Морфологічні особливості будови шкіри при розрізі її хірургічним детермокоагулятором в різних монополярних режимах Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-258-261 УДК 011.77:616-080811./814:615.472

Блаш С. М., Ксьонз I. В., Пронна О. М., *Небесна З. М., брошенко Г. А., Добринський О. Л. МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 БУДОВИ ШК1РИ ПРИ РОЗР1З1 ÏÏ Х1РУРГ1ЧНИМ ДЕТЕРМОКОАГУЛЯТОРОМ В Р1ЗНИХ МОНОПОЛЯРНИХ РЕЖИМАХ УкраУнська медична стоматологiчна академiя (м. Полтава) *ДВНЗ «Терношльський державний медичний ушверситет iMeHi I. Я. Горбачевського МОЗ УкраУни» (м. Тернопiль)

bilash_umsa@ukr.net

Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Робота е фрагментом науково-до-слщноТ роботи кафедри клЫчноТ анатомп i оперативно! хiрургN УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академи «Експериментально-морфолопчне обг"рун-тування дм нових хiрургiчних шовних матерiалiв iмп-лантатiв та покривних поверхонь на рiзнi органи при використанш в експериментi та клЫчнш практик» № державно! реестрацп 0118и004459.

Вступ. Актуальним завданням сучасноТ морфо-лопчноТ науки е лсна спiвпраця мiж науковцями теоретичноТ медицини i клiнiцистами з метою впро-вадження в практику сучасних розробок. Щоден-но органiзм людини шддаеться впливу навколиш-нього середовища, а першим захисним бартером е - саме шмра [1]. Бiльшiсть людей, за перюд свого життя, зазнавали оперативш втручання при яких, обовязковим е - оперативний доступ, що передба-чае розсiчення поверхневих структур, в тому чи^ й шмри з метою оголення органу, на якому виконува-лась манiпуляцiя [2].

Хiрургiя, як i будь-яка галузь медицини, не сто-Тть на одному мкщ, а вдосконалюеться ледь не щодня. Таким чином, за останш десятилiття, з метою зменшення крововтрати та полегшенням виконан-ня хiрургiчного прийому, почали використовувати електрокоагулятор - генератор високочастотного електричного струму, який викликае при контакт з внутршньокл^инноТ рiдиною ТТ випаровування. За-лежно вiд режимiв роботи електрокоагулятора вщ-буваеться або розсiчення тканин, або Тх коагуляцiя [3]. Тому визначення на морфолопчному рiвнi ремо-делювання структурних компонентiв шкiри в умовах розаченням ТТ хiрургiчним скальпелем i електрокоа-гулятором дозволить визначити, як високочастотний струм впливае на шшру, що дасть нам уявлення про подальшi процеси регенерацп, гоення рани первин-ним, вторинним натягом та створення келоТдного рубця.

Мета дослщження - визначити i порiвняти мор-фологiю шкiри кролiв при розрiзi ТТ звичайним хiрур-пчним iнструментарiем та з використанням високочастотного детермокоагулятора ДКХВ-300 в рiзних монополярних режимах.

Об'ект i методи дослщження. Об'ектом досли дження була шкiра передньоТ стiнки живота 25 кро-лiв на якiй, пщ тiопенталовим наркозом виконувався продольний, верхш серединний розрiз по бiлiй лшп живота звичайним скальпелем та високочастотним детермокоагулятором ДКХВ-300. Експериментальш

тварини були роздтеш на 5 груп: 1 група (5 тварин)

- контрольна, 2 - група (5 тварин), яким проводився розрiз хiрургiчним скальпелем; 3 - група (5 тварин), яким проводився розрiз за допомогою скальпеля поеднаного з високочастотним детермокоагулятором в режимi «м'яка рiзка» при потужностi 40 Вт i номiнальному опору 500 Ом; 4 - група (5 тварин), яким проводився розрiз за допомогою скальпеля поеднаного з високочастотним детермокоагулятором в режимi «глибока рiзка» при потужносп 40 Вт i номшальному опору 500 Ом; 5 - група (5 тварин), яким проводився розрiз за допомогою скальпеля поеднаного з високочастотним детермокоагулятором в режимi «надглибока рiзка» при потужносп 40 Вт i номiнальному опору 500 Ом.

При робот з експериментальними тваринами дотримувались правил СтрасбурзькоУ «бвропей-ськоУ конвенцп про захист хребетних тварин, ям ви-користовуються для експериментiв та iнших науко-вих цiлей», Закону УкраУни «Про захист тварин вщ жорсткого поводження» (2006, стаття 26) i «Загаль-них етичних принципiв експериментiв на тваринах» (КиУв, 2013).

Забiр бюпталв шкiри проводився зразу пiсля розрiзу i фiксувався у 10% розчиш нейтрального формалiну на протязi 24 годин з подальшим зне-водненням у спиртах рiзноï концентраци i ущшьню-вався в парафiн за загальноприйнятою методикою. З парафiнових блошв виготовлялись гiстологiчнi зрiзи товщиною до 4 мкм, ям забарвлювали: гематоксили ном i еозином - для оглядового вивчення; орсеУном

- для виявлення еластичних волокон; за Ван Пзоном

- для виявлення колагенових волокон [1,4]. Далi пс-толопчш зрiзи вивчались за допомогою св^лового мiкроскопу з цифровою мiкрофотонасадкою фiрми Olympus С 3040-ADU з адаптованими для даних до-слiджень програмами (Olympus DP - Soft, лiцензiя № VJ285302, VT310403, 1AV4U13B26802) та Вюгех 3 (сершний номер 5604). Морфометричш дослщжен-ня здiйснювали, використовуючи систему вiзуаль-ного аналiзу пстолопчних препаратiв. Зображення гiстологiчних препаратiв на моштор компьютера ви-водили з мтроскопу та за допомогою вщеокамери Visiion CCD Camera. Морфометричнi дослщження з подальшою статистичною обробкою проведет за допомогою програм ВщеоТест-5.0, КААРА Image Baseта Microsoft Excel на персональному компютерк Вимiрювали загальну товщину шкiри в дiлянцi роз-рiзу, товщину рогового, остистого i базального шарiв, середнiй дiаметр артерiол, капiлярiв i венул [2,5].

Результати дослщження та Тх обговорення. При

свiтловiй мтроскопп оглядових препаралв контрольно! групи забарвлених гематоксилшом i еозином встановлено, що шшра передньо! стшки живота кро-лiв морфолопчно вiдноситься до тонко! шмри, яка складалась з етдермку i власне дерми. Остання була побудована з двох шарiв: сосочкового i атчас-того. Враховуючи, що перед оперативним втручан-ням проводилась обробка операцшного поля шкiри передньо! стшки живота на гiстологiчних препаратах визначено, що епiдермiс був частково редукований. Морфолопчно визначено, що блискучий шар був вщ-сутнiм, що вщповщае загальним закономiрностям будови тонко! шшри.

У складi дерми шкiри передньо! стiнки живота кролiв на св^лооптичному рiвнi чiтко вiзуалiзувались два шари: поверхнево розташований по вщношен-ню до епiдермiсу сосочковий шар i глибше розташований - атчастий шар.

Сосочковий шар був побудований з пухко! волокнисто! сполучно! тканини яка утворювала своeрiднi виступи неправильно! форми. Цi виступи вростали в етдермк таким чином ткно контактуючи з останнiм. При забарвлеш гiстологiчних препаратiв орсе!ном у складi пухко! волокнисто! сполучно! тканини сосочкового шару визначалась велика кшьмсть еластич-них волокон. В цьому шарi вiзуалiзувались судини гемомiкроциркуляторного русла, а саме: артерюли, капiляри, венули. Мiж волокнистим компонентом пухко! волокнисто! сполучно! тканини сосочкового шару визначались пучки гладком'язових кл^ин, як1 активно, в свою чергу, при скороченш могли змен-шувати середнiй дiаметр елементiв гемомтроцирку-ляторного русла.

□тчастий шар дерми був представлений щтьною неоформленою сполучною тканиною. При забарвле-нi за Ван Гiзон виявлялись колагеновi волокна, як1 були лсно пов'язанi з нижче розташованою шдшмр-ною жировою клiтковиною. В атчастому шарi шкiри передньо! стiнки живота кролiв вiзуалiзувались коре-нi волосся, а також залози (рис. 1).

Морфометрично встановлено, що загальна се-редня товщина шшри в контрольнш групi станови-ла (1923,29±16,31) мкм, середня товщина рогового шару визначалась в дiапазонi (1,89±0,03) мкм, середня товщина зернистого шару складала (4,23±0,05)

Рис. 1. Загальна морфолопчна организация шмри передньо'! станки живота крол^в контрольно!' групи. Парафшовий 3pi3. Забарвлення: гематоксилин i еозин. Збшьшення: ок. 10; об. 40.

мкм, середня товщина остистого шару складала (5,17±0,09) мкм i середня товщина базального шару була (1,78±0,02) мкм. Отримаш данi середнiх показ-нишв шкiри передньо! стiнки живота кролiв контрольно! групи надалi були орieнтиром для порiвняння структурно! перебудови !! в експериментальних гру-пах тварин.

Загальна середня товщина шшри передньо! стшки живота кролiв при розрiзi !! хiрургiчним скальпелем (2 експериментальна група) становила (1812,74±12,01) мкм. Середн показники товщини вищеозначених шарiв епiдермiсу були наступними: середня товщина рогового шару визначалась в дiа-пазош (1,12±0,04) мкм; середня товщина зернистого шару складала (3,34±0,08) мкм; середня товщина остистого шару складала (4,21±0,06) мкм; середня товщина базального шару була (0,98±0,02) мкм.

В третш експериментальнш групi тварин, яким проводився розрiз за допомогою скальпеля поед-наного з високочастотним детермокоагулятором в режимi «м'яка рiзка» при потужностi 40 Вт i номи нальному опору 500 Ом середня товщина шшри визначалась на рiвнi (1842,54±8,31) мкм. Середня товщина рогового шару була (1,24±0,07) мкм. Середня товщина зернистого шару складала (3,52±0,08) мкм. Середня товщина остистого шару визначалась на рiвнi (4,45±0,09) мкм. Середня товщина базального шару становила (1,12±0,02) мкм.

В четвертш експериментальнш грут тварин, ямм проводився розрiз шкiри за допомогою скальпеля поеднаного з високочастотним детермокоагулятором в режимi «глибока рiзка» при потужностi 40 Вт I номшальному опору 500 Ом середня товщина шшри визначалась на рiвнi (1913,23±8,78) мкм. Середня товщина рогового шару була (1,77±0,04) мкм. Середня товщина зернистого шару складала (4,16±0,09) мкм. Середня товщина остистого шару визначалась на рiвнi (5,02±0,07) мкм. Середня товщина базального шару становила (1,61±0,02) мкм.

В п'ятш експериментальнш грут тварин, ямм проводився розрiз шкiри за допомогою скальпеля поеднаного з високочастотним детермокоагулятором в режимi «надглибока рiзка» при потужност1 40 Вт i номiнальному опору 500 Ом середня товщина шкiри визначалась на рiвнi (1894,36±11,04) мкм. Середня товщина рогового шару визначалась в дiа-пазош (1,59±0,02) мкм, середня товщина зернистого шару складала (4,01±0,04) мкм, середня товщина остистого шару складала (4,98±0,07) мкм i середня товщина базального шару була (1,53±0,03) мкм. Ди-намiка змш середнiх показникiв вищенаведених па-раметрiв в експериментальних групах у порiвняннi з контрольною наведено на рисунку 2.

На св^лооптичному рiвнi визначено, що наймен-шо! деструкцп структуры елементи шшри зазнавали в четвертш експериментальнш грут тварин при ви-користанш високочастотного детермокоагулятора в режимi «глибока рiзка» при потужностi 40 Вт i но-мiнальному опору 500 Ом, що в майбутньому дасть можливiсть швидкому ремоделюванню морфоло-пчних структур шкiри в процеа загоення i утворенн1 рубцево! тканини.

При проведены експериментального дослщжен-ня визначали змши середнiх дiаметрiв елеменлв гемомiкроциркуляторного русла, а саме: артерюл,

Рис. 2. Динамша змш середшх показникiв: А - загально'' товщини шкiри передньо'' noBepxHi живота кролiв (СЗТШ); Б: товщини рогового шару (СТРШ); товщини зернистого шару (СТЗШ); товщини остистого шару (СТОШ); товщини базального шару (СТБШ) в

експериментальних групах у порiвняннi з контрольною (мкм).

як резистивноТ ланки; кап'тяр'т, як обм'шноТ ланки I венул - як емшсноТ ланки. В'щомо що швидк'ють в'щ-новлення м'троциркуляцп в д'|лянц'| ранового проце-су е гарним прогностичним показником. Для цього проводили морфометричний анал'в середшх д'|аме-тр'|в просв'тв елемент'|в гемом'|кроциркуляторного русла в контрольнш та експериментальнш групах тварин.

Так середнш д'|аметр елемент'|в гемом'|кроцирку-ляторного русла в контрольнш груп'| тварин становив: для артер'юл - (5,59±0,04); для кап'|ляр'|в - (2,65±0,01) мкм; для венул - (8,48±0,07). Ц дан'| слугували також ор'|ентиром для пор'|вняння зм'ш у кровопостачанн1 шк'|ри в д'тянках ранового процесу. В другш експериментальнш груп'| тварин вище зазначешсеред-шпоказники мали в'щ'емний характер: середнш д'|аметр артер'юл зменшувався I становив (4,62±0,03) мкм; середнш д'|аметр кап'|ляр'|в складав (1,85±0,02) мкм; середнш д'|аметр венул коливався у д1апазон1 - (7,69±0,06) мкм. В трет'|й експериментальнш грут середн'| д'|аметри просв'|т'|в визначались на р'|вн'|: ар-тер'юли - (4,69±0,04) мкм; кап'|ляри - (1,93±0,02);

Рис. 3. Динамiка змiн показнитв середнix дiаметрiв просвiтiв елементiв гемомiкроциркуляторного русла в експериментi у порiвняннi з контролем

(мкм).

венули - (7,76±0,05) мкм. В четверт'|й експеримен-тальнш груп'| тварин вищезазначен'| показники визначались в д'|апазон'|: артер'юли (5,52±0,07) мкм; кап'|ля-ри (2,58±0,02) мкм; венули (8,37±0,03) мкм. В п'ятш експериментальн'|й груп'| тварин середн'|й д'|аметр просв'|т'|в елемент'|в гемом'|кроциркуляторного русла становив: для артер'юл - (5,12±0,05); для кап'|ляр'|в -(2,08±0,02) мкм; для венул - (7,98±0,06) (рис. 3).

На св'|тлооптичному р'|вн'| визначено, що форма артер'юл, кап'|ляр'|в I венул була наближена до такоТ як в контрольнш груп'| у тварин 4 експериментальноТ групи. Кровонаповнен'|сть м'|кросудин, зм'|ни струк-турних елемент'|в ст'шки у пор'|внянн'| з контролем була наближена в четвертш груп'|, що св'щчить про те що саме в цш експериментальн'|й груп'| тварин в'|д-новлення м'|кроциркуляц1Т' в'|дбудеться найшвидше. Паралельно з цим найменша деструкц'т сполучноТ тканини визначалась в цш же груп'| тварин

Висновок. За результатами детального морфо-лог'|чного I морфометричного анал'|зу встановлено, що при роз'еднанн'| шк'|ри п'|д час оперативного втру-чання використовуючи х'|рург'|чний скальпель I висо-кочастотний детермокоагулятор ДКХВ-300 та пор'|внюючи деструктивн'| зм'|ни шк'|ри в д'|лянц'| ранового процесу можливо зробити висновок, що використання детермокоагу-лятора доц'|льн'|ше. Пор'|внюючи р'|зн'| режи-ми роботи детермокоагулятора при розр'вах на шк'|р'| сл'|д використовувати монополяр-ний режим «глибока р'|зка» при потужносп 40 Вт I ном'шальному опору 500 Ом.

Перспективи подальших досл1джень. В подальш'|й робот'|плануеться вивчення морфолопчних аспект'|в ремоделювання структурних компонент'^ тонкоТ кишки при розр'|з'| ТТ звичайним х'|рург'|чним 1нструмен-тар'|ем та з використанням високочастотно-го детермокоагулятора ДКХВ-300 в р'|зних монополярних режимах.

Лггература

1. Kutsevlyak VI, Bilash SM. Morfolohichni osoblyvosti regionarnoho sudynnoho rusla shkiry pry provedenni estetychnykh operatsiy v bichniy dilyantsi oblychchya. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2016;2(56):122-4. [in Ukrainian].

2. Bilash SM, Volkov RK. Morfolohichnyy stan pislyaopikovykh rubtsiv shkiry za umov zastosuvannya sylikonovykh plastyn. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2015;4(54):104-6. [in Ukrainian].

3. Opis medichnogo obladnannya. Elektrokoagulyator khirurgicheskiy, EKhVCh apparat vysokochastotnyy elektrokhirurgicheskiy. Dostupno: http://nikolanta.ru/ekhvch-devices.html [in Russian].

4. Bahriy MM, Dibrova VA, Popadynets' OH, Hryshchuk MI. Metodyky morfolohichnykh doslidzhen' [monohrafiya]. Vinnytsya: Nova Knyha; 2016. 328 s. [in Ukrainian].

5. Pronina OM, Koptev MM, Bilash SM, Yeroshenko GA. Response of hemomicrocirculatory bed of internal organs on various external factors exposure based on the morphological research data. Svit medytsyny ta biolohiyi. 2018;1(63):153-7.

МОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 БУДОВИ ШК1РИ ПРИ РОЗР1З1 11 Х1РУРГ1ЧНИМ ДЕТЕРМОКОАГУЛЯТОРОМ В Р1ЗНИХ МОНОПОЛЯРНИХ РЕЖИМАХ

Бiлаш С. М., Ксьонз I. В., Пронша О. М., Небесна З. М., брошенко Г. А., Добринський О. Л. Резюме. В po6oTi i3 застосуванням морфолопчних i морфометричних метс^в дослiдження проведений ана-лiз морфолопчнот перебудови шкiри при розрiзi Ti звичайним хiрургiчним шструмет^ем та з використанням високочастотного детермокоагулятора ДКХВ-300 в рiзних монополярних режимах.

Визначено i експериментально обфунтовано, що при роз'eднаннi шкiри пiд час оперативного втручання ви-користовуючи хiрургiчний скальпель i високочастотний детермокоагулятор ДКХВ-300 та порiвнюючи деструк-тивнi змши шкiри в дiлянцi ранового процесу використання детермокоагулятора доцiльнiше. Порiвнюючи рiзнi режими роботи детермокоагулятора при розрiзах на шкiрi слiд використовувати монополярний режим «глибока рiзка» при потужност 40 Вт i номiнальному опору 500 Ом.

Ключовi слова: шшра, ешдермк, артерюли, кашляри, венули, хiрургiчний шструментарш, детермокоагулятор.

МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ СТРОЕНИЯ КОЖИ ПРИ РАЗРЕЗЕ ЕЕ ХИРУРГИЧЕСКИМ ДЕТЕРМОКОАГУЛЯТОРОМ В РАЗНЫХ МОНОПОЛЯРНЫХ РЕЖИМАХ

Билаш С. М., Ксьонз И. В., Пронина Е. Н., Небесная З. М., Ерошенко Г. А., Добрынский А. Л. Резюме. В работе с использованием морфологических и морфометрических методов исследования проведен анализ морфологической перестройки кожи про разрезе её обычным хирургическим скальпелем и с использованием высокочастотного детермокоагулятора ДКХВ-300 в разных монополярных режимах.

Определено и экспериментально обосновано, что при разъединении кожи во время оперативных вмешательств используя хирургический скальпель и высокочастотный детермокоагулятор ДКХВ-300 и сравнивая деструктивные изменения кожи в месте раневого процесса использования детермокоагулятора рациональнее. Сравнивая разные режимы работы детермокоагулятора используя его для разрезов на коже следует использовать монополярный режим работы «глубокая резка» при мощности 40 Вт и номинальном сопротивлении 500 Ом.

Ключевые слова: кожа, эпидермис, артериолы, капилляры, венулы, хирургический инструментарий, детермокоагулятор.

MORPHOLOGICAL FEATURES OF THE SKIN STRUCTURE IN CASE OF SURGICAL INCISION WITH DIATHERMY COAGULATOR IN DIFFERENT MONOPOLAR MODES

Bilash S. M., Ksonz I. V., Pronina O. M., Nebesna Z. M., Yeroshenko H. A., Dobrynskyi O. L. Abstract. The analysis of morphological restructuring of the skin in case of surgical incision performed with conventional surgical instruments and high-frequency diathermy coagulator DKHV-300 in different monopolar modes applying morphological and morphometric methods has been carried out in research.

It was determined and experimentally substantiated that surgical incision of the skin was more effectively performed applying high-frequency diathermy coagulator DKHV-300 than surgical scalpel, considering destructive skin changes in the area of wound process. It is confirmed by comparing the structural changes in the first experimental group of animals with the skin incisions performed with a surgical scalpel using control indices. At the light-optical level, the least destruction of the skin structural elements was observed in the fourth experimental group where skin incisions were performed with high-frequency diathermy coagulator in the "deep cutting" mode with a power 40 W and nominal resistance 500 Ohms, which would provide effective remodeling of skin morphological structures in the wound healing process and formation of scar tissue. Comparing the different operation modes of diathermy coagulator, it is advisable to apply "deep cutting" monopolar mode with a power 40 W and nominal resistance 500 Ohms in skin incisions. This conclusion is based on light-optical research data, which determined the least destruction of the skin structural elements in the fourth experimental group of animals.

Along with data mentioned, it was found out that the form of arterioles, capillaries and venules in animals of the fourth experimental group was similar to that in the control group. While comparing the blood supply of microvessels, changes of the wall structural elements and destruction of connective tissue, it was determined that these data were approximated to the control group in animals of the fourth experimental group, which indicated the advantages of diathermy coagulator application in "deep cutting" mode. This method will provide the more effective microcirculation recovery.

Key words: skin, epidermis, arterioles, capillaries, venules, surgical instruments, diathermy coagulator.

Рецензент - проф. ДубЫн С. I.

Стаття наджшла 24.01.2019 року