CC BY
29
УДК 619:611.8:636.5
Тибшка A.M., д.вет.н., доцент © E-mail: [email protected]
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарногмедицини та бютехнологт ¡меш С.З. Гжицъкого, м. Лъвгв, Украгна
МОРФОМЕТРИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 М1ЖМ'ЯЗОВОГО
НЕРВОВОГО СПЛЕТЕНИЯ КИШЕЧНИКУ КУРЕЙ 3 Р13НОЮ ТИПОЛОГ1СЮ АВТОНОМНОГО ТОНУСУ
Суть роботы полягае у дослгдженнг зв'язку мгж типолог1чними особливостями тонусу симпатичных та парасимпатичних центр1в автономног нервовог системи курей та структурою м1жм'язового нервового сплетения гхнъого кишечнику. Досл1дження проводили на курах кросу «1за-Браун» ежом один piK, ят вирощувалися в промислових умовах птах1вничого господарства. Методами електрокардюграфп та вар1ацшног пулъсометрп куреи було роздтено на dei групи: курей-симпатототюв та куреи-симпато-нормотошюв. Переживаюч1 тканини кожног кишки птищ фарбували водним розчином метиленового синъого i виготовляли плгвковг препарати. На цих препаратах вивчали структуру нервових петель м1жм'язового нервового сплетения. При цъому дослгджували середню площу цих структур та i'x кглъкгстъ на площ1 1см2. У процесг дослгдження встановлено, що вздовж всъого кишечнику кглъкгстъ нервових петель у куреи-симпато-нормототюв е вгроггдно быъшою шж у куреи-симпатотонтв. Наибыъш виражем вгдмгнностг м1ж групами птиц1 за цим показником спостер1гаютъся у прямш кишц1. 3oeciM протилежна залежнгстъ вгд типу автономног регуляцп спостер1гаетъся у показниках середнъог площ1 нервових петель. У ecix досл\джених кишках величина цъого показника в куреи-симпато-нормотошюв е вгроггдно меншою пор1вняно з курми-симпатотошками. Вказана законом1ршстъ доводить ¡снування компенсаторних морфо-функцюналъних мехашзм1в у структурi мгжм 'язового нервового сплетения кишково'гсттки.
Ключов1 слова: автономна нервова система, тип автономного тонусу, кишечник куреи, м1жм 'язове нервове сплетения, nepeoei петл1.
УДК 619:611.8:636.5
Тыбинка A.M., д.вет.н., доцент Львовский националъныйуниверситет ветеринарноймедицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого, г. Львов, Украина
МОРФОМЕТРИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ МЕЖМЫШЕЧНОГО НЕРВНОГО СПЛЕТЕНИЯ КИШЕЧНИКА КУР С РАЗЛИЧНОЙ ТИПОЛОГИЕЙ АВТОНОМНОГО ТОНУСА
Суть работы заключается в исследовании связи между типологическими особенностями тонуса симпатических и парасимпатических центров автономной нервной системы кур и структурной организацией межмышечного нервного сплетения кишечника. Исследования проводили на
© Тибшка A.M., 2014
318
курах кросса «Иза-Браун» возрастом один год, которые выращивались в промышленных условиях птицеводческого хозяйства. Методами электрокардиографии и вариационной пулъсометрии куры были разделены на две группы: куры-симпатотоники и куры-симпато-нормотоники. Переживающие ткани каждой кишки птицы окрашивали водным раствором метиленового синего и изготавливали пленочные препараты. На этих препаратах изучали структуру нервных петель межмышечного нервного сплетения. При этом исследовали среднюю площадь этих структур и их количество на площади 1см2. В процессе исследования установлено, что вдоль всего кишечника количество нервных петель у кур-симпато-нормотоников является достоверно больше чем у кур-симпатотоников. Наиболее выраженные различия между группами птицы по этому показателю наблюдаются в прямой кишке. Совершенно противоположная зависимость в типе автономной регуляции наблюдается по показателям средней площади нервных петель. Во всех исследованных кишках величина этого параметра у кур-симпато-нормотоников достоверно меньше по сравнению с курами-симпатотониками. Выявленная закономерность доказывает существование компенсаторных морфо-функциональных механизмов в структуре межмышечного нервного сплетения кишечной стенки.
Ключевые слова: автономная нервная система, тип автономного тонуса, кишечник кур, межмышечное нервное сплетение, нервные петли.
УДК 619:611.8:636.5
Tybinka AM, d.vet.n., Associate Professor Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after
S.Z. Gzhytskyj, Lviv, Ukraine
MORPHOMETRIC FEATURES OF INTRAMUSCULAR NERVE
PLEXUS IN THE INTESTINE OF CHICKENS WITH DIFFERENT TYPES OF AUTONOMOUS TONE
The essence of the work is to study the link between typological features of sympathetic tone and parasympathetic autonomic nervous system centers chickens and structure intramuscular nerve plexus their gut. The study was carried out on chickens cross «Isa Braun» age of one year, which were grown in an industrial environment poultry farms. The methods of electrocardiography and variation pulsometry chickens were divided into two groups: chicken-sympathotonic and chicken-sympatho-normotonic. Tissue samples of each bird intestine stained with aqueous methylene blue and preparations made film. These preparations have studied the structure of nerve loops intermuscular nerve plexus. Thus the investigated average area of these structures and their number per square 1 sm2. The study found that along the bowel loops in the number of nerve chicken-sympatho-normotonic is
significantly larger than chicken-sympathotonic. The most significant differences
between the groups of birds observed in this indicator in the rectum. Quite the opposite dependence on the type of independent tone observed in the average area of the nerve loops. In all of the guts of the value of this indicator in chicken-sympatho-normotonic is significantly lower compared with chicken-sympathotonic. The specified pattern proves the existence of compensatory morphological and functional mechanisms in the structure of intramuscular nerve plexus of the intestinal wall.
319
Key words: autonomic nervous system, the type of independent tone, intestines of chickens, intramuscular nerve plexus, nerve loop.
Серед кшькох нервових сплетень кишково! ctíhkh найбшьш розвиненим е м1жм'язове (ауербах1вське) нервове сплетения. Воно сформоване короткими иервовими тяжами, що постшно пересшаються i утворюють нервов1 nerai, а саме сплетения набувае форми cítkh. У мюцях контакпв нервових тяж1в локал1зуються нервов! вузлики, насичеш нейронами. Нервов! nerai характеризуються р1зною формою та розм1рами, яю кореляцшно пов'язаш з дшянкою кишечнику та видом тварин. Др1бш nerai здебшьшого е округлими чи овальними, а велик! nerai - прямокутними або трапещепод1бними. На особливу увагу заслуговуе м1жм'язове нервове сплетения навколо сфшктера Одд1 та у mícu;í сходження клубово! та слших кишок. У цих дшянках нервове сплетения, n0MÍTH0 ущшьняеться та стае особливо складним [1-4].
У товстш кишщ птищ нервов! nerai здебшьшого мають багатокутну, або округло-пол1гональну форму. Товщина нервових тяж1в коливаеться в межах вщ 10-20 мкм до 75-100 мкм, а ширина петель в середньому становить 700-900 мкм [5, 6]. На форму петель впливае форма нервових вузлиюв, а остання залежить вщ кшькост1 нервових тяж1в, що формують кожний вузлик та кшькост1 нейрошв, що у ньому розташоваш. При цьому вузлики набувають трикутно1, чотирикутно1 та пол1гонально1 форми. Окрем1 нейрони спостер1гаються також i у самих тяжах, особливо у гусей.
Метою роботи е вивчення морфометричних показниюв нервових петель, що характеризуе р1вень насиченост1 ctíhkh кишечнику нервовими елементами.
Матер1ал i методи. Дослщження проводили на 35 курах-аналогах кросу «1за-Браун» bíkom один pik, яю вирощувалися i утримувалися в промислових умовах птах1вничого господарства. Методами електрокардюграфп та вар1ацшно1 пульсометра за Баевським P.M. [7] ycix курей було роздшено на дв1 групи: курей-симпатотошюв (СТ) - 17 гол1в та курей-симпато-нормотон1к1в (СТ-НТ) - 18 гол1в. Надал1 проводили забш птищ шляхом декаштацп i видаляли органокомплекс кишечнику. Використовуючи 0,025 % розчин метиленового синього за методом Догеля [8] зафарбовували нервов! сплетения кишково! ctíhkh i виготовляли пл1вков1 препарата м1жм'язового нервового сплетения. На готових препаратах при допомоз1 мжроскопа та спещальних комп'ютерних програм дослщжували середню площу нервових петель та ïx кшьюсть на площ1 1см2 в окремих кишках та вщдшах кишечнику. Результата дослщжень пщдали статистичному анал1зу Í3 застосуванням стандартного програмного забезпечення «StatPlus 2008». В1рогщшсть р1знищ м1ж двома трупами птищ позначали наступним чином: Р<0,05 - *; Р<0,01 - ** таР<0,001 - ***.
Результата дослщження. Нашими дослщженнями встановлено, що кшькють нервових петель в1рогщно залежить вщ типу автономного тонусу в opraHÍ3MÍ курей (табл. 1).
Результата дослщжень вказують на те, що вздовж всього кишечнику кшьккть нервових петель у курей-СТ-НТ е бшьшою шж у курей-СТ. При цьому, у дванадцятипалш кишщ кури-СТ за величиною дослщжуваного показника поступаються курам-СТ-НТ на 8,9 петель (P<0,001). Перехщ до порожньо! кишки супроводжуеться збшьшенням р1знищ м1ж трупами птищ i кури-СТ-НТ переважають СТ на 11,3 петель (P<0,01). У клубовш кишщ BÍflMÍHHOCTÍ м1ж типами автономно! регуляцп пщтримуються приблизно на
320
такому ж р1вш I кури-СТ за кшькютю нервових петель вщстають вщ курей-СТ-НТ на 11,1 петель (Р<0,001). На початку товсто! кишки (у основ! слших кишок) домшування курей СТ-НТ над симпатотошками набувае мммальних значень -6,3 петель I е статистично не в1ропдною. Проте у прямш кишщ вщмшност1 м1ж цими трупами стають максимальними - 13,1 петель (Р<0,001).
Таблиця 1
Кшьюсть петель м1жм'язового нервового сплетения курей на площ1 1 см2 (М±ш). _
Назва кишки Кури-СТ Кури-СТ-НТ
Дванадцятипала 26,8±0,86 35,7±1,00***
Порожня 47,9±1,17 59,2±1,63**
Клубова 55,7±1,30 66,8±1,02***
Сл1ш (середнш показник д1лянки основи) 50,2±1,28 56,5±1,31
Пряма 132,2±1,30 145,3±0,82***
Рис. 1. Кшьккть петель м1жм'язового нервового сплетения на площ1 1 см2 в окремих вщдшах та цшому кишечнику курей.
Узагальнивши середш значения дослщжуваното показника для окремих вщдшв кишечнику, ми виявили, що вщмшност1 м1ж типами штетруючото тонусу автономних центр1в е приблизно р1вними (рис. 1).
У тонкш кишщ перевага курей-СТ-НТ над курми-СТ становить 10,4 петель (Р<0,001). У товстш кишщ р1зниця м1ж курми р1зних труп дещо знижуеться \ становить 9,7 петель. У цшому кишечнику, як у вщображенш середнього показника обох його вщдЫв, кури-СТ поступаються курам-СТ-НТ на 10,0 петель (Р<0,01).
ЗовЫм протилежна залежшсть вщ типу автономно! регуляцп спостер1гаеться у величин! середньо! площ1 нервових петель (табл. 2). Так, у вс1х дослщжених кишках кури СТ-НТ поступаються курам-СТ.
У дванадцятипалш кишщ р1зниця м1ж курами дослщжуваних труп становить 0,91 мм2 (Р<0,001). Порожня кишка (рис. 2) зменшуе перевагу курей-СТ над СТ-НТ до 0,41 мм2 (Р<0,001). У клубовш кишщ тенденщя до зменшення р1знищ м1ж трупами птищ продовжуеться, проте И в1рогщшсть залишаеться стабшьно високою - 0,30 мм2 (Р<0,001).
321
Перехщ у товсту кишку не викликае принципових змш у дослщжуванш залежносп. У слших кишках (рис. 3) р1зниця м1ж курами обох груи знижуеться до 0,22 мм2 (Р<0,01). Проте найменш вираженою р1зниця м1ж курами-СТ та СТ-НТ виявляеться у прямш кишщ - 0,07 мм2 (Р<0,05).
Таблиця 2
Середня площа петель м1жм'язового нервового _сплетения кишки курей, мм2 (M±m)._
Назва кишки Групи курей
Кури-СТ Кури-СТ-НТ
Дванадцятипала 3,57±0,072*** 2,66±0,051
Порожня 1,98±0,036*** 1,57±0,035
Клубова 1,68±0,027*** 1,38±0,025
Сл1ш (середнш показник д1лянки основи) 1,89±0,030** 1,67±0,027
Пряма 0,67±0,009* 0,60±0,011
Рис. 2. Петл1 (а) м1жм'язового нервового сплетения порожньо!" кишки курки-СТ. Метиленова синька. х28.
Рис. 3. Петл1 (а) м1жм'язового нервового сплетения слшоУ кишки курки-СТ-НТ.
Метиленова синька. х28.
Аналопчний зв'язок з типолопчними особливостями автономного тонусу спостер1гаеться { у значениях середньо! илощ1 нервових петель на р1вш окремих вщдшв та цшого кишечнику (рис. 4).
У тонкш кишщ домшування курей одше! групи над шшою е добре вираженим \ становить 0,54 мм2 (Р<0,001). Проте у товстш кишщ вщмшност! м1ж двома трупами птиц! значною м1рою зтладжуються \ кури-СТ-НТ поступаються курам-СТ на 0,14 мм2 (Р<0,01). Середш показники цшого кишечнику фксують перевагу курей-СТ над СТ-НТ на р1вш 0,34 мм2 (Р<0,001).
Висновки. Вздовж кишково1 стшки характер динамжи середньо! площ1 нервових петель е обернено пропорцшним кшькост! цих петель. Так поступовому зменшенню площ1 петель у порожнш, клубовш та прямш кишках вщповщае зростання !х кшькост!. А зростання площ1 нервових петель у слших кишках поеднуеться з1 зменшенням !х кшькост! у цих же дшянках. Причому, у вах кишках значения обох показниюв мають бшьш! величини в р1зних трупах птищ. Представлена законом!ршсть вказуе на кнування компенсаторних морфо-функцюнальних мехашзм!в у структур! м!жм'язовото нервового сплетения кишково! ст!нки.
322
Рис. 4. Середня площа петель м1жм'язового нервового сплетения окремих вщдьшв та цшого кишечнику курей, мм2.
Персиективи иодальших дослщжень полягають у з'ясуванш зв'язку м1ж типолопчними особливостями автономного тонусу та структурою шших нервових сплетень кишково! стшки (пщслизового, пщсереозного).
Л1тература
1. Мельман Е.П. Функциональная морфология иннервации органов пищеварения / Е.П. Мельман. - М. : Медицина, 1970. - 280 с.
2. Furness J.B. Types of nerves in the enteric nervous system / J.B. Furness, M. Costa // Neuroscience. - 1980. - Vol. 5. - P. 1-20.
3. Gabella, G. On the plasticity of form and structure of enteric ganglia / G. Gabella // Journal of the Autonomic Nervous System. - 1990. - Vol. 30. - P. 59-66.
4. Wood J.D. Neurophysiology of ganglia of Auerbach's plexus / J.D. Wood. // American Zoologist. - 1974. - Vol. 14. - P. 973.
5. Воробьева Т.П. Морфология интрамуральных ганглиев толстого кишечника некоторых видов сельскохозяйственных птиц / Т.П. Воробьева // Физиология и морфология сельскохозяйственных животных. Сборник научных работ. - Саратов : Сарат. с.-х. ин-т, 1981. - С. 93-99.
6. Tindall A.R. The innervation of the hind gut of the domestic fowl / A.R. Tindall // British Poultry Science. - 1979. - Vol. 20, № 5. - P. 473-480.
7. Баевский P.M. Математический анализ сердечного ритма при стрессе / P.M. Баевский, О.И. Кирилов, С.З. Клецкин. - М. : Наука, 1984. - 222 с.
8. Ромейс Б. Микроскопическая техника / Б. Ромейс. - М. : Издательство иностранной литературы, 1954. - 718 с.
Рецензент - д.вет.н., професор Урбанович П.П.
323
