CC BY
30
УДК 616.381:616.345-080:816.895]-091.8 Дусик А. В., Кал'шчук О. О.
М0РФ0Л0Г1ЧН1 ЗМ1НИ В ПЕРЕДН1Й ЧЕРЕВН1Й СТ1НЦ1 ЩУР1В ПРИ
ВИК0НАНН1 П0ВЗД0ВЖН1Х ТА П0ПЕРЕЧНИХ Д0СТУП1В ПРИ РЕЗЕКЦП
Т0ВСТ01 КИШКИ В УМ0ВАХ СТРЕСУ ПРИ ЗАСТ0СУВАНН1 ПР0ГРАМИ
«FAST TRACK SURGERY»
Вшницький нацюнальний медичний ушверситет ¡м. М. I. Пирогова (м. Вшниця)
dusikandriy@gmail.com
Наукова робота е частиною науково-дослщно! роботи кафедри оперативно! xipyprii та топограф1ч-ноУ анатомii «Cтpyктypнi змЫи в органах травно! та сечостатево! систем пiсля проведення оперативних втручань» № державно! pеeстpацii 0114U003688, (кеpiвник проф. Костюк Г.Я.).
Вступ. Наслщком пошуку ефективних методiв лiкyвання xipypгiчниx хворих з мiнiмальним ризиком виникло нове поняття - «fast - track surgery» («xipyp-пя швидкого шляху»), або ERAS (Enhanced recovery after surgery) - рання реабшта^я пюля опеpацii, [2,7]. Основним чинником в пюляоперацмний пе-piод е розвиток опеpацiйноrо стресу i, як наслщок. порушення фyнкцii оprанiв та систем [2]. На початку 90-х роюв H. Kehlet запропонував вивчити роль компонен^в xipypriчноi стресовоУ pеакцii, визначити можливiсть впливу на переб^ патолоriчниx пpоцесiв та ix зв'язок з результатами лiкyвання [12,13]. Кон-цепцiя швидкого вiдновлення у xipyprii передбачае баrато чинникiв, одним з яких е, малоiнвазивность xipypгiчного втручання, а отже, зменшення стре-совоУ вiдповiдi оprанiзмy хворого на оперативне втручання. Згщно цiei концепцп малотравматизм оперативного втручання позитивно впливае на про-цес вiдновлення [8,9]. Також це е актуальними для тих галузей xipyprii, де виконують «вщкритЬ>, трав-матичнi опеpативнi втручання [3,5,10]. В ключному дослiдженнi [11] з високим piвнем достовipностi доказано перевага поперечних оперативних досту-тв над серединними. Таким чином автори роблять висновок, що клiнiчно оперативним доступом ви-бору мае бути поперечна лапаpотомiя. Викорис-тання м^мально агресивних xipypriчниx методик зменшуе запальний компонент стресово'|' вщповщг особливо не впливаючи на нейроендокринну i ме-таболiчнy вщповщь. Miнiiнвазивна xipypriя означав зниження болю i скорочення теpмiнy перебування в стацiонаpi поpiвняно з вiдкpитими методиками. Бть та легенева дисфyнкцiя зyстpiчаються piдше, якщо замiсть довгого вертикального лапаpотомiчного pозpiзy використовують попеpечнi або кос pозpiзи через меншу юльюсть задiяниx деpматомiв [7]. При вибоpi мiсця для лапаpотомiчноrо pозpiзy перш за все потpiбно керуватись метою забезпечення най-бiльш зручного i широкого доступу до тоУ дтянки на якiй буде проводитись опера^я. Другою важливою вимогою при вибоpi мiсця, напрямку i способу вико-нання лапаpотомiчноrо pозpiзy враховуються осо-бливостi анатомiчноi будови piзниx дтянок чеpевноi,
стiнки. Недолiками сеpединноi лапаротомп е на-стyпнi фактори: при такому pозpiзi pозсiкаються за-гальн сухожилля всix шести сильних плоских м'язiв живота, в пiсляопеpацiйний перюд лiнiя швiв зазнае сильного натягу. Поперечн лапаpотомiчнi pозpiзи бiльш доцтьы з анатомiчноi точки зору. Вони мають беззаперечну перевагу в тому що менше пошкоджу-ють м'язи i нерви чеpевноi стiнки. Також ц pозpiзи iдyть по лшп скорочення косих м'язiв живота. Ui роз-piзи пiсля ушивання операцмно'|' рани заживають з хорошим i мiцним рубцем. Всi ваpiанти нижньоУ по-пеpечноi лапаpотомii з анатомiчноi точки зору бiльш пpактичнi та забезпечують широкий доступ i можуть бути легко розширен [1,4]. Результати отpиманi при застосyваннi fast-track програми пщымають пи-тання про необхщнос^ змiни тpадицiйноi системи xipypriчноi допомоги для покращення пюляопера-цiйниx результа^в i наступного вивчення кожного з компонен^в програми.
Метою нашого дослщження е вивчення мор-фолоriчниx змЫ в пеpеднiй чеpевнiй стiнцi щypiв пiсля pезекцii товстоУ кишки в умовах стресу.
Об'ект i методи досл1дження. Експеримент був виконаний на 42 бтих лабораторних статевоз-ртих нелiнiйниx щурах-самцях на базi науково-екс-пеpиментальноi клiнiки Вiнницькоrо нацiональноrо медичного уыверситету iменi M.I. Пирогова масою 200-250 г. Першм rpyпi тварин проводили нижню серединну лапаротомю, а друпй rpyпi - проводили нижню поперечну лапаротомю. Нижню серединну лапаротомю проводили за стандартною методикою. Поперечну пpавобiчнy лапаротомю проводили нижче пупка. Розpiз починали вщ латерального краю правого прямого м'язу, пошарово розскали пере-дню черевну стЫку. Рана ушивалась дворядним, вузловим швом, за допомогою шовного матеpiалy полiамiд 3/0. Також в подальшому тваринам обох груп було проведено резекцю товстоУ кишки. Ви-конували типову резекцю з накладанням кишкового анастомозу юнець в кiнець однорядним кишковим швом. Пiсля проведення оперативного втручання вЫм тваринам моделювали xpонiчний стрес. Хроыч-ний стрес у щypiв вiдтвоpювали ix щоденноi п'яти го-динноУ iммобiлiзацii. Для цього тварин щоденно про-тягом 30 дiб на 5 годин ставили в пластиковi пенали. Тварин обох груп виводили з дослщу на 3, 14, 30 добу експерименту. Таким чином було 6 груп тварин. Евта-назю проводили пщ тюпенталовим наркозом (40 мг/ кг) шляхом дислокацп шийних xpебцiв. Утримання
тварин та експерименти проводились в\дпов\дно до положень «бвропейськоУ конвенц\У про захист хре-бетних тварин, як\ використовуються для експери-мент\в та ¡нших наукових ц\лей» (Страсбург, 1985) та «Загальних етичних принцип\в експеримент\в на тва-ринах», ухвалених Першим нац\ональним конгресом з б\оетики (КиУв, 2001) та в\дпов\дно закону УкраУни «Про захист тварин в\д жорстокого поводження» (№ 3446 в\д 21.02.2006 р.). На 3, 14, 30 добу були взят зразки п\сляоперац\йного рубця для морфолог\чно-го досл\дження. Препарати готували за стандартною методикою. Г\столог\чн\ зр\зи товщиною 5-7 мкм фарбували гематоксил\ном \ еозином, п\крофукси-ном за ван Г\зоном. М\кроскоп\ю \ фотографування г\столог\чних препарат\в проводили за допомогою св\тлового м\кроскопа ОЫМРиЭ ВХ 41.
Результати дослщження та Ух обговорення. В груп\ тварин яким виконували повздовжню лапа-ротом\ю, резекц\ю товстоУ кишки та перебували в умовах стресу на 3 добу спостереження визначав-ся незначний набряк, почервон\ння в д\лянц\ п\сля операц\йноУ рани. При м\кроскоп\чному досл\дженн1 було встановлено значний набряк сосочкового та с\тчастого шар\в дерми з порушенням з м\сцевим л\мфостазом у вигляд\ к\стозно - розширених л\м-фатичний проток\в. Виявляли виражену дифузну л\мфо-г\ст\оцитарну \нф\льтрац\я дерми та посму-гованоУ м'язовоУ тканини. Також встановлено набряк та потовщення пучк\в колагенових волокон, Ух дезорган\зац\я, руйнування колагенових та еластич-них волокон. Визначаеться фрагментац\я волокон посмугованоУ м'язовоУ тканини. Було виявлено вог-нищевий анг\огенез. Др\бн\ крововиливи розташо-вувались вогнищево, здеб\льш паравазально. Було виявлено нер\вном\рне кровонаповнення судин дерми та посмугованоУ м'язовоУ тканини (рис. 1).
Щ' ТТМ А" Зк У «кЛс * * ' • ■ » и»/ V. Р л; г ' £ 1 л щ А V Л , -у»'
'с . / ЛГк £1-* . »^ 1 Г* - V. ч ;
-г; "В, № •• - № -« V .Е • V ' V у - \'
Рис. 1. Передня черевна стшка щура шсля повздовжньоУлапаротомГГ, на 3 добу. Виражена дифузна л1мфо-пстюцитарна ¡нфшьтращя дерми та посмугованоУ м'язовоУ тканини - 1. Забарвлення гематоксилш й еозин. Ок. х 10, об. х 10. В груп\ тварин, яким виконували повздовжню лапаротом\ю, резекц\ю товстоУ кишки та перебували в умовах стресу на 14 добу спостереження було встановлено виражений набряк сосочкового та с\т-частого шар\в дерми. Спостер\гали виражену вогни-
щеву \нф\льтрац\я сегментоядерними лейкоцитами дерми та посмугованоУ м'язовоУ тканини. Було виявлено виражена дифузна л\мфо-г\ст\оцитарна \н-ф\льтрац\я дерми та посмугованоУ м'язовоУ тканини. Визначався виражений набряк та потовщення пучк\в колагенових волокон, Ух дезорган\зац\я з формуван-ням грубоУ неоформленоУ сполучноУ тканини. Волокна посмугованоУ м'язовоУ тканини були фрагменто-ван\. Також було встановлено часткову перебудоваш волокна посмугованоУ м'язовоУ тканини. Були вияв-лен\ вогнища грануляц\йноУ тканини. Судини артер\-ального та венозного тип\в були зм\нен\. В судинах дерми та посмугованоУ м'язовоУ тканини визначали повнокр\в'я та стаз (рис. 2).
1
Ж'
Рис. 2. Передня черевна стшка щура шсля повздовжньоУ лапаротомГГ, як знаходилися шд стресовим впливом на 14 добу експерименту. судини дерми та посмугованоУ м'язовоУ тканини визначали
повнокр1в'я та стаз - 1. Забарвлення гематоксилш й еозин. Ок. х 10, об. х 10.
В груп\ тварин яким виконували повздовжню ла-паротом\ю, резекц\ю товстоУ кишки та перебували в умовах стресу на 30 добу спостереження спосте-р\гали пом\рний набряк сосочкового та с\тчастого шар\в дерми. В дерм\ та посмугован\й м'язов\й тка-нин\ визначали незначну дифузну л\мфо-г\ст\оци-тарну \нф\льтрац\ю. Було встановлено пом\рний набряк пучк\в колагенових та еластинових волокон та Ух часткова реорган\зац\я з вогнищевим вираженим рубцевим ф\броматозом. Було виявлено дифузний ф\броз посмугованоУ м'язовоУ тканини. В\дм\чали повну реорган\зац\ю волокон посмугованоУ м'язовоУ тканини та судин артер\ального та венозного тип\в (рис. 3).
В груп\ тварин, яким виконували поперечну ла-паротом\ю, резекц\ю товстоУ кишки та перебували в умовах стресу на 3 добу визначався незначний набряк в д\лянц\ п\сля операц\йноУ рани. Було встановлено значний набряк сосочкового та с\тчастого шар\в дерми. Було виявлено розширення л\мфатич-них судин. Спостер\гали пом\рну дифузну \нф\ль-трац\ю дерми та посмугованоУ м'язовоУ тканини сегментоядерними лейкоцитами. В м'язов\й тканин було встановлено л\мфо-г\ст\оцитарну \нф\льтрац\ю посмугованоУ м'язовоУ тканини. Пучки колагенових
ний набряк та потовщення пучюв колагенових волокон. Волокна посмугованоТ посмугованоТ м'язовоТ тканини були змшеш. Судини мiкpоциpкyлятоpноrо русла були частково перебудоваш. Судини дерми та посмугованоТ м'язовоТ тканини були незначно кро-вонаповненими (рис. 5).
Рис. 3. Передня черевна CTiHKa щура шсля повздовжньоТлапаротомГГ, якi знаходилися шд стресовим впливом на 30 добу експерименту. Дифузний фiброз посмугованоТ м'язовоТ тканини -1. Забарвлення гемaтоксилiн й еозин. Ок. х 10, об. х 10.
волокон були набряк та потовщеш. Також визна-чали дезоргашзацю еластичних та колагенових волокон. Волокна посмугованоТ м'язовоТ тканини були фрагментоваш. Cпостеpirали вогнищевий ангюге-нез. Були встановленi воrнищевi Api54i крововили-ви периваскулярно. Судин дерми та посмугованоТ м'язовоТ тканини були неpiвномipно кpовонаповненi (рис. 4).
Рис. 4. Передня черевна стшка щура шсля повздовжньоТ лапаротомГГ, якi знаходилися шд стресовим впливом на 3 добу експерименту. Судин дерми та посмугованоТ м'язовоТ тканини були нерiвномiрно кровонаповненн -1. Забарвлення гемaтоксилiн й еозин. Ок. х 10, об. х 10.
В грут тварин яким виконували поперечну лапаротомю, резекцю товстоТ кишки та перебували в умовах стресу на 14 добу спостереження було вста-новлено помipний та менший набряк сосочкового та атчастого шаpiв дерми, шж у тварин з повздовжнiм доступом. Мюцями спостеpirали запальну Ыфшь-трацю у виrлядi невеликих, в основному периваску-лярних, вогнищевих скупчень лiмфо-riстiоцитаpниx елементiв. В деpмi визначали незначну дифузну н фiльтpацiю елементами кровк Cпостеpirали помip-
Рис. 5. Передня черевна стшка щура шсля повздовжньоТ лапаротомм, як знаходилися пГд стресовим впливом на 14 добу експерименту.
Вогнищева лТмфо-пстюцитарнам iнфiльтрaцiя -1.
Забарвлення гемaтоксилiн й еозин. Ок. х 10, об. х 10.
В грут тварин яким виконували поперечну лапаротомю, резекцю товстоТ кишки та перебували в умовах стресу на 30 добу спостер^али покращення морфолопчних змЫ, шж у тварин з повздовжньою лапаpотомieю. Встановлено незначний набряк сосочкового та с^частого шаpiв дерми. В дослщшй грут визначали наявнють сформованого рубця у ви-глядi зpiлоТ фiбpозноТ тканини в основному оpieнто-ваними пучками колагенових та еластичних волокон та значною ктькютю судин мiкpоциpкyлятоpного русла. Пучки колагенових та еластичних волокон були помipно набряклк В посмуговашй м'язовiй тка-нинi виявляли дифузний фiбpоз. Також спостеpirали pеоprанiзацiю волокон посмугованоТ м'язовоТ тканини та судин аpтеpiального та венозного титв.
Висновки. Таким чином при морфолопчному дослщженш дiлянок передньоТ черевноТ стЫки щypiв в сеpiТ експериментальних дослщжень було встановлено що застосування поперечноТ лапаpотомiя для pезекцiТ товстоТ кишки у тварин, яю перебували в умовах тривалого стресу було бтьш оптимальним у поpiвняннi з позвдовжньою лапаpотомieю. Було встановлено покращення морфолопчного стану пiсляопеpацiйноrо рубця. Ознаками в тзш теpмiни е наявнють сформованого рубця у виглядi зртоТ фi-брозноТ тканини, pеоprанiзацiя волокон посмугованоТ м'язовоТ тканини та судин аpтеpiального та венозного титв.
Перспективи подальших дослГажонь. Перспективою подальших дослiджень е впровадження в xipypriю мало травматичних достутв - одним, з яких е поперечна лапаpотомiя, в пpоrpамi «Fast track surgery».
Лiтература
1. Virvich A.V Obosnovanie klinicheskogo primeneniya verhney poperechnoy laparotomii / A.V. Virvich, K.S. Radivilko // Kazanskiy meditsinskiy zhurnal. — 2010. — № 2. — S. 204-210.
2. Zastosuvannya kontseptsstii shvidkogo vIdnovlennya (fast track) pri lIkuvannI hvorih z pIslyaoperatslynimi ventralnimi grizhami / O.Yu. Ioffe, T.V. Tarasyuk, O. P. Stetsenko [ta In.] // HIrurgIya UkraYini. — 2016. — № 1. — S. 41-45.
3. Lashkul O.S. Kontseptsiya ranney reabilitatsii (fast track) v operativnoy ginekologii / O.S. Lashkul // Zaporozhskiy meditsinskiy zhurnal. — 2017. — № 2, T. 19. — S. 186-189.
4. Litman I. Operativnaya hirurgiya / I. Litman. — Budapesht: Izdatelstvo akademii nauk Vengrii, 1985. — 1136 s.
5. Mizitova M.I. Fast Track hirurgiya - multimodalnaya strategiya vedeniya hirurgicheskih bolnyih / M.I. Mizitova, E.R. Mustafin // Kazanskiy meditsinskiy zhurnal. - 2012. - № 5. - S. 792-802.
6. Opyit vnedreniya protokola Fast Track (ERAS) v lechenii bolnyih kolorektalnyim rakom starshih vozrastnyih grupp / G.N. Hryikov, N.A. Maystrenko, G.M. Manihas [i dr.] // Anesteziologiya i reanimatologiya. — 2015. — № 15. — S. 86-93.
7. Perspektivy ispol'zovaniya mul'timodal'noy programmy «Fast track surgery» v khirurgicheskom lechenii opukholey organov bryushnoy polosti / I.B. Shchepotin, Ye.A. Kolesnik A.V. Lukashenko [ta Hn.] // Klinicheskaya onkologiya. — 2012. — № 5 (1). — S. 22-32.
8. Fast-track surgery could improve postoperative recovery in radical total gastrectomy patients / Fan Feng, Gang Ji, Ji-Peng Li [et al.] // World J. Gastroenterol. — 2013. — Vol. 19, № 6. — P. 3642-3648.
9. Fast-track surgery versus traditional perioperative care in laparoscopic colorectal cancer surgery: a meta-analysis / Jun-hua Zhao, Jing-xu Sun, Peng Gao [et al.] // BMC Cancer. — 2014. — Vol. 14, № 1. — P. 607-619.
10. Guidelines for pre- and intra-operative care in gynecologic/ oncology surgery: Enhanced Recovery After Surgery (ERAS®) Society recommendations - Part I / G. Nelson, A.D. Altman, A. Nick [et al.] // Gynecologic Oncology. - 2016. - Vol. 140, № 2. -P. 313-322.
11. Incisional hernia after upper abdominal surgery: a randomized controlled trial of midline versus transverse incision / J.A. Halm, H. Lip, P.I. Schmitz [et al.] // Hernia. — 2009. — № 13. — P. 275-280.
12. Kehlet H. Evidence-based surgical care and the evolution of fast-track surgery / H. Kehlet, D.W. Wilmore // Ann Surg. — 2008. — Vol. 248, № 2. — P. 189-198.
13. Kehlet H. Multimodal approach to control postoperative pathophysiology and rehabilitation / H. Kehlet // Br. J. Anaesth. — 1997. — Vol. 78, № 5. — P. 606- 617.
УДК 616.381:616.345-080:816.895]-091.8
М0РФ0Л0Г1ЧН1 ЗМ1НИ В ПЕРЕДН1Й ЧЕРЕВН1Й СТ1НЦ1 ЩУР1В ПРИ ВИК0НАНН1 П0ВЗД0ВЖН1Х ТА П0ПЕРЕЧНИХ Д0СТУП1В ПРИ РЕЗЕКЦП Т0ВСТ01 КИШКИ В УМ0ВАХ СТРЕСУ ПРИ ЗАСТ0СУВАНН1 ПР0ГРАМИ «FAST TRACK SURGERY»
Дусик А. В., Калшчук 0. 0.
Резюме. При морфолопчному доогмджены дтянок передньо'У черевно'У стшки щур1в в cepii експеримен-тальних доогмджень було встановлено що застосування поперечно'У лaпapотомiя для резекцп товсто'У кишки у тварин, як перебували в умовах тривалого стресу було бшьш оптимальним у поpiвняннi з позвдовжньою лaпapотомieю. Було встановлено покращення морфолопчного стану тсляоперацмного рубця. Ознаками в тзы термЫи е наявнють сформованого рубця у виглядi зрто'У фiбpозноi тканини, реоргаыза^я волокон посмуговано'У м'язовоУ тканини та судин apтepiaльного та венозного титв.
Ключовi слова: поперечна лaпapотомiя, товста кишка, резек^я, стрес.
УДК 616.381:616.345-080:816.895]-091.8
М0РФ0Л0ГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ В ПЕРЕДНЕЙ БРЮШН0Й СТЕНКЕ КРЫС ПРИ ВЫП0ЛНЕ-НИИ ПР0Д0ЛЬН0Г0 И П0ПЕРЕЧН0Г0 Д0СТУП0В ПРИ РЕЗЕКЦИИ Т0ЛСТ0Й КИШКИ В УСЛ0ВИЯХ СТРЕССА ПРИ ПРИМЕНЕНИИ ПР0ГРАММЫ «FAST TRACK SURGERY»
Дусик А. В., Калинчук А. А.
Резюме. При морфологическом исследовании участков передней брюшной стенки крыс в серии экспериментальных исследований было установлено, что применение поперечной лапаротомия для резекции толстой кишки у животных, находившихся в условиях длительного стресса было более оптимальным по сравнению с продольной лапаротомией. Было установлено улучшение морфологического состояния послеоперационного рубца. Признаками в поздние сроки являлись наличие сформированного рубца в виде зрелой фиброзной ткани, реорганизация волокон исполосованной мышечной ткани и сосудов артериального и венозного типов.
Ключевые слова: поперечная лапаротомия, толстая кишка, резекция, стресс.
UDC 616.381:616.345-080:816.895]-091.8
MORPHOLOGICAL CHANGES IN THE ANTERIOR ABDOMINAL WALL OF RATS WHEN PERFORMING LONGITUDINAL AND TRANVERSE ACCESS DURING LARGE BOWEL RESECTION UNDER STRESS CONDITIONS WITH THE APPLICATION OF THE FAST TRACK SURGERY PROGRAM
Dusyk A. V., Kalinchuk A. A.
Abstract. The experiment was performed on 42 white laboratory sexually mature non-linear male rats at the premises of the scientific and experimental clinic of Vinnytsia National Pirogov Memorial Medical University. In the first group of animals lower midline laparotomy was performed and in the second group - lower transverse laparotomy. The large bowel resection was also performed in both groups of animals later. After the surgical intervention, all animals were exposed to chronic stress. The animals of both groups were withdrawn from the experiment on the 3, 14, 30 day of the experiment. On the third day of examination a significant swelling of papillary and reticular dermis with local lymphostasis was detected in the group of animals, which underwent longitudinal laparotomy, large bowel resection and were exposed to stress. The expressed diffuse lymphohistiocytic infiltration of dermis and striated muscle tissue was detected. Focal angiogenesis was detected. In 14 days, focal infiltration of the dermis and striated muscle tissue with segmented leukocytes was observed. The expressed swelling and thickening of collagen fiber bundles, their disorganization with the formation of coarse unshaped connective tissue were determined. Fibers of striated muscle tissue were fragmented. On the 30th day, mild swelling of papillary and reticular dermis was observed. In dermis and striated muscle tissue, a slight diffuse lymphohistiocytic infiltration was detected. Mild swelling of bundles of collagen and elastic fibers and focal cicatricial fibromatosis were found. In the group of animals, which underwent transverse laparotomy, large bowel resection and were exposed to stress, a significant swelling of the papillary and reticular dermis was observed on the third day. Mild diffuse infiltration of dermis and striated muscle tissue with segmented leukocytes was observed. Lymphohistiocytic infiltration of striated muscle tissue was detected in muscle tissue. In the group of animals, which underwent transverse laparotomy on the 14th day of examination, the swelling of papillary and reticular dermis was mild and less than in animals with longitudinal access. Slight diffuse infiltration with blood elements was observed in dermis. Vessels of the microcirculatory bed were partially rebuilt. In the group of animals, which underwent transverse laparotomy on the 30th day of examination, slight swelling of papillary and reticular dermis was observed. In the experimental group, a formed scar, represented by mature fibrous tissue basically by oriented bundles of collagen and elastic fibers and a significant number of vessels of the microcirculatory bed was detected. Diffuse fibrosis was found in striated muscle tissue. Also, the reorganization of fibers of striated muscle tissue and vessels of arterial and venous types was observed. Therefore, during the morphological examination of the parts of the anterior abdominal wall of rats in a series of experimental studies, it was found that the use of transverse laparotomy for large bowel resection in animals, that were exposed to stress, was more efficient in comparison with longitudinal laparotomy. The morphological condition of the postoperative scar improves. The distinctive features are the presence of a formed scar, represented by mature fibrous tissue, and the reorganization of fibers of striated muscle tissue and vessels of arterial and venous types. Therefore, in the context of use of the multimodal program «Fast track surgery», we recommend transverse laparotomy.
Keywords: transverse laparotomy, large bowel, resection, stress.
Рецензент — проф. Прон/на О. М.
Стаття надшшла 09.06.2017 року
