CC BY
24
Горальський Л.П., д.вет.н., професор, © Сокульський 1.М., к.вет.н., ст. викладач, Демус Н.В., к.вет.н., ст. викладач Колесшк Н.Л., астрант, Назарчук Г.О., к.вет.н., асистент
Хоменко З.В., к.вет.н., асистент Житомирсъкий нацюналъний агроекологгчнииутверситет Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ш. С.З. Гжицъкого
МОРФОЛОГ1Я ТА Г1СТОХ1М1Я СПИННОМОЗКОВИХ ВУЗЛ1В
СОБАК
У статт1 наведено г/столог1чну будову та морфометричт показники грудного в1ддыу спинномозкових вузл1в статевозрыих свгйсъких собак. З'ясовано вм1ст локал1зацп та розподы нуклегнових кислот та быкових сполук у ггстоструктург спинномозкових вузл1в на тканинному та клтинному ргвнях. Резулътати дослгдженъ свгдчатъ про виражену диференщацт нервових клтин, залежно в/д гх морфофункцюналъного стану.
Ключов1 слова: морфолог1я, спинномозковг вузли, нервова клтина, неирогл1я, базофыънаречовина, ядерно-цитоплазматичне в1дношення.
Вступ. Вдалою моделлю для виршення актуальних питань сучасно! нейропстологи е спинномозков! вузли (СМВ), яю виконують функцш першо! ланки на шляху аферентних ¿мпульЫв вщ рецептор1в до оргашв центрально! нервово! системи, сприймаючи зовшшш та внутршш подразнення вони першими трансформують !х в нервовий ¿мпульс, забезпечуючи ввдповщш реакци, адекватш дшчим подразникам [2, 3].
Грудш СМВ беруть участь в аферентнш шнерваци не лише м'яз1в, шюрних покрив1в вщповщних соматичних сегменив [10, 11, 5], але також здшснюють шнервацш оргашв трудно! порожнини (серце, легеш, аорта).
Особливост! морфологи та х1м1чно! арх!тектошки спинномозкових вузл1в доЫ залишаються маловивченими. Вони визначаються видом та в1ком хребетних тварин, типом та функцюнальним станом нейрона, фазою нейрогенезу, ступенем рефлекторно! д1яльност1, локал1защею в оргашзмг Ц1 даш дуже важлив! не лише для вжово! морфолог!!, а й для розробки питань ф!з!олог!!, патолог!! та л!кування захворювань периферично! нервово! системи.
Матер1ал 1 методи. Досл!дження проводили на кафедр! анатоми ! г!столог!! факультету ветеринарно! медицини Житомирського нац!онального агроеколопчного ун!верситету. Матер!алом для досл!джень був грудний в!дд!л спинномозкових вузл!в статевозрших собак (п=14).
© Горальський Л.П., Сокульський 1.М., Демус Н.В., Колесшк Н.Л., Назарчук Г.О., Хоменко З.В., 2012
39
У робот! використовувались анатом1чш, пстолопчш, нейропстолопчш, ricTOxiMÎHHi та морфометричш методи дослщжень [1, 4, 7, 8, 9]. Для пстолопчного i ricTOxiMÎHHoro дослщження шматочки матер1алу фжсували в 10% розчиш нейтрального формалшу та рщиш Карнуа, з наступною швидкою заливкою в парафш за схемами запропонованими у поЫбнику Л. П
Горальського., В. Т Хомича., О. I Кононського [4]. Для вивчення морфологи кл1тин та проведения морфометричних дослщжень спинномозкових вузл1в сершш зр1зи фарбували гематоксилшом та еозином, а також проводили ¿мпрегнацш нервово! тканини азотнокислим ср1блом за Бшьшовським Грос та Рамон-ьКахалем. Для виявлення хромотофшьно! речовини у нервових кл1тин використовували метод Нксля [4, 6].
Г1стох1м1чн1 дослщження для виявлення та локал1заци ДНК та РНК i бшкових сполук в ricTO- та цитоструктурах спинного мозку проводили згщно з рекомендациями, запропонованими у поабнику А. И. Кононского [6].
Для вим1рювання структури спинного мозку, використовували св1тловий м1кроскоп МБС - 10, а для визначення об'ему нервових клггин та ïx ядер -м1кроскоп "Бюлам-Ломо" [1, 4].
Цифровий матер1ал статистично обробляли за допомогою комп'ютерно! програми "Excel" з пакету "Microsoft Office 2003".
Результати дослщження.
Спинномозков! вузли у собак округло! форми. Мктяться вони по боках спинного мозку на дорсальних коршцях спинномозкових нерв1в. У СМВ розр1зняють два полюси: проксимальний та дистальний. Проксимальний полюс переходить у дорсальний коршець, а дистальний - в спинномозковий нерв (рис. 1).
СМВ вкршг капсулою, яка мае своерщну будову, оскшьки е продовженням твердо! мозково! оболонки. Вона складаеться з двох mapie: зовшшнього та внутршнього. Зовшшнш шар бшьш пухкий, який переходить у внутршнш - щшьний. Останнш прилягае до нейроциив СМВ i продовжуеться у трабекулярш тяж!, яю проникають у строму органа.
Площа поперечного розр1зу спинномозкових вузл1в у свшського собаки становить 5,86±1,27 мм2'. Ззовш спинномозков! вузли мають добре виражену сполучнотканинну капсулу, товщинаяко! становить 59,12±8,94 мкм.
Основна у функциональному вщношенш тканина СМВ утворена тшами нервових кл1тин та нервовими волокнами. Псевдоуншолярш кл1тини округло! форми, в основному розмщеш на периферп СМВ, а також утворюють невелик! групи в центр! вузла, де розм!щений пров!дний апарат (рис. 2).
40
Рис.1. Мжроскошчна будова спинномозкового вузла статевозрших собак:
а - сполучнотканинна капсула; б - нервов! кл1тини; в - дорсальний коршець; г - нервов1 волокна; д - вентральний коршець. Гематоксилш та еозин. х 56
шшяа
Рис. 2. ПстолоНчна структура спинномозкового вузла свшського собаки:
а - сполучнотканинна капсула; б - нейроцит; в - ядро нейроцита; г - ядра нейрогл1альних кл1тин. Гематоксилш та еозин. х 280.
41
При фарбуванш гютопрепара'лв СМВ собаки гематоксилшом та еозином виявляли крупну зернистють цитоплазми великих нейроципв. Найбшьш штенсивно адсорбували фарби ядра гл1альних клп"ин та ядерця нейроципв. Мал1 нейроцити зафарбовувалися бшьш штенсивно, шж велим, з пом^ною пилопод1бною зернистютю цитоплазми. Карюплазма нервових клп"ин мае глибчатий малюнок з дифузно розмщеною хроматофшьною речовиною. Навколо кожного нейроцита помина добре виражена мантшна оболонка, яка складаеться ¿з чисельних клптсн-сателтв (рис. 3).
Рис. 3. Фрагмент м1кроскошчно1 будови спинномозкового вузла свшського собаки: а - великий нейроцит; б - мал1 нейроцити; в - ядра гл1альних клп"ин; г - нервов! волокна. Гематоксилш та еозин. х 128.
При ¿мпрегнаци СМВ собаки азотнокислим ср1блом за Рамон-ьКахалем спостер1гали р1зну штенсивнють ¿мпрегнаци нейроципв, яка не залежить вщ розм1ру тша клитсни.
За результатами морфометричних дослщжень встановлено, що мш1мальний об'ем нейроцита стан овить 2,172 тис. мкм3, а максимальний -309,453 тис. мкм3. Встановлено, що нейроцитарна оргашзащя спинномозкових вузл1в свшського собаки характеризуемся наявшстю великих, середшх та малих нервових кл1тин з превалюючою кшькютю останшх.
Об'ем ядра нейроципв варше також в широких межах вщ 365,61 до 6178,82 мкм3. Так, середнш об'ем ядра малих нейроципв становив
42
мкм , а середшх та великих вщповщно 3050,8±229,2 та
1300,03±69,38 3947,71±736,89 мкм3.
Найбшьший показник ядерно-цитоплазматичного вщношення (ЯЦВ) сиостер1гали у малих иервових кл1тииах - 0,083±0,003. Середш значения ЯЦВ середшх та великих нейроцит1в були наближеш \ становили вщиовщно 0,024±0,003 та 0,0178±0,004 одиниць.
Встановлено, що нейроцитарна оргашзащя сиинномозкових вузл1в свшського собаки характеризуемся наявшстю великих, середшх та малих нервових кл1тин з иревалюючою кшькктю останшх. Так, 77,7±4,9 % кл1тин мали об'ем иерикарюна 25,265±1,562 тис. мкм3; 17,3±4,4% - середнш об'ем (135,327±7,781 тис. мкм3) та 5,3±1,8% нервових кл1тин мали найбшьш1 показникиоб'емаперикарюна (237,57±14,41 тис. мкм3) (рис. 4).
Середня кшьккть гл1альних кл1тин на одиницю илощ1 СМВ собаки становила 1294±34,44 одиниць
280
260
240
220
л 200
я
180
<и
а <и 160
н
и о 140
а
и 120
о
Ч и 100
V 80
60
40
20
0
■
\
/ \
/ \
/ \
/ \
/ \
яШШШШШ
2172 104599 207026
мал1 середш велик!
Об'ем нейроцит1в, мкм3
309453
Рис. 4. Пстограма розподшу нейроципв СМВ свшського собаки за показниками об'сму перикаршшв.
43
Рис. 5. Розподш нукле'шових кислот у спинномозкових вузлах свшського собаки: а - глибки нуклешових кислот у нейроплазмц б - мантшна оболонка; в - ядро та ядерце; г - ядра гл1альних клггин. Ейнарсон.
X 280.
Пстоструктура СМВ свшського собаки характеризуемся шгенсившстю гютох1м1чних реакцш на виявлення бшюв та нуклешових кислот. Особливютю е ущшьнення глибок нуклешових кислот у нейроплазм1 кл1тин, яю або р1вном1рно заповнюють останню, або сконцентроваш бшьшою м1рою навколо ядра нервово1 китини. В 1зольованш китиш високим (+++) умютом ДНК та РНК е 1х ядра, карюлема та нейроплазма, дещо менше (++) - у карюплазмг На тканинному р1вш нервововолокнистий компонент СМВ собаки характеризуемся найменшим (+) умютом нуклешових кислот (рис. 3.37).
Ядра кл1тин нейроглп характеризуються високим (+++) умютом ДНК. РНК дифузно та нер1вном1рно заповнюе цитоплазму нервових кл1тин. Локал1зац1я цитоплазматичних нуклешових кислот у р1зних китинах неоднакова, про що свщчить р1зна гх морфофункцюнальна актившсть. Зустр1чаються нервов! кл1тини, глибки нуклешових кислот яких бшьш ущшьнеш та р1вном1рно заповнюють нейроплазму. Окрем1 кл1тини погано сприймають забарвлення на виявлення РНК та ДНК, що вказуе на пригшчення нуклешового обмшу в них.
Висновки.
1. Мжроскошчне вивчення гюто та- цитоструктур спинномозкових вузл1в свшських собак свщчить про виражену диференщащю нервових кл1тин, яю мають р1зну форму та розм1ри. Серед них можна видшити велию, середш \ мал1 нейроцити, р1зномаштно1 форми.
44
2. Для забезпечення взаеморегуляцп кл1тинних процеав життед1яльносп середня кшькють гл1альних кл1тин на одиницю площ1 СМВ собаки становила 1294±34,44 одиниць
3. Структури спинномозкових вузл1в свшських собак характеризуються штенсивними пстох1м1чними реакщями на вм!ст нуклешових кислот та бшюв. H,i речовини в основному сконцентроваш бшьшою м1рою навколо ядра, карюлеми та нейроплазми нейрошв, дещо менше в нервових волокнах та нервах.
Л1тература
1. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометр1я / Г. Г Автандилов. - М.: Медицина, 1990. - 384 с.
2. Александровская О.В. Морфологические аспекты постнатальной дифференциации разных звеньев соматической рефлекторной дуги / О.В. Александровская, Т.Н. Минеева // Методологические, теоретические и методические аспекты современной нейроморфологии: сб. науч. тр., Москва, 1987. - С. 8.
3. Гейнисман Ю. Я. Структурные и метаболические проявления функции нейрона / ЮЯ Гейнисман. - Москва.: Наука, 1974. - 207 с.
4. Горальський Л. П., Хомич В. Т., Кононський О. I. Основи пстолопчно! техшки i морфофункцюнальш методи дослщжень у норм1 та при патологи: Навчальний пос1бник. - Житомир: "Полкся", 2005. - 288 с.
5. Жеребцов Н. А. О постнатальному морфогенезу нейроцитов / Н. А Жеребцов // Вопросы морфологии домашних животных. - Ульяновск.: 1979. - С. 3 - 8.
6. Кононский А. И. Гистохимия / А. И. Кононский - Киев.: Вища школа, 1976. - 278 с.
7. Меркулов Г. А. Курс патологической техники. / Г. А Меркулов - Л.: Медицина, 1969. - 423 с.
8. Ромейс Б. Микроскопическая техника./ Б Ромейс - М.: Изд-во иностранная лит-ра, 1953. - 436 с.
9. Роскин Г. И., Левинсон Л. Б. Микроскопическая техника / Г. И Роскин., Л. Б Левинсон - М.: Советская наука, 1957. - 467 с.
10. Шаповалов А. И. Нейроны и синапсы супроспинальных моторных систем./ А. ИШаповалов - Л.: Наука, 1979. - 185 с.
11. Deitch A.D. Moses the Nissl substance of living and fixed spinal ganglion cells. An ultraviolet absorption study / A.D. Deitch, J. Montrose // J. Biophys. biochem. cytol. - 1957. - Vol. 3. - P. 449-456.
45
Summary
MORPHOLOGYAND GISTOKHIMIYA OF SPINAL KNOTS OF STATEVOZRILIKH DOGS
A histological structure and morphometric indexes of pectoral department of spinal knots of statevozrilikh home dogs is resulted in the article. Content of localization and distributing of nucleic acids and albuminous connections is found out in gistostrukturi of spinal knots on tissue and cellular levels. The results of researches testify to the expressed differentiation of nervous cages, depending on their to the morfofunkcional'nogo state.
Рецензент - д.вет.н., професор Урбанович П.П.
46
