CC BY
16
УДК 616.311-085. 2/3:616-006.6 : 615.28] - 053.2
РЕАКЦ1Я ПРИВУШНИХ ЗАЛОЗ I БУКАЛЬНОГО ЕП1ТЕЛ1Ю У Д1ТЕИ З1 ЗЛОЯК1СНИМИ ПУХЛИНАМИ ЧЕРЕВНО1 ПОРОЖНИНИ НА ТЛ1 ОТРИМАННЯ
ШМЮТЕРАПП
У роботi представлено результати клшчного обстеження 21 дитини вжом вiд 7 до 16 роюв зi злоякiсними пухлинами рiзноi анато]шчно1 локалiзаци в рiзнi перюди хiмiотерапевтичного лiкування. Вивчення функцюнально1 активност привушних слинних залоз встановило зменшення продукци паротидного секрету i збшьшення в ньому кiлькостi клiтин перифершно! кровi запального ряду. Спостерiгалося тдвищення десквамаци букального епiтелiю та ступеня контамшацп його мiкроорганiзмами. Цi змши мали тенденцiю до прогресування, в залежност вiд тривалостi протипухлинно1 полiхiмiотерапil.
Ключов! слова: д1ти, злояюсш пухлини, привушш залози, букальний ештелш, х1мютерашя, цитограма.
Робота е фрагментом НДР «1нтегративно-диференцшоване обхрунтування вибору оптимальних методик оперативних втручань та обсягу лщвальних заходiв при хiрургiчнiй патологи щелепно-лицевоI дшянки», державний реестрацшний № 011би003821.
Виходячи ¡з даних л1тературних джерел щодо ктшчних спостережень винятково тяжким за перебпом, виснажливим та небажаним поб1чним ефектом х1мютерапп е ураження слизово1 оболонки шлунково-кишкового тракту та порожнини рота. Захворювашсть на оральний мукозит, головним чином, вар1юе в залежност вщ режиму х1мютерапп { метода лшування та створюе потенцшш перепони для усшшно1 терапп 1з-за затримки лшування чи зниження його штенсивност [5, 7, 16, 17, 21, 22].
Ураження слизово1 оболонки порожнини рота на тл протипухлинно1 терапп спостерпаються в бшьшому вщсотку випадюв в молодому вшд. На думку вчених це обумовлено бшьшою штенсившстю оновлення базального шару ештелш в пор1внянш з контингентом старшо1 вшово1 групи. Також вщм1чено, що у ос1б жшочо1 стаи стоматити (мукозити) виникають рашше, шж у чолов1чо1 1 перебп у них складшший [2, 6, 10, 11, 18, 19].
Додатковим провокуючим фактором в умовах х1мютерапп е ксеростом1я, яка пов'язана з тим, що велик слинн залози, зокрема привушш, мають здатшсть накопичувати в соб1 цитотоксичш препарати, яю впливають на !х функцюнальну актившсть. У зв'язку з цим переважна бшьшють онкопащенпв за умов отримання пол1х1мютерапп страждають на гшосатващю, яка у подальшому трансформуеться в прояви ксеростомп, що сприяе розвитку стоматолопчно1 патологи [9, 14, 15, 20].
Що стосуеться безпосередньо гомеостазу ротово1 порожнини, то основна роль у його шдтримщ выводиться великим слинним залозам, адже у зв'язку з !х функцюнальною р1зноб1чною спрямовашстю вщм1чаеться { суттевий вплив на д1яльшсть оргашзму. Вони, завдяки особливостям анатом1чно1 будови, шнервацп та секреторнш активност^ досить чутливо реагують на д1ю зовшшшх { внутршшх подразниюв, контролюючи та вщновлюючи постштсть констант бюлопчно1 шш1 за законами формування адаптацшно-компенсаторних мехашзм1в [1, 4, 13, 15].
Одним ¡з д1евих фактор1в е також { бар'ерна функщя р1зних дшянок ештел1ю порожнини рота, яка досягаеться завдяки постшно протшаючим процесам прол1ферацп та диференщювання кл1тин. Зокрема, при захворюваннях тканин пародонту вщбуваються яюсш та кшьюсш змши в кл1тинному склад ештелш ясен, а у пащенпв з соматичною патолопею дана шформащя вмщуе ознаки характерш саме для окремих нозолопчних форм захворювання, що може використовуватися для раннього виявлення патологи шших оргашв { систем. Функцюнальний { морфолопчний стан ештелюципв впливае на колошзацшну резистентшсть тканин порожнини рота, запобпаючи прикршленню та контамшацп мшрооргашзм1в на слизовш оболонщ [3, 8, 16].
Метою роботи було вивчення функцюнально1 активност привушних слинних залоз, кл1тинного складу паротидного секрету та букального ештелда у д1тей, як отримували пол1х1мютерапш.
Матерiал та методи дослщження. В основу дано1 науково1 роботи покладено результати клш1чного 1 спещального обстеження 21 дитини з1 злояюсними пухлинами черевно1 порожнини, яю отримували пол1х1мютерапш зпдно протокол1в лшування. Ус показники, що нами вивчалися, тдлягали контролю до призначення цитостатиюв та протягом I { II куршв комплексного лшування.
^алометрда привушних слинних залоз виконували ранком натщесерце протягом 10 хв за методикою запропонованою П.1. Ткаченко [12]. Цитолопчне дослiдження паротидного секрету здiйснювалося зпдно загальноприйнято! методики. Забiр i вивчення клiтинного складу мазюв-перевiдбиткiв, отриманих iз слизово! оболонки щоки, проводилося за допомогою пристрою, запропонованого сшвроб^никами нашо! кафедри [13]. Мазки фарбувалися за Романовським-Гiмзе. Пiдрахунок кл^инних елементiв в обох випадках визначався в 10 полях зору, вiзуально оцшювалася !х структура та проводилося визначення кшькосп клiтин в розрахунку на одне поле зору.
У 15 дтей контрольно! групи кiлькiсть паротидного секрету, в розрахунку на одну залозу, становила 0,59±0,02 мл i в цитограмах якого на 10 полiв зору школи зустрiчалися поодинок нейтрофiли, а iз слизово! оболонки букально! дiлянки до 2-3 кл^ини плоского епiтелiю.
Результати дослiдження та Тх обговорення. При вивченнi секреторно! активностi привушних слинних залоз на час госпiталiзацi! встановлено зменшення продукци паротидного секрету в 1,2 рази, в порiвняннi з контрольною групою д^гей. По завершенню першого циклу полiхiмiотерапi! його кiлькiсть стала меншою в порiвняннi з попереднiм термiном обстеження в 1,4 рази, а з контрольними величинами в 1,7 рази.
Перед проведенням другого курсу, тсля перерви в 3-4 тижнi визначено, що функцiональна активнiсть привушних залоз незначно полшшувалась в порiвняннi зi строками закiнчення першого. Сiалометрiя, яка була проведена тсля заюнчення другого курсу комплексного лшування, дозволила виявити прогресуюче зниження продукцi! секрету в 2 рази при порiвняннi з контрольною групою дней i в 1,3 - з початком другого курсу.
Вивчення кл^инного складу паротидного секрету на час первинного обстеження дозволило виявити на фош нещшьного бшкового субстрату поодинок розрiзненi деструйоваш в рiзнiй мiрi нейтрофiли (рис. 1).
В цитограмах, отриманих iз мазюв-перевщбитюв букального епiтелiю, визначалися поодинок та групами по 3 - 4 ештелюцити в полi зору з ядрами округло! форми, розташованих центрично, однакових розмiрiв, зустрiчалися поодинок «голi ядра» та прослiдковувалася втрата цшсносп клiтинно! мембрани епiтелiальних структур. Визначалася помiрна контамiнацiя мшрооргашзмами як самого фону, так 1 кл1тинних елеменпв (рис. 2).
" - •г ' " . * ' * ' зЦ : . ,. ^г > _
* ^ я ' ' . -Л- .
V - < л.
.*..
-Ш*' :' •
Рис. 1 Мкрофотограма мазка секрету лiво! привушно! залози хворого В., 8 рогав, iсторiя хвороби № 541 на час первинного обстеження.
Рис.2 Мщофотограма мазка-перевщбитка з поверхнi слизово! оболонки щоки того ж хворого.
Оцшка кл^инного складу паротидного секрету по завершенню I курсу хiмiотерапi! дозволила встановити шдвищення щiльностi бiлкового субстрату, наявшсть значно! кiлькостi фрагментованих нейтроф^в, поодиноких лусочок плоского безядерного ештелда та окремо згрупованих колонiй мiкроорганiзмiв, розташованих як внутрiшньоклiтинно, так i за !х межами. Бiльшiсть кттинних структур на цей перiод спостереження мали ознаки гiдропiчно! дистрофi!.
При вивченш цитограм з букальним епiтелieм констатовано збiльшення кiлькостi епiтелiальних кл^ин, якi мали полiморфнi розмiри, форму, «голi ядра» i виражене забруднення !х i фонового поля скупченням мiкроорганiзмiв. Подекуди визначалися ознаки пдрошчно! дистрофi!.
На початок проведення II курсу протокольного комплексного лшування з залученням цитостатикiв клiтинний склад паротидного секрету i цитограм букального ештелда значно не вiдрiзнявся вiд попереднього термшу обстеження, але прослiдковувалося деяке зменшення деструйованих форм нейтрофшв та наявшсть «голих ядер».
На час завершення II курсу полiхiмiотерапi! звертала на себе увагу наявшсть в паротидному секрет значно! кшькосп деструйованих i видозмшених нейтрофiльних лейкоцитiв,
виразшшими проявами в них пдрошчно! дистрофи з появою поодиноких випадкiв балонно! дистрофи. Збiльшувалася кiлькiсть фрагментованих i деструйованих клiтинних структур з пiдвищенням ступеню щiльностi фонового поля (рис.3).
.............." шшшж
Рис.3 Мiкрофотограма мазка секрету лiво! привушно! залози того ж хворого.
Рис. 4 Мщофотограма мазка-перевщбитка зi слизово! оболонки щоки того ж хворого.
Вивчення цитограм, отриманих iз мазкiв-перевiдбиткiв слизово! оболонки щоки, дозволило встановити значне збшьшення в полях зору епiтелiальних клiтин у виглядi скупчення !х пластами з рiзними розмiрами i формою ядерно! субстанци та самого епiтелiю, що свщчить про значне пiдвищення його десквамаци i втрату функщонально! активность Прослщковувалась виражена контамiнацiя всiх полiв зору мiкроорганiзмами у виглядi окремих штамiв i щiльних скупчень (рис.4).
1. У дтей зi злояюсними пухлинами, якi отримують полiхiмiотерапiю прослщковуеться зменшення продукци паротидного секрету, кшьюсть якого на час завершення II курсу знижуеться в 2,0 рази, у порiвняннi з контрольною групою i в 1,5 з перюдом першого обстеження.
2. В цитограмах паротидного секрету спостериаеться динамiчне збшьшення кшькост, як збережених так i деструйованих нейтрофiлiв з ознаками пдрошчно! дистрофи, що опосередковано вказуе на наявшсть реактивних змш в привушних залозах та пiдвищення ступеню проникносп судин !х мiкроциркуляторного русла.
3. Застосування хiмiотерапевтичних препаратiв сприяе прискоренш десквамаци букального епiтелiю, збiльшенню кшькост його зруйнованих форм, появi в цитограмах нейтроф^в, та посиленню ступеня контамiнацi! !х мiкроорганiзмами, прогресування яких поглиблюеться по мiрi пролонгаци тривалосп проведення протипухлинно! терапи.
Перспективи подальших дослгджень. Застосування представлених об'ективних MapKepie з устхом може використовуватися для визначення eфeктивностi л^вально-профшактичних 3axodie на pieHi порожнини рота в динамщ спостереження за хворими 3i злоятсними пухлинами, що отримують полiхiмiотepaпiю.
1. Afanasev V. V. Rol slyunnyih zhelez v gomeostaze organizma / V. V. Afanasev // Rossiyskiy stomatologicheskiy zhurnal. -2010. - No.5. - S.26 - 27.
2. Bykov V. L. Tkanevyie i kletochnyie vzaimodeystviya v slizistoy obolochke polosti rta pri vvedenii tsitostatikov / V. L. Bykov, I. V. Leonteva / Morfologiya. - 2011. - T.138, No.3. - S. 7 - 14.
3. Vlasova L. F. Tsitologicheskiy analiz poverhnostnyih sloev epiteliya slizistoy obolochki polosti rta / L. F. Vlasova, L. M. Nepomnyaschih, E. O. Reznikova // Byulleten eksperimentalnoy biologii i meditsinyi. - 2000. - No.1. - S. 113 - 116.
4. Vaschenko I. Yu. Kliniko-laboratorne obgruntuvannya korektsiyi porushen gomeostazu rotovoyi porozhnini u ditey z gostrim limfoblastnim leykozom ta limfogranulematozom: avtoref. dis. na zdobuttya stupenya kand.med.nauk: spets. 14.01.22 «Stomatologiya» / I. Yu. Vaschenko // - Poltava, - 2006. - 20 s.
5. Geraschenko S. B. Toksichna diya tsisplastinu na slizovu obolonku rotovoyi porozhnini ta yiyi korektsiya enterosgelem / S. B. Geraschenko, O. I. Deltsova, I. M. Gvozdik // Klinichna anatomiya ta operativna hirurgiya. - 2010, T. 9, No. 1. - S. 73 - 76.
6. Kanaev S. V. Rol preparata «Tantum Verde» v profilaktike i lechenii porazheniya slizistoy obolochki polosti rta pri tsitostaticheskoy terapii i obluchenii u onkologicheskih bolnyih / S. V. Kanaev, M. L. Gershanovich // Vopr. onkol. - 2004.- No. 5. - S. 618 - 622.
7. Kaprin A. D. Otsenka povrezhdeniy slizistoy obolochki mochevogo puzyirya pri rake stadii T1-T2N0M0, lechennom luchevoy ili vnutripuzyirnoy himioterapiey / A. D. Kaprin // Vopr. onkol. - 2007, T. 53, No. 4.- S. 473- 476.
8. Leonteva I.V. Morfofunktsionalnaya harakteristika epiteliya slizistoy obolochki polosti rta pri vvedenii tsitostatika / I.V. Leonteva, V.L. Byikov // Morfologiya. - 2011. - T.138, No.1. - S. 52 - 60.
9. Novitskaya I.K. Mehanizm snizheniya salivatsii u bolnyih s somaticheskoy patologiey pri narushenii funktsionalnoy aktivnosti slyunnyih zhelez raznogo geneza / I.K. Novitskaya, T.P. Tereshina // Visnik problem biologiyi i meditsini. - 2014. - Vip. 3, Tom 2. (111). - S. 369 - 373.
10. Suhina I. S. Osobennosti sostoyaniya slizistoy obolochki rotovoy polosti i gub u patsientok s rakom molochnoy zhelezyi na etapah adyuvantnoy polihimioterapii / I. S. Suhina, I. I. Sokolova // VIsnik problem blologIYi ta meditsini. - 2012. - Vip. 2, T.2 (93). - S. 251 - 255.
11. Suhina I.S. Zmini funktsionalnoyi aktivnosti slinnih zaloz u hvorih na rak molochnoyi zalozi pid chas provedennya polihimioterapiyi / I.S. Suhina // Suchasni dosyagnennya u profilaktitsi, diagnostitsi ta likuvannya stomatologichnih zahvoryuvan: III Slobozhanskiy stomatologichniy forum: materiali kongresu, HarkIv, 21-23 listopada 2013 r. - Harkiv, - 2013. -S. 95 - 96.
12. Tkachenko P. I. Patogenetichni osoblivosti zapalnih protsesiv schelepno-litsevoyi dilyanki u ditey ta diferentsiyovani pidhodi do yih likuvannya: dis. doktora med. nauk: spets. 14.00.21 / Tkachenko Pavlo Ivanovich - Poltava, - 1998. - 416 s.
13. Tkachenko P. I. Rats. propozitsiya RP No. 0032 Ukrayina (Pristriy dlya zaboru tsitologichnogo materialu / P. I. Tkachenko, M. P. Mitchenok // zayavnik ta patentovlasnik VDNZ Ukrayini «UMSA». - Protokol No.2 vid 18.06.2009.
14. Tkachenko P. I. Izmeneniya pokazateley rotovoy zhidkosti u detey s solidnyimi opuholyami raznoy anatomicheskoy lokalizatsii na fone polucheniya himioterapevticheskogo lecheniya / P.I. Tkachenko, Yu.V. Popelo // Molodoy uchenyiy. -Kazan, 2014. - Chast II. - No. 18 (77). - S. 167-170.
15. Tkachenko P. I. Korektsiya sekretornoyi aktivnosti slinnih zaloz ta yakisnih vlastivostey rotovoyi ridini u ditey zi zloyakisnimi puhlinami cherevnoyi porozhnini, yaki otrimuyut tsitostatichni preparati / P. I. Tkachenko, Yu. V. Popelo // Svit meditsini ta biologiyi. - 2016. - No.1. - S. 88 - 92.
16. Yurkevich N. V. Strukturno-metabolicheskaya reorganizatsiya epiteliotsitov slizistoy obolochki denyi pri yazvennoy bolezni zheludka / N.V. Yurkevich, M.A. Bakarev, G.I. Oskolskiy // Fundamentalnyie issledovaniya. - 2011. - No.10, Ch.2. - S.414 - 417.
17. Holmes A. R. Saliva promotes Candida albicans adherence to human epithelial cells / A. R. Holmes, B. M. R. Bandara, R.D. Cannon // Journal of Dental Research. - 2002. - Vol. 21, №1. - P. 28 - 32.
18. Ryu J. K. The impact of concurrent granulocytemacrofage colony stimulating factor on radiation-induced mucositis in head and neck cancer parients a double-blind placebo-controlled prospective phase Ill studi by Radiation Therapy Oncology Group 9901 / J.K. Ryu, S.S. Swann, F. LeVegue [et al.]. Int. J. Radiatr. Oncol. Biol. Phys. - 2007. - Vol. 67. №3. - P 643-650.
19. Tkachenko P. I. CLINICAL AND TACTICAL approaches in the diagnosis of malignant tumors of maxillofacial area in children / P. I. Tkachenko, I. I. Starchenko, S. A. Belokon [et al.] // Armenian medical journal. - 2016.- Vol.10, №3. - P. 27 - 33.
20. Sastry J. Severe neurotoxicity ototoxcity and nephrotoxicity following high-dose cisplatin and amifostine / J. Sastry, S.J. Kellie // Pediatr. Hematol. Oncol. - 2005. - Vol. 22, № 5. - P. 441-445.
21. Sonis S. Mucositis: the impact, biology and therapeutic opportunities of oral mucositis / S. Sonis // Oral Oncol. - 2009. - Vol. 45. - P. 1015 - 1020.
22. Sonis S. New thoughts on the initiation of mucositis / S. Sonis // Oral Dis. - 2010. - Vol. 16, № 7. - P. 597-600.
РЕАКЦИЯ ОКОЛОУШНЫХ СЛЮННЫХ ЖЕЛЕЗ И
БУККАЛЬНОГО ЭПИТЕЛИЯ У ДЕТЕЙ СО ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫМИ ОПУХОЛЯМИ БРЮНОЙ ПОЛОСТИ НА ФОНЕ ХИМИОТЕРАПИИ
Ткаченко П. И., Попело Ю. В., Белоконь С. О.
В работе представлены результаты обследования 21 ребенка в возрасте от 7 до 16 лет с солидными опухолями брюшной полости, которые проходили два курса полихимиотерапии. Изучение секреторной активности околоушных желез позволило выявить уменьшение продукции паротидного секрета, появление в цитограммах клеток периферической крови, как деструированных так и сохраненных форм с превалированием среди них лейкоцитов с признаками гидропической дистрофии. В мазках-переотпечатках, полученных со слизистой оболочки щек, определялось большое количество десквамированных клеток буккального эпителия с признаками деструкции ядер, клеточных мембран и повышенной контаминацией микроорганизмами, степень выраженности которых зависела от длительности проведения полихимиотерапии. Эти маркеры могут служить объективными критериями для оценки состояния тканей и органов полости рта, определения эффективности лечебно-профилактических мероприятий у детей, которые получают полихимиотерапию.
Ключевые слова: дети, злокачественные опухоли, околоушные железы, буккальный эпителий, химиотерапия, цитограмма.
Стаття надшшла 27.01.2017 р.
REACTION OF PAROTID GLANDS AND BUCCAL
EPITHELIUM IN CHILDREN WITH MALIGNANCIES OF THE ABDOMINAL CAVITY IN THE BACKGROUND RECEIVING CHEMOTHERAPY Tkachenko P. I., Popelo Yu. V., Bilokon S. O. The paper presents the results of a survey of 21 children aged 7 to 16 years with solid tumors of the abdomen, which took two courses of chemotherapy. The study of the secretory activity of the parotid glands revealed a decrease in the production parotitno secret, and the appearance in zithromax as destroyed, and the preserved forms of peripheral blood cells with a predominance among them of white blood cells with signs of dystrophy gtopo. In smears-perevod obtained from buccal mucosa was determined in a large number of desquamating of buccal epithelium cells with signs of destruction of the nuclei, cell membranes and increased their contamination with microorganisms, the severity of which depended on the duration of carrying out of chemotherapy. These markers can serve as objective criteria for the assessment of tissues and organs of the oral cavity and to determine the effectiveness of preventive measures in children receiving chemotherapy.
Key words: children, malignant tumor of the parotid gland, buccal cells, chemotherapy, citogramma.
Pe^roeHT CTapneHKO I.I.
