CC BY
9
DOI 10.26724/2079-8334-2018-4-66-32-35 УДК 618.36-018:618.177-089.888.11:616.36
М0РФ0Л0ГIЧНI TA IMYHOnCTOXIMI4HI OCOБЛИBOCTI ^A^HT ^HOK
I3 HEПЛIДДЯM ПICЛЯ APT
E-mail: l.bojchuk@gmail.com
Як встановили нашi попереднi дослщження, ваптшсть, яка настала пicля застосування допомiжних репродуктивних технологiй (ДРТ) проходить з високою частотою ускладнень (невиношування, прееклампая, дистреси плода, затримка розвитку плода та ш.), основою виникнення яких е розлади формування та розвитку плаценти, плацентарна недоcтатнicть. В останш роки провiдна роль у порушеннях розвитку плаценти вiдводитьcя судинним факторам, дисбаланс яких призводить до плацентарно! недостатноси. Нормальний розвиток плаценти безпосередньо залежить вiд нормально! швазн трофобласта, процеciв васкулогенезу i анпогенезу [1, 2].
Ключов! слова: допсишжш репродуктивш технологи, плацента, штрооксидсинтаза, ендотел1альна дисфункщя.
Дане дотдження е фрагментом НДР «Вiдновлення репродуктивной функци 6e3midHux пар шляхом розробки та впровадження сучасних алгорuтмiв в дiагностuцi та л^вант жшочого та чоловiчого безплiддя» (номер державноi реестраци 0114U002226).
Проблема дисфункци ендотелда судин у формуванш патолопчних процешв у функцюнальнш систем1 мати-плацента-плщ е дуже важливою, оскшьки ангюгенез у плацент i становления матково-плацентарного та фетоплацентарного кровотоку - це ключов1 поди, необхщш для забезпечення основно! функци плаценти - обм1ну киснем i живильними речовинами м1ж материнським оргашзмом i плодом, який росте [3]. Одним ¡з найважливших ендотел1альних фактор1в е оксид азоту (NO), який утворюеться з L-арпшну за участю ендотел1ально! синтази (e-NOS) [4, 5]. Кр1м того, плацента сама продукуе ендотел1альн1 фактори, дисбаланс яких за мехашзмом зворотного зв'язку вщпрае значну роль у розвитку ендотелюзу i, як наслщок, плацентарно! недостатносп [2].
Метою роботи було встановлення особливостей плацент у жшок ¡з неплщдям гормонального генезу, як застосовували ДРТ.
Mатерiал та методи до^лщження. Для вивчення морфолопчних та 1муног1стох1м1чних особливостей структур плацентарного бар'ера дослщжували 15 плацент вщ жшок шсля ДРТ з неплщдям, де мав мюце гормональний фактор та 15 плацент вщ жшок шсля ДРТ, де мав мюце трубно-перитонеальний фактор неплщдя (контрольна група). При дослщженш плацент були використаш наступи методи: 1. Органометричний - включае вишрювання маси плаценти, !! розм1р1в (максимальш та мшмальш д1аметр i товщину), д1аметр та товщину пупкового канатика, а також плацентарноплодовий коефщент. 2. Макроскошчний - вивчався за 32 стигмами. Це цшюнють тканин плаценти, !! реконструкщя, форма материнсько! i плодово! поверхш, пупковий канатик. 3. Загальногютолопчний - проводили за стандартною схемою. Зр1зи фарбували гематоксилшеозином та ткрофуксином за Ван-Лзом. 4. Iмуиогicтохiмiчиий - непрямий стрептавщин-пероксидазний метод виявлеиия р1вия експресп е-NOS з використаииям антитш ф1рми Thermo Scientific (Велика Бриташя) за протоколом виробиика. Розповcюджеиicть та штенсившсть реакцп оцiиювали иапiвкiлькicиим методом в балах вщ 0 до 3 (розповсюдженють: 0 - иемае забарвлення, 1 - меише 10% позитивно забарвлеиих кттин, 2 - вщ 10 до 50% позитивно забарвлених клiтии, 3 - гомогеиие забарвлення бшьше 50% клiтии; штенсившсть реакцп: 0 - иемае видимого забарвлення, 1 - слабке забарвлення, 2 - помiрне i 3 - виразне забарвлеиия). Статистичиий анатз отримаиих даиих проводили за допомогою лщензшного пакету прикладиих програм IBM SPSS Statistics та Portable Statistica 8.0.
Результати дослщження та ix обговорення. При органометричному доcлiджеииi в жшок ¡з неплiддям гормонального генезу було помiчено тенденцiю до збшьшення маси плацент до 600750 г проти 450-580 г у контрольнш групi.
Макроcкопiчно плаценти були переважно овально! та неправильно! форми, додатковi долi вiдcутнi. Плодова поверхня 90% плацент гладенька, блискуча, шрувато-бшуватого кольору, напiвпрозора з добре вираженим малюнком розгалужень судин пуповини. Плщш оболонки тонкi, ciрувато-бiлуватi. Прикрiплення пуповини переважно парацентральне. Судини пуповини представлеш двома артерiями i однiею веною. У 4% спостережень вщзначалися поодиною хибнi вузли пуповини. Материнська поверхня характерно! структури, губчато! консистенцп, дрiбно- або
© О.Г. Бойчук, О.Г. Бойчук-Товста, 2018
середньодольчаста, мюцями меж1 дольок були неч^ко вираженими. На поверхш дольок у bcíx спостереженнях виявлялися згустки кровь Борозни бшьшосп плацент переважно неглибою, кровонаповнення виразне, р1вном1рне. У 30% плацент виявлено поодиною 1шем1чн1 шфаркти, розташоваш по перифери, еластично! консистенци, кисти вщсутш. В деяких плацентах вщзначалися петрифшати та шрувато-жовт дшянки «старшня». При розтиш тканина плаценти була однорщною, темно-червоного кольору, з невираженим малюнком котиледошв i окремими септами, що йшли вiд материнсько! поверхнi до серединно! зони ворсинчастого дерева. У 2% спостережень плацента мала общок (placenta circummarginata), тобто на плодовш поверхнi було фiброзне кiльце, що не пiднiмаeться над поверхнею плаценти, а проходить циркулярно, як смужка, та оточуе зону судин хорюшчно! пластинки. При пстолопчному дослiдженнi в децидуальному шарi виявлено дистрофда та некроз окремих децидуальних клiтин, оточених фiбрино!дом, дрiбновогнищевi лiмфогiстiоцитарнi iнфiльтрати, в 40% плацент виявлено вогнища набряку та повнокров'я судин. Амнютичне покриття представлене переважно одношаровим кубiчним або цилiндричним епiтелiем iз вогнищевими ознаками дистрофп, десквамаци. Сполучнотканинш волокна хорюшчно! пластинки нерiвномiрно! щшьносп та неоднорщно! орiентацi!, з повнокровними судинами i вогнищевим набряком. У 50% випадюв у пуповинi вiдмiчено помiрний набряк вартонових драглiв ^жкл^инна субстанцiя желеподiбно! сполучно! тканини пуповини), переважно навколо судин. У 50% спостережень структура плацент вщповщала термшу гестаци, в iнших 50% на фош бiльшостi ворсин, якi вщповщали термiну гестаци, зустрiчались вогнища вщносно! незрiлостi ворсинчастого дерева за типом варiанта дисоцiйованого розвитку ворсин, коли поряд iз нормальними термiнальними ворсинами спостерпаються зони промiжних диференцiйованих i незрших ворсин.
У всiх спостереженнях термшальш ворсини були переважно вкрит синцитiотрофобластом. Строма бiльшостi ворсин ушх калiбрiв повнокровна. У мiжворсинчастому просторi 50% плацент мали мiсце незначш порушення кровообiгу у виглядi крововиливiв, що найчастiше виявлялося в перифершних дiлянках плаценти, а також вщзначалося збiльшення фiбрино!дних мас (мiжворсинчастий фiбрино!д), рiзних за розмiрами та формою. У цих плацентах пiд децидуальною оболонкою переважають ворсини з потоншеним епiтелiем, а також дiлянки склеених ворсин («афункцюнальш зони»), якi поеднуються мiж собою синцитiальними мiстками, що призводить до скорочення дифузно! поверхш ворсинчастого дерева. Виявленi змiни компенсувалися за рахунок ангюматозу та збшьшення синцитiальних «вузликiв». При проведеннi морфометричного аналiзу вiдмiчено домiнування ворсин iз поодинокими капiлярами, якi розташованi центрально, що зумовлюе достовiрне зменшення кшькосп синцитiокапiлярних мембран, вiдносний обсяг яких становить 0,19 ± 0,007 проти 0,75 ± 0,09 ум. од. у контрольнш групi (p < 0,05) i сприяе зменшенню термшальних ворсин i порушенню проникливостi плацентарного бар'ера. Виявлена суттево збiльшена кшьюсть мiжворсинчатого та плодового фiбрино!ду, склеених фiбрино!дом ворсин (2,5 ± 0,09 проти 1,4 ± 0,01 ум. од., p < 0,05), синципальних вузликiв, iнфарктiв, зменшений мiжворсинчастий проспр та судинне русло (12,3 ± 0,34 проти 9,6 ± 0,27 ум. од. у контрольнш груш, p < 0,05), потоншення ештелда ворсин, пiдвищений компенсаторний ангiоматоз судин.
Таю морфолопчш змiни в плацеш! жiнок iз гормональною першопричиною неплщдя, що потребували довготривалого гормонального супроводу, вагiтнiсть яких настала пiсля застосування ДРТ, вщображають порушення кровообiгу та проникносп плаценти, що погiршують !! функцiональнi спроможностi та е тим патолопчним фоном, на якому розвиваються акушерсью та перинатальнi порушення. При проведенш iмуногiстохiмiчних дослiджень плацент контрольно! групи експрешя е-NOS виявлена в ушх спостереженнях у цитоплазмi синципя ворсин, нерiвномiрна в ендотел^ фетальних капiлярiв i в цитоплазмi ендотелiя судин децидуально! оболонки. Cлiд зазначити, що е-NOS вадграе важливу роль у функцюнуванш плацентарного бар'ера при фiзiологiчному перебiгу вагiтностi та полопв, оскiльки експресуеться (за отриманими нами результатами) в цитоплазмi синцитiя ворсин, ендотелда фетальних капiлярiв та ендотелда судин децидуально! оболонки - найважливших структурах для функцiонування плаценти. Аналiз iмуногiстохiмiчного дослiдження експрес^ е-NOS в груш жшок iз гормональним фактором неплщдя при iндукованiй вагiтностi показав, що в 40% плацент експрешя з моноклональними антитшами е-NOS була вщсутня або знижена; в 20% - нерiвномiрно знижена в частит ворсинок i зовшм вiдсутня в ендотели капiлярiв ворсин, особливо термшальних i середнього калiбру, в 30% -не вiдрiзнялася вiд групи контролю. Отже, на нашу думку, вщсутшсть або зниження експрес^ е-NOS в найбiльш функцiонально значущих структурах бiльшостi (60%) плацент жшок основно! групи при iндукованiй ваптносп свiдчить про недостатнiсть компенсаторно! реакци, ендотелiальну дисфункцiю та зниження функцюнальних можливостей плаценти.
У плацентах жшок ¡з ендокринною формою неплщдя, яким застосовували ДРТ 1 була потреба в довготривалому гормональному супровод1, виявлено ряд морфолопчних, пстолопчних та !мунопстох1м1чних особливостей:
1. Спостер1гаеться збшьшення маси плаценти. У 50% плацент в1дм1чено вогнища вщносно! незршост за типом дисоцшованого розвитку катиледошв, порушення кровообну на фош компенсаторних реакцш середнього ступеня виразност1. Морфометрично вщзначено дом1нування ворсин ¡з поодинокими капшярами, яю розташоваш центрально, що призводить до достов1рного зменшення юлькост синцитюкапшярних мембран 1 сприяе зменшенню юлькост термшальних ворсин, порушенню проникност плацентарного бар'ера.
2. Суттево збшьшена юльюсть м1жворсинчатого та плодового ф1брино!ду, склеених ф1брино!дом ворсин, синципальних вузлиюв, шфаркпв, зменшений м1жворсинчастий проспр та судинне русло, потоншений ештелш ворсин, посилений компенсаторний ангюматоз судин. Таю змши вщображають порушення кровообну та проникност плаценти, попршують И функцюнальш спроможност та е тим патолопчним фоном, на якому розвиваються акушерсью та перинатальш порушення.
3. Вщсутшсть або зниження експресн е-К08 у найбшьш функцюнально значущих структурах бшьшосп (60%) плацент жшок ¡з неплщдям при ¡ндукованш ваптност свщчить про недостатшсть компенсаторно! реакцн, ендотел1альну дисфункщю, порушення процес1в макро- 1 мшроциркуляцн, 1 як результат - зниження функцюнальних можливостей плаценти.
1. Bulanova YeL. Narusheniya gemostaza u bolnykh s porazheniyami pecheni. Dosyagnennya biologif' ta meditsini. 2012; 1(19): 70-75. [in Russian]
2. Dementyeva II, Chernaya MA, Morozov YUA. Patologiya sistemy gemostaza. M.: GEOTAR-Mediya. 2013. - S. 111-121. [in Russian]
3. Manukhina Yel, Manukhin IB, Studenaya LB, Gevorkyan MA. Klinicheskoye znacheniye sosudistogo endotelialnogo faktora rosta u bolnykh s sindromom polikistoznykh yaichnikov. Lechashchiy vrach. 2011; 3. Available from: http://www.lvrach.ru/2011/03/15435150/ 20.02.2015. [in Russian]
4. Paltsev M, Volkova L, Paltseva Ye, Alyautdina O. Otsenka sostoyaniya sosudistogo endoteliya pri razlichnykh akusherskikh patologiyakh. Vrach. 2011; 5: 86-87. [in Russian]
5. Rudakova YeB, Besman IV. Vspomogatelnyye reproduktivnyye tekhnologii. Problemy poter beremennosti. Lechashchiy vrach. 2010: 3: 46-48. [in Russian]
6. Henriques AC, Carvalho FH, Feitosa HN. Endothelial dysfunction after pregnancy"induced hypertension. Int. J. Gynaecol. Obstet. 2014; 3 (124): 230-234
7. Ignarro LJ. Nitric Oxide: Biology and Pathobiology. 2nd ed. Academic Press 2009: 845 p.
8. Saarelainen H. Endothelial Function and Regulation of Vascular Tone in Normal and Complicated Pregnancies. Vestnik of the Sout-Kazakhstan state pharmaceutical academy. 2015; 1(70): 2202-2210.
МОРФОЛОГИЧЕ СКИЕ И ИМУНОГИCТОХИМИЧЕCКИЕ ОСОБЕННОСТИ ПЛАЦЕНТ ЖЕНЩИН C БЕСПЛОДИЕМ
после врт
Бойчук А.Г, Бойчук-Толстая О.Г.
У женщин с эндокринной формой бесплодия после применения вспомогательных репродуктивных технологий наблюдается увеличение массы плаценты. В 50% плацент отмечено очаги относительной незрелости по типу диссоциированных развития катиледонив, нарушение кровообращения на фоне компенсаторных реакций средней степени выраженности. Морфометрически отмечено доминирование ворсин с единичными капиллярами, которые расположены центрально, что приводит к достоверному уменьшению количества синцитиокапилярних мембран и способствует уменьшению количества специализированных терминальных ворсин и нарушению проницаемости плацентарного барьера. Существенно увеличено количество междуворсинчатого и плодового фибриноида, склеенных фибриноида ворсин, синцитиальный узелков, инфарктов, уменьшен межворсинчатых пространство и сосудистое русло, наблюдается истончение эпителия ворсин, повышенное компенсаторный ангиоматоз сосудов. Такие изменения отражают нарушения кровообращения и проницаемости плаценты, ухудшают ее функциональные возможности и является тем патологическим фоном, на котором развиваются акушерские и перинатальные нарушения. Отсутствие или снижение экспрессии е-
MORPHOLOGICAL END IMMUNOHISTOCHEMICAL FEATURES PLACENTAS OF WOMEN WITH INFERTILITY AFTER ART Boychuk, A.G. Boychuk-Tovsta O.G.
In women with endocrine infertility after form of assisted reproductive technologies, an increase in weight of the placenta. In 50% of placentas marked focus relative immaturity of the type of dissociated katyledoniv, violation of blood circulation against the background of compensatory reactions of moderate severity. Morphometric observed dominance of villous capillaries single, centrally located, leading to a significant reduction in the number syntsytiokapilyarnyh membranes and reduces the number of special terminal villi and permeability in violation of the placenta. Significantly increasing the number of fruit and mizhvorsynchatoho fibrynoyidu glued fibrynoyidom villi, syncytial knots, heart attacks, reduced mizhvorsynchastyy and vascular space, there is a thinning of the epithelium villi, increased compensatory anhiomatoz vessels. These changes reflect poor circulation and permeability of the placenta, impair its functional capability and is the pathological background against which developing obstetric and perinatal
NOS в наиболее функционально значимых структурах большинства (60%) плацент женщин с длительным гормональным сопровождением при индуцированной беременности свидетельствует о недостаточности компенсаторной реакции, эндотелиальную дисфункцию, нарушение процессов макро- и микроциркуляции, и как результат - о снижении функциональных возможностей плаценты.
Ключевые етова: вспомогательные репродуктивные технологии, плацента, нитрооксидсинтаза, эндотелиальная дисфункция
Стаття надшшла: 6.03.18 р.
disorders. The absence or downregulation of e-NOS as the most functionally important structures, the majority (60%) placentas of women with long-term hormonal support during pregnancy induced demonstrates the lack of compensatory responses, endothelial dysfunction, disturbance of macro- and microcirculation, and as a result - a reduction of functionality placenta.
Key words: assisted reproductive technologies, placenta, nitrooksydsyntaza, endothelial dysfunction.
Рецензент Лiхачов В.К.
DOI 10.26724/2079-8334-2018-4-66-35-40
UDC 616.716.1-002:616.314:[614.253.8:616.89-001]: 616-073.432.19
ETIO-PATHOGENETIC FORMS OF STOMATOGENIC MAXILLARY SYNUSITIS
E-mail: sw050773@gmail.com
Comparative analysis of the results of ultrasound examination of maxillary sinuses of patients with various etiopathogenetic forms of stomatogenic maxillary sinusitis. We used digital data which we obtained in studies of the frequency of occurrence of various ultrasound criteria of the maxillary sinus of the 86 patients of etio-pathogenetic groups of stomatogenic maxillary sinusitis for statistical calculations. The maximum variation in the thickness of the Schneider's membrane in groups of patients with sinusitis of iatrogenic etiology was observed in medicamentous (drug) and infectious-allergic forms: respectively -in groups where, like in control group, prevails infectious component in the etiopathogenesis of the disease. Significantly lower from the above data were indicators for traumatic and mixed forms of iatrogenic sinusitis respectively 26.0 % and 23.7 % (p <0.05). The frequency of hypo-echogenic mucosa (exudation) was significantly lower in the group with a traumatic form of iatrogenic sinusitis (4.8 ± 4.6 % of cases), higher in the infectious-allergic form (26.6 ± 11.3 %). The iso-echogenic mucosa is the ultrasound index of the unchanged Schneider's membrane, significantly more often (p < 0.05) was found in the group with a medicamentous (drug) form of iatrogenic sinusitis (in 63.6 ± 14.5 % of cases), which is significantly higher (p<0.05) than in the other study groups
Key words: iatrogenia, differential diagnosis, sonography of the maxillary sinuses, the maxillary sinusitis stomatogennic, iatrogenic sinusitis, ultrasound examination, differential diagnosis.
The study is a fragment of the research project "Improvement of osteoplasty methods for removing the neck/facial defects and deformations", state registration No. 0117U007012.
The maxillary sinusitis amount 56.0 - 73.0 % of all inflammatory diseases of the paranasal sinuses [7]. The population of the world suffers from various forms of sinusitis from 5 to 15% cases [5]. The incidence of maxillary sinusitis increases annually by 1.5-2 %, over the last 10 years the it has increased 3 times [3]. Most of the stomatogenic maxillary sinusitis, which is diagnosed in recent years, is of iatrogenic origin [8]. The absence of a differentiated approach to the treatment of various forms of chronic maxillary sinusitis is one of the reasons for the high prevalence of this pathology [3].
We proposed an etio-pathogenetic classification to facilitate a detailed study of stomatogenic maxillary sinusitis [2] and conducted clinical, morphological, histochemical and two-dimensional ultrasound studies. The results of the study of the Schneider's membrane of patients with different etiopathogenetic forms of stomatogenic maxillary sinusitis have been published in the literature.
In order to evaluate the differential diagnostic value of the proposed classification it is necessary to conduct a statistical analysis of the results wich was obtained because statistics are the basis of evidence-based medicine [6].
The purpose of the study was to perform the comparative analysis of the maxillary sinuses ultrasound examination results in patients with various etiopathogenetic forms of stomatogenic maxillary sinusitis.
Materials and metods. We used digital data which we obtained in studies of the frequency of occurrence of various ultrasound criteria of the maxillary sinus of the 86 patients of etio-pathogenetic groups of stomatogenic maxillary sinusitis for statistical calculations [1]. Into the group of odontogenic form (control group) of stomatogenic maxillary sinusitis there were 18 (21.0 %) patients who had inflammation in the sinus developed from previously untreated teeth. Into the group of infectious-allergic form of iatrogenic maxillary sinusitis there were 15 (17.4 %) patients who had established a periapical infection of previously treated teeth in the sinus in the etiology of the disease; The group of the mixed form of iatrogenic maxillary sinusitis
© S. D. Varzhapetian, A.G. Gulyuk, 2018 , ,
