CC BY
56
© О. В. Рибалов, В. М. Гаврильев, О. С. 1ваницька, Н. О. Соколова УДК 616. 316. 5
О. В. Рибалов, В. М. Гэврильев, О. С. Iваницька, Н. О. Соколова
СИМПТОМАТИЧНЕ ДВОСТОРОННС ЗБШЬШЕННЯ ПРИВУШНИХ ЗАЛОЗ ПРИ ЗАГАЛЬНОСОМАТИЧН1Й ПАТОЛОГИ
Вищий державний навчальний заклад УкраГни «УкраГнська медична стоматолопчна академт» (м. Полтава)
Дана робота е фрагментом комплексно! теми ка-федри х\рурпчно! стоматологи та щелепно-лицево! х\рурп! з пластичною та реконструктивного х\рурпею голови та ши! «Вроджен\ та набут морфо-функцю-нальн\ порушення зубо-щелепно! системи, орган\в \ тканин голови та ши!, !х д\агностика, х\рурпчне та консервативне л\кування», № державно! реестрацп 0111и006301.
Вступ. Сучасними досл\дженнями переконливо доведено, що слинн\ залози е органами-м\шенями, як\ чутливо реагують на р\зноман\тн\ зм\ни в орган\з-м\ людини [6]. Особливо це стосуеться захворювань шлунково-кишкового тракту, ендокринно! та сечо-статево! системи тощо [5]. Зазвичай, виявляючись однотипними симптомами, ураження слинних залоз можуть мати р\зний етюпатогенез [1, 3]. При цьому в слинних залозах вщм\чаються патолопчн\ зм\ни у вигляд\ поступового збтьшення в них вм\сту сполуч-но! тканини \ зниження !х гщрофтьност [7].
Клш\чними проявами под\бних реактивних ста-н\в е безбол\сне припухання слинних залоз, пере-важно привушних, порушення !х секреторно! та ви-дтьно! функцп [2]. За даними наукових публ\кац\й, под\бн\ порушення зустр\чаються досить часто \ складають близько 10 % уЫе! ктькост захворювань слинних залоз [4]. Пац\енти з такими симптомами звертаються за допомогою до оториноларинголо-г\в, невролог\в, стоматолог\в р\зного проф\лю. Але в умовах амбулаторного прийому у л\кар\в часто виникають труднощ\ щодо визначення загальнопа-толопчного процесу, що став причиною збтьшення привушних залоз ¡, в\дпов\дно, призначення та про-ведення адекватного л\кування. Тому важлив\сть всеб\чного клшко-лабораторного обстеження пац\-ент\в при наявност незапального припухання слинних залоз не викликае сумн\ву.
Мета досл1дження. Описати диференц\ально-д\агностичн\ характеристики симптоматичних дво-сторонн\х збтьшень привушних слинних залоз.
Об'ект I методи дослщження. Дослщження базуеться на спостереженн\ за 46 патентами ¡з двосторонн\м збтьшенням привушних слинних залоз в\ком 49-60 рок\в (ж\нок - 39, чолов\к\в - 7).
З 46 обстежених пац\ент\в у 15 мав м\сце не-врогенний с\алозоаден\т (ж\нок - 13, чолов\к\в -2). У 14 ос\б симетричне збтьшення привушних
слинних залоз було визначене як ¡нтерстиц\альний ал\ментарний с\аладеноз: у 9 ж\нок на тл\ бул\м\!, у 5 чолов\к\в - алкогол\зму. У 8 ж\нок збтьшення залоз виникло на фон\ метабол\чного синдрому, виклика-ного ¡нсул\нонезалежним цукровим д\абетом. У 9 пац\ент\в ж\ночо! стат\ було д\агностовано хворобу Шегрена.
Обстеження пац\ент\в починали з ретельного й усеб\чного збору скарг та анамнезу, виявлення со-матичних захворювань. Вивчаючи скарги хворих, звертали увагу на характер та хронолог\ю зм\н роз-м\р\в слинних залоз, порушення !х функц\й, появу в\дчуття сухост в порожнин\ рота.
При огляд\ пац\ент\в оц\нювали ступ\нь порушень конф\гурац\! обличчя за рахунок збтьшення привушних слинних залоз, стан шк\рних покров\в над ними, вигляд червоно! облям\вки губ та слизово! оболонки порожнини роту, ступ\нь !! вологост та зм\ни у д\-лянц\ гирл\в вив\дних проток, прохщнють проток за допомогою !х зондування, характер ротово! р\ди-ни (в'язк\сть, прозор\сть, наявн\сть включень). При пальпаторному досл\дженн\ залоз встановлювали !х консистенц\ю \ ступ\нь збтьшення, вщношення до оточуючих тканин, д\лянки больових вщчутпв.
Використовували так\ методи досл\дження, як загальна с\алометр\я \ с\алометр\я з навантаженням секрецп, с\алометр\я привушних залоз для визначення !х функц\онального стану без стимуляци та з\ стимуляц\ею секрецп. Кр\м того, обов'язковою скла-довою обстеження було встановлення ф\зико-х\м\ч-них властивостей ротово! р\дини (рН, в'язк\сть, про-зор\сть) та визначення цитолог\чних характеристик секрету привушних залоз. Спец\альн\ досл\дження включали вивчення концентрацп 3!д А у слин\ та 1д А, й, М у сироватц\ кров\, стану перек\сного окислен-ня л\п\д\в у ротов\й порожнин\, а також с\алограф\ю привушних залоз.
У вс\х хворих, що перебували п\д спостережен-ням, вивчали стан психоемоц\йно! напруги: порушення сну, апетиту, зм\ни артер\ального тиску, п\т-лив\сть, драт\влив\сть тощо.
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Для хворих \з неврогенним дохоспастичним с\ало-зоаден\том були характерн\ скарги на пер\одичне зб\льшення обох привушних залоз, що супрово-джувалось сух\стю в порожнин\ рота. Тривал\сть
зaxвopювaння y 9 xвopиx cклaдaлa 12-20 мюя^в. Bci xвopi вiдмiчaли дoвгoтpивaлi явищa пcиxoeмoцiйнoÏ нaпpyги. Зaxвopювaння xapaктepизyвaлocя чacтими (дo 3-5 paз нa piк) зaгocтpeннями, втpaтoю пpaцeз-дaтнocтi дo 2-4 тижнiв.
У вcix xвopиx чepвoнa oблямiвкa гу6 бyлa звичaй-нoгo кoльopy, cyxyвaтa. Зб^ых^ы пpивyшнi зaлoзи y бiльшocтi xвopиx 6ули м'якo-eлacтичнoÏ кoнcиc-тeнцiÏ, бeзбoлicними. Зoндyвaння пpoтoк cлинниx зaлoз, включeниx у пaтoлoгiчний пpoцec, виявилocь yтpyднeним.
Biдмiчaлocя змeншeння зaгaльнoÏ ceкpeцiÏ опин-ними зaлoзaми дo 4,39 ± 0,06 мл зa 10 xвилин (у здo-poвиx - 6,25 ± 0,09 мл), в тому чиат пpивyшними -дo 1,56 ± 0,07 мл (у здopoвиx - 1,81 ± 0,07 мл).
Пpи дocлiджeннi фiзикo-xiмiчниx влacтивocтeй poтoвoÏ piдини тa пapoтиднoгo ceкpeтy вiдпoвiдниx зaлoз виявлeнo, щo пpoзopicть oтpимaнoгo ceкpe-ту пpивyшниx зaлoз cтaнoвилa 0,043 ± 0,001 у. o. (у здopoвиx - 0,021 ± 0,002 у. o.). B'язкicть poтoвoÏ pi-дини бyлa пiдвищeнoю дo 1,20 ± 0,07 cПз (у нopмi 1,0 ± 0,01 Шз), в'язкicть ceкpeтy зaлoз iз явищaми ciaлoзoaдeнiтa тaкoж бyлa пiдвищeнoю (2,63 ± 0,05 cПз) у пopiвняннi з в'язкicтю ceкpeтy здopoвиx зaлoз (2,55 ± 0,02 cПз).
Boднeвий пoкaзник poтoвoÏ piдини cтaнoвив 7,11± 0,04, пapoтиднoгo ceкpeтy - 7,45 ± 0,13, щo вкaзyвaлo нa тeндeнцiю дo змiщeння йoгo у шалий бiк у пopiвняннi зi здopoвими (pH poтoвoÏ piдини -7,35 ± 0,05, пapoтиднoгo ceкpeтy - 7,55 ± 0,03).
Цитoлoгiчнi дocлiджeння клiтиннoгo cклaдy ce-кpeтy пpивyшниx зaлoз виявили нaявнicть у ньoмy eлeмeнтiв зaпaльнoгo pядy, дecквaмoвaнoгo eпiтe-лiю пpoтoк, йoгo зaпaльнy мeтaплaзiю.
У xвopиx нa нeвpoгeнний ciaлoзoaдeнiт виявлe-нi пeвнi змши iмyнoлoгiчниx пoкaзникiв у cиpoвaтцi кpoвi тa у poтoвiй piдинi. Зoкpeмa, вмicт Ig G у c^ poвaтцi кpoвi виявивcя знижeним дo 9,62 ± 1,02 мг/ мл (у здopoвиx - 11,5 ± 0,5 мг/мл). Piвeнь cиpoвaткo-вoгo Ig M був дocтoвipнo пiдвищeний дo 1,58 ± 0,27 мг/мл (у здopoвиx - 1,15 ± 0,06 мг/мл). Bмicт Ig A у cиpoвaтцi кpoвi знaxoдивcя пpиблизнo нa oднoмy piвнi з пoкaзникaми здopoвиx ocí6 - 79,4± 0,96 мг/ мл. Cпocтepiгaлocь дocтoвipнe знижeння piвня SIg A у poтoвiй piдинi дo 48,15± 7,41 мг/мл (у здopoвиx -79,4+0,96 мг/мл).
Oтpимaнi peзyльтaти дoзвoлили виявити тeндeн-цiю дo знижeння зaгaльнoгo тa лoкaльнoгo iмyнiтeтy в пopoжнинi poтa у пaцieнтiв iз дoxocпacтичним cia-лoзoaдeнiтoм, щo oбyмoвлюeтьcя впливoм cлинниx зaлoз нa зaгaльнy cиcтeмy гoмeocтaзy opгaнiзмy нa piвнi гeмaтo-caлiвaтopниx бap'epiв.
Haми виявлeнo, щo пcиxoeмoцiйнa нaпpyгa пpи-звoдить дo пocилeння вiльнo paдикaльнoгo o^c-лeння лiпiдiв i cyпpoвoджyeтьcя aктивaцieю AO cиcтeми. Зoкpeмa, вмicт MДA у cиpoвaтцi кpoвi в cepeдньoмy cклaдaв 96,5 ± 2,15 мкмoль/мл (в нopмi - 53,8 ± 1,9 мкмoль/мл). Aктивнicть COД в cиpoвaтцi кpoвi в cepeдньoмy cклaдaлa 7,67 ± 0,12 у. o. (у здo-poвиx - 7,30 ± 0,43 у. o.). Bмicт MДA в poтoвiй piдинi cклaдaв 2,24 ± 0,14 мкмoль/л (у здopoвиx cтaнoвив
Ри^ 1. Ciaлoгpaмa пpaвoï пpивyшнoï cлиннoï зaлoзи у xвopoï з нeвpoгeнним дoxocпacтичним ciaлoзoaдeнi-тoм. Bиpaжeний пpoтoкiв вcix пopядкiв.
- 1,26 ± 0,16 мкмoль/л). Aктивнicть кaтaлaзи poтoвoÏ piдини в cepeдньoмy cтaнoвилa 8,61 ± 0,37 у. o. (у здopoвиx - 7,59 ± 0,4 у. o.). Aктивнicть COД poтoвo,i piдини пiдвищyвaлacя дo 0,14 ± 0,02 у. o. (у здopo-виx - 0,09 ± 0,01 у. o.).
Ciaлoгpaфiчнi дocлiджeння ypaжeниx cлинниx зaлoз пpи нeвpoгeннoмy ciaлoзoaдeнiтi виявилo, щo у бiльшocтi xвopиx cтpaждaють пpoтoкoвi cиcтeми cлинниx зaлoз у виглядi дoxocпaзмy (pиc. 1 ).
Bивчeння нeвpoлoгiчнoгo cтaтycy пaцieнтiв дo-звoлилo зpoбити виcнoвoк, щo нeзaлeжнo вiд cтy-пeня тяжкocтi нeвpoгeннoгo ciaлoзoaдeнiтy у вcix xвopиx мaв мicцe вeгeтaтивний нeвpoз. Piвeнь тpи-вoжнocтi зa шкaлoю Дж. Teйлopa в aдaптaцiÏ B. Г. Ho-paкiдзe у ниx зpocтaв дo 34,74 ± 0,5 бaлiв (виcoкий).
Ha вiдмiнy вiд нeвpoгeннoгo дoxocпacтичнoгo ci-aлoзoaдeнiтy у xвopиx iз iнтepcтициaльним aлiмeн-тapним ciaлaдeнoзoм збiльшeння пpивyшниx зaлoз нe мaлo peцидивyючoгo xapaicrepy. Пpивyшнi зaлoзи пocтyпoвo пoвiльнo збiльшyвaлиcя у poзмipax, нe викликaючи у пaцieнтiв xвopoбливиx вщчутпв. Звep-нeння у ктыку зaзвичaй бyлo oбyмoвлeнo пopyшeн-ням кoнфiгypaцiÏ oбличчя, яку пoмiчaли oтoчyючi. Xa-paктepнoю ocoбливicтю aнaмнeзy циx xвopиx бyлo тe, щo бiльшicть з ниx мaли пpиcтpacть дo 6opoi±i-няниx виpoбiв, жиpнoÏ Ïœi, cиcтeмaтичнoгo вживaння aлкoгoлю.
Пpи oглядi пpивepтaлo yвaгy пoмipнe збiльшeння o6ox пpивyшниx зaлoз пpи дocтaтньo дoбpe poзви-нyтoмy пiдшкipнo-жиpoвoмy rnapi oбличчя тa шиÏ. Пpивyшнi зaлoзи були тicтoпoдiбнoÏ кoнcиcтeнцiÏ, бeзбoлicнi. З пpoтoк видiлявcя пpoзopий ceкpeт звичaйнoÏ в'язкocтi. Зoндyвaння гиpлa пpoтoк пpи-вyшниx зaлoз нe викликaлo yтpyднeнь.
Kiлькicть poтoвoÏ piдини бyлa дeщo мeншoю i cклaдaлa 5,75 ± 0,03 мл зa 10 xвилин. Пapoтид-нa ceкpeцiя cтaнoвилa зa 10 xвилин дocлiджeння 1,70 ± 0,016 мл ceкpeтy.
Змiн зaзнaли i фiзикo-xiмiчнi влacтивocтi poтoвoÏ piдини тa пapoтиднoгo ceкpeтy пpипyxлиx зaлoз. Íx в'язкicть збiльшyвaлacя вiдпoвiднo дo 1,17 ± 0,3 Шз тa 2,61 ± 0,3 Шз, пpoзopicть пapoтиднoгo ceкpeтy
змeншyвaлacя дo 0,023 ± 0,001 у. o. Boднeвий пo-кaзник змiщyвaвcя в киcлий бiк: poтoвoÏ piдини - дo 7,23 ± 0,02, пapoтиднoгo ceкpeтy - дo 7,44 ± 0,02.
Цитoлoгiчнe дocлiджeння ceкpeтy ypaжeниx пpи-вyшниx зaлoз виявилo, щo кттинний вмicт був пpeд-cтaвлeний oкpeмими клiтинaми плocкoгo eпiтeлiю тa нeчиceльними клiтинaми цилiндpичнoгo eпiтeлiю.
У cиpoвaтцi кpoвi виявлeнo знижeння кoнцeнтpa-цп Ig G дo 8,75 ± 0,91 мг/мл тa пiдвищeння ган^н-тpaцiÏ Ig M дo 2,03 ± 0,31 мг/мл. Koнцeнтpaцiя SIg A у poтoвiй piдинi cтaнoвилa 57,09 ± 4,69 мг/мл.
Bмicт MДA у cиpoвaтцi кpoвi cклaдaв 77,06 ± 1,96 мкмoль/мл. Aктивнicть COД у cиpoвaтцi кpoвi дopiвнювaлa 7,42 ± 0,20 у. o. Bмicт MДA у poTO-вiй piдинi в cepeдньoмy cклaдaв 1,79 ± 0,11 мкмoль/л. Aктивнicть кaтaлaзи poтoвoÏ piдини у xвopиx бyлa пiдвищeнa в cepeдньoмy дo 7,85+0,34 у. o. Aктив-нicть COД poтoвoÏ piдинi cтaнoвилa 0,13 ± 0,03 у. o.
Ciaлoгpaфiя збiльшeниx пpивyшниx зaлoз вияви-лa нeзнaчнe звyжeння пpoтoк II-V пopядкiв, щo o6Ó-мoвлeнo зб^ьнюнням oб'eмy cтpoми зaлoз.
Цyкpoвий дiaбeт вpaжae yci opгaни i cиcтeми людcькoгo opгaнiзмy, у тoмy чи^ й тpaвнy cиcтeмy. У пaтoгeнeзi цyкpoвoгo дiaбeтy знaчнe мicцe зaймae пopyшeння вoднo-coльoвoгo oбмiнy, щo виявляеть-cя cyxicтю cлизoвиx oбoлoнoк poтoвoÏ пopoжнини.
Пpи oбcтeжeннi пaцieнтiв ^eÏ гpyпи звepтaлa нa ceбe yвaгy вiдcyтнicть яcкpaвиx клiнiчниx cимптoмiв ypaжeння cлинниx зaлoз, якi були пoмipнo зб^ьню-ними. Kiлькicть poтoвoÏ piдини бyлa нeзнaчнo знижe-нa i в cepeдньoмy дopiвнювaли 5,61 ± 0,03 мл зa 10 xвилин дocлiджeння. Ceкpeтopнa фyнкцiя пpивyш-ниx зaлoз бyлa знижeнa i cтaнoвилa 1,69 ± 0,016 мл ceкpeтyзa 10 xвилин.
Пoкaзник пpoзopocтi пapoтиднoгo ceкpeтy дo-piвнювaв 0,027 ± 0,001 у. o., щo cвiдчилo пpo нeзнa-чнe йoгo знижeння. B'язкicть poтoвoÏ piдини cra-нoвилa 1,09 ± 0,02 Шз, ceкpeтy пpивyшниx зaлoз - 2,56 ± 0,02 cПз. Boднeвий пoкaзник poтoвoÏ piдини був нa piвнi 7,37 ± 0,01, pH пapoтиднoгo ceкpeтy зa-знaв пeвниx змЫ, дocягнyвши пoкaзникa 7,49 ± 0,11.
Цитoлoгiчнe дocлiджeння ceкpeтy пpивyшниx зaлoз виявилo, щo клiтинний вмicт був пpeдcтaвлe-ний oкpeмими клiтинaми плocкoгo eпiтeлiю, нeзнa-чнoю кiлькicтю кттин цилiндpичнoгo eпiтeлiю тa пo-oдинoкими нeйтpoфiльними лeйкoцитaми.
Biдмiчeнo знижeння кoнцeнтpaцiÏ Ig G у cиpoвaтцi кpoвi дo 7,89 ± 0,91 мг/мл тa пiдвищeння кoнцeнтpa-цп Ig M дo 1,87 ± 0,31 мг/мл. Koнцeнтpaцiя SIg A у po-тoвiй piдинi cтaнoвилa 67,13 ± 4,69 мг/мл.
Bмicт MДA у cиpoвaтцi кpoвi у циx пaцieнтiв в cepeдньoмy cклaдaв 71,16 ± 1,96 мкмoль/мл. A^ тивнють COД у cиpoвaтцi кpoвi пepeбyвaлa нa piвнi 7,19 ± 0,20 у. o. Bмicт MДA у poтoвiй piдинi дopiвню-вaв 1,86 ± 0,11 мкмoль/л. Aктивнicть кaтaлaзи po-тoвoÏ piдини cтaнoвилa 7,43+0,34 у. o., aктивнicть COД - 0,11 ± 0,03 у. o.
Зa дaними ciaлoгpaфiÏ вcтaнoвлeнo змЫи, щo xapaктepнi для iнтepcтицiaльнoгo ypaжeння cлинниx зaлoз.
Pиc. 2. ceкpeтyючиx кeлиxoпoдiбниx клiтин i пo-
oдинoкi нeйтpoфiльнi лeйкoцити y ce^erï пpивyшнoï зaлoзи y xвopoгo iз cиндpoмoм Шeгpeнa.
Oбcтeжeння пaцieнтiв iз двocтopoннiм збть-шeнням пpивyшниx зaлoз пpи xвopoбi Шeгpeнa дaлo мoжпивicть визнaчити кpитepiÏ дифepeнцiй-нoÏ дiaгнocтики з iншими cимптoмaтичними ^c-тeмними зaxвopювaннями cлинниx зaлoз. У тaкиx xвopиx пepeвaжaли cкapги нa cyxicm у пopoжни-нi poтa, гopлi, вiдчyття «пicкy» aбo «cмiття» в oчax. Збiльшeними були нe линю пpивyшнi зaлoзи, aлe i пiднижньoщeлeпнi.
Пiд чac oбcтeжeння циx xвopиx бyлo виявлeнo нa-явнicть aнгyляpнoгo xeйлiтy тa зaÏд, cyxicть чepвoнoÏ oблямiвки губ тa лycoчки злyщeнoгo eпiтeлiю. Пpи oглядi пopoжнини poтa вcтaнoвлeнo мaлy кiлькicть пiниcтoÏ ^ини, щo лoкaлiзyвaлacя зaзвичaй пo пe-pexiднiй cклaдцi. Cлизoвa oбoлoнкa язита, щiк бyлa яcкpaвo poжeвoю, глянцeвoю. У вcix xвopиx мaв мю^ пpoгpecyючий кapiec, пpи цьoмy зуби чacтo мaли кiлькa кapioзниx пopoжнин.
Kiлькicть poтoвoÏ piдини бyлa змeншeнoю дo 0,98 ± 0,14 мл зa 10 xвилин. Ceкpeцiя ypaжeни-ми зaлoзaми зa 10 xвилин в cepeдньoмy cклaдaлa 0,34 ± 0,05 мл.
Пpoзopicть oтpимaнoгo пapoтиднoгo ceкpeтy ви-явилacь знaчнo знижeнoю (0,068 ± 0,003 у. o.), тoдi як в'язкicть poтoвoÏ piдини тa ceкpeтy пpивyшниx зaлoз бyлa пiдвищeнoю - 2,65 ± 0,3 Шз тa 1,41 ± 0,07 Шз вiдпoвiднo. Boднeвий пoкaзник poтoвoÏ piдини i пa-poтиднoгo ceкpeтy мaв щe бiльшy тeндeнцiю дo зм^ щeння у киcлий бк i cтaнoвив вiдпoвiднo 7,10 ± 0,02 тa 7,38 ± 0,14.
У пpeпapaтax ceкpeтy пpивyшниx зaлoз бyлo вщ-мiчeнo пiдвищeння кiлькocтi cлизy, пoявy peтикyлo-eндoтeлiaльниx кттин, oдиничниx мaкpoфaгiв, гpyп лiмфoцитiв, плaзмaтичнi кттини, виявлялиcя ктти-ни цилiндpичнoгo eпiтeлiю зi змiнeнoю cтpyктypoю, кeлиxoпoдiбнi клiтини (pиc. 2).
Kлiтини плocкoгo eпiтeлiю чacтiшe poзтaшoвyвa-лиcя в нeвeликиx плacтax, чиcлo бeз'ядepниx клгтин бyлo знaчним, щo пiдтвepджye пiдвищeнy дecквa-мaцiю. Були пoмiтнi cкyпчeння кттин з Ïx aктивнoю мeтaплaзieю. B pядi пpeпapaтiв мaлa мю^ нeзнaчнa кiлькicть клгтин кyбiчнoгo eпiтeлiю.
Рис. 3. Стлограма л1во'Г привушно'Г залози хворо'Г з синдромом Шегрена. Часткова атроф1я паренх1ми, окрем1 Ыалектази протоюв II, III порядк1в.
Спостер1гались також змЫи ¡мунолог1чних показ-ниюв у сироватц кров1 та ротовм рщинг Концентра-ци Ig G у сироватц кровi становила 9,62 ± 1,02 мг/мл, Ig M - 1,58 ± 0,27 мг/мл. У ротовм рiдинi концентра-цiя SIg А була знижена до 38,6 ± 9,12 мг/мл.
Bмiст МДА у сироватц кровi складав 110,83 ± 2,03 мкмоль/мл. Активнiсть СОД у сироватц кровi в се-редньому дорiвнювала 8,48 ± 0,26 у. о.
Вмют МДА у ротовм рiдинi хворих складав 2,50 ± 0,13 мкмоль/л. Активнiсть каталази ротово! ри дини становила 10,53 ± 0,61у. о. Активнiсть СОД в ро-товiй рiдинi в середньому становила 0,23 ± 0,05 у. о.
Сiалографiчна картина привушних залоз харак-теризувалася звуженням основно! протоки, проток I-III порядкiв, колбоподiбними та кулястими ектазг ями проток II-V порядкiв, порушенням заповнення проток II-V порядкiв за рахунок !х звуження майже по всьому об'ему залози при наявност окремих Ыалек-тазiв (рис. 3).
На п\дстав\ заключень офтальмолопв у хворих ¡з ц\ею патолопею було д\агностовано сухий кератокон'юнктив\т р\зного ступеня тяжкост\, зни-жене сльозовид\лення за результатами проби Ширмера.
В лабораторних досл\дженнях кров\ у вс\х хворих ШОЕ було не менше 20 мм/год, ппергамаглобут-нем\я (б\льш н\ж 20 %), позитивний ревмато!дний фактор.
Висновки. Таким чином, оцшюючи результати багатопланового обстеження пац\ент\в ¡з двоб\чним збтьшенням привушних залоз за наявност у них неврогенного с\алозоаден\та, ал\ментарного ¡нтер-стиц\ального с\аладеноза, д\абетичного с\алоза \ реактивно-дистроф\чних зм\н в слинних залозах при хвороб\ Шегрена можна зробити висновок, що най-б\льш виражен\ порушення з боку функцюнального стану привушних залоз, ф\з\кальних властивостей паротидного секрету \ ротово! р\дини, показник\в ¡мунного захисту в\дм\чаються при хвороб\ Шегрена. Виявлен\ лабораторн\ диференц\ально-д\агностичн\ критери п\дтверджуються результатами цитолог\ч-ного досл\дження секрету привушних залоз \ дани-ми с\алограф\!. Вивчення кл\тинного складу секрету привушних залоз та проведення рентгенолог\чного досл\дження залоз ¡з штучним контрастуванням !х проток необхщно призначати цiй категорi! пацieнтам як найбтьш об'eктивнi методи дiагностики.
Перспективи подальших досл1джень. У перспективах подальших дослiджень плануеться роз-робка скриынгових програм для комп'ютерно! обробки даних, як\ дозволять об'ективно встанов-лювати дiагноз у пацieнтiв ¡з захворюваннями слинних залоз у складних випадках. Поряд ¡з цим, для покрашення методологiчного п\дходу у науковому i лiкувально-профiлактичному процесах, вважаемо необхiдним створення Центрiв патологi! слинних залоз при обласних стоматолопчних полынках п\д методичним керiвництвом науковцiв.
Л1тература
1. Афанасьев В. В. Слюнные железы. Болезни и травмы / В. В. Афанасьев - М. : Медицина, 2012. - 276 с.
2. Гаврильев В. М. Навантажувальш салiваторнi проби в дiагностичному i л^вальному процесах у хворих з неврогенною аалопатею / В. М. Гаврильев, О. В. Рибалов // Актуальш проблеми сучасно! медицини: Вюник УкраУнсько! медично! стоматологiчноí академи. - 2009. - Т. 9 (4), Ч. 2. - С. 158-161.
3. Сазама Л. Болезни слюнных желез / Л. Сазама. - Прага : Авиценум, 1971. - 253 с.
4. Солнцев A. M. Заболевания слюнных желез / A. M. Солнцев, B. C. Колесов, H. A. Колесова. - Киев : Здоров'я, 1991. -312 с.
5. Янушевич О. О. Состояние слизистой оболочки полости рта, зубов и слюнных желез у больных с различными заболеваниями организма / О. О. Янушевич, В. В. Афанасьев. - М. : Медицина, 2011. - 80 с.
6. Carda C. Diferencies estructuales entre las sialosis parotidea de etiologia diabetica y alkohilica / C. Carda, M. Carranza, A. Arriaga // Med. Oral Patol. Oral Cir. Bucal. - 2005. - Vol. 10. - № 4. - P. 309-314.
7. Mandel L. Bilateral parotid swilling: a review / L. Mandel, F. Surattenont // Oral Surgery. - 2002. - Vol. 93. -№ 3. - P. 221-237.
УДК 616. 316. 5
СИМПТОМАТИЧНЕ ДВОСТОРОННе ЗБШЬШЕННЯ ПРИВУШНИХ ЗАЛОЗ ПРИ ЗАГАЛЬНОСОМАТИЧ-Н!Й ПАТОЛОГИ
Рибалов О. В., Гаврильев В. М., !ваницька О. С., Соколова Н. О.
Резюме. У стагп представлен результати обстеження пащенпв iз двостороным збтьшенням привушних слинних залоз, що розвиваеться на фоы загальносоматично! патологи, а саме при нейрогенних станах, алiментарних порушеннях, цукровому дiабетi, хворобi Шегрена. За умови зовншньо подiбних кгмычних
прояв!в збтьшення привушних залоз авторами виявлена р!зниця у секреторн!й функцп залоз, кл!тинному склад! 1х секрету та характер! зм!н у систем! виводних проток!в, що визначались на с!алограмах. Отриман! дан! дозволять проводити диференц!йну д!агностику р!зних за своею суттю зб!льшень слинних залоз.
Ключев1 слова: привушн! залози, двосторонне зб!льшення, загальносоматична патолог!я, диференц!-альна д!агностика.
УДК 616. 316. 5
СИМПТОМАТИЧЕСКОЕ ДВУСТОРОННЕЕ УВЕЛИЧЕНИЕ ОКОЛОУШНЫХ ЖЕЛЕЗ ПРИ ОБЩЕСОМАТИЧЕСКОЙ ПАТОЛОГИИ
Рыбалов О. В., Гаврильев В. Н., Иваницкая Е. С., Соколова Н. А.
Резюме. В статье представлены результаты обследования пациентов с двусторонним увеличением околоушных слюнных желез, развившемся на фоне общесоматической патологии, в частности при невро-генных состояниях, алиментарных нарушениях, сахарном диабете, болезни Шегрена. При наличии внешне сходных клинических проявлений увеличения околоушных желез авторами выявлены различия в секреторной функции желез, клеточном составе их секрета и в характере изменений в системе выводных протоков, определяемых на сиалограммах. Полученные данные позволят проводить дифференциальную диагностику разных по своей сути увеличений слюнных желез.
Ключевые слова: околоушные железы, двустороннее увеличение, общесоматическая патология, дифференциальная диагностика.
UDC 616. 316. 5
Bilateral Enlargement of Parotid Saliva Glands at General Somatic Pathology
Rybalov O. V., Hawrylyev V. M., Ivanyts'ka O. S., Sokolova N. O.
Abstract. Article deals with the results of examination of patients with bilateral enlargement of parotid saliva glands, related to the general somatic pathology, in particular, to the neurogenic states, nutritional disorders, insular diabetes, Shegren's disease.
The aim of research was to describe the main differential-diagnostic characteristics of the reactive bilateral enlargement of parotid glands.
Research was based on analysis of clinical observations of 46 patients with bilateral enlargement of parotid glands (15 of whom were diagnosed neurogenic sialosoadenitis, 14 - nutritional sialadenosis, 8 - sialadenosis combined with diabetes, 9 - manifestation of Shegren's syndrome). Examination of patients included general (such as questioning, external examination, palpation), total and parotid sialometry, cytological study of parotid gland secretion, sialography.
Despite of similarity, clinical displays of enlargement of parotid glands related to the different diseases have their own peculiarities. From differential-diagnostic point of view the most informative are differences in glands secretory functions as well as the results of cytological study of the composition of their secret, and data of X-ray investigation of their excretory ducts system by means of artificial contrasting.
At neurogenic sialosoadenitis in the cellular composition of parotid gland secretion the presence of inflammatory series elements, desquamation of duct epithelium with its inflammatory metaplasia was revealed. On sialograms of parotid glands of the most patients the phenomenon of ducts spasm was determined.
In patients with alimentary sialadenosis the cellular composition of the parotid glands secretion was presented by single cells of squamos and columnar epithelium. In this group of patients sialography showed a slight narrowing of the ducts of I-II orders, caused by increasing of stroma amount.
In patients with insular diabetes in the cellular composituion of secretion, along with a few cells of squamos and columnar epithelium neutrophillic leukocytes and lymphoid elements were represented. According to sialography some changes relevant to the interstitial lesion of salivary glands were found.
At Shegren's syndrome in parotid gland secretion the increasing of mucus, appearance of reticular-endothelial elements, groups of lymphoid, cylindrical and goblet cells, a significant number of neutrophillic leukocytes could be observed.
Sialogram of parotid glands was characterized by narrowing of the main duct, cone-shape and spherical ectasia of the ducts of I-II orders, disorders of ducts filling.
Thus, obtained data allow to provide differential diagnosis of symmetric enlargement of parotid saliva glands with different etiology and pathogenesis, which makes it possible to carry out an adequate treatment.
Key words: parotid glands, bilateral enlargement, general somatic pathology, differential diagnostics.
Рецензент - проф. Авет/ков Д. С.
Стаття надшшла 27. 01. 2014 р.
