Вiд задньо-го соскоподiбного м'яза сухожилковi струни прямують до задньо! i перегородково! стулок клапана. Коли соскоподiбнi м'язи на мiжшлуночковiй перегородцi вiдсутнi, в таких ви-падках сухожилковi струни до передньо! i перегородково! стулки ввдходять прямо вiд стiнки шлуночка [1, 18].
На думку В. В. Соколова та Л. В. Литвиново! [19] на переднш стшщ правого шлуночка найчастше (74,5%) знахо-диться по 1 соскоподiбному м'язу. Разом з цим, трапляються 2 або 3 м'язи (25,5%). Ввд переднього соскоподiбного м'яза ввдходять до стулок 3-10 сухожилкових струн, частше ввд 5 до 10, i рвдше ввд 3 до 5. На заднш стшщ правого шлуночка частше спостерпаеться один соскождобний м'яз. Про-те у людей у 10% випадюв вш вiдсутнiй, а у 14,5% юльюсть м'язiв збiльшуеться до 4.
Кшьюсть соскоподiбних м'язiв, розташованих у правому шлуночку на мiжшлуночковiй перегородцi, непостшна. На-йчастiше (54,5%) в ньому виявляеться один або два малих соскоподiбних м'яза, що беруть початок у нижньому ввддШ мiжшлуночковоl перегородки, ввд яких сухожилковi струни прямують до задньо! i перегородково! стулок. У 37,3% випадкiв на мiжшлуночковiй перегородцi немае жодного соскоподiбного м'яза, i сухожилковi струни починаються безпосередньо ввд трабекул i пвдходять до вказаних вище стулок, рвдко (8,2%) е 2-5 соскоподiбних м'язiв. Кiлькiсть сухожилкових струн, що починаються ввд перегородкових соскоподiбних м'язiв, коливаеться ввд 1 до 10, частше 3-7 [7, 17].
Деяю вчеш [4, 5] спостерiгали в правому шлуночку переднш соскоподiбнiй м'яз, який ввдходить вiд вершвки сер-ця i мае практично вертикальний напрямок. З одного боку,
переднш соскошдобний м'яз направлений до передсерд-но-шлуночкового отвору, з другого боку, вш мае такий са-мий напрямок, як i м'язовi трабекули передньо! стiнки. Це доказуе участь соскоподiбних м'язiв у процесi регуляцп i за-крученнi току кровь
Дослвдження деяких авторiв [4, 6] показали, що у лiво-му шлуночку двом стулкам передсердно-шлуночкового (морального) клапана вiдповiдають частiше 2 соскошдоб-них м'язи. На внутрiшнiй поверхш передньо! стiнки лiвого шлуночка розташовуеться 1 переднш соскоподiбний м'яз, рвдше 3-5. З передшм соскоподiбним м'язом найчаслше пов'язано 10-20 сухожилкових струн, частше 5-10, якi при-кршлюються до шлуночкових поверхонь передньо! i задньо! стулок.
Внутрiшня поверхня задньо! стшки лiвого шлуночка вiдрiзняеться дрiбною сггкою м'язових трабекул i особливо сильним розвитком соскоподiбних м'язiв. Кiлькiсть остан-нiх коливаеться вiд 1 до 7 (1 соскоподiбний м'яз трапляеться у 40%; 2 соскоподiбнi м'язи - у 32%; 3 - у 15,5%; 4 - у 6,4%; 5-6 соскоподiбних м'язiв виявляються у 6,1% випадках). Iнодi спостер^аються соскоподiбнi м'язи, що мають декшь-ка верхiвок [23].
Згiдно даних науковщв [15] на переднiй стшщ лiвого шлуночка максимально трапляеться 2 соскоподiбних м'язи, на заднiй - 4. Кшьюсть соскоподiбних м'язiв у лiвому шлуночку вiд 1 до 6. У правому i лiвому шлуночках на однiй i тiй самiй стiнцi серед декшькох соскоподiбних м'язiв е один основний, а iншi додатковi.
В шлуночках серця найбшьш виражений завжди один соскоподiбний м'яз, iншi значно тонш^ коротшi, iнколи вi-докремлюються ввд основних. Однак в групах соскоподiбнi м'язи функцiонують, як единий утвiр. Якщо соскоподiбнi м'язи малi, то вони можуть зростатися в один соскошдоб-ний м'яз. В обох випадках вони забезпечують нормальну функщю клапанного апарату серця [17].
Ва соскоподiбнi м'язи представляють собою единий складовий комплекс i в нормi вони працюють синхронно. Це пвдтверджуеться наявнiстю багатьох зв'язюв мiж ними, якi складаються не тшьки з фiброзних, але i м'язових волокон. Соскоподiбнi м'язи з'еднаш один з одним i з стiнкою шлуночкiв фiброзними, м'язовими та фiброзно-м'язовими перегородками, а за допомогою сухожилкових струн вони з'еднаш зi стулками передсердно-шлуночкових клапанiв. Така конструкщя сприяе фiксацil соскоподiбних м'язiв, пе-решкоджае перерозтягуванню стiнки шлуночка i зумовлюе повне i одночасне скорочення мюкарда шлуночкiв [6].
Виявлено, що ^м основних соскоподiбних м'язiв можуть бути вiд 1 до 4 додаткових соскошдобних м'язiв рiзноl форми [8].
Розмiри соскоподiбних м'язiв залежать вiд вiку i вiд !х розташування на рiзних стiнках шлуночка. Найбiльшими е передш соскоподiбнi м'язи, а найменшими - медiальнi. У дiтей довжина переднього соскоподiбного м'яза становить 0,6-2 см, заднього - 0,3-1,4 см, медiальний соскоподiбний м'яз мае довжину 0,2-0,8 см. Ввдзначаеться також статевi ввд-мiнностi у довжинi соскоподiбних м'язiв шлуночкiв серця, зокрема, у хлопчиюв вони довшi на 0,1-0,5 см. Соскоподiбнi м'язи лiвого шлуночка бшьш масивнi нiж соскоподiбнi м'язи, що локалiзуються у правому шлуночку [2].
Середня довжина переднього соскоподiбного м'яза лiво-го шлуночка дорослих людей становить 29,28 мм, заднього соскоподiбного м'яза - 20,05 мм. У правому шлуночку пе-
Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #10, 2016 Ш11Ж9И
реднш соскоподiбний м'яз мае довжину - 24,12 мм, довжина заднього становить - 17,71 мм, а перегородкового - 9,66 мм [6].
Соскошдобш м'язи складають обов'язковий структур-ний компонент серця, але ïx будовi i топографй' притаманнi шдиввдуальшсть. В одних випадках вони коротю та потов-щенi, в шших - довгi та тонкi; вони можуть бути нерозга-луженi та розгалужеш. ïx кiлькiсть рiзна, але ïx функщя, як обов'язковоï структури двостулкового та тристулкового клапанiв серця незмшна. Крiм конусоподiбноï i цилшдрич-ноï форм трапляються соскоподiбнi м'язи складноï непра-вильноï форми, яю в свою чергу можуть бути множинш i поодинокi [3, 15]. В лiтературi е данi про форму соскоподiб-них м'язiв, що характерна для кожного iз шлуночюв: форма трикутника характерна для правого шлуночка, у лiвому шлуночку трапляються соскоподiбнi м'язи конусоподiбноï та цилшдрично!' форми [1, 4].
Велию соскоподiбнi м'язи мають до трьох шжок, якi ввд-ходять ввд стшки серця та в бшьшост випадкiв одну, максимум двi головки, вiд яких вiдxодять суxожилковi струни. В лiвому шлуночку середня ввдстань вiд верх^вки переднього соскоподiбного м'яза до волокнистого кiльця складае 25 мм, а ввд заднього - 29,5 мм [13, 20].
В правому шлуночку трапляються соскоподiбнi м'язи трикутно!' форми i багатоголов^ а ïx основа мае 3 i бшьше нiжок. В цьому випадку ввд них ввдходить бшьша кшьюсть сухожилкових струн, що визначае бшьш надшний контакт соскоподiбниx м'язiв зi стулками клапана i сприяе бшьш продуктивнш роботi всього клапанного комплексу. В правому шлуночку соскоподiбнi м'язи коротшi i тоншi нiж у лiвому [13].
Розташування соскоподiбниx м'язiв по вiдношенню до стшок лiвого шлуночка серця [5, 11] може бути бiчним i центральним. При бiчному розташуваннi соскождобш м'язи вiдxодять вiд бiчноï стшки або поблизу не". При центральному розташуванш соскоподiбнi м'язи ввдходять ввд передньоï стiнки i можуть бути ввддалеш на рiвну ввдстань, як ввд мiжшлуночковоï перегородки, так i ввд бiчноï стiнки. Розташування соскождобних м'язiв пов'язане з ïx кшьюстю. Поодинокi соскоподiбнi м'язи мають, як правило, централь-не розташування. 1з збiльшенням ïx кiлькостi змшюеться ïx локалiзацiя. В основному соскоподiбнi м'язи займають бiч-не положення. В правому шлуночку переважае центральне положення соскошдобних м'язiв. Найбiльшi соскоподiбнi м'язи передньоï стiнки правого шлуночка цилiндричноï форми, рвдше складн^ неправильноï форми, як правило ба-гатоголовi.
По даним авторiв [2, 6, 20] соскоподiбнi м'язи мають рiз-ну будову. В залежност вiд цього ïx роздшили на три групи: 1) ва три частини соскоподiбного м'яза злились на великш вiдстанi; 2) одна частина соскоподiбного м'яза окрема, а двi з'еднанi; 3) ва три частини соскоподiбного м'яза роздшеш.
За гiстологiчною будовою соскоподiбнi м'язи представ-ляють собою продовження м'язовоï тканини шлуночкiв серця. Вони складаються iз верх^вки, тiла та основи. Тшо ут-ворене м'язовою тканиною, а верxiвка - сполучною тканиною. Як основш, так i додатковi соскоподiбнi м'язи мiстять чисельш колагеновi волокна, якi проростають у м'язове тшо [14].
За даними пстолопчних дослвджень соскоподiбнi м'язи лiвого шлуночка утворенi волокнами внутрiшнього, серед-нього та зовнiшнього шарiв мюкарда шлуночкiв. М'язовi
серцевi волокна зовшшнього поздовжнього шару мiокарду шлуночкiв переходять до складу середнього i внутршнього шарiв не тiльки в дшянщ верх^вки, але i в основi та в дiлянцi шлуночкових борозн. 3i сторони верxiвки шлуночка м'язовi пучки внутрiшнього поздовжнього шару мюкарда входять у соскоподiбнi м'язи прямолшшно, а iз середнього i зовшшнього - пвд кутом. У складi соскоподiбниx м'язiв волокна з уах трьох шaрiв мiокарда приймають поздовжнш напрямок [7, 16].
Верxiвкa соскоподiбного м'яза побудована зi сполучноï тканини, волокна якоï проростають у м'язову тканину тша i щiльно з'еднуються зi сполучнотканинним каркасом не тiльки тша соскоподiбного м'яза але й з уам мiокaрдом [2].
Згiдно даних П. И. Лобко [7] у нижнш третиш соско-подiбниx м'язiв спостерiгaеться маса м'язових пучкiв, яю мають поперечний напрямок i тшьки по периферiï соско-подiбниx м'язiв пучки мають поздовжню орiентaцiю. В середнш третинi соскоподiбниx м'язiв поздовжш м'язовi пучки розмiщуються переважно по периферп i прямують до верх^вки, а поперечнi м'язовi пучки займають бшьш центральне положення. У верхнш третиш верxiвки соско-подiбниx м'язiв центральне положення також займають поперечно направлен м'язовi пучки, а периферш займають поздовжнi. Поздовжнi м'язовi пучки орiентовaнi назу-стрiч один до одного з утворенням дугоподiбноï структури в дшянщ верxiвки соскоподiбного м'яза. Поздовжнi м'язовi пучки виявляються не тшьки по периферп соскошдобних м'язiв, але й в бшьш глибоких дшянках. В центрi соско-подiбниx м'язiв знаходяться переважно поперечно орiенто-вaнi пучки серцевих м'язових волокон, а навколо них поздовжш. На поздовжшх зрiзax соскоподiбниx м'язiв в деяких випадках спостерпаеться дугоподiбний xiд пучкiв серцевих м'язових волокон не тшьки в дшянщ верxiвки, але й у тШ м'яза та його середнш i нижнш третинах. В шших випадках в дшянщ верxiвки соскоподiбниx м'язiв виявлеш поздовжнi м'язовi пучки, яю поступово наближуються один до одного, утворюючи гострий кут, ввдкритий до основи соскошдобно-го м'яза, що говорить про продовження поздовжшх i косих пучюв у суxожилковi струни. О^м дугоподiбного розташування м'язових пучюв, виявлених на поздовжшх зрiзax соскоподiбниx м'язiв, тaкi ж сaмi пучки трапляються пооди-ноко й на поперечних зрiзax.
Соскоподiбнi м'язи правого передсердно-шлуночково-го клапана утворюються м'язовими волокнами з уах трьох шaрiв мюкарда. 1з внутрiшнього шару верх^вки шлуночка м'язовi пучки направлеш у соскоподiбнi м'язи прямолiнiй-но, а iз середнього i зовшшнього - пвд кутом. У склaдi самих соскоподiбниx м'язiв пучки волокон мають поздовжнш напрямок [2].
Нервовi сплетення соскошдобних м'язiв обох шлуноч-кiв були виявленi в субендокaрдiaльному шaрi, у склaдi яких траплялись адренерпчш i xолiнергiчнi нервовi волокна, орiентовaнi по ходу проввдних кaрдiомiоцитiв i крово-носних судин [19].
Висновки. Отже, лггературне дослвдження свiдчить про те, що вчеш й нaдaлi зaцiкaвленi вивченням морфологiчноï будови соскоподiбниx м'язiв, що зумовлено високою частотою серцево-судинних захворювань, яю можуть призвести до швалвдносл та смерта людини. Проте наявш дaнi потре-бують доповнення та уточнення щодо мiкроскопiчноï будови соскоподiбниx м'язiв.
ШДЖЭИ Wschodnioeuropejskie Czasopismo Naukowe (East European Scientific Journal) #10, 2016
Список лггератури:
1. Анатомия сосочковых мышц и сухожильных нитей у плодов / В.А. Козлов, Г.В. Довгаль, В.Ф. Шаторная [и др.] // Материалы IV международного конгресса по интегративной антропологии. - СПб, 2002. - С. 171-172.
2. Габченко А.К. Анатомо-гистологическое строение сосочковых мышц сердца человека у плодов и новорожденных /
A.К. Габченко, Р.Р. Мартышева // Морфолопя. - 2008. - Т. 133, №2. - С. 28-29.
3. Довгаль Г.В. Особливост розвитку i будови папшлярно-трабекулярного апарату серця людини в онтогенеза дис. ... канд. мед. наук : 14.03.01 / Г.В. Довгаль. - Дншропетровськ, 2001. - 137 с.
4. Зозуля О.С. Закономiрностi розвитку та будови передсердно-шлуночкових клапашв серця в пре- i постнатальному онтогенеза дис. ... канд. мед. наук : 14.03.01 / О.С. Зозуля. - Дншропетровськ, 2007. - 147 с.
5. Костиленко Ю.П. Трабекулярные образования и сухожильне хорды левого желудока сердца человека / Ю.П. Ко-стиленко, А.П. Степанчук // Вюник морфологи. - 2010. №16(1). - С. 66-70.
6. Лобко П.И. Вариантная анатомия рельефа внутренней поверхности желудочков сердца человека/ П.И. Лобко, А.Р. Ромбальская // КлШчна анатомiя та оперативна хiрургiя. - 2005. - Т. 4, №1. - С. 61-64.
7. Лобко П.И. Микроскопическая анатомия мясистых трабекул, сосочковых мышц и сухожильных хорд желудочков сердца человека / П.И. Лобко, А.Р. Ромбальская // Клшчна анатомiя та оперативна шрурпя. - 2010. - Т. 9, №1. - С. 60-63.
8. Лобко П.И. Топография внутрижелудочковых образований сердца человека / П.И. Лобко, А.Р. Ромбальская // Актуальные вопросы оперативной хирургии и клинической анатомии: материалы Междунар. науч.-практ. конф., посвящ. 50-летию кафедры оперативной хирургии и топографической анатомии. - Гродно, 2011. - С. 132-135.
9. Марченко С.П. Хирургическая анатомия митрального клапана / С.П. Марченко // Грудная и сердечнососуде-стая хирургия. - 2005. - №5. - С. 11-15.
10. Марченко С.П. Хирургическая анатомия трикуспидального клапана / С.П. Марченко // Патология кровообращения и кардиохирургия. - 2007. - №2. - С. 7-12.
11. Особенности строения клапанного аппарата сердца / В.А. Козлов, В.Ф. Шаторная, Е.С. Зозуля [и др.] // Вюник морфологи. - 2003. - Т. 9, №2. - С. 163-165.
12. Особенности строения трабекулярного отдела желудочковых камер в норме и при врожденных пороках сердца /
B.А. Васильев, Н.В. Житнева, Л.В. Васильева [и др.] // Актуальш питання морфологи: науковi пращ III нащонального кон-гресу анатомiв, пстолопв, ембрюлопв i топографоанатомiв Украши. - Тернопшь, 2002. - С. 46-47.
13. Ромбальская А.Р. Варианты строения и топография сосочковых мышц желудочков сердца человека / А.Р. Ромбальская // Научная организация деятельности анатомических кафедр в современных условиях: материалы междунар. на-уч.-практ. конф. рук. анатом. ин-тов вузов СНГ и Вост. Европы, посвящ. 75-летию УО «Витеб. гос. ордена Дружбы народов мед. ун-т». - Витебск, 2009. - С. 241-243.
14. Ромбальская А.Р. Дугообразные морфологические конструкции в системе клапанного аппарата сердца человека / А.Р. Ромбальская, П.И. Лобко // Здравоохранение. - 2011. - №6. - С. 16-20.
15. Ромбальская А.Р. К вопросу о классификации сосочковых мышц желудочков сердца человека / А.Р. Ромбальская, П.И. Лобко, Т.А. Шевчук // Актуальные вопросы морфологической диагностики заболеваний: материалы Респ. науч.-практ. конф. - Витебск, 2010. - С. 122-125.
16. Ромбальская А.Р. Микроскопическая анатомия внутрижелудоч-ковых образований сердца человека / А.Р. Ром-бальская // Морфология. -СПб.:Эскулап. - 2010. - Т. 137, №4. - С. 164.
17. Ромбальская А.Р. Особенности отхождения сухожильных нитей от сосочковых мышц в желудочках сердца человека / А.Р. Ромбальская // Актуальные вопросы морфологии: [сборник трудов Международной практической конференции / под ред. проф. Е.С. Околокулака]. - Гродно: ГрГМУ, 2008. - С. 99-100.
18. Ромбальская А.Р. Строение внутрижелудочковых образований сердца человека / А.Р. Ромбальская // Здравоохранение: научно-практический ежемесячный журнал Министерство здравоохранения Республики Беларусь. -2009. - №11. - С. 14-19.
19. Соколов В.В. Особенности ангиоархитектоники сосочковых мышц и сухожильных хорд сердца человека / В.В. Соколов, Л.В. Литвинова // Архив анатомии. - 1995. - Т. 88, №5. - С. 27-34.
20. Степанчук А.П. Морфометрические исследования передсердно-желу-дочкових клапанов в норме / А.П. Степанчук // Вюник проблем бюлоги i медицини. - 2012. - Т. 1(94), №3. - С. 162-165.
21. Степанчук А.П. Морфометрическое исследование сосочковых мышц сердца человека / А.П. Степанчук // Морфо-лопя на сучасному етат розвитку. - 2012. - №3. - С. 174-176.
22. Степанчук А.П. Особенности конфигурации внутриполостных образований правого желудочка сердца человека / А.П. Степанчук // Сви медицини та бюлоги. - 2011. - №3. -С. 78-83.
23. Development of the papillary muscles of the mitral valve: morphogenetic background of parachute-like asymmetric mitral valves and other mitral valve anomalies / P.W. Osthoek, А.С. Wenink, L.J. Wisse [et al.] // Journal of Thoracic & Cardiovascular Surgery. - 1998. - Vol. 116, №21. - Р. 36-46.
24. Gusukuma W.L. Chordae tendineae architecture in the papillary muscle insertion / W.L. Gusukuma, J.C. Prates, R.L. Smith // Int. J. Morphol. - 2004. - Vol. 22(4). - P. 267-272.
