Особенности гистоморфологии и гистохимии грудных и шейных отделов спинного мозга домашней курицы Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

11. Горбунов Л. В. Визначення критично! зони кристалоутворення в цикт заморожування-вщтавання бюоб'екта / Л. В. Горбунов, I. А. Морозова // Зб1рник матер1ал1в II М1жнародно! конференций Використання сучасних молекулярно-генетичних i бютехнолопчних розробок у генетико-селекцшних досл1дженнях. -Ки1в, Аграрнанаука. - 1998. - С. 93-95.

12. Зинченко А. В. Исследование фазовых переходов и физичеких состояний водных растворов многоатомных спиртов в диапазоне температур -150^0 °С : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. физ-мат. наук : спец. 01.04.15 «молекулярная физика» / А. В. Зинченко - Киев, 1983. - 20 с.

13. Boutron P. Comparison with the theory of the kinetics and extent of ice crystallization and of the glass-forming tendency in aqueous cryoprotective solutions / P. Boutron // Cryobiology. - 1986. - V. 23. - № 2. - P. 88-102.

14. Безуглый H. Д. Определение критической зоны кристаллообразования раствора глицерина в широком диапазоне скоростей замораживания-оттаивания / Н. Д. Безуглый, Л. В. Горбунов, И. А. Морозова // Проблемы криобиологии. -2000. - № 3. - С. 3-7.

Стаття надшшла доредакци 24.03.2015

УДК 585.25/645.78/635.5

Сокульський I. М., к.вет.н., доцент, Sokulskiy_1979@ ukr.net Горальський Л. П., д.вет.н., професор

Житомирсъкий нац1ональний агроеколог1чнийутверситет, м. Житомир, Украгна

Демус Н. В., к.вет.н., доцент © Льв1вський нащоналънийутверситет ветеринарног' медицини та бютехнологт гменг С. 3. Гжицъкого, м. Львгв, Украгна

ОСОБЛИВОСТ1 Г1СТОМОРФОЛОГ11 ТА Г1СТОХ1М11 ГРУДНИХI ШИЙНИХ В1ДД1Л1В СПИННОГО МОЗКУ ДОМАШНЬО! КУРКИ

Проведет досл1дження дозволили визначити особливост1 морфо-функщоналъног та морфометричног характеристики у грудних i шийних eidduax спинного мозку домашньог курки. Наведена кыъюсна характеристика нейронного складу в cmpyKmypi cipoi речовини спинного мозку курей. Анал1з результат1в власних досл1джень та ix ствставлення з л1тературними даними, працями ряду вчених вказуе на те, що групи нервових rnimm з однаковим функц1ональним значеннямутворюютъ ядра арогречовини спинного мозку. Успинномумозку курей ми видыили таю ядра: - у дорсалъних рогах: власне ядро дорсального рогу, ядро Кларка, -у латералъних рогах: латералъне та мед1альне пром1жт ядра, - у вентралъних рогах: латералъне, централъне i мед1альне ядра. Дат ядра, якг розм1щет у дыянках мозку вир1зняються кыъюстю нейротв, ix розм1рами та формою nepuKapionie. Встановлено, що нейроцитарна оргатзащя cipoi речовини шийного i грудного eidduy спинного мозку неоднор1дна за eidcomKoeuM ствв1дношенням i eidnoeidno характеризуется наявтстю великих, середтх та малих нервових клШин з pi3HUM ядерно-цитоплазматичним вгдношенням. Також з'ясовано eMicm локал1зацИ та розподы нуклег'нових кислот та быкових сполук у zicmocmpyKmypi спинного мозку на тканинному та кл1тинному р1внях.

© Сокульський I. М., Горальський Л. П., Демус Н. В., 2015

156

Ключов1 слова: домашня курка, нервова система, спинний мозок, нервова клтина, ядро, ядерце, хроматофтьна речоеина, нейрогл1я, cipa спайка, центральный канал, cipa речоеина, ядерно-цитоплазматичне вiднoшeння.

УДК 585.25/645.78/635.5

Сокульский И. Н., к.вет. н., доцент, Горальский Л. П., д.вет. н., профессор

Житомирский национальный агроэкологический университет г. Житомир, Украина Демус Н. В., к.вет.н., доцент

Львовский национальныйуниверситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицкого, г. Львов, Украина

ОСОБЕННОСТИ ГИСТОМОРФОЛОГНИ И ГИСТОХИМИИ ГРУДНЫХ и ШЕЙНЫХ ОТДЕЛОВ СПИННОГО МОЗГА ДОМАШНЕЙ КУРИЦЫ

Проведенные исследования позволили определить особенности морфофункциональной и морфометрической характеристики у грудных и шейных отделах спинного мозга домашней курицы. Представлена количественная характеристика нейронного состава в структуре серого вещества спинного мозга кур. Анализ результатов собственных исследований и их сопоставление с литературными данными, работами ряда ученых указывает на то, что группы нервных клеток с одинаковым функциональным значением образуют ядра серого вещества спинного мозга. В спинном мозге кур мы выделили такие ядра: - в дорсальных рогах: собственно ядро дорсального рога, ядро Кларка, - в латеральных рогах: латеральное и медиальное промежуточные ядра, - в вентральных рогах: латеральное, центральное и медиальное ядра. Данные ядра расположенных в участках мозга отличаются количеством нейронов, их размерами и формой перикарион. Установлено, что нейроцитарна организация серого вещества шейного и грудного отдела спинного мозга неоднородна по процентным соотношением и соответственно характеризуется наличием крупных, средних и малых нервных клеток с разным ядерно-цитоплазматическим отношением. Также выяснено содержание локализации и распределение нуклеиновых кислот и белковых соединений в гистоструктуры спинного мозга на тканевом и клеточном уровнях.

Ключевые слова: домашняя курица, нервная система, спинной мозг, нервная клетка, ядро, ядрышко, хроматофильное вещество, нейроглия, серая спайка, центральный канал, серое вещество, ядерно-цитоплазматическое отношение.

UDC 585.25/645.78/635.5

I. Sokulskyi, L. Goralsky

Zhytomyr National Agroecological University, Ukraine Demus N.V. PhD, docent

Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyi, Lviv, Ukraine

THE PECULIARITIES OF HISTOMORPHOLOGY AND HISTOCHEMISTRY OF THORACIC AND CERVICAL PARTS OF SPINAL CORD IN CHICKEN

The paper provides the peculiarities of morphofunctional and morphometric characteristics in thoracic and cervical parts of spinal cord in chicken.

157

The abovementioned quantitative characteristics of neural structure are presented in grey matter of spinal cord in chicken. The results and their comparing with data indicates that nerve groups of cells with the identical functional meanings form the nucleus of grey matter in spinal cord. Such nuclei where selected -in Dorsal horns: nucleus of dorsal horn, Clark's nucleus, - in Lateral horns: lateral and medium intermediate nuclei, -in Ventral horns: lateral, central and medial nucleus. The nuclei allocated in the parts of cord have the difference among a great number of neurons, their size and shape of perikarions. Thus, the equal location of nuclear chromatin in nucleus of nerve cells and the enlightment of cytoplasm in neuron of cervical part of ventral horns shows the functional motoneuron activity possibly due to the innervation of the thoracic limbs in chicken. It has been investigated that the presence of grey matter in thoracic and cervical parts of spinal cord is heterogenic by percentage and is characterized by availability of large, medium and small nerve cells appropriately. Also, the article presents a localization and division of nucleic acid and protein compound in histostructure of spinal cord on the tissue and cell levels.

Key words: chicken, nerve system, spinal cord, nerve cell, nucleus, nucleolus, neuroglia, grey commissure, central canal, grey matter, nuclear cytoplasmic ratio.

Вступ. Птахи представляють найбшьш численну, добре вщокремлену трупу теплокровних хребетних тварин, особливосп будови яких дозволили !м осво!ти проживания в повпряному середовищг Пристосування до польоту знайшло вщображення на конструкцп !хньо! нервово! системи, оскшьки швидю рухи в noBnpi виматають адекватно! реакцп оргашзму [1].

Незважаючи на значш досягнення як впчизняних, так i заруб1жних доошдниюв у галуз1 морфологи хребетних тварин, багато питань, пов'язаних з розробкою видово! i породно! анатомп домашшх птах1в, доа залишаються на piBHi накопичення фактичних MarepiariB [6]. Особливо це стосуеться морфологи нервово! системи домашшх nraxiB i, зокрема, центрально! нервово! системи [3, 5, 7].

Спинний мозок, як складова частина центрального вщдшу нервово! системи, е важливим об'ектом як експериментальних дослщжень, так i лшувальних машпуляцш. Саме тому результати даного досл1дження мають важливе загальнобюлопчне значения, оскшьки дозволяють дати бшьш об'ективну кшьюсну оцшку структурам р1зних вщдшв спинного мозку курей.

Матер1ал i методи. Дослщження проводили на кафедр1 анатом1! i ricTonori! факультету ветеринарно! медицини Житомирського нац1онального агроеколог1чного ун1верситету.

Матер1алом для дослщження був спинний мозок вщ 30 статевозр1лих домашних курей - Gallus gallus. Для досл1джень вщбирали 5-й та 7-й шийн1 i 4-й та 5-й грудн1 нейросегменти. В робот! використовували анатом1чн1, пстолопчш, нейрог1столог1чн1 та ricTOxiMi4Hi методи дослщжень [2, 4].

Зр1зи товщиною 5-6 мкм одержали на санному м1кротом1. Для вивчення загально! г1столог1чно! картини та проведения морфометричних досл1джень депарафшоваш зр1зи фарбували гематоксил1ном Карац1 та водним розчином еозину, а також проводили нейрог1столог1чн1 методи ¿мпрегнац1! нервово! тканини азотнокислим ср1блом за Бшьшовським Грос та Рамон-1-Кахалем. Базоф1льну речовину в нейронах вивчали на зр1зах, зафарбованих толу!диновою синькою за Июлем [2].

TicTOxiMi4Hi досл1дження для виявлення та локал1зац1! ДНК та РНК i б1лкових сполук в пето- та цитоструктурах спинного мозку проводили зпдно рекомендац1й запропонованих у поабнику Л. П. Горальського., В. Т. Хомича., О. I. Кононського [2].

158

Морфометричш дослщження структурных елемештв спинного мозку проводили при свггловш MiKpocKoniï за допомогою MÎKpocKony «Бюлам-Ломо» [4].

Цифровий матер1ал статистично обробляли за допомогою комп'ютерно'1 програми «Excel» з пакету «Microsoft Office 2003».

Результата дослщжеиня. Анал1з результат власних дocлiджeнь та ïx сшвставлення з лггературними даними вказуе на те, що гютолопчна будова спинного мозку дослщжуваних тварин е аналопчна шшим видам ссавщв. Загальновщомо, що групи нервових кл1тин з однаковим функцюнальним значениям утворюють ядра cipoï речовини спинного мозку. За результатами наших дослщжень, в спинному мозку домашн1х курей ми видшили таю ядра: власие ядро дорсального рогу, ядро Кларка, латеральне та мед1альне пром1жш ядра, латеральне та мед1альне вентральш (pyxoßi) ядра.

Основна у функцюнальному вщношенш тканина спинного мозку утворена тшами иейрошв та ïx вщповщними ядрами i нервовими волокнами. Сегменти спинного мозку дослщжуваних курей мають деяю вщмшносл в структур!, що вщр1зияються за нейронним складом та нейрогл1ею. Так, дорсальш роги як шийних, так i грудних вщповщних сегмента представлен! поодинокими асощативними нейронами овально'1, неправильно*! форми, яю сконцентроваш у середнш частиш дорсального рогу. У грудному вщдш cipoï речовини спинного мозку велию нейрони власного ядра дорсального рогу практично вщсутш, середш -pißHOMipHO зосереджеш у всш Maci cipoï мозково'1 речовини. Тод1 як, у шийному вщдЫ велию нейрони власного ядра представлен^ пор1вняно до грудного поодинокими великими нейронами овально'1 форми, яю сконцентроваш у середнш частин1 дорсального рогу. Ближче до cipoï спайки i центрального каналу в обох вщдшах cipoï речовини розмщуються поодииоко велию i середш нейроцити.

Ядро Кларка шийно'1 та грудно'1 частини вщм1чаеться мед1ально вщ основи дорсального рогу i представлене великими нейронами i3 вираженими вщростками. Бшя таких нешэошв ошшщешсередн^^1ал1 нейроцити.

Рис. 1. MÍKpocKon¡4Ha будова грудного вщдту спинного мозку статевозршоУ домашиьоУ курки:

а - cipa речовина; б - бша речовина; в - латеральний pir; г - велию нервов i клггини; д - середш нервов i клггини. Бшьшовський-Грос. х 120

Рис. 2. Фрагмент мжроскошчноУ будови вентрального рогу спинного м озку статевозршоУ домашньо'1 курки:

а - нервова клггина; б - вщросток нервово'1 клггини; в - ядро; г -

ядерце; д - базофшьна зернистють; е -клггини нейроглн. Нюсль. х 4GG

159

Желатинозна речовина у шийному вщдш вщносно грудного щшьшше утворена елементами гли, в якш мютяться др!бш пучков! кттини в незначнш кшькосп.

У латеральних рогах найчастше знаходяться мультиполярш нейроцити. Найбшьше скупчення таких клггин утворюе латеральне (симпатичне) ядро (рис. 1). Останне характеризуется р1зним р1внем метабол1чно! активное^, про що свщчить неоднакова штенсивнють ¿мпрегнацп нейроплазми.

Пром1жна зона, И латеральш \ мед!альш ядра латерального рогу представлен! середшми нейронами багатогранно! форми. Таю клггини формують групки ¿з 4-5-ти клггин. Мал1 нейроцити розмщеш поодиноко.

Анал1з г1стоарх1тектон1ки вентральних рог1в р1зних сегмент1в спинного мозку с1ро! речовини св1дчить про те, що вони мютять значну кшьюсть у вигляд1 скупчень великих та середшх нейрон1в багатогранно! форми з ч!ткими ядрами та ядерцем. Бшя великих нейроцит!в р!дко трапляються мал! нейрони. Останн!х значно менше. Вони розмщеш ближче до с!ро! спайки у мед!альнш зон! с!ро! речовини спинного мозку та в центральнш зон!. Так! скупчення клггин утворюють поодинок! групки !з 3-6 клггин, що формують латеральн!, центральн! ! мед!альн! ядра мотонейрон!в вентральних ропв. Центральна зона, в б!льшост!, представлена нер!вном!рним розм!щенням нейроцит!в переважно середшх та малих розм!р!в. Остання зона найбшьш виражена в д!лянц! грудного вщдшу.

При досл!дженн! мотонейрон!в вщповщних ядер вентральних рог!в найб!льше клггин виявляеться у латеральному ядр! вентрального рогу як у шийному, так ! у грудному вщдшах. Однак мед!альне ядро шийного в!дд!лу, на вщмшу в!д грудного, б!льш щшьшше представлене мотонейронами у к!лькост! 8-12 великими нейронами з перикар!онами овально! ! веретенопод!бно! форми. Разом з тим, р!вном!рне розм!щення ядерного хроматину у ядр! нервових кл!тин, а також просв!тлення цитоплазми у нейронах шийного вщдшу вентральних ропв, свщчить про функцюнальну активн!сть нейрошв, що, можливо, пов'язано з шнерващею грудно! к!нц!вки курей. Нейроплазма клггин м!стить ч!тко виражен! глибки базофшьно! зернистост!, як! р!вном!рно заповнюють майже всю нейроплазму (рис. 2). Такий р!вном!рний розпод!л глибок у нейроплазм! переважно трапляеться у мотонейронах вентральних ропв.

Анал!з одержаних морфометричних даних св!дчить про те, що нейроцитарна орган!зац!я спинного мозку характеризуеться наявнютю великих, середн!х та малих нервових клггин, в!дсоткове сп!вв!дношення яких як у шийному, так ! у грудному вщдшах неоднакове, (рис. 3).

43,85% 42,50%

Шийний Грудний

50,00% 40,00% 30,00% 20,00% 10,00% 0,00%

Велик1 Середн1 Мал1 нейроцити нейроцити нейроцити Рис. 3. Вмкт нервових кл1тин у ирш речовин1 шийно'1, грудно'1 частини спинного мозку домашньо! курки

31,05% 27,95% Г 29,53%

1

к - - —Я

160

При цьому у вщповщних вщдшах найбшьшу кшькють популяцш складають середш нейроцити, яю у шийному вщдш становлять (43,85±0,41 %), що у пор1внянш i3 грудним вщдшом зменшуються в 1,03 рази - (42,50±0,37 %). На другому мющ - велию нервов! кл1тини становлять у шийному вщдш (31,05±0, 44 %), що у пор1внянш i3 грудним вщдшом також зменшуються в 1,1 рази - (27,95±0,41 %). Найменшу юльюсть популяцп нейрошв становлять мал1 кл1тини у шийному - (25,10±0,49 %), у грудному - вщповщно збшьшуються в 1,2 рази -(29,53±0,50 %).

Пор1вняльний морфометричний анал1з об'ему нейронних популяцш шийно! та грудно! частин спинного мозку свщчать, що вони також мають pi3Hi розм1ри. Так, у шийному вщдш курей середнш об'ем кл1тин становить 9036,47±536,85 мкм3, об'ем ïx ядра вщповщно - 402,11±58,11 мкм3, а ядерно-цитоплазматичне вщношення дор1внюе 0,0462±0,0042. У грудному вщдш спинного мозку, пор1вняно з таким до шийного, вщм1чаеться тенденщя до збшьшення середнього об'ему ïxhîx ядер. Так, середнш об'ем нейрошв збшьшуеться у 1,1 раза, що становить 9697,39± 474,23 мкмЗ, об'ем ядра - вщповщно у 1,05 раза i становить 422,18±17,92 мкмЗ. Проте на вщмшу вщ шийного вщдщу спинного мозку, у грудному вщдш паралельно i3 збшьшенням значень показниюв об'ем1в нейрошв та вщповщно ïx ядер, вщм1чаеться незначне зменшення ядерно-цитоплазматичного вщношення в 0,76 рази, яке становить 0,0608±0,002.

В результат! проведения пстох1м1чного анал1зу нейроцшгв cipoï речовини спинного мозку курей одержан! даш, яю свщчать про те, що пом1ж р1зних клас1в нейроцит1в е кл1тини з високою та низькою метабол1чною активнютю залежно вщ морфофункцюнального стану нервово! кл1тини та вщдшв спинного мозку. Так, особливютю г1стох1м1чного анал1зу е ущшьнення глибок нуклешових кислот у нейроплазм1 кл1тин, яю або р1вном1рно заповнюють останню, або сконцентроваш бшьшою м1рою навколо ядра нервово1 кл1тини. В ¿зольованш кл1тиш з високим (+++) bmîctom ДНК та РНК е ïx ядра, карюлема та нейроплазма, дещо менше (++) -у карюплазмг На тканинному piBHÎ нервововолокнистий компонент вщповщних вщдшв спинного мозку курей характеризуеться найменшим (+) bmîctom нуклешових кислот. Водночас гл1альш кл1тини завжди характеризуються високою активнютю nepe6iry обмшних процес1в, на що вказуе пщвищення штенсивносп пстолопчно! реакцп на виявлення нуклешових кислот та бшюв.

Висновки.

1. Пстоарх1тектошка шийних та грудних вщдшв спинного мозку мае под1бну будову та нейроцитарну оргашзацда, яка вщр1зняеться вираженою диференщащею нейрошв, яю мають р1зну форму та розм1ри. При цьому, у вщповщних вщдшах найбшьшу кшьюсть популяцш складають середш нейроцити i становлять у шийному вщдш (43,85±0,41 %), що пор1вняно i3 грудним вщдшом зменшуються в 1,03 рази i становлять вщповщно (42,50±0,37 %).

2. Пор1вняльна особливють мозку та схожють морфологи ядер cipoï речовини спинного мозку домашньо! курки мае генетично обумовлений зв'язок мгж piBHeM морфофункцюнального стану нервових та шервованих структур.

3. Структури спинного мозку свшсько! курки характеризуються штенсивними пстох1м1чними реакц1ями на вмют нуклешових кислот та бшюв. Ц1 речовини в основному сконцентроваш у бшьшш Mipi навколо ядра, карюлеми та нейроплазми нейрошв, дещо менше в нервових волокнах.

161

Перспективы подальших дослщжень. Вважаемо, що подальший напрямок дослщжень повинен бути направлений на проведения ультраструктурно! будови спинного мозку у дослщжуваних тварин.

Лггература

1. Авдеев Д. Б. Морфология блуждающего нерва у птиц из отрядов курообразные и гусеобразные: автореф. дис. на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук: спец. 06.02.01 - диагностика болезней и терапия животных, патология, онкология и морфология животных / Д. Б. Авдеев. - Омск, 2012.- С. 1-4.

2. Горальський Л. П., Хомич В. Т., Кононський О. I. Основи пстолопчно! техшки i морфофункцюнальш методи дослщжень у норм1 та при патологи: Навчальний поабник. - Житомир: «Полюся», 2005. - 288 с.

3. Информационный подход к анализу структурной организации нервной системы / А. С. Леонтюк, Е. И. Большова, Л. А. Леонтюк [и др.] // Методологические, теоретические и методические аспекты современной нейроморфологии: сб. науч. тр. - М., 1987. - С. 24-85.

4. Меркулов Г. А. Курс патологической техники / Г. А Меркулов -Л.: Медицина, 1969. - 423 с.

5. Минеева Т. И. Структурная организация межнейронных связей в вентральном роге спинного мозга телят в раннем постнатальном онтогенезе / Т. И. Минеева // Проблемы молекулярной биологии и патологии с.-х. животных: сб. науч. тр. / Московская вет. акад. - М., 1982. - С. 50-52.

6. Стрыжиков В. К. Сравнительная макро- микроморфология спинного мозга и спинномозговых нервов некоторых видов домашних и диких птиц : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. биол. наук / В. К. Стрижиков. -Казань, 1980. - 18 с.

7. Spinal cord central canal of the German shepherd dog: morphological, histological, and ultrastructural considerations / P. Marin-Garcia, J. Gonzalez-Soriano, P. Martinez-Sainz [et al.] // J. Morphol. - 1995. - № 224 (2). - P. 205-212.

Стаття надшшла до редакци 4.03.2015

УДК 619: 612,017: 636.4.087.7

Стояновський В. Г., д.вет.н., професор, Мацюк О. I., асистент,

Колотницький В. А., к.вет.н., доцент, Колом1ець I.A., к.вет.н., ст.викл., Камрацька О. I., к.вет.н., асистент ©

Лъегесъкий нацгоналъныыушеерсытет ветеринарног медицины та 6iomexHonoziU ¡мет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украта

СТАН НЕСПЕЦИФ1ЧН01РЕЗИСТЕНТНОСТ1 ОРГАН13МУ ПОРОСЯТ У PI3HI CTPECOPHI ПЕРЮДИ ОНТОГЕНЕЗУ ПРИ ВКЛЮЧЕНН1 В РАЦЮН ДОБАВОК «В-ГЛЮКАН» ТА «БЮВ1Р»

У cmammi наведет дам про стан неспецыф1чног резыстентност1 оргамзму поросят-сысумв до в1длучення, а також высв1тлем результаты досл1дження стану функц1ональног адаптацИ'оргамзму теарын за dii стресу в pi3Hi стресорт nepiodn, а саме: через одну, ciM, деадцятъ i ш1стдесят di6 теля в1длучення. Встаноелено, що через одну добу теля в1длучення, що eidnoeidae cmadii трыеогы (за Селъе), у

© Стояновський В. Г., Мацюк О. I., Колотницький В. А., Колом1ець I.. А., Камрацька О. I., 2015

162