CC BY
14
ОСТЕОБЛАСТОКЛАСТОМА ЧЕЛЮСТЕЙ У ДЕТЕЙ: КЛИНИКО-МОРФОЛОГИЧЕСКАЯ
ХАРАКТЕРИСТИКА Ткаченко П.И., Старченко И.И., Белоконь С.А., Гуржий Е.В., Микитенко В.В., Белоконь Н.П.
Остеобластокластомы челюстных костей у детей чаще всего встречаются в возрастной группе от 8 до 16 лет, имеют своеобразную клинико-морфологическую картину и требу ют радикального хирургического лечения для предотвращения развития рецидивов. Представленный материал может стать основаним для дальнейших углублённых научно-практических исследований по изучению роли провоцирующих дизонтогенетических процессов и применения высокоинформативных методов ранней диагностики остеобластокластом у детей для определения оптимальних тактических вариантов по их лечению в зависимости от классификационной принадлежности.
Ключевые слова: дети, остеобластокластома, челюстные кости.
Стаття надшшла 9.03.2016 р.
OSTEOCLASTOMA OF JAW IN CHILDREN: CLINICAL
AND MORPHOLOGICAL CHARACTERISTIC Tkachenko P.I., Starchenko I.I., Bilokon S.O., Gurzhiy O.V., Mykytenko V.V., Bilokon N.P.
Morphological features of osteoclastomas have been studied on 26 specimens made from the postoperative material by the staff of the Department of Pathological Anatomy with autopsy according to conventional techniques. The observations showed that osteoclastomas were often diagnosed in boys of junior and senior school age. To define the onset of the tumor development was quite difficult due to asymptomatic, slow and imperceptible nature of its growth. At the same time the complaints of patients differed slightly depending on the localization and the period of the tumors' onset, mostly regarding the occurrence of asymmetry of the face, growing slowly. Sometimes it was accompanied by painful feelings and signs of dilatation of venous vascular system of the mucosa.
Key words: children, osteoclastoma, jawbones.
Рецензент Аветиков Д.С.
УДК 618.36 : 618.5
МОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ ПЛАЦЕНТИ У ПОРОД1ЛЬ ПРИ СЛАБКОСТ1 ПОЛОГОВОÏ
Д1ЯЛЬНОСТ1
В статп представлен морфолопчш особливост плаценти у жшок, пологи яких ускладнилися слабюстю пологово'1 дiяльностi в порiвняннi i3 випадками нормального nepe6iry полопв.
Ключов1 слова: слабисть пологово! д1яльносп, неускладнена ваптшсть i пологи, плацента.
Пологи - це складний ф1зюлопчний процес, який виникае i закшчуеться при взаемодп багатьох систем оргашзму. Важливим компонентом вивчення системи «мати-плацента-плщ» е морфолопчне дослщження плаценти. Морфолопя плаценти являе собою актуальну проблему як ктшчно1 так i теоретично1 медицини. Як вщомо, шд час ваптносп формуеться бюлопчна система «мати-плацента-плiд». Нормальне функцюнування вшх компонентiв системи при слабкостi пологово1 дiяльностi (СПД) характеризуе стан плоду та новонародженого.
Слщ зазначити, що наприкiнцi вагiтностi майже завжди наступають дистрофiчнi змiни в плацентi. Ц змiни можуть бути значними при СПД, нерщко призводить до гшоксп плода. Крiм того, по структурi плаценти можливо оцiнити й ïï функцiю.
Метою роботи було визначити морфолопчш особливост плаценти при СПД.
Матерiал та методи дослiдження. Проведено макро- i мшро- морфологiчне дослщження 50 плацент вiд пологiв зi СПД. Контролем слугували 30 плацент вщ неускладненоï вагiтностi та полопв (НВЛ). Плаценти вивчали методами органометрп та морфометрiï, використовувались макро- i мшроскошчне дослiдження плаценти. Гiстохiмiчно визначали рибонуклеопротещи (реакцiею Браше), дезоксирибонуклеопротеïди - реакщею Фельгена-Россенбека. Матерiал (кусочки плацент) фшсували 10% нейтральним формалiном. П1сля проводки i заливки в целощин-парафiн виготовлялися гiстотопографiчнi серiйнi зрiзи. Зрiзи фарбували гематоксилiном i еозином, ткрофуксином за Ван-Гiзоном та Маллорь
Результати дослiдження та ïx обговорення. Отримаш нами результати свiдчили, що товщина плаценти при СПД i плацентацп в верхнiх вiддiлах матки склала 2,4+0,1х10_2 м, а в нижшх вiддiлах - 1,8+-0,1х10" 2 м (p<0,001). При НВiП вщповщно: 2,1+0,1"2м i 2,3+-0,2х10" 2 м (p<0,05). При цьому товщина плаценти при СПД в порiвняннi з НВЛ була менше на 16,6% та 27,7% вщповщно при локатзацп ïï в верхнiх i нижшх вщдшах матки (p<0,01 та p<0,05).
При мiкроскопiчному дослiдженнi плацент при СПД в порiвняннi з плацентами тсля НВiП виявлено морфофункцiональнi особливосп. При СПД в плацентi децидуальнш оболонцi були значнi дистрофiчнi змши децидуальних клiтин, визначалася очагова PAS - позитивна фiбриноïдна субстанцiя з тонкою, суцшьною полоскою фiбриноïда на межi з ворсинчастим
99
хорюном. Судини И були розширеш, помiрно кровонаповненш. Ворсинчастий хорiон був представлений рiзнокалiберними ворсинами. У великих i середшх ворсинах вiдмiчаeться сплющення синцитiального покриву з донками його фiбриноlдного перетворення на баготочисельнi синцитиальнi вузли. Строма таких ворсин була грубою, що виявлялося реакцieю Маллорi у виглядi синiх пучкiв волокнисто! тканини при забарвлеш пiкрофуксiном по Ван-Гiзону. Судини таких ворсин помiрно кровонаповненнi з добре визначеним просв^ом та сплющеним ендотелieм.
У тканинах хорiальноl пластини плацент зi СПД спостерiгався нерiвномiрний набряк, фiбриноlдний некроз у виглядi вузько! полоски на межi з мiжворсинчастим простором. У гладенькому хорюш спостерiгали мiлкi осередки фiбриноlдного некрозу, дистрофiчнi та некробiотичнi змiни в кттинах хорiального епiтелiю. В плацентах при СПД основною особливютю е зниження васкуляризацн всiх вiддiлiв плаценти: децидуального, хорiального i ворсинчастого хорюна. При цьому вiдмiчаеться пролiферацiя ендотелiя, гiпертрофiя м'язового шару, розростання периваскулярно! сполучно! тканини з формуванням так званих фiброзних манжет. Уел щ змши сприяють не тшыси звуженню судин, а й 1х обл1терацп.
Рис. 1. Дистро<|лчш змши деци- Рис. 2. Добре визначуваш Рис. 3. Понижена вас куля- Рис. 4. Прошферащя ендотешк
дуально1 клгтини [ ф1брино1дна просвПи в судинах ворсин при ризащя ворсин в плаценп при гшертроф1я м'язового шару, роз
субстанщя в децидуальнш СПД. Сплощення ендотелш, СПД. ростання сполучно1 тканини з фор
оболонщ при СПД. шжш ф1брозш манжети. муванням ф1брозних манжет1в.
Другою особливютю плацент при СПД е бшьш виразш (порiвняно з плацентами НВЛ) дистрофiчнi i склеротичнi процеси у судинах ворсин. У фiбриноlднiй субстанцн очагово визначаються рiзнокалiбернi петрифiкати. У багатьох випадках (38,8%) були виявлеш ознаки гострого порушення пуповинно-плацентарного кровообну, що проявлялося тромбозом судин ворсин. При цьому тромби носили змшаний характер i складалися з фiбриноlдних мас, з сумiшi еритроцитiв, лейкоципв та iнших елементiв кровi - це обтурацшш тромби. В прилеглому ворсинчастому хорiонi визначалися дiлянки колапсу та дислокацн ворсин.
Якщо мае мюце тривалий безводний промiжок при СПД у плацентах спостерналася лейко-лiмфоцитарна iнфiльтрацiя хорiальноl пластини строми субхорiально розташованих ворсин, а також мезенхiми оболонок.
Рис. 5. Дшянки ворсин, Рис. 6. Тромб в проевт Рис. 7. Дшянки колапсу [ Рис. 8. Слабко виражена лейко-склееш ф1брино1дом в судини в плаценп при СПД. дислокаци ворсин в плаценп л1мфоцитарна шфшьтращя в плаценп при СПД. при СПД. при тривалому безводному
перюд1 в плаценп при СПД.
При таких змшах запального характеру вiдмiчався хорiонiт та амнiонiт. Таким чином, на вщмшу вiд плацент при НВЛ для плацент при СПД характерно: Зниження васкуляризацн ворсинчастого хорюна, шволютивш та склеротичнi змiни; Напруження компенсаторно-пристосувальних механiзмiв, що проявляеться наявнiстю дiлянок з гiперваскуляризацiею ворсин з формуванням артерювенозних анастомозiв.
Ознаками гострого порушення плацентарного кровообну у виглядi тромбозу судин, з нерiвномiрним кровонаповненням i явищами стазу, геморапчними iнфарктами. Клiнiчно, при таких морфолопчних змiнах у плацентi, була дiагностована фетоплацентарна дисфункцiя, що
вщображалася особливостями полопв. Фетоплацентарна дисфункщя сприяла розвитку дютресу плода i у 50% пологи були закшчено кесаревим розтином.
Для слабкосп пологово! дiяльностi характерно зниження васкуляризацп ворсин i пов'язаш з цим iнволютивнi i склеротичш змiни з порушенням дозрiвання ворсинчастого хорюна з персистенцieю незрiлих ворсин. Виявлеш нами особливостi обумовлюють виникнення слабкостi пологово! дiяльностi на rai фетоплацентарно! недостатностi.
1. Аккерман Л. И. Особенности течения беременности и родов в зависимости от локализации плаценты / Л.И. Аккерман
// Акуш. и гин. - 1983. - С. 11-13
2. Газазян М. Г. О некоторых патогенетических механизмах развития аномалий сократительной деятельности матки / М. Г. Газазян // Акуш. и гин. - 1986. - С. 31-34
3. Детюк Е. С. Морфофункциональные особенности плаценты при слабости родовой деятельности / Е.С. Детюк, А.М. Ященко, Л.Д. Вышемирская [и др.] // Пед., акуш. и гин. - 1991. - С. 43-44.
2. Газазян М. Г. О некоторых патогенетических механизмах развития аномалий сократительной деятельности матки / М. Г. Газазян // Акуш. и гин. - 1986. - С. 31-34
3. Детюк Е. С. Морфофункциональные особенности плаценты при слабости родовой деятельности / Е.С. Детюк, А.М. Ященко, Л.Д. Вышемирская [и др.] // Пед., акуш. и гин. - 1991. - С. 43-44.
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ ПЛАЦЕНТЫ У РОДИЛЬНИЦ ПРИ СЛАБОСТИ РОДОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ Удовицкая Н. А.
В статье представлены морфологические особенности плаценты у женщин, роды которых осложнились слабостью родовой деятельности по сравнению со случаями нормального течения родов.
Ключевые слова: слабость родовой деятельности, неосложненная беременность и роды, плацента.
Стаття надшшла 10.03.2016 р.
УДК 616-053.2: 614.2
MORPHOLOGICAL CHANGES PLACENTA IN CHILDBIRTH WEAKNESS OF LABOR ACTIVITY Udovytska N.A.
The paper presents the morphological characteristics of the placenta in women, childbirth is complicated by the weakness of labor in comparison with the case of a normal course of labor.
Key words: uterine inertia, uncomplicated pregnancy and childbirth, the placenta.
Рецензент Старченко I.I.
ПОШИРЕШСТЬ БРОНХОЛЕГЕНЕВО1 ДИСПЛАЗП: ОБГРУНТУВАННЯ ПОТРЕБИ I ОБСЯГ1В Д1ЯЛЬНОСТ1 РЕПОНАЛЬНИХ ЦЕНТР1В Д1АГНОСТИКИ ТА Л1КУВАННЯ
Вперше обгрунтовано та складено i запропоновано для використання графiчну та полшомшальну (кшьюсну) репональну модель поширеност БЛД, залежно вщ юлькост серед дочасно народжених дней, що дозволяе виконувати узагальнений порiвняльний (на держаному рiвнi) аналiз рiвня дiагностики БЛД. Визначеш коефщенти шцидентност БЛД в групах дочасно народжених дней з рiзним рiвнем дефщиту МТ шляхом обчислення стввщношення мiж кшьюстю дней з БЛД та загальною кшьюстю дней у конкретних групах, стратифкованих за рiвнем деффщиту МТ. Вперше обгрунтовано та розроблено розширений (багатокритерiальний) алгоритм юльюсного визначення обсяпв дiяльностi Центру дiагностики та лкування БЛД з урахуванням регюнально! частоти дочасно народжених дней та ступеня дефщиту 1хньо1 маси. Виконано шверсну верифкащю цього алгоритму та доведено його востатньо високу точшсть для практичного застосування оргашзаторами охорони здоров'я. Новою е обгрунтована за результатами дослщження та розроблена номограма (графiчний та табличний варiанти) для оперативного планування очжувано! абсолютно! юлькост хворих на БЛД залежно вщ репонально! кiлькостi дочасно народжених дней, що може застосовуватися при плануванш нових та оптимiзацil дiяльностi юнуючих центрiв дiагностики та лiкування.
Ключовi слова: соцiальна медицина, бронхолегенева дисплазiя, iнцидентнiсть, регiональний центр, моделi, алгоритми,планування
Робота е фрагментом НДР «Медико-бiологiчна адаптащя дтей iз соматичною патологieю в сучасних умовах» (держреестращя № 0113и001400).
Одначе, маса тша при народженш мае бути (1 в клшчнш практищ е) одним ¡з визначальних критерпв потреби у спещатзованш допомоз1 в умовах Центр1в, оскшьки частота БЛД повязана саме з нею (МТ). Це означае, що при кшьюсному визначенш потреби у д1яльност Центр1в необхщно враховувати не тшьки частоту дочасно народжених (див. рис. 1), але 1 структуру цих д1тей з розподшом за МТ. Оскшьки вщомо, що частота БЛД може залежати вщ маси тша при народженш, саме тому автором (вперше!) опрацьовано анал1тичну кшьюсну модель ще! залежносп, що вщображаеться граф1чно (на рис.2) та вщповщною кшьюсно-анаттичною формою (моделлю) - полшомом 11-го ступеня.
