CC BY
16
УДК: 636:612.1:636.4
Тибшка A.M., к.вет.н., доцент (tvbinka@rambler.ru) *2
Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицини та бютехнологш iмет С.З. Тжицъкого
ЗВ'ЯЗОК К1ЛЬКОСТ1 СПОЛУЧНОТКАННИХ волокон КОЛОВОГО ШАРУ М'Я30В01 ОБОЛОНКИ КИШЕЧНИКА КУРЕЙ 3 ТИПОМ АВТОНОМНОГО ТОНУСУ
У дорослих курей дослгджено зв 'язок м1ж типолог1чними особлиеостями автономного тонусу та показниками сполучнотканинних волокон колового шару м 'язовог оболонки кишковог стшки. При цъому з 'ясовано, що у тонкт кишщ та на початку товстог перевага у площ1 ecix волокон сполучног тканини належитъ курям симпатотонжам. А у показниках прямог кишки домтуютъ кури симпато-нормотошки. Bidnoeidno у середтх значениям цыого кишечника проходить певна компенсащя i в\дм1нност1 м1ж групами птиц1 стаютъ менш вираженими. Незначна перевага при цъому все ж таки залишаетъся на бощ курей симпато-нормотонтв.
Ключое1 слова: типи автономног регуляцп, кишечник курей, м 'язова оболонка, сполучнотканинт волокна.
Постнатальний розвиток тонко! кишки ссавщв пщпорядкований крашально-каудальному та брижово-дистальному град1енту i характеризуемся асинхроншстю та гетерохроншстю [1, 2]. М'язова оболонка порожньо! та клубово! кишок випереджуе розвиток слизово!, серозно! оболонок та Bciei' кишково1 ст1нки. Асинхроншсть розвитку м'язово! оболонки обумовлена гетерохроншстю розвитку И к1льцевого та поздовжнього mapiB. Морфолог1чна зр1л1сть (в % за Брод1) поздовжнього шару м'язово! оболонки стшки тонко! кишки настае рашше, н1ж у колового шару [3-5]. Органи траления качок (кр1м залозистого шлунка та 12-пало! кишки) у nepmi два тижн1 постнатального розвитку ростуть !нтенсивн!ше, н1ж маса т1ла. Протягом цього пер1оду маса порожньо! кишки зб1льшуеться в 11 раз1в, сл1пих кишок - в 14,6 раз1в, а прямо! кишки - в 10,8 раз1в [6, 7]. При цьому найб1льший прирют в1дносно! довжини тонко! i товсто! кишки у курчат в1дм1чаеться протягом перших п'яти д1б i становить 65,5 % [8].
Матер1ал i методи. Для проведения досл1джень за принципом аналопв сформували групу з 33 дорослих курей в1ком 1 piK. Використовуючи метод вар1ац1йно! пульсометрп за P.M. Баевським [9] всю птицю розд1лили на дв1 групи: курей симпатотон1к1в (СТ) та симпато-нормотонтв (СТ-НТ). У першу групу ввшшло 16 , у другу - 17 курей. Шсля забою птищ, з середньо! частини Bcix кишок вщбирали зразки кишково! ст1нки, фжсували у ф1ксатор1 Буена та заливали у парафш. На г1стозр1зах проводили зафарбування сполучнотканинних
* Науковий консультант - д.мед.н., професор Кононенко B.C. Тибшка A.M., 2012
271
волокон (за Ван-Пзон та Пачш1) [10]. На готових препаратах методом комп'ютерно! морфометрп вивчали вщносну площу (виражену у %) вказаних волокон. Дослщження проводили лише в межах колового шару м'язово! оболонки кишково1 стшки. Вщмшност1 м1ж показниками р1зних груп птищ вважали статистично достов1рною при: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001.
Результати дослщжень. Динамжа площ1 р1зних груп волокон у коловому шар1 м'яз1в кишково! стшки по свош сут1 е вщдзеркаленням цього ж процесу в цшй м'язовш оболонщ. Вщмшносп в основному пов'язаш з кшьккним вираженням дослщжуваних показниюв (табл. 1).
Таблиця 1
Вщносна площа сполучнотканинних волокон у коловому _шар1 м'язово*!* оболонки кишки курей, % (М±т)._
Назва кишки Групи птищ
Кури СТ Кури СТ-НТ
Дванадцятипала 6,02±0,172* 5,90±0,133
Порожня 7,79±0,128*** 7,30±0,165
Клубова 6,93±0,175** 6,57±0,140
Слш1 (середн1й показник д1лянки шийок) 5,49±0,117 5,45±0,109
Пряма 8,69±0,163 10,83±0,264***
На початку кишечника (у дванадцятипалш кишщ, рис. 1) в1дм1чаеться найменша сумарна площа сполучнотканинних волокон. При цьому кури СТ переважають курей СТ-НТ на 0,12 % (р<0,05). При переход! у порожню кишку вказана площа зростае в обох трупах птищ \ досягае найб1льших значень в тонк1й кишц1. У курей з високим симпатичним тонусом вона зб1льшуеться на 1,77 %, ав курей з нормотон1чним нахилом автономного балансу - на 1,40 %. 3 цього випливае, що домшуюче становище курей першо! групи не лише збер1гаеться, але й змщнюеться до 0,49 % (р<0,001). У клубовш кишц1 знову проходить зниження величини досл1джуваного показника при кожному тиш автономного тонусу. У курей СТ вш зменшуеться до 6,93±0,175 %, тобто на 0,86 %, а в курей СТ-НТ - до 6,57±0,140 %, тобто на 0,73 %. Р1зниця М1ж трупами птиц1 також зменшуеться до 0,36 % (р<0,01), проте перевага \ надал1 знаходиться у курей симпатотошчного типу автономно! регуляц11. Товста кишка характеризуемся ч1тко вираженою полярн1стю у величин! сумарно! площ1 сполучнотканинних волокон. На И початку у шийках слших кишок (рис. 2) продовжуеться в1д'емна динам1ка ц1е! площ1 вщповщно на 1,44 % та 1,12 % I вона досягае найменших значень в цшому кишечнику. При цьому кури з пщвищеним парасимпатичним тонусом (5,45±0,109 %) поступаються птищ з акцентованою симпатотон1ею (5,49±0,117 %) лише на 0,04 %. Дана вщмшшсть е м1н1мальною I статистично не достов1рною. При переход! у пряму кишку в1дбуваеться значне збшьшення в1дносно! площ1 вс1х сполучнотканинних волокон I вона набувае найб1льших величин у всьому кишечнику. Вказане зростання проходить пов!льн1ше у курей симпатотошюв -на 3,20 % (8,69±0,163 %) та б1льш ¿нтенсивно у курей симпато-нормотошюв -
272
на 5,38 % (10,83±0,264 %). Це обумовлюе той факт, що в кшщ товсто! кишки перевага у величин! дослщжувано! площ1 переходить до курей друго! групи, а птиця першо! групи поступаеться !м на 2,14 %, що е найбшьшою р1зницею для даного показника I
Рис. 1. Сполучнотканинш волокна Рис. 2. Сполучнотканинш волокна (а)
(а) кодового шару м'язово*1 кодового шару м'язово*1 оболонки
оболонки дванадцятипало*1 кишки шийки сл1по*1 кишки курей СТ. Ван-
курей СТ-НТ. Пачшь х140. Пзон. х56.
Коливання вщносно1 площ1 сполучнотканинних волокон в окремих кишках, проявляеться I в середшх показниках в1дд1л1в кишечника (рис. 3).
Рис. 3. Вщносна площа сполучнотканинних волокон кодового шару м'язово*1 оболонки окремих в!дд1шв та ц1ло¥ кишки курей, %.
У тонкш кишщ кури СТ (6,91±0,109 %) переважають курей СТ-НТ (6,59±0,096 %) на 0,32 % (р<0,01). У товстш кишц1 середн1 значения досл1джуваного показника зростають до 7,09±0,189 %, або на 0,18 % - у курей з високим симпатичним тонусом та до 8,14±0,305 %, або на 1,55 % - у птищ автономний баланс яко! схиляеться до нормотон11. Вказана динам1ка призводить до того, що дом1нуюче становище вже займають кури друго! групи, а птиця
273
першо! групи поступаеться !м на 1,05 % (р<0,001). У середшх показниках цшого кишечника бшьш1 величини вщносно! площ1 Bcix сполучнотканинних волокон також належать курям СТ-НТ (7,37±0,143 %), яю переважають курей СТ (7,00±0,100 %) на 0,37 % (р<0,01).
Дослщжеш показники волокнистого компоненту сполучно! тканини вказують на характерш особливост1 структурно! оргашзаци стшки р1зних дщянок кишечника у вщповщь на типолопчш особливост1 автономного тонусу, що, очевидно, направлено на пщтримання оптимальних параметр1в травления в цих дшянках.
Висновки. 1. Типолопчш особливост1 автономного тонусу нервово! системи курей вщображаються у показниках сполучнотканинних волокон колового шару м'язово! оболонки кишково! стшки. 2. У тонкш кишщ та на початку товсто! перевага за даним показником належить курям симпатотошкам. 3. На piBHi показниюв цшого кишечника вщмшност1 м1ж трупами птищ стають менш вираженими.
Л1тература
1. Galotta J.M.Characterization of interstitial cells of cajal in the bowel of the pig (Sus scrofa) / J.M. Galotta, S.G. Marquez, C.G. Barbeito, E.L. Portiansky // Biocell. - 2004. - Vol. 28, № 3. - P. 347-396.
2. Слесаренко В.В. Законом1рност1 динамжи маси вщдшв тонкого та товстого кишечника у поросят новонародженого та молочного перюд1в / В.В. Слесаренко // Науковий вкник Льв1всько! нац1онально! академ1! ветеринарно! медицини ¿мен1 С.З. Гжицького. - 2004. -Т. 6, № 1, Частина 1. - С.132-136.
3. Гаврилова В.А. Морфология тонкого отдела кишечника у поросят от рождения до 60-суточного возраста : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. биол. наук : спец. 16.00.02 "Патология, онкология и морфология животных" / В.А. Гаврилова. - Ульяновск, 2008. - 20 с.
4. Столяров В.А. Методическое обоснование применения схемы комплексного исследования тканей желудочно-кишечного тракта у млекопитающих и птиц / В.А. Столяров, С.В. Столярова, В.А. Гаврилова, Ю.А. Боряева, А.В. Федотов // Естественно-научные исследования: теория, методы, практика (Межвузовский сборник научных трудов). - Саранск, 2006. - С. 86-90.
5. Hampson D.J. Alterations in piglet small intestinal structure at weaning / D.J. Hampson // Research in Veterinary Science. - 1986. - Vol. 40. - P. 32-40.
6. Дашиева Ц.О. Рост массы органов пищеварения домашней утки в постнатальном онтогенезе / Ц.О. Дашиева Функциональная макро -микроморфология органов и систем животных (материалы юбилейной конференции, посвященной 100-летию со дня рождения А.Ф. Климова). - М. : Моск. вет. акад., 1980. - С. 127-128.
7. King D.E. Ontogenetic Development of Intestinal Digestive Functions in White Pekin Ducks / D.E. King, E.K. Asem, O. Adeola // The Journal of Nutrition. -2000. -Vol. 130. P. 57-62.
8. Касаткина HE. Возрастная морфология желудочно-кишечного тракта цыплят породы Кросс-288 / НЕ. Касаткина // Вопросы морфологии домашних
274
животных. - Ульяновск : Ульянов. с.-х. ин-т. - 1979. - С. 40-43.
9. Баевский P.M. Математический анализ сердечного ритма при стрессе / P.M. Баевский, О.И. Кирилов, С.З. Клецкин. - М. : Наука, 1984. - 222 с.
10. Ромейс Б. Микроскопическая техника. - М. : Издательство иностранной литературы, 1954. - 718 с.
Summary Tybinka A.M. tybinka@rambler.ru Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj CONNECTION OF AMOUNT OF FIBRES OF CONNECTING FABRIC OF CIRCULAR LAYER OF MUSCULAR SHELL OF BOWEL OF CHICKENS IS WITH TYPE OF AUTONOMOUS TONE
For adult chickens connection is investigational between the typology features of autonomous tone and indexes of fibres of connecting fabric of circular layer of muscular shell of intestinal wall. It is thus found out, that in a thin bowel and at the beginning of thick advantage in the area of all fibres of connecting fabric belongs to the chickens of sympathotonic. And the chickens of sympatho-normotonic prevail in the indexes of rectum. Accordingly in middle the value of bowel certain indemnification and differences pass between the groups of bird smoothed out. However insignificant advantage however remains on the side of chickens of sympatho-normotonic.
Key words: types of the autonomous adjusting, bowel of chickens, muscular shell, fibres of connecting fabric.
Рецензент - д.вет.н., проф. Стояновський В.Г.
275
