CC BY
35
2. Ezema C. Comparative study of the effects of probiotic and commercial enzyme on growth rate, haematology and serum biochemistry of broiler chicken / C. Ezema // J Food Process Technol. - 2014. - № 5.- Р. 367.
3. Talebi A. Comparative studies on haematological values of broiler strains (Ross, Cobb, Arbor-acres and Arian) / A. Talebi, S. Asri-Rezaei, R. Rozeh-Chai, R. Sahraei // International journal of poultry science - 2005. - № 4 (8). - P. 573-579.
4. Косшов М. В. Патент на корисну модель № 29856 Украша, МПК (2006) B01J 13/00, B82B 3/00. Cmci6 отримання аквахелапв нанометалiв «Ерозшно-вибухова нанотехнолопя отримання аквахелатгв нанометал1в» / М. В. Косшов, В. Г. Каплуненко. - Опубл. 25.01.2008, Бюл. № 2/2008. - 4 с.
5. Пробиотики для сельскохозяйственных животных, [Електронний ресурс] -Режим доступу:http: //www.ekokom-bio.com/probiotiki-dlia-siel-s-kokhoziaistviennykh-zhivotnykh.aspx- Назва з екрану.
6. Бейер В. А. Краткое пособие по гематологии / В. А. Бейер - [3-е изд.] - Л.: Медицина, 1973. - С. 16-18; 27-28.
7. 1нструкщя до набору реактивiв для визначення гемоглоб1ну гемтаобшщатдним методом з ацетонщангвдрином: Узгоджено: Заст. голови Департаменту з контролю за яшстю, безпекою та виробництвом лшарських засобiв i виробiв медичного призначення; сввдоцтво про держ. реестращю № 2014/2003 ввд 19.08.2003. Норм. директ. правовi документи. Клiн. лабор. дiагностика. - Кшв, 2003. -МВЦ «Медiнформ».
8. Никитин В. Н. Гематологический атлас сельскохозяйственных и лабораторных животных / В. Н. Никитин - М.: Сельскохозяйственная литература, 1956. - С. 6-69.
9. Бокуняева Н. И. Справочник по клиническим лабораторным методам исследования / [ Н. И. Бокуняева, Ю. С. Жевелик, Р. П. Золотницкая и др.]; под ред. Е.
A. Кост. - М. : Медицина, 1975. - 383 с. - С. 56-57.
10. Довщник загальних i спещальних методiв до^дження кровi сшьськогосподарсько! птицi [Текст] / В. В. Данчук, М. П. Нiщеменко, Р. А. Пеленьо, М. G. Романько, В. О. Ушкалов, В. I. Карповський; [за ред.
B. О. Ушкалова]. - Львiв : СПОЛОМ, 2013. - 248 с.
Стаття надшшла до редакцИ 4.09.2015
УДК 61 9:616:636.5
Горальський Л. П., д. вет. н., професор, Сокульський I. М., к. вет. н., доцент, (E-mail: Sokulskiy_1979@ ukr.net) Колесшк Н. Л., к. вет. н., старший викладач, Демус Н. В., к. вет. н., доцент
Львгвський нацгональний утверситет ветеринарног медицины та б1отехнологт ¡м. С. З. Гжицького, м. Льв1в, Украгна Веремчук Я. Ю., астрант © Житомирський нащональний агроеколог1чний утверситет, м. Житомир, Украгна
ОСОБЛИВОСТ1 МОРФОЛОГП ТА ПСТОХ1МП ГРУДНИХ СПИННОМОЗКОВИХ ВУЗЛ1В ДОМАШНЬО1 КУРКИ
У роботi за допомогою морфологгчних та морфометричних методик викладено особливостг гiстологiчног будови та морфометричш показники грудних спинномозкових вузлiв домашньог курки. Встановлено, що спинномозковi вузли домашньог курки округлог форми, ззовш вкритi добре вираженою сполучнотканинною стромою, вiд яког усередину паренхiми органа вiдходять числены перегородки. Товщина сполучнотканинног оболонки становить 15,2 ± 0,84 мкм. Середня юльюсть мантшних глiоцитiв навколо одного нейрону у спинномозковому вузлi курки домашньог рiвна 17,66 ± 1,53 од., а клтин нейроглп на одиницю площi вiдповiдно 1745,11 ± 75,3 од.
© Горальський Л. П., Сокульський I. М., Колесшк Н. Л., Демус Н. В., Веремчук Я. Ю., 2015
13
В результатг проведених дослгджень встановлено, що ггсто- та цитоструктура спинномозкових вузлгв характеризуеться вираженою диференщащею нервових клтин, ям мають ргзну форму та розмгри i в1дпов1дно ргзне ядерно-цитоплазматичне вгдношення залежно вiд морфофункцюнального стану нервових клтин.
Встановлено вмют локалiзацii та розподт нуклетових кислот у гiстоструктурi спинного мозку на тканинному та клтинному рiвнях.
Ключов1 слова: морфологiчнi до^дження, морфологiя, домашня курка, нервова система, спинномозковi вузли, нервова клтина, ядро, ядерце, хроматофтьна речовина, нейроглiя, ядерно-цитоплазматичне вiдношення.
УДК 619:616:636.5
Горальский Л. П., д. вет. н., профессор, Сокульский И. Н., к. вет. н., доцент, Колесник Н. Л., к. вет. н., старший преподаватель, Демус Н. В., к. вет. н., доцент
Львовский национальный университет ветеринарной медицини и биотехнологий им. С. З. Гжицкого, г. Львов, Украина Веремчук Я. Ю., аспирант Житомирский национальный агроэкологический университет, г. Житомир,
Украина
ОСОБЕННОСТИ МОРФОЛОГИИ И ГИСТОХИМИИ ГРУДНЫХ СПИННОМОЗГОВЫХ УЗЛОВ ДОМАШНЕЙ КУРИЦЫ
В работе с помощью морфологических и морфометрических методик изложены особенности гистологического строения и морфометрические показатели грудных спинномозговых узлов домашней курицы. Установлено, что спинномозговые узлы домашней курицы округлой формы, снаружи покрыты хорошо выраженной соединительнотканной стромой, от которой внутрь паренхимы органа отходят многочисленные перегородки. Толщина соединительнотканной оболочки составляет 15,2 ± 0,84 мкм. Среднее количество мантийных глиоцитов вокруг одного нейрона спинномозгового узла у домашней курицы равно 17,66 ± 1,53 ед., а клеток нейроглии на единицу площади соответственно - 1745,11 ± 75,3 ед.
В результате проведенных исследований установлено, что гисто- и цитоструктура спинномозговых узлов характеризуется выраженной дифференциацией нервных клеток, которые имеют различную форму и размеры и соответственно разное ядерно-цитоплазматическое отношение в зависимости от морфофункционального состояния нервных клеток.
Установлено содержание локализации и распределение нуклеиновых кислот в гистоструктуры спинного мозга на тканевом и клеточном уровнях.
Ключевые слова: морфологические исследования, морфология, домашняя курица, нервная система, спинномозговые узлы, нервная клетка, ядро, ядрышко, хроматофильное вещество, нейрогия, ядерно-цитоплазматическое отношение.
UDC 619:616:636.5
Goralskyi L. P., DVM, professor, Sokulskyi I. M., PhD, docent, Kolesnyk N. L., PhD, senior lecturer, Demus N. V., PhD, docent
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyi, Lviv, Ukraine Veremchuk Ia. Yu., PhD student Zhytomyr National Agroecological University, Zhytomyr, Ukraine
THE PECULIARITIES OF MORPHOLOGY AND HISTOCHEMISTRY OF CHEST CEREBROSPINAL JUNCTION OF DOMESTIC HEN
The work presents the peculiarities of histological structure and morphometric indicators of chest cerebrospinal junction of domestic hen using morphologic and
14
morphometric methodic. It is determined that the shape of cerebrospinal junction of domestic hen is of round shape, covered by the connecting tissue stroma outside, from which inside the parenchyma of an organ goes numerous partitions. The thickness of connecting tissue membrane is 15,2±0,84 microns. The average number of manty gliacyte around the one neuron in domestic hen is 17,66±1,53 un., and the cell of neuroglia for the unity of square is 1745,11±75,3 un.
The results of the researches determines that the histologic and cytology structure of chest cerebrospinal junction is characterized by the marked differentiation of nerve cells which have different shape and size and different nucleus cytoplasm relation as well, depending on the morphofunctional state of nerve cells.
It is determined the content of localization and distribution of nuclein acids in histologic structure of spine brain on the tissue and cell level.
Key words: morphological research, morphology, domestic hen, nervous system, spinal nodes, nerve cell, nucleus, nucleolus, nissl body, nuclear-cytoplasmic ratio.
Вступ. Нервова система - цшсна морфолопчна та функщональна сукупшсть рiзних взаемопов'язаних нервових структур, яка разом i3 гуморальною системою забезпечуе регулящю дiяльностi вшх систем оргашзму та реакщю на змiну умов внутршнього та зовшшнього середовища [6]. Ддачи як ^егративна система, вона об'еднуе в едине цiле чутливiсть, рухову активнiсть та роботу iнших регуляторних систем [4, 5].
Нервова система сприймае рiзну iнформацiю, яка надходить i3 навколишнього середовища та внутршшх органiв, аналiзуе !! та генеруе сигнали, якi забезпечують вiдповiднi реакци, адекватнi до дiючих подразникiв [3, 7]. В даному фiзiологiчному процес важлива роль належить спинномозковим вузлам (СМВ), яю е першою ланкою на шляху передачi аферентних iмпульсiв вiд рецепторiв до центрально! нервово! системи [1].
Проте сьогоднi багато питань стосовно структурно! оргашзацп СМВ свшських птах1в на мiкро- та макроскошчному рiвнях залишаються ще недостатньо висвггленими. Тому метою наших дослщжень була морфофункцiональна характеристика та вивчення морфометричних показникiв СМВ домашньо! курки.
Матерiал i методи. Роботу виконували на кафедрi анатомi!' i пстологп факультету ветеринарно! медицини Житомирського нащонального агроекологiчного унiверситету.
Об'ектом дослiджень були грудш спинномозковi вузли статевозрiлих домашних курей - Gallus gallus. Для мшроскошчних дослiджень вiдiбраний матерiал фшсували в 10 % розчинi нейтрального формалiну з подальшою швидкою заливкою в парафш за загальноприйнятою методикою [2].
У робой використовували анатомiчнi, гiстологiчнi, нейрогiстологiчнi, гiстохiмiчнi, морфометричнi та статистичш методи дослiджень [2]. Основою анатомiчно! методики було звичайне препарування для вивчення мiкроструктури та морфометричних показниюв спинномозкових вузлiв на тканинному та клггинних рiвнях.
Для вивчення загально! характеристики спинномозкових вузлiв, стану !хшх структур та проведення морфометричних дослщжень виготовляли серiйнi парафiновi зрiзи з подальшим фарбуванням гематоксилiном та еозином. Морфометричш дослiдження проводили з використанням свiтлово! мiкроскопi! згiдно з рекомендащями, запропонованими у посiбнику Л. П. Горальського, В. Т. Хомича, О. I. Кононського [2].
15
Одержат цифровi дат обробляли методом варiацiйноï статистики. Статистична обробка даних та оформлення результата дослщження здшснювали за допомогою комп'ютерноï програми «Excel» з пакету «Microsoft Office 2010».
Результати дослщження. При оглядовому гiстологiчному дослiдженнi спинномозкових вузлiв на препаратах виявляли звичайну будову органу, характерну для чутливих вузлiв хребетних тварин, вони е скупченням нервових клiтин на межi злиття дорсального та вентрального коршщв спинномозкового нерва. Значна частина нервових клтган рiвномiрно заповнюе периферiйну частину органу, менша ж частина розмiщена мiж нервовими волокнами в товщь Зустрiчаеться й поодиноке розмщення нервових клiтин. Спинномозковi вузли домашньоï курки видовженоï округа форми, ззовнi покритi добре вираженою сполучнотканинною стромою, вiд якоï усередину паренх1ми органа вiдходять чисельнi перегородки (рис. 1). Товщина сполучнотканинно1' оболонки становить 15,2±0,84 мкм.
Структурнi i метаболiчнi комплекси СМВ домашньо1' курки е типовими для рецепторних нейрошв. Перикарiони нейроцитiв мають рiзний розмiр i ix легко класифiкувати на мал^ середнi та великi (рис. 1). Значна частина нервових кттин округло].' форми. Основна ].'хня маса зосереджена бшя сполучнотканинноï капсули, де вони розмщеш групами, а в паренxiмi органу - поодиноко мiж добре розвиненими нервовими волокнами (рис. 1).
Рис. 2. Фрагмент мжроскошчноТ будови спинномозкового вузла домашньоУ курки: а - свiтлий нейроцит; б - свггло-темний нейроцит; в - темний нейроцит. Рамон-i-Каxал. х 400.
Рис. 1. Фрагмент мжроскошчноТ будови спинномозкового вузла домашньоТ курки:
а - сполучнотканинна капсула; б - нейрон; в - нейроплазма; г - ядро; д - ядерце; е - ядра глюципв; е - нервовi волокна. Бiльшовський-Грос. х 400.
Ядро i ядерце нейроципв добре вираженi та мають центричне розташування (рис. 2). При тотальнш iмпрегнацii спинномозкових вузлiв азотнокислим срiблом за Рамон-i-Кахалем виявляеться рiзна штенсившсть аргенофiлii нервових клiтин: свiтлi, св^ло-темш i темнi, що пов'язано iз особливостями видовоi та вiковоi нейроморфологп, морфофункцiональним станом нервовоi системи (рис. 2). Нейроцини мають чiтко виражене вип'ячування цитоплазми у виглядi одного вщростка, який вiдходить вiд тша клiтини. Цi нервовi вiдростки густо переплгаються в товщi вузла (рис. 3).
Фарбування гiстопрепаратiв за Нюслем показало, що у СМВ курки домашньо].' превалюють нормохромнi клiтини над гшерхромними. Нейроплазма нервових клiтин спинномозкових вузлiв мiстить чiтко вираженi глибки базофшьно].'
16
речовини, як свщчення ч^кого розвитку у нервових клиинах бшоксинтезуючого апарату. Таю глибки знаходяться у виглядi помiрно! зернистоси, яка рiвномiрно заповнюе майже всю нейроплазму, надаючi !й глибчастого малюнка. У деяких нервових клiтинах базофiльна речовина мютиться на перифери нейроплазми. Ядерний хроматин добре пом^ний, рiвномiрно заповнюе карюплазму. Найiнтенсивнiше зафарбовувалися ядра глiоцитiв.
При вивченш процесiв формування нейрон-глiального компоненту СМВ домашньо! курки виявляеться контакт специфiчних клiтин нейрогли, так званих мантiйних глiоцитiв з нервовими кл^инами. Першi формують щось на зразок плаща (манти) навколо перикарiона кожного псевдоуншолярного нейрона (див. рис 2). Зустрiчаються також судини гемомiкроциркуляторного русла.
У нейроцитах СМВ птах1в нуклеlновi кислоти виявляються у бiльшiй мiрi (+++) в ядрi, що вказуе на бшьшу кiлькiсть у них ядерного хроматину порiвняно iз попередшми представниками хребетних тварин. У нейроплазмi нуклеlновi кислоти щiльно розмiщенi, рiвномiрно заповнюючи И. Максимальна концентрацiя
Рис. 3. Фрагмент мiкроскоmчнот Рис. 4. Розподш хроматофшьнот речовини будови спинномозкового вузла в нейроцитах спинномозкового вузла домашньот курки: а - тшо нейроцита; б - домашньот курки: а - цитоплазматична ядро та ядерце; в - ввдросток. Рамон-ь хроматофiльна речовина; б - ядерна Кахал. х 400. хроматофiльна речовина; г - ядра глюцит1в.
Ейнарсон. ><480.
За результатами морфометричних дослщжень гiстоструктур СМВ домашньо! курки встановлено, що середне значення щiльностi розмщення нервових клiтин склала 47,85 ± 3,67 на одиницю площi. Середня кшьюсть мантiйних глiоцитiв навколо одного нейрону у курки домашньот' рiвна 17,66 ± 1,53 од., а клггин нейроглi! на одиницю площi вiдповiдно 1745,11 ± 75,3 од. (табл. 1).
У нейроннш популяци СМВ домашньо! курки зустрiчаються нервовi клiтини з середнiм об'емом 33,455 ± 3,54 тис. мкм3. Середне значення ЯЦВ нервових клiтин домашньо! курки рiвне 0,056 ± 0,017. У таких нейронах об'ем цитоплазми перевищуе показники об'ему ядра у 32,8 раза. Середнш об'ем ядра нейроцш!в у домашньот' курки рiвний 1019,65 ± 85,33 мкм3.
Аналiз розподiлу об'емiв нейроцитiв показав, що варiацiйний ряд нейропопуляцi! включае клггини з об'емом перикарiону в межах вщ 1,152 до 74,955 тис. мкм3, при цьому 42,74 ± 4,33 % нейрошв мали значення вщ 1,152 до 25,753 тис. мкм3, що склали групу малих нейроцитiв iз середнiм об'емом 20,668 ± 5,478 тис. мкм3. Найменш чисельну групу (20,51 ± 4,5 %) склали велик нервовi клггини з
17
об'емом перикарюну вщ 50,354 до 74,955 тис. мкм3. Середш нейроцити становили 36,75 ± 7,15 % вщ загально! кiлькостi нервових клiтин i3 об'емом перикарiону 39,261 ± 1,93 тис. мкм3.
Таблиця 1
Морфометричм показники спинномозкових вузлiв домашньо'' курки, (M±m, n=7)
Об'ем нейрошв, тис.мкм3 Об'ем ядра, 3 мкм3 ЯЦВ Кшьшсть сателтв, од. Юльшсть нейрошв, на 0,1 мм2 Кшьшсть глюципв на 0,1 мм2
33,455 ± 3,54 1019,65 ± 85,33 0,056 ± 0,017 17,66 ± 1,53 47,85 ± 3,67 1745,11 ± 75,3
Висновки. 1. Мiкроскопiчним вивченням грудних спинномозкових вузлiв статевозрiлих домашнiх курей встановлено, що нервовi клiтини мають неоднаковi розмiри i серед них диференщювали малi, середнi та велию, якi вiдрiзняються за морфометричними показниками.
2. Фарбування пстопрепарапв за Нiсслем показало, що у спинномозкових вузлах домашньо!' курки преважають нормохромнi клiтини над гшерхромними. Нейроплазма нервових клiтин спинномозкових вузлiв мiстить чiтко вираженi глибки базофшьно! речовини, як свiдчення чiткого розвитку у нервових кл^инах бiлоксинтезуючого апарату.
3. У нейроннш популяци спинномозкових вузлiв домашньо! курки зустрiчаються нервовi клiтини з середнiм об'емом 33,455 ± 3,54 тис. мкм3. Середне значення ЯЦВ нервових клiтин домашньо! курки рiвне 0,056 ± 0,017. У таких нейронах об'ем цитоплазми перевищуе показники об'ему ядра у 32,8 раза. Середнш об'ем ядра нейроцш!в у домашньо! курки рiвний 1019,65 ± 85,33 мкм3.
Перспективи подальших дослiджень. Вважаемо, що подальший напрямок дослiджень повинен бути направлений на проведення ультраструктурно! будови спинного мозку у дослщжуваних тварин.
Л^ература
1. Александровская О. В. Свето-оптические и электронно-микроскопические показатели организации спинномозговых ганглиев крупного рогатого скота / О. В. Александровская // В кн.: Проблемы ветеринарной биологии, М., 1984. - С. 78-82.
2. Горальський Л. П. Основи гютолопчно! техшки i морфофункщональш методи до^дження у нормi та при патологи: навч. поабник / Л. П. Горальський, В. Т. Хомич, О. I. Кононський. - Житомир : Полюся, 2011. - 288 с.
3. Догель А. С. Строение спинномозговых узлов и клеток у млекопитающих животных / А. С. Догель // Записки А. Н., физико-математическое отделение. - 1897. -Т. 5, № 4. - С. 1-30.
4. Информационный подход к анализу структурной организации нервной системы / А. С. Леонтюк, Е. И. Большова, Л. А. Леонтюк [и др.] // Методологические, теоретические и методические аспекты современной нейроморфологии: сб. науч. тр. -М., 1987. - С. 24-85.
5. Морфолопя спинного мозку та спинномозкових вузлiв хребетних тварин [Текст] : монографiя / Л. П. Горальський, В. Т. Хомич, I. М. Сокульський [та ш.]; за ред. Л. П. Горальського. - Львiв : СПОЛОМ, 2013. - 296 с.
6. Чайченко Г. М. Фiзiологiя людини i тварини: Шдручник / Г.М. Чайченко, В.О. Цибенко, В.Д. Сокур; За ред. В. О. Цибенка - К.: Вища шк., 2003. - 463 с.
7. Hamburger V. Differentiation of spinal ganglia / V. Hamburger, R. Levi-Montalcini // J. Exp. Zool. - 1949. - Vol. 111, № 8. - P. 457-502.
Стаття надшшла до редакцИ 1.10.2015
18
