CC BY
18
УДК: 636:612.1:636.4
Тибшка A.M., к.вет.н., доцент ([email protected])* Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш iмет С.З. Тжицъкого
ОСОБЛИВОСТ1АНГЮАРХ1ТЕКТОН1КИ ТА МОРФОЛОГНГАНГЛНВ БРИЖ1 КУРЕЙ 3 PI3HHM ТИПОМ АВТОНОМНОГО БАЛАНСУ
У курей ргзних eiKoeux груп дослгджено oco6nueocmi типу автономного тонусу. На основi цъого всю птицюбуло роздыено на dei групи: симпатототюв та симпато-нормототюв. У кожног групи спостеркаетъся достовгрний зв'язок з кровоносним руслом тонког кишки та структурою ремакгвсъкого нерва. Сттка порожнъог кишки та И брижа у курей СТ-НТ характеризуется вищим ступенем васкуляризацИ. Кури 3i сттким симпатичним тонусом домтуютъ у площ1 горбикопод1бних вузл1в, а тдвищення парасимпатичних emueie обумовлюе зростання площ1 веретеноподгбних та цилтдропоЫбних вузлгв.
Ключое1 слова: типи автономног регуляцп, брижа курей, кровоноснг судини, ремаюсъкий нерв.
У хребетних тварин брижа тонко! кишки подшяеться на дв1 нер1вноцшш частини. Одна частина належить до дванадцятипало! кишки. Друга частина вщповщае порожнш та клубовш кишкам i характеризуемся у курей в1ялопод1бною формою 3i складчастим кишковим краем [1]. Для кишки, як трубкопод1бного органа, загальний принцип розподшення судин полягае в тому, що паралельно до довго! oci кишки i з одного И боку проходить артер1я, в1д яко! в1дходять поперечш г1лки, що к1льцепод1бно охоплюють орган [2, 3]. По Mipi наближення до ст1нки кишки i при проникненш у не!, брижов1 артерп пост1йно галузяться на др1бн1ш1 судини. При цьому проходить систематичне зниження i'x д1аметру та прогресивне зростання загального nepepi3y судин [4]. Характерною особливютю бриж1 птиц1 е наявшсть кишкового нерва, який починаеться вщ нервового вузла клоаки, направляеться крашально i з'еднуеться з г1лками пщшлунково-дванадцятипалого сплет1ння [5, 6].
Матер1ал i методи. Для досл1дження сформували три групи курей кросу «1за-Браун». В одну входило 9 дорослих курей в1ком один piK, у другу - 19 курей в1ком 6 мюящв, а у третю- 40 курей також шестим1сячного в1ку. Методом вар1ацшно1 пульсометр!! за Баевським P.M. [7] кожну групу птиц! роздшили на дв! менших п!дгрупи, як! вщр!знялися типолог!чними особливостями автономного тонусу: симпатотошюв (СТ) та симпато-нормотон!к!в (СТ-НТ). У nepmift rpyni птиц! до СТ належало 4 курки, а до СТ-НТ 5 курей. У другш rpyni:CT - 9, СТ-НТ - 10. У птиц! третьо! групи розподш м!ж СТ та СТ-НТ пройшов nopiBHy - по 20 курей. Надал! курям першо! групи проводили ш'екцш артер!альних судин кишечника 10 % розчином
*Науковий консультант - д.мед.н., професор Кононенко B.C. Тиб1нка A.M., 2012
245
теплогожелатину, який був зафарбований мшеральним шгментом. Шсля застигання желатину, ми визиачали кщькють кишкових артерш порожньо! кишки та кшьккть прямих артерш, що вщ них вщходять, а також кшькють та площу брижових сегменив, що розташовуються м1ж кишковими артер1ями. У другш та третш груиах птиц! теля !х забою видаляли кишечник разом з брижею та фжсували у 10 % розчиш нейтрального формалшу.Брижу вщдшяли вщ кишки I у курей друго! груии зафарбовували 0,5 % водним розчином метиленового синього [8], а у птищ третьо! груии проводилитотальну ¿мирегнац1ю бриж1за методом Бод1ана [9]. П1сля зневоднення та просв1тлення бриж1 на н1й визначали площу власне брижових судин та площу р1зних груп вузл1в ремак1вського нерва. Вщмшност1 м1ж досл1джуваними показниками вважали достов1рною при : * - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001.
Результати досл1джень. Кишков1 артер11, направляючись до ст1нки порожньо! кишки, д1лять И брижу на окрем1 сегменти (рис. 1). Останш вздовж кишки курей з р1зним типом автономного тонусу характеризуються певними в1дм1нностями к1лькост1 та значними коливаннями свое! площ1. При цьому едино! законом1рност1 у топограф!! б!льших та менших сегмент!в не в!дм!чаеться. Тому, поряд ¿з визначенням середньо! кшькост! та середньо! площ! брижових сегменив, ми вирахували ! сумарну площу, яку вони займають. Проводячи дослщження, ми усв!домлювали, що отриманий показник не в!дображае абсолютно! площ! вае! бриж!, величина яко! буде дещо б!льшою, проте все ж таки дае змогу зрозум!ти вплив штегруючого тонусу автономних центр!в на цю структуру. У результат! проведених обчислень виявили, що на в!дм!ну вщ к!лькост! сегмент!в, де перевагу мають кури СТ-НТ, ! середньо! площ! одного сегменту, де домшують кури СТ, сумарна площа вс!х сегменив порожньо! кишки е приблизно однаковою в обох трупах птиц! (рис. 3). При цьому у курей з ч!тко акцентованою симпатотон!ею цей показник становить 113,2 см2, а при змщенш автономного балансу в бж нормотон!!, ця площа зменшуеться до 112,8 см2, тобто лише на 0,4 см2.
Рис. 1. Кишковий нерв (а) та кишков1 Рис. 2. Прям! артер1¥ порожньоУ артерй' (б) курки СТ, ш'скщя кишки курки СТ-НТ, ¡и'скц1я
желатином. желатином.
Кожна кишкова артер!я, пщходячи до кишечника, в!дгалужуе у його ст!нку др!бн! прям! артер!!. 1х к!льк!сть залежить як в!д величини брижового сегменту,
246
так I вщ типу автономного тонусу в оргашзм1 птищ. Тому ми розрахували сумарну кшькють прямих артерш, що входять у стшку порожньо! кишки (рис. 2). Для цього ми кшьккть сегмент1в бриж1 помножили на середне число прямих артерш, що вщходять вщ одного з них.
Рис. 3. Сумариа илоща брижових сегмент1в порожньоУ кишки (см2) та загальна кшьккть прямих артерш, що вщ них вщходять.
Це дозволило нам з'ясувати, що даний показник у курей з1 симпатотошчним типом автономно! регуляцп (102,3 артерш) е суттево меншим пор1вняно з птицею ¿з симпато-нормотошчним типом штегруючого тонусу автономних центр1в (127,4 артери). Тобто р1зниця м1ж трупами становить 25,1 артерш, або на 24,5, %. Це, вказуе на те, що пщвищення тонусу парасимпатичних центр1в сприяе пщвищенню васкуляризаци стшки порожньо! кишки курей, хоча для цшковитого пщтвердження цього висновку не вистачае проведения реолопчних дослщжень.
Дослщжуючи окрем1 характеристики кровоносного русла порожньо! кишки та И бриж1, ми виявили достов1рш вщмшност1 м1ж курми з р1зною типолопею автономного балансу. Оскшьки щ вщмшност1 ми вивчали на основ! показниюв, що характеризувалися р1зними одиницями вим1рювання, тому ми виршили 1х узагальнити I визначити сшввщношення м1ж двома типами автономно! регуляци за деякими ключовими величинами (табл. 1). При цьому менш1 значения по кожному показнику приймалися за одиницю.
247
Таблиця 1
Стввщношення 1\пж показниками кровеносного
русла бриж1 та стшки порожньо'1 кишки._
Показники Кури СТ Кури СТ-НТ
Кшьшсть кишкових артерш 1 1,16
Кшьшсть прямих артерш 1 1,06
Частка сегменту бриж1, зайнята судинами 1 1,13
Результата розрахунюв показали, що, не дивлячись на одинищ вим1рювання I абсолютш величини дослщжуваних показниюв, !х залежшсть вщ типолопчних особливостей автономно! регуляцп залишаеться приблизно на одному р1вш I сшввщношення м1ж трупами птищ збер1гаеться вщносно сталим. При цьому бшьш1 величини вщповщають курям з пщвищеним тонусом парасимпатичних центр1в.
Отже, на основ! цих трьох показниюв можемо зазначити, що у стшщ порожньо! кишки курей та И бриж1 при пщвищеному тонуЫ блукаючих нерв1в спостер1гаеться пщвищена кшьккть кровоносних судин. Це, звичайно, сприяе бшьш ефективному всмоктуванню поживних речовин.
Вивчаючи кишковий (ремашвський) нерв курей, ми виявили у його структур! вузли трьох р1зних форм: горбикопод1бш (рис. 4), веретенопод1бш (рис. 5) та цилшдропод1бш. Рашше нами вже було з'ясовано, що вказаш вузли у р1зних труп курей вщр1зняються кшьюстю та вщстанню м1ж ними. У данш робот1 ми визначили вплив типу автономного тонусу на середню площу вузл1в р1зно! форми (табл. 2).
Рис. 4. Горбикопод1бний вузол (а) Рис. 5. Веретенопод1бний вузол (а)
кишкового нерва курки СТ. Бод1ан. кишкового нерва курки СТ. Бод1ан.
х28. х28.
248
Таблиця 2
Площа р1зних груп нервових вузл1в кишкового нерва, мм2 (М±ш).
Групи курей Групи нервових вузл1в залежно ввд форми
Горбикопод1бш Веретенопод1бш Цитндропод1бш
Кури СТ 0,173±0,005*** 0,244±0,008 0,229±0,008
Кури СТ-НТ 0,113±0,005 0,258±0,012*** 0,247±0,008***
3 даних представлених у цш таблиц! бачимо, що м1ж площею горбикопод1бних вузл1в у птищ з р1зною типолопею автономно! регуляци спостер1гаеться достов1рно висока р1зниця. При цьому перевага знаходиться на бощ курей симпатотошюв, у яких середня площа цих вузл1в становить 0,173±0,005 мм2. Кури симпато-нормотошки поступаються за цим показником на 0,06 мм2 (P<0,001) I набувають середшх значень 0,113±0,005 мм2
У площ1 веретенопод1бних та цилшдропод1бних вузл1в вщмшносп м1ж типами автономно! регуляци знижуються, проте площа самих вузл1в суттево зростае (бшьше шж у два рази). Найбшьших значень вона набувае у веретенопод1бних вузл1в. Причому, на вщмшу вщ горбикопод1бних вузл1в, кури ¿з симпатотошчним типом тонусу АНС за цим показником поступаються курям ¿з симпато-нормотошчним тонусом автономних вплив1в I займають площу вщповщно 0,244±0,008 мм2 та 0,258±0,012 мм2. Р1зниця м1ж ними становить 0,014 мм2 Р<0,001.
Площа цилшдропод1бних вузл1в, пор1вняно з попередньою групою, е незначно меншою, проте И залежшсть вщ штегруючого тонусу автономних центр1в залишаеться под1бною. Тобто, птиця з вираженою симпатотошею (0,229±0,008 мм2) на 0,018 мм2 (Р<0,001) поступаеться курям з нормотошчним акцентом автономно! регуляци (0,247±0,008 мм2).
Сам кишковий нерв, та багато др1бних нерв1в, що вщходять вщ його вузл1в, йдуть у супровод1 кровоносних судин, яю е вщгалуженнями здебшьшого кишкових артерш, хоча вони також можуть вщходити вщ брижових судин чи судин кишково1 стшки. Вказаш судини трапляються у вЫх сегментах бриж1 I вщходять майже вщ кожно! кишково! артери та йдуть паралельно кишковому нерву. При цьому вони вщдають багато др1бшших гшок, одна частина яких васкуляризуе нерв та його вщгалуження, а шша частина йде у брижу, забезпечуючи И кровопостачання. Цю першу частину др1бних судин, на нашу думку, можна вважати власними артер1ями кишкового нерву, як1 забезпечують його троф1ку.
Враховуючи товщину кишкового нерва, площу його вузл1в та 1х топографш, можна зазначити, що тонша д1лянка нерва, яка проходить на початку та середин! бриж1 тонко! кишки, характеризуеться наявшстю нервових вузл1в невелико! площ1 (в основному горбикопод1бних). Товстший вщдш кишкового нерва, який характерний для бриж1 каудально! частини тонко! кишки та початку товсто! кишки, поеднуеться з нервовими вузлами бшьшо! площ1, серед яких зростае кшьккть веретенопод1бних та цилшдропод1бних вузл1в. Така структура кишкового нерва, на наш погляд, е не випадковою, а мае певне функцюнальне
249
значения для забезпечення оптимальних параметр1в травления, властивих р!зним дшянкам кишки при вщповщному THni штегруючого тонусу автономних центр1в.
Висновки. 1. Особливост1 типу автономного тонусу мають достов1рний зв'язок з кровоносним руслом tohkoï кишки та структурою ремаювського нерва. 2. Стшка порожньо! кишки та ïï брижа у курей СТ-НТ характеризуеться вищим ступенем насиченост1 кровоносними судинами 3. Кури 3i стшким симпатичним тонусом домшують у площ1 горбикопод1бних вузл1в, а пщвищення парасимпатичних вплив1в обумовлюе зростання площ1 веретенопод1бних та цил1ндропод1бних вузл1в.
Л1тература
1. Ильин И.И. К сравнительной анатомии тонкой кишки позвоночных животных / И.И. Ильин // Морфологические и физиологические исследования домашних животных. Сборник научных трудов Одесского сельскохозяйственного института. - Одесса, 1971. - С. 17-22.
2. Селезнев С.А. Клинические аспекты микрогемоциркуляции / С.А. Селезнев, Г.И. Назаренко, B.C. Зайцев. - Л. : Медицина, 1985. - 183 с.
3. Куприянов В.В. К морфологии органного кровеносного русла / В.В. Куприянов // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1961. - T. XL, № 4. - С. 87-98.
4. Савицкий H.H. Биофизические основы кровообращения и клинические методы изучения гемодинамики / H.H. Савицкий. - Л. : Медицина, 1974. - 225 с.
5. Стрижиков В.К. Макромикроморфологическая характеристика особенностей вегетативного отдела нервной системы области таза птиц / В.К. Стрижиков, C.B. Стрижикова // Успехи современного естествознания. - 2008. -№ 5. - С. 12-14. - Режим доступу до журн. : www.rae.ru.
6. Young H. M. The ultrastructure of the intestinal nerve of Remak in the domestic fowl / H.M. Young // Cell and Tissue Research. - 1990. - Vol. 260. - P. 601-616.
7. Баевский P.M. Математический анализ сердечного ритма при стрессе / P.M. Баевский, О.И. Кирилов, С.З. Клецкин. - М.: Наука, 1984. - 222 с.
8. Спирин Б.А. К метдике морфофункционального изучения крововобращения в брыжейке тонкой кишки белой крысы / Б. А. Спирин // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1968. - № 8. - С. 140-143.
9. Ромейс Б. Микроскопическая техника. - М.: Издательство иностранной литературы, 1954. - С. 433-434.
250
Summary Tybinka A.M. [email protected] Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj FEATURES OF BLOOD VESSELS AND MORPHOLOGY OF NEUROGANGLIONS OF MESENTERY OF CHICKENS ARE WITH THE DIFFERENT TYPE OF AUTONOMOUS BALANCE For the chickens of the different age-related groups features are investigational as autonomous tone. On the basis of it all bird parted on two groups: sympathotonic and sympatho-normotonic. Every group has reliable connection with the of the circulatory system river-bed of thin bowel and structure of Remak nerve. The wall of empty bowel and its mesentery for the chickens of sympatho-normotonic is characterized by the high degree of saturation by blood vessels Chickens with proof likable tone prevail in the area of knots which have a form of and the increase of parasympathetic influences is stipulated by growth of area of knots with the form of spindle and cylinder.
Key words: types of the autonomous adjusting, mesentery of chickens, blood vessels, Remak nerve.
Рецензент - д.вет.н., професор Коцюмбас Г.1.
251
