CC BY
12
УДК 636:611.1:636.5
Тибшка А.М., к.вет.н.® Лье1еський нацюнальний утверситет ветеринарног медицины та бютехнологт
iмет С.З. Гжицького
ХАРАКТЕРИСТИКА "ВЛАСНЕ БРИЖОВИХ" СУДИН У КУРЕЙ З Р1ЗНОЮ ТИПОЛОГИЮ АВТОНОМНИХ ВПЛИВ1В
Проведено до^дження типологiчних особлиеостей автономног нервовог системи курей, на осноеi якого всю тддо^дну птицю подшили на деi групи. У одтй груш тонус симпатичного еiддiлу був домтуючим (симпатототки), а у другт цей тонус був менш вираженим (симпато-нормототки). Даю групи порiеняли мiж собою на осноеi морфометричних показниюв судин мжроциркуляторного русла брижi порожньог кишки. При цьому визначали: площу окремих сегментiе брижi; яку частку щег площi займають судини; якого розмiру мiжсудиннi комiрки при цьому формуються. Бiльшiсть до^джених показниюв характеризуеться еiрогiдними мiжгрупоеими еiдмiнностями.
Ключовi слова: автономна нервова система курей, типи автономног регуляцИ, брижа порожньог кишки, власне брижоеi судини.
Кишковi артери, поблизу стшки порожньо! кишки дихотомно дшяться, а !х гики обеднуються з аналопчними судинами сусщшх артерш, формуючи каскад аркадних анастомозiв вздовж брижового краю кишки. В результат цього утворюються замкнет судинш кшьця, в середиш яких е частини кишково! брижi - "брижовi сегменти" [1]. Хоча щ дшянки i називаються "безсудинними полями брижГ', проте мають атку дрiбних кровоносних судин, якi вважаються власне брижовими [2]. Цi артери починаються вiд основного стовбура брижово! артерп, аркад, але найбiльше вщ кишкових артерiй. Вони можуть штенсивно галузитися до капiлярiв, або утворювати рiзнi анастомози: артерiо-артерiолярнi, артерiоло-артерiолярнi, артерюло-венулярш [3,4,1]. Нами не виявлено даних, як б вiдображали зв'язок мiж структурою власне брижових артерiй та типолопчними особливостями автономно! нервово! системи (АНС) курей. Це i стало метою ще! роботи.
Матерiал i методи. Дослiдження проводили на 19 курях кросу «1за-Браун» вiком 6 мюящв. У вае! птицi методом варiацiйноl пульсометри за Баевським Р.М. [5] виявляли два типи автономно! регуляци функцш: симпатотонiю - СТ (9 курей) та симпато-нормотошю - СТ-НТ (10 курей). Шсля забою у кожно! групи птицi видаляли брижу порожньо! кишки, протягом 5 дiб !! фiксували 5 % розчином нейтрального формал^ i фарбували власне брижовi судини 0,5-1 % розчином метиленового синього [6]. З окремих сегменив брижi виготовляли плiвковi препарати, якi дослiджували при рiзних збiльшеннях лупи МБС-10. При цьому визначали: а) площу брижових сегменив; б) частку (у %) сегменту, яка зайнята судинами; в) площу мiжсудинних комiрок. Отримаш данi
® Тибшка А.М., 2008
216
опрацьовували з використанням комп ютерних статистичних програм.
Результати дослщження. Пiд час дослщжень виявлено вiрогiдний зв'язок мiж структурою кровоносного русла брижi порожньо! кишки та типами автономно! регуляци функцш органiзму курей.
Площа брижових сегменив вздовж порожньо! кишки не мае ч^ко! динамiки (мал. 1, 2). Крайш сегменти брижi при обох типах автономних впливiв е найменшими. 1х середня площа коливаетьсяна початку кишки в межах 2-3 см2, а в юнщ кишки 1 -2 см2. У середнш частиш кишки площа брижових сегменив в загальному зростае, але цей процес проходить дещо хаотично i тому велик сегменти (до 14 см2 - у СТ i до 10,5 см2 - у СТ-НТ) поеднуються зi значно меншими (до 7 см2 - у СТ i до 4,5 см2 - у СТ-НТ). Проте середня площа вах сегменив брижi (табл. 1) виявилася бiльшою у курей схильних до симпатотонi! i становила 7,34±0,27 см2. У курей з пщвищеним тонусом парасимпатичних центрiв (СТ-НТ) вона була на 1,11 см2 меншою (Р<0,001).
14
13
12
см 11
10
в ь 9
«о 8
Я 7
§ и 6
^ с 5
0 4
о п 3
К 2
1
0
1
V \
А *
/\ // \ I/ / \ 7/ \ /V \ \ \
/ у-7 \ \ 1 \ \
Г \ 1 \ *
У V
\ % \ %
/ \ »
\ 1
-Кури СТ---Кури СТ-НТ
Малюнок 1. Динамика середньоУ площ1 брижових сегмент1в вздовж порожньо! кишки курей.
Малюнок 2. Сегменти брижi порожньоТ кишки у курки СТ-НТ.
217
Аналiзуючи кшьюсть та принципи галуження власне брижових артерш, виявили, що не лише у рiзних титв автономно! нервово! системи, а навiть у межах одше! брижi зустрiчаються дiлянки з вiзуально рiзною кiлькiстю судин та розмiрами мiжсудинних комiрок.
Таблиця 1.
Характеристика судин мжроциркуляторного русла брижi порожньо*!* кишки курей, (М±т)_
Показники Кури СТ Кури СТ-НТ
Площа брижового сегменту, см2 7,34±0,27**** 6,23±0,17
Частка сегменту 6риж1, зайнята судинами, % 13,37±0,33 15,13±0,51**
Площа м1жсудинних ком1рок, х104 мкм малих 4,45±0,10 4,37±0,11
великих 36,72±1,43**** 25,12±0,99
середня 19,06±0,73** 10,83±0,49
Примтка: * - Р<0,1; ** - Р<0,05; *** - Р<0,01; **** - Р<0,001.
Почерговiсть розташування таких дiлянок не визначаеться единим принципом, а, можливо, пов'язана з рiзною функцiональною активнiстю окремих вiдрiзкiв порожньо! кишки. Поряд з тим нами виявлеш певнi закономiрностi топографи судин мiкроциркуляторного русла та мiжсудинних комiрок. У центральнiй частинi сегменту брижi мiжсудинних комiрок е менше i вони е бiльшими порiвняно з комiрками бiля кишково! стшки та брижово! чи кишкових артерш. Бшьша кiлькiсть дрiбних мiжсудинних комiрок зустрiчаеться мiж тими кишковими артерiями, навколо яких е багато жиру. Вщ таких артерiй у брижовий сегмент вщходить бiльше поперечних артерш, кожна з яких починае дшитися на бшылу юльюсть гiлок. Це обумовлюе зростання числа мiжсудинних комiрок i зменшення !х площi. На наш погляд, даний процес може бути пщготовчими етапом для подальшого вiдкладання жиру у брижi. Пщтвердженням цього процесу е явище формування серед великих мiжсудинних комiрок острiвцiв з 5-10 дрiбних комiрок, у яких починае накопичуватися жир.
Представлеш закономiрностi характернi для обох груп птищ i, очевидно, представляють загально бiологiчний процес, на який тип автономно! регуляцп мае регуляторний вплив.
Площа мiжсудинних комiрок у рiзних дiлянках брижi коливаеться у дуже широкому дiапазонi: вщ 0,37 х104 мкм - у курей СТ та 0,30 х104 мкм - у курей СТ-НТ, до 204,19 х104 мкм - у курей СТ i 101,88 х104 мкм - у курей СТ-НТ. Тому ми вс мiжсудиннi комiрки умовно подiлили на двi групи: а) малi, площа яких була < 10,00 х104 мкм; б) великi, площа яких була > 10,00 х104 мкм. Середня площа малих комiрок в обох групах птищ не мала вiрогiдних вщмшностей i становила 4,45±0,10 х104 мкм у курей СТ та 4,37±0,11 х104 мкм. Проте у розмiрах великих комiрок, тип автономно! регуляцп вщображаеться бiлыш яскраво i перевага курей СТ над СТ-НТ становить 11,6 х104 мкм (Р<0,001), а середнi показники по групах птищ вщповщно - 36,72±1,43 х104 мкм i 25,12±0,99 х104 мкм. Якщо ж не враховувати поди мiжсудинних комiрок
218
на велию та мал^ а вирахувати середш величини для всього дiапазону показниюв кожно! групи птицi, то перевага курей СТ над СТ-НТ дещо знижуеться, але залишаеться вiрогiдною - 8,23 х104 мкм (P<0,05).
Малюнок 3. Власне брижов1 судини та мiжсудиннi компркн
рпного po3Mipy (велик - зл1ва та малi - справа) у курки СТ, х14.
Зменшення площi мiжсудинних K0Mip0K поеднуеться з зростанням площi брижi, зайнято! кровоносними судинами рiзних груп. Так у курей СТ у брижовому сегмент площею 1 см2 частка судин становить 13,37±0,33 %. Це е на 1,76 % менше шж у СТ-НТ - 15,13±0,51% (P<0,05). Це, на нашу думку, може вказувати на бшьшу схильшсть до накопичення брижового жиру у курей з вищим тонусом парасимпатичного вщдшу АНС.
Висновки. Отримaнi даш вказують на нaявнiсть вiрогiдно високого зв'язку мiж типами автономно! регуляци функцiй оргaнiзму курей та структурою власне брижових артерш порожньо! кишки.
Л^ература
1. Козлов В. И. Модель гемодинамических отношений в микроциркуляторном русле брыжейки тонкой кишки морской свинки / В. И. Козлов // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1970. - № 5. - С. 61-69.
2. Кильчевский Г.С. Особенности строения собственно брыжеечного сосудистого русла кишечника / Г.С. Кильчевский, И.И. Ширяев // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1972. - № 1. - С. 70-74.
3. Корхов С.И. Собственно брыжеечные кровеносные сосуды брыжейки тонкой кишки и их функциональное значение / С.И. Корхов, Г.С. Кильчевский, Л.М. Якимова // Морфология. Республиканский межведомственный сборник. -1979. - Выпуск 6. - С.109-112.
4. Варламов В.И. О кровеносных собственно брыжеечных сосудах / В.И. Варламов // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1967. - № 6. - С. 53-56.
5. Баевский Р.М. Математический анализ сердечного ритма при стрессе / Р.М. Баевский, О.И. Кирилов, С.З. Клецкин. - М.: Наука, 1984. - 222 с.
6. Спирин Б.А. К метдике морфофункционального изучения крововобращения
219
в брыжейке тонкой кишки белой крысы / Б.А. Спирин // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1968. - № 8. - С. 140-143.
Summary A.M. Tybinka Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj CHICKENS HAVE DESCRIPTION OF OWN VESSELS OF MESENTERY WITH DIFFERENT TYPES OF AUTONOMOUS INFLUENCES Research of features is conducted as an vegetative nervous system of chickens, on the basis of which all of experimental bird was divided into two groups. In one group tone of likable department prevailed, and in the second this tone was less expressed. These groups compared between itself on the basis of morphometric indexes of own vessels of mesentery of empty bowel. Determined thus: area of separate segments of mesentery; what particle of this area is occupied by vessels; what size of intervals between vessels formed here. Most investigational indexes are characterized reliable between group differences.
Keywords: vegetative nervous system of chickens, types of the autonomous adjusting, mesentery of empty bowel, actually брижоеi vessels.
Стаття надшшла до редакцИ 20.09.2008
220
