CC BY
16
УДК 579.23/611.82/636.4
Назарчук Г.О., асшрант ([email protected]) © Житомирський нащональний агроеколог1чний утеерситет
МОРФОЛОГ1Я ТА Г1СТОХ1М1Я СПИННОМОЗКОВИХ ВУЗЛ1В СВИНЕЙ
Стаття м1стить результати морфофункщональног та морфометричног характеристики грудних спинномозкоеих еузл1е свиней. Встаноелено, що нейроцитарна оргатзащя спинномозкоеих еузл1е характеризуешься наяешстю великих, середтх та малих нереоеих клтин з прееалюючою ктьтстю малих клтин (84%). Середня тльтсть клтин нейроглИ' наеколо одного нейрону р1ена 20,07±0,7одиниць. Також з'ясоеано особлиеост1 локал1зацИ та розподглу нуклегноеих кислот та "сумарного " б\лку на тканинному та клтинному р\енях. Шдеищення е клтинах штенсиеност1 г1стох1м1чних реакцт на ем1ст нуклегноеих кислот зб1гаеться з накопиченням у них быкоеихречоеин.
Ключовi слова: спинномозкоег еузли, нейроцити, глюцити, морфометр1я, нуклегное1 кислоти, быки.
Вступ. Спроби вчених з'ясувати етюлопю та патогенез захворювань нервово! системи вимагають глибоких знань будови регулюючих систем цшсного оргашзму [6, 10]. Особливост морфологи та хiмiчно! арх^ектошки спинномозкових вузлiв дос залишаються маловивченими, особливо у свшських тварин. Даш особливост визначаються видом та вжом хребетних тварин, типом та функщональним станом нейрону, фазою нейрогенезу, ступенем рефлекторно! дiяльностi, локалiзащею в органiзмi [4]. Проте щ дан дуже важливi не лише для вжово! морфологи, а й для розробки питань фiзiологп, патологи та лiкування захворювань периферично! нервово! системи [6].
Специфiчнi функци нервово! тканини здiйснюються шляхом структурних i хiмiчних змiн бiополiмерiв, в першу чергу, бiлкiв i нукле!нових кислот [5]. Загальновизнаним е тiсний взаемозв'язок мiж станом бшкового i нукле!нового обмiну нейрошв i рiвнем !х специфiчного функцiонування [3]. Даш обмшш процеси в нервовш тканинi вiдбуваються безпосередньо за участ глiального компоненту, як складово! частини едино! метаболiчноl системи - "нейрон-глiя" [1]. Про те, що глiальнi клiтини, якi оточують нейрон, пов'язаш з ним не лише структурно, але i функцiонально свiдчать чисельш лiтературнi данi [9]. Глiальнi кл^ини характеризуються високою швидкiстю синтезу РНК та бшку, що цiлком зрозумшо, враховуючи, що основну масу глiальних клiтин складае ядро [10].
Матер1али 1 методи. Дослiдження проводили на кафедрi анатомi! i гiстологi! факультету ветеринарно! медицини Житомирського Нацiонального аграрного ушверситету. Матерiалом для дослiджень були грудш спинномозковi вузли статевозрiлих свиней (п=10) бiло! укра!нсько! породи. Для пстолопчного та гiстохiмiчного дослiдження ввдбраш органи фiксували в 10% розчиш
© Назарчук Г.О., 2008
149
нейтрального формалiну та рщит Карнуа з наступною швидкою заливкою в парафш за методикою Г.А. Меркулова [7]. З метою вивчення цитоарх^ектошки та проведення морфометричних дослiджень спинномозкових вузлiв серит зрiзи фарбували гематоксилiном та еозином, о^м того використовували наступнi нейропстолопчт методи: метод Нiссля - для виявлення базофiльних структур нейроцитiв, iмпрегнацiю срiблом за Бiльшовським-Грос та Рамон-i-Кахалем - для виявлення нейрофiбрилярного апарату нейронiв.
Для виявлення внутр^^инно1 локалiзацiï нуклешових кислот зрiзи фарбували галощанш-хромовими галунами за методом Ейнарсона. Метод Браше дав змогу виявити окремо ДНК та РНК в структурах спинномозкового вузла свиней. Для виявлення "сумарних" бшюв парафiновi зрiзи фарбували розчином амiдочорного 10 В за Шустом.
Морфометричш дослiдження структурних елементiв спинномозкових вузлiв проводили при св^ловш мiкроскопiï за допомогою мжроскопу "Бюлам-Ломо". Вимiри товщини сполучнотканинноï капсули, дорсального, вентрального та змшаного нервiв, розмiрiв дiаметрiв нейроцитiв та ïx ядер здiйснювали окуляр-мiкрометром. Пiдраxунок кiлькостi нервових клiтин та сателтв спинномозкових вузлiв проводили на поперечнш площi зрiзiв за допомогою морфометричноï сiтки на умовнiй одиницi площ^ вiдповiдно рiвноï 8,4 та 0,13 мм2 в 45 полях зору по кожнш твариш. Як сател^и враховували ядра глiальниx клiтин, яю безпосередньо прилягали до тiла нейрону [2] або були на вщстат вщ нього не бiльше, шж дiаметр ядра глiальноï клiтини [8].
Цифровий матерiал статистично обробляли за допомогою комп'ютернох' програми "Excel" з пакету "Microsoft Office 2003".
Результати дослщжень. При оглядовому гiстологiчному дослщжент спинномозкових вузлiв свиней на препаратах виявляли звичайну будову органу. В результат ïx морфометричних дослiджень на тканинному рiвнi встановлено, що середня товщина сполучнотканинноï капсули рiвна 36,66±1,16 мкм, дорсального та вентрального коршщв вiдповiдно 608,39±14,49 мкм та 677±7,7 мкм, а змiшаного нерва - 1236,15±66,05 мкм.
Тiла нервових кл^ин в центрi вузла знаходяться групами, а по перифери утворюють суцшьш нервовоклiтиннi валики.
Встановлено, що нейроцитарна оргашзащя спинномозкових вузлiв характеризуеться наявшстю великих, середнix та малих нервових кл^ин. Щiльнiсть розмiщення нейроцитiв на умовну одиницю площi складае 15,53±0,5, а глiальниx клiтин - 12,81±0,3 одиниць.
Кiлькiсть малих нервових кл^ин значно превалюе i становить 84% вщ загальноï кiлькостi сенсорних кл^ин. ïx лiнiйнi розмiри коливаються в межах вщ 15 до 92 мкм, а об'ем вщ 2567 до 140785 мкм3. Лшшш розмiри середнix нейроцитiв варiюють вiд 53 до 102 мкм, а об'ем вщ 142267 до 278508 мкм3. Велик форми представлен клiтинами, розмiри яких знаходяться в межах вщ 73 до 115 мкм, а об'ем - вщ 283129 до 421808 мкм3 (табл). Середш та велик нервовi клiтини складають вщповщно 12,7% та 3,3% вiд загально].' кiлькостi всix нейроцитiв.
150
Таблиця.
Середш морфометричш показники нейроцнтчв спинномозкових _вузлiв свиней (М±т, п=10)_
Показники Середш показники нейроципв По класах
мал1 нейроцити середш нейроцити велик! нейроцити
Об'ем клгтини, мкм3 76621,1± 6588,83 46999,31± 3000,77 201813,3± 9922,12 347359,6± 31983,99
Об'ем ядра, мкм3 2559,15± 109,83 2139,95± 76,64 4562,44± 270,07 5510,49± 808,58
Ядерно-цитоплазматичне вщношення 0,0072± 0,006 0,08± 0,0065 0,024± 0,0016 0,016± 0,003
Кшьшсть гл1альних клттин навколо одного нейроциту, одиниць 20±0,7 18,17±0,66 29±1,61 32,2±2,9
Нейроплазма нервових клiтин спинномозкових вузлiв свиней в результатi фарбування толущиновою синькою мiстить чiтко вираженi та рiвномiрно розмiщенi глибки базофшьно1 речовини дрiбноl або крупшшо1 зернистостi (рис.1).
Рис. 1. Розподш базофшьно1 речовини в нейроплазмi клiтин спинномозкового вузла свинi: а - сполучнотканинна строма вузла; б - нейроцит; в - ядро нервово! клiтини; г - нейроплазма; д - ядра гтальних клиикКссль. х 280.
Про стан функцюнально! активностi спинномозкових вузлiв свиней, як ланки рефлекторно! дуги, широку iнформацiю надае аналiз гiстохiмiчного виявлення ДНК та РНК у гiстоструктурi органу. Для всiх форм нейроциив нуклеlновi кислоти виявляються у великш кiлькостi, але iснуе специфiчнiсть !х розподiлу мiж рiзними класами клiтин. Так, для малих нейроциив характерне бiльш iнтенсивне забарвлення, як наслщок високого рiвня обмiнних процеав у них. В iзольованiй кл^иш мiсцем найбшьшо1 концентраци нукле1нових кислот
151
е ядерце, карюлема та плазмолема, меншою мiрою !х в цитоплазмi i найменше в карюплазм! (рис. 2).
Рис. 2. Локалiзацiя та розподiл нукле!нових кислот у нейроцитах спинномозкових вузлiв свинi: а - ядерце; б - ядро; в - нейроплазма; г - глiальнi кл^ини; д - нервовi волокна. Браше. х600.
Загальнi бiлки виявляються в уах гiстоструктурах органу, однак мiсцем переважно! локалiзацi! "сумарного" бiлку е сполучнотканинна строма вузла, нервовi волокна та нерви. В структурi нервово! кл^ини позитивну реакцiю на бiлки спостер^аемо в ядерцi, карiолемi та нейроплазм^ водночас вона слабовиражена в карюплазля (рис. 3).
Рис. 3. Локатзацш та розподл "сумарних" бшюв в нейроцип спинномозкового вузла свинi: а - ядерце; б - карюплазма; в - карюлема; г - нейроплазма; д -плазмолема; е - нервовi волокна; е - гтальш кттани. Шуст. х 640.
152
В результат проведення гiстохiмiчного ан^зу спинномозкових вузлiв свит одержанi данi, якi свщчать про те, що помiж рiзник класiв нейроцитiв е клiтини з високою та низькою метаболiчною актившстю залежно вiд морфофункцiонального стану нервово! кл^ини. Водночас глiальнi клiтини завжди характеризуються високою активнiстю перебiгу обмшних процесiв, на що вказуе пщвищення iнтенсивностi гiстологiчно! реакцi! на виявлення нукле!нових кислот та бiлкiв.
Висновки.
1. Аналiз морфометричних показникiв грудних спинномозкових вузлiв свиней свiдчить про явну диференцiацiю нейроцитiв на велию, середнi та малi, при чому превалююча кiлькiсть в органi малих нервових кл^ин з середнiм об'емом 46999,31±3000,77 мкм3.
2. Для забезпечення взаеморегуляци клiтинних процесiв життедiяльностi середня кшьюсть глiальних клiтин навколо нейрону за результатами наших дослщжень рiвна 20,07±0,7 одиниць.
3. Структури спинномозкових вузлiв свиней характеризуються iнтенсивними гiстохiмiчними реакцiями на вмiст нукле!нових кислот та бшюв. Цi речовини в основному сконцентроваш в сполучнотканиннiй капсул^ дещо менше в нервових волокнах та нервах.
4. В iзольованiй нервовш клiтинi нукле!новi кислоти та "сумарш" бiлки знаходиться в ядерщ, карiолемi та плазмолемi, менше !х в нейроплазмi i найменше в карюплазмг
Л1тература
1. Александровсая О. В. Структурно-функциональная характеристика и реактивность глиальной системы сенсорных узлов и периферических нервов сельскохозяйственных животных / О. В. Александровская // Экологические аспекты функциональной морфологии в животноводстве. - Москва, 1986. -С. 100-103.
2. Гейнисман Ю.Я. Структурные и метаболические проявления функции нейрона / Юрий Яковлевич Гейнисман. - Москва: Наука, 1974. - 207 с.
3. Коломеец Н. С. Пластический обмен в нейронах при их изменениях по гипохромному типу / Н. С. Коломеец, В. Н. Клещинов // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1990. - №6. - С. 30-38.
4. Кононский А. И. Материалы к гистохимии нервных клеток в онтогенезе (Возрастные изменения у свиньи и особенности при инфекционном атрофическом рините): автореф. дисс. на соискание ученой степени д. биол. наук: спец. 009 "Эмбриология и гистология" / А. И. Кононский. - Львов, 1969. -35 с.
5. Лукаш А. И. Комплекс белков и нуклеиновых кислот в ткани головного мозга / А. И. Лукаш, Гершенович З. С. // Нуклеиновые кислоты: тр. второй конференции по нуклеиновым кислотам. - М.: Медицина, 1966. - С.295-298.
153
6. Максимчук Ю. О. Кшьюсть i величина поперекових вузлiв симпатичного стовбура людини похилого вжу / Ю. О. Максимчук, А. Л. Сапун,
B. I. Ляховський [та ш] // Вшник проблем бюлогп i медицини. - 2006. - №2. -
C.240-242.
7. Меркулов Г. А. Курс патологической техники. - Л.: Медицина, 1969. -
423 с.
8. Методологические, теоретические и методические аспекты современной нейроморфологии: сб. науч. тр. / отв. ред. Д. С. Саркисов. -Москва,1987. - 183 с.
9. Савро В. А. Отличия цито- и ангиоархитектоники вентральных рогов спинного мозга высших и низших позвоночных. Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. - 1987. - №9. - С. 52-58.
10. Krastev D. Satellite cells of trigeminal ganglion / D. Krastev // Journal of IMAB - Annual Proceeding. - 2007. - № 1. - P. 113-115.
Summary
The paper presents the results of morphological characteristic and morphometric parameters of chest part pig's spinal knots. It is established that neurons organization of spinal knots is characterized the presence of large, middle and small nervous cells with the predominating amount of small cells (84%). The number of glia cells round one neuron is 20,07±0,7 on the average. Also we ascertained the particularity of localization and allocation of nucleic acids and "total" protein on the tissue and cellular levels. An increase in the cells of intensity of histochemical reactions of nucleic acids contents to converge with protein accumulation the same cells.
Стаття надшшла до редакцИ 15.09.2008
154
