CC BY
8ВНУТР1ШНЬОШЛУНОЧКОВ1 УТВОРИ СЕРЦЯ ЛЮДИНИ В ОНТОГЕНЕЗ1
Семенюк Тетяна Олексивна
кандидат медичних наук, асистент кафедри гктологи, цитологи та ембрюлоги, Вищий державний навчальний заклад Украни «Буковинський державний медичний ушверситет»
Малик Юлiя Юривна кандидат медичних наук, асистент кафедри гктологи, цитологи та ембрюлоги, Вищий державний навчальний заклад Украни «Буковинський державний медичний ушверситет» Пентелейчук Наталiя Петрiвна кандидат бюлогЫних наук, асистент кафедри гктологи, цитологи та ембрюлоги, Вищий державний навчальний заклад Украни «Буковинський державний медичний ушверситет»
INTRAVENTRICULAR STRUCTURES OF THE HUMAN HEART IN ONTOGENESIS
Semeniuk T.O., Candidate of Medical Sciences, assistant of the department of histology, cytology and embryology, Higher State Educational Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University»
Malyk Yu.Yu., Candidate of Medical Sciences, assistant of the department of histology, cytology and embryology, Higher State Educational Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University»
Pentelejchuk N.P., Candidate of Biological Sciences, assistant of the department of histology, cytology and embryology, Higher State Educational Establishment of Ukraine «Bukovinian State Medical University»
АНОТАЦ1Я
Дана оглядова статтямктить результати наукових до^джень втчизняних та закордонних науковцв, ят займа-лись вивченням рельефу шлуночтв серця людини. Подальше вивчення даного питання з метою отримання комплексно1 морфологiчноï картини шлуночтв серця дасть можливкть тдвищити та удосконалити методи лтування вадрозвит-ку та захворювань серця, тому що саме цього потребуе практична медицина сьогодення.
ABSTRACT
The present review article contains the results of the scientific researches of our country and foreign scholars which studied the relief of the ventricles of the human heart. The further study of this problem will give the possibility to receive the complex morphological picture of the heart ventricles that will permit to increase and to improve the methods of the treatment of the congenital malformations and heart diseases. The practical medicine of today needs in this.
Ключовi слова: шлуночки серця, соскоподiбш м'язи, м'язовi трабекули.
Keywords: ventricles of the heart, papillary muscles, muscular trabeculae.
Вступ. У зв'язку iз зростаючою необхщшстю бшьш гли-бокого вивчення етюлогп i патогенезу захворювань сер-цево-судинно! системи, тзнання мехашзмiв, що лежать в основi цих сташв, збшьшуеться штерес до фундамен-тальних дослщжень структурно-функцюнальних особли-востей внутршнього рельефу шлуночюв серця людини у нормь Внутршнш рельеф шлуночюв серця представляе собою складну пристшкову конф^урацш, що утворена чисельними утворами, яю виступають у !х порожнину [8]. В даний час добре ввдомими серед внутршньо-шлу-ночкових утворiв е м'язовi трабекули, сосочковi м'язи i сухожилковi струни. При цьому, якщо двi останш фор-ми цих утворень знаходять певну функцюнальну оцшку, то м'язовi трабекули розглядаються тшьки з анатомiчноi точки зору, як невпорядкований рельеф внутршньо! по-верхш шлуночюв серця. Завдання ускладнюе вщсутшсть точних геометричних даних про конф^урацшш особли-восл внутршньо-шлуночкових утворiв в структурi серця [12]. Отримання комплексно! морфолопчно!' картини внутршнього рельефу шлуночюв серця людини у нормi стане вагомим теоретичним п^рунтям у застосуванш в практичнш кардюлогп та кардюхiрурrii сьогодення [1, 3].
Важлив^ть вивчення анатомп серця плода людини пов'язано з удосконаленням методiв пренатально! дiагно-стики. Останшм часом плщ розглядають з позицп пащен-та, якому вже в пренатальному перiодi проводять лжу-вання деяких захворювань i навиь шрурпчну корекцш внутршньоутробних аномалш.
Основна частина. Костиленко Ю.П., Степанчук А.П. [4], вивчаючи злшки порожнини лiвого шлуночка, вия-вили, що внутршнш рельеф представлений глибокими борознами та гребшцями, що мають достатньо виразний правостороннш стральний хвд з великою стрiмкiстю вит-юв вiд верхiвки серця до його основи. Виключенням е пере-городкова поверхня, де витки поступового згладжуються в напрямку до аортального конуса, де вони цшком вiд-сутш. Враховуючи те, що данi утвори е домшуючими та е схожими мiж собою, доцiльно називати створений рельеф фоновим, всупереч ввдомим даним лиератури, де вони мають назву м'язових трабекул. О^м фонового рельефу на !х фонi виявляються iншi м'язово-ендокардiальнi утвори, зокрема, сухожилковi струни, соскоподiбнi м'язи, якi шдиввдуально варiюють у кiлькостi, формi та розмiрах, а також м'язовi перекидш перекладинки округло! форми,
що з'еднують мiж собою соскоподiбнi м'язи, або закшчу-ються у товщi мiокарду. OcTaHHi у лiтературi ввдом^ як не-справжш, або аномальш струни.
Степанчук А.П., Костиленко Ю.П. [12], зробивши аналiз результатiв проведених дослщжень, подiлили вну-трiшньо-порожнистi утвори шлуночюв серця на двi категорий ендокардiальнi та мiоендокардiальнi утвори. Першу категорш складають похiднi ендокарда, зокрема, сосочко-во-клапаннi сухожилковi струни та неклапанш сухожил-ковi струни, що у лiтературi вiдомi як несправжш струни. До друго! категорп вiднесли бiльш товстi мiоендокaрдiaль-ш тяжi, якi мають властивiсть скорочуватись: соскоподiбнi м'язи, м'язовi трабекули, м'язовi перекиднi перекладинки, мiжстiнковi трабекулярнi перетинки. Останш були вияв-ленi тальки у порожнинi правого шлуночка.
М'язовi трабекули е однieю з важливих складових серця. Варiанти в !х будовi залежать вiд шдиввдуальних мор-фогенетичних особливостей органiзму, i тим бiльше, вiд формування !х в процесi пре- i постнатального онтогенезу
[9].
У дослщженнях Васильево! Л.В. [2] всерединi порож-нин шлуночюв ембрiонiв 3-4 тижнiв м'язовi трабекули густо переплетенi мiж собою у виглядi мереж. Трабекули формуються з середнього шару мiокарда i проникають в порожнину шлуночкiв у виглядi тяжiв, язичкiв i валиюв. У п'ятимiсячного плода вiдбуваеться поступове ущшьнен-ня м'язових пучкiв, поява мiж ними прошаркiв сполучно! тканини i утворення великих трабекул i соскоподiбних м'язiв шляхом злиття дрiбних перекладин. У постнаталь-ному перiодi трабекули набувають бiльш рiвних контурiв, в них збiльшуеться кiлькiсть сполучно! тканини. Так, у но-вонароджених добре виражена сггчаста будова м'язових трабекул, розташованих в один шар, контури !х нерiвнi. Така будова пов'язана з наявшстю у плода плацентарного кровообпу. Але так як при народженш вiдбуваеться переход вiд плацентарного типу кровообiгу до дефши-тивного, природне навантаження на серце збшьшуеться, у зв'язку з чим штенсифжуеться рiст мiокарда i наростае число м'язових трабекул. Збшьшення кiлькостi останнiх i розмiрiв м1жтрабекулярних просторiв пов'язанi не тiльки з ростом мюкарда шлуночкiв, а й з рiзким збiльшенням внутрiшньо-серцевого i загального артерiального тиску i змшою гемодинамiчних параметрiв, як в самому серщ, так i поза ним. До третього року життя дитини кшьюсть м'язових трабекул збшьшуеться, вони розгалужуються, набувають бшьш рiвних контурiв, утворюють багатошаровi мереж^ особливо в нижнiх третинах шлуночюв [9].
У мiру старiння оргашзму трабекулярна сiтка як би згладжуеться i до 70 рокiв зберпаеться переважно у верхiвках шлуночкiв. Щ процеси пов'язанi iз загальною атрофiею кардiомiоцитiв в похилому i старечому вщ i збiльшенням вмiсту сполучно! тканини в трабекул [9].
Розрiзняють декiлька типiв м'язових перекладин. Так, Trader-Mentuch Astrid [21], вивчивши матерiали 100 люд-ських сердець, видшив в основi правого шлуночка 3 типи перекладин, що проходять перпендикулярно до гирла ле-геневого стовбура: А - широк перекладини, плосю з дрiб-ними просторами мiж ними; В - схожi на А, але при досяг-неннi стулок тристулкового клапана пщходять паралельно
до фiброзного кiльця; С - тонкi, дрiбнi перекладини з вузь-кими, глибокими просторами мiж ними. За даними того ж автора на переднш стшщ правого шлуночка частiше зу-стрiчаеться тип А, рiдше В, а на заднш частiше С.
1снуе ще така класифiкацiя трабекулярно! сiтки (Йол-кiн Н.1., 1972): 1 - дрiбнопетлиста - товщина трабекул 2-3 мм; 2 - середньопетлиста - товщина трабекул 3-5 мм; 3 -крупнопетлиста - товщина трабекул 6-10 мм [9].
Ромбальська А.Р. [8] у питанш орiентацi! м'язових трабекул встановила, що на станках шлуночюв вони мають спiралеподiбну орiентацiю на переднш стшщ справа налiво, на заднш - злiва направо.
Проведет дослвдження Лобко П.1. та Ромбальско! А.Р. [5] доповнили макроскотчну характеристику м'язових трабекул, зокрема, у лiвому шлуночку верхнi 2/3 передньо! та задньо! стiнок мiстять середньопетлисту трабекуляр-ну атку. Верхнi 2/3 медiально! станки е гладкими. Нижня 1/3 уах стiнок вкрита дрiбнопетлистою трабекулярною аткою. М'язовi трабекули у нижнiй 1/3 лiвого шлуночка з'еднанi мiж собою переважно сухожиловими перетин-ками, у верхнш та середнiй третинах - переважно сухо-жилково-м'язовими. Трабекулярна сггка е багатоярусною, при цьому найбшьш виразним е внутрiшнiй ярус. М'язовi трабекули передньо! стiнки лiвого шлуночка превалюють за сво!ми розмiрами над м'язовими трабекулами задньо! стшки. У правому шлуночку верхш 2/3 передньо! та задньо! стшок м^тять великопетлисту трабекулярну атку. Верхш 2/3 перегородково! стшки е гладкими. Нижня 1/3 уах станок вкрита середньопетлистою трабекулярною аткою. М'язовi трабекули з'еднаш мiж собою сухожилко-вими та сухожилково-м'язовими перетинками з перева-жанням м'язових. Трабекулярна атка е багатоярусною (як правило - 5, але часлше вщзначаеться до 3-х яруав) [6], при цьому нaйбiльш виразним е внутршнш ярус. Кiль-юсть ярусiв менша у порiвняннi iз лiвим шлуночком. На переднiй стшщ м'язовi трабекули бiльшi по довжиш, але меншi по ширинi за трабекули задньо! стшки.
У робота Лобко П.1. та Ромбальско! А.Р. [6] вщзначено, що при пстолопчному дослвдженш спостерiгaвся харак-терний напрямок пучюв кaрдiомiоцитiв при втручaннi трабекул у основу соскоподiбного м'яза, зокрема поздовж-нi пучки кaрдiомiоцитiв розташоваш в бiльшостi по пери-ферп м'язово! трабекули i прямують назус^ч однi одним формуючи бaгaтосхiдчaстi аркади у товщi соскоподiбного м'яза. У нижнш 1/3 соскоподiбного м'яза розташовуються дугоподiбнi пучки кaрдiомiоцитiв. Бiльш довп пучки прямують дaлi, з'еднуючись дугоподiбно iз м'язовими пучками сусвдшх м'язових трабекул та соскоподiбних м'язiв однiе! групи. Iнодi в основi соскоподiбних м'язiв спостерi-гаються мiжтрaбекулярнi щiлини. Також встaновленi осо-бливостi орiентaцi! пучкiв кaрдiомiоцитiв в товщi соско-подiбного м'яза у ввдповщноста до його довжини, зокрема, у нижнш, середнш та верхнш третинах орiентaцiя пучкiв в бшьшоста е поперечною, а по периферп - поздовжньою. У дiлянцi вершвки соскоподiбного м'яза поздовжньо-орiен-товaнi пучки кардюмюцитав прямують нaзустрiч один одному з утворенням дугоподiбно! структури. Даш дуго-подiбнi конструкцй' спостерiгaлись у товщi соскоподiбних м'язiв по всш !х довжинi.
Степанчук А.П. [11] у сво!х дослвдженнях виявила м'я-зовi перекиднi перекладинки, серед яких розрiзняють: мiжтрабекулярнi, сосочково-трабекулярнi, мiжсосочковi та анулярно-трабекулярш. У правому шлуночку виявлено подiбнi утвори, що зв'язують мiж собою протилежнi станки по боках конуса легеневого стовбура - мiжстiнковi тра-бекулярнi перекладинки.
Соскоподiбнi м'язи е частиною функцiонального клапанного комплексу i е його активним i важливим компонентом, що вщграе значну роль в робота шлуночюв серця. 1х розмiри, форма, положення, кiлькiсть стулкових су-хожилкових струн, що крiпляться до них, а також м^ця прикршлення стулкових та аномальних струн, впливають на узгоджену роботу передсердно-шлуночкових клапашв i функцiональну однорiднiсть шлуночкiв серця.
Питання макроскотчно! будови соскоподiбних м'язiв висвiтленi у роботi Лобко П.1. та Ромбальско! А.Р. [5], а саме, юльюсть !х у лiвому шлуночку коливаеться вiд одного до шести, що суперечить даним класичного варiанту, який найчасташе трапляеться у лггератур^ в якому кшьюсть соскоподiбних м'язiв дорiвнюе юлькоста стулок. На переднiй стiнцi лiвого шлуночка максимальна кiлькiсть соскоподiбних м'язiв складае - 2, на заднш - 4, при цьо-му серед деюлькох м'язiв виявлено одну - основну, iншi вважаються додатковими. Соскоподiбнi м'язи з'еднанi мiж собою та з стшкою шлуночка сухожилковими, м'язовими та сухожилково-м'язовими перетинками, а зi стулками передсердно-шлуночкового клапана - за допомогою су-хожилкових струн. Соскоподiбнi м'язи лiвого шлуночка мали конусождобну або цилiндричну форму. Великi за розмiром соскоподiбнi м'язи мали до 3-х шжок та тiльки одну (максимум двО головки. У робота Ромбальско! А.Р. [10] описано, що соскоподiбнi м'язи правого шлуночка мали трикутну форму, три та бшьше шжок та багато головок. Вони е коротшими та тоншими за подiбнi у лiво-му шлуночку. Розташування соскоподiбних м'язiв у лiво-му шлуночку може бути бiчним та центральним, а також серединним [8]. Це пов'язано з юльюстю соскоподiбних м'язiв, тобто поодиною м'язи мають центральне розташування. Зi збiльшенням кiлькостi м'язiв домшуе бiчне розташування.
Залежно вiд кiлькостi сухожилкових струн, сухожил-кових та м'язових перетинок виявляеться стутнь фiксацii соскоподiбного м'яза: в разi, якщо дат сполучнотканинш структури багаточисельнi - фжсащя вважаеться сильною (++), якщо сполучнотканинш структури поодиною - слаб-кою (+) [10].
Ромбальська А.Р. описуе двi форми груп соскоподiбних м'язiв: перша - компактна (коли соскоподiбнi м'язи при-лягають один до одного, мають спшьш корiння, з'еднаш багаточисельними перетинками бiля основи та по !х дов-жинi); друга - дисперсна форма (коли соскоподiбнi м'язи дещо ввддалеш один ввд одного та з'еднанi поодинокими перетинками в основi або у середнш третинi). По вигляду виявлено дугоподiбну форму соскоподiбного м'яза та трикутну у двох варштах. По будовi та джерелу формування запропоновано: однокоренев^ багатокореневi, одноголовi та багатоголовь
Степанчук А.П. [11] при морфометричному методi до-
слiдження встановила, що у правому шлуночку загальна юльюсть соскошдобних м'язiв варiюe вiд 3 до 7. 1х форма - конусоподiбна, цилiндрична та трикутна. Найбшьшими е переднi, а найменшими - перегородковi соскоподiбнi м'язи. Поодинокi соскоподiбнi м'язи е бiльшими за додат-ковi. У лiвому шлуночку юльюсть м'язiв варiюе вiд 2 до 8. 1х форма цилiндрична та конусоподiбна. Множиннi со-скоподiбнi м'язи е тоншими за поодиною. Передш соско-подiбнi м'язи е довшими за заднi.
Фомiн А.М. у сво!х дослiдженнях[13] довiв наявнiсть рiзко вираженого поздовжнього м'язового шару в стшщ артерiй соскоподiбних м'язiв серця людини. Це свiдчить про неможлив^ть закриття просвiта судини при тдви-щеннi зовнiшнього тиску на стшку судини. В дiлянцi верх1вки соскоподiбних м'язiв наявнiсть такого потуж-ного м'язового i сполучнотканинного футляра запобпае закриттю просвiту судин пiд час тдвищення тиску в по-рожнинах шлуночюв. Це зумовлюе можливiсть току кровi в даних артерiях пщ час систоли серця.
Якiмов А.А. [15] дослвджував соскоподiбнi м'язи мiжшлуночковоi перегородки у серцях плодiв людини 1728 тижнiв та дшшов висновку, що у правому шлуночку зазвичай було 5-7 соскоподiбних м'язiв iз домiнуванням соскоподiбних м'язiв у вщдШ притоку, де в середньому траплялось два соскоподiбних м'язи. У вщдШ вiдтоку розташовувався медiальний сосочковий комплекс, де го-ловним соскошдобним м'язом був м'яз Ланцiзi. Соско-подiбнi м'язи мали монолiтну основу (91,9 %). У 7,6 % спостережень ввдзначалося розщеплення основи, що фор-мувалося внаслiдок злиття двох та трьох м'язових трабе-кул. Видшено вiльнi та прикрiпленi соскоподiбнi м'язи.
Gunnal S.A., Wabale R.N., Farooqui M.S. [16] дослiдили соскоподiбнi м'язи мiтрального клапанного комплексу i пiдвели пiдсумок, що класичний варiант наявностi двох соскоподiбних м'язiв спостер^аеться рiдко, у бiльшостi випадкiв соскошдобш м'язи складали групи: двi, три або чотири. Соскошдобш м'язи варшвали за формою, серед яких вщзначено: конiчну, пiрамiдну, вiялоподiбну та з широкою верхiвкою. Також звертаеться увага на морфо-логiчнi особливостi соскоподiбних м'язiв, зокрема, соско-подiбнi м'язи спостер^аються iз розщепленням у основi та загальною головкою, однiею основою та роздшеною головкою, з малими виростами соскошдобних м'язiв, довп соскоподiбнi м'язи, соскоподiбнi м'язи iз перфорацiями та соскоподiбнi м'язи, основа яких кршиться до великого м^тка. По розташуванню соскоподiбнi м'язи у бшьшоста випадкiв спостерiгались у середнш третиш шлуночка, у 5 % спостережень вони розташовувались у верхнш третинi шлуночка.
Parvatha Priya та ствавтори [20] дослiджували морфо-логiчнi варiацii переднього соскоподiбного м'яза правого шлуночка. У результатах дослвдження вiдзначено, що да-ний cоскоподiбний м'яз е найдовшим серед уах сосоко-подiбних м'язiв. Зазвичай переднiй соскоподiбний м'яз мае одну головку, але двi головки часташе трапляються у передньому м'яз^ а три головки бшьш характернi для за-днього м'яза.
Наrsha B.R. у своiх роботах по дослщженню соско-подiбних м'язiв тристулкового клапана вказуюе, що кiль-
Ш5скойтоеигорв15к1е Сха$ор1$шо Шыкоме (Еа$1Еигореап 8аепН{к ¡оигпа!) | NAUKIMEDYCZNEINAUKIOZDROWIU # 9,2016
юсть задшх соскоподiбних м'язiв спостерпаеться вiд 0 до 7, переважно 2 (39,6 %). Ввдзначеш морфометричш данi висоти заднього соскоподiбного м'яза: висота становила 1,05 ± 0,37 см, ширина - 0,63 ± 0,17 см та товщина - 0,5 ± 0,11 см. [16]. У робота [17] доповнено дат, щодо передньо-го соскоподiбного м'яза у складi тристулкового клапана. Зокрема, у 96 % випадюв переднш соскоподiбний м'яз ви-явлено у кшькоста вiд 1 до 3. Його висота становила 1,49 ± 0,44 см, ширина - 0,82 ± 0,21 см та товщина - 0,64 ± 0,15 см. У робота по дослщженню перегородкового соскошдобного м'яза тристулкового клапана серця людини [19] вщзначе-но, що перегородковий соскоподiбний м'яз трапляеться у кшькоста вщ 0 до 2, часташе - 1. Що стосуеться морфоме-тричних даних перегородкового соскошдобного м'яза, то у роботi представлен наступнi цифри: висота - 0,7 ± 0,22 см, ширина - 0,48 ± 0,16 см та товщини - 0,34 ± 0,12 см.
У робота Лобко П.1. та Ромбальско! А.Р. [6] доведено участь у формуванш соскошдобного м'яза декiлькох м'я-зових трабекул, що прямують в основу соскоподiбного м'яза, е джерелом !х формування та мае мiсце ще у ран-ньому ембрiогенезi.
Наукове дослiдження Ромбальско! А.Р. [8] встановило, що ярусна будова трабекулярно! атки виявлена як у ем-брюшв, починаючи з 14 мм ТКД (36 дiб), так i у дорослих людей. Соскоподiбнi м'язи серця формуються двома шляхами: 1) шляхом злиття розташованих поруч м'язових трабекул та 2) шляхом дугоподiбного вип'ячування м'язових трабекул крашально у порожнину шлуночка. Вiдзначено 6 стадш у формуваннi внутрiшньо-шлуночкових утворiв серця людини в ембрiогенезi: 1) сiткоподiбне розташуван-ня пучкiв кардюмюбластав - 6-8 мм ТКД; 2) формування м'ясистих трабекул та соскоподiбних м'язiв - 9-13 мм ТКД; 3) ярусна будова трабекулярно! сггки - 14-17 мм ТКД; 4) м'язовi тяжi майбутнiх сухожилкових хорд - 18-23 мм ТКД; 5) демускуляризащя - 24-64 мм ТКД; 6) кшцеве формування та наближення по будовi до дефинитивного стану внутршньошлуночкових утворiв серця людини - 65-70 мм ТКД.
Шаторна В.Ф. та ствавтори [14] дослвдили, що формування структурних компонентав внутрiшнього рельефу порожнин серця вщбуваеться у ембрiона людини з 5-го тижня пренатального розвитку шляхом розшарування серцево! стiнки та формування деламшацшних пластинок впродовж 6-8-го тижшв. Деламiнацiйнi пластинки скла-даються з первинних кардюмюцитав, якi е ембрюнальним матерiалом для формування сухожилкових струн, соско-подiбних м'язiв та м'язових трабекул.
Висновки. Таким чином, актуальшсть теми дослщжен-ня визначаеться значенням внутршньо-шлуночкових ут-ворень серця i його складових елементiв у нормальному функцюнуванш серця. При виконаннi операцш на серцi в кардiохiрургi! i при ультразвукових дослiдженнях в функ-цiональнiй дiагностицi потрiбно пам'ятати про варiабель-нiсть i iндивiдуальнi особливоста не тiльки у кiлькостi внутршньо-шлуночкових утворiв серця, але !х форм^ топографi!, вiдмiнностях мiж лiвим i правим шлуночка-ми серця, взаемоввдношення з сумiжними структурами. Розумiння особливостей морфолопчно! перебудови вну-трiшньо-шлуночкових утворiв при вроджених аномалiях
серця не мислимо без поповнення знань анатомп нормально сформованих сердець. Це обумовлюе необхвдшсть про-довжити морфолопчш дослiдження особливостей будови внутрiшньо-шлуночкових утворiв серця та серця в цшому в онтогенезi.
Список лiтератури:
1. Авраменко I. Ю. Результати лжування дiтей iз вродженими вадами серця i синдромом Дауна / I. Ю. Авраменко, Р. Я. Ковальський, В. Ф. Гусак // Здоровье ребенка.
- 2012. - №7(42). - С. 76-79.
2. Васильева Л. В. Особенности строения трабеку-лярного аппарата желудочковых камер у детей с открытым атриовентрикулярным каналом / Л. В. Васильева // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2000.- Т. 9, №2. - С. 196-198.
3. Дудник С. Серцево-судинш захворювання в Укра!ш: прогнози - невташш / С. Дудник // Ваше здоров'я.
- 2015. - №1-2(1285-1286). - С. 18-19.
4. Костиленко Ю. П. Трабекулярные образования и сухожильные хорды левого желудочка сердца человека / Ю. П. Костиленко, А. П. Степанчук // В^ник морфологи. -2010. - Т. 16, №1. - С. 66-70.
5. Лобко П. И. Вариантная анатомия рельефа внутренней поверхности желудочков сердца человека / П. И. Лобко, А. Р. Ромбальская // Клшч. анатомiя та оперативна шрурпя. - 2005. - №1. С. 61-64.
6. Лобко П. И. Микроскопическая анатомия мясистых трабекул, сосочковых мышц и сухожильных хорд желудочков сердца человека / П. И. Лобко, А. Р. Ромбальская // КлШч. анатомiя та оперативна хiрургiя. - 2010. - Т. 9, №1. - С. 60-63.
7. Малов А. Е. Топографо-анатомические особенности сосочковых мышц предсердно-желудочковых клапанов обычно сформированного сердца плода человека / А. Е. Малов, В. А. Васильев, Е. В. Жданов // Укра!нський медичний альманах. - 2013. - Т. 16, №1. - С. 57-59.
8. Ромбальская А. Р. Вариантная анатомия внутри-желудочковых образований сердца человека : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. мед. наук : спец. 14.00.02 "Анатомия человека" / А. Р. Ромбальская - Гродно, 2009. - 20 с.
9. Ромбальская А. Р. К вопросу о строении мясистых трабекул сердца человека / А.Р. Ромбальская // Медицинский журнал: научно-практический рецензируемый журнал / учредитель: Белорусский государственнш университет. - 2008. - №4. - С. 117-120.
10. Ромбальская А. Р. Строение и топография сосоч-ковых мышц желудочков сердца человека / А. Р. Ромбаль-ская // Клшч. анатомiя та оперативна хiрургiя. - 2008. - Т. 7, №3. - С. 30-35.
11. Степанчук А. П. Морфометрические исследования миоэндокар-диальных образований желудочков сердца в норме / А. П. Степанчук // В^ник проблем бюлогп i медицини. - 2012. - Т. 2(95), №3. - С. 174-178.
12. Степанчук А. П. Внутриполостная оснастка желудочков сердца человека / А. П. Степанчук, Ю. П. Костилен-ко // Свгг медицина та бюлогп. - 2011. - №4. - С. 40-44.
13. Фомин А. М. Кровеносное русло сосочковых мышц сердца человека и его морфологические особенности / А. М. Фомин // Морфологические ведомости. - 2010. - №4. - С. 70-73.
14. Шаторна В. Ф. Формування патлярно-трабеку-лярного аппарату серця людини на раншх етапах кардю-генезу / В. Ф. Шаторна, О. О. Савенкова, Г. О. Козловська [та ш.] // В^ник проблем бюлогп i медицини. - 2011. - Т. 2, №2. - С. 298-300.
15. Якимов А. А. Сосочковые мышцы межжелудочковой перегородки в плодном периоде развития человека / А. А. Якимов // Ученые записки СПбГМУ им. И. П. Павлова. - 2011. - Т. XVIII, №2. - С. 175-176.
16. Gunnal S. A. Morphological variations of papillary muscles in the mitral valve complex in human cadaveric hearts / S. A. Gunnal, R. N. Wabale, M. S. Farooqui // Singapur Med J. - 2013. - Vol. 54, №1. - P. 44-48.
17. Harsha B. R. Cadaveric study on anterior and posterior papillary muscles of tricuspid valve / B. R. Harsha, K. T.
Chandrashekar // Int J Anat Res. - 2015. - Vol. 3, №1. - P. 865868. - Режим доступу до журн. : http://dx.doi.org/10.16965/ ijor.2015.103.
18. Harsha B. R. Morphometric study on posterior papillary muscles of human tricuspid valve / B. R. Harsha, K. T. Chandrashekar, K. R. Dakshayani // IAIM. - 2015. - Vol. 2, №2. - P. 34-38.
19. Harsha B. R. Morphometric study on posterior papillary muscles of human tricuspid valve / B. R. Harsha, K. R. Dakshayani // Global Journal of Medical Research. - 2014. -Vol. 14, №1. - P. 5-7.
20. Parvatha Priya. Study on variations in the anterior papillary muscle of the right ventricle / Parvatha Priya, Hannah Sugirthabai Rajila, Aruna S. [et al.] // IJIRD. - 2014. - Vol. 3, №3. - P. 416-419.
21. Treder-Mentuch Astrid. The papillary muscles of left ventricle in human heart / Astrid Treder-Mentuch // Folia morphol. (Warsz). - 1984. - 43. - №2. - С. 115-120.
