CC BY
11
УДК 579.23/611.82/636.4
Сокульський I. М., астрант © Житомирський нацюнальний агроеколог1чний утеерситет
МОРФОЛОГ1Я ГРУДНОГО В1ДД1ЛУ СПИННОГО МОЗКУ
СВИНЕЙ
У статт1 наведено г1столог1чну будову та морфометричт показники грудного е1ддыу спинного мозку свиней. З 'ясоеано ем1ст локал1зацп та розподт нуклегноеих кислот та бткоеих сполук у ггстоструктург спинного мозку на тканинному та клтинному ргенях. Результати дослгджень сегдчать про еиражену диференщацт нереоеих клтин, залежно е1д гх морфофункщонального стану.
Ключовi слова: морфолог1я, свит, спинний мозок, нереоеа клтина, нейрогл1я, базофыьна речоеина, ядерно-цитоплазматичне е1дношення.
Вступ. Нервова система, яка штегруе дiяльнiсть уЫх частин тша, е складною iз вЫх систем оргашзму. Вона об'еднуе дiяльнiсть оргашв i систем, що в сукупност забезпечують зв'язок оргашзму iз навколишшм середовищем [4]. Нервова система здшснюе регулювання процеЫв життезабезпечення оргашзму: розвиток, ркт, диференцiювання кл^ин i тканин, забезпечуе взаемодiю мiж ними [2]. Значне мiсце в морфологи займають фундаментальнi дослiдження макро - i мiкроструктури органiзму людини i тварин. Одним iз актуальних питань е вивчення складу та структурно - функщональних особливостей нервово! системи хребетних тварин. Проте, морфофункщональна характеристика та нейроцитарна органiзацiя спинного мозку свиней дос залишаються маловивченими i мае фрагментарний характер [9, 10, 11].
У зв'язку з цим, метою наших дослщжень було вивчення пстолопчно! будови та проведення морфометрично! оцiнки гiсто- i цитоструктури спинного мозку та гiстохiмiчних реакцш на вмiст та локалiзацп нуклешових кислот i бiлкiв.
Матер1ал 1 методи. Дослiдження проводили на кафедрi анатоми i пстологи факультету ветеринарно! медицини Житомирського нацiонального агроекологiчного ушверситету. Матерiалом для дослiджень був грудний вщдш спинного мозку статевозрiлих свиней (п=14) 6шо! укра!нсько1 породи.
В робой використовувались анатомiчнi, гiстологiчнi, нейропстолопчш, гiстохiмiчнi та морфометричнi методи дослщжень [1, 3, 5, 6, 7, 8]. Для пстолопчного i гiстохiмiчного дослiдження шматочки матерiалу фiксували в 10% розчиш нейтрального формалiну та рщиш Карнуа, з наступною швидкою заливкою в парафiн за схемами запропонованими у поЫбниках Л. П Горальського., В. Т Хомича., О. I Кононського [3]. Для вивчення морфологи кл^ин та проведення морфометричних дослщжень спинного мозку сершш зрiзи фарбували гематоксилiном та еозином, а також проводили нейропстолопчш методи iмпрегнацil нервово! тканини азотнокислим срiблом за Бшьшовським Грос та Рамон-i-Кахалем. Для виявлення хромотофшьно! речовини у нервових кл^ин використовували метод Нiссля [3].
© Сокульський I. М., 2009
265
ricT0xÎMÎ4Hi дослщження для виявлення та лок^заци ДНК та РНК i бшкових сполук в ricTO- та цитоструктурах спинного мозку проводили згщно рекомендацiй запропонованих у поЫбнику А. И. Кононского [5].
Для вимiрювання структури спинного мозку, використовували cвiтловий мiкроcкоп МБС - 10, а для визначення об'ему нервових клiтин та ïx ядер - мжроскоп "Бюлам-Ломо" [1, 3].
Цифровий матерiал статистично обробляли за допомогою комп'ютерноï програми "Excel" з пакету "Microsoft Office 2003".
Результати дослщжень. Спинний мозок cвинi мае форму цилiндричного тяжа, дещо сплюснутого дорсовентрально. Вiдповiдно до вiддiлiв хребта, спинний мозок подшяеться на шийний, грудний, поперековий, крижовий i хвостовий вщдши. На межi шийноï та грудной грудноï та попереково-крижовоï частини мозку помине потовщення.
В центрi поперечного розрiзу грудного вiддiлу спинного мозку добре виражена ара, а на перифери - бша мозкова речовина. Ора речовина представлена бшьш тонкими парними дорсальними i бшьш широкими вентральними рогами, якi з'еднаш мiж собою ciрою спайкою через яку проходить спинномозковий канал. Мiж дорсальними i вентральними рогами розмщеш латеральш роги.
Нервовi клiтини спинного мозку мають рiзну форму i розмiри. Серед них видiляють мал^ cереднi й великi нейроцити. За формою, в основному, переважають зiрчаcтi та багатограннi, округлi, неправильно округлi та овальнi, грушоподiбнi, продовгувато-витягнутi та трамщальш клiтини.
Ядра округло1' або овальное' форми, в основному, розмщуються в центрi або ексцентрично згщно тша нервових клiтин. Бiльшicть ядер мають виражене ядерце. Навколо нервових кл^ин розмщуються невелик за розмiрами глiальнi клiтини.
Нейроцити дорсальних ропв мicтять значну кiлькicть малих мультиполярних нейрошв, якi знаходяться у центральнш зонi. Бiльшicть таких клiтин мають овальну, округлу форму з вираженими ядрами. Також зуcтрiчаютьcя нейрони продовгувато-витягнутоï форми. Серед малих нейронiв у дорсальних рогах спинного мозку поодиноко зуcтрiчаютьcя середш i великi нейроцити багатогранноï та неправильно округлоï форми з вираженими вщростками. Ядра таких нервових кл^ин розмiщенi ексцентрично.
Дорсальне ядро Кларка переважно утворене середшми нейроцитами, якi розташованi по 2 - 3 кл^ини разом, i поодинокими великими нервовими кл^инами. Ближче до ciроï комюури i центрального спинномозкового каналу виявляються окремi малi нейрони овальноï форми з вираженими вщростками, ядра яких знаходяться в центрi кл^ин.
Нервовi клiтини латеральних рогiв спинного мозку мають, у бшьшост випадкiв, середш розмiри. Вони рiвномiрно розташованi по всш площi латерального рогу. Таю кл^ини, в основному, багатогранноï форми. Разом з тим, поодиноко зуcтрiчаютьcя велию нейрони зiрчаcтоï форми з ч^ко вираженими вiдроcтками, та малi клiтини овальноï форми, якi утворюють ядра промiжноï зони.
У вентральних рогах спинного мозку свиней нервовi клiтини мають неправильно-округлу, багатогранну i зiрчаcту форму, з чiтко вираженими ядрами. Найбшьш великi мотонейрони, в основному, мають багатогранну
266
форму (рис. 1), як розмщеш групками по 2 - 4 нейрони. Бшя кожноТ великоТ нервовоТ кштини розмщуються 2-3 середш кштини.
Рис. 1. Фрагмент мжроскошчноТ будови вентрального рогу спинного мозку свиш: а - тшо нервовоТ кл1тини; б - нейроплазма; в -вщростки нервовоТ кл1тини; г - ядро; д - кл1тини нейрогли. Рамон-ь Кахаль. х 400.
Велик1 нейроцити, як1 мають грушопод1бну форму та виражене велике ядро, розмщеш поодиноко в центральны зош вентрального рогу. Середн1 кл1тини овальноТ або продовгуватоТ витягнутоТ форми розмщуються групками 1з 2-3 кл1тин в середн1й частин1 вентрального рогу та поодиноко - на периферичних дшянках, а нейроцити неправильноТ форми з чггко вираженими в1дростками розмщуються поодиноко по всш площ1 вентрального рогу.
В центральны зон1 вентрального рогу також зустр1чаються мал1 нейрони округлоТ 1 овальноТ форми з вираженими вщростками. Вони розм1щуються групами по 2 - 4 кл1тини. Водночас поодинок мал1 нейроцити округлоТ та неправильно округлоТ форми також зосереджеш в мед1альних краях вентрального рогу та на перифери.
Фарбування гютопрепарат1в за Н1сслем показало, що нейроплазма нервових кл1тин спинного мозку мютить виражен1 глибки базоф1льноТ речовини, що свщчить про 1нтенсивний розвиток у них бшоксинтезуючого апарату, який знаходиться у вигляд1 др1бноТ або крупншоТ зернистост1, р1вном1рно заповнюючи майже всю нейроплазму (рис. 2). У деяких нервових кл1тин базофшьна речовина мютиться на перифери нейроплазми.
267
Рис. 2. Фрагмент мжроскошчноТ будови вентрального рогу спинного мозку свинк а -нервова кл1тина; б - ядро та ядерце нейроцита; в - вщросток нейроциту; г - речовина Нюсля ; д - кл1тини нейрогли. Нюсль. х 400.
Проведет гютох1м1чш дослщження на виявлення нуклеТнових кислот свщчить, що переважними м1сцями локал1зац1Т ДНК 1 РНК е нервов1 кл1тини с1роТ речовини спинного мозку, де нуклеТнов1 кислоти р1вном1рно розпод1ляються в нейроплазм1 у вигляд1 глибок. Ядерця нервових кл1тин забарвлен1 б1льш штенсивнше (рис. 3).
Рис. 3. Локал1зац1я та розпод1л нуклеТнових кислот у нейроцитах спинного мозку свинк а -с1ра речовина; б -нервова кл1тина; в - в1дростки нервовоТ кл1тини; г - ядро; д - ядерце; е - нейроплазма; е - гл1альш кл1тини. Браше. х 400.
268
Мкцями локалiзацiï загальних бшюв у спинному мозку е нейроцити та raianbHi клiтини. У нервовш клiтинi "сумарш бшки" виявляються в нейроплaзмi i ядрi. Найбшьша концентрaцiя бiлкiв спостерiгaеться в ядерцях. В нейроплaзмi бiлок мiститься у виглядi глибок, концентрaцiя яких залежить вiд типу та розмiщення нейрошв. Водночас iнколи зустрiчaються окремi нервовi клiтини, в яких кiлькiсть бшюв у нейроплaзмi дещо менша i на псто препаратах вони дають слабку реaкцiю.
Морфометричнi дослiдження спинного мозку свиней свщчать про виражену диференцiaцiю нервових клiтин, якi мають рiзнi розмiри, що суттево виражаеться в кшьккному спiввiдношеннi малих, середшх i великих нервових клiтин. У вщсотках нaйбiльше зустрiчaеться середнiх нейроциив (52%). На мaлi та велию нейрони припадае по 24%.
Середнш показник об'ему нервових клiтин спинного мозку свиней дорiвнюе 11455,27±613,63 мкм3. Об'ем малих нервових клiтин становить 3054,87±171,81 мкм3, середнiх - 9915±303,33 мкм3, великих - 23191,26±1281,07 мкм3.
Середнiй показник об'ему ядер нервових клггин дорiвнюе 957,84±46,60 мкм3. Об'ем ядер малих нейроциив становить 419,74±34,16 мкм3, середнiх -943,41±46,53 мкм3 та великих - 1527,18±118,43 мкм3.
Ядерно-цитоплазматичне вiдношення (ЯЦВ) е неоднаковим у малих, середшх та великих кл^инах. Найбшьший цей показник був виявлений у малих нервових клггинах (0,176±0,01), а найменший - у великих нейроцитах (0,074±0,005), що в свою чергу залежить вщ морфофункцюнального стану клiтин, рiвня метaболiчних процеЫв у сaмiй клiтинi та процесу ïx диференцiювaння.
Площа поперечного розрiзу спинного мозку свинi займае 32,49±0,26мм2 Вiдсоткове вiдношення сiроï до бiлоï мозковоï речовини у свиней становить 7,58±0,08 %.
Висновки.
1. Мiкроскопiчне вивчення псто та- цитоструктур спинного мозку свиней свщчить про виражену диференщацш нервових кл^ин, якi мають рiзну форму та розмiри. Серед них можна видшити великi, середнi i мaлi нейроцити, рiзномaнiтноï форми.
2. Диференщацш гiстоструктур спинного мозку вiдобрaжaеться на вщсотковому спiввiдношеннi сiроï речовини до бшо1", залежно вiд об'ему нервових кл^ин i 1'х ядер, та ядерно-цитоплазматичного вщношення.
3. Нaйбiльший показник ядерно-цитоплазматичного вщношення у нервових кл^инах спинного мозку виявляеться у малих кл^ин, найменший - у великих. Це свщчить про морфофункщональний стан спинного мозку в цшому i нервових кл^ин зокрема.
4. Найбшьшим вмютом локaлiзaцiï нуклешових кислот та бшкових сполук у спинному мозку е нервовi клiтини сiроï речовини спинного мозку, та ядра глiaльниx кл^ин. У нейроплазми нуклеïновi кислоти та загальш бiлки рiвномiрно розподшяються у виглядi глибок рiзноï величини, концентращя яких залежить вiд типу та розмщення нейронiв у Ырш речовини спинного мозку свиней.
269
Л1тература
1. Автандилов Г. Г. Медицинская морфометрiя / Г. Г Автандилов. - М.: Медицина, 1990. - 384 с.
2. Гейнисман Ю. Я. Структурные и метаболические проявления функции нейрона / Ю Я Гейнисман. - Москва.: Наука, 1974. - 207 с.
3. Горальський Л. П., Хомич В. Т., Кононський О. I. Основи пстолопчно! техшки i морфофункцюнальш методи дослщжень у нормi та при патологи: Навчальний поабник. - Житомир: "Полкся", 2005. - 288 с.
4. Жеребцов Н. А. О постнатальному морфогенезу нейроцитов / Н. А Жеребцов // Вопросы морфологии домашних животных. - Ульяновск.: 1979. -С. 3 - 8.
5. Кононский А. И. Гистохимия / А. И. Кононский - Киев.: Вища школа, 1976. - 278 с.
6. Меркулов Г. А. Курс патологической техники. / Г. А Меркулов - Л.: Медицина, 1969. - 423 с.
7. Ромейс Б. Микроскопическая техника./ Б Ромейс - М.: Изд-во иностранная лит-ра, 1953. - 436 с.
8. Роскин Г. И., Левинсон Л. Б. Микроскопическая техника / Г. И Роскин., Л. Б Левинсон - М.: Советская наука, 1957. - 467 с.
9. Шаповалов А. И. Нейроны и синапсы супроспинальных моторных систем./ А. И Шаповалов - Л.: Наука, 1979. - 185 с.
10. Щербакова А. А. К морфологии и скелетотопии спинного мозга и корешков спинномозговых нервов у водных млекопитающих / А. А Щербакова // Научн. Труды Кубанского мед. ин-та. - Краснодар, 1967. - Т. 20. - С. 53 - 60.
11. Jan J. The central nervous system in Cetacea. Nautilus (Suisse), 1973. -№ 14. - P. 7 - 8.
Summary I. Soculsky Zhitomir National Agroecological University MORPHOLOGY THE CHEST PART OF SPINAL CORD OF PIGS
The paper presents the histological structure and morphometrical indexes of chest spinal cord of pigs. We ascertained the localization and allocation of nucleic acids and "total" protein of histostructures of spinal cord on the tissue and cellular levels. The results of researches are affirmed of pronounced differentiation of neurons depending from their morphofunctional condition.
Kew words: morphology, pigs, spinal cord, neuron, neuroglia, basophilic substance, nuclei-cytoplasm ratio.
Стаття надшшла до редакцИ 13.03.2009
270
