CC BY
11МОРФОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАТОМОРФОЛОГ1ЧНИХ ПРОЯВ1В В ШАРАХ С1ТК1ВКИ ПРИ ШЕСТИТИЖНЕВОМУ ВЖИВАНН1 ОПЮ1ДНОГО АНАЛЬГЕТИКА З ПАРАЛЕЛЬНОЮ ЧОТИРЬОХТИЖНЕВОЮ КОРЕКЦ16Ю ПЕНТОКСИФ1Л1НОМ В ЕКСПЕРИМЕНТ1
Пальтов Е. В., Львгвський нацгональний медичний утверситет гменг Данила Галицького, доцент кафедри нормально! анатомП, кандидат медичних наук. Укра!на, ORCIDЮ: https://orcid.org/0000-0002-2622-4753
Фж В. Б., Львгвський нацгональний медичний утверситет гменг Данила Галицького, доцент кафедри нормально! анатомп, кандидат медичних наук. Укра!на, ORCIDЮ: https://orcid.org/0000-0002-2284-4488
Подолюк М. В., Львгвський нацгональний медичний утверситет гменг Данила Галицького, асистент кафедри нормально! анатомп, Укра!на, ORCIDЮ: https://orcid.org/0000-0003-3490-8976
Криницький Р. П., Львгвський нацгональний медичний утверситет тменг Данила Галицького, асистент кафедри нормально! анатомп, кандидат медичних наук. Укра!на, ORCIDЮ: https://orcid.org/0000-0002-2764-8814
Согуйко Ю. Р., Льв1вська медична академ1я 1мет Андрея Крупинського, асистент кафедри, кандидат медичних наук. Укра!на,
Кривко Ю. Я., Льв1вська медична академ1я 1мет Андрея Крупинського, ректор, професор, доктор медичних наук. Укра!на
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/30062020/7128
ABSTRACT
In originally issued as document our work, the goal was to study the pathological manifestations of angio and neuromyopathy as a result of chronic exposure to therapeutic doses of opioid analgesic and the possibility of simultaneous correction of these changes with the drug pentoxifylline in the early stages restrukturizatsii changes in the retinal layers. The goal was achieved through the use of histological techniques retinal. Histological preparations were made by the conventional method with the use of dyes, hematoxylin, eosin, and (adhan) by the method Heidenhaina. The results of the study in the future will form a pathological base, with clinical guidelines that to unwanted simultaneous use of pentoxifylline and opob. These data can be used for the comparative performance, relative to the processes of the dynamics of increase of pathological changes in the layers of the retina during short and long term exposure of low doses of opioids and correction of these changes with the drug pentoxifylline on early and psdn terms of opioid effect. The above will further provide the opportunity to establish the most optimal timeframe for which a characteristic set of pathological manifestations elementary phenomena ungeneralised in the layers of the retina that can best be coregular influence.
Citation: Paltov E. V., Fik V. B., Podoliuk M. V., Krynytskyi R. P., Soguiko Yu. R., Kryvko J. J. (2020) Morphological Characteristics of Pathomorphological Manifestations in the Retinal Layers with Six-Week Use of an Opioid Analgesic with a Parallel Four-Week Correction with Pentoxifylline in the Experiment.
International Academy Journal Web of Scholar. 6(48). doi: 10.31435/rsglobal_wos/30062020/7128
Copyright: © 2020 Paltov E. V., Fik V. B., Podoliuk M V., Krynytskyi R. P., Soguiko Yu. R., Kryvko J. J. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
ARTICLE INFO
Received: 20 April 2020 Accepted: 04 June 2020 Published: 30 June 2020
KEYWORDS
retina, the rat,
the combined effect opioid and pentoxifylline.
Результата стал вщповщають плану наукових дослщжень Львiвського нащонального медичного унiверситету iменi Данила Галицького i е частиною науково-дослщно! теми кафедри нормально! анатоми «Морфофункщональш особливост органiв у пре- та постнатальному перiодах онтогенезу, при впливi ошо1дов, харчових добавок, реконструктивних операцiях та ожиршш» з термiном виконання 2020-2024 рр., номер держреестраци 0120U002129.
Вступ. За даними вггчизняно! статистики i надалi лишаеться актуальним питання контрольованого об^у психотропних, сильнодiючих та ошощних препаратiв та прекурсорiв медичного призначення [1, 2]. Данi статистики свщчать, що е велика розбiжнiсть мiж офiцiйними даними в порiвняннi з об'емом юнуючо! проблеми немедичного безконтрольного вживання сильноддачих препаратiв як медичного так i кустарного виробництва [3, 4].
Зокрема у наукових фахових виданнях висвiтлюються данi щодо патологи структур органу зору, що стосуеться райдужно - рогiвкового кута та елементам судинно! оболонки [5 - 10].
Дос залишаеться вiдкритим ряд питань, що стосуються проявiв ошощно! ангiо- та нейроретинопати при корекци експериментальних ошощних впливiв. Зокрема докшця нез'ясованим е питання плавностi наростання i глибини ангiо- та нейроретинопатш та прояви у шарах штювки на раннiх термiнах при одночасному впливi ото!ду та проведенi медикаментозно! корекци в продовж останнiх чотирьох тижнiв.
Враховуючи вищезазначене, вважаемо, що дане дослщження е актуальним як з точки зору експериментально! морфологи, так i з точки зору практично! офтальмологи.
Матерiали та методи дослщження. Матерiалом дослiдження слугували статево зрш, щури-самцi лiнi! "Wistar", в кшькосп 15-ти тварин, масою 190 г, вшом 4,5 мiсяцiв. Тваринам проводили ш'екци препарату налбуфiн дом'язово, щоденно 1 раз на добу в одному промiжку часу (10-11 година ранку) впродовж 42 дiб. Початкова доза налбуфшу впродовж перших 2-х тижшв становила 0,212 мг/кг, наступних 2-х (II - IV тижня ) - 0,225 мг/кг, а в продовж (IV - VI тижня) - 0,252 мг/кг. Таким чином, створювали умови хрошчного ошощного впливу [11]. З 14-о! по 42-гу добу паралельно з налбуфiном проводили iн'екцi! пентоксифшну, щоденно 1 раз на добу в одному промiжку часу (10-11 година ранку) впродовж 28 дiб. Доза пентоксифшну становила 2,857 мг/кг. Наприкшщ 6-го тижня забирали матерiал для проведення мiкроскопiчного дослiдження штивки.
Тварини подшеш на 3 групи. 1-а група тварин отримувала налбуфш протягом 42 дiб дом'язево в одному промiжку часу (10-11 година ранку) з наступним забором матерiалу дослщження (кшець 6 тижня експериментального ошощного впливу); 2-а група контрольна, яка протягом 42 дiб отримувала ш'екци фiзiологiчного розчину дом'язево в одному промiжку часу (10-11 година ранку) з наступним забором матерiалу дослщження (кшець 6 тижня); 3-а група отримувала налбуфш протягом 42 дiб дом'язево з паралельною корекщею пентоксифiлiном впродовж 28 дiб останш чотири тижнi з наступним забором матерiалу дослiдження (кiнець 6 тижня експериментального чотирьох тижневого впливу пентоксифшну з паралельним шеститижневим опiо!дним впливом).
Ус тварини знаходились в умовах вiварiю i робота, що стосувалася питань утримання, догляду, маркування та вс iншi манiпуляцi! проводилися iз дотриманням положень "Свропейсько! конвенцi! про захист хребетних тварин, якi використовуються для експериментальних та iнших наукових цшей" [Стразбург, 1985], "Загальних етичних принципiв експериментiв на тваринах", ухвалених Першим Нацiональним конгресом з бюетики [Ки!в, 2001], Закону Укра!ни № 3447 - IV «Про захист тварин вщ жорстокого поводження». Комгаею з бiоетики Львiвського нацiонального медичного ушверситету iменi Данила Галицького встановлено, що проведет науковi дослiдження вщповщають етичним вимогам згiдно наказу МОЗ Укра!ни № 231 вiд 01.11.2000 року (протокол № 10 вщ 26.12. 2011року), (протокол №2 вщ 20 лютого 2012 року). Перед проведенням забору прижиттевого матерiалу тварин присипляли внутрiшньоочеревинним введенням тiопенталу натрда (з розрахунку 25 мг/1кг). Як матерiал для мiкроструктурного дослiдження використали очнi яблука щурiв отриманi методом посмертно! енуклеаци з подальшим врахуванням збереження топографiчного спiввiдношення оболонок ока. Виготовляли пстолопчш зрiзи товщиною 5-7 мкм. Пстолопчш препарати готували за загальноприйнятою методикою з використанням барвника гематоксишну, еозину та азану за методом Гайденгайна [12,13]. Мiкроскопiчнi дослщження та фотографування препаратiв здiйснювали за допомогою мiкроскопа МБ1 - 1 i цифровим фотоапаратом Nicon D 3100.
Результати дослщження.
Через шкть тижшв експерименту в щурiв, яким впродовж двох тижнiв вводили ошо!д, а згодом впродовж чотирьох тижнiв продовжували вводити ошо!д з паралельним введенням пентоксифiлiну, структура шгментного епiтелiю (I) порушена. Цитоплазма шгментних епiтелiоцитiв вузька, набрякла в окремих клiтинах просвiтлена, базальна мембрана розпушена, як це показано на рис.1.
Рис.1. Сгткгвка щура за умов двотижневого введения отогду з подальшим чотиритижневим
введенням отогду та пентоксифмну. Заб. азаном. Зб. Х 400. 1 - пабряк пигментного еттел1ю;2 - базальна мембрана; 3 - набряк ендотел1ю судин хор^огдег.
У внутршшх дшянках фотосенсорних (II) клггин трапляються просв^лення з формуванням видовжених порожнин. Спостер^аеться перемщення ядер фотосенсорних клггин у фотосенсорний шар, як це видно на рис.2. Ядра фотосенсорних клггин переважно локалiзуються мiж внутршшми дшянками фоторецепторiв.
Рис.2. Сгткгвка щура за умов двотижневого введення отогду з подальшим чотиритижневим введенням отогду та пентоксифмну. Заб. азаном. Зб. х 400.
1 - ткноз ядер у внутр1шньому ядерному шар1;
2 - просв1тлення основног речовини гангл1онарного та нервоволокнистого шар1в;
3 - транспозиция ядер фотосенсорних кл1тин.
Зовшшнш пограничний шар (III) збертае звичайну будову. У зовшшньому ядерному ша|р (IV) спостер^аються ядра неправильно! форми, ткнотичш, як це показано на рис. 3. М1сцями наявш невелик промiжки мiж ядрами фотосенсорних клггин. Поблизу ядер фотосенсорних клггин трапляються просвiтлення у виглядi дрiбних вакуолей. В окремих дшянках ядра фотосенсорних кл^ин перемiщуються у зовшшнш сичастий шар. Зовнiшнiй атчастий шар (V) мiстить просвiтлення, як це видно на рис. 4. У зовшшнш сичастий шар перемщуються ядра фотосенсорних клггин, у зовшшньому спчастому шарi трапляються ядра бшолярних та горизонтальних клiтин.
Puc.3. CimKieKa ^ypa 3a yMoe дeomuwneeoгo eeedennn onioidy 3 nodanbwuM HomupumuwneeuM eeedennHM onioidy ma nenmoKcufyininy. 3a6. a3anoM. 36. x. 1000.
1-36mbwenna eidcmani Miw ndpaMu y 30eniwnb0My ndepnoMy wapi;
2- 36mbwenna eidcmani Miw ndpaMU ma niKno3 ndep y enympiwnbOMy ndepnoMy wapi;
3- npoceimnennn ocnoenoi peHoeunu зoeniwnboгo cimнacmoгo wapy;
4-mpancno3wqiH ndep fyomocencopnux Knimun.
y BHyTpimHbOMy agepHOMy wapi (VI) y geaKHx ginaHKax 3'aBnaroTbca npoM^KH, ^o He3anoBHem agepHHMH HacTHHaMH kMthh chrciBKH. Mic^MH agpa aMaKpHHOBHx KnrraH 3aHyproroTbca y BHyTpimHiM ciTHacraö map. BuaBneHo agpa aMaKpHHoBHx Ta öinonapHHx KnrraH y CTaHi KapioniKHO3y Ta KapiopeKCHcy, cnociepiraCTbca npocBiraeHHa цнтоппaзмн aMaKpHHOBHx KniTHH. CygHHH, aKi po3TamoBaHi Ha Me^i BHyTpimHboro agepHoro Ta ciTHacroro mapiB, He3HaHHo po3mHpeHi Ta HanoBHeHi KpoB'ro. CnociepiraCTbca npocBiraeHHa ochobhoi penoBHHH BHyTpimHboro agepHoro mapy, npoMi^KH m™ agpaMH 3pocTaroTb, aK ^ noKa3aHo Ha pHc.3 Ta pHc.4. y BHyTpimmö ciTHacTHÖ map (VII) 3aHyproroTbca agpa pagianbHHx raioцнтiв Ta aMaKpHHoBHx KniTHH, aK цe bh^ho Ha pHc. 5.
Puc.4. CimKieKa ^ypa 3a yMoe дeomuwneeoгo eeedennn onioidy 3 nodanbwuM HomupumuwneeuM eeedennHM onioidy ma nenmoKcufyininy. 3a6. a3anoM. 36. x 1000. 1-36inbwennn eidcmani Miw ndpaMU y enympiwnboMy ndepnoMy wapi; 2- niKno3 ndep 6inonnpnux ma aMaKpunoeux Knimun.
Puc. 5. CimKieKa ^ypa 3a yMoe дeomuwneeoгo eeedennn onioidy 3 nodanbwuM HomupumuwneeuM eeedennHM onioidy ma nenmoKcufyininy. 3a6. a3anoM. 36. x 1000. 1 - 36inbwennn eidcmani Miw ndpaMu y enympiwnboMy ndepnoMy wapi;2 - niKno3 ndep 6inonnpnux ma aMaKpunoeux Knimun;3 - mpancno3uqia Knimun enympiwnboгo ндepnoгo wapy.
У ганглшнарному шар1 (VIII) виявлено ядра з просвiтленим центром i хроматин 1х розмiщений бшя оболонки ядра. Навколо ганглiонарних клтгин сполучна тканина просвiтлена. Мiсцями наявш пiкнотичнi ядра. На деяких дшянках сiткiвки ганглiонарнi клiтини не утворюють суцшьного шару, розташовуються вiддалено одна вщ одно!. Навколо гангiонарних клггин сполучна тканина просвiтлена, набрякла. Судини, що розташованi на межi ганглюнарного та нервоволокнистого шарiв, мають незначно розширеш просвiти, мiстять надмiрну кшьюсть кровi (здебiльшого венознi судини), як це показано на рис.6. Мюцями трапляються судини, яю не мютять кровi. Ендотелiй судин набряклий, спостернаеться пролiферацiя ендотелiю. Просвiт таких судин дещо звужений, iнодi мiстить незначну кшьюсть кровi. Трапляються вени, яю мiстять надмiрну кiлькiсть склеених еритроципв.
Рис.6. Сттвка щура за умов двотижневого введення отог'ду з подальшим чотиритижневим введенням отогду та пентоксифЫну. Заб. азаном. Зб. х 1000.
1 - набрак ендотел1ю судини в нервоволокнистому шар1;
2 - просв1тлення та ваукол1зац1я в гангл1онарному шар1.
Основна речовина нервоволокнистого шару (IX) дещо просвплена, як це видно на рис.6. Структура внутршнього пограничного шару (X) збережена.
Перспективи подальших розробок: Патоморфолопчш прояви в шарах ситавки через шеститижневий вплив отощного анальгетика та корекщею препаратом пентоксифшш впродовж останшх чотирьох тижшв створять морфолопчне шдгрунтя для подальшого розумшня можливостей проведення корекцil початкових явищ ангiонейроретинопатil у шарах спювки на раннiх термiнах при одночасному вживанш опiоlду з корегуючим препаратом.
Отримаш нами результати в подальшому можуть бути використанi з метою проведення порiвняльноl характеристики, що стосуеться динамки наростанння патоморфологiчних змiн у шарах спювки при короткотривалiй та довготривалш дil малих доз ошо^дав, що в подальшому дасть можливють розробити та порiвняти змiни тд час проведення корегуючого впливу на раншх та пiзнiх термiнах виникаючо! оп1о1дно1 ангiонейроретинопатil, а також порiвняти цi змiни у експериментальних тдгрупах на раннiх термiнах з шзшми термiнами.
Висновки. Таким чином, у спювщ щура за умов двотижневого введення ошо1ду з подальшим чотиритижневим введенням ошо1ду та пентоксифiлiну, виявлено прогресування некротичних змiн поодиноких фотосенсорних клiтин, клiтин внутрiшнього ядерного шару, явища стазу кровi у судинах, транспозищя ядер фотосенсорних клiтин та клггин внутрiшнього ядерного шару у зовшшнш сiтчастий шар, посилена вакуолiзацiя цитоплазми клiтин внутрiшнього ядерного шару, бшьш вираженi некротичнi змiни у шарi ганглiонарних клiтин. Виходячи з вище зазначених патоморфологiчних змiн можна чпко порекомендувати не проводити корекцп ангiонейроретинопатичних змiн з паралельним введенням ошо1ду. Така комбiнацiя метикаментозного поеднання сприяла значному, прогресуючому погiршенню стратифшацп клiтин у шарах сiткiвки як наслщок прогресування дисциркуляторних змiн у ланках судинних сiток зi сторони ретинального та хорiоlдального джерел кровопостачання сiткiвки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Раецька ЛВ. Тенденцп поширення наркоманп в Украш. Боротьба з органiзованою злочиннiстю i корупцieю. 2008:318.
2. Вieвський АМ. 3pi3 наркотично! ситуацп в Укра!ш 2012 року (данi 2011 року). К., 2012:15.
3. Логаш МВ, Покотило ПБ. Деяк1 аспекти юторп опiатiв в контекстi сучасних проблем наркозалежносп. Вiсник проблем бюлоги та медицини. 2013 ;4(1 (42)):129-131.
4. Трещинский ИС, Харченко ЛА, Усенко ВА. Некоторые вопросы наркомании и токсикомании на Украине. Провизор. 1998; 4:15-17.
5. Новицький 1Я, Якимiв НЯ, Срохова ОМ. та iн. Токсичне ураження зорових нервiв внаслiдок тривалого прийому левомiцетину на тлi наркотично! залежносп вiд код терпiну. Офтальмол. журнал. 2012; 3:43-45.
6. Якимiв НЯ, Кривко ЮЯ. Мiкроструктурна характеристика райдужно-ропвкового кута очного яблука щурiв при ото!дному впливi. Свiт медицини та бюлоги. 2013;4:120-124.
7. Якимiв НЯ. Ультраструктурна характеристика структур райдужно-ропвкового кута очного яблука щурiв на 35-у та 42-у добу ото!дного впливу. Свгг медицини та бюлоги. 2014;2:185-188.
8. Якишв НЯ. Ультраструктурна характеристика структур райдужно-ропвкового кута очного яблука шурш на 7-у, 14-у, 21-у, 28-у добу ото!дного впливу. Укра!нський морфологчнй альманах. 2014;2:28-31.
9. Якимив НЯ. Морфологическая характеристика структур радужно-роговичного угла крыс на разных сроках действия и на ранних сроках после отмены экспериментального опиоидного влияния. Офтальмология. Восточная Европа. 2014;2:89-97.
10. Щдвальна УС. Морфометрична характеристика перебудови судинно! оболонки очного яблука тд впливом налбуфiну. Укра!нський журнал Клшчно! та лабораторно! медицини. м. Луганськ. 2013;8(3):94-97.
11. Патент №76565 Укра!на. Спосiб моделювання хронiчного ото!дного впливу. / С.В. Пальтов, В.Б. Фк, 1.В. Вiльхова, Р.М. Онисько, О.С. Фиъкало, Ю. Я. Кривко; заявник i патентовласник Львiвський нацiональний медичний унiверситет iменi Данила Галицького . - опубл. 10. 01. 2013, Бюл. №1.
12. Ромейс Б. Микроскопическая техника. М.: Медицина. 1953:71-72.
13. Горальський Л.П., Хомич В.Т., Кононський О.1. За редакцieю Горальський Л.П. Основи пстолопчно! технiки i морфофункцiональнi методи дослвджень у нормi та при патологи. Навчальний посгбник. Вид. III, виправленне i доповнене. Житомир: Полюся, 2015. 286 с.
