CC BY
39
© П. I. Ткаченко, О. В. Гуржм, М. П. Митченок*
УДК 616. 316. 5:616. 346-089. 86-092. 9
П. I. Ткаченко, О. В. Гуржй, М. П. Митченок*
МОРФОЛОГНШ ЗМШИ ПРИВУШНИХ ЗАЛОЗ ПРИ
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ АНАCTОMОЗi СЛтО'Г КИШКИ i ПЕРИTОНiTi
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
*Буковинський державний медичний унiверситет (м. Чернiвцi)
Робота е фрагментом НДР ВДНЗУ «УМСА» «Комплексне досл1дження генетично обумовлених особливостей ЫР-кБ опосередковано! сигнально! трансдукцИ, що визначае розвиток хроычного системного запалення у хворих на метабол1чний синдром та цукровий д1абет 2 типу», № державно! рее-страцп0111и001774.
Вступ. Проблема функц1ональних взаемовщ-носин слинних залоз з органами травно! системи е актуальною в сучаснм медицин!. Зацкавленють у цьому питаны в значнм м1р1 обумовлена розширен-ням ! поглибленням нашо! уяви про !х структуру та функцю. В регуляци ф!зюлопчно! д!яльност великих слинних залоз, окр!м рол! центрально! нервово! системи, важливе значення мае ¡нтероцептивна ¡мпуль-сац!я, в основному - з оргаыв травлення, вплив яко! значно пщвищуеться в умовах патолог!! [3, 7, 9, 10, 13].
Дан! фундаментальних морфолопчних досл!-джень, проведених Е. А. Бичкене та О. В. Гуржм [3, 7] переконливо показали, що при захворюваннях шлунково-кишкового тракту в привушних залозах спостертаеться прогресивний дистроф!чний про-цес, який зумовлюе порушення !х функц!!, ось чому вираженють цих прояв!в безпосередньо залежить вщ ступеня враження структурних складових тканин залоз. В свм час, у зв'язку з наявнютю взаемозв 'язюв м!ж секреторною функ^ею шлунку ! слинними залозами П. Шилейкю [13] запропонував видтити в оргаызм! систему «шлунок - слинн залози».
У регуляц!! функцюнального стану слинних залоз, окр!м центрально! нервово! системи, найбтьше значення мае нейрогуморальна активнють та ¡нтероцептивна ¡мпульса^я, значення ! вплив яких р!зко збтьшуеться в умовах патолог!! [1, 5, 8, 14].
Пюляоперацмы паротити, як вважае бтьшють автор!в, е результатом нейрон-рефлекторно! дм ¡з внутршых оргаыв, особливо пюля оперативних втручань на шлунку ! кишечнику, що призводить до пригычення продукци секрету слинними залозами. У хворих, як перенесли оперативн! втручання на органах черевно! порожнини та мали пюляопера-цмний паротит смертнють складае 53,9 % випадюв, в зв'язку з чим виникае необхщнють проведення
проф!пактичних заход!в, направлених на запобтан-ня цього ускладнення [2, 6, 7].
При беззаперечному ¡снуванн взаемозв'язку м!ж функцюнальною активнютю слинних залоз, органами ! системами оргаызму до цього часу не ви-вчен! вар!анти можливих секреторних змш д!яль-ност! залоз ! ступшь !х вираженост! у вщповщь на оперативне втручання з приводу гостро! х!рурпчно! патолог!! оргаыв черевно! порожнини. Без знань про морфолопчний стан ! функцюнальы порушення в них при таких захворюваннях, як гострий апендицит та перитоыт ускладнюе проведення л!кувально-про-фтактичних заход!в, направлених на пщтримання гомеостазу порожнини рота у цих хворих.
Мета дослщження - встановити характер структурних змЫ в привушних залозах експеримен-тальних тварин при анастомоз! слто! кишки та пери-тонт для подальшо! реал!зацп отриманих результа-т!в в кл1н1чн1й практиц!.
Об'ект I методи дослщження. Матер1алом для морфолопчних дослщжень були привушн! залози 41 тварини (пщсвинки) в в1ц1 4-5 мюяц!в, вагою 50-65 кг. 1з них 20 використовувались для одержання контр-ольних результа^в, а ¡ним були подтеы на 2 групи для утворення експериментально! модел!. З ц!ею метою пщ гексеналовим знеболюванням (0,1 мг/ кг) з дотриманням правил асептики та антисептики проводили:
1) операц!ю накладання анастомозу слто! кишки по О. Д. Синещекову [12] ! видалення з обох сторш привушних залоз пюля виведення тварин з експери-менту (11 тварин);
2) операцю видалення з обох сторш привушних залоз при анастомоз! слто! кишки, що ускладнюва-лися розвитком мюцевого перитоыту (10 тварин).
Утримання тварин та експерименти проводили-ся вщповщно до положень «бвропейсько! конвенц!! про захист хребетних тварин, як використовуються для експеримент!в та ¡нших наукових цтей» (Страсбург, 1985), «Загальних етичних принцитв експери-мент!в на тваринах», ухвалених Першим нацюналь-ним конгресом з бюетики (Ки!в, 2001).
Забм тварин проводили на 6-7 добу пюля оперативного втручання. Шматки вщпрепарованих
Рис. 1. Пстоструктура тканини привушноУ залози штактноУ групи тварин. Забарвлення гематоксилш-еозином. Зб. х 200.
Рис. 2. Набряк строми, розширення отворiв мiждоль-кових проток привушноУ залози при експерименталь-ному анастомозi слтоУ кишки. Забарвлення гематок-силiн-еозином. Зб. х 200.
Рис. 3. Набряк строми i повно^в'я судин, розширен ня отворiв мiждолькових протокiв привушноУ залози при мюцевому перитонiтi. Забарвлення гематокси-лiн-еозином. Зб. х 200.
привушних залоз фiксували в 10 % нейтральному формал^ i занурювали в парафiн) готували пстоло-пчы зрiзи i фарбували гематоксилiн-еозином. Вико-ристовувалася реакцiя ШИК+альцiановий синiй [4].
Визначали логарифм об'ему ядер (!дУ) гланду-лоцитiв та площу (Э) внутршньодолькових та мiж-долькових проток залоз [11]. З ^ею метою препара-ти замальовувались на апарат МАЛ-4 з загальним збiльшенням в 1400 разiв.
Експериментальна частина роботи виконана за безпосередньоТ участi i пiдтримки професора А. А. Полщука, Полтавська аграрна академiя.
Результати дослщжень та Ух об говорения. Мiкроскопiчно основну масу привушних слинних залоз Ытактних тварин складають ацинуси - кiнцевi в^ши, якi вiдкриваються у вставковi вiддiли i пере-ходять у внутрiшньодольковi протоки. Отвори вну-тршньодолькових протокiв вузькi) оточенi пучками колагенових волокон. Мiждольковi i мiждольовi протоки мають широкi отвори, як оточенi прошарками сполучноТ тканини, макро- i мiкросудинами (рис. 1).
Ацинарн клiтини привушних залоз дають пози-тивну ШИК-реакцiю (+) на глкопротеТни, слабке забарвлення альцiановим сиым на глiкозамiнглiкани (+-), iнколи не забарвлюються.
Морфометричне вивчення 1дУ ядер гландуло-цитiв виявило три максимальних пка об'ему ядер: 1,05; 1,1; 1,25. Середня величина 1дУ ядер гланду-лоцитiв склала 1,062 ± 1,06. Площа отвору внутрш ньодолькових проток привушних залоз дорiвнюва-ла 35,04 ± 4,77 мкм2, мiждолькових - 314,82 ± 29,72 мкм2.
При загальному збереженнi структури видале-них привушних залоз тварин з анастомозом атпо'Т кишки нами вщзначено зменшення об'ему кiнцевих в^^в. Отвори мiждолькових проток розширенi, спостерiгаеться помiрно виражений набряк строми i повнокрiв'я ТТ судин (рис. 2). Гiстохiмiчна картина залоз характеризувалась незначною Ытенсивнютю накопичення глiкопротеТнiв та глiкозамiнглiканiв.
Максимальн пiки ядерних класiв гландулоцитiв достовiрно (р < 0,001) зменшувались, що характери-зуе виражене зниження функцюнальноТ активностi секреторних клiтин. Поряд з цим вщзначено розширення внутршньодолькових i мiждолькових протокiв (табл.).
Для морфологiчного стану привушних залоз тварин з мюцевим перитонiтом характерною ознакою е значне зменшення об'ему юнцевих вщд^в. Отвори мiждолькових проток розширен з наявнiстю в них застмного секрету. Спостерiгаеться рiзке виражен-ня набряку строми i повнокрiв'я ТТ судин (рис. 3). Морфолопчний стан iнших структурних елементiв суттево не вiдрiзняеться вiд iнтактноТ групи тварин. Встановлено також накопичення глкопротеТыв i гт-козамiнглiканiв у паренхiмi залоз.
Морфометричне вивчення 1дУ ядер гландулоци-тiв виявило його достовiрне зменшення, порiвняно з контролем. Вщзначалося збiльшення площин отвору внутриньодолькових i мiждолькових протокiв (табл.).
Таблиця
Морфометричш показники стану привушних залоз експериментальних тварин
Групи доошдження 1дУ ядер глан-дулоци™ Площа отвору протоюв (мкм2)
мiждолькових внутршньо-долькових
Ытактш тварини, п = 20 1,062 ± 0,06 314,83 ± 29,72 35,04 ± 4,77
Тварини з анастомозом сшпо! кишки, п = 11 Р1-2 0,118 ± 0,05 < 0,001 594,67 ± 16,96 < 0,001 47,07 ± 6,05 < 0,001
Тварини з мюцевим перитоштом, п = 20 Р1-3 р,-3 0,479 ± 0,001 < 0,001 < 0,05 760,73 ± 10,73 < 0,001 < 0,001 70,54 ± 9,88 < 0,001 < 0,001
Проведен! експериментальн досл!дження дозволили нам зробити висновок, що привушн! залози пщсвинюв за цтим рядом ознак належать до склад-них розгалужених утворень, як мютять ус1 типи ви-вщних проток ! виробляють Ырчистий секрет. Ви-вчаючи !х, ми не виявили будь-яких морфолопчних вщмшностей, як б суттево вщр!зняли привушн! залози поросят ! вщповщы залози людини, що дае нам пщстави розглядати !х як гомеоморфолопчы функ-цюнальы системи.
ЗмЫи морфолог!чно! структури привушних залоз, що спостер^аються при анастомоз! слто! кишки та перитонт у вигляд! набряку строми ! повнокр!в'я !! судин при зменшенн об'ему ядер гландулоцит!в, збтьшены площин отвор!в м!ждолькових, внутрш ньодолькових проток обумовлюють зниження функ-цюнально! активност! залоз, яка бтьш виражена при перитонт.
Висновки.
1. При анастомоз! слто'! кишки та перитонт в привушних залозах експериментальних тварин виникае набряк строми, повнокр!в'я судин, зменшення об'ему ядер гландулоцит!в, збтьшення площини отвор!в м!ждолькових ! внутршньодолькових проток.
2. Зниження функцюнально! активност! секреторного апарату привушних залоз при анастомоз! слто! кишки та перитонт призводить не лише до зменшення продукци секрету, але й створюе, на нашу думку, сприятли-вий фон для розвитку транзиторних
реактивно-дистроф!чних ! запальних процеЫв у тканинах залоз.
3. Морфолопчы змши в структур! привушних залоз ! зниження !х секреторно! спроможност! вка-зують на необхщнють застосування комплексу л!кувально-проф!лактичних заход!в, направлених на вщновлення !х функцюнально! активност! у хворих з гострою х!рурпчною патолопею оргаыв черевно! порожнини.
Перспективи подальших досл1джень. Для за-
поб^ання пюляоперацмних паротит!в ! розширення можливостей комплексного лкування хворих з гострою х!рурпчною патолопею черевно! порожнини виникае необхщнють в розробц! та включены до його складу профтактичних заход!в, направлених на пщтримку функцюнально! активност! великих слинних залоз.
Л1тература
1. Анализ видового состава соматических заболеваний у пациентов с хроническими заболеваниями слюнных желез. Часть 1. Паренхиматозный паротит и синдром Шегрена / В. В. Афанасьев, А. В. Муромцев, Н. В. Деркач [и др.] // Российский стоматологический журнал. - 2006. - № 4. - С. 31-35.
2. Афанасьев В. В. Роль слюнных желез в гомеостазе организма // В. В. Афанасьев, М. А. Полякова, Р. С. Степаненко // Российский стоматологический журнал. - 2010. - № 5. - С. 26-27.
3. Бичкене Э. А. Функциональное и морфологическое состояние околоушных слюнных желез при заболеваниях желудочно-кишечного тракта : дис. кандидата мед. наук : 14. 01. 22 / Э. А. Бичкене. - Каунас, 1989. - 155 с.
4. Волкова О. В. Основы гистологии с гистологической техникой / О. В. Волкова, Ю. К. Елецких. - М. : Медицина, 1982. 304 с.
5. Гаврильев В. М. Навантажувальш салiваторнi проби в дiагностичному i л^вальному процесах у хворих неврогенною а алопатею / В. М. Гаврильев, О. В. Рибалов // Актуальш проблеми сучасно! медицини: Вюник УкраУнсько! медично! стоматолопчно! академп. - 2009. - Т. 9, Вип. 4 (2) - С. 158-161.
6. Губин М. А. Клинико-лабораторная характеристика, диагностика и лечение острого деструктивного паротита / М. А. Губин, Ю. Н. Пруссакова // Российский стоматологический журнал. - 2005. - № 1. - С. 7-9.
7. Гуржм О. В. Стан привушних залоз та оргашв порожнини рота при гострому апендицит i перитонт у дтей : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14. 00. 21 «Стоматолопя» / О. В. Гуржй - Полтава, 1995. - 19 с.
8. Колюник I. А. Функцюнальна активнють привушних слинних залоз у хворих на крилопщнебЫний ганглюшт / I. А. Колюник, П. I. Ткаченко // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2009. - Вип. 3. - С. 171-173.
9. Кристаллография и распознавание заболеваний тонкой кишки / Г. В. Римарчук, Г. В. Плаксина, Н. И. Урсова [и др.] // Актуальные проблемы гастроэнтерологии. - М. - 2008. - № 5. - С. 157.
10. Ордашев Х. А. Состояние внутренних органов у больных хроническим сиаладенитом / Х. А. Ордашов // Актуальные вопроси диагностики и лечения заболеваний и повреждений слюнных желез: Материалы научно-практической конференции с международным участием, посвященной I сьезду стоматологов Российской Федерации. - М., 2009. -С. 41-42.
11. Рыбалов О. В. Морфологическое изучение поднижнечелюстных слюнных желез при атеросклерозе и гипертонической болезни / О. В. Рыбалов, В. И. Ковачев, И. И. Сидоренко // Наукова естафета ювтяра: наук. конф., присв. 70^ччю проф. П. Т. Максименка: зб. наук. праць. - Полтава, 1992. - С. 153-154.
12. Синещеков А. Д. Изучение методикой хронических фистул и анастомозов пищеварительных и обменных функций желудочно-кишечного тракта у сельскохозяйственных животных / А. Д. Синещеков // Докл. в с. -х. академии им. Тимирязева. - Вып. 3. - 1996. - С. 2-10.
13. Шилейкис П. Функциональное состояние слюнных желез у больных гастродуоденальной язвой / П. Шилейкис // Тез. хирург. язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки. - Вильнюс, 1980. - Ч. 2. - С. 365-367.
14. Mandel L. Serum electrolytes in bulimic patients with parotid swellings / L. Mandel // Oral Surg., oral Meg., oral Pathol., oral Radiol. Endod. - 2003. - 96. - P. 414-418.
УДК 616. 316. 5:616. 346-089. 86-092. 9
МОРФОЛОПЧЖ ЗМШИ ПРИВУШНИХ ЗАЛОЗ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ AHACT0M03i СЛШОТ
кишки i ПЕРИтонт
Ткаченко П. i., Гуржш О. В., Митченок М. П.
Резюме. В експериментах на 41 пщсвинку проведено вивчення морфолопчно! структури привушних залоз при анастомозi слто! кишки i перитонт. 1з них 20 тварин використовувалися для отримання контр-ольних результа^в, Ышм були роздтеы на двi групи: для вивчення змЫ при анастомозi i при перитонт. Вста-новлено зниження функцюнально! активностi привушних залоз, що призводить до зменшення продукцiI секрету i створюе передумови для розвитку реактивно-дистрофiчних i запальних процесiв в тканинах залоз. Це обумовлюе необхщнють застосування лiкувально-профiлактичних заходiв, направлених на стабьжзащю 1х функцiональноI активностi у хворих з гострою хiрургiчною патолопею органiв черевно! порожнини.
Ключовi слова: анастомоз, перитоыт, привушнi залози.
УДК 616. 316. 5:616. 346-089. 86-092. 9
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ ОКОЛОУШНЫХ ЖЕЛЕЗ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ АНАСТОМОЗЕ СЛЕПОЙ КИШКИ И ПЕРИТОНИТЕ
Ткаченко П. И., Гуржий Е. В., Митченок М. П.
Резюме. В экспериментах на 41 поросенке проведено изучение морфологической структуры околоушных желез при анастомозе слепой кишки и перитоните. Из них 20 животных использовались для получения контрольных результатов, остальные были разделены на две группы: для изучения изменений при анастомозе и при перитоните. Установлено снижение функциональной активности околоушных желез, что приводит к уменьшению продукции секрета и создает предпосылки для развития реактивно-дистрофических и воспалительных процессов в тканях желез. Это обусловливает необходимость применения лечебно-профилактических мероприятий, направленных на стабилизацию их функциональной активности у больных с острой хирургической патологией органов брюшной полости.
Ключевые слова: анастомоз, перитонит, околоушные железы.
UDC 616. 316. 5:616. 346-089. 86-092. 9
Morphological Changes of Parotid Gland in Experimental Cecum Anastomosis and Peritonitis
Tkachenko P. I., Gurzhij E. V., Mytchenok M. P.
Abstract. The problem of functional relationships of the salivary glands with the digestive system organs is relevant in modern medicine. Interest in this area is largely due to the expansion and deepening of our understanding of their structure and their function. In the regulation of physiological activity of salivary glands, besides the role of the central nervous system, the importance of interoceptive impulses, mainly from the digestive system should be noted and its impact increases significantly under the conditions of pathology.
The findings of fundamental morphological studies conducted by E. A. Bychkene and A. V Hurzhii have convincingly shown that people, suffering from diseases of the gastrointestinal tract had progressive dystrophic process in the parotid glands which leads to its dysfunction, and that is why the severity of these manifestations depends on the degree of the lesion of the the gland tissue structural components. At one time , due to the presence of correlations between the secretory function of the stomach and salivary glands, P. Shyleikis proposed to identify the body system «the stomach - salivary glands».
In the regulation of the functional state of the salivary glands, in addition to the central nervous system, the neurohumoral activity and interoceptive impulses, are the most important and their significance and influence increase dramatically under the conditions of pathology.
Postoperative parotitis, according to most authors result from neuron reflex action of the internal organs, especially after a surgery on the stomach and intestines, leading to inhibition of secretion production in salivary glands. In patients who underwent a surgery on abdominal organs and had postoperative parotitis, the mortality rate is 53. 9 % of cases, and therefore there is a need for preventive measures aimed at preventing this complication.
With unquestioning existence of the relationship between functional activity of the salivary glands, and the body organs and systems, options for possible changes in the secretory activity of the glands and the degree of severity in response to surgery for acute surgical pathology of the abdominal cavity have not been studied yet. Not
knowing their morphological status and functional impairment in such diseases as acute appendicitis and peritonitis complicates the treatment and preventive measures aimed at maintaining oral homeostasis in these patients.
Objective. To establish the nature of structural changes in the parotid glands of experimental animals with anastomosis of the cecum and peritonitis for further implementation of the results in clinical practice.
Object and methods. The material for morphological studies were parotid glands of 41 animals (gilts) at the age of 4-5 months, weighing 50-65 kg. Of these, 20 were used for the acquisition of control results, and the rest were divided into 2 groups to form an experimental model.
Conclusions. In anastomosis of the cecum and peritonitis, the parotid glands of experimental animals had stromal edema, hyperemia of blood vessels, reducing the volume of glandulocyte nuclei, increasing the surface of the openings in the interlobar and intralobular ducts.
Decreased functional activity of the secretory apparatus of the parotid glands with anastomosis of the cecum and peritonitis leads not only to a decrease in production of secretion, but also creates, to our mind, a favorable background for the development of transient reactive degenerative and inflammatory processes in the tissues of the glands.
Morphological changes in the structure of the parotid glands and a reduce in their secretory capacity point to the need for complex health care measures aimed at restoring their functional activity in patients with acute surgical pathology of the abdominal cavity.
Prospects for future research. To prevent postoperative parotitis and to increase the possibility of complex treatment of patients with acute surgical pathology of the abdomen there is a need to develop and include it to the preventive measures aimed at supporting the functional activity of salivary glands.
Key words: anastomosis, peritonitis, parotid glands.
Рецензент - проф. Костиленко Ю. П.
Стаття надшшла 3. 02. 2014 р.
