CC BY
100
УДК 579.23/611.82/645.6
Горальський Л. П., д. вет. н., професор, Сокульський I. М., к. вет. н., доцент ©
Житомирський нацюнальний агроекологгчний утеерситет, м. Житомир, Украгна
Демус Н. В., к. вет. н., доцент Льегеський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицини та бютехнологш гм. С. З. Гжицького, м. Льеге, Украгна Колесшк Н. Л., к. вет. н., старший викладач (Sokulskiy_1979@ ukr.net) Житомирський нацюнальний агроекологгчний утеерситет, м. Житомир, Украгна
ПОР1ВНЯЛЬНО- Г1СТО- ТА ЦИТОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПИННОГО МОЗКУ I СПИННОМОЗКОВИХ ВУЗЛ1В ШИЙНОГО I ГРУДНОГО
В1ДД1Л1В СВШСЬКОГО СОБАКИ
У статтг за еикористання морфологгчних, нейро-ггстологгчних та морфометричних методге дослгджень еикладено особлиеостг макро- та мгкроскотчног будоеи спинного мозку i спинномозкоеих еузлге шийного i грудного егддглге сешського собаки. За результатами дослгджень естаноелена площа i форма поперечного зргзу спинного мозку. Остання у шийтй частит мае оеальну форму, у грудтй - бгльш округлу. Найбгльша площа поперечного зргзу еластиеа шийтй частинг спинного мозгку (22,86±0,23 мм2), дещо менший цей показник у грудтй -(20,88±0,25 мм ). При цьому бгла речоеина шийног частини мозку займае у 4,4 рази бгльшу площу, тж сгра. У грудтй частинг - площа бглог речоеини перееищуе таку сгрог речоеиниу 6,6раза.
Спинномозкоег еузли шийного егддглу сешського собаки округлог форми, ззоенг екритг добре еираженою сполучнотканинною стромою, егд яког усередину паренхгми органа егдходять чисельнг перегородки. На егдмгну егд шийних, груднг спинномозкоег еузли перееажно мають оеогдну форму, ргдше - округлу.
На осноег морфометричних дослгджень наеедена кглькгсна характеристика нейронного складу та стеегдношення популяцш нереоеих клтин е структург сгрог речоеини спинного мозку та спинномозкоеих еузлге шийного г грудного егддглу сешського собаки, що сегдчать про еиражену диференщацт нереоеих клтин, якг мають ргзну форму тарозмгри г егдпоегдно ргзне ядерно-цитоплазматичне егдношення залежно егд морфофункцгонального стану нереоеих клтин та егдпоегдного егддглу нейросегменту.
Ключое1 слова: сешська собака, нереоеа система, спинний мозок, спинномозкоег еузли, морфологгчнг дослгдження, спинномозкоег еузли, нейрони, ядро, ядерце, нейроглгя, ядерно-цитоплазматичне егдношення.
УДК 579.23/611.82/645.6
Горальский Л. П., д. вет. н., профессор, Сокульский И. Н., к. вет. н., доцент
Житомирский национальный агроэкологический униеерситет, г. Житомир, Украина
Демус Н. В., к. вет. н., доцент Льеоеский национальный униеерситет еетеринарной медицини и биотехнологий им. С. З. Гжицкого, г. Льеге, Украина Колесник Н. Л., к. вет. н., старший преподаватель Житомирский национальный агроэкологический униеерситет, г. Житомир, Украина
СРАВНИТЕЛЬНАЯ Г1СТО-И ЦИТОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СПИННОГО МОЗГА И СПИННОМОЗГОВЫХ УЗЛОВ ШЕЙНОГО И ГРУДНОГО ОТДЕЛОВ ДОМАШНЕГО СОБАКИ
В статье за использоеание морфологических, нейро-гистологических и морфометрических методое исследоеаний изложены особенности макро- и микроскопического строения спинного мозга и спинномозгоеых узлое шейного и
© Горальський Л. П., Сокульський 1.М., Демус Н.В., Колесшк Н.Л., 2016
26
грудного отделов домашнего собаки. По результатам исследований установлена площадь и форма поперечного среза спинного мозга. Последняя в шейной части имеет овальную форму, в грудной - более круглую. Наибольшая площадь поперечного среза свойственна шейной части спинного мозга (22,86 ± 0,23 мм2), несколько меньше этот показатель в грудной - (20,88 ± 0,25 мм2). При этом белое вещество шейной части мозга занимает в 4,4 раза большую площадь, чем серая. В грудной части - площадь белого вещества превышает таковую серого вещества в 6,6раза.
Спинномозговые узлы шейного отдела домашнего собаки округлой формы, снаружи покрыты хорошо выраженной соединительнотканной стромой, от которой внутрь паренхимы органа отходят многочисленные перегородки. В отличие от шейных, грудные спинномозговые узлы преимущественно имеют овоидную форму, реже - округлую.
На основе морфометрических исследований приведена количественная характеристика нейронного состава и соотношения популяций нервных клеток в структуре серого вещества спинного мозга и спинномозговых узлов шейного и грудного отдела домашнего собаки, свидетельствуют о выраженной дифференциации нервных клеток, которые имеют различную форму и размеры и соответственно разное ядерно-цитоплазматическое отношение в зависимости от морфофункционального состояния нервных клеток и соответствующего отдела нейросегмента.
Ключевые слова: домашняя собака, нервная система, спинной мозг, спинномозговые узлы, морфологические исследования, спинномозговые узлы, нейроны, ядро, ядрышко, нейроглия, ядерно-цитоплазматического отношения
UDC 579.23/611.82/645.6
Goralskyi L. P., DVM, professor, Sokulskyi I. M., PhD in Veterinary medicine, docent
Zhytomyr National Agro-ecological University, Zhytomyr, Ukraine Demus N. V., PhD in Veterinary medicine, docent Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyi, Lviv, Ukraine Kolesnik N. L., PhD in Veterinary medicine, senior lecturer Zhytomyr National Agroecological University, Zhytomyr, Ukraine
COMPARATIVE HISTO- AND CYTOLOGIC- CHARACTERISTIC OF SPINAL CORD AND SPINAL CORD KNOTS OF NECK AND CHEST DEPARTMENTS OF A
DOG
The article, when using morphological, neuro-histological and morphometric methods of research, provides the peculiarities of macro- and microscopic build of spinal cord and spinal cord knots of neck and chest departments of a dog. According with the result of the research it was determined the shape and size of cross-section cut of the spinal cord. The last in neck department has oval shape, and in chest - more round. The biggest size of cross-section cut is common to the neck part of spinal cord (22,86±0,23 mm ), somehow lower indicator is the chest part - (20,88±0,25 mm . At the same time the white matter of neck part of spinal cord has 4 times bigger size than grey matter. In the chest part - the size of white matter exceeds the grey matter for 6,6 times.
Spinal cord knots of the neck part in a dog of round form, outside is covered with the well expressed connecting tissue stroma, from which inside the parenchyma of an organ goes numerous partitions. Contrary to neck, chest spinal cord knots have mainly oval form, rarely - round. According with the morphometric researches it was given a quantitative characteristics of neuron content and correlation ofpopulations of nerve cells in the structure of grey matter of spinal cord and spinal cord knots of neck and chest departments of a dog that means expressed differentiation of nerve cells that have different form and size and,
27
respectively, different nucleus-cytoplasm relation, depending on the morphofunctional state of nerve cells and appropriate part of neurosegment.
Key words: dog, nervous system, spinal cord, spinal cord knots, morphological research, neurons, nucleus, nucleolus, neuroglia, nuclear-cytoplasmic ratio.
Вступ. Особливий штерес до нервово! системи викликаний !! pi3HOMarnTHM^ функщями та властивостями: сприйняттям i проведениям нервових iмпульсiв, трансформацieю, генерацieю, зберiганням рiзних видiв енергп та iнформацiй зовнiшнього середовища, а також li здатнiстю до збудження, гальмування, до процесiв синтетичного i аналiтичного порядку, трофiчно! функцп [1, 5].
Одшею i3 ушверсальних властивостей нервово! системи е пластичнють, що забезпечуе пристосування органiзму до мiнливих умов середовища [6]. При цьому, спинний мозок - безпосереднш виконавець моторних реакцiй - еферентна структура, спинномозковi вузли - аферентн структури рефлекторних дуг, як мають велике значення в становленнi та функцюнуванш апарату руху, представляють значний iитерес при вивченнi пластичностi нервово! системи, яка забезпечуе адаптивш реакцп органiзму.
Актуальтсть теми: у працях вiтчизняних та зарубiжних морфологiв висвгглено результати дослiджень нервово! системи хребетних тварин [2, 6]. Особливостi морфометрично! оцiнки гiсто- та цитоструктур спинного мозку i !х порiвияльнi характеристики у тварин ще недостатньо висвгтлеш в лiтературних джерелах. Це зобов'язуе дослвднишв здiйсиювати вивчення нервово! системи, як одше! з найважливiших штегруючих систем в органiзмi, що зумовлюе його еднють i цiлiснiсть, а також забезпечуе зв'язок iз навколишшм середовищем.
Метою наших дослгджень було з'ясувати морфоцитолопчну архiтектонiку спинного мозку i спинномозкових вузлiв шийного i грудного вiддiлiв свiйського собаки. Для досягнення цiе! мети були поставлен так завдання: -з'ясувати морфологiчнi особливост спинного мозку i спинномозкових вузлiв у порiвняльно-анатомiчному рядi; - встановити форму i площу поперечного зрiзу частин i площу в них «ро! та бiло! речовин;- провести морфометричний аналiз нейронiв (об'ем перикарюшв, об'ем ядер, ядерно-цитоплазматичне ввдношення).
Матерiали i методи. Дослiдження проводили на кафеда анатомi! i пстологп факультету ветеринарно! медицини Житомирського нащонального агроекологiчного унiверситету.
Матерiал для дослвдження вiдiбрали вiд 12-ти клiнiчно здорових безпорiдних статевозрiлих свiйських собак - Canis lupus familiaris. Об'ектом дослвджень були шийний та грудний ввддши спинного мозку дослiджуваних тварин. У робот! використовували анатомiчнi, гiстологiчнi, нейропстолопчш, морфометричнi методи дослiджень з використанням рекомендацiй, якi запропонованi у поибнику Л. П. Горальського, В. Т. Хомича, О. I. Кононського [3]. Основою анатомiчноi методики було звичайне препарування для вивчення мiкроструктури та морфометричних показник1в спинного мозку i спинномозкових вузлiв на тканинному та клгтинних рiвнях.
Для вивчення загально! характеристики спинного мозку i спинномозкових вузлiв, стану !х структур та проведення морфометричних дослiджень виготовляли сершш парафiновi зрiзи з наступним фарбуванням гематоксилiном та еозином. Морфометричнi дослвдження проводили з використанням свiтлово! мшроскопп [3]. Дослiдження гiстологiчних препаратiв здшснювали за допомогою мiкроскопiв «Бiолам-Ломо» та МБС-10. Мiкрофотографувания частини цих препаратов здiйсиювали за допомогою мiкроскопа Micros МС-50 i вмонтованою у нього ввдеокамерою CAM V200, п1дключеною до персонального комп'ютера, а також мшроскопа МБС-10 iз цифровою фотокамерою «Canon».
28
Одержат цифров! дат обробляли методом BapiaurnHOÏ статистики. Статистична обробка даних та оформлення результат дослiдження здiйснювали за допомогою комп'ютерноï програми «Excel» з пакету «Microsoft Office 2010».
Результати дослщження. Поперечний зрiз спинного мозку свшського собаки мае поперечно-овальну форму (рис. 1). На поперечних зрiзах шийного i грудного вiддiлу спинного мозку свшського собаки пом^но, що ïx сiра i бiла речовини займають рiзну площу, що i тдтверджуеться результатами наших морфометричних дослiджень. Так, найбшьша площа поперечного зрiзу властива шийнш частин (22,86±0,23 мм2) Дещо менший цей показник у груднш - (20,88±0,25 мм2). При цьому бiла речовина шийноï частини мозку займае у 4,4 рази бшьшу площу, шж сiра. У груднш частиш площа бiлоï речовини (р<0,001) перевищуе таку сiроï речовини у 6,6 раза.
Загальноввдомо, що групи нервових клiтин з однаковим функщональним значениям утворюють ядра сiроï речовини спинного мозку. За результатами наших дослвджень, в спинному мозку свшського собаки ми видшили так ядра клггин: власне ядро дорсального рогу, ядро Кларка, латеральне та медiальне промiжнi ядра, латеральне та медiальне вентральнi ядра (рис. 2).
Проведет нами морфометричт дослiдження свiдчать, що нейроцити сiроï речовини спинного мозку свшського собаки мають рiзнi розмiри - велик!, середн i малг Залежно вiд об'ему клгтин та ïx ядер ïxне ядерно-цитоплазматичне вщношення рiзне.
Найбiльше малих нейрошв виявлено у шийнш частин мозку (62,15±0,36 %), а найменше - у груднш - (19,74±0,38 %). Середшх нейронiв найбiльше у груднш частиш мозку (44,11±0,8б %), а найменше - ввдповвдно у шийнш частиш - (24,37±0,47 %). Значний вмют великих нейрошв виявлено у груднш (36,01±0,68 %), менше у шийнш (11,36±0,41 %).
Пор!вняльний морфометричний аналiз об'ему нейронних популяцш шийноï та грудноï частин спинного мозку сввдчать, що вони також мають р1зш розм!ри. Так, за результатами наших дослвджень, найбiльший об'ем ядер властивий нейронам шийного ввддшу (1313,72±42,45 мкм3). Дещо меншим цей показник е у нейронах грудного -(828,44±27,54 мкм3). Р!зш об'еми перикарiонiв i ядер нейрошв зумовлюють i неоднакове ïx ядерно-цитоплазматичне вiдношення (ЯЦВ), яке е показником функцiональноï активностi нервових клггин. Чим менше ЯЦВ нейрошв, тим бiльша ïx функцiональна активнють i навпаки. За даними наших до^джень, найбiльше ЯЦВ у шийнш частиш мозку, що становить 0,141±0,004, у груднш частин ввдповвдно менше -0,120 ± 0,003.
Рис. 1. Поперечний 3pi3 спинного мозку свшського собаки: а - ара
речовина; б - бша речовина; в - ара спайка; г - центральний канал; д -дорсальн роги; е - латеральн роги; е -вентральш роги; ж - вентральна серединна щшина. РамонЧ-Кахаль. х 32
JH ____
2. Мжроскошчна будова латерального ядра вентрального рогу шийно'1 частини спинного мозку свшського собаки: а - бша речовина; б - вентральний рщ в - скупчення мотонейрошв. Бшьшовський-Грос. х 80.
29
Спинномозковi вузли (СМВ) у свшського собаки розмщеш по боках спинного мозку в дшянщ мiжхребцевих отворiв i е потовщеннями дорсальних корiнцiв спинно-мозкових нервiв. У СМВ розрiзняють два полюси: проксимальний та дистальний. Проксимальний полюс переходить в дорсальний коршець, а дистальний - в спинномозковий нерв (рис. 3).
Рис. 4. Фрагмент мжроскошчноТ будови
СПИННОМОЗКОВОГО вузла СВ1ИСЬК01
собаки: а - нейроплазма; б - ядро та
ядерце; в - мантшна оболонка. Гематоксилш та еозин. х 160.
Рис. 3. Мжроскошчна будова спинномозкового вузла СВшСЬКОГО СОбаки: а - сполучнотканинна капсула; б - нервовi клггини; в - дорсальний корiнець; г - нервовi волокна; д -вентральний корiнець. Гематоксилiн та еозин. х 56.
У шийному ввддш вони мають овальну форму. Ззовш вкритi сполучнотканинною капсулою, яка мае своервдну будову, оскшьки являеться продовженням твердо! мозково! оболонки. На вiдмiну вiд шийних, груднi спинномозковi вузли розташоваш зовнi i дещо крашальшше вiд мiжхребцевих отворiв. Також СМВ ще! частини мають переважно ово!дну форму, рiдше - округлу. Зпдно результатов органометричних дослiджень, середне значення площi поздовжнього зрiзу шийних спинномозкових вузлiв дорiвнюе 3,83±0,52 мм2, товщина !х сполучнотканинно! капсули становить 67,58±0,59 мкм. Як показали нашi дослвдження, розмiри спинномозкових вузлiв, починаючи ввд шийних до грудних, мають тенденщю до зменшення. Так, площа поздовжнього розрiзу грудних спинномозкових вузлiв у собак становить 2,52±0,75 мм2, що у 1,52 раза менше плогщ шийних СМВ. Ззовш грудш спинномозковi вузли мають менш виражену сполучнотканинну капсулу, нiж у шийнiй частит, товщина яко! становить 59,26±0,61 мкм.
При фарбуванш гiстопрепаратiв СМВ собаки гематоксилшом та еозином виявляли крупну зернистiсть цитоплазми великих нейроципв. Найбшьш iнтенсивно адсорбували фарби ядра тальних клiтин та ядерця нейроципв (рис. 4). Малi нейроцити зафарбовувалися бшьш iнтенсивно, нiж велик!, з помгтною пилоподiбною зернистютю цитоплазми. Карiоплазма нервових клiтин мае глибчатий малюнок з дифузно розмщеною хроматофiльною речовиною. Навколо кожного нейроцита помiтна добре виражена манпйна оболонка, яка складаеться iз чисельних клiтин-сателiтiв.
Перикарiони нервових кттин шийних i грудних СМВ мають рiзнi розмiри, об'еми яких коливаються в широких межах - ввд 3907,52 до 179201,9 мкм . Об'ем ядер нейрошв СМВ теж коливаеться у широких межах - ввд 280,2 до 3538,1 мкм3. Так, середнш показник об'ему нейрошв шийних СМВ становить 61455,09±3162,74 мкм3. Дещо менший цей показник у грудних СМВ - 43862,35± 2613,49 мкм3, що в 1,40 рази менше, шж у шийних вузлах. Як наслвдок, сЯЦВ обох ввддшв до^джуваних тварин були наближеш i становили вiдповiдно 0,054±0,004 у шийному ввддш та 0,055±0,008 вiдповiдно у грудному.
30
Висновки. Характерн вiдмiнностi гютоструктур спинного мозку (ввдсоткове ствввдношення сiро! речовини до бшо!) i спинномозкових вузлiв (форма та розмiри) шийного i грудного ввддшв свiйського собаки проявляються вираженою диференщащю нервових клiтин, як мають рiзну форму i розмiри, а ввдповвдно рiзне ядерно-цитоплазматичне вiдношення залежно ввд морфофункцiонального стану нервових клiтин та ввдповвдного вiддiлу нейросегменту. За результатами до^джень встановлена площа i форма поперечного зрiзу спинного мозку. Остання у шийнiй частинi мае овальну форму, у груднiй - бшьш округлу. Найбiльша площа поперечного зрiзу властива шийнiй частинi спинного мозку (22,86±0,23 мм2), дещо менший цей показник у груднiй - (20,88±0,25 мм2).
Перспективи подальших дослiджень передбачають по-перше подальше вивчення ефективностi морфолопчно! оцiнки нейронiв вентральних рогiв аро! речовини спинного мозку у свшських собак; По-друге напрямок дослiджень повинен бути направлений на проведення ультраструктурно! будови спинного мозку i спинномозкових вузлiв у дослiджуваних тварин.
Лтратура
1. Александровская О. В. Морфологические аспекты постнатальной диффереициации разных звеньев соматической рефлекторной дуги / О. В. Александровская, Т. Н. Минеева // Методологические, теоретические и методические аспекты современной нейроморфологии: сб. науч. тр., Москва, 1987. - С. 8.
2. Александровская О. В. Структурно-функциональная характеристика и реактивность глиальной системы сенсорних узлов и периферических нервов сельскохозяйственных животных / О. В. Александровская // Экологические аспекты функциональной морфологии в животноводстве. - М., 1986. - С. 100-103.
3. Горальський Л. П. Основи пстолопчно! техшки i морфофункцюнальш методи дослщження у нормi та при патологи: навч. поабник / Л. П. Горальський, В. Т. Хомич, О. I. Кононський. - Житомир : Полкся, 2011. - 288 с.
4. Жеребцов Н. А. Общие закономерности постнатального морфогенеза нейроцитов и нервных волокон у домашних животных / Н. А. Жеребцов // Морфо-экологические проблемы в животноводстве и ветеринарии : материалы докл. Респ. науч. конф. морфологов, 19-21 сент. 1991 г. - К., 1991. - С. 35-36.
5. Информационный подход к анализу структурной организации нервной системы / А. С. Леонтюк, Е. И. Большова, Л. А. Леонтюк [и др.] // Методологические, теоретические и методические аспекты современной нейроморфологии: сб. науч. тр. - М., 1987. - С. 24-85.
6. Морфолопя спинного мозку та спинномозкових вузлiв хребетних тварин [Текст] : моиографiя / Л. П. Горальський, В. Т. Хомич, I. М. Сокульський [та ш.]; за ред. Л. П. Горальського. - Львiв : СПОЛОМ, 2013. - 296 с.
7. Сокульський I. М. Морфофункцюнальна характеристика та морфометричш показники грудного вщдшу спинного мозку статевозрших кролiв / I. М. Сокульський // Наук. вюн. Львiвського нац. ун-ту вет. медицини та бютехнологи iм. С. З. Гжицького. -2008. - Т. 10, № 3 (38). - С. 202-206.
References
Aleksandrovskaya, O. V., Mineeva, T. N. (1987). Morfologicheskie aspektyi postnatalnoy differentsiatsii raznyih zvenev somaticheskoy reflektornoy dugi / Metodologicheskie, teoreticheskie i metodicheskie aspektyi sovremennoy neyromorfologii: sb. nauch. tr., Moskva, 8. (in Russian).
Aleksandrovskaya, O. V. (1986). Strukturno-funktsionalnaya harakteristika i reaktivnost glialnoy sistemyi sensornih uzlov i perifericheskih nervov selskohozyaystvennyih zhivotnyih / Ekologicheskie aspektyi funktsionalnoy morfologii v zhivotnovodstve. - M., 100-103. (in Russian).
Horalskyi, L. P., Khomych, V. T., Kononskyi, O. I. (2011). Osnovy histolohichnoi tekhniky i morfofunktsionalni metody doslidzhennia u normi ta pry patolohii: navch. posibnyk. -Zhytomyr : Polissia, 288. (in Ukrainian). Zherebtsov, N. A. (1991). Obschie zakonomernosti postnatalnogo morfogeneza neyrotsitov i nervnyih volokon u domashnih zhivotnyih / Morfo-ekologicheskie problemyi v zhivotnovodstve i veterinarii : materialyi dokl. Resp. nauch. konf. morfologov, 19-21 sent. 1991 g. - K., 36. (in Russian).
31
Leontyuk, A. S., Bolshova, E. I., Leontyuk, L. A. (1987). Informatsionnyiy podhod k analizu strukturnoy organizatsii nervnoy sistemyi / Metodologicheskie, teoreticheskie i metodicheskie aspektyi sovremennoy neyromorfologii: sb. nauch. tr. - M., 24-85. (in Russian). Horalskyi, L. P., Khomych, V. T., Sokulskyi, I. M. (2013). Morfolohiia spynnoho mozku ta spynnomozkovykh vuzliv khrebetnykh tvaryn [Tekst] : monohrafiia / za red. L. P. Horalskoho. - Lviv : SPOLOM, 296. (in Ukrainian). Sokulskyi, I. M. (2008). Morfofunktsionalna kharakterystyka ta morfometrychni pokaznyky hrudnoho viddilu spynnoho mozku statevozrilykh kroliv / Nauk. visn. Lvivskoho nats. un-tu vet. medytsyny ta biotekhnolohii im. S. Z. Hzhytskoho. T. 10, № 3 (38). - 202-206. (in Ukrainian).
Стаття надгйтла доредакцп 30.03.2016
УДК 639.342.2
Гриневич Н. С., к. вет. н., доцент, Присяжнюк Н. М., к. вет. н., доцент, Михальський О. Р., ст. викладач, Куновський Ю. В., к. с.-г. н., ассистент ©
Ылоцерювський нацюнальний аграрный утверситет, м. Вша Церва, Украта
ДО ПИТАННЯ ЗМ1НИ П1ГМЕНТАЦП ОКРЕМИХ ПРЕДСТАВНИК1В ДЕКОРАТИВНОÏ АКВАКУЛЬТУРИ
Приведено результати вивчення мжроскопп хроматофоргв тюри, грудних, черевних та хвостових плавцгв Poecilia sphenop та Barbus tetrazona.
Встановлено у ткгрг та плавцях Poecilia sphenop два типи хроматофороцитгв, а саме: меланофороцити та лейкофороцити (надають рибг сргблястого забарвлення). У тюрг та плавцях Barbus tetrazona було виявлено три типи хроматофоргв, а саме: меланофороцити, ксантофороцити та еритрофороцити.
На нативних препаратах ткгри Barbus tetrazona гранули тгменту сконцентроват в центрг хроматофороцита, утворюючи зернисту масу, в той час як на препаратах тюри Poecilia sphenop, плавцях Barbus tetrazona гранули тгменту розсгянг з ргзною щгльнгстю створюючи видиме, ттенсивне забарвлення.
Пров1вти ряд ггстологгчних дослгджень нами встановлено наявтсть окремих тгментних включень та загальн закономерности локалгзацИ, а також особливостг тгментацИ' окремих видгв декоративних риб, на прикладг Poecilia sphenop та Barbus tetrazona.
Ключов1 слова: меланофороцити, лейкофороцити, аквакультура, ксантофороцити, еритрофороцти, хроматофороцити, тгментацгя, iхтюфауна, епгдермгс, луска Poecilia sphenop, Barbus tetrazona, плавцг.
УДК 639.342.2
Гриневич Н. Е., Присяжнюк Н. М., Михальський О. Р., Куновський Ю. В.
Белоцерковский национальный аграрный университет, г. Белая Церковь, Украина
К ВОПРОСУ ИЗМЕНЕНИЯ ПИГМЕНТАЦИИ ОТДЕЛЬНЫХ ПРЕДСТАВИТЕЛЕЙ ДЕКОРАТИВНОЙ АКВАКУЛЬТУРЫ
Приведены результаты изучения микроскопии хроматофоров кожи, грудных, брютных и хвостовых плавников Poecilia sphenop и Barbus tetrazona.
Установлен в коже и плавниках Poecilia sphenop два типа хроматофороцитив, а именно: меланофороциты и лейкофороциты (придают рыбе серебристого окраса). В коже и плавниках Barbus tetrazona было обнаружено три типа хроматофоров, а именно: меланофороциты, ксантофороциты и еритрофороциты.
На нативных препаратах кожи Barbus tetrazona гранулы пигмента сконцентрированы в центре хроматофороцита, образуя зернистую массу, в то время
© Гриневич Н. £., Присяжнюк Н. М., Михальський О. Р., Куновський Ю. В., 2016
32
